ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 листопада 2017

Говорили про всихання, а вирішили - гроші ДСНС - ДСНСу везе

Депутати прийняли низку звернень до вищих органів влади



На черговій 13-й сесії обласної ради сьомого скликання, що відбулася 2 листопада, депутати прийняли низку звернень до вищих органів влади та правоохоронних органів.

Зокрема, депутати прийняли звернення, в якому наполягають на внесенні відповідних змін державного бюджету та збільшенні обсягу субвенції на надання пільг та житлових субсидій населенню для Житомирської області на поточний бюджетний рік. Оскільки недостатність коштів на виплату субсидій становить понад 1,6 млрд грн, тому місцеві бюджети області, починаючи з жовтня поточного року, не зможуть у повному обсязі розраховуватися за надані послуги з підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг та виплати монетизованої частини невикористаних субсидій з отримувачами субсидій.

Окремі звернення стосуються здійснення невідкладних заходів із ліквідації наслідків масового всихання лісів та забезпечення збереження, охорони, утримання і використання полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень.

У зверненні щодо фінансування підрозділів управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області йдеться про те, що сума коштів, яка виділяється із державного бюджету для забезпечення рятувальників, є недостатньою та наголошується на необхідності передбачати у повному обсязі фінансування потреби підрозділів управління ДСНС України в області для якісного виконання повноважень за призначенням.



Також депутати звернулися до Прем’єр-міністра України та Голови Антимонопольного комітету України з питанням врегулювання цін на дизельне пальне, оскільки зростання його вартості призводить до зростання собівартості товарів, які входять до споживчого кошику, що, у свою чергу, спричиняє додаткові витрати серед населення і викликає соціальну напругу.

Звернення депутатів щодо законодавчого врегулювання права громадян України на володіння зброєю, в якому просять прискорили розгляд та прийняттю Верховною Радою України законопроекту «Про цивільну зброю і боєприпаси». Цей законопроект передбачає вирішення питань, пов’язаних з обігом зброї в державі, збереженням балансу інтересів держави та правом громадянина на захист власного життя і здоров’я від протиправних посягань, а також може закласти основи суспільства, здатного захищати свою державу.

Ще одне звернення стосується подолання наслідків радянської окупації в мовному середовищі Житомирської області.

Також депутати підтримали звернення депутатів Рівненської обласної ради щодо врегулювання ситуації з незаконним видобутком та реалізацією бурштину та депутатів Волинської обласної ради щодо впорядкування питань з утримання та функціонування установ державної ветеринарної медицини та щодо забезпечення законодавчих умов для розробки торфовищ.

ЧЕТВЕР, 02 ЛИСТОПАДА 2017, 13:33


http://www.zhitomirnews.com/news/deputati-prijnali-nizku-zvernen-do-visih-organiv-vladi

Лес рубят, щепки летят





Жителей неприятно удивили работы в Бикерниекском лесу в Риге! Мы выяснили, что происходит...
Зачистка Бикерниекского леса на участке между рижскими улицами Лиелвардес, Бикерниеку и Стигу идет уже четвертый год. Однако особое недовольство и даже тревогу жителей Пурвциемса и Межциемса вызывает состояние зеленого массива именно в этом году. В оголившемся лесу валяются бревна и ветки – не проехать, не пройти. К тому же рижане подозревают, что пилят именно здоровые деревья. «МК-Латвия» выяснила, почему это происходит, куда отправляется кругляк, а также, когда в Бикерниекском лесу наведут порядок, и он снова станет пригодным для прогулок.

В последнее время редакция «МК-Латвии» стала получать множество звонков от встревоженных рижан. В основном, жителей микрорайона Пурвциемс:

- Мы привыкли часто гулять в Бикерниекском лесу. Тихо, спокойно, утоптанные тропинки, чистый воздух. Но в этом году все изменилось. Лес изрядно поредел, бревна валяются чуть ли не на дороге и не убираются, тропинки перепаханы техникой. И конца края не видно этим работам. Мы не понимаем, зачем рубить деревья и когда наконец закончатся работы, – недоумевает пара пенсионеров Ольга и Павел.

По их признанию, сейчас они в лес не ходят, а прогуливаются по тротуарам. В том же духе высказались и другие читатели.

Спортсменка и просто красавица Сандра тоже недовольна. Раньше она каждое утро со своей собакой совершала пробежки в лесу, но в последние месяцы вынуждена отказаться от любимого занятия из-за перечисленных выше неудобств.

- Бегать невозможно, ноги можно переломать, – констатирует девушка, которая с пониманием относится к работам, но искреннее недоумевает, почему они так затянулись и вокруг «все выглядит так ужасно».

Недовольство выражают и мамочки с колясками, которые частенько искали уединения и умиротворения для себя и своих карапузов в тишине лесной чащи. Беспокоятся, впрочем, и гораздо более молодые жители столицы.

