ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

06 листопада 2017

Ліснику спалили дачу...

Згоріла дача інженера з охорони та захисту лісу Ніжинського лісового господарства Володимира Яковенка у селі Запоріжжя Борзнянського району. Експерти після огляду місця пожежі зробили висновок -- навмисний підпал.

"Проводку в кімнаті, де виникла пожежа, я ще не встиг провести, бо дороблював ремонт, -- пояснює лісовий охоронець. -- Пічним опаленням в цьому сезоні ще не користувався. Сумнівів у тому, що моє житло підпалили, у мене не виникло".

Унаслідок пожежі повністю вигоріла одна кімната, всі інші пошкоджені кіптявою. Вогонь знищив новеньку підлогу, частково пошкодив стіни та стелю. Коли прогоріла стеля, то полум'я перекинулося на дах, який відразу ж спалахнув, оскільки хатинка була утеплена льоном! Вогнем знищено частину покрівлі та майже всю дерев'яну опалубку. Згоріли також меблі, побутова техніка, пластикові вікна. За приблизними підрахунками, зловмисники заподіяли шкоди на 100 тисяч гривень.

Оскільки потерпілий неодноразово отримував анонімні телефонні погрози, директор підприємства "Ніжинське лісове господарство" Юрій Болоховець не сумнівається, що підпал є помстою за принциповість охоронця лісу, і звертається до правоохоронців із вимогою зробити все для знайдення та покарання винних.

Василь ЧЕПУРНИЙ

Комиссия по окружающей среде анализирует выполнение программы развития лесного хозяйства


Сегодня на заседании комиссия Рийгикогу по окружающей среде обсудит программу развития лесного хозяйства Эстонии до 2020 года, сообщает пресс-служба Рийгикогу.

По словам председателя комиссии по окружающей среде Райнера Вакра, при анализе отчета о выполнении программы развития лесного хозяйства за последние пять лет в первую очередь будет проведена сбалансированная и продуманная оценка проделанной работы.

”Политика в сфере лесного хозяйства не должна исходить исключительно из экономических целей и объемов вырубки. Необходимо также учитывать экологию и социальные ценности. Леса Эстонии — часть нас, нашей истории и идентичности”, — сказал Вакра. Он отметил, что почти половиной лесов Эстонии управляет государство через Центр управления государственными лесами. ”Следует понимать, что владельцами этих лесов являются все граждане Эстонии. У всех нас есть не только право, но и обязанность принимать участие в обсуждении их будущего”, — подчеркнул Вакра.


Сегодня на заседании комиссия по окружающей среде получит обзор выполнения целей, установленных в программе развития лесного хозяйства до 2020 года. Это позволит обеспечить стабильное управление лесами и сохранить жизнеспособность лесов, учитывая не только производительность, но и видовое разнообразие и защиту природы.

Площадь лесов Эстонии и лесные ресурсы увеличивались в течение десятилетий. Учитывая объемы вырубки, с 2008 по 2016 год лесные ресурсы страны выросли на 10%. Под строгую охрану взято 12% лесных территорий. Это должно помочь сохранить и расширить видовое разнообразие во всех типах лесов Эстонии, в т.ч. и в рамени и сурамене. В общей сложности 24,6% — почти четверть — лесов Эстонии в той или иной степени находится под охраной.

Инвестиции в обновление лесов, согласно данным, по-прежнему в основном делает государство на принадлежащих ему территориях. Интерес и информированность частных владельцев значительно ниже. В дальнейшем это может означать, что частные леса будут обновляться естественным путем и станут преимущественно лиственными, а потребительская ценность снизится.

Проанализировать отчет о выполнении программы развития лесного хозяйства до 2020 года приглашены министр окружающей среды Сийм Кийслер, вице-канцлер Министерства окружающей среды Марку Ламп и председатель правления Центра управления государственными лесами Айгар Каллас.

06.11.2017, 15:10

rus.delfi.ee

О механизме возникновения лесных пожаров от "контролируемых" палов сухой травы

В РФ широко распространена практика так называемых "контролируемых выжиганий" сухой травы, поддерживаемая в том числе некоторыми федеральными органами исполнительной власти. В частности, Рослесхоз своим приказом от 28 января 2013 года № 14 "Об организации охраны лесов от пожаров в 2013 году" предписал органам государственной власти субъектов РФ, уполномоченным в области лесных отношений, провести "профилактическое контролируемое противопожарное выжигание хвороста, лесной подстилки, сухой травы и др." на площади 1211,4 тыс. га. Официально считается, что эти выжигания были проведены на меньшей площади - 832,8 тыс. га.

