ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

17 жовтня 2017

Лісові пожежі в Португалії та Іспанії: число жертв досягло 45




У Португалії та Іспанії вирують лісові пожежі

Кількість загиблих в результаті лісових пожеж в Португалії та на півночі Іспанії збільшилася до 45 осіб.

Як повідомляє AFP, в пожежах в Португалії загинула 41 людина, ще четверо жертв зареєстровано на півночі Іспанії.

В результаті лісових пожеж 71 особа травмована, 16 з них серйозно.

Зазначається, що більшість жертв загинула у власних автомобілях.

Раніше повідомлялося, що в результаті лісових пожеж на території Іспанії і Португалії загинули 39 осіб.

Сьогоднi, 21:59

У Польщі лісники та звичайні люди збирають жолуді. ВІДЕО

І це все не для свиней. У Біловезькій Пущі на сході Польщі почалося збирання жолудів. Ними відновлюватимуть спустошені ділянки лісу. Зібрані плоди відсипають у спеціальні ящики в теплому приміщенні.



Доповідь щодо всихання соснових насаджень у ДП "Буський лісгосп" на сесії Буської районної ради



12 жовтня, за участю керівників установ та організацій району відбулася ХХ сесія Буської районної ради VII скликання. Одним із питань порядку денного було "Про екологічний стан лісів ДП «Буський лісгосп» та перспективи ведення лісового господарства." Доповідав по даному питанню провідний інженер лісовідновлення М'якуш І.І. Основною темою доповіді було питання щодо масового всихання соснових насаджень. Масове всихання соснових насаджень – екологічне лихо, яке в продовж останніх кілька років стрімко поширюється. Нажаль, це завдає значної екологічної та економічної шкоди сосновим лісам Бущини, а також всієї України. Працюючи в комплексі, шкідники та хвороби вже спричинили загибель сосняків на великих площах держлісфонду Буського лісгоспу. На даний час уражена територія соснових насаджень становить 873 га і має тенденцію до різкого збільшення. Перші спалахи всихання хвойних насаджень розпочалися на території нашого району ще 2012 році. Однак, минулоріч ця проблема набула загрозливих масштабів. Якщо раніше хворіли переважно пристигаючі ліси, віком понад 80 років, то зараз інтенсивно всихають середньовікові насадження і навіть молоді лісові культури – тобто весь віковий сегмент хвойної породи під загрозою через екологічні та патологічні зміни.

Небезпека полягає ще й в тому, що шкідники приносять з собою фітопатологічні захворювання насаджень в майбутньому і від такої спільної дії дерево швидко гине. Лісівники помічають, що спочатку всихають окремі дерева, далі – цілі групи дерев, а на кінцевій стадії розвитку хвороби – всихання охоплює значну частину деревостану. Аналіз загиблих дерев в осередках всихання сосни звичайної виявив поселення верхівкового короїда в гілках і вершинах, шестизубчастого короїда – в окорених частинах стовбура і чорного вусача – на ділянках стовбурів із перехідною корою.

Пусковим механізмом всихання є грунтово-кліматичні фактори, різке зниження рівня грунтових вод та метеорологічні чинники, які призводять до ослаблення не окремих дерев, а деревостанів в цілому.

Як показує виробничий досвід першочергово інтенсивно гинуть одноярусні одновікові лісові масиви з однією чи двома основними породами, як були посаджені людьми чи насіялися природним шляхом. Такі деревостани менш стійкі до різноманітних ризиків – вітровалів, ураження грибами, пошкодження шкідниками, особливо короїдами.

Для підвищення стійкості таких лісових насаджень най оптимальній вихід – їх поступове переформування, тобто переведення з одноярусного одновікового лісу в різновіковий змішаний із значною участю листяних порід, в якому названі та й інші ризики в кілька разів зменшують свою шкідливу дію.

Однак, зараз на сучасному етапі першочерговим завданням є вчасно зреагувати на перші ознаки (симптоми) захворювання, провести своєчасно в повному обсязі санітарні заходи, зупинити всихання на окремо взятих лісових ділянках, зберегти унікальні соснові насадження. Вчасно забраний хворий деревостан попередить подальше поширення шкідників та хвороб, а посаджений ліс в майбутньому буде більш стійким до нових кліматичних змін.

