ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

17 листопада 2017

«Лесная мафия» бесчинствует в сибирской тайге

Местные жители будут митинговать


КИРИЛЛ ИСТОМИН, 17 ноября 2017, 21:16 — REGNUM

В Турочакском районе Горного Алтая общественность запланировала проведение митинга против массовой вырубки соснового леса в окрестностях сёл Верх-Бийск и Тондошка. Как сообщили ИА REGNUM представители инициативной группы, митинг пройдет 23 ноября, а решение о проведении акции протеста было принято на сходе жителей этих сёл, который состоялся 16 ноября.

Последней каплей, переполнившей чашу терпения местных жителей, стала совершенно криминальная история — ночью 15 ноября на одной из лесных делян злоумышленники подожгли сторожку, трактор и жестоко расправились с собакой, охранявшей имущество. Её труп бросили на виду, видимо, для острастки. Люди убеждены, что этот «привет» оставили представители так называемой «лесной мафии», которые массово вырубают лес и вывозят его на продажу. Формально эти «лесозаготовители» вроде бы закон и не нарушают, поскольку земли, на которых растёт лес, относятся к землям сельхозназначения. На таких землях сосны перестают быть лесом, а становятся «древесно-кустарниковой растительностью», от которой землепользователь может избавляться, как от сорняков. То есть, получается, что злодеи даже доброе дело делают… В итоге там, где раньше шумел бор, где стоял неповторимый и целительный хвойный аромат, сейчас зияет пустошь.
2

Иллюстрация: Turochak-altai.ru

Сход местных жителей

Ситуация вызывает возмущение и негодование у подавляющего большинства жителей района. На собрании в Верх-Бийске присутствовали более сотни человек — и стар, и млад. Приехал из райцентра и глава муниципалитета Владислав Рябченко. С порога заявил, что в зале нет ни одного человека, которого устраивала бы данная ситуация.

«Почему лесники не могут охранять эти земли? Предысторию мы все с вами знаем, — продолжил он. — Были совхозы, у совхозов были в пользовании десятки тысяч гектаров земли. Когда в начале 90-х Турочакский совхоз преобразовался в общество, некоторые предприниматели получили контрольный пакет, выкупили доли других собственников и стали единоличными собственниками имущества, в том числе и земель, которые были переведены в категорию земель сельхозназначения, хотя по факту там лес, бор».

Власти пытались в суде оспорить принятые ранее решения, но безуспешно.

Фактически вырубка леса по договорам собственников с местными предпринимателями ведётся уже два года, просто раньше не трогали берега Бии и придорожную полосу. А сейчас деятельность по заготовке леса назвали «культурно-техническими мероприятиями мелиорационных работ по улучшению, осветлению выпасов» и рубят с удвоенной энергией.
4

Иллюстрация: Turochak-altai.ru

Сход местных жителей

Для ограничения деятельности по вырубке и вывозу сосняка был выставлен пост ДПС, сотрудники ГИБДД накладывают штрафы на водителей машин, которые выезжают на региональную дорогу с грязными колесами, весовая же пока не работает в круглосуточном режиме.

«Собственники воспользовались ситуацией, когда в России объявлен призыв по расширению и расчистке пахотных земель, но все прекрасно понимают, что никакой расчистки не будет, пахоты тоже, а все порубочные остатки будут гнить в лесу, создавая пожароопасную ситуацию, свалку и неприглядный вид», — говорят местные жители.

Росприроднадзор имеет возможность после вырубки привлечь к ответственности землевладельцев за нарушения, но леса-то уже не будет, сетуют они.

На данном этапе органы власти могут препятствовать вырубке исключительно административными мерами, которые не могут в корне изменить ситуации, говорит Рябченко.
3

Иллюстрация: Turochak-altai.ru

Владислав Рябченко на сходе местных жителей

Ситуация с лесами в Турочакском районе достаточно сложная, неоднозначная и трудноразрешимая, считает алтайский журналист Виктор Самойлов.

«Вся эта история крутится вокруг одного из депутатов республиканского Госсобрания из фракции КПРФ, — рассказывает он. — Именно этот депутат в своё время получил в собственность земли, потом раздробил участки, активно их продавал. Нередко участки и покупали с расчётом на растущий на землях лес. Было много судов, но все они для леса заканчивались безуспешно. В общем, есть подозрение, что решение будет найдено слишком поздно».

Как бы то ни было, местные жители продолжат сбор подписей в адрес администрации президента с просьбой вмешаться в ситуацию и запретить вырубку леса на берегах Бии. Кроме того, 23 ноября в Турочаке пройдет митинг в защиту лесов.

Щодо недопущення реалізації прийнятої кулуарно Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року

Разом з колегами - народними депутатами України - звернувся до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана щодо недопущення реалізації прийнятої кулуарно Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року. Дана стратегія не обговорювалася та не була узгоджена із громадськими організаціями, деревообробними асоціаціями та зацікавленими сторонами.

На сьогодні дійсно існує нагальна потреба у реформуванні лісової галузі, але така реформа має бути виважена і підтримана у суспільстві.

Ми пропонуємо винести це питання на широке громадське обговорення , щоб були враховані думки і побажання усіх представників лісового господарства.






