ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 листопада 2017

160 лет назад родился Дмитрий Михайлович Кравчинский

160 лет назад, 10 ноября 1857 года, родился Дмитрий Михайлович Кравчинский - выдающийся российский ученый-лесовод, автор нескольких классических книг и статей о лесоводстве в целом и о лесном хозяйстве в ельниках, отработавший тридцать лет лесничим Лисинского лесничества и одновременно с этим - заведующим Лисинской низшей лесной школой. Вот что писал о Кравчинском профессор Г.Ф.Морозов (в специальной статье "Привет лесничему Дмитрию Михайловичу Кравчинскому", посвященной 30-летию его работы в Лисино):



Д.М.Кравчинский родился в селе Абрамовке Херсонской губернии в семье военного врача. Как сыну военного, в детстве ему пришлось много поездить со своей семьей по разным губерниям Украины, и учиться в разных местах, в том числе в Полтавской военной гимназии и затем там же - в Кадетском корпусе. После окончания Кадетского корпуса Д.М.Кравчинский поступил сначала в Технологический институт в Санкт-Петербурге, и затем, после первого курса - сразу на второй курс на земледельческое отделение Земледельческого института. В те же годы, что и Д.М.Кравчинский, в этом институте учился его старший брат, впоследствии известный революционер-террорист С.М.Кравчинский (Степняк).

В 1877 году Д.М.Кравчинский закончил Земледельческий институт, и остался работать в институте (который в том же году был преобразован в Санкт-Петербургский лесной институт) на кафедре лесной таксации ассистентом профессора А.Ф.Рудзкого. В 1879 году Кравчинский был направлен в Германию в двухлетнюю научную командировку - но выдержал в ней всего год, и вернулся обратно. Кравчинскому приписываются такие слова, сказанные по итогам командировки: "дайте нам 80 рублей за кубическую сажень и 3000 десятин лесничество, и у нас хозяйство в лесах будет не хуже немецкого" (3000 десятин - это примерно 3,27 тыс. га).

В 1881 году Кравчинский завершил работу над книгой "Основания лесохозяйственного растениеводства (лесовозращение)", после чего покинул Лесной институт и несколько лет проработал лесничим 2-го Шиповскаго лесничества Воронежской губернии. В 1886 году Кравчинский перебрался в Лисино, где сначала преподавал в Лисинском училище, а затем, с 1888 по 1918 годы, руководил лесничеством и низшей лесной школой. В 1896-1897 годах Кравчинский сам, вместе с учениками своей лесной школы, провел лесоустройство всего лесничества - и это было первое в России лесоустройство, основанное на типах леса.

В своем лесничестве Кравчинский ввел сложную систему постепенных рубок, направленных на формирование высокопродуктивных хозяйственно ценных хвойных, преимущественно еловых, древостоев в запущенных и неухоженных вторичных лесах - Кравчинский называл эти рубки "улучшительными". Подход Кравчинского к организации хозяйства в таких насаждениях актуален и в наши дни, поскольку площади запущенных и неухоженных вторичных лесов за последнее столетие отнюдь не уменьшились.

После революции Лисинское лесничество оказалось в чрезвычайно тяжелом положении, став объектом массовых хаотических рубок и браконьерства. Кравчинский пытался с этим бороться, но силы были не равны - в годы послереволюционного хаоса у лесничего не было ни полномочий, ни средств для того, чтобы организовать хоть какую-то охрану своего леса. 7 октября 1918 года Д.М.Кравчинский на своем рабочем месте застрелился из охотничьего ружья.



Битва за дрова в лесополосе на Херсонщине



Крестьяне на Херсонщине до того обнищали, что готовы разорвать друг друга даже за кусок дармовой древесины.

В поселке Ударник Бериславского района подросток обнаружил в лесопосадке поваленное бурей дерево, и побежал за пилой – разделать его на дрова для печки.

Но вернувшись в лесопосадку, он обнаружил, что дерево уже рубит односельчанин постарше, который просто прогнал «конкурента».

Подросток пришел домой, и пожаловался на обидчика матери. Та пошла разбираться, однако любитель дармовых дровишек просто схватил ее, и отшвырнул от себя. Причем с такой силой, что вывихнул 49-летней женщине два пальца на руке.