- Поломанные деревья и сухие ветки никто не убирает. Все заросло хаотичным кустарником, а эти деятели пилят прекрасные живые деревья вдоль аллей. Я в детстве в этом лесу с бабушкой по грибы и ягоды ходила. А теперь... ужасно все выглядит. И рубят эти хорошие деревья то ли на дачу кому, то ли тупо продают. Березку срубленную я сфотографировала. На ней «сережки». Она была живая. На дровишки кому-то пойдет... Я уже несколько месяцев наблюдаю эту так называемую чистку леса. Так вот, его НЕ чистят. В нем вдоль аллей рубят живые деревья, совершенно игнорируя бурьян, кусты, поломанные и высохшие деревья в самом лесу, – переживает в социальной сети Facebook Елена.

Безусловно, раздражение и беспокойство жителей, которые регулярно гуляют по в Бикерниекском лесу, легко понять.

«МК-Латвия» отправилась на место, чтобы собственными глазами увидеть, чем так недовольны жители.

Действительно, лес не узнать. Когда-то густой, тихий и местами даже диковатый, теперь выглядит непривычно... просторным, по которому раскатистым эхом разносятся звуки работающей лесной техники. Напиленные с удаленными со стволов ветками аккуратно уложенные бревна, действительно, внешне выглядят очень даже здоровыми и коммерчески привлекательными. Горы веток, а также перепаханные колесами специальной техники тропинки делают прогулки в лесном массиве неудобными особенно для пожилых людей, не говоря уже о внешнем виде. «Воля ваша, но бардак-с какой-то, развели вы тут, судари!», – возможно воскликнули бы в конце 19-го века непосвященные в тонкости лесного хозяйства местные жители. В любом случае, не удивительно, почему сегодня в Бикерниекский лес никто не ходит.

– Когда я смотрю на происходящее в лесу, то сердце кровью обливается. Такой красивый настоящий лес был посреди бетонных коробок! Так приятно было сидеть на скамеечке в тишине, читать или болтать с подружками. А что теперь будет? – вздыхает Валентина, которую «МК-Латвия» повстречала на опушке леса.

Мы обратились за комментариями Rīgas meži: что происходит на участке между улицами Лиелвардес, Бикерниеку и Стигу и как долго происходящее будет продолжаться?

Как рассказал член правления муниципального предприятия Эдгар Вайкулис, работы по облагораживанию Бикерниекского леса начались четыре года назад. В 2017-м первый этап по прореживанию леса начался в январе и продолжился до периода начала гнездования птиц. Второй длится с середины лета и по сей день.

– Благоустройство Бикерниекского леса согласовано с Государственной службой среды и соответствует требованиям долгосрочного обслуживания лесов. Во время работ выпиливаются высохшие деревья, больные и отстающие в росте. Стоящие близко к ним здоровые деревья также спиливают. Происходит прореживание кустов, чтобы тем самым увеличить пространство для роста и улучшить окружающую среду для оставшихся деревьев. В некоторых местах сделаны просеки, которые позволят лесу восстановиться естественным путем. Также полностью спилены переросшие тополя по двум сторонам улицы Иерикю у остановки общественного транспорта «Stacionārs «Biķernieki». Это сделано из соображений безопасности. Параллельно этому специалисты по уходу за деревьями из предприятия Dārzi un parki спилили ветки опасных деревьев вдоль улиц Стигу и Бикерниеку, которые мешают движению пешеходов и транспорта, - ответил Эдгар Вайкулис.

По его словам, вырубку ведут только в тех местах, где это разрешено правилами Кабинета министров.

- С одного гектара спиливают в среднем 140 куб. м. Кругляк продают с аукциона деревообрабатывающим предприятиям. Часть древесины уходит на собственную лесопилку SIA Rīgas meži, где ее перерабатывают в пиломатериалы и продают. Полученные таким образом доходы снова возвращаются в лес для нужд его обслуживания, а также для содержания рижских парков и Межапарка, – продолжает г-н Вайкулис.

По этой причине жителям Риги запрещено забирать уже напиленные бревна. Но если кому-то понадобятся остатки древесины, брошенные после окончания всех работ, то сперва следует обратиться в рижское лесничество за разрешением.

– Жители интересуются, когда лес будет приведен в порядок, чтобы в нем снова было удобного гулять?

– На данный момент на расчистке работают четыре человека. К сожалению, из-за плохой погоды, которая установилась в конце августа, нам пришлось внести коррективы в графики работ. Если позволят погодные условия, в частности, не будут так обильно лить дожди, мы планируем закончить пилить деревья к началу ноября, а вывезти кусты к его концу. Что касается поврежденных от движения техники дорожек, то, конечно же, они будут выровнены сразу после окончания работ.

