Инженер-лесопатолог – уникальная профессия

17 ноября на базе школы № 36 г. Читы специалисты Филиала ФБУ «Рослесозащита»-«ЦЗЛ Забайкальского края» провели открытый урок для членов школьного лесничества «Лесная страна». Школьников познакомили с редкой и увлекательной профессией, рассказали об особенностях работы и серьезном вкладе инженеров-лесопатологов в сохранение и приумножение лесных ресурсов нашей страны. 

Ребята узнали не только о деятельности филиала, но и вредных организмах встречающихся в регионе. Для наглядности им продемонстрировали коллекции вредителей леса. В конце мероприятия учащихся пригласили посетить Центр защиты леса, чтобы пообщаться со специалистами и поближе узнать о данной уникальной профессии.

ФБУ «Российский центр защиты леса»

http://roslesvesti.ru/inzhener-lesopatolog-unikalnaya-professiya/

Далі...

На Рівненщині контролюватимуть незаконну вирубку лісу. ВІДЕО

Далі...

Хворі ліси. ВІДЕО

До прикладу, саме зараз бригада працює у лісі між селами Павшино та Нижній Коропець на Мукачівщині. Прохід і проїзд заборонено - завалення лісу та місце навантаження - такі застережні знаки встановили лісники, аби уникнути травмування відвідувачів лісу на узбіччі дороги Мукачево - Берегово між селами Павшино та Нижній Коропець.

Тут лісівники проводять суцільну санітарну рубку, адже у результаті обстеження виявили хвороби у дерев, вік яких сягає 150 років.

Виявляється, дерева, як і все живе хворіють. І якщо їх вчасно не вирубувати, недуги можуть поширюватися на території всього лісового масиву.

Лісівники Мукачівського лісгоспу кажуть ,мали б вирубувати щороку до 100 тисяч кубів деревини, а по факту вирубують до 50 тисяч у рік. Аби уникнути економічних втрат- а це понад 5 з половиною тисяч гривень на одному кубометрі реалізованого дуба - треба вчасно виявляти, вчасно рубати деревину і тоді вона матиме товарний вигляд та користуватиметься попитом.

Опубликовано: 21 нояб. 2017 г.
Телекомпанія М-студіо

Далі...

Беловежская пуща спасена: Польша прекратила вырубку деревьев

В польской части беловежской пущи прекратились работы по вырубке, сообщил Конрад Томашевски, глава дирекции лесов Польши, передает РБК со ссылкой на Gazeta Prawna. Прекращение вырубки последовало после решения суда ЕС, который наложил на страну штраф в размере €100 тыс. за каждый день работ.

Томашевски заявил, что вывод тяжелой техники из пущи не связан с решением суда, а работы проводились только в рамках заботы о состоянии леса. Министр окружающей среды страны Ян Шишко, в свою очередь, заявил, что полностью уверен в том, что действия Польши соответствовали законодательству ЕС. Поэтому, подчеркнул Шишко, к Польше не могут быть применены какие-либо санкции.

Штрафом за продолжение вырубки деревьев в Беловежской пуще Европейский суд пригрозил Польше накануне, 20 ноября. Суд потребовал прекратить все лесохозяйственные работы в заповеднике за исключением тех, которые требуются из соображений безопасности природных ресурсов.

В Польше вырубку деревьев в Беловежской пуще объяснили борьбой с жуком-короедом. По данным польских властей, заражение произошло на площади 34 тыс. га. Для борьбы с вредителем было принято решение вырубить пострадавшие деревья, а также вывезти сухостой.

Активные работы в лесу, который входит в список всемирного наследия ЮНЕСКО, начались в мае 2016 года.

http://ukropnews.com/news/Belovezhskaya_pushcha_spasena_Polsha_prekratila_vyrubku_derevev_55915.html

Далі...

Шацький лісовий коледж готує фахівців, від яких залежить стан лісів Волині

20 листопада, у залі засідань Волинського ОУЛМГ відбулася виробнича нарада. Йшлося про вчасність виконання планових лісогосподарських завдань, посилення контролю за веденням мисливського господарства й організацію полювань, охорону та захист лісу, персональну відповідальність кожного лісівника за стан галузі в цілому, важливість підготовки кадрового резерву.

