Які неприємні сюрпризи приготував українцям бюджет-2018

Верховна Рада України ухвалила найважливіший фінансовий документ країни – закон №7000 “Про Державний бюджет України на 2018 рік”

Так, доходи бюджету в наступному році заплановані на рівні 913,6 млрд грн (зростання на 18,5% в порівнянні з 2017). При цьому 165,3 млрд грн (майже на 30 млрд грн більше, ніж в 2017-му) вирішили виділити на оборону і безпеку.

Дефіцит бюджету складе 81,8 млрд грн (2,4% ВВП), а державний борг – 1 999,3 млрд грн (60% ВВП проти 63% в 2017).

Також «Бюджет-2018» передбачає підвищення з 1 січня мінімальної зарплати до 3 723 гривень, прожитковий мінімум до 1 700 гривень (з 1 липня – 1777 гривень, з 1 грудня – 1853 гривень). Зростання реального ВВП закладається на рівні 3%, індекс споживчих цін – 109%, а рівень безробіття – 9,1%.



Варто зауважити, що серед основних пріоритетів – економічне зростання, підвищення доходів населення, посилення обороноздатності, підтримка аграрного сектора, будівництво доріг, децентралізація, енергоефективність, а також розвиток людського капіталу.

Politeka запитала в експертів наскільки «Бюджет-2018» відрізняється від попередніх та яка реалістичність закладених у нього розрахунків.

Борис Кушнірук, економіст:

– Бюджет, який ВР ухвалила, є цілком реалістичним. Там немає чогось такого, щоб не відповідало ключовим тенденціям, які ми спостерігаємо цього року. Адже бюджет базується на показниках інфляції, зростанні курсу долара. Ці показники у нас не є завищеними.

Та й за показниками дохідної частини він також виконується.

Державний борг майже в 2 трлн грн – це, звісно, дуже багато, але проблема не лише в його розмірі. Не є чимось надзвичайним. Можна назвати низку країн, де борг значно більший. Річ у тім, що держборг є надто дорогим в обслуговуванні. Дуже високі проценти сплачуємо. Близько 150 млрд грн закладаємо на наступний рік лише на виплату процентів.

В бюджеті не закладене підвищення мінімальної зарплати, яке пропонував президент – на рівні 4100 грн. Там заклали 3700, хоча таке підвищення не є критичним по відношенню до рівня інфляції в цьому році та очікуваної у наступному.

Президент сказав, що за підсумками двох чи трьох кварталів, в залежності від економічних результатів, він пропонує уряду розглянути економічне підвищення. Так що підвищення до такого рівня можливе, хоч там є загроза, що це непрямий тиск на бізнес.

Одним із ключових пріоритетів бюджетної політики визначено підвищення доходів населення. Логічно, що доходи менш забезпечених верств населення мають зростати. Інша справа, що це має забезпечуватись не бюджетними витратами, а через забезпечення робочих місць. Тобто формування такого типу економіки, в якій сама економіка продукту зростання доходів. Тому тут є питання. Але вони не зводяться до бюджету. Це питання загальної економічної політики держави. Можемо мати зростання ВВП, але воно пов’язане із ситуацією на зовнішніх сировинних ринках. Якщо ціни на сировину впадуть, то все впаде за ними.

Помітно доходи людей у 2018 році не зростуть. Та це не так уже й погано. Адже якщо доходи зростають різко, а економіка такими темпами не росте, то це говорить, що відбувається деформація, за яку доведеться розраховуватись, зокрема, зростанням цін тощо.

Віктор Суслов, екс-міністр економіки України:

– Дохідна частина – найважливіша, коли говоримо про реалістичність бюджету. Фінансовий документ, зокрема, базується на прогнозуванні росту ВВП. 3% в наступному році – прогноз, який є більш-менш реальний. Оскільки останнім часом ростуть ціни на сировину. Україна, з її сировинною економікою, в цих умовах може збільшити експорт зерна, металів, руд – те, що в основному експортуємо на зовнішні ринки.

Інфляція стала основним макроекономічним показником. Цього року планувалось 7% річної інфляції, але за підсумками року у нас буде десь в районі 13-14%. Як бачимо, тут помилка майже вдвічі. Уряд та НБУ уже традиційно занижують показники. Хоч для виконання бюджету це не так і погано. Інфляція і в наступному році буде відчутно перевищувати вказану величину. Це забезпечить бюджету додаткові надходження, проте громадяни, відповідно, житимуть бідніше.

