ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

22 листопада 2017

В Уряді сподіваються отримати хоча б частину грошей від ЄС

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе розраховує, що Україна отримає бодай частину коштів від третього траншу допомоги від ЄС в 600 млн євро.

Про це вона сказала агентству "Інтерфакс-Україна" в середу в Києві.

"Ми й надалі проводимо наші консультації з нашими партнерами. Справді, не всі вимоги до цього третього траншу макрофінансової допомоги Україна виконала... Ми розраховуємо, що наші аргументи буде почуто й буде знайдено якийсь варіант, щоб ми отримали, нехай не весь (транш), але бодай частину", - сказала вона.

Климпуш-Цинцадзе пояснила, що макрофінансова програма допомоги завершується у 2017 році, немає можливості продовжити період виконання умов для України.

"Часу в нас не так багато, оскільки рішення мало би бути ухвалено найближчим часом", - додала віце-прем'єр.

Вона також уточнила, що деякі пункти, які Україна не виконала, перебувають у компетенції народних депутатів або незалежних органів.

"Є якісь речі, які не залежать ні від уряду, ні від президента, а їх вирішення проходить через парламент або через незалежні структури, не підпорядковані ні президентові, ні уряду", - резюмувала Климпуш-Цинцадзе.

Як раніше повідомив глава представництва ЄС в Україні Г’юг Мінгареллі, Україна незабаром може втратити можливість отримати 600 млн євро траншу макрофінансової допомоги від Євросоюзу, якщо не виконає низку вимог.

Посол пояснив, що залишилися чотири вимоги, які Україна не виконала: зняття заборони на експорт лісу-кругляку, запуск автоматичної перевірки е-декларацій, закон про кредитний реєстр НБУ і перевірка інформації про бенефіціарних власників компаній.

Посол зазначив, що для виконання цих умов є крайній термін, який "спливає в найближчі кілька днів".

СЕРЕДА, 22 ЛИСТОПАДА 2017, 20:11
http://www.epravda.com.ua/news/2017/11/22/631458/



Порошенко дав завдання впровадити систему електронного обліку деревини

Відповідне рішення було запроваджено в ході розробки заходів щодо розвитку лісового господарства

22 ЛИСТОПАДА 2017, 20:18



Президент України Петро Порошенко доручив уряду розробити ряд заходів щодо забезпечення стабільного природокористування та розвитку лісів, удосконалення системи державного управління в сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісових насаджень, ведення лісового господарства, збереження цінних природних комплексів і екосистем, розвитку заповідної справи. Про це посиланням на прес-службу президента пише Інтерфакс-Україна.

Згідно з повідомленням, указ №381/2017 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду» оприлюднено на сайті глави держави і вступає в силу з дня публікації.

Порошенко також постановив забезпечити впровадження єдиної державної системи електронного обліку деревини, в тому числі підтвердження її походження, з урахуванням європейських норм і стандартів.

Кабінетом міністрів повинен бути розроблений ряд законопроектів. У тому числі щодо вдосконалення системи фінансування та розвитку лісового і водного господарств, шляхом створення державних фондів зазначених господарств.

Проект закону має бути спрямований на удосконалення системи охорони природи, контролю і моніторингу стану навколишнього середовища. Він повинен буде вводити нові підходи до здійснення державного природоохоронного контролю та посилить відповідальність за порушення законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Новий закон повинен буде спростити порядок надання земельних ділянок державної та комунальної власності в постійне користування установам природно-заповідного фонду та чітко розмежувати повноваження органів виконавчої влади з видачі документів дозвільного характеру у відношенні спеціального використання природних ресурсів в межах територій таких фондів.

На Сумщині шоковані рішенням Кабміну передати ліси із державної власності у приватну




На сьогоднішньому засіданні колегії Сумської ОДА її голова Микола Клочко запропонував висловити свої думки щодо Проекту Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період до 2022 року, схваленої Кабінетом Міністрів України 15 листопада 2017 року.

Як зазначали учасники засідання, зміни моделі управління лісовим господарствомне обговорювався на місцевому рівні. Рішення Уряду виявилося неочікуваним і викликало певний резонанс у структурі лісогосподарських підприємств області, деревопереробників, органів місцевої влади, громадськості

За задумом аналітиків Уряду одна з ключових позицій Стратегії – концесія лісгоспів (та, очевидно лісів), має стати основною формою лісокористування в України.

Думку працівників галузі з приводу урядових нововведень озвучив на колегії начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець.

