Інвентаризація насаджень та передача їх на баланс зможуть попередити незаконні вирубки лісів

Нараду за участі фахівців лісового господарства, агропромислової та екологічної сфери, депутатів облради провів заступник голови Харківської обласної ради Володимир Скоробагач.

Обговорювалися шляхи попередження незаконної вирубки лісів, полезахисних лісосмуг, а також реалізації заходів з охорони навколишнього природного середовища. Регіональна робоча група запропонувала механізми протидії протиправним вирубкам.

Розпочинаючи нараду, Володимир Скоробагач зазначив:

«Невдовзі зима, кількість незаконних вирубок лісів, як свідчить практика, значно зросте, оскільки відбуватиметься заготівля дров. Тож, маємо у найкоротші терміни вирішити, як захистити полезахисні лісосмуги, які не перебувають на жодному балансі. Лісових насаджень на Харківщині, що не закріплені за користувачами, майже 70 тисяч га. Найбільше їх у Нововодолазькому та Первомайському районах – по 5,3 тис. га, у Вовчанському – близько 5 тис. га».

Під час засідання обговорювався проект Регіональної екологічної програми «Збереження захисних лісових насаджень на землях сільськогосподарського та іншого призначення на період 2017-2022 років», розроблений КП «Регіональний центр природних ресурсів та екології». У програмі, зокрема, знайдено шляхи протидії незаконним вирубкам, а також джерела фінансування сформованих заходів.

За словами директора Регіонального центру природних ресурсів та екології Олексія Мовчана, ключовими є два напрями роботи: інвентаризація насаджень, на яку знадобиться близько 20 мільйонів гривень, а також передача їх на баланс.

Кошти на це є в районних бюджетах, вони надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Так, найбільше акумульовано коштів у Харківському (3,2 млн грн), Валківському (2,2 млн грн), Дергачівському (2,1 млн грн) районах тощо. Крім того, 6 мільйонів гривень на інвентаризацію насаджень передбачено в обласному бюджеті.

Учасники наради рекомендували Департаменту агропромислового розвитку ХОДА доопрацювати та винести на розгляд сесії Харківської обласної ради програму збереження полезахисних лісових насаджень.

12 жовтня 2017, 19:15 

http://www.oblrada.kharkov.ua/ua/press-center/news/18201-inventarizatsiya-lisovikh-nasadzhen-ta-peredacha-jikh-na-balans-zmozhut-poperediti-nezakonni-virubki-lisiv

Далі...

Камери відеоспостереження придбають для лісових господарств Полтавщини

За останні 10 років нинішній - найскладніший для лісового господарства Полтавщини, розповідає начальник відділу обласного управління лісгоспу Юрій Рогожинський. За його словами, з початку року сталося 80 пожеж, знищено 36 гектарів лісу. Аби виявляти і гасити пожежі швидше, не вистачає техніки. Спрямувати додаткові кошти на протипожежні заходи лісівники просили депутатів. Докладніше - у сюжеті.

Ось ця лісова пожежа у Кременчуцькому районі виникла наприкінці вересня цього року.

Голос: Диму тут було дньом валом. Щас тихіше стало набагато.

Полум’я швидко поширювалося через пориви вітру та суху погоду. Пожежу рятувальники гасили майже добу.

Світлана Рибалко помічник начальника ДСНС України в Полтавській області: Зараз дуже багато грибників, мисливців, Тобто, вони могли просто кинути недопалок у лісі.

Необережне поводження людей з вогнем у лісі - причина і нещодавньої пожежі в Руднянському лісництві, розповідає Олександр Глушко. За його словами, навіть невелике загоряння – небезпечне.

Працівник лісгоспу Сергій каже, що загоряння у лісах трапляються по кілька разів на тиждень.

Сергій Чуб, пожежник: Зранку і до вечора в бойовому караулі.

З початку року на Полтавщині горіло майже 170 гектарів лісу. Найбільше постраждали Кременчуцький та Новосанжарський райони. Втрати лісу були б меншими, аби пожежі виявили швидше. На заваді – брак техніки.

Нині в лісгоспах Полтавської області працює 18 камер відеоспостереження. Вони допомагають швидше виявляти пожежіта самовільні рубки в радіусі 30 кілометрів. Закупити більше техніки – грошей немає. Відсутнє і фінансування з держбюджету, говорить Юрій Рогожинський. Всі наявні гроші - власні кошти з виробництва. Лісове господарство розвивається в основному за рахунок заготівлі і реалізації деревини.

Щоб висаджувати ліси, управління має власний посадковий матеріал. Із зібраного насіння працівники лісгоспу вирощують сіянці. У середньому це 10-14 мільйонів на рік.

Ольга Боцула, журналіст: Ми знаходимось на території лісового розсадника. Тут вирощують сіянці майбутніх сосен. Через 50 років, приміром, з такого сіянця виросте доросле дерево.

На черговій сесії обласної ради депутати підтримали рішення спрямувати додаткові гроші на протипожежні заходи. 1,5 мільйони гривень підуть на купівлю пожежного комплексу та камер відеоспостереження.

Нагадаємо, за останні 15 років на Полтавщині посадили14 тисяч гектарів нового лісу.

http://www.ltava.poltava.ua/news/13775/

Далі...

