Профилактика лесонарушений

Михаил Глазков провел заседание межведомственной комиссии по профилактике лесонарушений

Заместитель Губернатора отметил достойный уровень межведомственного взаимодействия

В работе заседания приняли участие руководители Департамента лесного комплекса области и Управления Гостехнадзора области, руководители подразделений УМВД России по Вологодской области, а также представители Прокуратуры Вологодской области, Управления Федеральной службы судебных приставов, ФКУ УИИ УФСИН России по Вологодской области, Управления Федеральной налоговой службы.


Фото: Официальный портал Правительства Вологодской области.

Открывая заседание, заместитель Губернатора Михаил Глазков отметил: «В 2017 году на территории области уже выявлено 410 незаконных рубок, что на 25% превышает показатели прошлого года. Объем незаконно заготовленной древесины составил более 77 тыс. кубометров, а ущерб составил более 520 млн. рублей».


Основные факты незаконных рубок выявлены в Бабушкинском районе: 166 случаев (41% всех случаев по области) объемом 29,4 тыс. кбм (37% от общего объема) и ущербом 256,8 млн. руб. (48% общего ущерба).

Кроме этого, в текущем году произошло значительное увеличение количества незаконных рубок в Сокольском районе, их зарегистрировано 58 (14% всех случаев по области) объемом 17,9 тыс. кбм (23% от общего объема).

В целях стабилизации ситуации с незаконными рубками Департаментом лесного комплекса области с 1 ноября 2017 года в Бабушкинский район направлены дополнительные автопатрули государственных лесных инспекторов из других районов области. В ноябре 2017 года проведено 58 патрулирований участков лесного фонда района, в результате чего интенсивность патрулирований выросла более, чем в 5 раз.

В результате принятых мер в ноябре 2017 года на территории Бабушкинского района обнаружено 6 незаконных рубок леса. Все они выявлены по «горячим следам» и имеют перспективу на раскрытие. 5 рубок выявлены государственными лесными инспекторами (в т.ч. одна – совместно с полицией) и еще одна – непосредственно сотрудниками полиции.

Работа осложняется сложными погодными условиями. Проработан вопрос о передаче в январе 2018 года в Бабушкинский район снегоходов из других территориальных отделов - государственных лесничеств для патрулирования труднодоступных районов, в том числе совместно с правоохранительными органами.

Рослесхозом в рамках реализации 415 - ФЗ создана единая государственная автоматизированная информационная система учета сделок с древесиной и пиломатериалами (ЕГАИС). В Департаменте лесного комплекса области функционирует прямая линия через Региональную диспетчерскую службу лесной охраны по тел. (8172) 545730 или 8-800-100-94-00. С 28 ноября 2017 года правоохранительные органы могут оперативно получать информацию по фактам транспортировки древесины. В настоящее время поступило и обработано 28 таких запросов. За 11 месяцев текущего года по результатам проведенных мероприятий по проверке наличия сопроводительного документа при транспортировке древесины возбуждено 43 административных дела (ч. 5 ст. 8.28.1 КоАП РФ), привлечено к административной ответственности 25 лиц, сумма наложенных штрафов составила 2,2 млн. рублей.

Одной из основных задач является обеспечение возможности легальной заготовки древесины в области.

Заготовка осуществляется преимущественно арендаторами. В настоящее время передано в аренду с целью заготовки древесины 478 лесных участков. Допустимый объем изъятия древесины по этим договорам составляет 16,6 млн. кбм. – это 56 % от общей расчетной лесосеки области.


По результатам аукционов с субъектами малого и среднего бизнеса в текущем году заключен 561 договор купли-продажи лесных насаждений объемом 1 млн. 246 тыс. кбм древесины, для обеспечения муниципальных нужд заключено 39 договоров объемом 110 тыс. кбм.

На заседании межведомственной комиссии была рассмотрена практика работы Управления Федеральной службы судебных приставов и уголовно-исполнительной инспекции УФСИН России по Вологодской области с условно осужденными лицами по вопросу возмещения причиненного ими ущерба.

Подводя итоги заседания, Михаил Глазков отметил достойный уровень межведомственного взаимодействия, поблагодарил участников за проделанную работу и пожелал дальнейших успехов.

Особую важность четкая совместная работа приобретает в преддверии сезона активной заготовки древесины в зимний период. Сообщает официальный портал Правительства Вологодской области.

Эдгард Давыдов
17 декабря 2017 в 20:42

http://vologda.mk.ru/articles/2017/12/17/mikhail-glazkov-provel-zasedanie-mezhvedomstvennoy-komissii-po-profilaktike-lesonarusheniy.html

Далі...

Ялинка в оренду: напувайте, не дайте засохнути

Мода на новорічні деревця у горщиках набирає обертів

На головних площах українських міст уже сяють новорічні ялинки. У декого вони красуються вже й у домівках та квартирах. Але чимало українців їх все ж іще не придбали: приглядаються. І на фоні, можливо, росту екологічної свідомості – у багатьох із цієї когорти виникає дилема. От хочеться свята із запахом хвої – але водночас серце стискається від того, що заради кількаденної забави зрубано дерево… Хоча останніми роками українці таки придумали як викрутитися – аби, знаєте, і вовки ситі, і вівці цілі. Називається ця новорічно-ялинкова панацея «ялинка в горщику». Таке собі новорічне дерево, яке треба поливати, а після свят – висадити, і хай собі росте, людей радує.

З НАСТУПНОГО РОКУ – У ВСІХ ЛІСГОСПАХ КРАЇНИ

Придбати такі ялинки можна в першому-ліпшому садовому центрі. Щоправда, вас можуть неприємно вразити ціни на них – стартують від 650 гривень за півметрову ялиночку. І що вище деревце — то дорожче. А якщо схочете модну блакитну ялинку, готуйте як мінімум вдвічі більше за таке ж метрове деревце, тільки з голубими гілочками.

Але ж ми не були б українцями, якби і з цієї ситуації виходу не знайшли. Тож такі ялинки в горщиках почали заготовляти в державних лісництвах, щоправда, це швидше виняток, аніж правило, але якщо пошукати – можна знайти.

Так, торік таку практику вперше запровадили на Закарпатті в Перечинському лісгоспі – і це стало справжньою сенсацією. Лісівники не просто продавали свої деревцята в горщиках за третину ціни від зрубаних з чіпами ялинок на ринках (тобто, від 100 гривень), а й давали напрокат: орендувати ялинку коштувало ще дешевше – всього 60 грн.

Цього року тут, у Перечинському лісгоспі, традицію ялинки в горщику продовжили. 

Ярослав Кополовець

- Не знаю, чому колеги в інших господарствах не долучаються до такої практики, – каже директор Перечинського лісгоспу Ярослав Кополовець.