На його думку, створення нового суб’єкта господарювання у галузі лісового господарства, управління корпоративними правами якого здійснюватиметься Кабінетом Міністрів України, призведе до ліквідації державних лісогосподарських підприємств і втратою людьми роботи. Безумовно, у лісовій галузі існують й проблеми, але така зміна моделі управління не вирішить значної частки проблем, а лише поглибить їх. До того ж, Стратегія не містить напрямків удосконалення ведення лісового господарства, а зосереджена лише на його реформуванні.

«Ліси навіть на території області зростають в різних екологічних і кліматичних умовах і потребують різних підходів до господарювання. Для прийняття ефективного господарського рішення необхідно знати місцеву специфіку. До того передача повноважень щодо надання лісів для ведення лісового господарства з місцевого на центральний рівень суперечить статті 13 Конституції України, статті 1 Лісового кодексу України, загальнодержавній реформі децентралізації», – говорили керівники райдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Губернатор Микола Клочко, підсумовуючи обговорення , висловився дипломатично: «Ліси України є об’єктами права власності українського народу і від цього ми маємо відштовхуватися».

Він запропонував керівникам районів визначитися на місцях щодо подальшої долі функціонування лісового господарства області, розглянути це питання з місцевими працівниками лісової галузі, керівниками органів місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громад, екологами, експертами, громадськістю та подати пропозиції до ОДА для остаточного прийняття рішення щодо необхідності звернення до центральних органів влади з приводу схваленої Кабміном Стратегії та інституційного реформування лісового господарства.

Джерело: http://sm.gov.ua/uk/arkhiv1/14407-lisy-ukrayiny-ye-obyektamy-prava-vlasnosti-ukrayinskoho-narodu-mykola-klochko.html

ЄБA: Кабмін переписав Стратегію реформування лісогосподарства під нового держмонополіста

У новій редакції Стратегії реформування лісогосподарства пропонується ліквідувати всі лісогосподарські підприємства, а їх функції передати новоствореному суб’єкту господарювання


Фото pixabay.com

Кабінет міністрів України ухвалив Стратегію реформування лісового господарства на період до 2022 року. У Європейській Бізнес Асоціації, яка брала участь у розробці документа, заявили, що до стратегії були кулуарно внесені суттєві правки.

«Відповідно до інформації, що шириться серед засобів масової інформації та гравців ринку, редакція прийнятої Стратегії суттєво відрізняється від тієї, яка напрацьовувалась робочою групою при Державному агентстві лісових ресурсів України, членами якої були представники Комітету деревообробної та меблевої галузі Асоціації», – наголошують у ЄБА.


Представники Комітету деревообробної та меблевої галузі Асоціації переконані, що це рішення несе в собі значні корупційні ризики, суперечить загальнодержавній реформі децентралізації, може призвести до зупинок заготівлі деревини та стати передумовою для подальшої приватизації державних лісів.

Зокрема, Стратегією тепер передбачається передача функцій здійснення господарської діяльності у сфері лісового та мисливського господарства новоствореному суб’єкту господарювання державної власності з корпоративними правами (більш імовірною формою господарювання у такому випадку є акціонерна компанія) із ліквідацією всіх лісогосподарських підприємств.

«Представники Комітету висловлюють побоювання, що на відміну від варіанту Стратегії, який був розроблений робочою групою та оприлюднений для громадського обговорення на сайті Агентства, з тексту Стратегії зникли основні принципи реалізації, які передбачали, серед іншого, що ліси не можуть бути надані в концесію та оренду», – йдеться у повідомлені ЄБА.

Раніше Комітет вже висловлював свою позицію щодо неприпустимості передачі лісових господарств у концесію.

Асоціація направила звернення до прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана та першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка.

У своєму листі компанії – члени Асоціації наголосили, що вважають за неприпустиме приймати стратегічні рішення щодо напрямів реформування лісового господарства без детального економічного аналізу, мінімізації ризиків, а також всебічного експертного обговорення.

22 ЛИСТОПАДА 2017, 15:00

Президент дав уряду завдання взятися за розвиток лісів і захист заповідників

КИЇВ. 22 листопада. УНН. Президент України Петро Порошенко доручив Кабінету Міністрів розробити заходи із розвитку лісового господарства та збереження об'єктів заповідного фонду України, передає УНН з посиланням на прес-службу Глави держави.

“Президент доручив Кабінету Міністрів розробити низку заходів щодо забезпечення сталого природокористування, розвитку лісів, удосконалення системи державного управління у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісових насаджень, ведення лісового господарства, а також збереження цінних природних комплексів та екосистем, розвитку заповідної справи України”, — йдеться в повідомленні.