Согласно разъяснениям Рослесхоза, выжигания эти должны проводиться в соответствии с Рекомендациями по созданию защитных противопожарных полос на участках лесного фонда путем контролируемого выжигания сухой травы, утвержденными приказом Федеральной службы лесного хозяйства РФ от 24 марта 1999 г. № 68. Однако, в реальности провести контролируемые выжигания на такой площади в соответствии с этими рекомендациями невозможно. Согласно пункту 4.6 Рекомендаций, выжигание можно проводить с 15 часов до захода Солнца, а согласно пункту 3.6 - одна группа из пяти человек в течение двух часов в простых (равнинных) условиях может выжечь до двух гектаров, и еще час ей необходим для осмотра пройденной огнем площади и ликвидации очагов длительного горения. В сложных условиях для той же работы требуются две группы. Таким образом, можно примерно считать, что группа из пяти человек в среднем, согласно этим рекомендациям, может безопасно выжечь два гектара в день (где-то она сможет выжечь больше, но где-то даже на эту площадь потребуется две таких группы). Согласно пункту 4.3 этих Рекомендаций, безопасные и благоприятные условия для выжигания наблюдается в первые дни после схода снега, а осенью - в первые дни после выпадения осадков.

Если предположить, что такие безопасные и благоприятные условия для проведения "контролируемых" выжиганий наблюдаются в течение десяти дней весной и десяти дней осенью, и в течение всего этого времени занятые выжиганием люди могут выполнять именно эту работу каждый день, не отвлекаясь ни на какие иные дела - для проведения выжиганий в объеме, запланированном Рослесхозом, потребовалось бы более ста пятидесяти тысяч человек, а в отчитанном объеме - более ста тысяч человек. Если же принять во внимание другие положения Рекомендаций (например, о необходимости наличия по всем сторонам каждого выжигаемого блока непрерывных охранных линий для пуска огня), то необходимое количество людей существенно увеличивается. Понятно, что у российского лесного хозяйства просто нет такого количества людей, чтобы направить его на проведение "контролируемых" выжиганий.

На практике выжигания проводятся совсем иначе, даже когда те, кто их проводят, стараются обеспечить какие-то меры пожарной безопасности. В лучшем случае выбирают то короткое время, когда в лесу еще лежит снег, а трава на открытых пространствах уже просыхает - и пускают пал в расчете на то, что он не уйдет в лес из-за еще лежащего там снега. На первый взгляд, в этом есть определенная логика: заснеженный лес действительно гореть не может, зато вокруг него образуется очищенное от горючей травы пространство.

Но эта логика верна только на первый взгляд. В реальности опушки леса и перелески освобождаются от снега гораздо раньше, чем основная часть лесов - примерно тогда же, когда высыхает трава на прилегающих к лесу территориях. Многие опушки леса сейчас захламлены огромным количеством мертвой сухой древесины - выпавшими старыми деревьями, порубочными остатками от воровских рубок, обгоревшими при прошлых пожарах стволами и т.д. Эти кучи весной обычно бывают еще влажными - они плохо горят, но могут поддерживать тление в течение многих дней после травяного пала. После наступления более теплой погоды и просыхания тлеющих бревен, тление может переходить в открытое горение и приводить к возникновению очагов пожаров в уже освободившихся от снега лесах с подсохшей подстилкой.

