Подробности
Опубліковано 11 жовт. 2017 р.
Незаконных вырубок леса стало намного меньше. Об этом
Опубліковано 11 жовт. 2017 р.
Незаконных вырубок леса стало намного меньше. Об этом
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
12 жовтня 2017
У невеликому селі на Західній Україні придумали, як захиститися від лісових пожеж. ТСН - ВІДЕО
Понад мільярд гривень - це лише прямі збитки від пожеж з початку цього року в Україні. Сонце випалює землю через надвисокі температури, легко займаються ліси і болота. У сьогоднішній серії "Сонячного удару" говоримо про пожежі, і як від них рятуватися.
Випуск ТСН.Ранок за 11 жовтня 2017 року
Як зарадити біологічній пожежі - Урядовий кур'єр
ЛІС. Якщо кілька років тому всихали сотні гектарів соснових насаджень, то нині вже — десятки тисяч.
Осінній ліс завжди приваблює. Особливим настроєм, багатою палітрою кольорів. Та нині в неї вплелося чимало незвичних тьмяних відтінків: до здорової зелені сосон додалися осередки сірувато-іржавих сухих дерев. Як згадує директор державного підприємства «Черкаське лісове господарство» Андрій Пустовіт, ще років із десять тому, коли починав працювати директором, ліс так не всихав. Приміром, у 2006 році суцільних санітарних рубок було лише шість гектарів. А вже нині — десятки, сотні гектарів.
Одна із причин цього явища — зниження рівня ґрунтових вод. У черкаських лісах це досить відчутні показники: до 1,5-2 метрів. У багатьох селах із криниць зникла вода, та й у лісі, де ще недавно були озерця, вони висохли. Для дерев така зміна катастрофічна, адже коренева система за десятки років сформувалася в одному горизонті, а тут умови різко змінилися. Навіть якщо вода знову підійде, це ситуації не виправить. Нині чотири тисячі гектарів, згідно з інвентаризацією, підлягають вибірковій санітарній рубці — вони вже всохли або всихають. І це лише в Черкаському лісгоспі.
Підвищення середньорічних температур, зниження рівня ґрунтових вод негативно впливають на дерева. Фото з архіву обласного управління лісового та мисливського господарства
До змін клімату пристосуватися непросто
Андрій Віталійович каже, що дуже впливає зміна клімату. Температура навколишнього середовища останніми роками підвищилася на 1,5—2 градуси — ніби й небагато, але уявімо, що в людському організмі температура підніметься на 2 градуси? Так само й для лісів. Майже сотню років росла сосна за однакових умов. І якщо кілька років спостерігається підвищення температури, зниження рівня ґрунтових вод, дерево стає слабшим, на ньому поселяються шкідники.
Навіть у Білозірському лісництві, де дерева були стійкі до всихання, цьогорічного літа утворилися цілі ділянки сухого лісу. А його територія розташована поряд з Ірдинським болотом. Фахівці з Київлісозахисту, яких викликали для з’ясування причин усихання лісу, також підтвердили, що головна причина — не шкідники, а значне зниження рівня ґрунтових вод.
Нині лісівники запроваджують сучасні технології, аби коренева система розвивалася глибше. Для сосни під час саджання здійснюють глибоке рихлення — на 70—80 сантиметрів прорізають щілину в твердому горизонті. Лісівники виконують ще деякі види механізованого догляду за лісовими культурами, яких раніше не робили, розпушують ґрунт — закривають у землі так звані капіляри, через які випаровується волога, і водночас знищують бур’яни, які також заважають розвитку посаджених рослин. Але головна надія на те, що посаджена сосна формуватиме кореневу систему й наземну частину в нових умовах, тобто буде адаптованою. Саджають однорічку.
Проблема висихання лісу стосується насамперед сосни, адже в неї корінь залягає порівняно неглибоко. Інші породи деревини, зокрема листяні, такі як дуб, горіх чорний, на Черкащині поки що витримують зміну кліматичних умов.
Черкаський бір — 22—25 тисяч гектарів переважно соснових лісів. Це крайня точка поширення сосни звичайної на південь. Кіровоградщина — то вже степ. Але по суті на Черкащині вже теж степові кліматичні умови — і за опадами, і за середньою температурою. Це підтверджують і аграрії, яким доводиться ретельніше добирати сорти культур для вирощування. За нинішніх температур на відкритій ділянці на піску температура сягає 55 градусів, і сосна просто зварюється — для неї це аномальні умови.