Валютний курс – також дуже важливий показник, який визначає для нас вартість імпорту. 29 грн за долар – це показник, який можна вважати реальним, якщо все було б стабільно, із забезпеченням платіжного балансу.

Не треба забувати, що Україна прийняла кілька важливих рішень, які обов’язково вплинуть на бюджет, зокрема, на зовнішнє фінансування. Йдеться про продовження на рік мораторію на продаж землі. А саме цього, запровадження в Україні ринку землі, вимагав від України МВФ. Це може вплинути на фінансування на тлі невиконання Україною низки інших зобов’язань.

Та й всіх ці антикорупційні скандали впливатимуть на поведінку МВФ. Вже є відповідні заяви. Отож в наступному році Україна може втратити частину кредитів МВФ. Це позначиться на валютній стабільності, приведе до падіння курсу гривні – до більшого рівня, ніж прогнозувалось. Із зовнішніми боргами загалом ситуація погана.

Україна за рік має погасити приблизно 7 млрд дол. зовнішнього боргу, не маючи таких резервів. Це також один із чинників, який може прогноз по валютному курсу дуже сильно підірвати.

Крім того, ми не прийняли рішення про відміну мораторію на експорт лісу кругляка. Це уже – мінус 600 млн євро від ЄС, і очікуваний від них транш теж не отримаємо. Є чимало пунктів невиконання Україною взятих на себе зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Все це впливатиме на ставлення Європи до нашої держави. Хоча треба розуміти – якщо влада доведе країну до дефолту, то цей бюджет- 2018 можна буде викинути.

Зауважу, що ВР ухвалила (в угоду ЄС) рішення про підвищення акцизних зборів на тютюнові та алкогольні товари. Там уже досягнули максимуму. Тепер відбудеться тінізація цих сегментів і надходження до бюджету будуть навіть меншими, ніж були. Тому у цій частині доходи бюджету не будуть виконані. Очікуваного приросту акцизних зборів, 12,5 млрд грн, не отримаємо.

Все це говорить, що бюджет знаходитиметься в зоні ризику його виконання.

Збільшення фінансування оборонного комплексу – складне питання. З одного боку, українська армія потребує оновлення. Але на глобальну модернізацію військово-промислового комплексу жодних українських бюджетів не вистачить. Плюс 30 млрд грн – це нічого не означає. Завдання не вирішується. Вочевидь, треба тратити стільки, скільки можемо собі дозволити. Для України на сьогоднішній день – це 5% ВВП. Таким є наш максимум. Знаходимось на 130 місці у світі за обсягом ВВП на душу населення – в одному ряду з африканськими країнами. Тому грошей на ефективне озброєння у нас немає.

Щодо збільшення мінімальної зарплати, то тут треба сказати, що бюджет прийняли із врахуванням пропозиції уряду – 3700 грн заклали на мінімальну зарплату.Пропозицію президента не взяли до уваги, що, швидше за все, викличне різку оцінку з його боку. Але тим самим уряд нагадав президентові, що ми все-таки живемо в парламентсько-президентській республіці. Хоч уже пролунали заяви, що пропозиції президента розглянуть в наступному році, якщо будуть економічні підстави для збільшення мінімалки. Скоріш за все нічого не врахують. Зарплату в 4100, що пропонував Порошенко, не приймуть.

Підвищення мінімалки до 3700 – це краще, аніж нічого не підвищувати. Однак при таки темпах інфляції це дуже мало. При цьому, депутати знайшли гроші, аби підвищити собі зарплати, прирівнявши їх до міністерських. Це негативно сприйметься людьми.

60% населення України знаходиться в дуже скрутному становищі, через що вимушені звертатись за субсидіями. Це свідчить про глибину бідності в країні. Владі треба було знаходити кошти для підвищення доходів малозабезпечених сімей, аби люди переставали потребувати субсидій. Цього не було зроблено.

В країні все більше і більше збільшується розрив між бідними і багатими. І це небезпечно для збереження стабільності в державі. Наступний рік буде роком серйозних соціальних протестів – люди будуть доведені до крайньої межі соціальною політикою.

http://yspih.com.ua/ukrayina/yaki-nepryyemni-syurpryzy-prygotuvav-ukrayintsyam-byudzhet-2018

Далі...