Олег КОЖИН,
oleg.kozhin@mk-lat.lv
http://www.mklat.lv/obschestvo/41501-les-rubyat-shchepki-letyat

На Прикарпатті природному парку передадуть 12 тис. га землі, яка раніше належала лісгоспам

На Прикарпатті природному парку передадуть 12 тис. га землі, яка раніше належала лісгоспам
Кабмін підтримав рішення про передачу у постійне користування НПП «Верховинський» двох земельних ділянок, які належали місцевим лісгоспам.

Про це сьогодні, 2 листопада, IA ZIK повідомили в прес-службі ОДА.

Документом передбачено вилучення з постійного користування державних підприємств «Верховинське лісове господарство» та «Гринявське лісове господарство» земельних ділянок загальною площею 12 022,9 гектара (землі державної власності лісогосподарського призначення (ліси), розташованих на території Верховинського району Івано-Франківської області, та передачу їх у постійне користування національному природному парку «Верховинський».

Національний природний парк «Верховинський» – природоохоронна територія на території Верховинського району Івано-Франківської області. Парк створений згідно з указом Президента України 22 січня 2010 року з метою збереження біорізноманіття та цілісності природних комплексів Чивчинських і Гринявських гір.

Читайте більше тут: http://zik.ua/news/2017/11/02/na_prykarpatti_pryrodnomu_parku_peredadut_12_tys_ga_zemli_yaka_ranishe_1197857

Чому всихають сосни або невеселі роздуми про майбутнє лісів України



Видатний польський філософ і діяч в галузі охорони природи Ян Павліковський писав, що зовнішній вигляд нашої землі є свідченням духовної культури народу. Жахливий стан наших лісових ландшафтів в останні десятиріччя свідчить про те, що ця культура перебуває в глибокому занепаді. Невід’ємним елементом сучасних лісових екосистем України є куртини засохлих сосен із порижілою хвоєю, які досить широко поширились в лісових масивах від кордону з Польщею до кордону з Росією. Такого явища раніше ніколи не було зафіксовано за всю історію лісівництва. Жах ситуації в тому, що з кожним роком таких ділянок стає все більше . Моторошна картина сучасного стану наших лісів викликає глибоке занепокоєння про їх майбутнє. Причини цього жахливого явища офіційно не названі і, відповідно, не розроблені заходи щодо його подолання і упередження подальшого розвитку.

З першого погляду важко зрозуміти чому під загрозою вимирання в Україні опинилась сосна звичайна, яка порівняно з іншим видами дерев найкраще пристосована до наших екологічних умов. Однак, якщо взяти до уваги все зростаючий антропогенний пресинг на лісові екосистеми, то порушення гармонії між популяціями сосни і оточуючим середовищем не буде виглядати неочікуваним.

Експлуатація лісових ресурсів в Україні, починаючи з другої половини XVI століття завжди була хижацькою, а в останні десятиліття вона вийшла за межі здорового глузду і є одним з найбільш ганебних явищ в історії незалежної України.

Україна – малолісна країна. ЇЇ лісистість становить лише 14% (лісистість Європи – 35,4%). На лісові культури (насаджені ліси) припадає понад 50%. Середній вік лісів України – 35-40 років, середній запас деревини – 186 м3/га, при цьому середній запас придатних для експлуатації стиглих та перестиглих деревостанів становить 242 м3/га. Для порівняння вкажемо, що середній запас деревини в нормальному стиглому лісі становить 400-500 м3/га. Наведені цифри яскраво свідчать про те, що лісові ресурси України є вкрай виснаженими. Такий спадок отримала Україна від Радянського Союзу. Радянський період був часом значної експлуатації лісових ресурсів, однак, у порівнянні з нашими днями, це була ще досить нормальна взаємодія між людиною і лісом. 60-70% всіх потреб в деревині Україна задовольняла за рахунок сировини, завезеної з Російської Федерації. В перші роки незалежної України її влада мала б розв’язати стратегічну для малолісної держави проблему заміщення імпорту російської деревини однак, замість цього ця малолісна держава забезпечує своєю деревиною – найціннішим ресурсом України (!) – країни, лісистість яких є значно вищою від нашої – Польщу, Італію, Швецію, Туреччину.

Деревина становила 70% всіх товарів,які вивозились з України через західний кордон в 90их роках минулого століття. В період переходу від радянської до незалежної України лишилось лише 7% стиглих та перестиглих придатних для експлуатації лісостанів. На сьогоднішній день вже винищено всі дерева товарного вигляду в експлуатаційних лісах ІІ групи. Ми стали свідками небувалих інтенсивних рубок в лісах І групи, які призначені для рекреації та виконання ґрунтозахисних, водозахисних, кисневотвірних та інших, пов’язаних із поліпшенням оточуючого середовища функцій. Оскільки проведення суцільних рубок в таких лісах не передбачено, все це проводиться під виглядом так званих санітарних рубок та рубок догляду, які набрали небаченого розмаху в Україні. Вирубки ведуться не лише в рекреаційних лісах, а й на природно-заповідних територіях. За даними Київського еколого-культурного центру, в Національних природних парках щорічно вирубувалось 328289,4 м3 деревини на площі 18720,8 га. В середньому, в одному Національному природному парку вирубувалось 12520,8 м3 деревини на площі 670,5 га. Вирубано 3000 га пралісів в лісових заказниках Українських Карпат.