Сельчанка обратилась в полицию, а там внесли в Единый реестр досудебных расследований материалы по факту нанесения легких телесных повреждений (статья 125 УК Украины). Виновник с вырубки скрылся, однако его личность уже установлена- избежать уголовной ответственности тому вряд ли удастся.

Сергей ЯНОВСКИЙ Херсонцы

У лісах під Кременчуком розкладатимуть ліки для тварин







З 20 листопада 2017 року розпочнеться осіння кампанія по розкладанню вакцини «Броварабіс V-RG» проти сказу диких тварин в стаціонарно неблагополучних районах Полтавської області.

При розкладанні приманок для диких м’ясоїдних тварин на території мисливських угідь будуть створені бригади, в яких приймуть учать представники Держпродспоживслужби, лісники, мисливці та фахівці єгерської служби.

Дані заходи проводяться задля збереження епізоотичного та епідеміологічної ситуації по сказу на теренах Полтавщини.

Проведення осінньої кампанії з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин буде здійснено під контролем представників Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області та Обласної державної лікарні ветеринарної медицини.

Одним з неблагополучних епізоотичних районів є Глобинський. Кременчук Today передавав про те, що в ньому мають цілком винищити диких кабанів.

9 Ноября 2017, 17:20

На Прикарпатті будують лісові дороги


Будівництво нових лісових доріг дає змогу забезпечити процеси лісокористування, можливість активного відновлення та охорони лісу, виконання протипожежних заходів, доступ до віддалених ділянок, де є необхідність заготівлі перестиглого лісу, на місці якого шляхом природного поновлення і посадки лісових культур виростає молодий ліс.

Також це полегшує умови проживання місцевого населення, пересування на лісових дорогах відвідувачів лісу – туристів, збирачів грибів і ягід.

До прикладу, у Гринявському лісгоспі з 2010 по 2017 рік збудували та здали в експлуатацію 29 км лісових автомобільних доріг, 15 мостів загальною довжиною 158 м, 139 м підпірних стінок, провели поточний ремонт 46 км наявних доріг. У цьому році лісівники збудували 3 км доріг у Гостівецькому лісництві та відремонтували 24 км лісових доріг.

Головний інженер лісгоспу П. Петросаняк роз’яснює: «Будівництво нових лісових доріг здійснюється не долинними ходами вздовж русел гірських потоків, як вони прокладались раніше, а згідно з сучасними європейськими вимогами – по схилу гори». Це означає, що термін їх експлуатації буде значно довшим і ефективнішим.



Загалом у поточному році підприємствами обласного управління лісового та мисливського господарства заплановано збудувати та капітально відремонтувати 63 км лісових автомобільних доріг. На жовтень 2017 року збудовано 39 км земельного полотна та облаштовано 27 км доріг. Капітально відремонтовано 25 км лісових доріг.

Степан Кривов'язий на зустрічі з Прем'єр-міністром України В.Б.Гройсманом



Я хочу озвучити проблему, яка із галузевої уже переросла в загальнодержавну.

Два роки поспіль лісогосподарські заходи не фінансуються з Державного бюджету України. Особливо це стосується підприємств південного та східного регіонів країни.

Що таке ліси на півдні України? Це насадження створені штучним шляхом, які виконують виключно захисні функції по відношенню до ґрунтів, вод, повітря. Ці ліси не є ресурсом, там не можна зрубати деревину, реалізувати її і на цьому заробити.

Тому відсутність фінансування призвела до незворотних наслідків в колективах: понад 1500 фахівців звільнились і їх ніким замінити (вони працюють на лісове господарство інших країн), ще понад 1600 – працюють за режимом скороченого робочого часу (незрозуміло, як можна охороняли ліс 2 дні в тиждень або 2 години на день), ще понад 1700 знаходяться у відпустках без збереження заробітної плати. Ситуація доведена до абсурду – в деякі місяці на 4 пожежних автомобілі був один водій, нікому вести спостереження за пожежною обстановкою. Постійно виникають серйозні заборгованості із виплати заробітної плати.

І це тут же потягло за собою серйозні наслідки. Станом на 2 листопада в лісах виникло 2367 пожеж, вже згоріло майже 5,5 тис.га лісу, переважно в Херсонській, Дніпропетровській, Запорізькій та Миколаївській областях.