Депутати наполягають переглянути стратегію реформування лісової галузі



Депутати наполягають переглянути стратегію реформування лісової галузі

17 народних депутатів від різних фракцій і груп звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням не допустити реалізації Стратегії реформування лісового господарства на період до 2022 року та переглянути її норми.Про це повідомив на своїй сторінці Facebook народний депутат, член Аграрного комітету ВРУ Олег Кулініч оприлюднивши фотокопію відповідного звернення.

«Окремі положення цього документа, на жаль, викликають побоювання. Наразі є сумніви щодо того, чи сприятиме він взагалі розвитку лісової галузі, чи просто офіційно дозволить «робити бізнес» на залишках наших лісів», - зазначає народний депутат.

Зі слів Кулініча, варіант затвердженої урядом стратегії суттєво відрізняється від варіанту, який обговорювався за участі профільних асоціацій та громадських організацій.

Окрім того, депутат підкреслює, що нова стратегія управління лісами передбачає створення окремої структури з корпоративними правами – певної акціонерної компанії.

Фахівці лісової галузі стверджують, що все це може мати згубні наслідки - як економічні, так і соціальні. Не кажучи вже про стан самих лісів, оскільки в період реорганізації системи лісового господарства санітарно-оздоровчі заходи просто нікому буде проводити», - додав Кулініч.

Ще один момент, який викликає нерозуміння у народних депутатів – це передача повноважень щодо надання лісів для ведення лісового господарства з місцевого на центральний рівень. На їх думку, це явно не відповідає проголошеному загальнодержавному курсу децентралізації.


Спірні моменти, на яких акцентують увагу працівники лісової галузі, не вичерпуються цими пунктами, відкритих питань дуже багато. Тож звертаємося до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням втрутитися в дану ситуацію і не допустити реалізації згаданої стратегії, яка була схвалена непрозоро та всупереч інтересам профільних асоціацій», - коментує звернення Олег Кулініч.


Сьогодні, 14:21

Лісових мешканців побільшало...

Воротнівський ліс, улюблене місце відпочинку жителів Луцька, відтепер стане ще цікавішим. Днями державне підприємство "Мисливське господарство "Звірівське" випустило сюди кілька диких кабанів (на знімку). Оскільки ця територія є заповідною, тут дозволено тільки ведення господарства, без відстрілу та відлову звірів.



Фото прес-служби обласного управління лісового та мисливського господарства.

-- Згодом розселимо й оленя плямистого. Уже підготовлені підгодівельні майданчики, солонці, годівниці з сіном. Заготовлено вдосталь кормів, -- розповідає директор ДП "Мисливське господарство "Звірівське" Сергій Смічик. -- У нашому господарстві ми вперше експериментуємо, випустивши диких звірів у природу, тобто без вольєрного утримання. Сподіваємося, що дикі звірі на цій сприятливій території гарно приживуться і чисельність їх збільшиться.

Максим СОЛОНЕНКО

"Система МЧС превратилась в показуху": спасатель обратился к президенту



Бывший сотрудник авиационно-спасательного центра УРЦ МЧС России обратился к президенту с просьбой обратить внимание на проблемы, которые, по мнению спасателя, сегодня существуют в структуре МЧС. Авиаотряд, в котором служил Анатолий Долговых, был расформирован ещё весной. Мы писали об этом случае.

В посте, который спасатель разместил на своей странице в социальной сети, затрагивается целый спектр тем: нехватка техники и обмундирования, грубость начальства, проблемы с обучением новичков и многое другое. Публикуем текст заявления в оригинале:

"Здравствуйте, Владимир Владимирович!

Докладывает бывший спасатель-авиадесантник Уральского авиационно-спасательного центра МЧС Анатолий Долговых. Весь наш авиацентр сократили 20 марта 2017 года.

Пишу вам потому, что других способов повлиять на ситуацию у меня нет. Система МЧС превратилась в показуху, кормушку для коррупционеров и некомпетентных временщиков и на данный момент работает лишь за счёт людей в разных званиях и чинах, которые еще не потеряли совесть и работают вопреки творящемуся безумию.

Привожу по пунктам конкретные факты и ситуации, которые имели и имеют место в системе МЧС:

1) Состояние техники уже представляет опасность даже для работающих с ней спасателей. Готов лично Вам или человеку, который способен повлиять на ситуацию, показать единицу техники и инструмент, который нельзя эксплуатировать, которому 18 лет, но он ещё на вооружении. Его никто не может списать. Конкретно что это и где лежит, не говорю, чтобы виновные не могли замести хвосты. После моих статей они стали оперативно реагировать и зачищать за собой. В руках и на бумагах этот спасательный инструмент есть, но работать им опасно, а иногда он просто не работает. Этот инструмент ещё Ельцина застал.

2) Спасательные формирования часто одеты в нарушение норм Трудового кодекса, а часто просто не одеты. Так, у нас осталась форма, которая является средством защиты по Трудовому кодексу. Наш бывший вещевик перед закупкой советовался с нами, спасателями, поэтому я одет по закону. Потом наших командиров наказали за то, что форма не синяя, и нам были закуплены синие комбинезоны, которые не являются средством защиты. Однако международный стандарт авиаспасательных подразделений – красная форма со светоотражением. Наши лётчики неоднократно признавали, что взаимодействовать со спасателями, одетыми в красное, гораздо удобнее: лучше видно и в темноте, и в сумерках. Так и работали: на спасработы в красных комбинезонах, строиться на камеры – в синих, которые просто одежда. На наши разъяснения про то, что нельзя спасателям работать в простой одежде, высокие чины нам объясняли, что ведомственные документы МЧС выше, и на нас не распространяется федеральное законодательство. Но гражданский спасатель – просто работник, на которого распространяются все законы РФ. Донести это нам не удалось. Может, к вам прислушаются? Например, спасатель на ДТП режет руки в тряпочных перчатках о рваные края металла, обращается в больницу с травмой. Там травму регистрируют как производственную, следом приходит трудовая инспекция и выписывает штрафы. Плюс лечение и восстановление специалиста. Так ведь поступать гораздо выгоднее, чем просто обеспечить спасателей и пожарных средствами защиты.

