Ліс восени рахують

Лісові розсадники, теплиці, шкільні відділення та плантації новорічних ялин – лісівники «Ніжинського лісового господарства» підбивають підсумки.

Спеціалісти держпідприємства обстежують не зімкнені лісові культури на площі в понад 1200 гектарів. Перші результати осінньої інвентаризації та атестації свідчать про виконання поставлених завдань.

А ось із врожаєм жолудів дуба звичайного не пощастило: цього року він відсутній по всій Україні. Та все ж сіянців дуба для потреб власного господарства ніжинським лісівникам вистачить.

В державному підприємстві «Ніжинське лісове господарство» підраховують вирощене. Спеціалісти лісового господарства рахують садивний матеріал, вирощений у розсадниках, теплицях, коробах, шкільних відділеннях. Рахують і плантації новорічних ялинок.

На часі – інвентаризація та атестація лісових культур та ділянок з природним поновленням лісу.

На лісових культурах, віком від одного до трьох років включно, вираховують приживлюваність та клас якості, визначаються з доповненням. По-науковому це називається інвентаризацією. Якщо лісовим культурам більше чотирьох років і вони не переведені у покриту лісом площу, то їх атестують – визначають клас якості та наявність саджанців головних порід, відповідність культур нормативам , для переводу лісових культур у вкриті лісом землі.

За словами провідного інженера з лісових культур ДП «Ніжинське лісове господарство» Наталії Демочки, лісові культури переводять у вкриті лісом землі, якщо вони досягли певної густоти та нормативної висоти. Для цього на кожній ділянці закладають пробні площі, визначають наявність головної породи,супутніх порід, висоту, повноту та клас якості. Те ж саме стосується й природного поновлення.

В роботі з інвентаризації та атестації задіяне широке коло спеціалістів, включаючи директора ДП «Ніжинське лісове господарство» Юрія Болоховця, головного лісничого Володимира Костирка, інженерів, лісничих та їхніх помічників, майстрів лісу.

«Роботи чимало, - каже провідний інженер Наталія Демочка. – Обстежуємо ділянки, які підлягають інвентаризації та атестації, загальною площею 1220 гектарів. Частину з них ми вже перевели у лісовий фонд. Звісно, є проблемні культури, пошкоджені травневим хрущем та дикими тваринами – такі ділянки підлягають проведенню додаткових заходів по їх покращенню, але загалом більшість культур мають добрий стан».

Як пояснила спеціаліст, лісівники досягли планової приживлюваності та повністю забезпечили себе садивним матеріалом.

«Ми виходимо на рівень минулого року, - пояснює провідний інженер держпідприємства. – Так, у 2016 році ми виростили у власних розсадниках 2 мільйони 680 тисяч сіянців – приблизно порівну дуба та сосни. Весною цього року реалізували багато сіянців сосни звичайної, а дуб залишали собі на майбутнє».

Сіянці дуба ніжинські лісівники не продаватимуть і восени. Кажуть, через слабкий врожай жолудя.

«По всій Україні таке, – додає Наталія Демочка. – Якщо раніше ми заготовляли до 16 тонн жолудя, то цього річ ситуація склалася дуже критична. Жолудь на дубі хоча і був, але осипався, почервивів, тобто до посіву він не придатний. Тому всі сіянці ми залишаємо для лісовідновлення».

Інвентаризацію та атестацію лісових культур у «Ніжинському лісовому господарстві» планують завершити 10 листопада.

За повід. ДП «Ніжинське лісове господарство»

 
 



http://newvv.net/economic/region/255330.html

Далі...

Лісові красуні на будь-який смак

Працівники Міжгірського лісового господарства – люди, захоплені своєю справою. 

Намагаючись у всьому йти в ногу з часом і вдосконалювати процес вирощування хвойних порід із саджанців, лісівники регулярно шукають нові засоби вирощування високоякісного посадкового матеріалу. Основна мета таких розсадників направлена на посадку лісу на наступні роки.

Зокрема, коефіцієнт співвідношення вкритих лісовою рослинністю земель до загальної площі лісового фонду тут сягає величини 0,93, що вказує на ефективне використання земель лісового фонду для зростання лісових насаджень. Самі ж насадження в основному представлені корінними за породним складом деревостанами другого і вищих бонітетів, тобто кращими за продуктивністю і якістю в цих умовах зростання. Середній запас ростучого лісу на 1 га сягає 360 куб. м. У свою чергу, продуктивніші насадження, безумовно, інтенсивніше виконують екологічні функції.