Активувались лісокради, охорони ж лісів немає, а люди бідують, опалювати помешкання нічим. Тому крадуть. До цього додаються шкідники і хвороби лісу, боротися з цим нікому і нічим. Проблема пошкодження лісових насаджень жуком короїдом набуває величезних масштабів та всихання значних площ лісових масивів.

Це створює колосальні загрози довкіллю. Ми не маємо права забувати, що Україна єдина Європейська держава, яка має свою пустелю – це Олешківські, або Нижньо – Дніпровські піски і вони надзвичайно швидко почнуть свій наступ. Крім цього непередбачувані обсяги змивів та здувів українських чорноземів, поширення пилових бур, смерчів.

Вирішувати проблему фінансового забезпечення усіх підприємств в межах галузі не можливо згідно чинного законодавства (будь яка допомога заборонена Законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації» липень 2012 рік).

Щоб якось врятувати ситуацію (можливо себе) керівництво Держлісагентства організовувало допомогу на виплату заробітної плати в підприємствах півдня за рахунок одно-дводенних заробітків працівників лісгоспів Полісся, Карпат, Лісостепу (подвійне оподаткування зарплати). Але, навіть за рахунок цієї допомоги середньомісячна заробітна плата працівників в окремих підприємствах значно менша мінімально, а саме: Присиваське досвідне господарство за 9 місяців – 571 грн. в місяць, Херсонське лісомисливське – 756 грн. (Херсонська область), Очаківське лісове господарство – 1648 грн (Миколаївська область) та інші.

Втративши віру в позитив, на вимогу трудових колективів, Профспілка змушена була вдатись до проведення масової акції протесту під гаслом «Збережемо Український ліс», яка відбулась під стінами Кабінету Міністрів України та Мінагрополітики, регіональних акцій. Та влада нас не почула. А керівництво Міністерства аграрної політики взагалі не виконало свою обіцянку щодо проведення переговорів з нагальних питань роботи лісівничої галузі та, на нашу думку, відмежувалось від вирішення питання фінансування галузі, маючи при цьому належне бюджетне забезпечення.

Мало того. Завдячуючи «високопрофесійним» (в лапках) діям керівництва Держлісагентства та Мінагрополітики навіть надані галузі з початку року кошти в розмірі 25 млн.грн. до цього часу не освоєні через відсутність Порядку їх використання.

Шановний Володимире Борисовичу! Для збереження українських лісів, переконливо просимо Вас втрутитись в питання фінансового забезпечення лісогосподарської галузі та передбачити в Державному бюджеті України на 2018 рік додатково 730 млн. гривень за бюджетною програмою 2805060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді», а також відновити відомству статус головного розпорядника бюджетних коштів та підпорядкувати галузь безпосередньо Кабінету Міністрів України, вивівши її з так званої координації Міністром аграрної політики, так як вона тільки ускладнює роботу галузі.

Крім того, загальнодержавна проблема це – питання відрахування до державного бюджету 75 відсотків чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами, якими є і лісогосподарські підприємства. Після таких відрахувань – підприємствам нічого не лишається на розвиток виробництва.

На завершення, від імені Профспілки галузі, прошу Вас Шановний Володимире Борисовичу, в найближчий час віднайти можливість зустрітися з професійними лісівниками для обговорення нагальних проблем лісового господарства.


Дуби Шевченка пролікували


ПАТРІАРХИ. У селі Будище Звенигородського району Черкаської області, у дворі пана Енгельгарда (відомого тим, що саме в його маєтку служив козачком молодий Тарас Шевченко), ростуть два старезних дуби. Одному 1000 років, другому — 900. Обидва мають статус
пам’яток природи ще з 1982-го. Третій дуб, який росте біля ставка, отримав заповідний статус у 2010-му. Усі три належать до національних дерев України. Нещодавно активісти Київського еколого-культурного центру та фахівці-дендрологи підлікували ці дерева.

Перший дуб у хорошому стані. Його важкі гілки тримають 8 підставок, а щоб дощі не заливали дупло, зверху встановлено дашок. На його верхівці — громовідвід, а дріт заземлено на одній з металевих опор.

900-річний дуб, на відміну від старшого брата, інженерних споруд, що захищали б його від вітрів, не мав. Тому передовсім екологи встановили під найважчою гілкою металеву підставку. На дереві було кілька дупел, які активісти запломбували.