Осінній ліс завжди приваблює. Особливим настроєм, багатою палітрою кольорів. Та нині в неї вплелося чимало незвичних тьмяних відтінків: до здорової зелені сосон додалися осередки сірувато-іржавих сухих дерев. Як згадує директор державного підприємства «Черкаське лісове господарство» Андрій Пустовіт, ще років із десять тому, коли починав працювати директором, ліс так не всихав. Приміром, у 2006 році суцільних санітарних рубок було лише шість гектарів. А вже нині — десятки, сотні гектарів.
Одна із причин цього явища — зниження рівня ґрунтових вод. У черкаських лісах це досить відчутні показники: до 1,5-2 метрів. У багатьох селах із криниць зникла вода, та й у лісі, де ще недавно були озерця, вони висохли. Для дерев така зміна катастрофічна, адже коренева система за десятки років сформувалася в одному горизонті, а тут умови різко змінилися. Навіть якщо вода знову підійде, це ситуації не виправить. Нині чотири тисячі гектарів, згідно з інвентаризацією, підлягають вибірковій санітарній рубці — вони вже всохли або всихають. І це лише в Черкаському лісгоспі.
Підвищення середньорічних температур, зниження рівня ґрунтових вод негативно впливають на дерева. Фото з архіву обласного управління лісового та мисливського господарстваДо змін клімату пристосуватися непросто
Андрій Віталійович каже, що дуже впливає зміна клімату. Температура навколишнього середовища останніми роками підвищилася на 1,5—2 градуси — ніби й небагато, але уявімо, що в людському організмі температура підніметься на 2 градуси? Так само й для лісів. Майже сотню років росла сосна за однакових умов. І якщо кілька років спостерігається підвищення температури, зниження рівня ґрунтових вод, дерево стає слабшим, на ньому поселяються шкідники.
Навіть у Білозірському лісництві, де дерева були стійкі до всихання, цьогорічного літа утворилися цілі ділянки сухого лісу. А його територія розташована поряд з Ірдинським болотом. Фахівці з Київлісозахисту, яких викликали для з’ясування причин усихання лісу, також підтвердили, що головна причина — не шкідники, а значне зниження рівня ґрунтових вод.
Нині лісівники запроваджують сучасні технології, аби коренева система розвивалася глибше. Для сосни під час саджання здійснюють глибоке рихлення — на 70—80 сантиметрів прорізають щілину в твердому горизонті. Лісівники виконують ще деякі види механізованого догляду за лісовими культурами, яких раніше не робили, розпушують ґрунт — закривають у землі так звані капіляри, через які випаровується волога, і водночас знищують бур’яни, які також заважають розвитку посаджених рослин. Але головна надія на те, що посаджена сосна формуватиме кореневу систему й наземну частину в нових умовах, тобто буде адаптованою. Саджають однорічку.
Проблема висихання лісу стосується насамперед сосни, адже в неї корінь залягає порівняно неглибоко. Інші породи деревини, зокрема листяні, такі як дуб, горіх чорний, на Черкащині поки що витримують зміну кліматичних умов.
Черкаський бір — 22—25 тисяч гектарів переважно соснових лісів. Це крайня точка поширення сосни звичайної на південь. Кіровоградщина — то вже степ. Але по суті на Черкащині вже теж степові кліматичні умови — і за опадами, і за середньою температурою. Це підтверджують і аграрії, яким доводиться ретельніше добирати сорти культур для вирощування. За нинішніх температур на відкритій ділянці на піску температура сягає 55 градусів, і сосна просто зварюється — для неї це аномальні умови.
Андрій Пустовіт зауважує, що ліси всихають у тому числі й через зміну клімату.
Санітарні рубки розуміють не всі
— Маємо ще одну біду, — наголошує Андрій Віталійович, — масове заселення соснових насаджень омелою австрійською. Раніше такого не було — омела селилася на придорожніх тополях та інших деревах. А нині паразитує навіть на середньовікових соснах, яким 30—50 років, і розмножується з великою швидкістю. Якщо ще торік нею було вражено близько 1400 гектарів, то нині — принаймні удвічі більше. Вилікувати дерево неможливо, воно проживе ще максимум два-три роки.