Про це інформує сайт Волинського ОУЛМГ.

Провів нараду для головних лісничих лісогосподарських підприємств, єгерів та керівників груп оперативного реагування перший заступник начальника управління Віктор Сахнюк.

Окремо під час наради торкнулися питання підготовки та забезпечення кадрового резерву.

– Це надважливе завдання для кожного з нас неспроста визначив головним начальник управління Олександр Кватирко. Це питання не сезонне, не тимчасове чи таке, що можна виконати і забути. Маємо розуміти: від того, наскільки кваліфікованими будуть наші працівники, залежить не лише стан лісу, а й економічне становище підприємств. У нас є потенціал: маємо шкільні лісництва, Шацький лісовий коледж. Працюйте з молоддю. Придивляйтеся. Формуйте потужні колективи, – підсумував Віктор Сахнюк.

Джерело: lis.volyn.ua

18:00 21.11.2017

http://shatsk.rayon.in.ua/news/46860-shatskii-lisovii-koledzh-gotue-fahivtsiv-vid-iakih-zalezhit-stan-lisiv-volini

Далі...

Найбільший хижак України

Мандрівка в дивосвіт



Зрозуміло, чому бурого ведмедя так назвали, — через колір його шуби. Хоча вона буває і чорна, і сіра, і навіть рудувата. А ведмежата на шиї та грудях здебільшого ще й мають світлі плями, які часто утворюють своєрідний нашийник…

ЦЕЙ ЗВІР і справді вражаючих розмірів. Дорослий самець важить майже півтонни. А коли зведеться на задні лапи, то буде понад два метри заввишки!

У нашій країні його можна зустріти тільки у лісових хащах Карпат. Тамтешні мешканці, коли їм доводиться опинитись у володіннях бурого ведмедя, всіляко уникають зустрічі з ним. Із покоління в покоління передається переказ: щоб не опинитися віч-на-віч із клишоногим велетнем, слід завбачливо зчиняти якийсь галас: наспівувати, свистіти або шурхотіти гілками…

Аж не віриться: невже такий грізний і здоровенний звір може злякатись якогось там свисту? Проте найчастіше саме так і стається: ведмідь, зачувши «людський дух», одразу кидається навтьоки. Тому зустріти його в лісі просто так майже неможливо. Хіба що застанете зненацька, коли той поїдатиме здобич. Тоді він особливо небезпечний — може вдарити людину лапою. А вона така кігтиста і сильна, що здатна видерти шмат тіла.

Загалом звір потребує багато їжі. Хоч хижак полює на дрібних тварин і пташині яйця, йому дуже смакують лісові ягоди, корінці, фрукти, молоде листя осики. Він може годинами виколупувати із землі жуків та їхні личинки. А ще полюбляє мед: аби поласувати ним, терпітиме укуси розлютованих бджіл.

Саме цієї передзимної пори десь у непролазних темних хащах ведмідь починає облаштовувати собі схованку, де спокійно проспить до весни. А щоби зручніше зимувалося, звір збирає для устілки мох, траву, а потім, задкуючи, затягує все у барліг. Сон у нього досить чутливий та тривожний, температура тіла при цьому сильно не знижується, лише уповільнюються дихання та серцева діяльність.

Узимку такому великому звірові важко прогодуватися, та й пересуватися по снігу нелегко. І все ж, якщо не вдасться накопичи достатньо жиру за літо, в барліг не ляже — бродитиме всю зиму злий та голодний. У народі такого звіра називають шатуном, він дуже небезпечний. У пошуках їжі заходить на стоянки лісорубів, інколи робить спроби вполювати лося, оленя чи іншу тварину.

Вважають, що узимку ведмідь смокче лапу. Та це не так. Справа в тому, що у нього посеред зими замінюється шкіра на підошвах, при цьому вони сверблять, от він у напівсні й чеше їх язиком.