FSC сделала большой шаг к тому, чтобы стать главной движущей силой уничтожения малонарушенных лесных территорий

10 октября 2017 года директор FSC России А.В.Птичников разослал держателям сертификатов, органам сертификации, консультантам, заинтересованным сторонам и членам FSC письмо "О применении Указания по Решению М 65 Генеральной Ассамблеи FSC - 2014". Это письмо станет, или уже стало, важной вехой в истории развития данной системы сертификации как минимум в России, а возможно, и в целом в мире. Фактически этим письмом FSC России снимает с себя и с участников сертификации ответственность за допущенное ранее в рамках сертификации массовое уничтожение лесов высокой природоохранной ценности (т.е. за нарушение собственого принципа 9), и создает основу для их нового уничтожения, возможно даже более массового. FSC уже давно движется к тому, чтобы стать главной движущей силой уничтожения малонарушенных лесных территорий, и данное письмо стало новым большим шагом в этом направлении.

Отметим два главных проблемных положения данного письма.

Во-первых, в нем говорится, что "та часть МЛТ, которая останется после рубки, должна соответствовать критериям МЛТ, и не должна составлять менее 80% от площади МЛТ в аренде на момент выхода Указания по М 65 (1 января 2017 г.)". Это вольное и ни на чем не основанное толкование решения Motion 65. Фактически это решение лишь несколько уточнило действовавший в течение очень долгого времени принцип 9 FSC, требующий сохранения лесов высокой природоохранной ценности, в том числе МЛТ. Само решение было принято 11 сентября 2014 года; некоторые его положения имеют конкретный срок реализации - "до конца 2016 года", но это отнюдь не означает, что само сохранение МЛТ должно начинаться с 1 января 2017 года. Решение Motion 65 допускает неоднозначное толкование того, от какой даты должен начинаться отсчет 20% МЛТ, которые допускается уничтожить "по умолчанию" - но все-таки наиболее логичными вариантами толкования являются или дата начала действия первого сертификата FSC на конкретный лесной участок, или (если считать, что принцип 9 ранее фактически не действовал) дата принятия самого Motion 65.

Во-вторых, в нем говорится, что "новый национальный стандарт еще находится на доработке, однако пункты, касающиеся МЛТ, на данный момент согласованы со всеми ключевыми заинтересованными сторонами". Этот пункт просто не соответствует действительности. В частности, Гринпис России является заинтересованной стороной, и Гринпис России не согласен с формулировками проекта нового национального стандарта, касающимися МЛТ. Вышеуказанное письмо директора FSC России документально подтверждает, что формулировки проекта нового стандарта допускают его неоднозначное толкование, и будет использовано Гринпис России в качестве одного из доказательств того, что новый стандарт FSC в предлагаемом виде принимать нельзя. Гринпис России намерен использовать все предусмотренные процедурами принятия стандартов FSC способы для того, чтобы добиться отклонения этого стандарта на уровне международной организации FSC. Ссылка:

Замечания Гринпис России к проекту нового российского стандарта FSC

Ниже приводится текст письма.


О применении Указания по Решению М 65 Генеральной Ассамблеи FSC - 2014

Держателям сертификатов лесоуправления
Органам по сертификации
Консультантам
Заинтересованным сторонам
Членам FSC России

Уважаемые коллеги,

В последнее время ряд компаний – держателей сертификатов лесоуправления, у которых в аренде есть малонарушенные лесные территории (МЛТ), обращались в Лесной попечительский совет с вопросами относительно применения Указания по Решению 65 Генеральной Ассамблеи FSC – 2014. Держателей интересуют вопросы действия старого стандарта и вступления в силу нового, а также применения Указания по Решению 65 в 2018 г., и другие подобные вопросы. В связи с этим FSC России подготовил данное разъяснение, адресованное держателям сертификатов, органам по сертификации, консультантам, заинтересованным сторонам. Разъяснение основано на нормативных материалах FSC.

1. Вне зависимости от того, когда будет принят новый Российский национальный стандарт FSC, до вступления его в силу действуют как «старый» стандарт, так и Указание по Решению 65 Генеральной Ассамблеи FSC – 2014 (далее М 65).

2. В соответствии с этими двумя документами, до принятия нового стандарта в отношении МЛТ действует также «правило 20%», изложенное в Указании по М 65. Для российских держателей сертификатов с МЛТ, в соответствии с разъяснениями, полученными в Отделе политик и стандартов (Policy and Standards Unit, PSU) Международного центра FSC, это означает следующее:

- До вступления в силу нового стандарта держатели сертификатов с МЛТ могут вести хозяйственную деятельность на МЛТ только таким образом, чтобы: 1) площадь МЛТ в их аренде сократилась не более чем на 20%, вне зависимости от принятых мер охраны, в частности, от наличия или отсутствия мораторных соглашений с заинтересованными сторонами; 2) общая площадь МЛТ не упала ниже 50 000 га.

- Это означает, что границы сохраняемых частей МЛТ (т. е. остающихся 80%) должны определяться по той же методике, по которой ранее производилось картографирование МЛТ. Иными словами, та часть МЛТ, которая останется после рубки, должна соответствовать критериям МЛТ, и не должна составлять менее 80% от площади МЛТ в аренде на момент выхода Указания по М 65 (1 января 2017 г.)

- Это правило не имеет «обратной силы»: хозяйственная деятельность в МЛТ, проведенная в период с 2013 г. по 1 января 2017 г., не учитывается.

3. Принятие нового Российского национального стандарта FSC отменит действие Указания по М 65. Международная аккредитация стандарта планируется на март 2018 г., однако возможно изменение этих сроков, в том числе в случае получения замечаний к проекту стандарта со стороны Международного центра FSC.