3) Поведение некоторых начальников в МЧС, особенно на селекторных совещаниях, выходит за все разумные пределы. Можно себе позволить крыть матом подчиненных на весь регион, можно позволить себе оскорблять и унижать командиров в присутствии их подчиненных. Вы сами понимаете, как это влияет на авторитет командиров. К счастью, реально работающие на местах командиры имеют авторитет, заработанный на спасработах, но совесть же надо иметь?

4) Обучение и специальности. В одном подразделении спасатели получают специальности, Родина готовит специалистов по три месяца с отрывом от производства и семей, вкладывает деньги в обучение водолазов, высотников, химиков, взрывников, специалистов парашютно-десантной службы, а при переходе в другое подразделение траты на поддержание подготовки не предусмотрены. Получается, что спасатель с подготовкой водолаза, перейдя в авиаспасательный центр, через год теряет право выполнять водолазные работы, так как нет механизма подтвердить техминимум. Всё, специальность прокисла. А деньги в образование человека вложены. И ведь была возможность сохранить уникального специалиста. Технически он мог быть готов даже к такой ситуации: и с парашютом прыгнул на место ЧС, и на месте выполнил водолазные работы.



5) Связь. Спасатели не могут связаться с лётчиками авиации МЧС по своим радиостанциям "Гранит", которыми можно убить медведя. Лётчики не могут связаться с региональными поисково-спасательными отрядами, которые прочёсывают лес под ними, и не могут скоординировать действия. Так – почти везде.

6) Летали мы летом на спасработы на север Урала. Потерялись маленькая девочка и двое взрослых. Кое-как скоординировались со спасотрядами (про проблемы со связью я уже говорил), начали искать. Пролетали день, часть сектора поисков обработали, ушли на дозаправку. Поступил приказ возвращаться на аэродром. Хотя мы собирались возвращаться на поиски и продолжать искать. Зачем было лететь на один день? Пофоткать, что вертолёт летал? У меня есть фото нашего трека полёта, где видно, что недочесали мы чуть-чуть, с первой заправки топлива не хватило. И мы бы их нашли, вернись мы на поиски. Но нас развернули домой. Зачем это? Слетали, попиарились, дескать, вертолёт летал, и назад? Дальше искать дорого было? Итог: нашли спасатели ЮРПСО пешком только через два дня. Повезло.

7) Следующий логичный вопрос: тепловизор. Он стоит всего миллион рублей! Лучший в мире, самый дорогой! Всего миллион рублей! Он у нас так и не появился. Поиски летом в зеленке без тепловизора – лотерея ценой в жизни людей! Может, повезет, может, нет. Может, продать один Land Cruiser из министерства (на Урале их точно два есть) и купить один на весь регион тепловизор (вертолёт теперь ведь тоже один), раз живых денег нет?

8) Продвижение идей и импортозамещение. Нам были закуплены замечательные вертолётные носилки УТ-2000. Они действительно очень хороши и удобны. Но они стоят 90 000 рублей. И был у нас вариант сварить из алюминия аналог, которому цена в пике – 10 000 рублей. Но нет механизма продвижения идей и методик снизу вверх. Есть запрос на изобретения нанотехнологий всяких и технически сложных устройств, но простые носилки мы не можем сделать качественные и современные, протестировать с вертолётом и пустить в войска и в МЧС. С экономией в 60–70 тысяч рублей. Только в нашем уральском авиацентре таких было три штуки. В уральском поисково-спасательном отряде ещё одни. Вот такая простая экономика.

9) Парашюты мы за два года так и не увидели. Чтобы прыгать те немногие положенные нам прыжки и поддерживать необходимый минимум подготовки, мы выпрашивали парашюты в ДОСААФ, авиалесоохране, в службах, про которые нельзя говорить вслух.

10) Про экономию на авиацентрах. У нас было три вертолёта, которые прикрывали Урал и помогали Сибири, можно было одновременно поднять два-три борта, а необходимость в нескольких машинах сразу возникала постоянно. У нас были экипажи и группы спасателей, которые могли работать по закону: сутки отработал – двое отдыхаешь, как положено. Сейчас наши вертолёты перегнали в Красноярск. Остался один вертолёт. Сибирское начальство говорит, что вертолёты будут прикрывать север области. Это 2000 км – два дня лета согласно федеральным авиаправилам, или нарушения, чреватые катастрофой. Это предпосылка к авиапроисшествию. Берём простую ситуацию: одинокий вертолёт на Урале сломался/ушёл на ремонт/стоит на ремонте/выработал ресурс, случается ЧС на севере Свердловской области. Пока принимается решение, пока борт долетает до Урала, даже с заменой экипажей и безостановочным перелётом – проходит минимум 10 часов, но это идеальные условия, а в реальности – гораздо больше. Можно даже не лететь. В нашей практике нам всегда доставались пострадавшие в тяжёлом состоянии, каждые 10 минут были на счету. Ну и про экономию: сейчас эти вертолёты также требуют ремонта и обслуживания, также нужны лётчики, которым нужно платить зарплату и вкладывать деньги в их подготовку, то есть траты не поменялись, но добавились траты на перелёты туда-сюда, даже если нужно просто провести плановый ремонт на базовом аэродроме, который теперь в Сибири. Или отправлять на Урал из Сибири техников, которые не смогут привезти с собой на поезде ремонтную базу для части работ, всяко придётся лететь.