Третій дуб, на жаль, майже засох, живою залишається тільки одна гілка. Сильні вітри відірвали три важкі скелетні гілки, залишивши на стовбурі зяючі рани, тож з ним ще треба працювати.

У зв’язку з тим, що дерева протягом багатьох століть буквально висмоктали з ґрунту всі поживні речовини, екологи по периметру крони кожного з дубів викопали десятки
ямок і засипали туди торф. Пошкоджені екскурсантами-варварами ділянки кори зафарбували.



Однак для захисту унікальних дубів цього не досить. Треба ще спорудити біля них огорожі, під гілки другого і третього поставити додаткові підпірки, встановити громовідводи. Усім — постійно пломбувати дупла і підживлювати корені. Цю роботу мають узяти на себе місцеві органи влади.

Леонід ОЛЬШЕВСЬКИЙ для «Урядового кур'єра»

ukurier.gov.ua

Секретний короїд


ПРОГНОЗ 
Чому всихають соснові ліси і чи можна їх урятувати тотальними рубками

Якщо шпилькове дерево втрачає притаманний його кроні зелений колір, то це або модрина, що, як і листяні дерева, готується до зими, або хворий організм, який помирає. Стан соснових лісів погіршився останнім часом у багатьох областях країни. За даними Державного агентства лісових ресурсів, площа осередків усихання перевищила 142 тисячі гектарів. Охоплюють вони переважно Полісся, але є також у лісостепу, зокрема у Хмельницькій і Черкаській областях.

Лісом в Україні вкрито 9,6 мільйона гектарів, і турбуватися за якихось 142 тисячі, може, й не варто. А сосняків із цих мільйонів третина, і тут уже важить тенденція. Тому не дивно, що лісоводи так багато уваги приділяють цій проблемі. Дивно інше: не менш важливим, а то й важливішим проблемам уваги не приділяють зовсім. У серпні цього року понад 120 генералів і полковників (красива у них форма, хоч завтра на парад) лісової галузі у супроводі журналістів два дні провели на виїзній нараді на Рівненщині. Мабуть, щоб обговорити болючі для галузі питання? Що ж, подивімося. Чи приділили увагу порятунку лісів півдня і сходу, які вже два роки пропадають без бюджетного фінансування (там нікого навіть на пожежну вежу послати, бо через невиплату зарплат звільнилися майже всі)? Ні.

Обговорювали, як порятувати галузь від потенційного дерибану внаслідок можливої передачі лісгоспів у концесію? Теж ні. Нічичирк про необхідність проведення реформи європейського зразка, запровадження нових правил торгівлі лісом, адаптації нашого лісового законодавства до законодавства ЄС, чого вимагає Угода про асоціацію. Усе це залишилося поза увагою людей, які приїхали на Рівненщину за кошти держбюджету або державних підприємств.

Говорили тільки про всихання сосняків і про головну, на думку учасників, причину — короїдів, себто комах, які харчуються різними частинами кори дерев. Знайшли і рецепт. Точніше, метод боротьби з короїдами: тотальні рубки.


Однопорідний одновіковий штучно створений сосновий ліс — потенційна жертва короїда. Фото з сайту zn38.com

Що цікавить лісовий генералітет
У поширеному Держлісагентством матеріалі за підсумками наради це звучить так: «Виходячи з міжнародного досвіду впровадження системи заходів профілактики, локалізації та оздоровлення лісових насаджень, а також методологічних розробок Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації встановлено, що єдиним, по суті, безальтернативним методом попередження масового поширення агресивних видів шкідників і хвороб на цьому етапі є проведення санітарних рубань, спрямованих на оперативне видалення всіх осередків ураження та подальше відновлення зрубів більш стійкими деревостанами».

Далі — більше: ця рекомендація (рубати, рубати і рубати) вже потрапила у проект розробленої знову ж Держлісагентством Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового й мисливського господарства України до 2022 року. Якщо стратегію затвердить уряд, то її положення стануть дороговказом для дій лісівників (і не тільки них) на найближчі п’ять років.