Тож треба всім готуватися до великих площ санітарних рубок. Хоч би що казали громадські активісти про збереження цих дерев, будь-хто з науковців, лісівників засвідчить, що ці ділянки лісу потребують санітарно-оздоровчих заходів. Є питання й до санітарних норм, згідно з якими працюють. Це можна порівняти з пшеницею: який господар виходить жнивувати, коли зерно з колосків уже осипалося? А лісівники змушені чекати, поки дерево всохне, втратить якість. Від цього втрачають і лісгосп, і держава — це десятки мільйонів утрачених для бюджету податків. Лісівники це пояснюють, але достукатися до кожного важко. На ділянках, де відбуваються санітарні рубки, ставлять банери-пояснення. На цьому місці висаджують нові ліси, стійкіші до кліматичних змін, — мішані.
Австралійці, приміром, уже вирощують генетично модифіковану сосну, яка дає великий приріст і стійка до посушливих умов. Очевидно, не завадило б перейняти їхній досвід.
Наприкінці минулого століття на мапі навколо Черкас владці обвели лінію і створили паркову зону, де заборонили будь-які рубки. Згідно з чинними вимогами та вказівками, сосну можна зрізати в лісах першої групи (як біля Черкас), коли вона досягне віку 101 рік. Водночас раніше відбувалася планомірна заміна старих насаджень новими. Якщо зрізали останню ділянку в тому чи тому кварталі, то перша ділянка новопосадженого лісу вже виростала. Нині, розповідає Андрій Пустовіт, зеленої зони Черкас лісівники не торкаються. Є там сосни, яким уже по 150 років. Звичайно, давати користь у такому віці, радувати око й виділяти потрібну кількість фітонцидів дерево вже не в змозі. Нині насадження почали масово хворіти, всихати. Тому й змушені різати дерева десятками гектарів, бо якщо цього не робити, розведуться шкідники й дерева просто падатимуть.
Є проблема із заповідниками, яких на території Черкаського лісового господарства сотні гектарів. Лісівники не мають права робити там навіть санітарних рубок. Тим часом, приміром, у Руській Поляні понад 200 гектарів просто випали — серед лісу немає лісу! Зверталися до всіх, хто відповідає за екологічну безпеку, однак поки що марно.
КОМПЕТЕНТНО
«Що протиставимо природним катаклізмам»
Санітарні рубки розуміють не всі
— Маємо ще одну біду, — наголошує Андрій Віталійович, — масове заселення соснових насаджень омелою австрійською. Раніше такого не було — омела селилася на придорожніх тополях та інших деревах. А нині паразитує навіть на середньовікових соснах, яким 30—50 років, і розмножується з великою швидкістю. Якщо ще торік нею було вражено близько 1400 гектарів, то нині — принаймні удвічі більше. Вилікувати дерево неможливо, воно проживе ще максимум два-три роки.
Тож треба всім готуватися до великих площ санітарних рубок. Хоч би що казали громадські активісти про збереження цих дерев, будь-хто з науковців, лісівників засвідчить, що ці ділянки лісу потребують санітарно-оздоровчих заходів. Є питання й до санітарних норм, згідно з якими працюють. Це можна порівняти з пшеницею: який господар виходить жнивувати, коли зерно з колосків уже осипалося? А лісівники змушені чекати, поки дерево всохне, втратить якість. Від цього втрачають і лісгосп, і держава — це десятки мільйонів утрачених для бюджету податків. Лісівники це пояснюють, але достукатися до кожного важко. На ділянках, де відбуваються санітарні рубки, ставлять банери-пояснення. На цьому місці висаджують нові ліси, стійкіші до кліматичних змін, — мішані.
Австралійці, приміром, уже вирощують генетично модифіковану сосну, яка дає великий приріст і стійка до посушливих умов. Очевидно, не завадило б перейняти їхній досвід.
Наприкінці минулого століття на мапі навколо Черкас владці обвели лінію і створили паркову зону, де заборонили будь-які рубки. Згідно з чинними вимогами та вказівками, сосну можна зрізати в лісах першої групи (як біля Черкас), коли вона досягне віку 101 рік. Водночас раніше відбувалася планомірна заміна старих насаджень новими. Якщо зрізали останню ділянку в тому чи тому кварталі, то перша ділянка новопосадженого лісу вже виростала. Нині, розповідає Андрій Пустовіт, зеленої зони Черкас лісівники не торкаються. Є там сосни, яким уже по 150 років. Звичайно, давати користь у такому віці, радувати око й виділяти потрібну кількість фітонцидів дерево вже не в змозі. Нині насадження почали масово хворіти, всихати. Тому й змушені різати дерева десятками гектарів, бо якщо цього не робити, розведуться шкідники й дерева просто падатимуть.