11) Цена обучения и опыта. Лично я получил в уральском авиаспасательном центре две новые специальности, плюс в процессе подготовки летного состава мы тренировались совместно с летчиками, именно это позволило выполнять уникальные спасработы, мы поднимали тяжело пострадавших прямо под капельницей в сложных метеоусловиях, немногие смогут повторить это. Сейчас летчики ищут работу в гражданской авиации, на их место будут приняты новые летчики в Сибири, а уникальные штучные кадры уйдут в народное хозяйство. И заново людей учить, слетывать экипажи и спасателей. Государственные деньги впустую.

12) Очковтирательство. Недавно к нам приезжал начальник департамента Саидов. Он рассказал, что мы пишем с Урала, он запрашивает местных начальников, они рапортуют, что все письма – ложь и все отлично. Ему было конкретно указано, что прямо сейчас он может проверить реальное состояние дел: неготовность поисково-спасательных формирований, элементарное отсутствие мигалок. Он лично без свиты приехал и проверил информацию, убедился, что все написанное – правда. Это вселяет уважение к нему как к человеку – и надежду, что будут приняты меры. Докладывание, что всё отлично и все готовы, приобрело повальный характер. Чтобы узнать правду, надо лично лазить по технике и говорить со специалистами на земле. Причём внезапно и без свиты, чтобы не было возможности подготовиться.

13) Беспилотники. Нам поставили беспилотники ФАНТОМ 3. Китайская игрушка, которая пишет логи полёта на сервер в Китае, не летает ниже нуля, дальность её – 700 метров, дальше она теряет сигнал, в воздухе летает 17 минут, потом батарея садится. Это в идеальных условиях. То есть эти беспилотники нужны МЧС, как зайцу стоп-сигнал. То есть, человек, который подписал их закупку, не знал про зиму! Но это не главное. Его цена, вместе с кофром и планшетом – примерно 92 000 рублей, проверяется элементарно в поисковике. Закуплено было сначала 200 штук, потом вроде ещё 800. У нас их было таких два. В ваших силах получить на руки документ с их реальной стоимостью. Если их стоимость выше, чем указана мной, – вычитаем из стоимости 92 000, умножаем на количество закупленных единиц и получаем отличный особо крупный размер. Место таким закупщикам и освоителям просторов бюджета – на лесоповале. Подробно у меня есть статья на эту тему, чтобы прокурорам не маяться изучением матчасти.



14) Интересный случай. Когда я написал первую статью про наше сокращение, моё руководство ночью (в 23:00 по Уралу) было выдернуто на работу писать на меня характеристику в Москву. Через пару дней нам выдали трудовые – и вот что нашли. У моего начальника смены была запись о награде. Он нашел приказ о награждении себя, меня и еще нескольких летчиков нагрудным знаком МЧС "За отличие". У меня даже не было записи в трудовой, так бы и не узнал. Летчики, которые есть в том приказе, тоже не знают о том, что их наградили, я уточнял. Черт с ними, с железками, не за них служили, но это пример, как работает система. Чтобы не быть голословными, мы сделали копию приказа и заверили печатью штаба. Всякие чудеса случаются, и приказы задним числом исчезают.

15) Про зарплаты у нас не принято было говорить, для нас это было призвание. Между сменами подрабатывали. Однажды с обеда наш спец по беспилотникам принес объявление из магазина: требуются охранники, 28 000 зарплата. Моя средняя зарплата составляла 21–23 000, при том, что у меня действующая лётная медкомиссия, куча специальностей и довольно редкая и опасная работа. Мы тут держимся, но всё же повод задуматься. Иногда были премии, но у многих в системе всё еще хуже.

16) Когда нас сокращали, наш отдел кадров и штаб работал до ночи и ночами. Потому, что до последнего не было документов, на основании которых нас будут увольнять и сокращать. За три месяца было известно, что что-то будет, но принявшие решение нас сократить не решили, как и за что. Поэтому хрупкие женщины должны были сутками писать документы, а трудовые мы получили 20-го числа в 19:40, несколько часов будучи уже просто людьми с улицы. Начальника связи увезли с работы с инсультом, последние месяцы он пахал сутками, держался. Умер, похоронили. Уверен, что не будь этого безумия с переездами из здания в здание и сокращениями – парень 35 лет был бы жив.