За словами Івана Барни, директора Міжгірського держлісгоспу, від якості посадкового матеріалу безпосередньо залежить і якість лісових насаджень. Тому вирощування посадкового матеріалу приділяється особливе значення. У минулому році були підготовлені якісне насіння – шишки збирали самі лісівники, після чого сушили. Для того, щоб вирощувати якісний посадматеріал, у кожному лісництві облаштовані та успішно діють лісові розсадники, загальна площа яких складає 3,5 га.

Вирощують лісівники у розсадниках ялицю та ялину, бук, клен-явір, модрину, дуб та ясень.

Саджанці з розсадників лісівники висаджують не тільки в лісових угіддях Міжгірського держлісгоспу – їх ще роздають у заклади та установи соціальної сфери.

Лісівники кажуть, що вирощувати саджанці хоч і важка робота, але результат не може не радувати – з маленьких ялиночок виростають потужні дерева.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Опубліковано: 18.10.2017 - 19:30

http://ekonomika.ko.net.ua/?p=7790

Далі...

Об утверждении Размера фактических расходов на копирование или печать документов, предоставляемых по запросу на информацию, распорядителем которой является Государственное агентство лесных ресурсов Украины или его территориальный орган, и Порядка возмещения этих расходов (неофициальный текст)

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

_______________                                   Київ №                                          ___________

Про затвердження Розміру фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Державне агентство лісових ресурсів України або його територіальний орган, та Порядку відшкодування цих витрат

Відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію», пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Розмір фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Державне агентство лісових ресурсів України або його територіальний орган;

2) Порядок відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Державне агентство лісових ресурсів України або його територіальний орган.

2. Департаменту землеробства та технічної політики в АПК забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.



Перший заступник                       Міністра Максим МАРТИНЮК

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної

політики та продовольства України

_____________________ № _______

РОЗМІР ФАКТИЧНИХ ВИТРАТ

на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Державне агентство лісових ресурсів України або його територіальний орган

№ з/п	Послуга, що надається		Розмір витрат, грн
1	Копіювання або друк документів формату А4 та меншого розміру (в тому числі двосторонній друк)		0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки
2	Копіювання або друк документів формату А3 та більшого розміру (в тому числі двосторонній друк)		0,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки
3	Копіювання або друк документів формату А4 та меншого розміру, якщо в документах поряд з відкритою інформацією міститься інформація з обмеженим доступом, що потребує її відокремлення, приховування тощо (в тому числі двосторонній друк)		0,3 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки
4	Копіювання або друк документів формату А3 та більшого розміру, якщо в документах поряд з відкритою інформацією міститься інформація з обмеженим доступом, що потребує її відокремлення, приховування тощо (в тому числі двосторонній друк)		0,4 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки
__________ Примітка.		Розмір витрат на виготовлення однієї сторінки встановлюється, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на дату копіювання або друку документів.

Директор Департаменту землеробства

та технічної політики в АПК                                                                   В. Топчій

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної 

політики та продовольства України

_____________________ № _______

ПОРЯДОК

відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Державне агентство лісових ресурсів України або його територіальний орган

1. Цей Порядок визначає механізм відшкодування запитувачами інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються Державним агентством лісових ресурсів України (далі - Держлісагентство) або його територіальним органом за запитом на інформацію.

2. Цей Порядок застосовується у випадку, коли Держлісагентство або його територіальний орган є належними розпорядниками інформації.

3. Документи за запитом на інформацію надаються безкоштовно:

щодо інформації, яка становить суспільний інтерес;

якщо задоволення запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом, що не перевищує 10 сторінок;

особі у разі надання інформації про неї.

4. Відшкодування запитувачами інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів здійснюється у разі виготовлення більш як 10 сторінок запитуваних документів, починаючи з першої сторінки, відповідно до Розміру фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Державне агентство лісових ресурсів України або його територіальний орган, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від _____________ 2017 року № _____, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ___________ 2017 року за № _____.

5. Розмір відшкодування фактичних витрат визначається відповідним структурним підрозділом з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності Держлісагентства або його територіального органу.

6. Структурний підрозділ Держлісагентства або його територіального органу в разі копіювання або друку документів за запитом на інформацію обсягом більш як 10 сторінок подає структурному підрозділу з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності Держлісагентства або його територіального органу заявку на виписку рахунка для здійснення оплати витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.

7. На підставі отриманої заявки структурний підрозділ з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності Держлісагентства або його територіального органу протягом одного робочого дня виписує рахунок для здійснення оплати витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію (далі - Рахунок), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, і передає його структурному підрозділу Держлісагентства або його територіального органу, який готує проект відповіді запитувачу інформації, для направлення в установлений законом строк запитувачу інформації.