Зазначається, що Глава держави підписав Указ № 381/2017 “Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду”.

"Згідно з документом, Уряд має розробити та внести на розгляд Верховної Ради низку законопроектів. Зокрема, щодо удосконалення системи фінансування та розвитку лісового і водного господарств, шляхом створення державних фондів зазначених господарств", - наголосили у прес-службі.

Крім того, Кабміном має бути розроблений проект Закону, спрямований на удосконалення системи державного природоохоронного контролю та моніторингу стану навколишнього природного середовища, який запровадить нові підходи до здійснення державного природоохоронного контролю та посилить відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. Також новий Закон має розширювати повноваження громадських інспекторів з охорони довкілля у галузі державного природоохоронного контролю.

До червня 2018 року має бути напрацьовано законопроект щодо розвитку природно-заповідної справи та збереження особливо цінних природних територій, який сприятиме збереженню природних оселищ та рідкісних і зникаючих в Європі видів природної флори і фауни, а також передбачатиме встановлення системи моніторингу за ними.

Президент також постановив розробити і затвердити програму “Ліси України — 2030”; провести інвентаризацію лісового фонду України та активізувати роботу з відтворення лісів, у тому числі збільшення їх площ, залісення не придатних для господарського використання угідь, прибережних смуг водойм, створення економічних стимулів щодо розширеного відтворення лісів та підвищення ефективності лісогосподарської діяльності.

Указом також встановлюється вимога впровадження нових механізмів державного управління у сфері лісового господарства; підвищення ефективності його ведення; визначення стратегічних напрямків розвитку деревообробної промисловості в Україні задля створення вітчизняної продукції з великою доданою вартістю.

Глава держави також постановив забезпечити впровадження єдиної державної системи електронного обліку деревини, у тому числі підтвердження її походження, з урахуванням європейських норм та стандартів. Також має бути створена належна конкуренція суб’єктів господарювання в процесі проведення аукціонів із продажу необробленої деревини та забезпечена відкритість інформації про видані спеціальні дозволи на використання лісових ресурсів, зокрема лісорубні квитки та лісові квитки, а також інформації про зміну цільового призначення земельних ділянок лісового фонду тощо.

Згідно з Указом, уряд також має прискорити реалізацію положень Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища та створення загальнодержавної інформаційно-аналітичної системи про результати здійснення такого контролю і моніторингу з електронним реєстром актів, складених за результатами здійснення зазначених заходів.

В рамках комплексу заходів щодо охорони і збереження особливо цінних природних територій до вересня 2018 року має бути розроблено і затверджено національний план заходів із розвитку заповідної справи з урахуванням міжнародних зобов’язань України у цій сфері, активізовано міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища тощо.

В частині посилення спроможності установ природно-заповідного фонду Кабінету Міністрів пропонується розглянути питання щодо розширення переліку платних послуг, які можуть ними надаватися, а також залучення коштів міжнародної технічної допомоги та приватних партнерів.

Згідно документу, мають бути також ужиті заходи щодо посилення охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду, покращено матеріально-технічне забезпечення служб державної охорони цих територій.

Обласні адміністрації та Київська міська державна адміністрація серед іншого мають забезпечити розробку регіональних програм щодо здійснення розчистки та регулювання русел річок, насамперед річок Карпатського регіону, поліпшення екологічного стану водних об’єктів з метою забезпечення захисту громадян, населених пунктів від шкідливої дії вод, а також підтримання стабільності русел водних артерій; забезпечити розробку регіональних програм, спрямованих на забезпечення ефективної охорони, належний захист, раціональне використання та відтворення лісів.

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Нагадаємо, Порошенко підписав закон про посилення відповідальності за незаконну вирубку лісу.
Джерело: УНН

Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду - Указ Президента


УКАЗ 
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ 

№381/2017


Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об'єктів природно-заповідного фонду

З метою забезпечення сталого природокористування, розвитку лісів, удосконалення системи державного управління у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісових насаджень, ведення лісового господарства, а також збереження цінних природних комплексів та екосистем, розвитку заповідної справи постановляю:

1. Кабінету Міністрів України:

1) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо:

а) удосконалення системи фінансування та розвитку лісового та водного господарства, зокрема, шляхом створення державного фонду розвитку лісового господарства та державного фонду розвитку водного господарства, визначивши джерела їх наповнення та напрями спрямування коштів, у тому числі передбачивши можливість зарахування до таких фондів відповідно рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та рентної плати за спеціальне використання води, - до 1 грудня 2017 року;