17) По приказу сибирского РЦ мы перед сокращением переезжали в новое здание, бывший главк. В том числе подразделения, которые сокращались, то есть все. После попыток предложить не трогать с места хотя бы сокращаемых, нам Сибирью вообще была поставлена задача переехать в двухдневный срок. В помещения, которые еще заняты главком и мебелью, в которых еще работают люди. Я лично после суточной смены еще день таскал шкафы и сейфы только из уважения к командирам и солидарности с коллегами. Хотя по закону о статусе спасателя, никто не имеет право заставить спасателя выполнять обязанности, не предусмотренные его договором и специальностью. Слоники не просто бегали, а со шкафами. Но выбора нам не оставили. Через месяц это же имущество таскали с 4-го этажа и передавали другим подразделениям, а здание бывшего АСЦ просто стояло пустое. Якобы его хотели сдать в аренду для экономии. Те, кто это всё придумал и приказал, нынче будут командовать паводками и пожарами на территории трети РФ. Запасаемся огнетушителями и спасжилетами, держимся.

18) По проверке перед паводками: если вы хотите узнать реальную готовность к паводку – возьмите вместо свиты несколько спасателей и несколько толковых майоров. Волосы зашевелятся на голове! Проверка к паводку заключается в вывозе техники на плац и торжественном фотографировании этой техники. На фото, к счастью, не видно, что часть этой техники не заводится, часть не обслужена, как положено, а люди элементарно не имеют спасжилетов и не имеют возможности разговаривать по рации на одной частоте.



19) Многие приезжавшие к нам начальники рассказывали, как тяжело сейчас, про Крым и Сирию. Сориентировались, ещё бы выборы Трампа приплели. Такое же объяснение их преступной наивности и головотяпства. Если не преступления. Но объясните мне: те же вертолеты надо обслуживать на те же суммы денег, столько же летчиков и спасателей должны будут получать зарплаты, только в Сибири, а Урал остался неприкрыт. Можно говорить про авиацию армии, ВВ и ФСБ, но зачем тогда МЧС, которое получает государственные деньги за выполнение госзадания? Если армия, помимо своих дел будет еще делать работу МЧС. Так может, передать нас, все оперативные и реагирующие подразделения, Сергею Кожугетычу и прекратить эту агонию, не растеряв кадры и не раздолбав в переездах имущество? Я видел, как работают наши коллеги в других странах, мы переписываемся с коллегами со всего мира, и я не верю, что у супердержавы нет денег, чтобы содержать авиаподразделение, прикрывающее целый регион! Израиль, размером в половину Свердловской области, имеет подразделение, служить в котором – честь! Европейские страны, которые у нас на Урале можно колышками в натуральный размер разметить для учений, имеют деньги на содержание своих служб! Я не верю, что на Урал не хватило денег. Нужно не рефераты заставлять писать руководство на местах, а генералам провести урок географии. Готов это сделать сам, согласно одной из гражданских специальностей.

20) Странно, но мне, как в спортлото, стали писать люди со всей страны: спасатели, сотрудники МЧС в званиях до полковников, и просить: парни, не останавливайтесь, иначе это болото не расшевелить. Многие боятся говорить вслух. До смешного, мне пишут люди: парни, мы сейчас будем вынуждены по служебным обязанностям вас опровергать, но вы знайте – мы с вами, солидарны, не останавливайтесь! Доведите до конца!

Для понимания: я абсолютно аполитичен, никакого болота в моем обращении нет. Все они забегали только при упоминании, что я сделаю это обращение. Они боятся просто вашего имени, как от святой воды бегать начинают. Самое время ручного управления. А некоторых можно абсолютно оправданно на лесоповал отправить. Лучше сейчас порядок навести, пока не поздно. Можно понять, когда система преодолевает и исправляет ошибки, наверстывает упущенное. Нельзя понять, когда игнорируется разрушение такой аварийной службы", – подытожил Долговых.

Мы отправили запрос в МЧС России с просьбой прокомментировать письмо спасателя.

Текст: Роман МАРЬЯНЕНКО
Фото: Анатолий ДОЛГОВЫХ / vk.com

Здесь

Немного продублированная информация с ЖЖ Натальи Радуловой, но с фото



Бывший сотрудник авиационно-спасательного центра УРЦ МЧС России обратился к президенту с просьбой обратить внимание на проблемы, которые сегодня существуют в структуре МЧС. Авиаотряд, в котором служил Анатолий Долговых, был расформирован ещё весной. Свердловский спасатель сообщил о нехватке техники и обмундирования, устаревшем инвентаре, грубости начальства, проблемах с обучением новичков и многом другом. Желающие могут ознакомиться с этим открытым письмом.



Проблема важная, так что полезла я смотреть страничку Анатолия, чтобы подробнее узнать о его деятельности. И неожиданно зависла на фотках. Понравился мне этот веселый и, по всей видимости, добрый парень. Он спасает людей и животных, любит свою семью, друзей и работу. Жаль, что не дают ему заниматься тем, за что он болеет всей душой... В общем, фотки:



"Тепловизор стоит всего миллион рублей! Лучший в мире, самый дорогой! Всего миллион рублей! Он у нас так и не появился. Поиски пропавших летом в зеленке без тепловизора – лотерея, ценой в жизни людей! Может повезет, может нет. Может, продать один лэнд-крузер из министерства и купить один на весь регион тепловизор (вертолет теперь ведь тоже один), раз живых денег нет?"



"Про зарплаты у нас не принято было говорить, для нас это было призвание. Между сменами подрабатывали. Однажды с обеда наш спец по беспилотникам принес объявление из магазина: требуются охранники, 28000 зарплата. Моя средняя зарплата составляла 21-23000, при том, что у меня действующая летная медкомиссия, куча специальностей и довольно редкая и опасная работа. Мы тут держимся, но все же повод задуматься".