Втім, у прес-службі ЗОУЛМГ нас запевнили, що таку практику з наступного року введуть як обов'язкову в усіх господарствах області, а може, і країни.

- Практика показує, що ці ялинки в горщиках мають попит, минулого року в Перечині розкупили все, цьогоріч – на початок грудня забрали вже половину дерев у горщиках. Були прохання, і ми на них надсилали наші деревцята в інші області – до Львова та Києва, – каже прес-секретар ЗОУЛМГ Юлія Давидова. – Відтак, із наступного року такі ялинки в горщиках будуть у кожному лісгоспі області – для зручності, напевно, нашу практику переймуть і колеги по всій країні.

МИНУЛОРІЧ ДАВАЛИ В ОРЕНДУ ЗА СМІШНІ ГРОШІ, ТЕПЕР – ПРОДАЄМО

- Минулого року ми ялинки здебільшого здавали в оренду людям – всього за 60 грн. Із можливістю потім привезти дерево в лісгосп і висадити на території якогось із лісництв. Але як показала практика – жоден із орендарів дерево не повернув, тому цьогоріч ми вирішили ялинки продавати. До ціни на дерево (від 60 до 150 грн) додали вартість горщика, землі – тому коштує така ялинка у нашому лісгоспі від 200-250 грн (це деревцята від одного до півтора метра). Горшик вартує 60-80 грн, плюс ялинка, привіз, посадка, ґрунт – на те і виходить, каже лісівник. – Якщо брати цьогорічні базарні ціни – ялинки висотою тих самих 1,5 м стартують від 300 грн. Вигідніше взяти в горщику.

Заготовлювати ялинки в горщиках починають заздалегідь.

- Ці ялинки ми викопували ще в кінці жовтня в насадженнях, де вони росли в природних умовах. Ми вибираємо дерева разом із корінням з глиною. Два місяці деревцята стояли у нас на подвір'ї в горщиках – пристосовувалися до нових умов життя. У лісі вибираємо деревцята ті, що кращі та менші – аби приживалися. Більшу ялинку в горщик не посадиш – там коренева система завелика. Висаджувати в горщик можна тільки дерева обмеженої висоти – більші за півтора метра туди не влізуть, та й пошкодиться коренева система – така ялинка не приживеться.

Разом із тим, Ярослав Михайлович пояснює, як саме слід доглядати за хвойним деревом, аби воно щасливо пережило різдвяно-новорічні свята і змогло потім прижитися.

- Ялинку треба ставити не біля батареї, не забувати її поливати, але при цьому не перелити – достатньо півлітра холодної води двічі на тиждень. На Закарпатті, яке відоме теплими зимами, дерево можна висадити в ґрунт одразу після свят. Або винести з хати після свят і почекати до весни, а тоді підготувати посадкову яму і висадити ялинку вже напровесні. За деревом треба доглядати, поливати, аби прижилося.

СКОРІШ ЗА ВСЕ – НЕ ПРИЖИВЕТЬСЯ

Цікаво, що чимало скептиків переконують, що такі ялинки навряд чи приживуться.

- Хвойні дерева загалом вибагливі, вони не люблять пересаджень, а якщо вже займатися цим – то у відповідну пору року та за відповідних умов, – каже Ярослав Козак, керівник еко-турфірми «Добре поїхали». – Відтак, що ви купите ялинку в горщику, що – чіповану зрубану на базарі, результат матимете один: дерево використаєте тільки одноразово за призначенням – як декорацію до новорічних свят.

Для того, аби було інакше, треба, певно, купувати дорогі ялинки в зелених центрах – там все-таки їх спеціально вирощують у горщиках, із дотриманням умов температури та вологості, відповідним підживленням, знову ж таки, коренева система вже призвичаєна. Так більше шансів, що це хвойне дерево у вас збережеться, і з ним ви зустрінете ще не одне свято. Але й коштує воно у п’ять разів дорожче за звичайну ялинку із новорічного базару.

СПОСІБ ЖИТТЯ ЯЛИНЦІ НЕ ПІДІЙШОВ…

Хоча й тут не все так просто.

Минулого року таку ялинку – живу, в горщечку, придбало собі молоде подружжя киян – Олекса та Марічка Косенки.

- Ідея була розжитися ялинкою, яка ростиме разом із нашою сім’єю – зустрічати й проводжати із нею свята щороку, – розповідає Олекса. – Відтак, ми купили хвойне деревце в одній із мереж у місті, добре зустріли з нею Новий рік. Причому, це була не звична смерічка чи ялиця, а спеціальний вид сосни – коніка, яка пристосована, як нам пояснили, до вирощування в умовах закритого ґрунту. У нас вона добре пережила новорічні свята, весною навіть пішла в ріст. Але у нас така специфіка роботи, що влітку майже на місяць виїжджаємо з дому (Олекса тренує хлопчаків за українським бойовим звичаєм, влітку у них – табори, – авт.). Тому нашу ялинку ніхто не поливав, і вона всохла. Шкода, звісно, але для нас ця практика виявилася неприйнятною. Більше ялинку в горщику не заводитимемо. Хоча й зрубану ніколи не використовуємо: ми купуємо кілька гілочок, прикрашаємо ними люстру, я поєдную до вимикача світла гірлянди – отакий у нас новорічно-хвойний декор.

ЯК НЕ ЗАСУХА, ТО ЗЛИЙ СУСІД

Хоча не факт, що вашу ялинку з горщика, любовно висаджену після свят, не спіткає інша біда – і мова не про засуху, а про сусіда з іншої квартири.

Саме про такий прикрий випадок нам розповіла еколог з Ужгорода Оксана Станкевич-Волосянчук:

- У нашому дворі колись росла саме така ялинка із горщика: в моєму дитинстві якось мама принесла живу ялинку в горщику. Ми святкували з нею Новий рік, а навесні висадили деревце у дворі. Доглядали, плекали. Зрештою, вона виросла у висоту на 1,5 м, а потім на якийсь черговий Новий рік її сусід тишком-нишком зрубав, – розповіла пані Оксана.

А от у Литві такі ялинки в горщику користуються популярністю уже понад десять років, втім, як і загалом по Європі, розповідає читачка Укрінформу з Вільнюса Марина Делеган.

- У нас ялинки в горщику дуже популярні, придбати їх можна у спеціалізованих крамницях лісництв – можна під’їхати і купити на вибір, або замовити попередньо в Інтернеті. Продають такі ялинки також біля супермаркетів. Ціна за зрубану ялинку ~ 15-20 € (1м-1,5м); у вазоні срібні ялинки десь по 20-25 €; нормандські ялинки преміум класу у вазонах – від 30 €, – розказує пані Марина. – Ялинки у вазонах люди часто висаджують потім біля будинків, у парках... Це загальна практика, більшість дерев приймається.