4. Проект нового стандарта содержит пункт, в соответствии с которым соглашения с заинтересованными сторонами в отношении сохранения МЛТ, заключенные ранее, продолжают действовать, вне зависимости от процента сохраняемой площади МЛТ. Иными словами, для держателей сертификатов с МЛТ, у которых были ранее подписаны соглашения с заинтересованными сторонами по сохранению МЛТ, с вступлением в силу нового стандарта ничего не изменится. Исключения составляют новые участки аренды с МЛТ и участки, где на момент принятия нового стандарта не будет подписанных соглашений с заинтересованными сторонами.

5. Соответственно, заявители на сертификацию и новые держатели сертификатов (получившие сертификат после принятия нового стандарта), а также держатели сертификатов, которые взяли или планируют взять в аренду новые участки с МЛТ, либо действующие держатели, которые еще не подписали соглашения с заинтересованными сторонами по сохранению МЛТ, должны будут применять «правило 80-50-30» (подробнее см. проект нового стандарта, доступен по ссылке https://ru.fsc.org/ruru/for_zs/ns). Новый национальный стандарт еще находится на доработке, однако пункты, касающиеся МЛТ, на данный момент согласованы со всеми ключевыми заинтересованными сторонами.

6. В связи с этим рекомендуем держателям сертификатов, имеющим МЛТ в аренде и до сих пор не согласовавшим границы сохраняемых частей МЛТ и режимы управления с заинтересованными сторонами, сделать это в ближайшее время, иначе к ним будут применены требования уже нового стандарта.

7. FSC России будет регулярно информировать держателей сертификатов и другие заинтересованные стороны о процессе доработки стандарта и прочих событиях в отношении МЛТ.

За дополнительной информацией просьба обращаться к заместителю директора FSC России Татьяне Яницкой t.yanitskaya@ru.fsc.org

С уважением,
Андрей Птичников,
Директор FSC России

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21491

Далі...

Что известно о планируемом изменении подходов к формированию ставок платы за лесные ресурсы

11 октября 2017 года на заседании Общественного совета при Минприроды России был рассмотрен вопрос об изменении подходов к формированию ставок платы за лесные ресурсы. По этому вопросу Рослесхозом были представлены справка и доклад - доклад, по свидельствам очевидцев, был несколько информативнее справки, но его материалы пока недоступны; справка же приводится ниже, в конце данного сообщения.

Судя по справке, единственное, что пока удалось сделать Рослесхозу в отношении изменения подходов к формированию ставок платы за лесные ресурсы - это создать соответствующую межведомственную рабочую группу под руководством И.В.Валентика и провести ее первое заседание 18 июля 2017 года. В справке также говорится, что работу по подготовке соответствующих предложений ведут совместно Минприроды и Рослесхоз. Ниже приводится текст справки.

Справка по вопросу изменения подходов к формированию ставок платы за лесные ресурсы

Документом, утверждающим порядок определения минимального размера ставок платы за использование лесов (далее – ставки платы), является постановление Правительства Российской Федерации от 22 мая 2007 г. № 310 «О ставках платы за единицу объема лесных ресурсов и ставках платы за единицу площади лесного участка, находящегося в федеральной собственности» (далее – постановление № 310).

Ставки платы за единицу объема древесины установлены для 53 лесотаксовых районов со средней площадью около 23 млн. гектар. Эти ставки отражают экономическую оценку замыкающих лесосырьевых ресурсов лесотаксового района, т.е. ресурсов, которые замыкают баланс спроса и предложения. По большей части другие используемые ресурсы лесотаксового района имеют более высокую экономическую ценность. Ставки платы используются для определения минимальной цены предмета торга при продаже права на заключение договора аренды и договора купли-продажи лесных насаждений.

Во исполнение пункта 1 перечня поручений Президента Российской Федерации В.В. Путина от 21 января 2017 г. № Пр-173, пункта 5 Плана мероприятий по развитию лесного комплекса Российской Федерации, утвержденного Заместителем Председателя Правительства Российской Федерации А.Г. Хлопониным от 29 ноября 2016 г. № АХ-П9-7241, абзаца 6 пункта 2 протокола третьего заседания организационного комитета по проведению в 2017 году в Российской Федерации Года экологии от 31 мая 2017 № 3, в части принятия мер, направленных на повышение экономической эффективности лесопромышленного комплекса, включая предложения по новым подходам к определению размера платы за использование лесов, Минприроды России совместно с Рослесхозом ведется работа по подготовке предложений о новых подходах формированию ставок платы за использование лесных ресурсов, включая предложения по внесению изменений в законодательные и нормативно-правовые акты.

Федеральным агентством лесного хозяйства сформирована межведомственная рабочая группа по разработке новых подходов к формированию платы за использование лесов, руководство которой осуществляет заместитель Министра природных ресурсов и экологии Российской Федерации – руководитель Федерального агентства лесного хозяйства И.В. Валентик. В состав указанной рабочей группы вошли представители предприятий лесопромышленного комплекса, Минэкономразвития России, Минпромторга России, Минприроды России, Минвостокразвития России, ФАС России, а также подведомственные Рослесхозу научные организации. Первое заседание состоялось 18 июля 2017 г.

По итогам первого заседания Рабочей группы компании лесопромышленного комплекса представили данные о рентообразующих факторах и себестоимости выполняемых работ при заготовке древесины, выпускаемой продукции и себестоимости работ по охране и защите лесов.