Орієнтуємося на безперервне, невиснажливе наближене до природного лісокористування. Цим самим дотримуємось основного принципу сталого розвитку щодо збереження лісосировинних ресурсів, використання екологічного потенціалу лісів. Головне завдання вбачаємо у відтворенні корінних дубово-соснових високопродуктивних, біологічно стійких деревостанів з високими ґрунтозахисними та водорегулюючимивластивостями. Для цієї мети на території лісгоспу маємо близько півсотні гектарів постійних лісонасіннєвихділянок, створено 2 нових клонових плантацій сосни звичайної, 21 плюсове дерево, з яких щороку заготовляємо 40-60 кг високоякісного насіння, з якого в майбутньому вирощуємо 600-800 тис. шт. сіянців і саджанців. Лісовідновлення щороку проводимо в середньому на площі 150-200 га, та ще плюс сприяння природного поновленню на 60 і більше гектарах.

Відділ охорони, захисту лісу та мисливського господарства Львівського ОУЛМГ
17.10.2017

Відбувся семінар - навчання на тему : "Всихання соснових насаджень. Проблеми та шляхи їх вирішення"



У семінарі взяли участь: лісівники Київщини, вчені Поліського філіалу УкрНДІЛГА, член-кореспондент Лісівничої академії наук України Орлов О.О., професор Національного університету біоресурсів і природокористування України, член – кореспондент ЛАНУ, відмінник лісового господарства України, Заслужений лісівник України - Віктор Маурер.

Серед запрошених були присутні представники органів місцевого самоврядування на чолі з головою Іванківської РДА Лісогором М.Е.; Іванківської районної Ради Потієнком В.І.; головою Поліської РДА Янковим О.Г.;депутат Київської обласної ради Урупа М.М., представники державної ветеринарної та фіто санітарної службиУкраїни, доцент кафедри біології лісу та мисливствознавства, заслужений науково-педагогічний працівникНаціонального університету біоресурсів і природокористування України Завада М.М., представники громадськості та ЗМІ, активісти та інші.



Після обговорення причин виникнення "Екологічної пожежі", враховуючи катастрофічні масштаби та темпи її поширення, науковці та дійшли згоди та надали рекомендації - що основними заходами призупинення цього явища є своєчасне виявлення та вилучення хворих дерев з лісу. А для оперативного вирішення питань пов'язаних з погодженням заходів та з поліпшення санітарного стану лісів, треба активно залучати місцеві громади, науковців, екологів та активістів.

Прес-служба КОУЛМГ
17.10.2017

Семерак каже, що лісники хочуть повернути "тотальні рубки" часів Януковича



ЕКСКЛЮЗИВ

Лісники невдоволені новими, посиленими правилами санітарних рубок лісів, схвалених урядом ще минулого року, й ініціюють дискусії щодо їх перегляду.

Про це розповів міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак в ексклюзивному коментарі кореспондентові Укрінформу.

“Ми ініціювали зміни правил санітарних рубок. До речі, лісники сьогодні намагаються повернути їх назад”, - сказав Семерак.

Він нагадав, що ще в часи президентства Януковича були встановлені такі правила, які легалізували тотальні рубки по всій Україні. Проте, за його словами, восени минулого року ці правила санітарних рубок були змінені й стали значно жорсткішими.Читайте також: Короїд знищив на Сумщині уже 700 га хвойних лісів - ОДА

“Сьогодні лісники починають дискусію, залучають різних учасників до цієї дискусії, що це було неправильне рішення, яке призвело до зменшення рубок, і треба повернути правила, щоб дозволити рубати, тому що галузь лісового господарства нібито може занепасти”, - зауважив міністр.

Водночас урядовець наголосив, що подібна дискусія про необхідність чи навпаки відсутність потреби у спрощенні правил санітарних рубок лісу потребує серйозного наукового обгрунтування і широких консультацій із громадськістю.

Водночас він додав, що контролювати вирубки лісу Міністерство екології уповноважене тільки на територіях національних природних парків, які, за його даними, становлять лише 3% від загальної кількості лісів в Україні, усі ж інші вирубки повинно контролювати Державне агентство лісових ресурсів, підпорядковане Міністерству аграрної політики та продовольства. При цьому Семерак підкреслив, що 2016 року на вирубки лісу в природно-заповідному фонді було накладено заборону і цей мораторій діє і нині.

Як відомо, 26 жовтня 2016 року Кабінет міністрів ухвалив нову редакцію Санітарних правил у лісах України, що значно обмежують проведення санітарних рубок лісів, а їх дія поширюється на всіх лісокористувачів.

17.10.2017 18:14

Франківські атовці-лісівники висадили деревця в Алея пам`яті «Небесної Сотні». ФОТО

В Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства пройшли урочистості з нагоди Дня захисника України.