8. Оплата Рахунка здійснюється у будь-якій фінансовій установі, що територіально зручна для запитувача інформації.

9. Не пізніше наступного дня після надходження від запитувача інформації коштів на реєстраційний рахунок Держлісагентства або його територіального органу структурний підрозділ з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності Держлісагентства або його територіального органу передає структурному підрозділу Держлісагентства або його територіального органу, який готує проект відповіді запитувачу інформації, копію виписки з реєстраційного рахунку, на який зараховано кошти, завізовану відповідальною особою структурного підрозділу з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності Держлісагентства або його територіального органу, з проставлянням прізвища, імені, по батькові відповідальної особи та поточної дати.

10. Структурний підрозділ з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності Держлісагентства або його територіального органу здійснює облік платіжних документів (рахунків та виписок з реєстраційного рахунку).

11. Структурні підрозділи Держлісагентства або його територіального органу, які готують проект відповіді запитувачу інформації, здійснюють копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, після отримання копії виписки з реєстраційного рахунку, на який зараховано кошти, завізованої відповідальною особою структурного підрозділу з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності Держлісагентства або його територіального органу.

12. Інформація запитувачу надається впродовж трьох робочих днів після підтвердження повної оплати фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію.

13. Відповідь на запит не надається у разі повної або часткової відмови запитувача інформації від оплати Рахунка.

14. Кошти, що надійшли на рахунок Держлісагентства або його територіального органу, перераховуються структурним підрозділом з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності Держлісагентства або його територіального органу протягом п’яти робочих днів на відновлення касових видатків загального фонду державного бюджету з придбання паперу.

Директор Департаменту землеробства

та технічної політики в АПК                                                                   В. Топчій

Додаток 1

до Порядку відшкодування

фактичних витрат на копіювання

або друк документів, що надаються

за запитом на інформацію,

розпорядником якої є Державне

агентство лісових ресурсів України

або його територіальний орган

(пункт 6)

ЗАЯВКА № ____

від ___________________ 20__ року

на виписку рахунка для здійснення оплати

витрат на копіювання або друк документів,

що надаються за запитом на інформацію

__________________________________________________________________

(назва документа)

__________________________________________________________________

(найменування структурного підрозділу,

__________________________________________________________________

який готує проект відповіді запитувачу інформації)

Прізвище та ініціали запитувача - фізичної особи, найменування запитувача - юридичної особи або об’єднання громадян, що не має статусу юридичної особи, адреса, телефон

Послуги, що надаються	Кількість сторінок
Копіювання або друк документів формату А4 та меншого розміру (в тому числі двосторонній друк)
Копіювання або друк документів формату А3 та більшого розміру (в тому числі двосторонній друк)
Копіювання або друк документів формату А4 та меншого розміру, якщо в документах поряд з відкритою інформацією міститься інформація з обмеженим доступом, що потребує її відокремлення, приховування тощо (в тому числі двосторонній друк)
Копіювання або друк документів формату А3 та більшого розміру, якщо в документах поряд з відкритою інформацією міститься інформація з обмеженим доступом, що потребує її відокремлення, приховування тощо (в тому числі двосторонній друк)

(за відсутності даних ставиться прочерк)

Виконавець ________________ _________ ____________________________

                        (посада)            (підпис)                        (П.І.Б.)

Керівник структурного підрозділу,

який готує проект відповіді

запитувачу інформації

_____________________ __________ ___________________________

          (посада)                  (підпис)                     (П.І.Б.)

Додаток 2

до Порядку відшкодування

фактичних витрат на копіювання

або друк документів, що надаються

за запитом на інформацію,

розпорядником якої є Державне

агентство лісових ресурсів України

або його територіальний орган

(пункт 7)

Надавач послуг________________________________________

Реєстраційний рахунок_________________________________

МФО банку___________________________________________

Код за ЄДРПОУ_______________________________________

Платник______________________________________________

(прізвище та ініціали запитувача – фізичної особи, найменування запитувача – __________________________________________________________________

юридичної особи або об’єднання громадян, що не має статусу юридичної особи)

РАХУНОК № ________

від ________________________ 20____ року

для здійснення оплати витрат на копіювання або друк

документів, що надаються за запитом на інформацію

__________________________________________________________________

(назва документа)