б) удосконалення системи державного природоохоронного контролю та моніторингу стану навколишнього природного середовища - до 1 березня 2018 року, передбачивши:

запровадження з урахуванням європейського досвіду нових підходів щодо здійснення державного природоохоронного контролю та моніторингу, а також посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища;

розширення повноважень громадських інспекторів з охорони довкілля у галузі державного природоохоронного контролю, зокрема залучення їх до здійсненні моніторингу стану навколишнього природного середовища;

делегування органам місцевого самоврядування окремих повноважень з державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема здійснення контролю за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення;

в) розвитку природно-заповідної справи та збереження особливо цінних природних територій - до 1 червня 2018 року, передбачивши:

збереження природних оселищ та рідкісних і зникаючих в Європі видів природної флори і фауни, встановлення системи моніторингу природоохоронного статусу таких оселищ та видів природної флори і фауни;

спрощення порядку надання (відведення) земельних ділянок державної та комунальної власності в постійне користування установам природно- заповідного фонду;

встановлення єдиних вимог до змісту проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду України;

чітке розмежування та усунення дублювання повноважень органів виконавчої влади з видачі документів дозвільного характеру щодо спеціального використання природних ресурсів у межах територій природно- заповідного фонду;

2) ужити комплексних заходів щодо розвитку лісового господарства, підвищення екологічного та економічного потенціалу лісів, а також охорони, захисту та відтворення лісових насаджень, зокрема:

а) затвердити програму «Ліси України – 2030»;

б) забезпечити проведення з урахуванням кращої світової практики національної інвентаризації лісового фонду України;

в) активізувати роботу з відтворення лісів, у тому числі збільшення їх площ, залісення не придатних для господарського використання угідь, прибережних смуг водойм, створення економічних стимулів щодо розширеного відтворення лісів та підвищення ефективності лісогосподарської діяльності;

г) забезпечити впровадження нових механізмів державного управління у сфері лісового господарства, у тому числі розмежування повноважень щодо здійснення державного контролю та господарювання;

ґ) підвищити ефективність ведення лісового господарства, не допускаючи при цьому обмеження управлінської та фінансово-економічної самостійності державних лісогосподарських підприємств;

д) визначити стратегічні напрями розвитку деревообробної промисловості в Україні з метою створення вітчизняної продукції з великою доданою вартістю в умовах інтеграції до європейського ринку та за результатами аналізу розвитку лісового господарства та деревообробної промисловості в період дії тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді;

е) забезпечити впровадження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, єдиної державної системи електронного обліку деревини, у тому числі підтвердження походження деревини, з урахуванням європейських норм та стандартів;

є) забезпечити належну конкуренцію суб'єктів господарювання в процесі проведення аукціонів із продажу необробленої деревини;

ж) забезпечити відкритість інформації про видані спеціальні дозволи на використання лісових ресурсів, зокрема лісорубні квитки та лісові квитки, а також інформації про зміну цільового призначення земельних ділянок лісового фонду;

з) ужити вичерпних заходів щодо недопущення масового всихання хвойних лісових насаджень від пошкодження шкідниками та хворобами, у тому числі вдосконалити систему профілактики, оздоровлення та розширеного відтворення лісів, передбачати відповідне щорічне фінансування таких заходів;

и) забезпечити державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки лісового фонду, що перебувають у користуванні державних лісогосподарських підприємств;

і) забезпечити збереження фахового потенціалу та матеріально- технічної бази державної лісової охорони щодо проведення протипожежних заходів, гасіння лісових пожеж, реалізації інших заходів з охорони лісів;

3) забезпечити реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища:

а) прискорити практичну реалізацію положень Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 616;

б) створити загальнодержавну інтегровану інформаційно-аналітичну систему про результати здійснення державного природоохоронного контролю та моніторингу стану навколишнього природного середовища, у складі якої забезпечити функціонування єдиного електронного реєстру актів, складених за результатами здійснення заходів з державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища;

4) забезпечити здійснення комплексу заходів щодо охорони і збереження особливо цінних природних територій та об’єктів, розвитку заповідної справи, а саме:

а) розробити і затвердити до 1 вересня 2018 року національний план заходів із розвитку заповідної справи з урахуванням міжнародних зобов'язань України у цій сфері;

б) забезпечити реалізацію положень Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат та Протоколів до неї, у тому числі прискорити вирішення в установленому порядку питання щодо визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів з метою дальшого їх заповідання;