"Если вы хотите узнать реальную готовность к паводку – возьмите вместо свиты несколько спасателей и несколько толковых майоров. Волосы зашевелятся на голове! Проверка к паводку заключается в вывозе техники на плац и торжественному фотографированию этой техники. На фото к счастью не видно, что часть этой техники не заводится, часть не обслужена, как положено, а люди элементарно не имеют спасжилетов и не имеют возможности разговаривать по рации на одной частоте".



"Я видел, как работают наши коллеги в других странах, мы переписываемся с коллегами со всего мира, и я не верю, что у супердержавы нет денег, чтобы содержать авиаподразделение, прикрывающее целый регион! Израиль, размером в половину Свердловской области, имеет подразделение, служить в котором – честь! Европейские страны, которые у нас на Урале можно колышками в натуральный размер разметить для учений – имеют деньги на содержание своих служб! Я не верю, что на Урал не хватило денег".




"Странно, но мне, как в спортлото, стали писать люди со всей страны: спасатели, сотрудники МЧС в званиях до полковников, и просить: парни, не останавливайтесь, иначе это болото не расшевелить. Многие боятся говорить вслух. До смешного, мне пишут люди: парни, мы сейчас будем вынуждены по служебным обязанностям вас опровергать, но вы знайте – мы с вами, солидарны, не останавливайтесь! Доведите до конца!"



"Некоторых можно абсолютно оправданно на лесоповал отправить. Лучше сейчас порядок навести, пока не поздно".















Лісоохоронець із Ратна



У ДП «СЛАП «Ратнеагроліс» кипить робота. Йде ремонт техніки, на господарський двір заїжджають лісовози, будується конторське приміщення. Інженера охорони та захисту лісу Віталія Глущука застаю за розмовою з помічником лісничого Щедрогірського лісництва Василем Денисюк.

Віталій Віталійович – хоч і молодий літами, та дуже авторитетний тут працівник. На цей авторитет довгі роки працювала вся родина Глущуків та поблизьких родичів. Лісівник це усвідомлює і намагається тримати марку. Віталій родом із с. Видраниця, що на Ратнівщині. Тут закінчив школу, вступив до Національного лісотехнічного університету України, здобув фах інженера лісового господарства. У липні 2014-го прийшов на роботу у ДП СЛАП «Ратнеагроліс».

– За час роботи зарекомендував себе справжнім професіоналом, відданим і люблячим свою справу, – каже про нього директор Ростислав Зарубич. – Завжди вчасно і грамотно виконує свою роботу, дисциплінований, легко знаходить спільну мову зі співробітниками. Повною мірою відповідає прийнятим на підприємстві нормам поведінки й правилам внутрішнього розпорядку. Бере активну участь у громадському житті колективу.

Віталій – із династії лісівників.

– Мій батько Віталій Логвинович закінчив Львівський лісотехнічний університет, – розповідає головний лісоохоронець «Ратнеагролісу». – Три роки відпрацював у Сибіру. Там пройшов гарну лісівничу школу. 

Повернувшись у рідний край, Віталій Логвинович влаштувався на роботу у ДП «Ратнівське ЛМГ». Працював на різних посадах. Був інженером з охорони праці, виконував обов’язки головного інженера, та, оскільки добре знався на деревині, керівництво лісгоспу доручило йому заготівлю і реалізацію лісу. 

Державному лісомисливському господарству батько Віталій Логвинович присвятив 25 років свого життя. Власне, він і привів у лісову галузь своїх дітей. Окрім Віталія Віталійовича на лісівничу життєву стежку ступили й обидва його брати. Старший Богдан закінчив Шацький лісовий коледж, зараз працює майстром лісу, середульший брат Валентин також здобув лісівничий фах у Львівськім, батьковім виші. Щоправда, зараз працює інженером СтОВ «Ратнівський аграрій». Їх мама Тетяна Мартинівна працювала бухгалтером у державному лісомисливському господарстві, вийшла на пенсію. Інженером лісових культур трудиться також тітка Олена Коршицька. Її чоловік Зіновій Коршицький був директором даного підприємства.



– Ось така у нас родинна лісова династія! – мовить з гордістю Віталій. – Всі ми любимо ліс.
Щоправда, кожен по-своєму. Оскільки більшість свого життя татові довелося займатися стиглоліссям, він дуже добре розумівся на його породних властивостях та якісних параметрах, умів вибрати ділову деревину для будівництва, матеріал для меблів чи якоїсь іншої потрібної речі. Мабуть, через те цінував вже стиглий покрижований ліс. Батько любив повторювати, що пожинає плоди лісівників попередніх поколінь, а його синам належить ще садити, вирощувати і берегти деревостани, аби через роки так само їх плодами могли скористатися вже його онуки та правнуки. 

Щодо дідів, вони були хліборобами, працювали у колгоспі. Одного з них – онук вже не застав, а другого – вправного тракториста – донині згадує добрим словом. Віталій вже й сам батько. Одружився три роки тому, дружина Наталя народила сина Романа і батько сподівається, що з нього також виросте природолюб.

– Чи добре, що є лісові династії? – цікавлюся.