Послуги, що надаються	Вартість виготовлення 1 сторінки, грн	Кількість сторінок	Сума без ПДВ, грн
Копіювання або друк документів формату А4 та меншого розміру (в тому числі двосторонній друк)
Копіювання або друк документів формату А3 та більшого розміру (в тому числі двосторонній друк)
Копіювання або друк документів формату А4 та меншого розміру, якщо в документах поряд з відкритою інформацією міститься інформація з обмеженим доступом, що потребує її відокремлення, приховування тощо (в тому числі двосторонній друк)
Копіювання або друк документів формату А3 та більшого розміру, якщо в документах поряд з відкритою інформацією міститься інформація з обмеженим доступом, що потребує її відокремлення, приховування тощо (в тому числі двосторонній друк)
Разом

Усього до сплати _______________________________________________________

                             (сума словами)

__________________________________________ грн ________________ коп.

Виконавець

_______________________ __________ ____________________________

               (посада)                  (підпис)                         (П.І.Б.)

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/NT3906.html

Далі...

Сосновий бір у Черкасах перетворюється на сухостій. ВІДЕО

160 гектарів лісового масиву у Черкасах перетворюється на сухостій.

Там понад половину хворих та всохлих дерев. Чому на Черкащині гинуть ліси та у чому загроза – дивіться у відео.

Далі...

Фотопроект о лесных пожарах в США. ФОТО

Рекордная жара, почти полное отсутствие осадков и сильные ветры стали причиной разгула огненной стихии в нескольких американских штатах. С начала 2017 года в США произошло около 41 000 пожаров, пострадало более 6 млн акров земли (24 000 км, чуть меньше площади Бельгии — 30 528 км). Большинство пожаров случилось летом и в начале осени, некоторые продолжаются до сих пор, а другим, по оценкам экспертов, еще только предстоит произойти.

1.


Тысячи людей эвакуированы из опасных районов, а дым и зола, попавшие в атмосферу, медленно, но уверенно достигают неба Европы. Горят национальные парки, памятники архитектуры и дома обычных людей. Опасное зрелище, пойманное объективом камеры, вселяет страх. И необъяснимым образом завораживает. Сегодняшний фотопроект — об этом.


2. Вертолет сбрасывает воду над огнем в каньоне Ла-Туна, 2 сентября 2017 года




3. Ущелье реки Колумбия, г. Стивенсон, штат Орегон, 4 сентября 2017 года



4. За девять месяцев этого года в США произошло около 41 000 пожаров




5. Мужчина пытается эвакуировать своих лошадей во время охватившего Лос-Анджелеса пожара, 2 сентября 2017 года





6. Ущелье реки Колумбия, г. Стивенсон, штат Орегон, 4 сентября 2017 года





7. Пожарные распыляют воду на обгоревшего кролика, бегущего от пламени, каньон Ла-Туна, штат Калифорния, 2 сентября 2017 года






8. Лесной пожар над плотиной Бонневиль, река Колумбия, штат Орегон, 4 сентября 2017 года





9. Историческое сооружение, укутанное фольгой в противопожарных целях, в национальном парке Рок-Рэббит-Лукаут в Пайетте, штат Айдахо







10. Сброс воды над домами города Сан-Вэлли, штат Калифорния, 2 сентября 2017 года







11. Лесной пожар в горах Вердуго к северу от центра Лос-Анджелеса, штат Калифорния, 2 сентября 2017 года







12. По ту сторону дымовой завесы у этих людей остался дом и две кошки, каньон Ла-Туна, штат Калифорния, 2 сентября 2017 года







13. Пожарный самолет из Канады защищает дом от пламени специальными веществами, каньон Ла-Туна, штат Калифорния, 3 сентября 2017 года







14. Горящие деревья в районе Пондероза на востоке города Оровилл, штат Калифорния, 29 августа 2017 года







15. Вид из кабины, 29 августа 2017 года







16. Местные жители наблюдают за пожаром на склоне холма в Бербанке, штат Калифорния, 2 сентября 2017 года







17. Ущелье реки Колумбия над городом Каскад-Локс, штат Орегон, 4 сентября 2017 года







18. Самолет тушит пожар в каньоне Вебер недалеко от города Огдена, штат Юта, 5 сентября 2017 года







19. Лесной пожар в горах Вердуго к северу от центра Лос-Анджелеса, штат Калифорния, 2 сентября 2017 года







20. Бригада из Калифорнийского департамента лесного хозяйства и противопожарной защиты, национальный парк Ла-Туна-Каньон, штат Калифорния, 2 сентября 2017 года