КІЛЬКА ПРАВИЛ ДЛЯ ГОСПОДАРЯ ЯЛИНКИ

Ну, власне, якщо ми все-таки переконали вас цьогоріч спробувати змінити традиції – і зустріти Новий рік із ялинкою в горщику, то ось вам наостанок кілька порад, як доглядати за деревцем так, аби воно успішно пережило свята, а потім захотіло жити далі у відкритому ґрунті.

Є кілька правил. Ставити потрібно на світлому місці, але не під прямі сонячні промені з вікна, також – не біля батареї чи каміна. Крім того що дерево слід поливати, його треба раз на два дні обприскувати. Також слід завважити, що в кімнаті ялиці, яку ви потім плануєте висаджувати, треба перебувати не більше як 7-10 днів. Після свят дерево варто винести на балкон, стежити, аби не перемерзло в сильні морози та не обгоріло на першому весняному сонці. Навесні дереву треба вибрати місце, де воно житиме – ялинка любить притінене місце, вона виростає в тіні до 15 м, також їй до вподоби кислі ґрунти. Бажано при висадці посадкову яму підживити спеціальними добривами для хвойних, полити та замульчувати. Ну, і зрідка навідуватися до свого дерева і поливати.

А ЯКЩО МИ ВАС НЕ ПЕРЕКОНАЛИ….

Ну, й насамкінець. Якщо ми вас таки не переконали – і ви не змінюватимете сімейної традиції купувати до свят зрубану ялинку, то ось вам наостанок життєствердна (чи заспокійлива) репліка одного з наших спікерів – керівника еко-турфірми Ярослава Козака.

- Насправді термін «зрубана ялинка» нам дещо нав’язаний, і тут варто розставити акценти, аби справді не совістити самого себе за зрубане дерево, – пояснює Козак. – Більшість новорічних дерев на наших ринках спеціально вирощені для того, аби їх зрубали та продали для святкування Нового року. І деревцят цих насаджено в такій кількості, що можна забезпечити увесь багатомільйонний Київ. Для цього розроблена лісівниками ціла процедура – сосни та ялинки садять на спеціальній відкритій території, на визначеній відстані – аби дерево рівномірно обростало гіллям і тягнулося доверху. (У природі ялинки дуже рідко бувають такої ідеальної круглої форми, зазвичай, вони однобокі, рідкі). Зрештою, це така ж процедура, як вирощування картоплі – ми ж не ридаємо над картоплинами, коли чистимо їх для смачної вечері, – жартує пан Козак. – Тому новорічну ялинку треба сприймати так само… Нам цьогоріч із групою вдалося поїхати до Боярського лісництва на плантацію ялинок – люди побачили, як вирощують деревця – із насіння, до пухнастих однорічок у теплицях і до, власне, плантації. Зрозуміли також іще один факт: що наші ліси – це здебільшого не природні насадження, а плантації, де лісівники вирощують дерева. І цікаво: що молодший ліс – тим більше він дає кисню, бо швидше проходить процес фотосинтезу. Власне, після екскурсії у моїх туристів зникли всі питання щодо новорічних ялинок, і кожен додому поїхав зі свіжою сосонкою з лісництва. Ще приємніше, що дерева в лісництвах втричі дешевші, ніж на ринках (якщо там ціна стартує від 300 грн – то в лісництві таку ж майже метрову сосну можна придбати від 75 до 100 грн).

Тетяна Когутич, Ужгород

АНАЛІТИКА
25.12.2017 10:30

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2369605-zapalit-girlandi-i-ne-zabudte-politi-alinocku.html

Далі...

Жива чи штучна? Екологи радять, яку ялинку краще обрати на Новий рік

Точиться чимало дискусій на тему, яку ялинку краще обрати до свят. У цьому матеріалі розберемо всі плюси та мінуси живої та штучної ялинок.
Розглянемо переваги та недоліки штучної хвої.

Плюси штучної ялинки:

* гарна;

* рівненька;

* хвоя не обсипається;

* деревце не “вмирає”;

* її можна багато років використовувати;

* після свят не потрібно думати, як її утилізувати.

Мінуси штучної ялинки:
* Штучна ялинка — це продукт виробництва. А отже, як і за будь-якого виробництва, у процесі її виготовлення використовуються ресурси, зокрема енергія, вода тощо. А також продукуються відходи та викиди в атмосферу. Такі ялинки виготовляють найчастіше з ПВХ (який отримують з нафтових ресурсів — вони не відновлюються) — токсичного та небезпечного для життя і здоров’я людей, а також для навколишнього середовища. ПВХ є одним з найнебезпечніших видів пластмас, який при нагріванні виділяє аналог бойового отруйного газу — фосгену. А де ми любимо ставити ялинки? Звісно, біля вікна, під батареєю, тобто там, де вони мають змогу нагріватися.

* Більшість штучних ялинок, які в нас продаються, привозять з Китаю. Тобто додайте сюди ще витрати енергії, палива та забруднення при транспортуванні.

* Навіть якщо ви купили надзвичайну ялинку, яка відповідає найвищим стандартам якості, майте на увазі, що досі вплив всіх її складових не до кінця вивчений. Не всі компоненти вказуються на етикетці, сертифікати теж бувають різні і отримуються по-різному.

* Мине 3, 6, 10 років, ялинка втратить свій товарний святковий вигляд, її потрібно буде утилізувати. Однак матеріал, із якого зроблена більшість ялинок не розкладається на сміттєзвалищі багато-багато років. Спалювати її також небезпечно.

Ельф / "NewWest Media"

Свої "за" та "проти" є і у її натурального "конкурента".

Плюси живої ялинки:

* запах;

* "виготовлена" з натуральної сировини;

* виділяє ефірні масла, які мають бактерицидні властивості, позитивно впливають на нервову систему, знімають напругу;

* повністю біо-розкладається;

* неповторна.

Мінуси живої ялинки:
* рубають живе дерево, яке більше не виросте;

* опадає хвоя;

* можна забруднитися смолою;

* треба щороку після свят думати над утилізацією.

"Легальні" новорічні ялинки висаджують спеціально для продажу. Найчастіше їх вирощують там, де не буде рости нормальний ліс (наприклад, під магістральними лініями електропередач). Також їх отримують у процесі прорідження молодого лісу. Поки ялинки ростуть, одночасно, вони поглинають величезну кількість газів і створюють середовище для існування птахів, тварин, комах. Гроші, отримані від продажу таких ялинок, зазвичай йдуть на відновлення лісу. Утім, на жаль, не треба забувати, що існує чимала проблема з "нелегальними" ялинками. Тому обирайте лише ті дерева, що мають спеціальні ярлики з вигравіюваним лазерним штрих-кодом на нижній частині стовбура. Ялинки, зрубані браконьєрами нелегально такої позначки не мають.