Є проблема із заповідниками, яких на території Черкаського лісового господарства сотні гектарів. Лісівники не мають права робити там навіть санітарних рубок. Тим часом, приміром, у Руській Поляні понад 200 гектарів просто випали — серед лісу немає лісу! Зверталися до всіх, хто відповідає за екологічну безпеку, однак поки що марно.
КОМПЕТЕНТНО
«Що протиставимо природним катаклізмам»
Олександр ДЗЮБЕНКО,
начальник Черкаського обласного управління
лісового та мисливського господарства:
— Проблема всихання соснових насаджень не нова, проте цьогоріч набула надзвичайних масштабів, а науковці назвали її біологічною пожежею. За даними Державного агентства лісових ресурсів, площа всихання лише соснових насаджень становить майже 150 тисяч гектарів, а загалом лісів — понад 330 тисяч гектарів. Осередки масового всихання охоплюють Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області і дедалі збільшуються.
Турбує ця проблема й сусідні держави та країни Євросоюзу, зокрема Білорусь, Польщу, Чехію, Австрію, Німеччину, які негайно здійснюють заходи і рішучі кроки для унеможливлення безповоротної втрати цінних лісових ресурсів. Відбувається зсув кліматичних зон, а тому, відповідно, й заміна ареалу деревних порід.
Фахівці держлісгоспів Черкаської області провели інвентаризацію осередків всихання для визначення площі пошкоджених ділянок лісу. За нашими підрахунками, всохлі або ж насадження, що всихають, становлять майже 11 тисяч гектарів. Основний осередок — це Черкаський бір, який росте на території Черкаського лісгоспу. Є проблема і в Корсунь-Шевченківського та Канівського лісгоспів.
Тенденція всихання сосни звичайної дуже негативна. Якщо ще кілька років тому ми говорили про сотні гектарів, то нині йдеться про тисячі. Всихають не поодинокі дерева, а цілі лісові масиви. Глобальні кліматичні зміни стали реальністю, і з ними маємо рахуватися. Підвищення середньорічних температур за малої кількості опадів, зміна гідрорежиму ґрунтів та пониження ґрунтових вод ослаблюють деревостани.
Перед лісівниками завжди стоїть вибір: здійснювати рубки, які не завжди розуміє громадськість, чи не рубати і зовсім втратити насадження — тоді це вже безгосподарність. На жаль, чинне законодавство, зокрема й нова редакція Санітарних правил в лісах України, лише сприяють тому, щоб санітарний стан лісів погіршувався, а з процесами всихання стало боротися ще важче через бюрократичні складнощі у здійсненні санітарно-оздоровчих заходів. Особливо це стосується об’єктів природно-заповідного фонду. А невчасне реагування — це заселення ослаблених насаджень шкідниками, які руйнують їх остаточно. Тому й виходить, що маємо дбати про біологічну стійкість лісу, а через теперішнє законодавство за всиханням не встигаємо і щомісячно фіксуємо збільшення рудих плям сухостою. Виходить, що чекаємо, поки всохне, а тоді вже проводимо рубки.
Варто сказати й про економічну складову. Коли деревина втрачає технічну придатність, зменшується її ринкова вартість, адже дров’яна деревина у кілька разів дешевша за ділову. А це зменшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів, соціальних виплат, неможливість оновлювати матеріально-технічну базу.
Якщо не проводитимемо вчасно комплекс санітарно-оздоровчих заходів, то наші ліси дуже швидко стануть суцільно захаращеними, хворими, екологічно розладнаними, які не виконуватимуть екологічної і природоохоронної функцій. Якщо розвивається стовбурова гниль, якщо лісова ділянка заражена омелою, ми мусимо це місце очистити, щоб завадити поширенню хвороб на здоровий ліс.