По всей видимости, именно это и произошло весной 2013 года в Забайкальском крае, где в течение апреля проводились массовые выжигания сухой травы, формально считавшиеся "контролируемыми" (Забайкалье - единственный регион, где в 2013 году власти решили провести такие выжигания на огромной площади - насколько сил хватит). Силами одной только государственной лесной службы края выжигания были организованы на площади более 86 тысяч гектаров. Обеспечить реальную пожарную безопасность при выжигании таких площадей невозможно: для того, чтобы соблюсти требования вышеупомянутых Рекомендаций, государственной лесной службе пришлось бы мобилизовать на эту работу на весь период выжиганий, без выходных и без отвлечения на другие работы, примерно одиннадцать тысяч человек, даже если бы необходимые минерализованные полосы вокруг выжигаемых участков были бы сделаны заранее. Поскольку такого количества людей у краевой лесной службы не было, фактически эти "контролируемые выжигания" представляли собой обычные травяные палы, распространявшиеся свободно и бесконтрольно. На Забайкальский край пришлось более двенадцати процентов всех травяных палов, выявленных системами дистанционного мониторинга весной 2013 года в России. Результат не заставил себя долго ждать: уже шестого мая на всей территории региона пришлось вводить режим чрезвычайной ситуации в связи с лесными пожарами. Опыт Забайкальского края показывает, что массовое выжигание сухой травы, пусть даже формально "контролируемое" - это прямой путь к чрезвычайной ситуации с лесными пожарами.

А вот пример того, как это может происходить - старый, но не потерявший своей актуальности. 16 апреля 2010 года в Московской области, в кварталах 50, 54, 57, 58 и 60 Лобненского участкового лесничества (бывшего Северного лесопарка, вблизи подмосковного города Лобня и столичного аэропорта Шереметьево) произошел пал сухой травы, охвативший заросшие густой травой старые вырубки, лиственные молодняки и лесные культуры. В последующие дни на территории лесничества держалась прохладная и пасмурная погода, затем пошли сильные дожди (в период с 20 по 25 апреля в Шереметьеве выпало около двадцати миллиметров осадков). Тем не менее, при обследовании пройденной огнем площади (обследование проводилось в связи с тем, что это был первый в 2010 году лесной пожар в Подмосковье, который органы управления лесами поначалу попытались "не заметить") на пройденной им площади были обнаружены тлеющие и даже частично горящие полусгнившие бревна, оставшиеся от проведенной за несколько лет до этого рубки. Конкретно в этом случае они опасности не представляли, поскольку находились среди выгоревшей площади, в лиственном молодняке, окруженном сырым лесом, и пожар к тому времени был уже признан органами власти. Но этот случай наглядно показывает, что очаги тления, возникающие в результате весенних палов сухой травы, могут сохраняться в течение длительного времени (в данном случае - в течение десяти дней, и это явно не предел), переживать сильные дожди и в отдельных случаях становиться источниками лесных пожаров.

Вот как выглядели участки, пройденные этим травяным палом, и сохранявшийся в течение десяти дней очаг тления:


Следы травяного пала на заросшей мелким березняком вырубке (все снимки сделаны через десять дней после пала)


Очаг тления - общий вид (куча бревен, оставшихся от рубки "короедного" ельника)


Этот же очаг тления вблизи - тлеет одно бревно, но вполне устойчиво


Он же крупным планом


Состояние окружающего леса: в тот момент очаг тления на вырубке не представлял опасности, но так бывает далеко не всегда

В ЧЕМ ПОЛЬЗА КОНТРОЛИРУЕМОГО ВЫЖИГАНИЯ СУХОЙ РАСТИТЕЛЬНОСТИ?

Хотя весенние сельскохозяйственные палы и запрещены белорусским законодательством, из года в год их не становится меньше. Многие граждане ошибочно полагают, что сжигание прошлогодней травы — самый лучший способ добиться роста свежей в новом году. То, что при этом уничтожаются корни растений, гнезда птиц, погибает множество животных, их, кажется, не волнует. И что, пожалуй, самое страшное — очень часто огонь принимает угрожающие размеры, переходя в торфяные и лесные пожары. А это уже катастрофа.



Однако полное отсутствие палов также имеет отрицательные последствия, заявляют ученые ГНПО «Научно-практический центр НАН Беларуси по биоресурсам». Так, специальные исследования показали, что одним из вариантов предотвращения катастрофических последствий весенних палов может стать контролируемое выжигание сухой растительности.

Первое такое мероприятие под контролем ученых, специалистов МЧС и работников Дрогичинского лесхоза прошло в середине февраля 2015 года в заказнике «Званец». Управляемое выжигание осуществили на территории около 7000 га (общая площадь заказника — около 15 000 га).