в) активізувати міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища, розвитку заповідної справи, у тому числі забезпечити вирішення питань щодо:

участі України у формуванні мережі водно-болотних угідь міжнародного значення, створення транскордонних природоохоронних територій і екокоридорів та провадження спільної діяльності в їх межах;

розроблення та затвердження плану заходів, спрямованих на збереження і розвиток української частини природного об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи";

г) забезпечити оформлення прав користування земельними ділянками територій та об'єктів природно-заповідного фонду, завершення робіт щодо відведення земельних ділянок установам природно-заповідного фонду, прискорити передачу земельних ділянок лісового фонду в постійне користування біосферним та природним заповідникам, національним природним паркам;

ґ) активізувати роботу щодо підготовки та внесення в установленому порядку пропозицій щодо розширення мережі територій природно- заповідного фонду;

д) здійснити заходи щодо посилення спроможності установ природно- заповідного фонду, зокрема:

розглянути питання щодо розширення переліку платних послуг, які можуть надаватися установами природно-заповідного фонду, а також залучення коштів міжнародної технічної допомоги та приватних партнерів;

ужити заходів щодо посилення охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, у тому числі шляхом покращення матеріально- технічного забезпечення служб державної охорони природно-заповідного фонду У країни;

е) актуалізувати рекреаційну, наукову та освітню діяльність у сфері охорони довкілля, забезпечити створення циклу науково-популярних фільмів «Заповідна Україна» з відображенням у них унікальності української природи та формування привабливого туристичного та рекреаційного іміджу України;

5) передбачити під час доопрацювання проекту закону про Державний бюджет України на 2018 рік та під час розроблення проектів законів про Державний бюджет України на наступні роки видатки на:

фінансування у 2018 році дольової участі України в міжнародних проектах із проведення протипаводкових робіт на транскордонних водах Закарпаття, що реалізуються, в тому числі, за рахунок коштів Європейського Союзу;

реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, формування мережі лабораторій моніторингу стану довкілля та оновлення їх матеріально- технічного забезпечення;

належне фінансування заходів із ведення лісового господарства, охорони і захисту лісів, а також заходів зі створення, утримання та розвитку природних, біосферних заповідників, національних природних парків, інших установ природно-заповідного фонду України;

6) посилити контроль за додержанням законодавства щодо використання та охорони лісів, покращити взаємодію органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та правоохоронних органів з метою належного розслідування правопорушень, пов’язаних із незаконною порубкою лісу, у тому числі на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду.

2. Обласним, Київській міській державним адміністраціям:

1) активізувати роботу з розширення мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення для забезпечення збереження біорізноманіття в регіонах;

2) забезпечити розроблення регіональних програм щодо здійснення розчистки та регулювання русел річок, насамперед річок Карпатського регіону, поліпшення екологічного стану водних об'єктів з метою забезпечення захисту громадян, населених пунктів від шкідливої дії вод, а також підтримання стабільності русел річок;

3) забезпечити розроблення регіональних програм, спрямованих на забезпечення ефективної охорони, належний захист, раціональне використання та відтворення лісів.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.


Президент України                                 П.ПОРОШЕНКО


21 листопада 2017 року
http://www.president.gov.ua/documents/3812017-23066

ОПУБЛІКОВАНО

Урядовий кур'єр, 24 листопада 2017 року, п'ятниця, № 222 (6091), стор. 12


СЧЕТ НА ЧАСЫ: УКРАИНА МОЖЕТ ЛИШИТСЯ €600 МЛН ОТ ЕС



Страна находится в шаге от того, чтобы остаться без европейского транша макрофинансовой помощи

Об этом заявил глава представительства ЕС на Украине Хюг Мингарелли в интервью «Европейской правде».

Мингарелли пояснил, что остались четыре требования, которые Украина не выполнила: снятие запрета на экспорт леса-кругляка, запуск автоматической проверки электронных деклараций, закон о кредитном реестре НБУ и проверка информации о бенефициарных владельцах компаний.

Посол отметил, что крайний срок для выполнения этих условий — несколько дней.

«И этот срок не может быть продлен. И если за несколько дней Европейская комиссия констатирует, что эти требования не выполнены — деньги будут потеряны для Украины», — сказал Мингарелли.

Он также напомнил, что в вопросе пенсионной реформы наблюдается прогресс, и то не окончательный.

Летом во время визита в Киев вице-президент Еврокомиссии Валдис Домбровскис заявил, что для получения третьего транша макрофинансовой помощи от ЕС Украина должна уже в октябре выполнить все условия.