При детальном анализе представленных данных установлено, что стоимость выполнения одной и той же работы зачастую в смежных регионах различается в десятки раз.

В связи с этим для определения понятных и прозрачных условий определения ставок платы целесообразно установить на федеральном уровне предельные нормативы затрат на выполнение основных лесохозяйственных мероприятий с целью упрощения механизма контроля за расчетом ставок платы.

Справочно: Доходы в бюджеты Российской Федерации от использования лесов в 2016 году составили 29 519,8 млн. руб., что на 11,4 % больше дохода 2015 года (26 492,6 млн. руб.), в федеральный бюджет поступило – 20 718,4 млн. руб. или 70,2% от общего дохода. В бюджеты субъектов Российской Федерации – 8 801,4 млн. руб. или 29,8% от общего дохода.

Наибольшая часть доходов поступила от заключения договоров аренды лесных участков – 24 029,7 млн. руб. или 81,4%.

В разрезе федеральных округов самым доходным является СЗФО. На него приходится 7 876,6 млн. руб. или 26,7% от общего дохода. Далее СФО с доходом в 6 788,8 млн. руб. или 23,0% от общего дохода от использования лесов.

На 4 вида использования лесов (заготовка древесины, рекреационная деятельность, геологическое изучение недр и строительство, реконструкция, эксплуатация линейных объектов) приходится 92,7 % дохода страны (27 366,5 млн. руб.).

Средний размер ставки платы за заготовку древесины в целом по Российской Федерации по итогам 2016 года составил 59,1 руб/куб.м, что выше среднего минимального уровня ставки платы (36,5 руб/куб.м) на 61,8%.

При этом средний размер ставки платы за заготовку древесины по договорам купли-продажи лесных насаждений с субъектами малого и среднего предпринимательства составил по итогам 2016 г. 230,8 руб/куб.м, что выше среднего минимального уровня в 6,3 раза.

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21492

Далі...

Страж-птица будет убивать

Случилось то, о чём предупреждал Пелевин (да и кое-кто до него), — на дроны решили нахлобучить огнестрел. Прорыв был осуществлен фирмой Duke Robotics, которая установила на свои квадрокоптеры автоматические винтовки М4, гранатомёты M321A и снайперские винтовки SR-25 (по одной стрелялке на дрон). Так что теперь дронофобия может превратиться в эволюционное преимущество. Предсказываю: в случае их массового производства в моду войдут шляпки из кевлара.

Главную фишку создатели видят в том, что дрон автономен и управляется дистанционно. Квадрокоптер Tikad, который был выбран в качестве основы для производства, имеет небольшие габариты. Так что его удобно будет применять в городе в тех местах, куда доступ военным осложнён. Судя по заявлениям, разработчики учли опыт боёв иракской коалиции против запрещённого в РФ «Исламского государства».

Дрон Tikad разработали в Израиле, чтобы снизить потери солдат во время контртеррористических и спецопераций. Но вообще-то использовать его можно по-разному. А уцепились за него ещё и вот почему. Традиционно любой военный дрон управляется оператором, который несёт "страшные психологические нагрузки", периодически отстреливая всяческие туземные свадьбы, похороны или посылая ракеты в какой-нибудь кишлак. Использование Tikad носит глубокий терапевтический эффект: он автономен. Ему пофигу, кто там внизу, ему просто задают цель. Дают параметры по отслеживанию и уничтожению цели, а дальше он делает всё сам, без участия оператора. Чем экономит военному бюджету заказчика кучу средств, потраченных на психотерапевтов и санатории.

В результате боец сыт, спокоен, доволен собой, а дрон несёт службу по отстрелу всяческой живности в автономном режиме. Есть только одна засада. Скажем, чёрта лысого вы скопируете ударный дрон Raptor — здоровенную бандуру с ракетами и спецтехникой. А вот скопировать механическую систему стабилизации и управления стрельбой какой-нибудь SR-25, укреплённой под дроном, можно. Непросто, но можно. Более того, поняв, как стабилизировать дрон, можно будет лепить на него хоть Калашников. А после этого у военных начнёт болеть голова: откуда же это у очередной террористической группировки, кроме дрона-камикадзе, взялся ещё и дрон-снайпер?

Джерело

Далі...

Знеліснення - ліси віддаються в оренду

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 11 жовтня 2017 р. N 716-р

Київ
Про вилучення та передачу земельної ділянки в оренду із зміною її цільового призначення

1. Відповідно до статей 20, 93, 122 - 124, 134, 149, 156, 157, 207 Земельного кодексу України вилучити з постійного користування державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" земельну ділянку (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси) площею 2,2 гектара (кадастровий номер 6125084800:03:001:0001), розташовану на території Теребовлянського району Тернопільської області, та передати її в оренду із зміною цільового призначення приватному малому підприємству "Пісковик" на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 9 червня 2006 р. N 3860 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, для розробки Лісного родовища будівельних пісків.

Тернопільській обласній державній адміністрації укласти договір оренди зазначеної земельної ділянки в установленому законодавством порядку.

2. Приватному малому підприємству "Пісковик" відшкодувати відповідно до законодавства втрати лісогосподарського виробництва та збитки, що будуть завдані державному підприємству "Тернопільське лісове господарство" внаслідок вилучення земельної ділянки.