— Весной для улучшения травостоя местное население часто выжигает сухую растительность на болотах, например в заказниках «Споровский», «Средняя Припять», «Званец», «Простырь» и «Сервечь», — рассказывает научный сотрудник Научно-практического центра по биоресурсам НАН Беларуси Михаил Максименков. — В отличие от неуправляемых палов, из-за которых гибнут животные и нарушается растительный покров, контролируемое выжигание сухой растительности наносит минимальный вред окружающей среде, а для многих видов — обитателей низинных болот — имеет несомненную пользу. Такой способ позволяет улучшить общую продуктивность экосистемы и обезопасить лес от весенних пожаров.

Выжигание проводилось в зимний период, когда болото было покрыто снегом и льдом до вершин кочек, то есть пламя практически не затрагивало поверхность почвы и не повреж­дало зимующие побеги растений.

— Заросли тростника на подобных территориях представляют, по сути, пороховую бочку. На территории заказника «Званец», где проводилось контролируемое выжигание, плотность тростника на 1 кв. м составляла 150 стеблей! — приводит пример Михаил Викторович. — Если бы этим летом эта тростниковая растительность загорелась, последствия могли быть катастрофическими.



Кстати, в этих местах специалисты ежегодно фиксируют факты незаконного выжигания растительности, нередко огонь уходит в лес. Так, в один из летних сезонов незаконный пал стал причиной пожара в бывшем лесничестве, сгорела пасека, подгорело почти 400 га острова.

— Поэтому работники Дрогичинского лесхоза понимают, что, если мы проведем зимнее выжигание растительности на болоте, мы лишим их головной боли в летний период, — отмечает Михаил Максименков.

Во время проведения управляемого выжигания на территории заказника «Званец» под контролем специалистов был сформирован огневой вал длиной около 4 км. В ночное время в результате повышения влажности и низкой температуры огонь потух. По этой причине выжигание растительности начинали в утренние часы. Скорость продвижения огня достигала 1 км в час. Огневой вал формировался только по ветру, что делало невозможным создание встречного пала.

По словам специалистов, выжигание провели оптимально — лишняя растительность выгорела, тростник почти отсутствует, поверхность почвы (торфа) не затронута, сохранились верхушки роста осоки, остатков сухой растительности достаточно для строительства гнезд птицами. В результате в этот летний период на обработанных огнем территориях возгораний не происходило.

После управляемого выжигания сформировалась мозаика растительности (открытые участки, участки с наличием прошлогоднего тростника и кустарников), позволяющие удовлетворять требования к местам обитания широкого спектра водно-болотных видов животных.



Помимо пожарной опасности, зарастание болот несет угрозу многим видам животных, которые обитают в этих местах. И если не начать контролировать этот процесс, практически 90 % видов животных, обитателей низинных болот, исчезнут. Чтобы понять всю серьезность ситуации, ученые предлагают обратить внимание на вид, ставший символом Споровских болот, — вертлявую камышевку. Она — единственный представитель воробьиных птиц, внесенный в Международную Красную книгу как близкий к исчезающим видам. В мире насчитывается всего около 1500 самцов. В 2010 году белорусская популяция вертлявой камышевки насчитывала 3100—5557 поющих самцов (около 40 % мировой популяции). Из года в год ее численность сильно колеблется в зависимости от различных факторов, один из них — зарастание болот тростниковой растительностью. Если не предпринимать определенных мер, то численность вертлявой камышевки, по прогнозам ученых, к 2030 году снизится с 3000 до 400 птиц на болоте Званец и с 500 до 150 птиц — на Споровском.

Специалисты также отмечают необходимость решения многих сложностей, возникающих в процессе проведения и подготовки контролируемых выжиганий растительности в таких местах. Ведь, по их словам, в законодательстве четко прописана ответственность за незаконный пал растительности, но нет определения «законного» пала. Это создает проблемы при осуществлении такого мероприятия и заказе техники МЧС для обеспечения его безопасности.

Управляемое выжигание является эффективным и недорогим способом управления растительностью, который позволяет поддерживать в открытом состоянии огромные площади низинных болот, там, где проведение сенокошения невозможно по экономическим либо техническим причинам.

Недостатком этого способа является то, что минеральные вещества, аккумулированные в растительности, остаются на территории болота.