21. Лесной пожар недалеко от города Систерс, штат Орегон, 28 августа 2017 года







22. Пожар в каньоне Ла-Туна возле города Бербанка, штат Калифорния, 2 сентября 2017 года







23. Пожарный вертолет над задымленным национальным парком Ла-Туна-Каньон, штат Калифорния, 3 сентября 2017 года. Пожар, бушующий здесь, признан самым масштабным за всю историю округа Лос-Анджелес







24. Пламя охватило местную достопримечательность — шале Сперри в национальном парке Глейшер, 31 августа 2017 года







25. Горящий гараж к востоку от Оровилла, штат Калифорния, 29 августа 2017 года






26. Очевидцы пожара в ущелье реки Колумбия, штат Орегон, 4 сентября 2017 года






27. Пламя на горе Меррилл, национальный парк Сикс-Риверс, штат Калифорния, 3 сентября 2017 года






28. Пожарные сражаются с огнем в районе Пондероза, штат Калифорния, 29 августа 2017 года






29. Луна освещает тлеющее дерево, каньон Ла-Туна, штат Калифорния, 2 сентября 2017 года




zefirka.net/

https://novosti-n.org/ukraine/read/176782.html

Далі...

У Канаді через лісову пожежу готують до евакуації дві тисячі людей

На кордоні канадських провінцій Саскачеван і Альберта набирає сили лісова пожежа.

Як повідомляє Укрінформ з посиланням на у пожежну службу Саскачевану, локальне загоряння трави швидко зросло у розмірі і нині становить небезпеку кільком населеним пунктам.

Аби убезпечити людей, влада видала наказ на евакуацію трьох населених пунктів, у яких проживає близько 2000 осіб.

Пожежники вже прибули на місце горіння, але сильні вітри швидко поширюють вогонь на нову територію. Утім, поки що від пожежі не постраждали ні люди, ні споруди.

Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2017/10/18/u_kanadi_cherez_lisovu_pozhezhu_gotuyut_do_evakuatsii_dvi_tysyachi_lyudey_1188049

У КАНАДІ УНАСЛІДОК ЛІСОВИХ ПОЖЕЖ ЕВАКУЮВАЛИ ПОНАД ДВІ ТИСЯЧІ ОСІБ 

Пожежні вже прибули на місце горіння, але сильні вітри швидко поширюють вогонь на нову територію.

На кордоні канадських провінцій Саскачеван і Альберта набирає сили лісова пожежа.

Про це пише Укрінформ.

Локальне загоряння трави швидко зросло у розмірі і нині становить небезпеку кільком населеним пунктам.

Аби убезпечити людей, влада видала наказ на евакуацію трьох населених пунктів, у яких проживає близько 2000 осіб.

Пожежні вже прибули на місце горіння, але сильні вітри швидко поширюють вогонь на нову територію. Утім, поки що від пожежі не постраждали ні люди, ні споруди.

Більше читайте тут: https://tsn.ua/svit/u-kanadi-unaslidok-lisovih-pozhezh-evakuyuvali-ponad-dvi-tisyachi-osib-1015775.html

Далі...

У РАДОМИШЛІ ПРОЙШЛА АКЦІЯ «ДІСТАЛО». ФОТО

17 жовтня, у Радомишлі на Майдані Соборному біля райдержадміністрації активісти громадської організації «Дістало» проводили акцію.

Понад сто учасників акції, у тім числі представники з більшості навколишніх сіл, зібралися у райцентрі щоб висловити свій протест щодо ситуації у районі з вирубкою лісів.

У виступах небайдужих людеййшлося не тільки про бездумну вирубку лісів на Радомишльщині, завдання шкоди природі та довкіллю, а й розкрадання деревини.



До учасників акції вийшли представники райради та держадміністрації, які погодилися провести "круглий" стіл з представниками громадської організації щоб обговорити проблему.

Організатори акції потурбувалися про агітаційний матеріал. На публічний огляд був виставлені щити з фотофіксацією місць масової вирубки лісів, порушень природоохоронного законодавства.

Варто зауважити, що обіцянки місцевої влади, "круглі" столи – це весь арсенал, що можна зробити на місцевому рівні. Проте такими заходами сокиру у лісівників не забереш.

Суспільство, окрім невеликої і кращої його частини, громадських активістів, представницькі органи місцевих громад сьогодні байдуже спостерігають за зменшенням площ лісів, їх масовим захворюванням і висиханням.

Нагадаємо, що лідером Всеукраїнської громадської організації «Дістало!» є Віталій Станіславович Журавський , колишній нардеп по 66- у виборчому округу, куди входить Радомишльський район.

