ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

11 листопада 2017

Возбуждено уголовное дело по факту вырубки вновь посаженных молодых деревьев на месте сгоревшего леса в Верхнемамонском районе



2017 год в соответствии с Указом Президента Российской Федерации объявлен годом экологии. Его проведение намечено в целях привлечения внимания общества к вопросам экологического развития Российской Федерации, сохранения биологического разнообразия и обеспечения экологической безопасности.

Органы прокуратуры занимают активную позицию в осуществлении надзора за обеспечением законности в сфере экологии.

К примеру, прокуратурой Верхнемамонского района в целях координации усилий по обеспечению экологической безопасности всех заинтересованных ведомств на подведомственной территории создана межведомственная рабочая группа.

07 ноября 2017 года прокуратурой района с участием сотрудников правоохранительных органов, представителей лесного хозяйства выявлен факт незаконной вырубки молодой поросли деревьев "сосна". В 18 выделе 103 квартала Верхнемамонского участкового лесничества Донского лесничества неизвестные лица срубили 23 сырорастущих дерева.

Обращает на себя внимание тот факт, что вырубка молодых, вновь посаженных деревьев, произведена в месте, где в результате пожара в 2010 году полностью выгорел лесной массив.

На основании материалов прокурорской проверки отделом МВД России по Верхнемамонскому району возбуждено уголовное дело признакам преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 260 УК РФ (незаконная рубка лесных насаждений). Ведется следствие, устанавливаются лица, причастрные к преступлению.

Всего в истекшем периоде 2017 года прокуратурой района выявлено 60 нарушений природоохранного законодательства, в целях устранения которых внесено 21 представление. По результатам их рассмотрения к дисциплинарной ответственности привлечено 20 должностных лиц. На основании постановлений прокурора к административной ответственности в сфере экологии привлечены 8 лиц.

Источник: Прокуратура Воронежской области
10 ноября 2017 года 17:31

Вкрадений ліс: заради кого і чого нещадно рубають Карпатські ліси. ВІДЕО

У прикордонних Чернівцях щороку громадські активісти фіксують численні порушення. А це сотні ешелонів, вантажених якісною деревиною, що прямують до Румунії. Це злочинна змова працівників лісгоспів та дивна сліпота митників, що не бачать явної контрабанди, яка перетинає кордон.



У Банилові-Підгірному, що у Чернівецькій області, поліція Сторожинецького району на виїзді із села встановила блокпост. Спитаєте навіщо? А для того, аби селяни не крали та не вивозили ліс.

Якщо правоохоронці так затято контролюють крадіжку лісу в маленькому селі, то як бути з масовим грабунком всієї держави? В Україні вже кілька років діє офіційна заборона на вивіз кругляку, тобто якісних стовбурів, які мають довжину понад два метра. Попри це, кордон безконтрольно перетинають тонни ділової деревини.

Українці це дуже кмітливий народ, я не вірю у будь-які заборони і обмеження. Умовно кажучи, наклали мораторій на експорт лісу кругляку, але якщо ви подивитесь статистику, то різко виросли експорт дров і шпал. Чому? Тому що шпалу важко відрізнити від лісу,
– зазначив аналітик "Офісу ефективної регуляції" Ігор Лавриненко.

Ось як це відбувається на практиці. Наприкінці серпня у Глибоці Чернівецької області громадські активісти зупинили ешелон із вагонами, набитими вщент якісним українським лісом. Через цю станцію проходять усі вантажні поїзди, які курсують на Румунію. Це остання точка перед митним постом Вадул-Сірет. Окрім того, що у вагонах перевозили кругляк, активісти звернули увагу ще на одну важливу деталь: перевозили ліс у вагонах, термін експлуатації яких вже закінчився, а деякі з них взагалі геть діряві та непридатні до використання.

На той час, коли ми зупинили потяг, він уже був сформований і йшов у Румунію. Ми почекали до вечора, поки він не буде рухатися, поки ми не отримаємо остаточні документи. Коли потяг почав рухатися, ми викликали поліцію і за допомогою поліції разом зупинили потяг,
– розповів громадський активіст Валерій Аіріні.

Коли працівники станції зрозуміли, що запахло смаленим, почали пропонувати різні версії, одна з яких, що ніби вагони з лісом ще не сформовані, кордон не перетнуть та будуть повертатися із Вадул-Сірету.

Як ділки на пару із чиновниками наживаються на державних надрах – дивіться у розслідуванні.