При всіх недоліках радянського лісового господарства такого хижацького винищення лісів тоді не було. Навпаки, лісове відомство турбувалось про збереження найкращих лісових масивів з елітними деревами. В 80их роках минулого століття найвидатніші вчені лісівники провели унікальну роботу по відбору найбільш цінних деревостанів і, створенню лісових генетичних резерватів. Люди, жадібні до наживи, в наш час винищили більшу частину резерватів та постійних лісонасіннєвих ділянок, які служили джерелом елітного насіння для закладання лісових культур, а уряд М. Азарова ліквідував лісо насіннєві станції, які опікувались заготівлею найкращого насіння лісових дерев.

Сучасна Україна перетворилась на величезну фабрику по винищенню лісів, де невпинно працюють бензопили та лісовози. Можна уявити наскільки збагатились статки тих людей, які торгують найціннішим національним надбанням України, що належить не лише нашим сучасникам, а й майбутнім поколінням. При цьому внесок лісового сектору в економіку України є мізерним, а лісове господарство – збиткове для власника лісів – українського народу, який у багатьох колись лісистих місцевостях позбавлений навіть елементарної можливості займатись збиранням грибів та ягід.

Окрім прямої екологічної шкоди, надмірне вирубування лісів призводить до екологічних катастроф. Поряд із руйнівними паводками та ерозією ґрунтів, ми в Україні є свідками нової досі не знаної екологічної катастрофи, пов’язаної з усиханням сосен.

На знімках лісових регіонів, зроблених космічними супутниками, наглядно видно величезну кількість лісових вирубок, які сумарно створюють ефект лисої України. Хто бачив ці вирубки безпосередньо на поверхні землі, той не міг не відмітити, що у більшості випадків вони, як правило, захаращені хмизом та рештками дерев, не придатними для використання. Саме таке середовище є ідеальною нішею для розвитку та розмноження короїдів. Розмножившись на занедбаних вирубках, ці крихітні жучки переміщуються спочатку до хворих, а потім і до здорових сосен і швидко знищують їх. Шкідливу діяльність короїдів посилюють патогенні гриби, яких вони переносять.

Короїди – невід’ємний елемент лісових екосистем. Однак, при відсутності значних антропогенних впливів, їх діяльність не призводить до катастрофічних наслідків, оскільки чисельність їх популяцій регулюється комахоїдними птахами.

Масштабне вирубування лісів в Україні привело до масового винищення гніздових станцій комахоїдних птахів і створило надзвичайно сприятливі умови для небувалого розмноження короїдів.

Щоб зупинити подальше винищення лісових екосистем України необхідно не лише зменшити осередки розмноження короїдів у вигляді відмерлих сосен та захаращених вирубок, а й покласти край хижацькому винищенню лісів. Якщо вже звичайні лісоутворюючі види, як сосна звичайна, не витримують хижацького поводження з лісами, то що вже говорити про рідкісні та зникаючі види рослин і тварин, які внесені до Червоної книги України.

Україна, ратифікувала Бернську конвенцію про охорону видів рослин і тварин та середовищ їх існування в Європі, одним із положень якої є проведення екологічних експертиз при проведенні лісогосподарських робіт.

Однак на практиці це положення грубо ігнорується. Разом з вирубаними деревами безжалісно винищуються гніздові стації десятків і сотень видів звірів і птахів та унікальні осередки зростання рідкісних видів рослин, поставивши на межу виживання популяції багатьох живих організмів, внесених до Червоної книги України. Іде справжній геноцид проти всіх живих істот, включаючи людину, в якої забирають її природне право на життя в здоровому та гармонійному середовищі.

Сучасна екологічна ситуація в Україні нагадує наступ дикого капіталізму на природу в Сполучених Штатах Америки в позаминулому та на початку минулого століття. Винищення американських лісів тоді викликало великий спротив суспільства. Американські екофілософи Джордж Марш, Гіфор Пінчот, Олдо Леопольд, Джон Муїр, Ральф Емерсон, Генрі Торо виступили на захист природи, розробивши філософські та наукові принципи невиснажливого природокористування, які лягли в основу американської системи охорони природи – однієї з найкращих у світі.