Для нас важливо, щоб цю проблему розуміли екологи, громадськість. Маємо дбати про майбутнє лісу, вчасно здійснювати лісогосподарські заходи, робити нові насадження, стійкіші до загальнокліматичних змін та хвороб. Тож протягом останніх років створюємо мішані ліси, вводимо нові деревні породи. До слова, цьогоріч лісгоспи Черкащини створили майже 1,7 тисячі гектарів лісових насаджень.
ukurier.gov.ua/uk/articles/yak-zaraditi-biologichnij-pozhezhi/
Урядовий кур'єр, 12 жовтня 2017 року, четвер, № 192 (6061), стор. 7
начальник Черкаського обласного управління
лісового та мисливського господарства:
— Проблема всихання соснових насаджень не нова, проте цьогоріч набула надзвичайних масштабів, а науковці назвали її біологічною пожежею. За даними Державного агентства лісових ресурсів, площа всихання лише соснових насаджень становить майже 150 тисяч гектарів, а загалом лісів — понад 330 тисяч гектарів. Осередки масового всихання охоплюють Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області і дедалі збільшуються.
Турбує ця проблема й сусідні держави та країни Євросоюзу, зокрема Білорусь, Польщу, Чехію, Австрію, Німеччину, які негайно здійснюють заходи і рішучі кроки для унеможливлення безповоротної втрати цінних лісових ресурсів. Відбувається зсув кліматичних зон, а тому, відповідно, й заміна ареалу деревних порід.
Фахівці держлісгоспів Черкаської області провели інвентаризацію осередків всихання для визначення площі пошкоджених ділянок лісу. За нашими підрахунками, всохлі або ж насадження, що всихають, становлять майже 11 тисяч гектарів. Основний осередок — це Черкаський бір, який росте на території Черкаського лісгоспу. Є проблема і в Корсунь-Шевченківського та Канівського лісгоспів.
Тенденція всихання сосни звичайної дуже негативна. Якщо ще кілька років тому ми говорили про сотні гектарів, то нині йдеться про тисячі. Всихають не поодинокі дерева, а цілі лісові масиви. Глобальні кліматичні зміни стали реальністю, і з ними маємо рахуватися. Підвищення середньорічних температур за малої кількості опадів, зміна гідрорежиму ґрунтів та пониження ґрунтових вод ослаблюють деревостани.
Перед лісівниками завжди стоїть вибір: здійснювати рубки, які не завжди розуміє громадськість, чи не рубати і зовсім втратити насадження — тоді це вже безгосподарність. На жаль, чинне законодавство, зокрема й нова редакція Санітарних правил в лісах України, лише сприяють тому, щоб санітарний стан лісів погіршувався, а з процесами всихання стало боротися ще важче через бюрократичні складнощі у здійсненні санітарно-оздоровчих заходів. Особливо це стосується об’єктів природно-заповідного фонду. А невчасне реагування — це заселення ослаблених насаджень шкідниками, які руйнують їх остаточно. Тому й виходить, що маємо дбати про біологічну стійкість лісу, а через теперішнє законодавство за всиханням не встигаємо і щомісячно фіксуємо збільшення рудих плям сухостою. Виходить, що чекаємо, поки всохне, а тоді вже проводимо рубки.
Варто сказати й про економічну складову. Коли деревина втрачає технічну придатність, зменшується її ринкова вартість, адже дров’яна деревина у кілька разів дешевша за ділову. А це зменшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів, соціальних виплат, неможливість оновлювати матеріально-технічну базу.
Якщо не проводитимемо вчасно комплекс санітарно-оздоровчих заходів, то наші ліси дуже швидко стануть суцільно захаращеними, хворими, екологічно розладнаними, які не виконуватимуть екологічної і природоохоронної функцій. Якщо розвивається стовбурова гниль, якщо лісова ділянка заражена омелою, ми мусимо це місце очистити, щоб завадити поширенню хвороб на здоровий ліс.
Для нас важливо, щоб цю проблему розуміли екологи, громадськість. Маємо дбати про майбутнє лісу, вчасно здійснювати лісогосподарські заходи, робити нові насадження, стійкіші до загальнокліматичних змін та хвороб. Тож протягом останніх років створюємо мішані ліси, вводимо нові деревні породи. До слова, цьогоріч лісгоспи Черкащини створили майже 1,7 тисячі гектарів лісових насаджень.
ukurier.gov.ua/uk/articles/yak-zaraditi-biologichnij-pozhezhi/
Урядовий кур'єр, 12 жовтня 2017 року, четвер, № 192 (6061), стор. 7
Лісові шкідники відчувають послаблену деревину «по запаху»...
Тому першочергове завдання для лісівників Закарпаття - якомога швидше забрати повалений вітром ліс аби він навесні не перетворився на дрова.