Висновок:

Якщо ви дійсно думаєте про екологічність власної "новорічної ялинки", купуйте "легальну" натуральну ялинку зі штрих-кодом, яка спеціально вирощена для цих цілей. Або своїми руками зробіть з підручних матеріалів: наразі в мережі можна знайти силу-силенну ідей для натхнення. Можна придбати ялинку в горщику, але лиш за умови, що навесні ви її висадите в ґрунт.

Деякі дослідження говорять, що штучна ялинка має "відслужити" бодай 20 років, щоб виправдати (для планети) своє виробництво. 

 

Світлана Матус

25.12.2017 10:57 UA.NEWWEST.MEDIA

http://nk.org.ua/obshchestvo/jiva-chi-shtuchna-ekologi-radyat-yaku-yalinku-krasche-obrati-na-noviy-rik-126604

Далі...

Ужесточение ответственности за недостоверные сведения о лесных пожарах

21 декабря 2017 года Государственная дума Российской Федерации приняла в первом чтении поправки в Кодекс РФ об административных правонарушениях (КоАП), которые вводят штрафы за непредставление или несвоевременное представление сведений о пожарной опасности в лесах и о лесных пожарах.

Правительственная инициатива разработана в целях профилактики лесных пожаров и предлагает дополнить КоАП новой статьёй, которая усиливает ответственность должностных лиц за сокрытие информации о пожарной опасности в лесах или предоставление ложной информации.

Нередко региональные власти предоставляют недостоверные сведения о пожарной ситуации в регионе, умаляя реальные цифры. В результате расхождения в сведениях о реальной пожарной опасности в лесах, особенно на территории Сибири и Дальнего Востока, невозможно своевременное введение режимов чрезвычайной ситуации, а также затрудняется эффективная межведомственная координация деятельности по тушению лесных пожаров. «В результате средства на профилактику и борьбу с пожарами выделяются в соответствии с предоставленными данными, то есть меньше необходимого из-за недостоверной картины. Чтобы исправить эту ситуацию, предлагается установить ответственность для должностных лиц за непредставление или несвоевременное предоставление сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожарах», – отметил заместитель председателя комитета ГД по экономической политике, промышленности, инновационному развитию и предпринимательству Владимир Гутенев.

После сильных лесных пожаров 2010 года в России была введена диспетчеризация лесных пожаров. Обязанность предоставлять в Федеральное агентство лесного хозяйства сведения о пожарной опасности в лесах и лесных пожарах была возложена на уполномоченные органы исполнительной власти в субъектах Российской Федерации. При этом, по словам заместителя Министра природных ресурсов и экологии Российской Федерации – руководителя Федерального агентства лесного хозяйства Ивана Валентика: «Мерами административного принуждения обязанность по информированию о лесных пожарах не обеспечена». В связи с этим возникает необходимость изменения законодательства заявил руководитель Федерального агентства лесного хозяйства Иван Валентик.

http://roslesvesti.ru/uzhestochenie-otvetstvennosti-za-nedostovernye-svedeniya-o-lesnyh-pozharah/

Далі...

Уряд затвердив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів з ведення лісового і мисливського господарст

Уряд затвердив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг

Постанова забезпечить правове врегулювання механізму фінансування лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів.

Згідно з Порядком головним розпорядником бюджетних коштів визначено Міністерство аграрної політики та продовольства, а розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми – Державне агентство лісових ресурсів. Останнє, за погодженням з Мінагрополітики, утворюватиме комісію, яка розподілятиме бюджетні кошти між одержувачами.

В цілому фінансування використовуватиметься з метою забезпечення збалансованого розвитку лісового і мисливського господарства, спрямованого на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів, підвищення ролі лісового сектору в національній економіці.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 20 грудня 2017 р. № 1016

Київ

Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг

Відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем’єр-міністр України                            В. ГРОЙСМАН

Інд. 75

Порядок та перелік, що додаються:

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 20 грудня 2017 р. № 1016

ПОРЯДОК

використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг

1. Цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики за програмою “Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді”, на здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг (далі — бюджетні кошти).

Бюджетні кошти використовуються з метою забезпечення збалансованого розвитку лісового і мисливського господарства, спрямованого на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів, підвищення ролі лісового сектору в національній економіці.

2. Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінагрополітики, розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем  бюджетної програми — Держлісагентство.

3. Одержувачами бюджетних коштів є:

державні об’єднання (підприємства), які ведуть лісовпорядкування, на землях підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства;

державні лісогосподарські підприємства, що належать до сфери управління Держлісагентства, які не проводять рубки головного користування відповідно до обґрунтованих показників з урахуванням регіональних особливостей та природно-кліматичних умов.

4. Бюджетні кошти спрямовуються на здійснення відповідно до статей 46, 47, 51, 53 Лісового кодексу України, Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р. № 271, Концепції боротьби з деградацією земель та опустелюванням, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 р. № 1024 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 86, ст. 2439) заходів з лісовпорядкування, лісорозведення і відновлення лісів, охорони (у тому числі від пожеж) і захисту лісів, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг.

5. Обсяг бюджетних коштів визначається як різниця між загальною нормативною потребою у видатках на здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів (у тому числі від пожеж) у лісовому фонді, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг і обсягом надходжень власних коштів одержувачів бюджетних коштів від провадження лісогосподарської діяльності з урахуванням того, що кошти, які надійшли від реалізації деревини, одержаної від рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, спрямовуються у повному обсязі на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів у лісовому фонді, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг.

Визначення вартості одиниці робіт, пов’язаних з веденням лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів (у тому числі від пожеж) у лісовому фонді, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, здійснюється кожним одержувачем бюджетних коштів у нормативно-технологічних картах, що розраховуються на основі типових та комплексних норм виробітку, часу та витрат, затверджених в установленому порядку.

6. Розподіл бюджетних коштів між їх одержувачами здійснюється комісією, яка утворюється Держлісагентством, за погодженням з Мінагрополітики. До складу комісії входять представники Держлісагентства, його територіальних органів.

7. Територіальні органи Держлісагентства, одержувачі бюджетних коштів подають Держлісагентству проекти планів заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів (у тому числі від пожеж) у лісовому фонді, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг разом з узагальненими розрахунками і обґрунтуванням, на підставі яких Держлісагентством затверджується зведений план заходів, який погоджується з Мінагрополітики.