Вівторок, 17 жовтня 2017, 21:13

http://radomyshl.info/the-news/2447-y-radomishl-proishla-akcia-ldstalor-foto

Далі...

Рубати не можна, і не рубати теж: українські ліси потерпають від нашестя короїда

Сосни вмирають.

До багатьох проблем українських лісів кілька років тому додалася ще одна біда, масштаби якої вражають: майже 350 тисяч гектарів соснових насаджень вражено жуком-короїдом.

А це площа, що дорівнює чотирьом Києвам!

Лісівники й науковці переконують: якщо не вирубувати хворі площі, матимемо не просто велику екологічну проблему, а й незворотні наслідки для економіки країни.

Боротися ефективно з засиллям шкідника лісівники не можуть через законодавчі обмеження та спротив екологів.

Рубати не можна, і не рубати не можна теж. І як знайти золоту середину в цій ситуації?


«Поки говоритимемо, не буде чого інспектувати»

Волинські лісівники нещодавно разом з науковцями показали вражені площі депутатам обласної ради й чиновникам, аби всі врешті усвідомили небезпеку, що загрожує сьогодні лісам.

Депутати на власні очі могли побачити, що стається з хворими деревами лише за декілька місяців.

Таких семінарів відбулося вже кілька.

— Верхівковий короїд — проблема не лише українська. І в інших країнах цей шкідник нищить ліс, але...

Наприклад, візьмемо Білорусь.

Там борються всією державою, й це питання постійно на контролі.

Раз у тиждень про ситуацію доповідають навіть президенту.

На державному рівні закупили 300 лісозаготівельних машин, які самі заготовляють ліс, 250 хорвардерів, 500 вантажних автомобілів, і всю цю техніку використовують для боротьби з короїдом.

Тобто є проблема — держава її вирішує.

В Україні вперше забили на сполох житомиряни.

Це було наприкінці 2014-го — на початку 2015 років.

У Малинському лісництві були зафіксовані великі площі масового всихання лісів.

Потім це почалося на Рівненщині, а вже потім у нас.

На Волині трохи менші масштаби цієї біди, ніж у сусідів, — розповідає Олександр Кватирко, начальник Волинського обласного управліня лісового і мисливського господарства.

— Коли проводили всеукраїнський семінар у Рівному, у ньому брали участь і поляки, і білоруси. І там ми почули від них, як країни організовані на ліквідацію наслідків всихання лісів, вражених короїдом.

На законодавчому рівні там зробили все необхідне.

Так, був спротив екологів, але попідписували все, що потрібно, зміни у санітарні правила внесли.

Підійшли до всього об’єктивно — і вся держава працює над ліквідацією лиха.

Ми ж затягуємо час, розказуємо, переконуємо і втрачаємо. І поки будемо говорити, не буде чого інспектувати, будуть суцільні мертві деревостани.

Буде мертвий ліс. Я вже не кажу про економіку і про те, скільки втратить бюджет.

Про економіку сьогодні ніхто не говорить, бо, в першу чергу, це екологічна біда.

Якщо вчасно все зробити, то з одного гектара 40 тисяч гривень до бюджету надійде, плюс державні підприємства сплатять податки на всіх рівнях.

А якщо нічого не робити, матимемо вдесятеро менше. За дрова заплатимо по 4 тисячі гривень.


— Пане Олександре, логічно виникає запитання: до 2014 року короїд у лісах теж був, але чому саме зараз ситуація стала такою критичною?
— Звичайно, всихання були, але не в таких обсягах.

Проводили санітарні рубки, тому проблема була локальною.

Сьогодні ліс у зв’язку зі зміною кліматичних умов дуже ослаблений.

Як до ослабленої людини чіпляються всі хвороби, так і до лісу.

Неослаблене дерево може себе захистити. Змінився суттєво температурний режим.

Буває, що в лютому дуже тепло й починається сокорух.

І жук уже їсть дерево.

Колись зими були суворіші й шкідники вимерзали.

На семінар ми робили температурний аналіз по роках і по рівню ґрунтових вод.

І найстрашніша ситуація була в 2015—2016 роках.

На графіках усе добре видно.

Ситуація ускладнювалася з року в рік.

Ліс ослаблювався після кожного посушливого літа.

Пам’ятаєте, навіть у криницях вода зникала, і це на Поліссі.

А думаєте, що проведена півстоліття тому меліорація не дала про себе знати?

Усі лісові насадження якраз такого віку. Все до того йшло.

У період тиші ми всі рубки зупинили. Зараз нікого не слухаємо й усі сили кинули на ліквідацію короїда.