Сосни, ялиці, смереки, дуби та ясені всихають на Україні: всихають ліси в Українських Карпатах (Закарпатті й Прикарпатті), Волині, та Житомирщині, Кіровоградщині, Черкащині та Чернігівщині) та інших областях. Всихають зелені масиви і в лісах європейської частини і в Білорусії, і в Прибалтиці, і в країнах Східної і Західної Європи. Погіршення стану хвойних спостерігається в лісах бореальної зони в цілому, включаючи Північну Америку. Візуально всихання проявляється в зміні кольору хвої: вона стає сірувато-зеленою, а при загибелі ялиці або сосни різко змінює колір на червоний (лісівники називають їх «рижики»). Зйомка з космосу в різних спектральних діапазонах дозволяє визначати площі ушкоджень.
Директор Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Івано-Франківськлісозахист» Володимир Буній каже, що і раніше в лісах всихали дерева. Однак нині проблема набула загрозливих масштабів, бо відбувається все дуже стрімко і охоплює великі площі. А ще небезпека полягає ще й в тому, що шкідники приносять з собою хвороби: «Здорове дерево захищене від комах: коли жуки роблять насічки на корі, куштуючи дерево «на зуб», вони отримують у відповідь таку дозу смоли, після якої гризти це дерево вони більше не хочуть. Однак ослаблені дерева так захищатися вже не здатні. Ліс повалений буреломом відноситься до категорії послаблених дерев, тому його треба якомога швидше розробити і заліснити новим лісом."
«Підвищення температури повітря також послаблюють хвойні насадження, але сприятливі для багатьох комах-шкідників. До прикладу, чисельність популяції жуків-короїдів зростає, вони розширюють ареал, просуваються на північ і в високогір'я. Висхідна тривалість вегетаційного періоду дозволяє комахам швидше проходити генеративний цикл. Сприяє комахам і скорочення холодних дощових періодів навесні і ранніх осінніх заморозків. Надзвичайно вразливими до ураження шкідників є дерева, яки поламав бурелом, адже мало того, що вони послаблені від всихання, та ще й з часом буде погіршуватися. Тому першочергове завдання для лісівників - якомога швидше забрати повалений вітром ліс аби він навесні не перетворився на дрова. Справа у тому, що стовбурові шкідники будуть працювати з весни. Послаблену деревину вони мало того, що куштують «на зуб», вони ще й відчувають послаблену деревину «по запаху». Нині цей ресурс ще можна забрати, а кошти витратити на лісорозведення. Якщо ж запустити цю проблему, то отримаємо втрачений врожай деревини, іншими словами кладовище стиглого лісу для стовбурових шкідників. Аби надалі уникнути масове всихання лісу, ми маємо створювати змішані деревостани», - розповідає Володимир Буній.
«У наших лісах масово поширюються шкідники і хвороби. Якщо ми вчасно не зреагуємо, не проведемо в повному об’ємі всі необхідні заходи, смерекові насадження просто всохнуть, - наголошує директор ДП «Рахівське ЛДГ» Володимир Приступа. Наслідки цього можуть бути вражаючі: екологічна катастрофа для Закарпаття і фінансові збитки для бюджету. Згаяні 2-3 місяці тягнуть за собою значні економічні втрати для нашого підприємства, - розповів Володимир Михайлович, - бо вартість пошкодженої шкідниками та хворобами деревини знижується в декілька разів. Зрозуміло, що це зменшення прибутків, відрахувань до бюджету, соціальних виплат. До прикладу, якщо наразі в середньому кубометр деревини коштує дві тисячі гривень то деревина втрачає свою технічну якість і перетворюється на дрова вартістю в 300 гривень за метр кубічний».
Сосни, ялиці, смереки, дуби та ясені всихають на Україні: всихають ліси в Українських Карпатах (Закарпатті й Прикарпатті), Волині, та Житомирщині, Кіровоградщині, Черкащині та Чернігівщині) та інших областях. Всихають зелені масиви і в лісах європейської частини і в Білорусії, і в Прибалтиці, і в країнах Східної і Західної Європи. Погіршення стану хвойних спостерігається в лісах бореальної зони в цілому, включаючи Північну Америку. Візуально всихання проявляється в зміні кольору хвої: вона стає сірувато-зеленою, а при загибелі ялиці або сосни різко змінює колір на червоний (лісівники називають їх «рижики»). Зйомка з космосу в різних спектральних діапазонах дозволяє визначати площі ушкоджень.