Украина также рассчитывает получить пятый транш от МВФ в 1,9 миллиарда долларов, однако сроки его получения пока неизвестны, так как зависят от принятия Киевом ряда решений в рамках выполнения программы реформ.

Дата публикации: 22.11.2017 13:45

Централізоване знищення лісу

Йдеться про створення на національному рівні нового володаря усіх державних за власністю лісів. При цьому ніхто не вів дискусію, а що ж криється за ліквідацією усіх лісогосподарських підприємств із одночаснимстворенням Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період 2017 – 2020 рр.? А відповідь Вам дасть будь-хто, хто причетний до лісової галузі, та про це згодом.




Як «закалялась сталь»

Минулого року суперечки навколо неефективного чи «неефективного» лісового господарства не побачив хіба той, хто принципово не бачить медійних повідомлень. Відеоряди зі зрубаними лісосіками, подекуди лисі карпатські хребти навряд чи залишили кого байдужим.



Попри наявність низки великих проблем у галузі, і в тому числі дійсно втрату керівництва процесами, та формування цілих незаконних кластерів від правоохоронних органів до тих, хто зобов'язаний опікуватися, а не красти ліс, масштаб висвітлення у ЗМІ незаконних рубок, та кількість матеріалів на цю тему дійсно вийшли вражаючими.

І вже тоді можна було розгледіти обриси інформаційної операції, зміст якої у просуванні ідеї «Лісова галузь працює (читай керується) неефективно, незадовільно і її слід реформувати (реорганізувати, ліквідувати)». Так чи інакше, інформаційне тло вийшло сформованим – галузь у кризі і щось слід негайно робити. Відповідь хоч і дещо забарилася, та з'явилася на поверхні власне опісля засідання КМУ 15.11.2017 року.

Про реальні проблеми лісової галузі

Якщо вийти за межі обивательського розуміння що таке ліс, чи то пак малюнку – «нехай ото рясно ліс зеленіє всюди і нічого його рубати», то маємо почати ось з чого. Для того, щоб ліс «рясно зеленів усюди», необхідно:

  • виростити належну по клімату та інших умовах культуру для посадки;
  • провести посадку з усіма необхідними заходами догляду;
  • доглядати, проріджувати, проводити санітарні чистки;
  • оберігати від зазіхань у вигляді незаконних рубок;
  • зрубати, вивезти на переробку;
  • продати і за виручений ефект забезпечити весь цикл з самого початку.


Враховуючи, що всі 6 пунктів тягнуться зазвичай від 60 до 120 років, лісове господарство є достатньо вразливим для будь-яких управлінських ноу-хау, бо розірвати цей цикл із метою одномоментної вигоди дуже просто.

А тепер до головних проблем вищеозначеного циклу. Попри весь скепсис, незаконні рубки на сьогодні є не найголовнішою проблемою для лісової галузі (читайте для того, щоб «ліс рясно зеленів усюди»).

Не претендуючи на оригінальність, автор, як випускник у минулому ректора Лісотехнічного університету, розмістив би проблеми лісової галузі України у такому порядку:

1) реагування на виклики зміни клімату/неправильного господарювання у 50-70 роках у вигляді всихання лісів;

2) неналежне фінансування лісової галузі;

3) незаконні рубки.

Щодо пункту 1. Свідомий, що кілька тез, що характеризують стан проблеми багатьом не сподобаються, та все ж. Нам слід невідкладно змінювати все: від санітарних норм, правил рубок до виробничих лісопереробних потужностей, інакше замість зеленого лісу матимемо ліс жовтий і то не на рівні 10% у Карпатах та Поліській зоні, а значно більше. Природа не чекатиме наших рішень щодо термінового збільшення обсягів рубань, а вирубувати величезні лісові площі, що ось-ось вразить короїд, треба, і то негайно. А на їх місці слід садити нові, стійкіші до природніх факторів корінні культури з високою приживлюваністю. Інакше – сухі патики замінять назавжди величезні простори від Полісся до Карпатських гір.



Для виходу з ситуації потрібна не тільки політична воля, а й тисячі «круглих столів», роз'яснень громадськості для чого це роботи, нові лісорозсадники, нові екологічно ощадні технології і ще багато чого.