Прем'єр-міністр України
В. ГРОЙСМАН
Інд. 75







КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 11 жовтня 2017 р. N 717-р

Київ
Про вилучення та передачу земельних ділянок в оренду із зміною їх цільового призначення

1. Відповідно до статей 20, 93, 122 - 124, 134, 149, 156, 157 і 207 Земельного кодексу України вилучити з постійного користування державного підприємства "Покровське лісове господарство" земельні ділянки загальною площею 35,4 гектара, у томі числі площею 7,8459 гектара (кадастровий номер 1422083300:05:000:0131) та площею 27,5541 гектара (кадастровий номер 1422083300:05:000:0132) (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), розташовані на території Добропільського району Донецької області, та передати їх в оренду із зміною цільового призначення публічному акціонерному товариству "Веско" на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 25 жовтня 1994 р. N 197 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, для видобування вогнетривких та тугоплавких глин.

Донецькій обласній державній адміністрації укласти договір оренди зазначеної земельної ділянки в установленому законодавством порядку.

2. Публічному акціонерному товариству "Веско" відшкодувати відповідно до законодавства втрати лісогосподарського виробництва та збитки, що будуть завдані державному підприємству "Покровське лісове господарство" внаслідок вилучення земельних ділянок.




Прем'єр-міністр України
В. ГРОЙСМАН


Інд. 75

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KR170717.html

Далі...

«Ліс рубають – тріски летять», але тільки в сторону місцевих деревообробників…

12 жовтня відбулося засідання постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, екології, природокористування та земельних ресурсів, яке провів її голова, депутат обласної ради Віктор Кияновський.

В порядок денний засідання комісії було внесено більше десятка різноманітних питань, проте найбільше нарікань, зауважень та пропозицій викликало обговорення спільного звернення підприємців та громадських організацій щодо врегулювання ситуації на ринку деревини Чернігівської області.

Воно й зрозуміло. Як стверджували учасники зібрання, ліси випилюють і майже в сировинному вигляді вивозять на переробку за кордон, а ось ділової деревини для виробничої діяльності на місцях – дефіцит. Як кажуть в народі – одні тріски... Через це на деревообробних малих та середніх підприємствах Чернігівщини знижується рівень виробництва, зменшуються зарплати, а працівники просто звільняються з роботи і виїжджають за кордон...

Винні ж в усьому – недосконалий механізм продажу деревини на аукціонах та монополісти, які з допомогою іноземного капіталу спорудили кілька великих підприємств та масово викупляють деревину на аукціонах (на жаль, як сказали підприємці, із Чернігова такий аукціон «перебазували» в столицю, що й спричинило нинішні неурядиці). В той же час, як було наголошено, приміром, в Польщі монополістів і близько до лісового господарства не допускають, а замість них працюють тисячі приватних малих підприємств, які забезпечують робочими місцями та нормальною європейською платнею всіх бажаючих.

Ось тому чернігівські підприємці-деревообробники і звернулися до депутатської комісії з проханням розглянути це вкрай наболіле питання на своєму засіданні із долученням відповідальних за цей профіль діяльності спеціалістів.

Вислухавши всі «за» і «проти», депутати постійної комісії прийняли відповідні рекомендації, в тому числі – розглянути це наболіле питання на черговому засіданні обласної ради, аби вирішити його на користь підприємців Чернігівщини, як це вже зробили обласні ради окремих областей нашої держави.

Далі члени постійної комісії розглянули декілька клопотань комунальних підприємств та закладів стосовно надання згоди на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі; щодо поділу земельних ділянок; надання земельної ділянки у постійне користування...

Також народні обранці розглянули звернення Державної служби геології та надр України щодо погодження надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки питних підземних вод ділянки Сновського родовища, що знаходиться в Чернігівській області, приватному акціонерному товариству «Комунальник» та водозабору КП «Міськдобробут» у м.Бобровиця, а заодно і про надання гірничого відводу на розробку суглинків Носівського-2 родовища на території Носівського району ТОВ «Чернігівська будівельна кераміка».

Окрім того, депутати обговорили питання про хід виконання Програми використання та охорони земель Чернігівської області на 2011-2020 роки, із змінами та доповненнями, та низку інших питань, по яких прийняті відповідні рекомендації та підтримані проекти рішень для внесення на чергове пленарне засідання обласної ради.


Відділ інформаційного забезпечення та зв'язків з громадськістю
виконавчого апарату Чернігівської обласної ради

Четвер, 12 жовтня 2017, 15:03 

https://chor.gov.ua/nasha-diyalnist/novini/item/5962-lis-rubayut-triski-letyat-ale-tilki-v-storonu-mistsevikh-derevobr

Далі...

Апеляційний суд підтвердив призначення Юшкевич на посаду голови Держлісагентства

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 5 жовтня залишив чинним розпорядження Кабінету Міністрів, яким він призначили Христину Юшкевич на посаду голови Державного агентства лісових ресурсів. Про це сказано у відповідній постанові суду, передають Українські Новини.

Кабмін звернувся в Апеляційний суд зі скаргою на рішення Окружного адміністративного суду Києва від 8 червня.

Цим рішенням Окружний суд за позовом Юшкевич скасував рішення Кабміну від 26 квітня про звільнення її з посади першого заступника глави відомства й призначення її на посаду глави, а також рішення від 18 травня вже про звільнення з посади.

Цим же рішенням суд відновив Юшкевич у посаді голови Державного агентства лісових ресурсів з 2 листопада 2016 року.

Кабмін звернувся в Апеляційний суд із проханням скасувати постанову Окружного суду від 8 червня й відмовити Юшкевич у задоволенні позову.