На підставі витягів із зведеного плану заходів одержувачі бюджетних коштів складають та затверджують виробничо-фінансові плани з ведення лісового та мисливського господарства та охорони навколишнього природного середовища і надсилають їх на погодження територіальним органам Держлісагентства.

Територіальні органи Держлісагентства погоджують виробничо-фінансові плани одержувачів бюджетних коштів, узагальнюють їх і подають Держлісагентству на погодження затверджені зведені виробничо-фінансові плани.

8. Погашення бюджетної кредиторської заборгованості, зареєстрованої в органах Казначейства, здійснюється в установленому законодавством порядку.

9. Закупівля товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти здійснюється в установленому законом порядку.

10. Операції, пов’язані з використанням бюджетних коштів, відображення у первинному та бухгалтерському обліку інформації про отримані (створені) оборотні і необоротні активи, а також відкриття рахунків, реєстрація і облік зобов’язань в органах Казначейства та операції, пов’язані з використанням бюджетних коштів, здійснюються в установленому законодавством порядку.

11. Територіальні органи Держлісагентства подають щокварталу до 1 числа наступного місяця Держлісагентству інформацію про виконання плану заходів для її узагальнення і подання до 5 числа Мінагрополітики.

Мінагрополітики подає щокварталу до 10 числа наступного місяця Мінфіну інформацію про виконання зведеного плану заходів та щороку до 1 лютого наступного року за підсумками річної діяльності.

12. Складення та подання фінансової і бюджетної звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.

_____________________

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 20 грудня 2017 р. № 1016

ПЕРЕЛІК

постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 253 “Про порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства та для створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг” (Офіційний вісник України, 2007 p., № 14, ст. 512).

2. Постанова Кабінету Міністрів України  від 22 лютого 2008 р. № 59 “Про використання у 2008 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства, створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 15, ст. 366).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 2010 р. № 406 “Про порядок використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства, створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 43, ст. 1405).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2011 р. № 82 “Питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства, створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 10, ст. 459).

5. Пункт 31 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 р. № 968 “Питання Державної фінансової інспекції” (Офіційний вісник України, 2011 p., № 71, ст. 2684).

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2012 р. № 212 “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді” (Офіційний вісник України, 2012 p., № 22, ст. 832).

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2013 р. № 89 “Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 253” (Офіційний вісник України, 2013 р., № 11, ст. 420).

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 274 “Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 253” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 40, ст. 1194).

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. № 275 “Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 40, ст. 1195).

_____________________

https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-vikoristannya-koshtiv-peredbachenih-u-derzhavnomu-byudzheti-dlya-finansuvannya-zahodiv-z-vedennya-lisovogo-i-mislivskogo-gospodarstva-ohoroni-i-zahistu-lisiv-u-lisovomu-fondi-stvorennya-zahisnih-lisovih

Далі...

Чипирование леса сократило нелегальные вырубки в Иркутской области на 53%

По данным экспертов Общероссийского народного фронта, в 2016 году "черные лесорубы" заготовили 1,1 млн куб. древесины

ИРКУТСК, 25 декабря. /ТАСС/. Система маркировки древесины, внедренная в Иркутской области в качестве федерального пилотного проекта, позволила за три месяца сократить нелегальные вырубки леса более чем вполовину, сообщил 25 декабря журналистам губернатор региона Сергей Левченко.

По оценке экспертов Общероссийского народного фронта, в 2016 году "черные лесорубы" заготовили в Иркутской области 1,1 млн куб. древесины, что составляет 71% от общего объема нелегальной лесозаготовки в РФ. Легальный объем рубок в 2016 году составил в регионе 35,3 млн кубометров (1 место в России).

СМОТРИТЕ ТАКЖЕ
Власти и силовые ведомства Омской области будут вместе бороться с незаконной рубкой лесаПравительство РФ установило новые правила доступа к лесным ресурсам на Дальнем ВостокеВласти Мурманской области и WWF будут вместе бороться с браконьерами

"Мы с 1 сентября начали пилотный проект по маркировке древесины - чипирование леса. За это время [подготовлено] 220 тысяч идентификационных карт, при помощи которых можно отследить каждую партию леса. Нелегальная заготовка древесины была снижена на 53% по отношению к этому же периоду прошлого года", - сказал Левченко.

По словам главы региона, Рослесхоз предложил Иркутской области провести всероссийскую конференцию для передачи этого опыта другим регионам. "Пока я отказался. Как минимум, нам нужно поработать первые полгода в следующем году, чтобы результаты были более определенные и долговременные. Пока мы только разворачиваемся по этому проекту", - отметил он.

О пилотном проекте

С сентября 2017 года в Иркутской области выдают чипы лесопользователям для маркировки каждого бревна, которое будет отправляться на экспорт или продаваться на территории России. Они хранят занесенную в специальную базу данных информацию о происхождении древесины и гарантируют, что дерево срублено легально. Так в Иркутской области внедряется разработанная по поручению правительства РФ информационная система "Лесрегистр", призванная бороться с браконьерскими вырубками и незаконной продажей леса.

Она предусматривает обязательную регистрацию пунктов приема, переработки и отгрузки леса, а также регулярную подготовку отчетов о прошедшей через них древесине.

Иркутская область - один из самых богатых лесом российских регионов, около 83% территории субъекта покрыто деревьями. По данным Минприроды области, на 2017 год запасы леса в регионе составляют 9,1 млрд куб.(11,7% от общероссийских запасов). Правительством РФ Иркутская область была выбрана в качестве пилотного региона для внедрения системы "Лесрегистр". Ранее сообщалось, что другие регионы, на которые распространится опыт применения маркировки леса, Рослесхоз определит в 2018 году.

Экономика и бизнес 25 декабря, 7:44

Подробнее на ТАСС:
http://tass.ru/ekonomika/4840001

Далі...

Скандал довкола рубки: Зчепилися екологи з лісівниками (ВІДЕО)

Нещодавно в Ужгороді спалахнув скандал довкола рубки в одному з мікрорайонів міста – на Шахті.

Зчепилися екологи з лісівниками. Мовляв, останні проводили незаконну рубку на території Ботанічного саду, що заборонено законом. Лісівники всі звинувачення відкидають, але санітарну рубку, як вони її називають, зупинили. Прокуратура відкрила кримінальне провадження.

 В мікрорайоні Ужгорода – Шахта знаходиться ліс, який входить до складу Ботанічного саду УжНУ. Що, у свою чергу, є частиною природно-заповідного фонду. Вирубувати дерева тут категорично заборонено законом. Та де там ліс, будь-які нищівні дії, тут заборонені. 