Прогресивні ідеї екофілософів мигли б залишитись лише розумними думками, викладеними лише на папері. Вони втілились в життя завдяки тому, що Сполученими Штатами Америки на той час керували розумні та патріотичні люди. Особливо хотілося б відмітити президента Теодора Рузвельта.

Щоб упередити винищення американських лісів, він вилучив із господарського використання як землі запасу ліси на площі 194 000 000 акрів, де пізніше були створені лісові резервати. Площа створених Рузвельтом резерватів більша від площі Франції, Бельгії та Нідерландів разом узятих. «Наші секвоєві ліси потребують такої ж турботи, як найкрасивіший із наших соборів» – писав Теодор Рузвельт.

Чудовий приклад для наших державних діячів, які декларують свою прихильність до цінностей західного світу! Голові РНБО Президенту України Петру Порошенку та секретарю цієї організації Олександру Турчинову варто усвідомити всю небезпеку від екологічної кризи, викликаної пере експлуатацією лісів і видати розпорядження щодо вилучення із головного лісокористування всіх природних лісів України, передбачивши наведення порядку на вирубках та в місцях масового відмирання дерев.

Охорона лісів не означає відмови від ведення лісового господарства. Лісозаготівля може бути допустимою в обмеженому об’ємі лише на землях лісокультурного фонду. При цьому вирубці лісів повинна передувати екологічна експертиза. Лісове господарство – це не хижацьке винищення дерев з метою одержання миттєвого пробутку, а догляд за лісовими культурами молодого віку, які як правило, перебувають в занедбаному стані в заростях чагарників та бур’янів. Потрібно відновити науковий підхід до відбору насіння для закладання лісових культур та селекційну роботу. Однак, навряд чи варто розраховувати на прогрес в цій галузі, оскільки все це потребує величезних капіталовкладень.

«Коли вирубують живе дерево, в цьому є щось майже трагічне» – писав видатний екофілософ Генрі Торо. Ще більш трагічним є варварське вирубування мільйонів дерев в самому центрі Європи на початку XXI століття, що невпинно наближає нас до масштабної екологічної катастрофи.

01/11/2017
В.І. Мельник
голова секції природно-заповідних територій Українського товариства охорони природи,
доктор біологічних наук, професор, заслужений природо охоронець України


https://www.lisportal.org.ua/86470/
https://www.lisportal.org.ua/86470/

Чи повернуться зубри на Буковину?



БОРГИ ПРИРОДІ

Розширити територію національного парку «Вижницький» вимагають Президент України та здоровий глузд


Символ національного природного парку (НПП) «Синевир» — безумовно, одноіменне озеро, НПП «Каратський» — Говерла, НПП «Гуцульщина» — садиба Святого Миколая. А що є символом розташованого в долинах Черемошу й Сірету (Чернівецька область) НПП «Вижницький»? Донедавна емблемою цього природного парку могли вважати зубра. Наша газета навіть присвятила вижницьким зубрам цілу сторінку («Імператори лісу» від 26 квітня 2013 року). Але не так сталося, як гадалося. Нині в парку зубрів уже немає. Самець загинув від серцевої недостатності — так-так, і звірі на таке слабують. А самку, щоб не нудьгувала наодинці, довелося віддати у сусідній Сторожинецький лісгосп. Там у вольєрному господарстві площею 85 гектарів саме сумував тамтешній зубр.

За морем вовк — три гроші, та руб перевозу

Проте співробітники «Вижницького» не втрачають надії знову побачити зубрів на своїй території. Цей НПП має багатопрофільну програму і план дій зі збереження й розширення генетичного фонду зубра, проведення наукових досліджень з біології, екології, етології (поведінки) цих червонокнижних тварин. Разом з нау­ковцями Львівського національного лісотехнічного університету, враховуючи досвід інших країн, напрацювали методи акліматизації цих звірів, розведення і утримання їх у неволі та в природних умовах.

Зубрів можна завезти або з інших областей України, або з Білорусі, де їх розвели стільки, що вже не знають куди подіти. Питання в тому, де знайти кошти на придбання тварин, і в бюрократичних процедурах, які супроводжують такі оборудки.

«В Україні найбільша популяція зубра у Вінницькій області (ДП «Хмільницьке лісове господарство»), — каже заступник директора НПП «Вижницький» з наукової роботи Віталій Стратій. — Їх там можна купити. Орієнтовна вартість однієї особини — 75 тисяч гривень. Але відловлення та перевезення відбувається за спеціальним дозволом Мінприроди на підставі позитивного рішення Національної комісії з питань Червоної книги України, оскільки зубр — червонокнижний вид. Ми в цьому році подали запит до Мінприроди про закупівлю семи особин, але грошей поки що не отримали.

Програму відтворення зубра розпочали ще у 2013 році, коли завезли першу особину. Згодом Мінприроди обіцяло нам кошти на спорудження вольєра площею 81 га, але їх ми також не отримали і двох зубрів утримували у вольєрі площею 1,6 га. Звірів підгодовували, оскільки мінімальна площа для однієї особини без підгодівлі має становити 5 гектарів».