Фищук обіцяє буковинським лісівникам всебічну підтримку у роботі

Сьогодні, 2 січня, в рамках щотижневої апаратної наради голова Чернівецької обласної державної адміністрації Олександр Фищук представив трудовому колективу ОДА, керівникам територіальних структур центральних органів виконавчої влади Віктора Сахнюка, виконуючого обов’язки начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Привітавши Віктора Анатолійовича з призначенням на нову посаду, Олександр Георгійович побажав йому успіхів у роботі. «Переконаний, що 15-річний досвід роботи у лісовій галузі допоможе вам у професійній діяльності на цій посаді на благо України і Буковини зокрема», – зазначив керівник ОДА.

У відповідь на запевняння, що облдержадміністрація всіляко сприятиме буковинським лісівникам у роботі, Віктор Сахнюк пообіцяв докласти максимум зусиль для розвитку лісового господарства Чернівецької області, яке є серед провідних галузей економіки краю.

Нагадаємо, що до цього Віктор Сахнюк працював першим заступником-головним лісничим Волинського ОУЛМГ.

Принагідно зазначимо, що за чинним законодавством облдержадміністрації є розпорядниками земель лісогосподарського призначення від імені їх конституційного власника – народу України.

Прес-служба Чернівецького ОУЛМГ

http://strichka.com/item/73217865

Далі...

Первый замминистра аграрной политики: Мы хотим сделать кредиты на инвестпроекты в животноводстве по-настоящему дешевыми

Когда будет разработан порядок распределения средств по госпрограмме поддержки животноводства на 4 млрд грн?
Порядки разрабатывает наше Министерство совместно с Министерством экономического развития и торговли. У нас есть четкое понимание цели, которой мы хотим достичь, потратив 4 млрд грн: сделать кредиты на инвестпроекты в отрасли по-настоящему дешевыми. Исходя из этого, формируется порядок реализации госпрограммы поддержки. Государство будет компенсировать стоимость кредитов, привлеченных под строительство и реконструкцию животноводческих комплексов. Для бизнеса цена займа должна составить 3-4% годовых. При этом кредит должен быть взят в украинском банке. Для участия в программе будут отобраны плюс-минус 10 финансовых учреждений, в том числе и негосударственные банки. Понятно, что не всем банкам это интересно, да и не у всех есть клиенты-аграрии, но никто никого не будет принуждать.

Мы знаем, что финучреждения мелким шрифтом могут вписать скрытые комиссии, штрафные санкции и т.д. так, что заемщик вместо 3-4% будет платить больше, чем платил бы по ординарному кредиту, привлеченному без помощи государства. Так быть не должно, правительство и банки должны играть как сработанный оркестр. Если мы даем деньги, то хотим, чтобы банки выдерживали условия. Банки должны четко осознавать этот факт и быть готовыми эти обязательства выполнять. Если у нас с государственными банками априори более тесная взаимосвязь и кооперация, то с частными ситуация другая, и мы бы хотели от них просто фиксированных условий по этому сотрудничеству.

Максимальная сумма кредита, которую может получить компания по программе поддержки животноводства на строительство и реконструкцию фермы, может быть ограничена 150 млн грн.

150 млн грн достаточно, чтобы построить ферму или реконструировать старую?
Вполне. Расходы по реконструкции фермы на одно скотоместо составляют $2,5 тыс.

Почему отказались от программы дотаций на 2018 год?
Давайте посмотрим на ее результат по итогам 2017 года – рост цен на мясопродукцию, в первую очередь мясо птицы, и отсутствие внятного прогресса в животноводстве, вместо ценовой стабильности и позитивной динамики поголовья. Кроме того, средние товаропроизводители получили несопоставимо низкие суммы дотаций.

Из корпоративного сектора поступали предложения сохранить квазиакуммуляцию, введя ограничение в 150 млн грн на одного получателя. Но в этом случае мы бы не смогли администрировать получение госпомощи большими агрохолдингами, потому что у государства нет реестров связанных лиц. Никто не может выдать, условно говоря, справку с печатью и подписью, о том, что эти компании объединены между собой одним собственником. Банки, когда оценивают кредитные риски, собирают информацию о группе компаний. У них эта информация есть, но она не пригодна для использования государственными органами в той парадигме, в которой мы живем.

Новая программа поддержки животноводства построена так, что сама экономическая природа кредита станет защитой от всевозможных злоупотреблений. Зачем набираться кредитов, не выполнять по ним обязательства, иметь проблемы с банком, государственными органами, ухудшать кредитные рейтинги - одним словом, оно того не стоит. Мы же говорим не о 150 млн грн, а о снижении процентной ставки, это деньги совершенно другого порядка.