— Конечно, лучше всего вывозить всю накопленную биомассу с помощью техники и использовать ее для производства пеллет и других ресурсов, — отмечает научный координатор проекта ПРООН/ГЭФ «Торфяники-2» Александр Козулин. — Но пока такой возможности в Беларуси нет, нужно искать другие пути эффективного использования биомассы и повышать заинтересованность местного населения в кошении болот. Возможно, наиболее оптимальным решением проблемы станет строительство в одном из регионов страны биогазового завода, который сможет использовать всю местную органику, а также зеленую биомассу с болот. На рассмотрении Минприроды сейчас находится несколько подобных проектов.

Как рассказала начальник управления биологического разнообразия Минприроды Наталья Минченко, о конкретных результатах работы и возможном распространении метода говорить пока рано. Нужно провести научные исследования и оценить влияние управляемых палов на биоразнообразие болот и только после этого принимать решение о применении этого метода на других территориях.

ОХРАНА ПРИРОДЫ
Автор: Евгения ПЕСТУНОВА
Дата публикации: 29.10.2015
Теги: Пожарная безопасность

Вигідний бізнес: найдорожчі спеції світу вирощують в Україні (відео)

У селі Любимівка на Херсонщині фермери вирощують шафран – найдорожчі у світі спеції. Посадковий матеріал коштує теж чимало, але прибуток з невеликих площ вимірюється десятками тисяч доларів, пише “Агро-Центр”.

Квітки шафрану розцвітають при перших заморозках, тому дуже важливо швидко їх зібрати. З 25 квіток збирається лише 1 грам спецій, адже тут важливі невеликі червоні тичинки, які знаходяться у рослині. Після відділення тичинок – їх висушують. Висушені спеції можуть зберігатися до ста років.

Кілограм цибулин шафрану коштує від 4 до 5 євро, а грам приймочок – від 1,5 до 2,5 тисяч євро. Детальніше – дивіться у сюжеті:

Вже за рік односельчани фермерів-новаторів хизуються своїми полями шафрану та стверджують – це непоганий бізнес, адже квітка себе добре почуває у нашому кліматі.

http://news.agro-center.com.ua/plant-growing/naydorozhchi-specii.html

Три ландшафтных пожара зафиксированы на востоке Грузии

В Кахетии пожарные тушат два ландшафтных пожара на Гомборском хребте и на горе Кохта. Еще один пожар в Сагареджойском муниципалитете потушен.

5 ноября ландшафтный пожар вспыхнул на Гомборском хребте в Кахетии. Здесь горит сухая растительность. Площадь возгорания пока неизвестна.

Второй пожар зафиксирован в альпийской зоне на горе Кохта неподалеку от села Артана Телавского муниципалитета. Очаг возгорания находится в месте, труднодоступном для техники. Местные жители опасаются, что огонь может перекинуться на лесной массив, пока же горят сухие листья и трава, пишет "Новости-Грузия".

Пожар у села Патара-Чаилури в Сагареджойском муниципалитете Кахетии удалось ликвидировать, однако какую площадь уничтожил огонь, пока неизвестно, информирует "Грузия-онлайн".

За девять месяцев текущего года в Грузии было зафиксировано более 13 тысяч пожаров, в которых погибли 53 человека, сообщает "Эхо Кавказа".

"Кавказский узел" информировал, что летом текущего года в Грузии были зафиксированы несколько крупных ландшафтных пожаров. В частности, 22 сентября в окрестностях курортного поселка Цагвери на востоке Грузии вспыхнул пожар, охвативший более четырех гектаров леса. В августе огонь уничтожил около 100 гектаров леса в Боржоми-Харагаульском национальном парке.

В соответствии с данными погодного сервиса "Кавказского узла", в столице Кахетии городе Телави днем 6 ноября ожидается облачная погода, температура воздуха - десять градусов тепла. Ночью температура опустится до семи градусов. Дожди не прогнозируются. Погодный сервис - партнерский проекто "Кавказского узла" и Гидрометцентра России. На сервисе можно корректировать данные метеорологов для более точного прогноза. Кроме того, он доступен и в легкой версии.

В субботу под Херсоном посадили тысячу сосен


4 ноября у поселка Текстильный (пригород Херсона) посадили больше 1 тыс. саженцев сосны. Волонтеры, сажавшие сосны, надеются, что через несколько лет они вырастут в сосновый лес.
По материалам: Гривна. Новый формат

Хабаровск заволокло дымом от лесных пожаров в Китае


В МЧС сообщили, что причиной пелены, которая заволокла Хабаровск, стали природные пожары на приграничной территории Китая.
Сообщение пресс-службы ГУ МЧС по Хабаровскому краю: «6 ноября на территории Хабаровска наблюдается небольшое задымление. Природных пожаров на территории региона нет. По данным космического мониторинга и системы „Каскад“, отмечаются многочисленные термические аномалии на приграничных территориях КНР».