Директор Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Івано-Франківськлісозахист» Володимир Буній каже, що і раніше в лісах всихали дерева. Однак нині проблема набула загрозливих масштабів, бо відбувається все дуже стрімко і охоплює великі площі. А ще небезпека полягає ще й в тому, що шкідники приносять з собою хвороби: «Здорове дерево захищене від комах: коли жуки роблять насічки на корі, куштуючи дерево «на зуб», вони отримують у відповідь таку дозу смоли, після якої гризти це дерево вони більше не хочуть. Однак ослаблені дерева так захищатися вже не здатні. Ліс повалений буреломом відноситься до категорії послаблених дерев, тому його треба якомога швидше розробити і заліснити новим лісом."
«Підвищення температури повітря також послаблюють хвойні насадження, але сприятливі для багатьох комах-шкідників. До прикладу, чисельність популяції жуків-короїдів зростає, вони розширюють ареал, просуваються на північ і в високогір'я. Висхідна тривалість вегетаційного періоду дозволяє комахам швидше проходити генеративний цикл. Сприяє комахам і скорочення холодних дощових періодів навесні і ранніх осінніх заморозків. Надзвичайно вразливими до ураження шкідників є дерева, яки поламав бурелом, адже мало того, що вони послаблені від всихання, та ще й з часом буде погіршуватися. Тому першочергове завдання для лісівників - якомога швидше забрати повалений вітром ліс аби він навесні не перетворився на дрова. Справа у тому, що стовбурові шкідники будуть працювати з весни. Послаблену деревину вони мало того, що куштують «на зуб», вони ще й відчувають послаблену деревину «по запаху». Нині цей ресурс ще можна забрати, а кошти витратити на лісорозведення. Якщо ж запустити цю проблему, то отримаємо втрачений врожай деревини, іншими словами кладовище стиглого лісу для стовбурових шкідників. Аби надалі уникнути масове всихання лісу, ми маємо створювати змішані деревостани», - розповідає Володимир Буній.
«У наших лісах масово поширюються шкідники і хвороби. Якщо ми вчасно не зреагуємо, не проведемо в повному об’ємі всі необхідні заходи, смерекові насадження просто всохнуть, - наголошує директор ДП «Рахівське ЛДГ» Володимир Приступа. Наслідки цього можуть бути вражаючі: екологічна катастрофа для Закарпаття і фінансові збитки для бюджету. Згаяні 2-3 місяці тягнуть за собою значні економічні втрати для нашого підприємства, - розповів Володимир Михайлович, - бо вартість пошкодженої шкідниками та хворобами деревини знижується в декілька разів. Зрозуміло, що це зменшення прибутків, відрахувань до бюджету, соціальних виплат. До прикладу, якщо наразі в середньому кубометр деревини коштує дві тисячі гривень то деревина втрачає свою технічну якість і перетворюється на дрова вартістю в 300 гривень за метр кубічний».
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
11 жовтня 2017
ЦРУ. Вкрадений ліс: заради кого і чого нещадно рубають Карпатські ліси. ВІДЕО
А це сотні ешелонів, вантажених якісною деревиною, що прямують до Румунії. Це злочинна змова працівників лісгоспів та дивна сліпота митників, що не бачать явної контрабанди, яка перетинає кордон.
Масштабні лісові пожежі у Каліфорнії: науковець назвав причини
Лісові пожежі у Каліфорнії – наслідок людського недбальства / Фото з відкритих джерел
Головним винуватцем потужних лісових пожеж у Каліфорнії є людина.
Хоч "вогняне цунамі", яке обрушилося на північ штату Каліфорнія, спричинене і негативними природними факторами, проте людське недбальство зіграло ключову роль у виникненні масштабних займань, пише NBC News.
За інформацією The New York Times, 95% пожеж у США були спричинені людьми.
"Агресивні пожежі, що сталися за минулі десятиліття у США, залишили надто багато палива на землі. Століття емісії вуглецю посилило посуху в Америці та призвело до рекордно високої температури, яка висушила рослини та деревину до вибухонебезпечного стану", – йдеться у статті.
Ще однією причиною того, що вогонь, який поширювався сильним вітром, завдав настільки масштабної шкоди, стала ініціатива будувати все більше і більше будинків у горбистих районах, що прилягають до лісів, зауважує видання.