Ведмедиха залягає в барліг разом із ведмежатами. А в січні-лютому з’являється на світ нова малеча. Вага новонародженого близько 500 грамів. Мама годує їх своїм молоком до весни, ростуть вони повільно, тож із лігвища виходять розміром із невелику собаку. До двох років ведмежата ходять із матір’ю, тоді починають шукати власну територію.

Іще одна хибна думка побутує про бурого ведмедя. При ходьбі носки його лап вивернуті всередину, а п’ятки назовні, через що звіра і називають клишоногим і незграбою. А втім, це не заважає йому бути відмінним бігуном. Щоби знали: ведмідь може наздогнати навіть коня!

Сьогодні у лісах Європи майже не залишилося цих хижаків. Винищили. Тим часом, за даними співробітників Карпатського біосферного заповідника, у цій природоохоронній зоні нині живуть близько 200 бурих ведмедів. Їх занесено до Червоної книги, тобто узято під охорону державою.

http://www.silskivisti.kiev.ua/19536/Sonjashnik.php?n=37365

Далі...

Лісовий патруль

— Чого з Ради йдеш? Сьогодні важливі питання для голосування.

— У мене важливіші: день народження кума. А ти знаєш, хто кум? Отож! 

Мал. А. Василенка.

Довкілля

Віталій НАЗАРЕНКО. Чернігівська область.



На фото Олександра Максимця: учасники рейду визначають маршрут.

Протягом двох діб лісівники, представники Українського товариства мисливців та рибалок і громадські активісти здійснювали патрулювання лісових угідь Ніжинського, Бобровицького та Носівського районів, охороняючи їх від браконьєрів та «чорних» лісорубів.

УЧАСНИКИ рейду оголосили війну губителям флори і фауни. Захисники природи сподіваються, що подібні регулярні заходи змусять порушників легалізуватися, купити ліцензії та полювати за встановленими правилами.

На початку листопада розпочався сезон полювання на хутрового звіра: зайця, лисицю, єнотоподібного собаку тощо. Порядні мисливці заздалегідь купують ліцензії і сплачують у державну скарбницю та в бюджет користувачів мисливських угідь чималі гроші. Інша річ — браконьєри, котрим закон не писаний. Вони відстрілюють усе що їм заманеться. Чим ближче до столиці, тим нахабніші і оснащеніші злочинці.

Єгері та лісова охорона намагаються їм протистояти. Останнім часом завдяки тиску преси та громадськості вдалося притягнути до відповідальності найбільш затятих незаконних мисливців. Але це лише початок справи, і самим лісівникам із нею не впоратися. Саме тому вони залучили до патрулювання представників УТМР та громадських активістів.

Очолив спільний рейд досвідчений лісовий охоронець — міжрайонний мисливствознавець ДП «Ніжинське лісове господарство» Володимир Яковенко. За його словами, за дві доби вони встигли перевірити сім мисливських господарств та 12 мисливців, що полюють самі по собі.

«Спілкувалися з грибниками, мисливцями та жителями навколишніх сіл, — розповідає Володимир Яковенко. — Вони вкрай обурені діями «чорних» лісорубів і браконьєрів. Тож готові, чим можуть, допомагати...».

Більшу частину шляху, поділившись на кілька груп, учасники рейду пройшли пішки: так краще чути постріл та рухи в лісі. На щастя чи на жаль, за дві доби порушників не виявили. Місцеві кажуть, що, прочувши, що єгері та лісова охорона залучили до патрулювання озброєних активістів із бойовим досвідом, браконьєри у ліс і носа не показували. Учасник рейду, досвідчений захисник довкілля Олександр Максимець, радить їм і надалі цього не робити, бо таке патрулювання далеко не останнє. Водночас, каже він, був приємно вражений роботою лісівників, яку зазвичай люди не помічають. Йдеться про гектари висадженого лісу, сотні метрів парканів, якими лісові культури огороджені від оленів, косуль та лосів. До речі, популяції цих тварин у чернігівських лісах, зокрема й завдяки рейдам лісової охорони, помітно збільшилися.

http://www.silskivisti.kiev.ua/19536/index.php?n=37352

Далі...