Чи справді рубання — єдиний вихід? Чи справді тільки хірургія? Перш ніж відповісти на це питання, варто прочитати діагноз: «методологічні розробки Поліського філіалу». Заходжу на сайд Держлісагентства — там цих розробок немає. На сайті самого філіалу — теж. На інших також нема! Тоді відповідно до закону про доступ до публічної інформації пишу запит. Чекаю належні за законом п’ять днів і… тиша. Чекаю ще — з тим самим результатом. Телефоную в Держлісагентсво. У слухавці чую: «А ми вашого запиту не отримували. Бо у нас не працює електронна пошта». Отакої! У державному агентстві тижнями (а може, й місяцями — колеги з інших видань та з неурядових організацій давно скаржаться на ігнорування Держлісагентством запитів) не працює електронна пошта, на яку мають надходити запити від громадян, зокрема й журналістів.

Надсилаю цей самий запит факсом, переконуюсь, що хоч цей вид зв’язку спрацював. Цього разу відповідь надійшла. Проте користі з неї мало. По суті, директор Поліської філії Віктор Шевчук відмовився надати інформацію, посилаючись на те, що це інтелектуальна власність інституту і замовників розробки — державних лісопідприємств.

Шановний Вікторе Васильовичу! На підставі ваших розробок пропонують ухвалити як мінімум дві постанови Кабміну, зокрема змінити ухвалені рік тому Санітарні правила в лісах України. Але ж зміни в такого рівня державних документах не можна ухвалювати без широкого обговорення. Хіба що це зміни до документів, які містять державну таємницю. Життя короїдів поки що до державної таємниці не належить, тож роботу науковців державного інституту, яким заплатили державні підприємства, не можна втаємничувати від громадян цієї держави, платників податків.

Та Віктор Васильович мовчить і далі. Керівництво Держлісагентства теж. Щоправда, від 7 листопада — колишнє вже керівництво, бо пані голова Христина Юшкевич заявила, що подала у відставку. Але ж у неї є й були заступники, керівники підрозділів та інші підлеглі. Хтось у цьому відомстві має стежити за виконанням законів незалежно від змін керівництва.

Нема пророка у своїй вітчизні
Проте методики боротьби з короїдами давно розроблено. Їх успішно використовують за кордоном. У сусідній Білорусі, де природні умови схожі і яка порівнянна з Україною за площею лісів, всохло на порядок менше сосняків. Та й в Україні є люди, які давно і глибоко вивчили проблему. На мій закид, що українська наука пасе задніх у питанні боротьби із всиханням сосняків і не може нічого запропонувати, крім як рубати, відгукнулася доктор сільськогосподарських наук Валентина Мєшкова.

«Існують різні види рубок, — зазначила пані Валентина. — Є рубки порятунку — вилучення з лісу пошкоджених чи уражених дерев після вітровалу, пожежі, циклонів, повеней, виверження вулкана тощо. Основна їхня мета — зберегти цінність деревини, одержаної з пошкодженого лісу.

Такі вирубування від короїда не рятують і стійкості насаджень не підвищують, але дають змогу лісгоспам одержати певну кількість деревини для «підтримання штанів». Так в усьому світі, але у нас і ці рубки називають санітарними.

За міжнародними визначеннями, санітарні рубки — це вилучення дерев незабаром після їхнього заселення короїдами і до вильоту нового покоління жуків. Такі рубки певною мірою обмежують поширення короїдів. У країнах колишнього СРСР ці два види рубок не розрізняють, хоч науковці про це пишуть вже років із 15, не менше».

До обох видів рубок є спільна вимога: негайне вивезення деревини чи її корування (зняття кори) або захист інсектицидами. А якщо є загроза заселення короїдами навіть на нижньому складі (місце складування деревини за межами лісу), варто корувати або обприскувати деревину, якщо цього не зробили на верхньому.

Активне розмноження (спалах) короїдів припиняється лише тоді, коли їм нема на чому паразитувати. А саме: коли не буде у межах доступності ослаблених дерев. Парадокс у тому, що начебто лікувальні рубки допомагають короїду: по-перше, пошкоджуються сусідні дерева, по-друге, через різку зміну освітленості (поряд були дерева, які давали тінь, а після вирубування утворилася галявина, з якої світить сонце) дерева теж слабнуть. Тож санітарними рубками боротися з жуками неможливо.