Грамотами та квітами відзначили чотири десятки лісівників-учасників бойових дій на сході країни.



«Приємно, що серед фахівців лісової галузі Прикарпаття так багато сміливців, котрі згодилися ризикувати життям заради територіальної цілісності держави. Ми дякуємо Вам за мужність та незламність! Ви є прикладом патріотичності та взірцем для наслідування!», - зазначив у вітальному слові керівник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Руслан Осташук.



Після вручення грамот головний лісівник області запросив всіх учасників свята до Духової Криниці для спільної молитви за мир в Україні.





Ще у 2014 році поблизу Духової Криниці була висаджена Алея вшанування пам`яті «Небесної Сотні».

До Дня захисника України лісівники, котрі пройшли АТО, посадили тут ще кілька десятків молодих дубів як символ міцності та незламності нашого народу.









Читайте також: Як перевозять зрубаний ліс на Прикарпатті. ФОТО

Буревій на Закарпатті 17-18 вересня визнаний надзвичайною ситуацією регіонального рівня (+ ДОКУМЕНТ)

Цей висновок дає підстави виділити кошти для ліквідації наслідків негоди з резервного фонду Державного бюджету

Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) зробила експертний висновок щодо буревію, який пройшовся по Закарпаттю 17 та 18 вересня. Як повідомлялося раніше, загалом постраждали 25 населених пунктів у трьох районах, пошкоджені покрівлі на 682 будинках, знищено та пошкоджено близько 1900 гектарів лісу. Загальний обсяг збитків становить 130,7 мільйонів гривень.

Експертна комісія ДСНС класифікувала буревій як надзвичайну ситуацію природного характеру регіонального рівня.

– Цей висновок дає підстави отримати кошти для ліквідації наслідків негоди з Резервного фонду Державного бюджету, – коментує висновок ДСНС Геннадій Москаль. – Відповідні документи для Кабінету міністрів України вже підготовлені.



http://www.moskal.in.ua/?categoty=news&news_id=3019

На Закарпатті прокуратура повернула державі 7 га лісу в курортній зоні

Майже 7 га земель лісогосподарського призначення вартістю понад 7 млн грн повернуто державі




Про це інформує Depo.Закарпаття з посиланням на прес-службу прокуратури Закарпатської області.

Берегівським районним судом підтримано позицію прокуратури області та задоволено 13 позовних заяв, пред'явлених в інтересах держави у особі Кабінету Міністрів України до Берегівської райдержадміністрації, Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області. Йдеться про визнання недійсними розпоряджень та витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею майже 7 га і вартістю 7,3 млн грн.

Ці землі розміщені неподалік курорту Косино та є бажаним об'єктом заволодіння шляхом незаконних оборудок.

На розгляді у судах перебуває ще дві позовні заяви такої категорії про визнання недійсними відповідних актів та витребування із незаконного володіння земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею 2,016 га, їхня вартість становить понад 2 млн грн.

Нагадаємо, Москаль запевнив, що на Закарпатті не вирубатимуть ліс під будівництво курорту.

Буревій на Закарпатті 17-18 вересня визнаний надзвичайною ситуацією регіонального рівня. ДОКУМЕНТ

 
Цей висновок дає підстави виділити кошти для ліквідації наслідків негоди з резервного фонду Державного бюджету 

Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) зробила експертний висновок щодо буревію, який пройшовся по Закарпаттю 17 та 18 вересня. Як повідомлялося раніше, загалом постраждали 25 населених пунктів у трьох районах, пошкоджені покрівлі на 682 будинках, знищено та пошкоджено близько 1900 гектарів лісу. Загальний обсяг збитків становить 130,7 мільйонів гривень.

Експертна комісія ДСНС класифікувала буревій як надзвичайну ситуацію природного характеру регіонального рівня.

– Цей висновок дає підстави отримати кошти для ліквідації наслідків негоди з Резервного фонду Державного бюджету, – коментує висновок ДСНС Геннадій Москаль. – Відповідні документи для Кабінету міністрів України вже підготовлені. 

Що насправді коїться в українських лісгоспах: вражаюче розслідування




Український ліс безбожно пиляють та експортують за кордон, а українська влада невідомо куди дивиться.

Там, де можна заробити грошей, усі чхати хотіли і на екологію, і на закони. А головне – самі лісники, в компетенції яких і є контроль над вирубкою та недопущенням сірого експорту – головні рішали. В першу чергу вони у темі й у долі.