Альтернативное топливо лежит буквально под ногами херсонцев



Альтернативное топливо лежит буквально под ногами херсонцев. Речь идет об опавшей листве, которая является полноценным сырьем для изготовления топливных брикетов. Ежегодно на свалки вывозятся тонны листьев либо сжигаются просто на улице, причиняя вред экологии. Хотя многие предприниматели во всем мире успешно перерабатывают такое бесплатное сырье на топливо для твердотопливных котлов. Попытки внедрения подобных технологий предпринимались и в Украине.

Например, житель города Запорожье еще в 2011 году запатентовал свою технологию переработки листвы в топливные брикеты и, внедряя свое изобретение, обратился к городским властям с просьбой перерабатывать все опавшие листья в городе, сообщает сайт «Украина коммунальная».

Согласно технологии, для подобного производства подходит любой мусор. А собирает в поленья переработанные отходы специальная линия, используя лишь один вяжущий компонент. По словам запорожского изобретателя Александра Жигалова, сжигание листьев дает 5-6 тысяч ккал на килограмм, что можно сравнить с теплообразованием при сжигании высококачественного угля. Какой ответ получил житель Запорожья от городских властей неизвестно.

В Херсоне же такого производства нет, и листву продолжают просто вывозить на городскую свалку. Хотя применение технологий переработки такого бесплатного сырья могло бы существенно улучшить топливную ситуацию, как в Херсоне, так и в области и позволило бы уменьшить вырубку леса и сократить потребление традиционного топлива - газа, угля и мазута, которые используются для отопления частных домов и котельных поставщиков тепла в многоквартирных.



По материалам: www.0552.ua

Дата публикации: 8 ноября 2017 13:38

http://newsmir.info/1099255

Проблема масового ураження соснового лісу шкідником

Відбулося виїзне засідання в Дніпровсько-Тетерівському державному лісово-мисливському господарстві, метою якого стало ознайомлення місцевої та районної влади, а також громадськості з проблемою масового ураження соснового лісу шкідником



За ініціативи директора В. Юхимчука та за участі спеціалістів господарства, депутатів районної ради Г. Панамарчука та С. Миронова, Сухолуцького сільського голови О. Чуж, директора ДСЛЗП «Київлісозахист» С. Солохи, головних лісопатологів: ДСЛЗП «Київлісозахист» Г. Заболотньої і Київського обласного та по м. Києву УЛМГ С. Гайової та представників громадськості учасники заходу відвідали три об’єкти у Дніпровсько-Тетерівському державному лісомисливському господарстві. Це дало змогу на власні очі побачити головну проблему лісничих – масове всихання соснових насаджень.

Під час відвідин першого об’єкта – на місці проведення санітарного догляду за сосновим лісом, головний лісопатолог ДСЛЗП «Київлісозахист» Галина Заболотня пояснила, що саме є причиною такого сильного пошкодження, що призводить до знищення сосняків: «У лісі є первинні шкідники, ті, що пошкоджують хвою дерева, і вторинні, які пошкоджують стовбур. У певні періоди року відбувається зростання шкідника. У нашому випадку верхівкового і шестизубого короїдів, а також великого і малого соснового лубоїда. Верхівковий короїд уражає крону дерева, поїдаючи середину пагонів, а шестизубий ушкоджує стовбур. При надмірному заселенні цими шкідниками дерево ослаблюється, хвоя жовтіє, осипається, а згодом зовсім всихає». Так живий ліс перетворюється на сухостій.

Третя ділянка лісу зустріла оголеними кронами. Характерним доказом якого є всихання дерев зверху донизу, а не навпаки, як ми звикли спостерігати. За словами Галини Заболотньої, під час проведення санітарних заходів необхідним є видалення вражених шкідливими комахами дерев, вивезення деревини та спалювання або подрібнення порубних залишків у найкоротші терміни. Санітарне рубання відпрацьованих шкідником та відмерлих дерев не усувають проблему, тому що відбувається запізно.

Як вважають наукові співробітники Поліського філіалу УкрНДІЛГа В. Бородавка, В. Шевчук, О. Орлов, О. Жуковський та інші, згідно їх досліджень, єдиним вирішенням проблеми в державі є вчасне виявлення та видалення вражених дерев, як це здійснюється в сусідній Білорусії, Польщі, що теж потерпають від цього лиха. Але лісівники України безсилі в цій ситуації через нову редакцію Санітарних правил (п. 5, 6, 18, 27 і т.д) та інших законодавчих актів.

Запізнення з видаленням вражених дерев призводить також до економічних втрат, в результаті яких не отримує додаткових коштів як підприємство, так і місцевий бюджет.