Вогонь вже забрав життя щонайменше 17 осіб. Внаслідок масштабних займань знищено понад 115 тисяч акрів землі та зруйнувано понад 2000 будинків і підприємств у восьми округах штату.
Головним винуватцем потужних лісових пожеж у Каліфорнії є людина.
Хоч "вогняне цунамі", яке обрушилося на північ штату Каліфорнія, спричинене і негативними природними факторами, проте людське недбальство зіграло ключову роль у виникненні масштабних займань, пише NBC News.
За інформацією The New York Times, 95% пожеж у США були спричинені людьми.
"Агресивні пожежі, що сталися за минулі десятиліття у США, залишили надто багато палива на землі. Століття емісії вуглецю посилило посуху в Америці та призвело до рекордно високої температури, яка висушила рослини та деревину до вибухонебезпечного стану", – йдеться у статті.
Читайте також: Потужні пожежі у Каліфорнії та їхні наслідки: страхітливі фотопорівняння
Ще однією причиною того, що вогонь, який поширювався сильним вітром, завдав настільки масштабної шкоди, стала ініціатива будувати все більше і більше будинків у горбистих районах, що прилягають до лісів, зауважує видання.
Нагадаємо, 8 жовтня близько 22:00 (за місцевим часом) у північній Каліфорнії спалахнули масштабні лісові пожежі. Влада штату оголосила евакуацію людей.
Цілком очевидно, що все більш спекотне літо є продуктом зміни клімату. І зрозуміло, що саме людина впливає на кліматичну систему, це ж стосується заходу США і не лише, що підвищує ризик виникнення нищівних пожеж,
– зазначив Деніел Свайн, кліматолог у Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі.
Вогонь вже забрав життя щонайменше 17 осіб. Внаслідок масштабних займань знищено понад 115 тисяч акрів землі та зруйнувано понад 2000 будинків і підприємств у восьми округах штату.
19:42, сьогодні 393
Літаючий над лісом в Онтаріо квадрокоптер випадково зняв сутичку між вовком і лосем (відео)
У Канаді в об'єктив квадрокоптера випадково потрапив епізод полювання вовка на великого лося. Користувач мережі Ден Найстедт виклав його згодом на свій канал в Youtube.
Чоловік за допомогою дрона Phantom 4 Pro займався зйомками видів лісу на півночі провінції Онтаріо. Спершу він помітив лося, , що стоїть у воді озера, а через деякий час помітив, як до лося з берега наблизився вовк.
Хижак протягом декількох секунд намагався накинутися на лося і в підсумку вчепився йому під водою за ногу. Лось, в свою чергу, досить довго намагався скинути з себе нападника. Йому це вдалося зробити тільки через деякий час, після чого сохатий спробував піти подалі від вовка.
Той спробував переслідувати свою жертву вплав, проте його відволік звук квадрокоптера, після чого вовк кинув погоню і вибрався на берег. Лось ж пішов далі по дну озера.
Источникhttp://statuspress.com.ua/international-news/letayushhij-nad-lesom-v-ontario-kvadrokopter-sluchajno-zasnyal-sxvatku-mezhdu-volkom-i-losem-video.html
Правительство возложило на Рослесхоз полномочия по защите имущественных прав РФ в области лесных отношений
Постановлением от 07 октября 2017 года № 1223 Правительство РФ расширило полномочия Рослесхоза, включив в них новый пункт - "5.20.3. Осуществляет от имени Российской Федерации защиту, в том числе в судебном порядке, имущественных прав и законных интересов Российской Федерации в области лесных отношений".
Ссылка на документ:
Постановление Правительства Российской Федерации от 07.10.2017 № 1223 "О внесении изменения в Положение о Федеральном агентстве лесного хозяйства"
Ссылка на документ:
Постановление Правительства Российской Федерации от 07.10.2017 № 1223 "О внесении изменения в Положение о Федеральном агентстве лесного хозяйства"
Про затвердження Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
02.10.2017 м. Київ N 530
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
03 жовтня 2017 р. за N 1215/31083
Відповідно до вимог частини першої статті 16 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", частини першої статті 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119 (із змінами), та з метою раціонального використання державного мисливського фонду
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Ліміти використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років, що додаються.
2. Департаменту тваринництва у встановленому порядку подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Перший заступник Міністра М. Мартинюк
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
02 жовтня 2017 року N 530
ЛІМІТИ
використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2017/2018 років