За 20 років в області під час пожеж згоріло лісу десь 2,5 тисячі гектарів.

А короїдом тільки за рік знищено 7 тисяч га. Про що ще можна говорити?

Науковець, закріплений за нашою областю, два роки займається цією проблемою. Обстежено ліси вже 17 лісгоспів.

Основне завдання лісника сьогодні — вчасно виявити вражену площу, оформити сигнальний листок, зробити відведення, терміново отримати дозвіл і видалити хворий деревостан.

Таке завдання поставлено сьогодні всім лісовим майстрам і лісовій охороні. Якщо цього не робити, то матимемо на 1 гектарі 10 тисяч гривень збитків.

Якщо всіма рубками (головного користування і рубками догляду) ми брали щороку ліс на 5 тисячах гектарів, то сьогодні пошкодженого короїдом маємо 7 тисяч га.

Чомусь, як згоріло 8 тисяч гектарів лісу на Херсонщині — це було екологічне лихо, і вся держава допомагала.

А сьогодні в Україні 330 тисяч гектарів короїдовсихаючих насаджень — і нічого. Законопроекти лежать у Верховній Раді, й далі справа не рухається.

 
«Потрібно садити більше листяних порід»

— Є побоювання, що під приводом боротьби з короїдом будуть вирубувати і здоровий ліс. І що лобіюють зміни в законодавстві, щоб спростити процедуру отримання дозволів, ті, хто втратив великі прибутки від лісу...
— Для таких регіонів, як Волинь, Рівненщина, Житомирщина, Київщина та інших лісових областей, повністю вистачає стиглого лісу.

Нам вистачає стиглого яблука, а ці гнилі яблука, санітарні рубки, за великим рахунком, нам геть не по­трібні.

Але ми мусимо обережно вирізати хворий ліс, бо він небезпечний. Усі санітарні рубки чи рубки догляду є збитковими. Їх завжди фінансували з держбюджету. Та вже два роки немає фінансування на них узагалі.

Сьогодні область сама має подумати, де взяти посадковий матеріал, щоб на місці хворого лісу посадити новий. Де взяти людей, щоб посадити культури, доглянути, звідки фінансувати все це, якщо маємо з хворого гектара мінус 10 тисяч гривень?

Це треба 70 мільйонів гривень, якщо маємо 7 тисяч гектарів враженого лісу.

Ось над чим мала б подумати влада, а не правильно лісник рубає чи неправильно. Треба звільнити, врешті, ліс від політики.

— На місці хворого лісу треба висадити новий, менш вразливий до хвороб.

І структуру лісових насаджень, напевне, потрібно змінювати, якщо так змінилися кліматичні умови за останні роки?

— Потрібно садити більше листяних порід, вводити нові породи.

Зараз цим і займаються науковці. Усі ці вражені площі — це післявоєнні насадження, коли тупо висаджували саму сосну. Клімат змінився, а у нас ГОСТи 1967, 1983 років.

У Німеччині лісове господарство ведеться з урахуванням традицій, різних типів природних умов — у кожному регіоні по-своєму. А у нас все під один гребінець, як у Радянському Союзі було.

Не можна так. Ліс має бути прив’язаний до природного середовища. Він сам знає, як йому рости.

І стійкішого лісу, ніж той, що сам виріс, немає. Тому ведення лісового господарства має максимально бути наближеним до природного, хоч би що хто говорив.

Краще, ніж природа, ніхто не створить

.
«Я раджу цим людям не сидіти в кабінеті, а поїхати в ліс»

— Хочу, щоб суспільство, громадськість зрозуміли, що звичайними заходами цю проблему подолати вже не вдасться, — коментує ситуацію із короїдом заступник голови Державної агенції лісових ресурсів Володимир Бондар.

— Хоча у нас розписана система відведення рубок тих чи інших ділянок, у тому числі й санітарних.

Але сама процедура займає такий період часу, що не можемо адекватно реагувати на проблему.

Навіть при всіх хороших розкладах на відведення ділянок іде практично два місяці, а хворе дерево гине за шість днів.

Поки відводимо одну ділянку, не можемо її врятувати, бо вона вже пошкоджена. І змушені переходити до порятунку інших.

Через те потрібні надзвичайні заходи. Такі заходи прийняті в більшості країн світу, які зіткнулися з подібною проблемою.

До прикладу, в Білорусі під президентським патронатом були прийняті всі необхідні рішення. Так само і в Польщі.

Нещодавно їх прийняли в Австрії. Ми зараз зупинилися на етапі «варто не варто», «є це проблемою чи не є».

