Інцидент, який трапився з журналістами ужгородського прес-клубу в Лопухові на Тячівщині доводить, що порушення тем, що так чи інакше зачіпають діяльність лісового господарства, все ще залишається складним та навіть небезпечним.
На Закарпатті стосунки між громадськістю й лісовим господарством важко назвати дружніми. Тут і конфлікти з місцевими активістами, зупинки лісовозів та викриття незаконних рубок, порушення екологічного законодавства й вимог міжнародної сертифікації – з одного боку. Та широка публічність акцій (як-от висадка лісу, проведення суботників чи організація фестів – ред.), організація прес-турів і фото- відео-звітування про виконану роботу – з іншого. У таких умовах ланки «громадськість-лісгоспи» зовсім не взаємодіють між собою та живуть кожен у своєму, відділеному один від одного, світі. І якщо перші намагаються показати навколишні реалії зі зверненням у правоохоронні органи, до природоохоронців чи аудиторів, то у других все зводиться до публікації документа з обіцянкою вжити заходів. А потім ситуації повторюються знову.
Найсвіжішим прикладом такої «співпраці» став інцидент, який трапився 2 листопада, між журналістами ужгородського прес-клубу та лісниками Лопухівського лісництва Берегометського держлісгоспу.
Нові «правила» від голови села
Як повідомила у себе на
сторінці в мережі "Фейсбук" журналістка Ірина Бреза, конфлікт трапився під час здійснення робочої поїздки на Свидовецький масив, під час якої місцеві лісники разом із головою села Лопухово намагалися перешкодити здійсненню професійної діяльності.
А от про нові «правила» перебування на території Лопухова, зокрема про реєстрацію кожного прибувшого працівника ЗМІ, розповів голова села – Іван Юрійович Фабрицій та лісник Лопухівського лісництва.
«Ми з Iryna Breza прийшли записати коментарі людей, які звернулися до суду щодо майбутнього будівництва курорту Свидовець.
Я запропонував записати коментарі на тлі сільських вулиць, а краще у гірському пейзажі. Відтак, ми піднялись територією села вгору. Після запису першого коментаря до нас підійшли, як потім виявилось, представники лісництва. Почали кричати, погрожувати, намагатись дотягнутись до камери. Під час спілкування стало зрозуміло, що лісівники були такі агресивні бо думали що ми знімаємо рубку лісу», -
пише автор відео у себе на сторінці.
І це журналісти приїхали не на одну з лісосік знімати репортаж про проблеми лісозаготівлі у горах, а лише за коментарями сільських активістів, які виступають за збереження Свидовецького масиву.
У Закарпатському обласному управлінні лісомисливського господарства назвали дії своїх колег відповіддю на провокацією, у яку втягнули і медійників, сказали «що шкодують» та вибачилися перед журналістами за інцидент…
«У лісівників увірвався терпець…»
Власне саме таким був неофіційний коментар прес-служби ОУЛМГ під дописом журналістки Ірини Брези у Мережі.
«У лісівників урвався терпець, що підприємці, які від нас же купують деревину, потім закликають журналістів аби воювати проти голови Закарпатської ОДА та самих же лісівників…», - ідеться в коментарі.
Незрозуміло, для чого лісникам відволікати увагу журналістів від основної теми і намагатися переконати в неіснуючих провокаціях.
«Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства працює максимально відкрито для журналістів та представників громадськості. Те, що сталося учора, було чистою провокацією, в якій журналістів хотіли використати. І це робиться систематично. Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства призначило службове розслідування, після якого буде прийняте відповідне рішення», – коментує Валерій Мурга.
Як переконує головний лісник Закарпаття «лісівники та ліс відкриті для журналістів»:
«За останні два роки у нас не було жодного інциденту з представниками «4 влади», лісова галузь стала відкритою для всіх. У нас є прес-служба, постійно організовуються прес-тури, під час яких представники державної лісової охорони презентують свою роботу та роботу своїх колег – від збирання насіння й висаджування посадкового матеріалу до заготівлі лісу. На всі інформаційні запити є реагування та відповідь. Ми також плідно співпрацюємо з громадськістю, адже при управлінні діє Громадська рада. Однак, на превеликий жаль і серед представників громадськості є псевдо-активісти, які містечковий конфлікт намагаються роздути на рівні країни. Пропоную провести опитування та журналістське розслідування, хто такі Володимир та Василь Фабриції, Михайло Сойма та Валерій Павлюк і деяких псевдо-активістів Тячівщини Рахівщин та дізнатися достовірну інформацію про цих підприємців».