Днями в мережі з’явилися фото з пеньками та поміченими деревами, які, імовірно, рубали на території цього, таки, лісу. Екологи із критикою не забарилися. У бік лісівників градом «посипалися» звинувачення у порушенні закону. Лісівники у свою чергу кажуть: закону не порушували, проводили санітарну рубку. Дрова планували на заготівлю місцевим жителям, адже вже отримали 160 заяв. 

Таким чином, заготівля мала складати біля 305 кубометрів дров. Після скарги екологів та громадськості, вирубку призупинили. Та до цього встигли зрубати близько 69 «кубів». Не зважаючи на призупинення робіт, прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом рубки. Згідно з санкцією статті, порушникам закону загрожує штраф, обмеження або позбавлення волі до 3-х років. 

До слова, за поточний рік, за даними лісівників, незаконно зрубано 1757 кубометрів деревини.

Категорія : Суспільство



http://transkarpatia.net/transcarpathia/social/91798-skandal-dovkola-rubki-zchepilisya-ekologi-z-lsvnikami-vdeo.html

Далі...

Безпілотник охоронятиме ліс

Керівництво Сокирянського держлісгоспу щороку намагається купувати якусь нову техніку для допомоги в охороні лісів. Тут є квадроцикл та квадрокоптер для охорони мисливських угідь. Новинкою є безпілотник іноземного виробництва вартістю 60 тисяч гривень. Він може підніматися на висоту 5000 метрів та опускатися до людського зросту. Нині цей держлісгосп – єдиний у лісовій галузі на Буковині, який має такого крутого «помічника».

Наталія ВЕЧОРОВА, Чернівецька область

Сьогодні, 14:39

http://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/32862/

ЗА ТЕМОЮ

Дроны на взлете

В КНР поддержат производителей беспилотников
Текст: Константин Волков
Российская газета - Федеральный выпуск №7458 (292)

Объем рынка коммерческих беспилотных летательных аппаратов (БПЛА) в Китае может уже через три года превысить 9,1 миллиарда долларов.


А к 2025 году он достигнет 26 миллиардов долларов, прогнозируют в Министерстве промышленности и информатизации КНР. Китайский минпром уже заявил, что будет поддерживать собственных производителей дронов и способствовать их продвижению на мировых рынках.

Сегодня Китай - крупнейший в мире производитель БПЛА. Еще год назад эксперты предсказывали, что рынок дронов в КНР вырастет через восемь лет максимум до 18 миллиардов долларов. Но в течение 2017 года китайцы стали использовать беспилотники настолько активно, что такой рост не удивляет.

Дроны в Китае используются для съемки с высоты в геодезии и картографии. Они распыляют удобрения над сельхозугодьями. Их используют для патрулирования в целях безопасности, для мониторинга лесов, на развлекательных мероприятиях. Кроме того, логистические компании проводят эксперименты, пытаясь приспособить беспилотники для доставки грузов в труднодоступные места. И, разумеется, их широко использует армия. Летом был представлен военный дрон Caihong 5, способный нести до 1200 килограммов груза и с дальностью полета при спутниковом управлении около 2 тысяч километров. В ноябре китайская сторона показала многоцелевой TYW-1 с полезной нагрузкой до 370 килограммов.

И хотя, как полагают эксперты, китайские БПЛА по некоторым параметрам уступают западным образцам, они и стоят дешевле, поэтому у них нет недостатка в покупателях, в том числе и за границей.

https://rg.ru/2017/12/24/v-knr-podderzhat-proizvoditelej-bespilotnikov.html

Далі...

Ліси завжди були і залишаються головним ресурсом Закарпаття – аналітик

Ситуація навколо карпатських лісів загострилася, працівники наших лісгоспів висловили публічний протест проти нових рішень офіційного Києва у цій сфері, а Закарпатська облрада цей протест підтримала.

Втім ця ситуація далеко не нова. Можна навіть сказати, що вона типова для наших лісів. Хто їх буде рубати і в якій кількості - це завжди було каменем спотикання.

Карпатський край і особливо Закарпаття – найбільш лісистий регіон України. Площа лісів тут становить 694 тис. га, що становить понад половину обласної площі. Колись же цей відсоток сягав майже ста. Близько 1000 р. практично вся низинно-передгірна частина Закарпаття була вкрита лісами, луками, болотами. Широколис­тяні ліси чергувалися з великими безлісними ділянками. Заплави рік були заболочені. Річка і водоймища були повноводні і багаті на рибу. Тут мешкали видра, норка, річковий бобер, біляводні птахи. В лісах та улоговинах зустрічалися тури, зубри, лісові коні, лосі, пелікани, лебеді, білі чаплі, журавлі, дрофи, стрепети, баклани, вовки, оле­ні, дикі свині, козулі, бурі ведмеді, лисиці, рисі. Серед дерев пере­важав дуб. Його супутниками були граб, липа, тополя, вільха, лісова яблуня, дика груша, черешня, європейська сосна, ялиця, ялина.

Вирубування лісів почалося спершу у долині – наприклад, в околицях Виноградова з початку ХІІІ ст. Відтак воно поступово підіймалося в гори. Закарпатське тваринництво носило, так би мовити, лісовий характер: корів узимку годували переважно опалим листям, кози паслися молодими пагінцями, свині цілий рік харчувалися жолудями – саме через них, а не через деревину спершу найбільше цінувалися діброви, відображені навіть у назвах сіл – Дубове, Діброва, Дубки. Самі селяни живилися лісовими ягодами і грибами, деяким насінням дерев. Цукор заміняв мед диких бджіл, подекуди з нього робили і миттьовий мед (слабоалкогольний напій).

Заселення гірських лісистих регіонів проходило у ХIV-ХVII ст. Ліси випалювали і розчищали – “іртували”. Тому у ХVIII-XIX ст. відбулося їх скорочення як на верхній межі з боку субальпійських лук, так і на нижній - в річкових доли­нах. За цей період вирубано більшу частину первинних лісів (букових, ялинових, ялицевих). З тваринного світу зникли тур, тарпан, лось. Зменшилося число парнокопитних, бурих ведмедів, вовків, рисей, бор­суків, європейських норок, річоквих видр, глухарів, тетерів, рябчи­ків. З субальпійської зони зникли альпійський бабак, сарна, білка, куріпка, заєць-біляк. З ХVII ст. власники доміній запроваджують деякі природоохоронні заходи, особливо щодо дібров. Ужгородські урбарії 1631 і 1691 р. свідчать про заборону рубання лісів в околицях двадцяти сіл. 1715 р. вийшов державний закон, що забороняв самовільні рубки.