А якщо накинути оком на сябрівських зубрів, то вони ще дорожчі. До того ж доведеться оформляти сертифікат СІТЕС — міжнародної конвенції, яка регулює переміщення через державні кордони червонокнижних тварин. Але відновити популяцію зубрів на Вижниччині таки можливо. Аби, як то кажуть, було бажання і політична воля.

Та інші звірі…

За весь час перебування у «Вижницькому» наша група журналістів побачила лише тих звірів, які живуть у невеликих вольєрах біля адміністрації парку. Кілька оленів, дикі кабани, козуля. Кожного свого часу довелося рятувати від неминучої смерті, тож нарікати на ув’язнення вони навряд чи стануть. Діти, які часто і з екскурсіями, й поодинці навідуються до зоокуточка, просто в захваті від можливості побачити зблизька лісових мешканців.

У лісових хащах НПП звірини та птаства теж чимало, однак вони уникають пожвавлених туристських стежок. Тож доводиться покладатися на свідчення науковців і фотодокази: ось із тої стіни еколого-просвітницького центру парку шипить лісовий кіт, а там виглядає з-поміж гілля рись. Цікаво, що типових гірських (кумка гірська, гірський щеврик, гірська плиска, звичайна оляпка) видів у парку небагато. Хоч чому дивуватися: Вижниччина — це лише передгір’я Карпат, чимало гір тут невисокі й мають форму стіжка сіна. Та й називаються часто саме так — Стіжок.

Птах, якого кожному легко побачити поблизу парку, — сокіл. Поблизу, бо ця ділянка чомусь випала з проектних документів під час створення «Вижницького». Легко — бо він… кам’яний. За тисячі років природа так почаклувала над однією зі скель, що та набрала форми голови птаха з хижо націленим оком. У тому самому урочищі поряд із Соколиним оком — інші чудасії з виямками, отворами різних розмірів і конфігурацій. Називається це диво Протяте (тобто проткнуте, продірявлене) каміння. Воно дає багатий матеріал для численних легенд та казок і приваблює так само численних туристів.

Не менш популярні місцеві джерела. Наприклад, Лужки. Його специфічна кисла слабомінералізована сульфатна вода має рідкісний сульфатно-алюмінієво-залізистий склад з наявністю нікелю, кобальту, марганцю та інших мікроелементів і належить до лікувальних у разі захворювання на анемію. Місцеві кажуть простіше: «така там вода, що ваєнниє хотіли робить санаторій». Щоправда, оздоровницю так і не зробили, але то добре. Бо дебіт не такий вже великий, та й місця у затиснутій горами долині річки Виженки, на березі якої вибилося джерело, геть небагато. Тож охочі оздоровитися Лужком топчуть кілометрів із п’ять звивистої стежки, прочищаючи легені цілющим повітрям.



А за деревом — дерево

Цілющим це повітря роблять клімат і тутешні буково-ялицеві ліси. Та чи надовго така цілющість збережеться? Сусідні з парком лісгоспи відсвічують добрячими лисинами. Це аж ніяк не ті пейзажі, милуватися якими хотіли б відвідувачі рекреаційного комплексу на перевалі Німчич або чималенької туристської республіки у селі Мигове.

Рекреація й лісозаготівля — це дві основні складові добробуту Вижницького району. Дві взаємопов’язані складові: що більше розширюється друге, то менше шансів має на розвиток перше.

Важливо знати і те, що придатних для лісозаготівлі ділянок у регіоні залишилося небагато. Навіть там, де погляд пересічного туриста бачить буйні кучері буків, око фахівця визначає молоді, ще не достиглі ліси, яким до віку рубки рости не менш ніж людське життя. Он навіть один з лісгоспів — «Заставнівське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу» — просить приєднати його до національного парку. Бо заробляти з вирубування лісу стає дедалі важче, тож зарплату платити теж нічим. А так майстри лісу (лісівники) отримуватимуть гроші від держави за збереження того, чого ще не зрубали, і за обслуговування туристів.

Пропозиція цікава. Парк справді треба розширювати, але не стільки для того, щоб просто наростити площу, а щоб оптимізувати структуру. Нині кордони парку такі кривулясті й порізані (сюди втикаються інші, не заповідні, землі), що це створює відчутні проблеми з організацією охорони. До того ж заповідна (найцінніша) зона «Вижницького» має прямий контакт із господарською зоною й землями суміжних користувачів, де господарську діяльність ведуть на загальних умовах. Натомість добре було б оточити заповідну своєрідним буфером — зоною регульованої рекреації.