Найбільше страждають чисті (без домішок інших порід) соснові ліси. Переважно це ліси штучні, так звані монокультурні. Та ще й одновікові. Нудні убогі посадки з тонких, лише на вершечках із хвоєю тісно стоячих сосонок можна побачити і вглибині лісових масивів, і навколо великих міст, наприклад на виїздах із столиці. Такі масиви було простіше і дешевше насадити й виростити. Тепер настає розплата: дешева рибка — погана юшка. І якщо й надалі лісоводи садитимуть лише сосну без домішки листяних порід, виконуючи план покриття площі, побороти короїда не вдасться ні нині, ні в майбутньому.

А на додачу, каже пані Валентина, матимемо клопіт і з довгоносиками, коренежилами й іншими симпатичними тваринками, які завжди є в лісі, але масово розмножуються, коли стає багато смачної для них їжі.

«Науковці інших країн дійшли подібних висновків, і про це пишу регулярно, — акцентує Валентина Мєшкова. — Наука — це не чарівна паличка, є закони природи, треба пристосовуватися до них».

ЕКСПЕРТНА ДУМКА
«Слід покласти край хижацькому винищенню лісів»

Віктор МЕЛЬНИК,
доктор біологічних наук:

— На знімках лісових регіонів, зроблених із супутника, видно величезну кількість лісових вирубок, які сумарно створюють ефект лисої України. Хто бачив ці вирубки на поверхні землі, не міг не відзначити, що вони захаращені хмизом і рештками дерев, не придатними для використання. Саме таке середовище — ідеальна ніша для розвитку й розмноження короїдів.

Розмножившись на занедбаних вирубках, ці крихітні жучки переміщуються спочатку на хворі, а потім і на здорові сосни і швидко знищують їх. Шкідливу діяльність короїдів посилюють патогенні гриби, які вони переносять.

Короїди — невід’ємний елемент лісових екосистем. Однак без істотних антропогенних впливів їхня діяльність не призводить до катастрофічних наслідків, оскільки чисельність популяцій регулюють комахоїдні птахи, передовсім дятли.

Масштабне вирубування лісів в Україні призвело до масового винищення гніздових станцій (дуплистих дерев тощо) комахоїдних птахів і створило надзвичайно сприятливі умови для небувалого розмноження короїдів.

Щоб зупинити подальше винищення лісових екосистем, слід не лише зменшити осередки розмноження короїдів у вигляді відмерлих сосен і захаращених вирубок, а й покласти край хижацькому винищенню лісів. Якщо традиційні лісоутворюючі види, як сосна звичайна, не витримують хижацького поводження з лісами, то що говорити про рідкісні й зникаючі види рослин і тварин, вписані в Червону книгу України? 

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/sekretnij-koroyid/

Урядовий кур'єр, 10 листопада 2017 року, п'ятниця, № 212 (6081), стор. 1,5

Включення закарпатських пралісів до об'єктів Всесвітньої природної спадщини дає надію на їх збереження

Десять років тому, у рамках міжнародної програми та за фінансової підтримки Уряду Нідерландів, фахівці на основі дослідження лісових екосистем у Карпатському біосферному заповіднику встановили, що тут зростають праліси площею понад 60 тисяч гектарів. Праліси – це лісові екосистеми, які розвиваються під впливом лише природних стихій та явищ, пройшли повний цикл розвитку без будь-якого втручання людини, структури яких визначаються виключно чинниками природного середовища. За активної роботи словацьких та українських науковців у 2007 році "Букові праліси Карпат" включено до переліку об'єктів Всесвітньої природної спадщини. Про це під час брифінгу в прес-центрі Закарпатської ОДА розповів директор департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Сергій Рішко.

Протягом останніх десяти років площа цього об'єкту значно розширилася. Зокрема, до нього додали нові кластери із Німеччини, Поділля, відтак він охоплює дванадцять країн: Україну, Словаччину, Німеччину, Албанію, Австрію, Бельгію, Болгарію, Хорватію, Іспанію, Італію, Румунію, Словенію. До складу цього транскордонного об'єкта нині входять закарпатські лісові масиви Чорногора, Уголька - Широкий Луг, Свидовець, Мараморош, Кузій - Трибушани, Стужиця - Ужок, а також Синевир - Дарвайка, Синевир - Квасовець, Синевир - Стримба, Синевир - Вільшани, Зачарований Край - Іршава та Зачарований Край - Великий Діл. Загальна площа об'єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Незаймані букові ліси в Карпатах та інших регіонах Європи" становить більше 346 тисяч гектарів.