Зараз призначено службове розслідування, після якого має бути прийняте відповідне рішення. Тож остаточну відповідь, чи понесуть лісники, причасні до інциденту, відповідальність та які заходи будуть прийняті для попередження подібних ситуацій в майбутньому, дізнаємось згодом.
«Ситуація проста, як двері…» - що насправді обурило лісників
Інцидент, що трапився, викликав жваве обговорення в Мережі серед фахівців, активістів та колег постраждалих журналістів. Зокрема його пов’язали з нещодавно оприлюдненою інформацією про виявлені правопорушення сертифікації FSC в лісництвах Брустурянського держлісгоспу – Лопухівському
(саме та території цього лісництва трапився конфлікт – ред.) та Турбатського.
Тоді, під час виїздного прес-туру на Свидовецький масив по темі будівництва майбутнього курорту, саме журналістами «Голосу Карпат» були виявлені ці невідповідності. Офіційної реакції від лісників на цей випадок не було, тож ми надіслали до управління запит з проханням прокоментувати ситуацію (див. документи 1-2).
Відповідь управління свідчить, що згідно з картографічних матеріалів території не належать до фонду держлісгоспів і тому порушення не можуть бути прийняті до уваги як невідповідності сертифікації. Досить дивна позиція з огляду на те, що господарська діяльність здійснюється там лише працівниками лісгоспів і виявлені факти показують саме те, як це робиться. Тут з одного боку пропагується дбайливе ставлення до навколишнього середовища, з іншого – довкіллю наноситься свідома шкода. В цій ситуації очікуємо не реакцію аудиторів GSG, які були повідомлені та прийняли до розгляду інформацію про невідповідності.
На волонтерів також чатує озброєна лісова охорона
Схожі конфлікти між лісниками та громадькістью мають місце не тільки на Закарпатті. Громадська організація «Лісова Варта» (проект WWF в Україні – ред.), волонери якої здійснюють моніторинг лісогосподарської діяльності в Карпатському регіоні. Прикрі конфлікти мали місце в Чернівецькій області у Берегометському держлісгоспі та національному природному парку «Вижницький». Обидва знаходяться в одному і тому самому населеному пункті – селищі Берегомет.
Зокрема у липні, під час здійснення наукових досліджень щодо стану насаджень після проведення санітарних рубок науковцями-лісівниками України й Словаччини, які проходили у Берегометському лісництві.
«Під час обстеження лісу та абсолютно законного перебування у ньому, стався прикрий інцидент з місцевими представниками ОУЛМГ. З відвертою агресивністю і демонстрацією зброї працівники лісового господарства змусили нас вийти з лісу і переконували, що ми не маємо права на вільне перебування у ньому», - повідомила «Лісова Варта» на
своїй Фейсбук-сторінці.
«Лісова Варта»
повідомила про інцидент в Держлісагенцію. Результатом розслідування стало звернення до начальників обласних управлінь лісового та мисливського господарства щодо сприянню проекту «Лісова варта» за підтримки Фінського фонду місцевого співробітництва та Лісової служби США «Дунайсько-Карпатська програма Всесвітнього Фонду природи (WWF-DCP)».
«Лісова охорона на чолі з керівництвом нацпарку та людьми, які назвали себе «грибниками», всього близько 30 осіб, намагалися перешкодити учасникам виїзду оглянути місця вирубок. Експерти Лісової варти пояснили, що ліси України є власністю народу і доступні для відвідування при дотриманні відповідного режиму, зокрема зони регульованої рекреації. Представники Вижницького НПП пропустили Лісову варту і активістів, однак відмовились показати межі лісосік й пояснити особливості вирубки лісу», - йдеться на сайті WWF.
Як бачимо, інциденти між лісниками та громадськістю – не рідкість. І причиною тому, в більшості випадків, є порушення ведення лісогосподарської діяльності, які намагаються приховати від сторонніх очей.
Частіше в такі ситуації потрапляють ті, для кого моніторинг з об’єктивним висвітленням інформації є частиною роботи – журналісти чи природоохоронні громадські організації. Відповідно до статті 13, частини 2 Конституції України та статей 23, 66 Лісового кодексу України: ніхто не може заборонити громадянам вільно перебувати в лісі, що знаходиться в державній чи комунальній власності, або в оренді.
Олена Мудра
https://goloskarpat.info/analytics/59ff6488a944c/?utm_content=031