Які дерева потрібні для відновлення Карпат?

За часів Австро-Угорщини Карпати масово засаджували альпійськими смереками – породою, яка дуже швидко росте, а значить і прибуток дає швидкий. Але кожні 40-50 років смереки всихають, залишаючи на гірському тлі величезні голі ділянки. Сьогодні в Карпатах відновлюють історичну справедливість – вже в 2017 році тут висадили понад 20000 дерев, притаманних цьому регіону. Серед них – славнозвісна карпатська модрина, з якої була побудована Венеція.

У Карпатах продовжується національна програма «Разом за природу» за підтримки Всесвітнього фонду природи (WWF*), в рамках якої у Карпатському національному природному парку, національних парках «Сколівські Бескиди» та «Синевир» навесні 2017 року висадили понад 20 000 дерев: ялицю, бук, клен-явір та модрину. Ці дерева історично росли на території Карпат, але майже зникли наприкінці ХІХ століття.
Мета другого етапу проекту ― перевірити, скільки дерев прижилися.

«Навесні проект «Разом за природу» зробив перший крок до великої мети – висадити понад 1 000 000 дерев, – розповідає організатор проекту, представник компанії «Моршинська» Марина Соловйова. – З першої висадки прижилися 85% дерев, що вважається надзвичайно високим результатом. Наступна висадка планується в березні 2018 року».

У найближчі 100 років висаджені дерева поглинуть понад 2 000 тон вуглекислого газу. А надалі кожний гектар дорослого лісу щороку поглинатиме близько 3,6 тон діоксиду вуглецю та вироблятиме близько 2,6 тон кисню.

«За часів Австро-Угорської імперії у Карпатах висаджували смереки, часто з насіння, привезеного з Альп, ― розповідає координатор лісового напрямку WWF в Україні Роман Волосянчук. ― Смерека повільно росте у високогірному поясі, а внизу, в тепліших і багатших умовах, росте швидко, має рівний стовбур, тому її вирощували для будівництва, виготовлення меблів та паперу. Але через дуже швидкий ріст ці дерева перезрівають вже в 40-50 років і їх необхідно висаджувати знову, що і робили до 70-х років ХХ століття. Наша ключова задача сьогодні – відновити екосистему Карпатських лісів».

«Ми також ставимо перед собою мету відновити модринові ліси, — додає координатор проекту Ірина Миронова. — Модрина — дуже цінне дерево. За міцністю вона не поступається дубу та стійка до води. Для прикладу, Венецію побудували на підпорах із альпійської та карпатської модрини. Також, з її насіння виробляють олифу та концентрат вітаміну С. Усі види модрини утворюють багато пилку, який за відсутністю іншого корму збирають бджоли».


За детальною інформацією звертайтеся до:
Ірина Миронова, WWF в Україні
imyronova@wwfdcp.org
+38 096 807 48 84

Posted on 21 November 2017 

http://wwf.panda.org/uk/?317035/razom-za-pryrodu-dereva

Далі...

Киевское предприятие «зарабатывало» на экспорте древесины, завышая количество дней ее перевозки

За два года ООО «Метрудтранс», находясь в сговоре с ГП «Сторожинецкое лесное хозяйство» и ГП «Путильское лесное хозяйство», нанесло государству 1 млн грн ущерба.

Должностные лица ООО«Метрудтранс», ГП «Сторожинецкое лесное хозяйство» и ГП «Путильское лесное хозяйство» в период с 2013 по 2015 гг.присвоили средства, которые были выделены для транспортировки леса на экспорт в Румынию. Тем самым предприятия нанесли государству ущерб на сумму более 1 млн. грн. Об этом стало известно из материалов уголовного производства № 42017140400000108 от 23.10.2017.

С 2013 по 2015 гг. в киевском ООО «Метрудтранс» сменилось два директора. Они заключили 6 договоров на перевозку продукции на экспорт из Черновицкой области в Румынию: три договора с ГП «Сторожинецкое лесное хозяйство» на общую сумму 14,5 млн. грн. и три с ГП «Путильское лесное хозяйство» на 7,5 млн. грн.