Першими поселенцями у наших горах були невеликі групи пастухів. 1775 р. Марія-Терезія видала указ про переселення на Закарпаття лісорубів з Зальцкаммергута, що у Верхній Австрії. Вони заготовляли деревину, необхідну для солотвинських солерудників. На той час лісокористування майже всієї Мараморощини було повністю підпорядковане потребам солеварень. Шахти постачали щорічно до 30 тис. тон солі. У Великому Бичкові, Солотвині та Буштині сіль вантажили на плоти, які сплавляли по Тисі аж до Дунаю. Тільки по Тересві німцями і українцями на поч.ХХ ст. сплавлялося 100-120 тис. стовбурів, які далі виловлювали біля пунктів складання плотів. Придатним для цього був тільки добре дрейфуючий хвойний лісоматеріал ялиці та смереки певних розмірів з пагорбів. Спершу використання проводилося з використанням вибіркових рубок. Збільшення потреби в деревині сприяло поширенню суцільних рубок. Машини та інструменти для солеварень і лісорубів виготовлялися спершу у Кобилецькій Поляні, де 1774 р. споруджено домну, пізніше і в Діловому. Для виплавки доставленої возами залізної руди потрібне було деревне вугілля, сировиною для якого служили букові ліси з ближчих прирічкових територій. З побудовою 1872 р. залізниці до Сиготу припинилося транспортування солі по Тисі. На той момент хвойні праліси було знищено на 90%. 1876 р. створено Угорську королівську дирекцію з лісового господарства. Уздовж Тиси починають виникати лісопилки. У Великому Бичкові засновано завод сухої перегонки деревини, який належав Угорсько-швейцарському товариству з видобутку соди і був першим хімічним підприємством в Угорщині. 1903 р. у Чинадієві відкрито сірникову фабрику “Вулкан”. У чеську добу обсяг рубок різко зростає, чому сприяло прокладання вузькоколійок з хащ до лісопилок, яких налічувалося вже 46. Наш ліс експортувався по всій Європі.

За радянської доби лісова справа максимально інтенсифікується. З трьохсот споруджених за той час підприємств 120 припадало на лісову і деревообробну галузь. Рубки зростали щороку.1955 р. вирубано майже удвічі більшу кількість лісу, ніж передбачали прийняті норми вирубки. 1957 р. створено трест “Закарпатліс” з 14 лісокомбінатів. Інший трест “Закарпатліспромгосп” об’єднав лісгоспи. Лише на зламі 1970-80-х відтворення лісів стало випереджати рубку. Але початок 90-х позначився хижацькими несанкціонованими (браконьєрськими) рубками, що різко погіршило екологію цілої області.

Нині більшістю лісів відає Закарпатське управління лісового господарства, що в Ужгороді на Собранецькій, 156. Воно є спеціальним уповноваженим органом Держкомлісгоспу України. Експлуатаційний фонд лісів нині становить 43,7% від загальної площі усіх насаджень. Річні нормативно дозволені рубки головного користування та рубки, пов’язані з веденням лісового господарства (чистки) складають 1,3 млн. кубів, або 46% від щорічного середнього приросту. Управлінню підпорядковано 18 лісогосподарських підприємств, що хазяйнують на площі 492 тис. га. Ще 80 тис. га лісу – у віданні “Закарпатагролісу”, 67 тис. га – під Карпатським біосферним заповідником, національними парками “Синевир” і “Ужанський” і Закарпатським лісотехнікумом. 10 тис. га – в Ужгородського військового лісництва.

З усіх лісів 148,5 тис. га складають мисливські угіддя, в яких налічується 875 оленів і стільки же козуль, 222 вепрі, 41 лань, 55 ведмедів, 418 глухарів, 48 тетеруків, 557 лисиць, 644 куниці (дані 2005 р.). У лісгоспах діє вісім форелерозплідників.

Сьогодні лісовий фонд Закарпаття охоплює 694 тис. гектарів, в тому числі 647 700 га, вкритих лісом (решта припадає на дороги, водотоки, вирубки, сінокоси та культури до 8 років). З них 484 тис. га перебувають у користуванні Держкомітету лісового господарства, 121 тис га - у Міністерства аграрної політики, 75 тис. га – у Міністерства екології і природних ресурсів, 10 тис. га – у Міністерства оборони, 4 тис. га – у Міністерства освіти і науки. Лісистість Закарпаття складає 50,8%, лісова площа на одного мешканця – півгектара.

Домінують тут листяні ліси – 434 тис. га (67%), на хвойні припадає 213 тис. га. Запас деревини у закарпатських лісах складає 131 млн. кубів, причому 69 млн. припадає на хвойні породи. Це пояснюється посиленою експлуатацією і посадками смереки у минулому. Середній запас деревини на Закарпатті (310 кубів на гектар) є вищим, ніж у Німеччині чи Австрії, але нижчим, ніж у Швейцарії. Річний приріст 5 кубів на гектар менший, ніж у трьох названих країнах. Ліси, призначені виключно для промислових потреб, складають зараз 43% всіх лісів. На решті територій лісокористування обмежене. Щорічнолісосіки охоплюють площу 1200-1500 га. Для Закарпаття заплановані на період з 2000 до 2010 р. обсяги головного користування становлять щорічно 529.900 кубометрів деревини. Але в останні роки передбачених обсягів досягти не вдавалося, зокрема 2001 р. виконано лише 82% рубок. Від рубок, пов`язаних з веденням лісового господарства, додатково було зрубано ще 483 тис. кубів, тому загальний обсяг заготованої деревини склав 921 тис. кубів.

Лісостани Закарпаття, що покривають добру половину області, складаються з порід, поширених у всій Центральній Європі: бук (59%), смерека і ялиця (32%), дуб (7,5%). Далі йдуть ясен, явір, в`яз гірський і ще рідкісніші породи. Дубово-ясеневі заплавні ліси типові для річкових терас Тиси, Боржави і Латориці. Діброви з участю південноєвропейських видів дуба зростають зростають на південному схилі Чорної гори (на схід від Виноградова) і Юлівських гір (на південь від Виноградова за Тисою) – це найтепліші місця на Закарпатті. Також діброви поширені на горбогір`ї на краю Паннонської низовини, обмеженої лінією Ужгород – Мукачево – Хуст – Виноградів – Берегово – Чоп. Тут на окремих масивах площею від десятків до сотень гектарів збереглася рослинність грабово-дубових пралісів. Третій дібровний комплекс – уздовж вулканічної гряди Вигорлат-Гутинського хребта, який ще звуть Передкарпаттям. Якщо наприкінці ХІХ ст. під дубом було 90 тис. га, то тепер лише 30тис.