Багато так званих фахівців у лісовій справі, які шкодять галузі, шкодять лісу, кажуть: «Це питання лісівників, щоб їм більше рубати».

Я б порадив цим людям не сидіти у «Фейсбуці» чи у кабінеті, а поїхати в ліс і подивитися на вражені ділянки, простежити, як усе це розвивається. І тоді такі питання самі по собі відпадуть.

Наприкінці вересня під час візиту до України представників міністерства лісового господарства Республіки Білорусь підписано спільну заяву з Державним агентством лісових ресурсів України, де лісівники двох держав окреслили необхідність розробки стратегії та комплексу заходів щодо попередження та боротьби зі шкідниками і хворобами лісу в умовах зміни клімату з урахуванням транскордонного аспекту.

Також ініційовано винесення питання про погіршення санітарного стану лісів на розгляд наступної сесії Європейської комісії з лісового господарства ФАО (Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй).

http://umoloda.kiev.ua/number/3225/188/116792/

Далі...

Досвід Німеччини закладено в проекті Стратегії реформування лісового господарства України

Цього тижня делегація Федерального Міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини за підтримки Німецько-українського агрополітичного діалогу перебуває в Україні з метою обговорення подальшої співпраці з Державним агентством лісових ресурсів України та підтримки реформування лісового господарства. Також до складу делегації входять науковці з Німеччини та Австрії.

За словами Голови Держлісагентства Христини Юшкевич, Німеччина має багатовікові традиції ведення лісового господарства і для України цей досвід є дуже цікавим, особливо в питаннях ефективної реалізації суспільних вимог щодо лісокористування. У проекті Стратегії реформування лісового господарства України також було закладено основні німецькі принципи, зокрема, стосовно розподілу господарюючих та контролюючих функцій.

Під час сьогоднішнього семінару розглядатимуться питання ефективного державного управління сталим, багатофункціональним лісокористуванням, інструменти для координації державних завдань, статистичні основи для державного управління лісами, прозорості та попередження корупції в управлінні державними лісовими площами.

Окрім того, німецька делегація відвідає низку лісових господарств України з метою обміну досвідом та напрацювання спільних подальших кроків для реформування лісової галузі України.

Прес-служба Держлісагентства

17.10.2017 19:23

http://minagro.gov.ua/node/24788

Далі...

Спільне управління територіями букових пралісів ЮНEСКО

Нещодавно в Австрії на чергове засідання зібралася експeртна група з підготовки номінаційного досьє об’єкта Всeсвітньої спадщини ЮНEСКО «Букові праліси й давні ліси Карпат та інших рeгіонів Європи». Під час засідання було ухвалено рішення про спільне управління об’єктами природної спадщини, розташованими на території 12 країн.

Про прийняття такого рішення екпертною групою повідомив директор департаменту екомережі та природно-заповідного фонду Мінприроди Віктор Клід. Він так прокоментував цю подію: «Зараз зроблено щe один крок на шляху збeрeжeння букових лісів, які відіграють важливу роль у лісових eкосистeмах Європи, зокрема, в Україні».

Крім того, учасники експертної групи обговорили ініціативи щодо розвитку сталого туризму та залучення до цього процесу місцевих громад.

За результатами засідання сторони домовилися про підготовку спільної Дeкларації про наміри, підписання якої заплановано на 2018 рік.

Об’єкт Всeсвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси й давні ліси Карпат та інших рeгіонів Європи» є однією з найбільших природоохоронних ініціатив у Європі й загалом об’єднує 78 територій природної спадщини.

Праліси – це унікальні недоторкані ділянки лісів, які існують і розвиваються без впливу людини.

Такі ліси мають високу життєздатність та є стійкими до несприятливих впливів. Праліси відіграють важливу роль в екосистемі, адже завдяки їм відбувається регулювання клімату, очищення води, утримання вуглецю, збереження унікального біорізноманіття.

WWF в Україні разом з іншими організаціями на початок 2017 року ідентифікували 85 тис. га старовікових лісів включно з 54 тис. га пралісів на території України. З цією інформацією можна ознайомитися на спеціальноствореній мапі .

Автор: Климентенко Анастасія

Усі записи автора

17 ЖОВТНЯ 2017 

http://ecoclubua.com/2017/10/spilne-upravlinnya-terytoriyamy-bukovyh-pralisiv-yunesko/?utm_source=feedburner&utm_medium=feed&utm_campaign=Feed%3A+ecoclubua+%28Екологічні+новини+від+Зеленої+Хвилі%29

Далі...