Щодо пункту 2. Весь ланцюжок/цикл описаний вище, розтягнутий на 60/120 років економічно виправдовує себе лише в кількох областях Полісся і Карпат. Більшість установ лісового господарства сходу й особливо півдня України виконують функцію збереження лісу в дуже непростих кліматичних умовах, котрі не порівняти навіть із територіями заповідання лісостепової зони. Сюди потрібні вкладення, про які чомусь старожили галузі забули ще з часів головування «ригів» в особі Віктора Сівця, що зараз переховується в Росії. На жаль, після Революції Гідності українські уряди дивляться на проблему лісової галузі в спосіб, власне якому присвячена стаття, забуваючи про необхідність збільшення вкладень. В умовах п.1 та загальноєвропейського курсу на заповідання, навіть успішні лісові області ось-ось потребуватимуть дотацію з державного бюджету, якої немає. Бо чого тим лісовикам платити, вони ж там собі нарубають і якось буде.

Щодо пункту 3. Усупереч сформованій уяві – це «явище» вражає до 1% лісових площ, а не до 10% як проблема викладена в пункті номер 1. Тобто, проблема є меншою на порядок. А ще – не недоброчесний лісник наодинці найбільший ворог лісу. Там, де створено «кластер»: «ліс – пилорама – модель незаконного збуту» криється проблема. У взаємодії з правоохоронними органами, звісно. Засобів боротьби і впливу тут багато, перший з яких – електронний облік деревини, здатний вирішити одразу 50% цього пункту. А ще слід розуміти, що добрі 10% цього пункту – це звичайні людські заробітки від того, що ніде більше працювати і якось слід годувати сім'ї.

Що ж пропонується «Стратегією сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства України на період 2017 – 2020 рр.»

Наївно було б думати, що весь багатосторінковий документ, ухвалений КМУ в напівсекретному режимі, народився сам по собі. Очевидною є причетність відповідних груп впливу, зацікавлених у просуванні саме такої редакції документу і саме з такою правкою. Та автор залишить це поки «на потім». На ще один блог. А поки давайте розберемося: а чим допоможе створення нового суб’єкта господарювання, повноваження щодо управління корпоративними правами якого здійснюватиме КМУ для вирішення трьох проблем вище. Себто, пофантазуємо, що буде, якщо чиюсь мрію про ПАТ «Лісовий Нафтогаз» втілять у життя? Отже, стартуємо!

Чи готовий новостворений державний ПАТ «Лісовий Нафтогаз» боротися із всиханням лісів? Маю великий сумнів, що це буде його основним завданням.

Чи з'являться у новоствореного державного суб'єкта додаткові кошти на галузь? Та ні, оскільки саме зараз, як ніколи, потрібна стратегія Уряду на збільшення фінансування через документ, котрий називається бюджетом. А от новий суб'єкт точно не отримає більше грошей, аніж державний орган, уповноважений проводити політику в лісовій галузі. Зрештою, а навіщо ПАТ «Лісовий Нафтогаз» цікавитися, що там в лісах, приміром півдня, і давати туди кошти, на абсолютно неприбуткову справу?

І, нарешті, що буде з незаконними рубками і «кластерами»? Отут у мене точно є відповідь. Коли в усіх працівників лісової галузі поопускаються руки, бо майбутнє стане невідомим, переконаний, кількість незаконних рубок зросте. Смію запевнити, що як тільки лісник покине ліс, кількість браконьєрів з пилами там збільшиться на порядок.

Мої колеги багато пишуть про «перспективу» концесій – приміром блог Геннадія Москаля, голови Закарпатської ОДА. Хочу їх розчарувати – до цього не дійде. Новостворений ПАТ «Лісовий Нафтогаз» займатиметься підрахунком активів, переведенням працівників і т. д., а точно не кинеться одразу в концесію. Кількість управлінських проблем стане такою, що біля будинку Уряду надовго поселяться працівники лісгоспів, котрі донедавна мали серйозні соціальні гарантії (заробітна плата у лісовому господарстві на Львівщині – в десятці найвищих), а робота пробуксовуватиме настільки, що...

Прогноз...


Звичайно, цю аферу зупинять. Й інші суспільні групи, і vox populi, і багато інших чинників. Проте вищеозначені проблеми лісової галузі залишаться. Тому, можливо, не варто «валити» весь документ, а відповідальним особам за його просування слід просто ретельніше підійти до його редакції і внести зміни, котрі є реально потрібні для галузі? Скептикам скажу, що після наради за участі Президента в Івано-Франківську не відкидаю цей варіант.

Питання з ПАТ «Лісовий Нафтогаз” та його результатом (метою) у вигляді концесії слід однозначно відкласти у шухлядку і міцно-міцно її закрити. У будь-якому випадку всі три вищеозначені проблеми ніде не дінуться.