"У Європі, за винятком Карпат, Балкан і європейської частини Росії, праліси на сьогодні практично зникли. Значна площа зберігається в українських Карпатах, зокрема на Закарпатті. Вік дерев на території пралісів 400-500 років, їхня висота сягає до 45 метрів. Усі ці території вимагають додаткового захисту, оскільки їх неможливо відтворити. Включення їх до Списку ЮНЕСКО дає надію на збереження цих унікальних лісових ділянок, оскільки так вони отримують високий охоронний статус", - каже С. Рішко.

Цьогоріч в Україні на законодавчому рівні посилили відповідальність за порушення вимог охорони природних лісів, пралісів. Законом, зокрема, заборонені всі види рубок, будівництво, прокладка шляхів, випас худоби та проїзд транспортних засобів. Також внесено зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконну рубку дерев або чагарників у лісах та заповідниках. Згідно із законом, тепер незаконна рубка дерев в пралісах карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Як запевнив С. Рішко, дослідження Карпатських пралісів і старовікових лісів Українських Карпат тривають. За їх результатами очікується збільшення площ, які перейдуть під захист національних парків.

09 листопада 2017
14:17  

Призначення Голів держагентств, їх заступників та губернаторів: Рада змінила "правила гри"



Верховна Рада прийняла закон №7126 про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби.

Документом, який підтримали 234 нардепи, передбачені зміни в процедуру призначення керівників центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету міністрів, та голів місцевих державних адміністрацій і їх заступників, передає кореспондент Укрінформу.

Відповідно до чинної редакції закону "Про центральні органи виконавчої влади", керівники центральних органів виконавчої влади призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом міністрів за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби після конкурсного відбору.

Парламент встановив, що міністр вноситиме пропозиції Прем'єр-міністрові стосовно кандидатури на посаду керівника центрального органу виконавчої влади і за пропозицією його керівника – стосовно кандидатур на посади його заступників, якщо інше не передбачено законом.

До системи центральних органів виконавчої влади віднесено, зокрема, держслужби, держагентства, інші центральні державні органи виконавчої влади.

Рада також змінила процедуру призначення голів місцевих державних адміністрацій, їх заступників, встановивши, що на них не розповсюджується дія закону про держслужбу.

Чинним законом "Про державну службу" посади голів місцевих державних адміністрацій віднесено до посад державної служби категорії "А", а пропозиції щодо кандидатів на посади голів місцевих державних адміністрацій Кабінету міністрів вносить Комісія з питань вищого корпусу державної служби за результатами конкурсного відбору в порядку, визначеному зазначеним законом. Комісія також погоджує звільнення відповідних посадовців та здійснює дисциплінарні провадження щодо відповідної категорії державних службовців.Читайте також: У БПП хочуть “апгрейду” нового проекту Виборчого кодексу

Крім того, парламент встановив, що обов’язки керівника державної служби в місцевих державних адміністраціях буде здійснювати керівник апарату місцевої державної адміністрації.

Як повідомлялось, відповідно до статті 118 Конституції України, голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету міністрів України. Голови місцевих державних адміністрацій при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня.


09.11.2017 13:24

Кабмин принял кадровое решение по главе Гослесагентства

Кабинет министров Украины удовлетворил прошение главы Государственного агентства лесных ресурсов Кристины Юшкевич об увольнении.

Об этом говорится в постановлении Кабмина от 8 ноября, обнародованном на правительственном портале.

Отмечается, что глава Гослесагентства уволена по согласию сторон.

"Уволить Юшкевич Кристину Васильевну с должности председателя Государственного агентства лесных ресурсов Украины с 9 ноября 2017 года по согласию сторон", - говорится в документе.

Накануне Юшкевич в Facebook сообщила, что подала заявление об увольнении с должности главы Гослесагентства.

В июне 2016 года Кабинет министров временно возложил обязанности главы Гослесагентства на первого заместителя главы Кристину Юшкевич. 21 сентября 2016 года она победила в конкурсе на занятие этой должности.

Как сообщал "Апостроф. Экономика", в конце октября в столице РФ Москве задержали экс-руководителя Государственного управления делами и бывшего главу "Нафтогаза" Игоря Бакая.


Четверг, 09 ноября 2017, 12:06