В МЧС сообщили, что ветер южного и юго-западного направлений несет дым от горящих в Китае лесов в сторону Хабаровска. Спасатели также предупредили, что в течение дня задымленность может появиться не только в Хабаровске, но и в Бикинском, Вяземском, имени Лазо и Хабаровском районах региона.

Ситуация улучшится к вечеру 7 ноября, когда изменится направление ветра. Специалисты Дальневосточного управления Росгидромета, лаборатории Роспотребнадзора и Краевого центра экологического мониторинга и прогнозирования ЧС ведут постоянный мониторинг ситуации и контроль за уровнем содержания оксида углерода в воздухе. Превышения предельно допустимой концентрации вредных веществ не зафиксировано, пишет ТАСС.

05 листопада 2017

Громадськість VS лісгоспи. Хто загрожує журналістам та волонетрам у наших лісах



На Закарпатті стосунки між громадкістью і лісовим господарством важко назвати дружніми.

Інцидент, який трапився з журналістами ужгородського прес-клубу в Лопухові на Тячівщині доводить, що порушення тем, що так чи інакше зачіпають діяльність лісового господарства, все ще залишається складним та навіть небезпечним.

На Закарпатті стосунки між громадськістю й лісовим господарством важко назвати дружніми. Тут і конфлікти з місцевими активістами, зупинки лісовозів та викриття незаконних рубок, порушення екологічного законодавства й вимог міжнародної сертифікації – з одного боку. Та широка публічність акцій (як-от висадка лісу, проведення суботників чи організація фестів – ред.), організація прес-турів і фото- відео-звітування про виконану роботу – з іншого. У таких умовах ланки «громадськість-лісгоспи» зовсім не взаємодіють між собою та живуть кожен у своєму, відділеному один від одного, світі. І якщо перші намагаються показати навколишні реалії зі зверненням у правоохоронні органи, до природоохоронців чи аудиторів, то у других все зводиться до публікації документа з обіцянкою вжити заходів. А потім ситуації повторюються знову.

Найсвіжішим прикладом такої «співпраці» став інцидент, який трапився 2 листопада, між журналістами ужгородського прес-клубу та лісниками Лопухівського лісництва Берегометського держлісгоспу.

Нові «правила» від голови села

Як повідомила у себе на сторінці в мережі "Фейсбук" журналістка Ірина Бреза, конфлікт трапився під час здійснення робочої поїздки на Свидовецький масив, під час якої місцеві лісники разом із головою села Лопухово намагалися перешкодити здійсненню професійної діяльності.



А от про нові «правила» перебування на території Лопухова, зокрема про реєстрацію кожного прибувшого працівника ЗМІ, розповів голова села – Іван Юрійович Фабрицій та лісник Лопухівського лісництва.

Відеодокази «свободи слова» у Карпатах у сюжеті: 


«Ми з Iryna Breza прийшли записати коментарі людей, які звернулися до суду щодо майбутнього будівництва курорту Свидовець.
Я запропонував записати коментарі на тлі сільських вулиць, а краще у гірському пейзажі. Відтак, ми піднялись територією села вгору. Після запису першого коментаря до нас підійшли, як потім виявилось, представники лісництва. Почали кричати, погрожувати, намагатись дотягнутись до камери. Під час спілкування стало зрозуміло, що лісівники були такі агресивні бо думали що ми знімаємо рубку лісу», - пише автор відео у себе на сторінці.
І це журналісти приїхали не на одну з лісосік знімати репортаж про проблеми лісозаготівлі у горах, а лише за коментарями сільських активістів, які виступають за збереження Свидовецького масиву.