І майже в унісон з ефіром даного матеріалу виходить новину – на спробі дати хабар правоохоронцям попався керівник чернівецького обласного управління лісового господарства. У поліцейському зведенні ім'я затриманого не розголошується, але ж усім відомо, що Чернівецький лісгосп, щоправда, з приставкою в.о. нині очолює Роман Череватий. Його й узяли при спробі сплатити данину у 10 тисяч доларів майору поліції, аби схеми лісників лишилися непоміченими.

Тобто ці гроші мали убезпечити лісові господарства від несподіваних перевірок. А ще чиновник пообіцяв щомісячну таксу у 8 тисяч доларів, якщо співпраця налагодиться! Ось так зухвало та цинічно вирішують питання лісники! Коли в кишенях шурхотить зелений кеш, жоден мораторій не викорінить корупцію.

Що ж насправді коїться у лісгоспах? У Чернівецькій області зафіксовано, що ліс рубають, аж тріски летять, а потім його вантажать у вагони. Сліди свіжих погрузок деревини зафіксували у Карапчіві, сам факт – у Берегометі.

А банальні питання журналістів – куди й навіщо вантажать – викликали в тамтешніх працівників паніку та агресію. Така аж надто втаємничена діяльність державних лісгоспів не може не викликати питань. І наші журналісти буковинським лісникам їх таки поставили.

Щоправда, за свого начальника Романа Череватого, якого ми сьогодні вже згадували, віддувався його підлеглий Олександр Москалюк. З його реакції на журналістське розслідування, на питання та власне з відповідей, яких по суті й не було, вже можна робити певні висновки. Варто переглянути як самі чиновники спілкуються із журналістами.

– А Карапчівське? Там не грузиться?
– Карапчів це що?
– Карапчів, нижній склад, де грузиться деревина. Карапчів, село.
– У нас деревина грузиться у Берегометі, Сокриянах, станція Вільшани вродє, і у Сторожинці.
– А в Карапчіві не грузиться?
– А звідки у вас інформація така?

Державні лісгоспи – це держава у державі. Що вони роблять, як рубають, що й кому продають фактично відбувається безконтрольно. Факт хабаря від буковинського лісничого ще раз довів, що на державних надрах зухвало заробляють шалені гроші.

Але ж є ще не менш важлива ланка у цьому корупційному ланцюжку – митниця. Ешелони, вантажені лісом, женуть у бік кордону. Переважно вночі. Зупиняють їх не митники, а хіба місцеві громадські активісти.

І як би це не виглядало дивним, жодного іншого запобіжника зухвалій контрабанді на сьогодні нема. А схем, як формально обійти мораторій понавигадували десятки. Найпростіше – завантажити вагони якісною деревиною, а написати, що везуть дрова. І якщо активістів поблизу нема – вантаж перетне кордон без жодних проблем.

Або ж завантажити ліс у білоруські вагони і теж в накладній написати, що там білоруський товар. Формально теж може проканати на кордоні. Якщо пильність митників приспати. Ну, а як лісники домовляються із конролюючим органами ми вже знаємо. Ну, і найпростіше – попиляти ліс на дошки та відправити на експорт. Це, до речі, навіть не схема, а цілком законний хід. Бо ж кругляк вивозити не можна, а готову продукцію – будь ласка.

І при цьому, левова частка деревини, офіційна, а про неофіційну й годі говорити, йде за кордон. Вітчизняним деревообробникам лишаються крихти.

Чому женуть на Румунію? Так все просто – там розташовані потужні деревообробні заводи компанії Швайгофер. І хіба в Румунії нема лісу? Є! Але рубки, тим більше несанкціоновані, там – страшний злочин, прирівняний до тероризму! От і живляться з наших карпатських лісів. А що у нас? Рубатимуть та вивозитимуть, бо платять живі гроші. Імітація контролю лише для галочки. А ще мораторій, який ділкам не перепона.

Затримання буковинського лісівника на спробі дати хабар, на перший погляд, гарний дзвіночок. А де затримання інших?! Хіба краща ситуація по інших областях?

А знаєте, що відповіли нашим агентам тут, у Києві, в Держлісагенстві? Там, до речі, виступають проти мораторію на вивіз деревини. Та й визнають: яка з того різниця – вивозити цілі стовбури чи вже розпиляні на дошки?

І щоб ми робили, якби не громадські активісти? При такій анархії, корупції та повній байдужості з боку чиновників, Карпати лисітимуть і далі. Хіба здатна пара чернівецьких активістів протистояти цій потужній корупційній машині? Сподіваємось, влада зверне і на це увагу!