В актах о выполненных работах предприниматели указывали завышенное количество времени, затраченное на доставку пиловочника грузовыми вагонами. Сотрудники госпредприятий о подделке документов знали, ведь к актам прилагались таможенные декларации от Черновицкой таможни ГФС, которые подтверждали дату прибытия на разгрузку и время нахождения вагонов на станциях «Межиречье» и «Вадул-Сирет». Однако факт подмены дат игнорировался, чтобы получить больше средств за пользование вагонами, оплата за которое осуществлялась посуточно - 350 грн за 24 часа.

Таким образом, «Метрудтранс» получило 22 млн. грн. за работы, объемы выполнения которых не соответствуют действительности, нанеся государству ущерб примерно в 1 млн грн. Стоит отметить, что за период с 2015 по 2017 гг. предприятие оформило договоров на перевозку железнодорожными вагонами лесопродукции на сумму 154 млн грн.

https://antikor.com.ua/articles/204873-kievskoe_predprijatie_zarabatyvalo_na_eksporte_drevesiny_zavyshaja_kolichestvo_dnej_ee_perevozki

Далі...

WWF перевірить дерева, які цього року висадили у Карпатах

За часів Австро-Угорщини Карпати масово засаджували альпійськими смереками – породою, яка дуже швидко росте, а значить і прибуток дає швидкий. Але кожні 40-50 років смереки всихають, залишаючи на гірському тлі величезні голі ділянки. Сьогодні в Карпатах відновлюють «історичну справедливість» – вже в 2017 році тут висадили більше 20 000 дерев, притаманні даному регіону. Серед них – славнозвісна карпатська модрина, з якої була побудована Венеція.

У Карпатах продовжується спільна національна програма «Разом за природу» за підтримки Всесвітнього фонду природи (WWF*), в рамках якої у Карпатському національному природному парку, національних парках «Сколівські Бескиди» та «Синевир» навесні 2017 висадили понад 20 000 дерев: ялицю, бук, клен-явір та модрину. Ці дерева історично росли на території Карпат, але майже зникли наприкінці ХІХ століття.

Мета другого етапу проекту – перевірити кількість дерев, що прижилися.

«Навечні проект “Разом за природу” зробив перший крок до великої мети – висадити понад 1 000 000 дерев. – розповідає організатор проекту, представник компанії “Моршинська” Марина Соловйова. – З першої висадки прижилися 85% дерев, що вважається надзвичайно високим результатом. Наступна висадка планується в березні 2018 року».

У найближчі 100 років висаджені дерева поглинуть понад 2 000 тон вуглекислого газу. А вже дорослий ліс надалі щорічно з кожного гектару поглинатиме орієнтовно 3,6 тон вуглекислого газу та вироблятиме близько 2,6 тони кисню.

«За часів Австро-Угорщини у Карпатах висаджували смереки, часто з насіння, привезеного з Альп, – розповідає координатор лісового напрямку WWF в Україні Роман Волосянчук. – Природно смерека повільно росте у високогірному поясі, а внизу, в тепліших і багатших умовах, росте швидко, має рівний стовбур, тому її вирощували для будівництва, виготовлення меблів та паперу. Але через дуже швидкий ріст ці дерева перезрівають вже в 40-50 років і їх необхідно висаджувати знову, що і робили до 70-х років ХХ ст. Наша ключова задача сьогодні – відновити екосистему Карпатських лісів».

«Крім того, ми ставимо перед собою ціль відновити модринові ліси, — додає координатор проекту Ірина Миронова. — Модрина – дуже цінне дерево. За міцністю вона не поступається дубу та стійке до води. Для прикладу, Венецію побудували на сваях з альпійської та карпатської модрини. Також, з її насіння виробляють олифу та концентрат вітаміну С. Усі види модрини утворюють багато пилку, який за відсутністю іншого корму збирають бджоли».

Втр, 21/11/2017 - 14:33

http://zaholovok.com.ua/wwf-perevirit-dereva-yaki-tsogo-roku-visadili-u-karpatakh

Далі...