У Закарпатському обласному управлінні лісомисливського господарства назвали дії своїх колег відповіддю на провокацією, у яку втягнули і медійників, сказали «що шкодують» та вибачилися перед журналістами за інцидент…

«У лісівників увірвався терпець…»

Власне саме таким був неофіційний коментар прес-служби ОУЛМГ під дописом журналістки Ірини Брези у Мережі.
«У лісівників урвався терпець, що підприємці, які від нас же купують деревину, потім закликають журналістів аби воювати проти голови Закарпатської ОДА та самих же лісівників…», - ідеться в коментарі.
Незрозуміло, для чого лісникам відволікати увагу журналістів від основної теми і намагатися переконати в неіснуючих провокаціях.

Офіційна відповідь Управління щодо цього інциденту з’явився наступного дня.
«Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства працює максимально відкрито для журналістів та представників громадськості. Те, що сталося учора, було чистою провокацією, в якій журналістів хотіли використати. І це робиться систематично. Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства призначило службове розслідування, після якого буде прийняте відповідне рішення», – коментує Валерій Мурга.
Як переконує головний лісник Закарпаття «лісівники та ліс відкриті для журналістів»:
«За останні два роки у нас не було жодного інциденту з представниками «4 влади», лісова галузь стала відкритою для всіх. У нас є прес-служба, постійно організовуються прес-тури, під час яких представники державної лісової охорони презентують свою роботу та роботу своїх колег – від збирання насіння й висаджування посадкового матеріалу до заготівлі лісу. На всі інформаційні запити є реагування та відповідь. Ми також плідно співпрацюємо з громадськістю, адже при управлінні діє Громадська рада. Однак, на превеликий жаль і серед представників громадськості є псевдо-активісти, які містечковий конфлікт намагаються роздути на рівні країни. Пропоную провести опитування та журналістське розслідування, хто такі Володимир та Василь Фабриції, Михайло Сойма та Валерій Павлюк і деяких псевдо-активістів Тячівщини Рахівщин та дізнатися достовірну інформацію про цих підприємців».
Зараз призначено службове розслідування, після якого має бути прийняте відповідне рішення. Тож остаточну відповідь, чи понесуть лісники, причасні до інциденту, відповідальність та які заходи будуть прийняті для попередження подібних ситуацій в майбутньому, дізнаємось згодом.

«Ситуація проста, як двері…» - що насправді обурило лісників
Інцидент, що трапився, викликав жваве обговорення в Мережі серед фахівців, активістів та колег постраждалих журналістів. Зокрема його пов’язали з нещодавно оприлюдненою інформацією про виявлені правопорушення сертифікації FSC в лісництвах Брустурянського держлісгоспу – Лопухівському (саме та території цього лісництва трапився конфлікт – ред.) та Турбатського.


Тоді, під час виїздного прес-туру на Свидовецький масив по темі будівництва майбутнього курорту, саме журналістами «Голосу Карпат» були виявлені ці невідповідності. Офіційної реакції від лісників на цей випадок не було, тож ми надіслали до управління запит з проханням прокоментувати ситуацію (див. документи 1-2).

Відповідь управління свідчить, що згідно з картографічних матеріалів території не належать до фонду держлісгоспів і тому порушення не можуть бути прийняті до уваги як невідповідності сертифікації. Досить дивна позиція з огляду на те, що господарська діяльність здійснюється там лише працівниками лісгоспів і виявлені факти показують саме те, як це робиться. Тут з одного боку пропагується дбайливе ставлення до навколишнього середовища, з іншого – довкіллю наноситься свідома шкода. В цій ситуації очікуємо не реакцію аудиторів GSG, які були повідомлені та прийняли до розгляду інформацію про невідповідності.

На волонтерів також чатує озброєна лісова охорона

Схожі конфлікти між лісниками та громадькістью мають місце не тільки на Закарпатті. Громадська організація «Лісова Варта» (проект WWF в Україні – ред.), волонери якої здійснюють моніторинг лісогосподарської діяльності в Карпатському регіоні. Прикрі конфлікти мали місце в Чернівецькій області у Берегометському держлісгоспі та національному природному парку «Вижницький». Обидва знаходяться в одному і тому самому населеному пункті – селищі Берегомет.