Суд же задовольнив апеляційну скаргу Кабміну лише частково, скасувавши постанову Окружного суду Києва від 8 червня, але виніс нову постанову.

Так, суд визнав недійсним протокольне рішення Кабміну від 18 травня, яким Юшкевич була звільнена з посади, в іншій же частині позовних вимог суд ухвалив відмовити.

У матеріалах суду зазначається, що 18 травня Кабмін прийняв рішення, зафіксоване протоколом №35 засідання від 18 травня про згоду із пропозицією Міністерства аграрної політики й продовольства по звільненню Юшкевич у зв'язку з тим, що вона не пройшла випробування.

При цьому, відповідно до законодавства, ініціатива про звільнення Юшкевич із посади повинна була б виходити від Комісії з питань вищого корпусу державної служби.

Кабмін же звільнив у травні Юшкевич за пропозицією Міністерства аграрної політики й продовольства, і без узгодження з комісією.

Таким чином, залишається чинним рішення уряду від 26 квітня про призначення Юшкевич на посаду голови Державного агентства лісових ресурсів.

Як повідомляли Українські Новини, у червні Окружний адміністративний суд Києва відновив Юшкевич на посаді голови Держлісагентства.

26 квітня Юшкевич була призначена на посаду з випробувальним терміном 1 місяць, отримавши ряд завдань, але вже 18 травня Кабмін звільнив її за пропозицією Міністерства аграрної політики та продовольства; офіційне формулювання причини звільнення - вона не пройшла випробування і не відповідає займаній посаді.

8 червня 2016 року Кабінет Міністрів призначив тимчасово виконуючої обов'язки голови Держлісагентства Юшкевич, що займала посаду першого заступника голови; а вже у вересні Конкурсна комісія з питань вищого корпусу державної служби обрала її головою Держлісагентства.

Раніше цю посаду займав Олександр Ковальчук.

https://ukranews.com/

12.10.2017

Далі...

ЯПОНЦІ З ВОЛИНСЬКИХ ЛІСІВ ЗРОБИЛИ Б ЗОЛОТЕ ДНО

На Волині запрацювала тимчасова контрольна комісія з питань лісових відносин. Її головою депутати облради обрали свого колегу, екс-голову ради Анатолія Грицюка.

Що відбувається у лісових господарствах регіону, звідки взялося поняття «лісова мафія», для кого розбудовують фешенебельну «воротнівську дачу» і чи може справді волинський ліс збагачуватиме місцеву економіку, «Перший» розпитав у Анатолія Грицюка.



Отож, про все по черзі.

- Анатолію Петровичу, до комісії увійшли представники різних політичних фракцій, були залучені експерти, люди, які знаються на лісовому господарстві. Ви ініціювали створення такого контролюючого органу. Для чого він та які порушення уже вдалося виявити, адже, наскільки відомо, побували в кількох лісгоспах?

– Ми провели перше організаційне засідання, вибрали голову, секретаря, заступників і запросили ще й експертів, тих людей, які працювали в лісовій галузі, мають кваліфікацію, знають галузь серйозно. Начальник управління лісомисливського господарства Олександр Кватирко, виступаючи на сесії обласної ради, переконував депутатів про те, що галузь працює чітко, ритмічно й ефективно, і що в ній хоч і є певні проблеми, але вони під контролем, вирішуються.

Мій депутатський запит тоді звучав перед звітом Кватирка, бо я вважав, що саме депутати повинні зорієнтуватися, чи є проблеми в галузі, чи є порушення законодавства, чи є якісь незаконні рубки лісових культур, особливо твердолистяних, дубів.

Сесія обласної ради дала рекомендацію агентству лісових ресурсів стосовно звільнення його із займаної посади… Саме тоді Кватирко погодився зі мною, що дійсно - хай депутати розберуться, як працюють лісогосподарські підприємства.

– Де була перша «точка» депутатської перевірки?

– Першим відвідали Цуманське підприємство лісового господарства і я був вражений. Директор, чесно кажучи, зустрів нас «в штики». Запросив одразу юриста і вони нам почали доводити, що ми не маємо повноважень перевіряти лісову галузь. Хоча, і в лісовому кодексі, і в законі України про місцеве самоврядування чітко прописано, що обласна рада може контролювати лісову галузь. Тоді у нас просили офіційний депутатський запит, на який пообіцяли дати нам відповідь.

Наша тимчасова комісія відвідала іще декілька лісництв, аби подивитися, як іде процес заготівлі лісу. Друга наша група відвідала Маневицький, Колківський та Городоцький лісгоспи. Там аналогічна ситуація – директор категорично вимагав дозволи, посвідчення, накази про те, чи маємо право перевіряти.

Ми не дискутували, відтак, зробили офіційний депутатський запит на керівника Олександра Кватирка, аби отримати господарсько-фінансові звіти за 2016 рік. Це питання досить довго «волокітили».



– Як ви оцінюєте роботу лісової галузі Волині?

– Як депутат обласної ради, стежу за тим, як вона працює. В останні роки усе неефективно і нераціонально. Ще працюючи головою Ківерцівської райради і головою облради, я бував і в лісництвах, і в лісгоспах, і в лісах. Я бачу, на жаль, ліс, який валить стихія, ніхто не прибирає, навіть не дають можливості селянам різати на дрова.

Ріжуть цілком здорову деревину! Навіть в Цуманському лісгоспі, відвідуючи один з кварталів, де бригада працює, ми побачили так звану санітарну рубку, де повинні вирізати дерева хворі і сухостій, а ріжуть практично на площадці заготівлі більше здорового лісу. І це - під виглядом санітарних рубок!