Треба врахувати і басейновий принцип формування заповідних територій. З перевалу Німчич нам було добре видно, що межа парку оберігає лише частину долини Виженки, залишаючи можливість лісгоспам добряче мучити цю річку хазяйнуванням на сусідньому схилі долини. А ще поза нинішніми межами національного парку опинилися такі загальновідомі геологічні пам’ятки природи, як «Багнянські старожитності», печера Довбуша, претендент на одне із семи природних див України ландшафтний заказник «Буковинські водоспади» та вже згадані раніше Протяте каміння і Соколине око.

Розв’язати ці проблеми можна шляхом реалізації другої черги розширення території НПП «Вижницький». Це приблизно 8 тисяч гектарів Берегометського лісгоспу й невеличка (500 га), але важлива ділянка Іспаського лісництва Вижницького держспецлісгоспу АПК.

Не завадить також передати парку вже введені до його складу землі у постійне користування. І природа, і люди, й економіка регіону від цього лише виграють.

ПРЯМА МОВА
«Національні парки — це перлини і гордість розвинених країн»



Остап СЕМЕРАК,
міністр екології та природнихресурсів:

— Нещодавня нарада на Івано-Франківщині під головуванням Президента України щодо ситуації зі станом лісів була конструктивною, із чітко визначеними завданнями. Президент розуміє, що національні парки — це перлини і гордість розвинених країн. Мінприроди має всі можливості для подальшого розширення площ природно-заповідного фонду, як вимагають міжнародні угоди і вітчизняне законодавство: до 15% загальної площі країни.

Нині за отриманими результатами обстежень у межах проекту «Збереження карпатських пралісів», що впроваджує Українське товариство охорони птахів спільно з Франкфуртським зоологічним товариством, підготовлено пакет документів для розширення територій шести НПП у західних регіонах загальною площею 68505 га. Серед цих парків і «Виж­ницький».

«На цих територіях — праліси й старовікові ліси»



Віталій СТРАТІЙ,
заступник директора НПП «Вижницький» з наукової роботи:

— Науковці парку й провідних наукових установ країни виявили на сусідніх з «Вижницьким» територіях майже 60 гектарів пралісів і майже 1200 га старовікових лісів. Ці ліси та інші цінні ділянки запропоновано для розширення території парку. Тут виявлено щонайменше 19 видів рослин і 33 види тварин, занесених до Червоної книги України.

Недарма уже створено зоологічний заказник «Зубровиця», ботанічну пам’ятку природи Ділянка барвінку малого, геологічні пам’ятки природи Лопушнянські водограї, Скелі Кінашки, Багнянські старожитності. До того ж це частина Буковинського екологічного коридору міграції великих ссавців.

У період складного соціально-економічного становища країни загалом і Карпатського регіону зокрема не менш важливий аспект розширення парку — збільшення його туристсько-рекреаційного потенціалу, збереження історичних і культурних цінностей, відтворення народних промислів і традицій.


Олег ЛИСТОПАД // Урядовий кур'єр, 02 листопада 2017 року.

ukurier.gov.ua

01 листопада 2017

Лісівники не здаються



На сторінках сайту публікувалися матеріали про незаконні рубки в наших лісах та про боротьбу з цим явищем.

Зокрема в статті "Українські гниди" в карпатських лісах мова йшла про перевірки які здійснювалися журналістами , активістами разом з Віталієм Майбородою членом-кореспондентом Лісівничої академії наук. За результатами цього розслідування було створено відеофільм. Зараз цей відеофільм знаходиться у відкритому доступі .

Сьогодні в групі Люди Країни (FB) повідомили про судову справу , в якій ДП «Славське лісове господарство» та Анатолій Дейнека позиваються до Віталія Майбороди та просять захистити їх честь, гідність та репутацію.

Сьогодні ми підтримували нашого активіста Віталія Майбороду у Пустомитівському районному суді. Це наш перший судовий процес.
ДП «Славське лісове господарство» та Анатолій Дейнека позиваються до нього через фільм «Українські гниди в карпатських лісах».
Стверджують, що отримали неабиякі моральні травми після перегляду і навіть вимагають компенсації.
Нібито Віталій Майборода у документальному кіно поширює про них недостовірну інформацію. Тож просять суду захистити їх честь, гідність та репутацію (цей факт нас просто розсмішив )
Віталій – це людина, котра активно бореться проти незаконної вирубки лісів. Вони хочуть йому закрити рота, бо знають, що він каже правду.
На превеликий жаль, суд дуже затягується. Те, що можна було вирішити вже давно, обговорюється досі.
Побувавши в судовому залі, ми були прикро вражені, що суддя явно не на стороні правди. Адвокати і представники лісових злодіїв відверто насміхаються із нас.
Так далі тривати не може.
Сьогодні адвокат активіста клопотав про те, щоб провести психологічну експертизу, яка має виявити, чи дійсно Анатолій Дейнека отримав моральну шкоду від перегляду фільму. Процедуру мають провести у Львівській обласній психіатричній лікарні. На жаль, ми побоюємося, що в цій установі Дейнека зможе «домовитися» про бажані результати.
Друзі, Віталій Майборода потребує нашої підтримки!
Ми триматимемо це питання на контролі, бо це питання нашої честі і нашої екології.
Люди Країни

Відео


Голова облради пояснив, як повернути ліси "Волиньоблагролісу"

Волинська обласна рада впевнено продовжує відстоювати право громади області на альтернативне державному ведення лісового господарства. Нагадуємо, ще у жовтні 2016 року обласна рада відмінила рішення депутатів попереднього скликання "Про ліквідацію комунального підприємства "Волинське обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Волиньоблагроліс".