– Звичайно, добре, адже діти змалку переймають досвід старших. Батьків знають і вміють шанувати в усій окрузі, що дуже важливо для професії лісівника. Тож коли хтось із дітей приходить йому на заміну, це не тільки позитивно сприймається людьми, а й полегшує усім спілкування та роботу. І батькові спідручніше передавати у спадок синові чи онукові ліс. Як у мене було!?. Університет – освіта добра, але, як кажуть, потрібні й практичні навики, а останніх у молодого спеціаліста – якраз і не густо. Мені на початках дуже сильно допомагав мій батько, за що я йому дуже вдячний. Лісівничі династії варто підтримувати на державному рівні.

ДП «СЛАП «Ратнеагроліс» пощастило на династії. Заболоттівське лісництво має династії Мазуриків (батько і два сини) та Денисюків. Зокрема, Олег Денисюк працює інженером електронного обліку, син Леонід – майстром лісу, а його брат Василь – майстром лісу сусіднього Турського лісництва. У Щедрогірському лісництві Микола Васильович Денисюк вийшов на пенсію, натомість прийшов його син Василь. А ще у цьому ж лісництві є майстер лісу Степан Адамович Костючик. У нього сім синів. Старший працює лісівником на Маневиччині. Ще один зараз навчається у лісівничому виші і вже готується замінити батька на його посаді. 

– Наші люди люблять ліс і цінують працю лісівників, – роздумує Віталій Віталійович. – Цьогоріч на навчання у лісівничі виші поступило одразу три наших майстри лісу. Тепер у нас всі фахівці будуть з лісівничою освітою. 

Молодь йде вчитися до Луцька, Львова, Житомира, Шацька. З радістю зустрічаємо їх у себе на підприємстві. Цього року у нас проходили практику студенти Шацького лісового коледжу імені Валентина Сулька. Зокрема, Юрій Шворак, що родом із с. Сошичне сусіднього Камінь-Каширського р-ну, стажувався на посаді майстра лісу. Взяли його у штат, на відводи. Ми задоволені його практикою. Сумлінний і працьовитий юнак. Івана Токарського – випускника цього ж коледжу – від нас призвали нещодавна на службу в ЗСУ. 

– Чи задоволені підготовкою випускників Шацького лісоколеджу? – запитую.

– Колись у Львові нам казали: «Що дав технікум, інститут не добавить, – приєднується до розмови помічник лісничого Щедрогірського лісництва Василь Андронович Денисюк, що досі уважно слухав нашу розмову. – Та родинної батькової науки ніякий виш не замінить.

Сергій ЦЮРИЦЬ.
Фото автора

Михайло Попович – директор ДП «Делятинський лісгосп»

Вчора, 16 листопада, начальник Івано-Франківського обласного управління лісового господарства і мисливства Руслан Осташук і заступник голови РДА Богдан Зеленчук представили трудовому колективу новопризначеного директора державного підприємства «Делятинське лісове господарство» Михайла Васильовича Поповича.



Михайло Попович народився 6 березня 1980 року у с. Микуличин. До цього призначення працював головним спеціалістом відділу охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів України.

Попередньому керівнику держлісгоспу Івану Симчичу висловлено подяку за багаторічну роботу.

17 листопада 2017, 14:58 

У пошуках браконьєрів та «чорних» лісорубів

Лісівники та громадські активісти влаштували у лісі справжній переполох. Дві доби озброєний до зубів патруль лісових охоронців рейдував угіддями Ніжинського, Бобровицького та Носівського районів Чернігівщини. Шукали браконьєрів та «чорних» лісорубів.



Спільний дводенний рейд лісовими та мисливськими угіддями ніжинських лісівників, представників Українського товариства мисливців та рибалок і місцевих активістів викликав небувалий ажіотаж серед мисливців. Учасники рейду неабияк налякали браконьєрів, на яких у світлі останніх подій, де-факто, оголосили неформальне полювання. Захисники природи кажуть, що ризик потрапити до їхніх рук змушує порушників легалізуватися, купувати ліцензії та полювати за встановленими правилами.

З початком листопада відкрили сезон полювання на пушного звіра: зайця, лисицю, єнотовидну собаку тощо. Для порядних мисливців відкриття сезону - це справжнє свято.



Аби взяти в ньому участь, вони заздалегідь купують ліцензії і сплачують в державну казну та бюджет користувачів мисливських угідь немалі гроші. Інша річ - браконьєри, яким закон не писаний і які відстрілюють все, що трапляється на їхньому шляху. Чим ближче до столиці та фінансово самостійних регіонів, тим нахабніші і більш оснащені браконьєри. Протистоять їм єгері та лісова охорона. За словами захисників лісу, останнім часом, завдяки тиску преси та громадськості, вдалося притягнути до відповідальності найбільш затятих браконьєрів.

Проте ставити хрест на незаконному полюванні зарано.

Саме тому лісова охорона ДП «Ніжинське лісове господарство» залучила до патрулювання представників УТМР та громадських активістів.

Очолив спільний рейд досвідчений лісовий охоронець - міжрайонний мисливствознавець ДП «Ніжинське лісове господарство» Володимир Яковенко.

За його словами, впродовж двох діб, 5 та 6 листопада, спільний патруль відпрацював угіддя в межах трьох районів - Бобровиць-кого, Ніжинського та Носівського. Охоронці лісу перевірили 7 мисливських господарств та 12 індивідуальних мисливців.