Зокрема у липні, під час здійснення наукових досліджень щодо стану насаджень після проведення санітарних рубок науковцями-лісівниками України й Словаччини, які проходили у Берегометському лісництві. 
«Під час обстеження лісу та абсолютно законного перебування у ньому, стався прикрий інцидент з місцевими представниками ОУЛМГ. З відвертою агресивністю і демонстрацією зброї працівники лісового господарства змусили нас вийти з лісу і переконували, що ми не маємо права на вільне перебування у ньому», - повідомила «Лісова Варта» на своїй Фейсбук-сторінці.
«Лісова Варта» повідомила про інцидент в Держлісагенцію. Результатом розслідування стало звернення до начальників обласних управлінь лісового та мисливського господарства щодо сприянню проекту «Лісова варта» за підтримки Фінського фонду місцевого співробітництва та Лісової служби США «Дунайсько-Карпатська програма Всесвітнього Фонду природи (WWF-DCP)».

Нещодавно волонтери організації потрапили ще в одну схожу ситуація в НПП «Вижницький», коли здійснювали моніторинг об’ємів рубок в національному парку, хоча заздалегідь попередили адміністрацію парку про  свій візит.
«Лісова охорона на чолі з керівництвом нацпарку та людьми, які назвали себе «грибниками», всього близько 30 осіб, намагалися перешкодити учасникам виїзду оглянути місця вирубок. Експерти Лісової варти пояснили, що ліси України є власністю народу і доступні для відвідування при дотриманні відповідного режиму, зокрема зони регульованої рекреації. Представники Вижницького НПП пропустили Лісову варту і активістів, однак відмовились показати межі лісосік й пояснити особливості вирубки лісу», - йдеться на сайті WWF.
Як бачимо, інциденти між лісниками та громадськістю – не рідкість. І причиною тому, в більшості випадків, є порушення ведення лісогосподарської діяльності, які намагаються приховати від сторонніх очей.

Частіше в такі ситуації потрапляють ті, для кого моніторинг з об’єктивним висвітленням інформації є частиною роботи – журналісти чи природоохоронні громадські організації. Відповідно до статті 13, частини 2 Конституції України та статей 23, 66 Лісового кодексу України: ніхто не може заборонити громадянам вільно перебувати в лісі, що знаходиться в державній чи комунальній власності, або в оренді.

Олена Мудра




https://goloskarpat.info/analytics/59ff6488a944c/?utm_content=031

Оголошення про проведення конкурсу на посаду директора Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака

Державне агентство лісових ресурсів України оголошує про проведення конкурсу на посаду директора Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака (наказ).

Конкурс проводиться відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Методичних рекомендацій щодо особливостей обрання керівника Державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 998.

У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які вільно володіють українською мовою, мають науковий ступінь доктора наук або доктора філософії, стаж роботи на посадах наукових працівників та (або) науково-педагогічних працівників не менш як 10 років та досвід роботи на керівних посадах у галузі лісового господарства не менш як два роки.

Строк подання документів – два місяці з дня опублікування оголошення.

Особи, які бажають взяти участь у конкурсі, подають такі документи:

- заяву про участь у конкурсі на ім’я Голови Держлісагентства, в якій зазначається про застосування або незастосування до претендента обмежень, встановлених частиною третьою статті 9 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”;

- особовий листок з обліку кадрів з фотографією розміром 3х4 см;

- автобіографію;

- копії документів про вищу освіту, науковий ступінь та вчене звання;

- довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду, яка видається відповідно до Порядку проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. № 1465 (Офіційний вісник України, 2000 р., № 39, ст. 1656);

- довідку про наявність або відсутність судимості;

- інформаційну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення;

- копію паспорта, засвідчену претендентом;

- копію трудової книжки;

- письмову згоду на збір та обробку персональних даних.

Копії документів, які подаються претендентом (крім копії паспорта), мають бути засвідчені у встановленому порядку.

Документи надсилати на адресу: 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а, Державне агентство лісових ресурсів України, Сектор з персоналу, к. 17.

Телефон для довідок: (044) 235-80-43. Електронна адреса: shal@dklg.gov.ua.

Інформація про дату, час і місце проведення виборів оприлюднюється виборчою комісією не пізніше ніж за сім календарних днів до дати проведення виборів з використанням інформаційних ресурсів державної наукової установи (дошки оголошень, офіційного веб-сайту тощо).

Вибори керівника наукової установи відбудуться 4 січня 2018 року у приміщенні Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака за адресою: вул.Грушевського,31, м. Івано-Франківськ, 76000, Україна.


(опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" від 24.10.2017 № 199)
24.10.2017