Бук росте на Закарпатті на висотах від 350 до 1450 м. Найбільші його запаси у Карпатському біосферному заповіднику (Угольсько-Широколужанський, Марамороський, Чорногірський масиви). Довгий час букові лісостани були поза сферою господарської зацікавленості, використовувалися лише як мисливські угіддя. Тільки з початку ХІХ ст. настав час і їх масштабного вирубування з наступним залісненням смерекою.

Природні смерекові ліси зростають на висоті 1200-1650 м, де лісова підстилка складається з шарів переважно недозрілого гумусу. Особливо добре сформувалися такі ліси в умовах Мараморосько-го кристалічного масиву і Чорногірського хребта. У передгісрьких і низинних же лісах теж багато смереки – насадженої людиною.

Для субальпійської зони Карпат типовим ландшафтом виступає криволісся, яке утворюють сосна гірська, вільха зелена та ялівець сибірський. Вони творять майже цілком чисті зарості з підліском, який змінюється залежно від місцезростання.

Нині наше лісове господарство переживає чергову реорганізацію, пов’язану зі зміною відносин власності, новими умовами господарювання, екологічними викликами, а особливо інтеграцією у європейський економічний і правовий простір . Проте тривала історія свідчить: ліс – стратегічне багатство краю, котре не повинно опинитися у байдужих і липких руках.

Сергій ФЕДАКА

24.12.2017 АНАЛІТИКА
Джерело

Далі...

«Натурально-нелегальні», «набірні», «штучні» – які ялинки й за скільки можна купити в Луцьку?

«Лісових красунь» з обіцяними «бірками» в нашому місті знайти не вдалося…

В оселях українців вже побував із подарунками Святий Миколай. Завтра, у понеділок – вперше як державне свято-вихідний – ми відзначатимемо «католицьке» Різдво. А там вже й рукою подати до Нового року та звичнішого для абсолютної більшості з нас «православного» Різдва. Уявити цикл різдвяно-новорічних свят майже неможливо без ялиночки. У когось вона вже стоїть у кімнаті. Проте більшість з нас, вочевидь, ще тільки планують придбати і прикрасити «лісову красуню». Де й за скільки це можна зробити в Луцьку?

Походжаючи базаром у пошуках зелених лісових красунь, першим ділом натрапляю на так-звані «набірні» ялиночки.

Походжаючи базаром у пошуках зелених лісових красунь, першим ділом натрапляю на так-звані «набірні» ялиночки. Вони складені із молоденьких гілочок і прикрашені справжніми ялинковими шишками. Розмір: від геть мініатюрних – до мало не метрових. Просто на асфальті їх стоїть з добрих півсотні – вибирай будь-яку!

– Звідкіля Ви привезли цю красу і хто її робив?, – цікавлюся у продавчині ялиночок, пані Марії.

– Ці ялиночки з Прикарпаття, робили ми їх самі. Коштують від 20-30 – до 50 гривень, – розповідає жінка.

Тим часом лісівники цьогоріч вкотре пообіцяли дати бій всіляким браконьєрам і поставити на ринок достатню кількість «легальних» лісових красунь.

Тим часом лісівники цьогоріч вкотре пообіцяли дати бій всіляким браконьєрам і поставити на ринок достатню кількість «легальних» лісових красунь. Кожна з яких матиме чіп з номером і кодом. За яким на спеціальному сайті – ukrforest.com – можна буде з’ясувати не лише «легальність» дерева – а й місце, тобто конкретний ліс, з якого вона завітала на Ваше новорічне свято. Зрештою, щось подібне ми бачили й у попередні роки – щоправда тоді це, здається, називали «чипуванням». Щоправда, добре походивши напередодні містом, ялинок «з чіпами» я так і не побачив. Хоча ялинкові базари вже кілька днів як почали працювати. На одному з них – на «Варшавці» – продавець, скажімо, переконував мене, що сосни, які він пропонує по 100-150 гривень – «легальні».

– А чого ж тоді бірок на них немає?, – запитую в чоловіка.

– Бо вони розкисають! Будете купувати – я вам вчеплю!

Натуральним ялинкам є альтернатива у вигляді штучних. Найдешевша з тих, які вдалося знайти в Луцьку, мала 50 сантиметрів «зросту» і коштувала так-само 50 гривень.

Натуральним ялинкам є альтернатива у вигляді штучних. Найдешевша з тих, які вдалося знайти в Луцьку, мала 50 сантиметрів «зросту» і коштувала так-само 50 гривень. Найдорожча – заввишки «метр вісімдесят» – тягнула майже на тисячу двісті гривень. Музикант Анатолій Анатолійович саме розраховувався за невеличку – десь близько метра – штучну ялинку вартістю 130 гривень.

– Які Ви бачите в ній переваги перед натуральною?, – цікавлюся в чоловіка.

– Вона довговічна! Також не сиплеться. Постоїть зо два тижні – й чекатиме наступного Нового року.

Хоча природоохоронну суть штучних ялинок дехто нині ставить під сумнів. Мовляв, а чи рахував хтось, скільки природних ресурсів йде на виготовлення цього новорічного «псевдо-деревця»? І як воно впливатиме на довкілля після того, як «відслужить» своє? – Може воно й так, кажуть прихильники штучних ялинок – проте ж щороку таке деревце рятуватиме справжню ялинку!

Натомість перекладачка з італійської мови Галина Іванівна часу на подібну дискусію не має – адже до неї вже ось-ось завітають у гості донька разом із зятем-іноземцем. Тож жінка переймається не тільки тим, щоб смачно наготувати на стіл – а й святково прикрасити свій дім.

– Я хотіла би вже до католицького Різдва поставити ялинку. Велику, гарну пишну. Неодмінно натуральну – щоб пахла. Бо штучні – то не те. За справжню лісову красуню не пошкодувала б до 500 гривень.

Так біля однієї з квіткарень центрі я уздрів доволі оригінальні «ялиночки». В їх основі, вочевидь, лежав… звичайнісінький березовий віник.

До речі, добре пошукавши, можна знайти й «штучну» ялинку з природних матеріалів. Так біля однієї з квіткарень центрі я уздрів доволі оригінальні «ялиночки». В їх основі, вочевидь, лежав… звичайнісінький березовий віник. Щоправда, трохи видозмінений і закріплений на спеціальний каркас. А ще прикрашений дерев’яними кружальцями та електричною гірляндою. Вигляд ця, здавалося б, нехитра штука мала справді красивий і оригінальний. Хіба трохи спиняла ціна – 950 гривень.

Волинь-нова 
ПУЛЬС ДНЯ 24.12.2017, 10:12

https://www.volyn.com.ua/news/93522-naturalno-nelehalni-nabirni-shtuchni-iaki-ialynky-i-za-skilky-mozhna-kupyty-v-lutsku

Далі...