Ефективно галузь працювати може, яскравим прикладом цього сьогодні є Маневицький держлісгосп, де директор наглядно показує, що можна рентабельно працювати. Прикро, але начальник управління лісомисливського господарства критикує і упереджено ставиться саме до цього лісгоспу.

– Кого ще, крім членів комісії, цікавить порядок у волинських лісах?

– Як би там не було - лісопідприємства платять податки і ми хочемо, аби ці податки в районах і сільських територіях значно збільшились. Вважаю, що усіх свідомих волинян це мало б цікавити.

Якщо ви пам’ятаєте, на Камінь-Каширщині свого часу села піднімалися проти незаконної бездумної вирубки лісів. І на Ківерцівщині були теж такі стихійні мітинги селян.

Але мене ще дивує такий факт. Щільність лісу на Волині унікальна – 34,6% площі займають саме ліси. Це майже 700 тисяч гектарів – солідна площа. Колись ми говорили про ліс, як народне багатство, то тепер ця гіпотеза вже неправильна.

Ліс стає власністю невеличкої купки людей, лісової мафії.

Очевидно, що вертикаль заступництва тягнеться до Києва, тому що я за цей період вступив у переписку з багатьма фіскальними органами, просив – дайте мені інформацію, покажіть, яку діяльність ведете. Відписки пішли такі примітивні…



– Комісія відвідувала урочище у Воротневі, так звану «вортнівську дачу» і ви там побачили якісь забудови. Поки що немає на це реакції, є лише резолюція прокуратури, що вона має перевіряти цей держлісгосп і зокрема ці забудови. Можливо, у вас, як у депутата, є якісь відповіді…

– Сесія відбулася 7 вересня. Уже місяць минув з того часу - немає ніяких пояснень, крім того, що прокуратура зреагувала і відправила запит на ті органи, які можуть розібратися.

– Розкажіть, що там побачили.

– Дуже добре знаю Ківерцівський район і місце, яке називається «Воротнівська дача». Там ведеться лісове розведення і догляд за лісовими культурами.

Справа в тім, що з 1978 року Воротнівська дача - це ботанічний заказник, заповідна територія. За партійних часів це місце називали волинською Швейцарією. Коли ми приїхали, то нас не пустили на авто. Ми пройшлися пішки - мене шокувало побачене.

За радянської доби там була обкомівська дача, то вона в порівнянні з тими будівлями, які там виросли, – курник. На той час там працювало майже сотня працівників лісової галузі. Вони садили квіти, садочки підчищали.

Я запитав – хто там господар, але відповіді не отримав. Згідно з лісовим кодексом, будова на цегляних фундаментах в лісах заборонена, а там таке масштабне будівництво ведеться!

Сьогодні в наших селах нема доріг до кладовищ, а туди добротний, асфальтований шлях проклали, ще й сауну, вихід з сауни на озеро, кілька будинків для віпів…

– Вам вдалося дізнатися, чиї ж то маєтки?

– На жаль, ні державна екологічна служба не дала відповіді, ні департамент по боротьбі з економічною злочинністю. Можливо, їх документи іще в роботі, але складається таке враження, що ті служби, які їх контролюють, і погоджують, яку відповідь дати.

Будівельні роботи, як мене проінформував директор, проводить, нібито, керівництво Ківерцівського лісгоспу.

На моє глибоке переконання економіка нашого краю від лісопереробки і ведення лісової галузі має приносити в 3-4 рази більше доходу і для територіальних громад, і для бюджетів усіх рівнів.

Розумієте – мільйон 320 тисяч кубів вирізано лісу в рік. Це приблизно 24,5 тисячі гектарів. А заліснюють вони на цих територіях близько 3 тисяч гектарів – це дуже мало. І коли немає співвідношення між вирубкою і залісненням – це перспектива того, що лісова галузь буде в занедбаному стані.



– Чи дізнавалися ви, яка мета застосування цих об’єктів, адже була інформація, що це створюється з рекреаційною метою, щоб туристи приїздили туди відпочивати?

– Я задавав запитання, яка ціль і мета цього будівництва, але відповіді не отримав. Це все поки що покрите напівмороком – хто, що і для чого…

– Як ви бачите вирішення цієї ситуації? Лісові господарства не хочуть співпрацювати, правоохоронці кажуть, що це – не їхня компетенція. Хто може допомогти вам, як керівнику комісії, як депутату…

– Розумієте, чесно скажу, вважаю, що в цій ситуації своє тверде слово має сказати голова облдержадміністрації. Людина, яка дає погодження на кадрову політику в нашій області. І, розумієте, звертаючись до нього (Володимира Гунчика, - Авт.), бачу, він в деякій мірі захищає. В мене складається враження, чи то він десь там біля системи не «прилип»…

Лісова мафія – це система. І люди, якщо навіть туди нові приходять, якщо не сприймають правили гри системи, їх там ніхто не тримає. Ця система так чітко напрацьована, що, я впевнений, можливо, то й моє оціночне бачення, що в кожному держлісгоспі, повторюю, що це моє судження, що там ведуть подвійні бухгалтерії.

– Лісова мафія, про яку ви говорите, – коли виникла? Чи це така система, яка була завжди за часів незалежності України?