«Під час рейду ми спілкувалися з грибниками, мисливцям та місцевими мешканцями з навколишніх сіл, - каже Володимир Яковенко. - Всі вони обурені діями «чорних» лісорубів і браконьєрів».

Активісти ж були вражені роботою лісівників, якої не видно пересічному громадянину, адже побачили гектари свіжовисадженого лісу, сотні метрів парканів, якими огороджують лісові культури від оленів, косуль та лосів, популяція яких значно зросла завдяки постійним рейдам лісової охорони.

Активіст і волонтер із бойовим досвідом, відомий своєю безкомпромісною боротьбою з браконьєрами, Олександр Максимець розповідає про один із курйозних випадків, який трапився з їхньою групою під час спільного рейду: «Вночі на лісовій дорозі активісти і лісоохоронці зупинили автомобіль, в якому, як виявилось, здійснювали об’їзд єгері приватного мисливського господарства. Про всяк випадок ми перевірили документи та оглянули автомобіль єгерів. Останні були вражені міццю нашого рейду».

Зачувши про те, що єгері та лісова охорона залучили до підтримки активістів з бойовим досвідом, місцеві браконьєри відразу покинули всі лісові масиви та заздалегідь підготовлені «злачні» місця. Про це учасникам рейду повідомляли непоодинокі свідки з числа свідомих мисливців та грибників.





За словами лісових охоронців, це був нетиповий рейд - не тільки через те, що він спільний, але й тому, що значну частину шляху учасники рейду пройшли пішки, попередньо розбившись на декілька груп. Зробили це для того, аби краще чути постріл та рухи в лісі. На щастя, чи на жаль, за дві доби порушників не виявили. За словами лісових охоронців, їхня робота приносить суттєві результати. Адже нині все більше колишніх браконьєрів, які досі почували себе господарями лісу, сумирно купують ліцензії та стають на шлях виправлення.

Віталій Назаренко, "Чернігівщина" №46 (655) від 16 листопада 2017

Джерело: gorod.cn.ua
Категорії: Новости Чернигова

Делятинський лісгосп має нового керівника



Державне агентство лісових ресурсів України наказом № 443-к від 14 листопада 2017 призначило Михайла Васильовича Поповича директором державного підприємства «Делятинське лісове господарство» Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Новопризначений керівник успішно пройшов спеціальну перевірку стосовно осіб, які претендують на зайняття посад з підвищеним корупційним ризиком.

Довідка:
Михайло Васильович Попович народився 1980 року у с. Микуличин Яремчанської міської ради. У 2002 році закінчив Львівський лісотехнічний університет за спеціальністю лісове господарство. Працював помічником лісничого Татарівського, Ворохтянського лісництва Карпатського національного природного парку.

З 12.11.2007 по 04.06.2009 працював головним спеціалістом відділу оперативного екологічного контролю земель, надр, біоресурсів та природо-заповідного фонду управління оперативно-екологічного контролю Державної екологічної інспекції Мінприроди України.

З 05.06.2009 по12.03.2011 року провідний спеціаліст відділу охорони і захисту лісу та боротьби з лісопорушеннями управління контрольно-ревізійної роботи Державного Комітету лісового господарства України.

З 14.03.2011 року по 01.11.2011 року головний спеціаліст відділу організації роботи державної лісової охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів України.

З 01.11.2011 року по 21.08.2014 року головний спеціаліст відділу охорони лісів від пожеж та захисту їх від інших шкідливих явищ управління державної лісової охорони та контрольно-ревізійної роботи Державного агентства лісових ресурсів України.

З 21.08.2014 по 14.11.2017 року – головний спеціаліст відділу охорони і захисту лісів Державного агентства лісових ресурсів України.

З 15.11.2017 року призначений директором ДП «Делятинське лісове господарство».

Начальник Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Руслан Осташук представив Михайла Поповича колективу, побажав плідної праці та розвитку підприємства.

Для лісівників проведели семінар щодо дотримання законодавства про працю


16 листопада для лісівників Черкащини спеціалістами Управління Держпраці у Черкаській області було проведено семінар. На захід були запрошені головні інженери, головні бухгалтери, інженери з охорони праці, інспектори з кадрів управління та держлісгоспів.

Заступник начальника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Микола Рижков зазначив, що подібні навчання вже стали доброю традицією і є підтвердженням плідної співпраці лісової галузі Черкащини з Управлінням Держпраці. Головне, що такі семінари відбуваються у формі діалогу і завжди дають потрібний результат та вичерпні відповіді на актуальні питання.

Заступник начальника Управління Держпраці у Черкаській області Марина Жаркова та спеціалісти установи доповіли про основні законодавчі зміни, що стосуються дотримання законодавства про працю та охорону праці. Детально зупинилися на таких питаннях: надання відпусток та їх використання, робота у вихідний день, дотримання трудового розпорядку роботи.

Про атестацію робочих місць та шкідливі умови праці доповіла завідувач сектору з питань експертизи умов праці Лідія Комар.

Головний державний інспектор відділу з питань гігієни праці Володимир Купрій виступив з питанням щодо проведення періодичних медичних оглядів та тих етапів, які необхідно для цього здійснювати.

Про безпечну експлуатацію вантажно-підіймальних кранів у лісовому господарстві, підтримання їх у справному стані, охорону праці та вимоги при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт доповів начальник відділу нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері Анатолій Карпенко.

Підготував: Олена ХОЛОД
Джерело: Ліси Черкащини