У ході засідання прийнято рішення об’єднати зусилля для збереження соснового лісу. Адже проблема наявна і потребує негайного вирішення. Тож наразі керівництво Дніпровсько-Тетерівського ДЛМГ вирішило звернутися до комісії з надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації. Депутати Вишгородської районної ради пообіцяли зі свого боку також звернутись до облдержадміністрації з проханням допомогти лісівникам зберегти зелені легені Вишгородщини.

Прес-служба Київського обласного та по м. Києву УЛМГ
2017-11-10 11:37:58

10 листопада 2017

Лісники Хмельниччини вчилися в Канаді вирощувати гриби та ягоди



Делегація лісівників Хмельниччини, очолювана начальником обласного управління лісового та мисливського господарства Петро Пешком, побувала на Канадській міжнародній виставці лісової та деревообробної промисловості. Фото: kmlis.gov.ua

Делегація лісівників області побувала на Канадській міжнародній виставці лісової та деревообробної промисловості.

Виставка проходила в Торонто. Участь у ній взяли професіонали з 25 країн світу. Понад 500 канадських і зарубіжних фірм представляли обладнання, технології й сировину для лісопереробної та деревообробної промисловості. Про це повідомляє прес-служба Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Хмельничани, ознайомившись з експонатами виставки, налагодили контакти з виробниками, які випускають техніку для лісозаготівель, лінії для переробки деревини, виробництва пелет, обладнання для гасіння лісових пожеж та інше.

"Наша делегація також взяла участь у сільськогосподарській виставці, де були представлені новітні технології вирощування дикорослих ягід, грибів, а також великої рогатої худоби, свиней, овець. Зацікавленість ця викликана тим, що лісогосподарські підприємства нашого краю серйозно почали займатися побічним користуванням і підсобним господарством. У ближчій перспективі розпочнеться будівництво ліній для переробки грибів, дикорослих плодів та ягід, а також фасування лікарських рослин, чаїв з трав. Отож канадський досвід стане хорошим прикладом", - повідомили у прес-службі відомства..



На виставці понад 500 канадських і зарубіжних фірм представляли обладнання, технології й сировину для лісопереробної та деревообробної промисловості.


На вихідні канадська сторона організувала для української делегації цікаву культурну програму. Гості побували в Українській греко-католицькій церкві, зустрілися з українською діаспорою, ознайомилися з містом Торонто.

Заключним акордом перебування в Канаді став діловий прийом, організований Торговою палатою «Канада-Україна», яку очолює Зенон Потічний. Президент палати розповів про стан міжнародних відносин і торгівлю між Канадою та Україною, ознайомив присутніх з проектами, що інвестуються канадською стороною. Мова також йшла про перспективи співробітництва в галузі деревообробки та лісового господарства. А вони досить обнадійливі, бо між нашими країнами діє зона вільної торгівлі. Отож обладнання завозитимемо без мита.



Заключним акордом перебування в Канаді став діловий прийом, організований Торговою палатою «Канада-Україна».

«Наша делегація дуже задоволена поїздкою, – каже начальних ХОУЛМГ Петро Пешко. – Адже встановили багато контактів, які послужать залученню зарубіжних інвестицій у подільські підприємства, створенню нових робочих місць і випуску конкурентоздатної продукції До речі, один з пріоритетів – виробництво меблів. Торгова палата «Канада-Україна» в межах своїх можливостей готова взяти на себе частину витрат. Конкретно мова йтиме про це вже на наступній спільній нашій зустрічі в Україні».

10 Листопада

Праліси Карпат як об'єкт Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО будуть збережені!

Василь НИТКА

Праліси у межах Закарпатської області -- єдиний об'єкт природи в Україні, віднесений до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Праліси -- це лісові екосистеми, які розвиваються під впливом лише природних стихій та явищ і пройшли повний цикл розвитку без будь-якого втручання людини. Їхні структури визначаються виключно чинниками природного середовища.

Десять років тому, у рамках міжнародної програми та за фінансової підтримки уряду Нідерландів, фахівці на основі дослідження лісових екосистем у Карпатському біосферному заповіднику (місто Рахів) встановили, що тут зростають праліси на площі понад 60 тисяч гектарів. А за активної роботи українських і словацьких науковців у 2007 році "Букові праліси Карпат" включено до переліку об'єктів Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. Про це під час брифінгу в прес-центрі Закарпатської ОДА розповів директор департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Сергій Рішко (на знімку).



Фото надано прес-службою ОДА.