– Я впевнений, в новій Україні. Бо за Радянського Союзу була більш жорстка і деспотична система контролю. Часті зміни влади, зміна прем’єрів – ось і причина. А найголовніша причина – швидкий заробіток. Ліс сьогодні не став народним багатством, а став багатством купки людей…

Ви ж бачите, як некваліфіковані спеціалісти рвуться в агенцію, в заступники – чому? Бо для них головне - не користь принести державі, а заробити.



– В V сликанні Волинської обласної ради, коли ви були головою, створили КП «Волиньоблагроліс». Та згодом його ліквідували. Уже в нинішньому скликанні рішення про ліквідацію скасували.

Ваш колега по обласній раді Володимир Бондар, який є заступником керівника Державної агенції лісових ресурсів висловив свою позицію стосовно цього КП: «Хто буде опікуватись комунальним лісом? Депутати? Тільки державний орган, який має практику, відповідні системи контролю, може контролювати ведення лісового господарства. Комунальна структура в цьому випадку абсолютно не дієва».

– Так, я тоді дійсно переконав депутатів, що нам потрібно узагальнити в єдину структуру роздрібнені ліси бувших колгоспів (більше 80 тисяч гектарів). Багато з них були в занедбаному стані, бракувало техніки, обладнання. Ми разом з депутатами результативно попрацювали і створили цю структуру.

З обласної казни ми тоді виділили невеличкі кошти, щоб десь поставити пилораму, десь купити трактор. І, знаєте, я пишаюся тим, що «Волиньоблагроліс» серйозно конкурувало з державними підприємствами.

Ми, створюючи це підприємство, хотіли згладити монополію і наглядно показати, як хазяйнують державне і комунальне підприємства. В деякій мірі нам це вдалося - підприємства працювали добре, оперативно піднялися з колін, ефективність була очевидною.

Але комусь це було не до душі і тоді Богдан Іванович (Колісник, - Авт.) переконав губернатора і вони, можна сказати, цинічним методом «нагнули» депутатів і депутати проголосували за те, щоб віддати державі. Це був дуже неправильний крок.

– То ці землі належать тепер державним лісовим господарствам. Але чи є механізми їх повернути назад?

– Є постанова Львівського суду про те, що рішення були прийняті неправильно, в незаконний спосіб, сьогодні Волинська обласна рада веде процедуру, щоб повернути ці землі.

– Ваше ставлення до мораторію на вивезення за кордон лісу-кругляку. Лісівники вважають це питання суто політичним і вважають, що політичні партії використовують це для свого піару. Ви з цим згідні?

– Це безглузда думка лісівників. Чому? Тому що яка країна, в економічному плані, себе шануючи, буде сировину відправляти, аби на ній хтось заробляв? Невже ми не можемо робити унікальні меблі і возити в Європу? Невже ми не можемо робити інші вироби? Чому сьогодні країни Східної Європи на границі з Україною ставлять великі заводи, аби ми до них возили навіть ліс у вигляді дров?

Тому що у них бачення, що це – велика перспектива і капітал. Я вважаю, що необроблений ліс ми не маємо права вивозити. Не можна тішитися миттєвими копійками.

Про волинські ліси слухала Лариса Літвицька

Почувши думку голови тимчасової контрольної комісії з питань, які виникають у сфері лісових відносин про «лісову мафію» по-волинськи редакція «Першого» запрошує до розмови керівника Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Кватирка.

http://volynrada.gov.ua/masmedia/yapontsi-z-volinskikh-lisiv-zrobili-b-zolote-dno

Далі...

На Буковині хочуть обмежити видачу сертифікатів на експорт лісу

Таку пропозицію озвучив начальник Чернівецької митниці ДФС Микола Салагор.

У минулому місяці Чернівецькою митницею ДФС було зафіксовано факт значного зростання кількості суб‘єктів господарювання, що здійснюють або планують здійснювати експортні операції з лісоматеріалами у Чернівецькій області.

З початку року станом на 30 вересня через пункти пропуску Чернівецької митниці ДФС було переміщено майже 638 тис. тонн лісоматеріалів, з яких 257, 6 тис. тонн експортовано, інше – транзитний ліс з Білорусі, Росії, Німеччини, Литви та Польщі.

Левова частка українського лісу експортувалася у вигляді дров паливних (код 4401) – понад 257 тис. тонн. У розрізі областей найвищий показник за об’ємом у Житомирській області – 26, 5% експорту. Чернівецька посідає 4 місце – 16,2%. У лідерах також Київщина та Рівненщина – відповідно 19% та 17,6%.

«Озвучені цифри не викликають занепокоєння, – коментує ситуацію начальник Чернівецької митниці ДФС Микола Салагор. – Однак, ми фіксуємо значне зростання підприємств-експортерів Буковини. Упродовж 8 місяців поточного року експортерами лісоматеріалів у зоні діяльності митниці були 292 суб‘єкти зовнішньоекономічної діяльності. У вересні нами взято на облік 41 особу, що заявили про експорт лісу як мету своєї діяльності.

Складається враження, що на кожне дерево, яке росте на Буковині, є експортер. Ситуація може сягнути критичної точки. Ми наполягаємо на конструктивному підході при здійсненні сертифікації лісопродукції. Адже саме ця ланка є найважливішою у процесі вивезення деревини з України. Просимо розглянути можливість обмеження у видачі таких сертифікатів або чіткого визначення дозволеного для експорту об‘єму лісоматеріалів. Запевняю, якщо сьогодні не робити чітких та добре обдуманих кроків, то ситуація перетвориться в абсурд!»

https://www.0372.ua

Далі...