Було б також дуже корисним з управлінської точки зору перепідпорядкування Держлісагентства від МінАПК (до речі, майже немаю сумніву кому належить ідея з ПАТ «Лісовий Нафтогаз») до Міністерства екології. Насправді з вирішенням найбільш наболілих проблем слід поспішати і то якомога швидше – короїд не чекає, панове.

P.S. Маю честь очолювати орган, котрий не усувається від проблем. Уперше – довгострокова програма розвитку лісового господарства, кошти з обласного бюджету на лісовідновлення, на збільшення рекреаційного потенціалу, ресурс на сучасний лісорозсадник і курс на заповідання карпатських лісових територій, а ще на електронний облік переходять комунальні ліси «Галсільлісу». Далі – буде.



Посадка лісу. Депутатський корпус Львівської обласної ради

Усе це робить і робитиме Львівська обласна рада 7 скликання, і закликаю колег по місцевому самоврядуванню приєднуватися. Але, звісно, ніяких ПАТ «Лісовий Нафтогаз», ніякої централізації лісової галузі і концесії лісових багатств!

Лісозаготівельники і деревообробники Тячівщини стурбовані схваленою в Кабміні Стратегією розвитку лісів і вимагають не допустити її реалізації

На офіційному сайті Закарпатського облуправління лісового та мисливського господарства оприлюднено Звернення, підписане багатьма керівниками підприємств і приватними підприємцями, які займаються лісозаготівлею та переробкою деревини в Тячівському районі.



Вони звернулися до Голови ВРУ п. А.В. Парубія та Прем’єр міністра України В.Б. Гройсмана, керівництва Закарпатської області із вимогою не допустити реалізації Стратегії реформування лісового господарства, прийнятою на період до 2022 року, та переглянути її норми.

Голова Громадської ради при Закарпатському облуправлінні лісового та мисливського господарства Іван Габор на своїй сторінці в мережі Фейсбук прокоментував Звернення наступним чином: "Влада черговий раз намагається централізовано, з Києва, розпоряджатися лісовими ресурсами. Не вдалося подолати мораторій, впровадити передачу лісів у концесію іноземним та українським фірмам, тепер кулуарно затвердили рішення КМ про стратегію розвитку лісів. Його ще ніхто не бачив в останньому варіанті, чекають реакції громадськості.
Підприємці Закарпаття категорично проти".

Нижче публікуємо текст Звернення з підписами:

Лісозаготівельники і деревообробники Тячівщини стурбовані схваленою в Кабміні Стратегією розвитку лісів і вимагають не допустити її реалізації
Лісозаготівельники і деревообробники Тячівщини стурбовані схваленою в Кабміні Стратегією розвитку лісів і вимагають не допустити її реалізації

Сьогодні, 10:32
Закарпаття / Суспільство
http://strichka.com/item/71522134

На Херсонщине лесник избежал ответственности за нарушение требований финансового контроля


Мастер леса (лесник) государственного предприятия "Голопристанское лесоохотничье хозяйство" избежал ответственности за то, что не вовремя подал декларацию о доходах. Дело рассматривал Голопристанский районный суд.

11 октября 2017 года в отношении лесника был составлен протокол об административном правонарушении по ч.1 ст.172-6 КоАП ("Нарушение требований финансового контроля"). Он, будучи субъектом декларирования, определенным подпунктом «е» п.1 ч.1 ст.3 Закона Украины «О предотвращении коррупции», несвоевременно подал без уважительных причин декларацию о доходах за 2016 год.

В судебном заседании мастер леса вину в совершении данного правонарушения не признал. Лесник пояснил, что официальный сайт Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции, на который нужно загружать электронные декларации, в конце марта работал некорректно. Это делало невозможным подачу электронной декларации в установленные законом сроки. Как только удалось зайти на указанный сайт, лесник сразу отправил декларацию в реестр, однако не проверил, был ли должным образом опубликован документ.

Как известно, официальный сайт Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции действительно работал с перебоями, из-за чего многие госслужащие не могли вовремя подать отчетность. Знал это и судья. Поэтому постановил производство по делу о привлечении лесника к административной ответственности за правонарушение, предусмотренное ч.1 ст.172-6 КУпАП, закрыть в связи с отсутствием в его действиях состава правонарушения.

Лесников Голопристанского лесоохотничьего хозяйства преследует какой-то злой рок. Сейчас расследуется дело другого мастера леса, который в конце августа 2017 года потребовал и получил средства в размере 8 тысяч гривен за беспрепятственный сбор и спиливания веток леса.

СЕГОДНЯ, 09:59