Протягом останнього десятиріччя площа цього об'єкта значно розширилася. Зокрема, до нього додали нові кластери з Німеччини, Поділля, відтак він охоплює дванадцять країн: Україну, Словаччину, Німеччину, Албанію, Австрію, Бельгію, Болгарію, Хорватію, Іспанію, Італію, Румунію, Словенію. До складу цього транскордонного об'єкта нині входять закарпатські лісові масиви Чорногора, Уголька -- Широкий Луг, Свидовець, Мараморош, Кузій -- Трибушани, Стужиця -- Ужок, а також Синевир -- Дарвайка, Синевир -- Квасовець, Синевир -- Стримба, Синевир -- Вільшани, "Зачарований край" -- Іршава та "Зачарований край" -- Великий Діл. Загальна площа об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Незаймані букові ліси в Карпатах та інших регіонах Європи" становить понад 346 тисяч гектарів.

"У Європі, за винятком Карпат, Балкан і європейської частини Росії, праліси на сьогодні практично зникли. Значна площа збереглася в українських Карпатах, зокрема на Закарпатті. Вік дерев на території пралісів 400--500 років, їхня висота сягає до 45 метрів. Усі ці території вимагають додаткового захисту, оскільки їх неможливо відтворити. Включення їх до списку ЮНЕСКО дає надію на збереження цих унікальних лісових ділянок, оскільки так вони отримують високий охоронний статус", -- цитує посадовця прес-служба облдержадміністрації.

Україна нинішнього року на законодавчому рівні посилила відповідальність за порушення вимог охорони природних лісів і пралісів. Законом, зокрема, заборонені всі види рубок, будівництво, прокладання шляхів, випасання худоби та проїзд транспорту. Також внесено зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконну рубку дерев або чагарників у лісах і заповідниках. Згідно із законом, тепер незаконна рубка дерев у пралісах карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів або арештом на строк до шести місяців, чи обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. Звичайно, це реальний законний заслін, який вибудував законодавець, аби менше зваби було у любителів рубати все підряд.

На завершення С. Рішко також додав: дослідження пралісів і старовікових лісів Українських Карпат триває. За його результатами і наполяганням науковців, можна очікувати збільшення площ, які перейдуть під захист національних парків.

Додамо також, що першу скрипку в цих фундаментальних наукових розвідках грає постійний автор "Голосу України", відомий еколог, заслужений природоохоронець України, академік Федір Гамор, котрий мешкає і працює в Рахові й завдяки досягненням якого Карпатський біосферний заповідник став авторитетною науковою установою Європи. А праліси Карпат його зусиллями віднесені до переліку об'єктів Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО. Сам же професор Гамор здобув світове визнання, довівши, що наші букові праліси становлять природну цінність континенту.

Василь НИТКА.

http://www.golos.com.ua/article/295826
Закарпатська область.



Голос України

Держлісагентство призначило нового директора ДП "Кутське лісове господарство"

Обов'язки директора ДП "Кутське лісове господарство" Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства виконуватиме Андрій Ониськів.




Андрія Ониськіва призначино тимчасово виконуючим обов'язки директора накозом № 422 Державного агентства лісових ресурсів України від 2 листопада 2017 року, інформує прес-служба Івано-Франківського обласного управління лісового і мисливського госполарства.

Андрій Петрович Ониськів народився 1977 року у селі Пістинь Косівського району. Закінчив Український державний лісотехнічний університет за спеціальністю лісове господарство.

У 2014 році очолив комунальне підприємство "Пістинське лісове господарство". З 2016 року працює головним інженером ДП "Кутське лісове господарство", що у смт. Яблунів.

Начальник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Руслан Осташук привітав Андрія Ониськіва з призначенням, побажав розвитку та плідної праці.

В последние сутки более 80% площади действовавших в Приморье лесных пожаров были скрыты от официального учета

Согласно официальной сводке ФБУ "Авиалесоохрана", основанной на данных региональных диспетчерских служб, по состоянию на 00:00 по московскому времени 10 ноября 2017 года в Приморском крае действовало 8 лесных пожаров на землях лесного фонда на площади 2560 гектаров, и 2 лесных пожара на землях ООПТ на площади 1524 га (ссылка).

Похожие данные приводились в сводке ФБУ "Авиалесоохрана" за день до этого: по сотоянию на 00:00 по московскому времени 9 ноября 2017 года в Приморском крае действовало 12 лесных пожаров на землях лесного фонда на площади 2450 га, и 2 пожара на землях ОПТ на площади 995 га (ссылка).