2017 рік для відновленого комунального підприємства став роком судів, в яких і обласна рада, і КП "Волиньоблагроліс" здобули впевнену перемогу над ОДА в судах першої та апеляційної інстанцій, а також у Вищому господарському суді України.

Обласній громаді вдалося повернути 56 тис. га лісів. "В рік на цьому масиві держлісгоспи рубали деревини на 70 млн грн. Спільно з фахівцями КП "Волиньоблагроліс" ми підрахували, що держава мала з цього ресурсу 25 млн грн чистого прибутку! А де ж частка громади, яка живе на цій території?" - задає питання голова обласної ради Ігор Палиця. Про виграні в судах справи він повідомив головам новостворених ОТГ під час сьогоднішньої зустрічі.



Ігор Палиця також розповів про наступні кроки відновлення роботи КП "Волиньоблагроліс". З його слів, є два варіанти розвитку подій. "Ми можемо клопотатися перед Державним агенством лісових ресурсів про добровільну передачу лісів. Вони мають всі законні підстави нам їх передати. Але, думаю, цей варіат має нуль шансів на успіх", -- міркує голова облради, зважаючи й той факт, що Держагенство було опонентом обласної ради в судах за права "Волиньоблагролісу".

"Маємо й другий план розвитку подій. Потрібно виділити з обласного бюджету 700 тис. грн на розробку проекту землеустрою під цими лісовими масивами. Ми готові передбачити ці кошти. Чи маємо застереження? Є припущення, що голова ОДА не підпише проекту відведення землі. В такому випадку, знову підемо до суду", -- наполягає Ігор Палиця.

До слова, присутні голови ОТГ також вели мову про те, що частина "лісових" прибутків повинна залишатися в місцевих бюджетах для розвитку територій.

Голова обласної ради вважає, що децентралізаційні процеси в області мали би більше успіхів за умови якби ОДА підтримала представницьку гілку влади Волині у відстоюванні принципу: "Гроші максимально повинні залишитися в області. Державі -- належні податки, громадам -- прибутки".

Лесные пожары охватили 15 районов Италии



Из-за возгораний одно время даже была закрыта скоростная автомагистраль на границе между Италией и Францией, передает Xinhua со ссылкой на местные СМИ.

Так, пожарные борются с огнем одновременно в 15 районах. Итальянские города Варесе и Комо, расположенные недалеко от границы со Швейцарией, также находятся под влиянием лесных пожаров.

Отмечается, что в Ломбардии из-за распространения лесных пожаров и длительной засухи служба гражданской защиты заявила о готовности обратиться с просьбой о введении чрезвычайного положения, пишет УНИАН.

14:36, 01 Nov 2017

Тверской губератор намерен усилить переработку леса в регионе




Об этом Игорь Руденя заявил на встрече с председателем Областного союза лесопромышленников и лесоэкспортеров, гендиректором Нелидовского ДОК Русланом Лебедевым

«Главная задача в развитии лесопромышленного комплекса тверского региона – минимизировать вывоз древесины с территории области и создать условия для выпуска продукции с высокой добавленной стоимостью», — заявил Игорь Руденя.

При этом тверской губернатор считает, что эффективность раьоты отрасли нужно оценивать по созданным рабочим местам и налоговым отчислениям в бюджет. Игорь Руденя также поставил задачу активнее привлекать инвесторов и модернизировать производства отрасли. Лес должен не вывозиться за пределы региона, а перерабатываться местными предприятиями, отметил глава региона.

Кроме того, стороны обсудили планы по развитию Нелидовского деревообрабатывающего комбината, который в этом году отмечает 110 лет со дня основания.

01.11.2017
19:14

Анонс подій на 2 листопада, четвер




12-30 - В УНІАН відбудеться прес-конференція Ірпінського міського голови Володимира Карплюка на тему: “Як врятувати та зберегти Біличанський ліс?” (вул.Хрещатик, 4, конференц-зал). Вхід за попередньою акредитацією, яка триває до 19:00 1 листопада за телефоном: +380967814806.

01.11.2017 18:01
АНОНСИ
Автор: "Радіо-Ера"