Эти данные, к сожалению, совершенно не соответствуют действительности. Вот как выглядели крупнейшие лесные пожары. действовавшие в Приморском крае по состоянию на вторую половину дня 9 ноября 2017 года (космоснимок VIIRS с наложенными термоточками за день; желтыми линиями показаны контура крупных действовавших лесных пожаров - тех, накоторых были зафиксированы признаки активного горения (термоточки, шлейфы дыма):



Общая площадь крупнейших (более 200 га) лесных пожаров, на которых 9 ноября были зафиксированы и термоточки, и дым, составила 16,7 тысяч гектаров; с учетом одного пожара, по которому зафиксирован только шлейф дыма без термоточек, эта общая площадь составила 20,2 тыс. га. Все эти пожары действовали на землях лесного фонда.

Таким образом, в последние сутки в Приморском крае было сокрыто от учета не менее 80 процентов площади действовавших на землях лесного фонда лесных пожаров - несмотря на то, что средствами дистанционного мониторинга на них были зафиксированы однозначные признаки активного горения. Признаков сокрытия площадей пожаров, действующих на землях особо охраняемых природных территориях, не обнаружено.

Хорошая новость состоит в том, что в 10 ноября в горящих районах Приморья погода принципиально изменилась - выпал снег, причем в достаточном количестве, чтобы потушить оставшиеся пожары. Тем не менее, факт сокрытия основной части площади действовавших до последнего времени лесных пожаров требует расследования - поскольку лесопожарная ложь является одной из главных причин принятия несвоевременных и неадекватных управленческих решений в сфере охраны лесов от пожаров как на региональном, так и на федеральном уровнях.

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21599&sid=ea24d2003294a3573d82c27bc376dd26

У Річанському лісництві попалися "чорні" лісоруби





Вони вирубували ліс у природно-заповідному фонді, інформує прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Так, 9 листопада 2017 року спільними зусиллями працівників лісової охорони ДП "Довжанське ЛМГ" та працівниками Іршавського відділення Хустського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області під час рейду лісовими угіддями працівники державної лісової охорони Довжанського лісомисливгоспу виявили лісопорушників, які за допомогою спецтехніки та обладнання вирубували дерева для обігріву.

Лісопорушники скоїли лісопорушення в Річанському лісництві на території природо-заповідного фонду.

Після того як у відділення поліції надійшло повідомлення від представників лісництва, оперативна група негайно виїхала в лісові угіддя. Наразі встановлюється сума завданої шкоди. Речові докази вказали на протиправні дії порушників, і в даний момент вилучені.

2017  листопада 10, 19:40   

Ліс рахують восени

Природа і ми



У ДЕРЖАВНОМУ підприємстві «Ніжинське лісове господарство» підбивають підсумки вирощеному. Спеціалісти лісового господарства рахують садивний матеріал, вирощений у розсадниках, теплицях, коробах, шкільних відділеннях.

Якщо лісовим культурам більш як чотири роки і вони не перенесені на покриту лісом площу, то їх атестують — визначають клас якості та відповідність культур нормативам — для перенесення на вкриті лісом землі.

«Роботи чимало, — каже провідний інженер із лісових культур ДП «Ніжинське лісове господарство» Наталія Демочка. — Обстежуємо ділянки загальною площею 1220 гектарів. Частину з них ми вже перевели до лісового фонду. Є проблемні культури, пошкоджені травневим хрущем та дикими тваринами, — на таких ділянках мають бути проведені додаткові заходи із їх покращання, але загалом більшість рослин мають добрий стан».

За словами Н. Демочки, ніжинські лісівники досягли планової приживлюваності та повністю забезпечили себе садивним матеріалом.

«Ми виходимо на торішній рівень, — зазначає провідний інженер. — Так, 2016-го у власних розсадниках виростили 2 мільйони 680 тисяч сіянців — приблизно порівну дуба та сосни. Весною цього року реалізували багато сіянців сосни звичайної, а дуб залишили собі на майбутнє».

Сіянці дуба господарство не продаватиме і восени. Його працівники пояснюють: через слабкий урожай жолудів.

«По всій Україні така ситуація, — додає Наталія Демочка. — Якщо раніше ми заготовляли до 16 тонн жолудів, то цього року ситуація склалася дуже критична. Жолуді на дубі хоч і були, але рано осипалися, тобто до посіву не придатні. Тому всі сіянці залишаємо собі для лісовідновлення».


Віталій НАЗАРЕНКО.
Чернігівська область