Насколько эффективна система господдержки сельского хозяйства в Украине вообще?
Нужно думать об инновационном развитии сельского хозяйства, при этом нам точно не нужно выстраивать модель, когда сельское хозяйство зависит от бюджетных дотаций. Эти инфантильные попытки – наследие советского подхода, который сводится к высасыванию денег из госбюджета. Украина владеет плодородными землями, у нас благоприятный для сельского хозяйства климат, но мы не до конца используем этот потенциал. Неэффективность сельхоздеятельности мы покрываем за счет госбюджета во имя каких-то мифических целей. Наше агропроизводство может быть эффективным и его нужно таким строить. Ведь когда нет дотаций, фермер должен сам анализировать, что сеять и как обрабатывать свои поля. Бюджетные дотации в целом правительством воспринимаются как инструмент поддержки точек роста. Да, на каком-то этапе отрасль нужно поддержать. Но дальше она должна идти самостоятельно.

Те, кто говорят о EUR700 на гектар господдержки в ЕС, вводят всех в заблуждение. Дотации в ЕС, где фермер с 20 га считается уже лендлордом, направлены на поддержку фермерства как образа жизни. Там фермер всю жизнь может делать определенный вид сыра бри. Но у нас, в силу разных причин, развивается индустриальное сельское хозяйство, и оно достаточно интенсивное, чтобы быть рентабельным, прибыльным и востребованным на мировых рынках и без системы бюджетных дотаций. Дотации должны быть направлены в те секторы, где мы хотим видеть рост и действовать только до выхода на точку безубыточности.

Как были освоены средства по программам господдержки в 2017 году?
По прошлому году около 0,5 млрд грн мы вернем в госбюджет, но это с учетом всех подконтрольных Минагропроду госорганов. В разрезе отдельных бюджетных статей: Ликвидация и экологическая реабилитация территории влияния горных работ государственного предприятия "Солотвиниский солерудник" Тячевского района Закарпатской области – 3,3 млн грн; Финансовая поддержка сельхозтоваропроизводителей (частичная компенсация стоимости сельскохозяйственной техники и оборудования отечественного производства) – 426,5 млн грн; Селекция в рыбном хозяйстве и воспроизводство водных биоресурсов во внутренних водоемах и Азово-Черноморском бассейне - 40 млн грн.

Очень показательна ситуация с Гослесагентством, которое громко заявляет о недостаточном бюджетном финансировании на будущий год, но которое не смогло освоить 100% средств, заложенных в предыдущем. По итогам 2017 года мы возвращаем в госбюджет 25 млн грн по статье "Ведение лесного и охотничьего хозяйства, охрана и защита лесов в лесном фонде".

Какая ситуация с экспортом зерна из Украины и каков прогноз министерства на текущий сезон?
Мы прогнозируем экспорт на уровне 41 млн тонн. Фактор риска для реализации этого прогноза – рост проблем с логистикой, особенно остро стоит вопрос дефицита вагонов и локомотивов. В Украине компании уже закупают свои вагоны, но частные локомотивы на рельсы выйти не могут. По моему мнению, "Укрзализныця" должна сосредоточится на развитии инфраструктуры и продаже услуг по доступу к железной дороге.

На каком этапе сейчас вопрос запуска земельной реформы?
Мораторий продлен еще на год. Мы не просили об этой отсрочке, но раз уж депутаты ее предоставили, то в течение следующих 12 месяцев сосредоточимся на создании Государственного сельскохозяйственного гарантийного агентства (это очень условное название). Эта структура может быть государственным финансовым учреждением, которое выступало бы гарантом по кредитам, которые хотят взять аграрии. Уставный капитал агентства может формироваться за счет 1% ВВП на поддержку АПК. Если мы дадим возможность получить кредиты, и они будут дешевыми, то думаю, что это снимет вопрос популистов "Где фермер возьмет деньги, чтобы купить землю?".

Чем для решения этих задач не подошел Госзембанк, который не так давно ликвидировали?

Банк и гарантийное агентство - это разные вещи. Госзембанк пал жертвой имиджа системы предыдущего режима. Он ничего не сделал, но его признали абсолютным злом, а потом ликвидировали.

В Госгеокадастре есть понимание ситуации с управлением землями государственной собственности? Кто их обрабатывает и по каким арендным ставкам?
Это понимание формируется в ходе проверок, которые проводит Госгеокадастр и тех нарушений, которые он выявляет. Поменялся сам подход к этим проверкам: они стали реальным инструментом улучшения ситуации в отрасли. Если пастбище распахано и там уже засеян рапс, то можно бесконечно долго искать, кто же собственник рапса. Так работала Госсельхозинспекция и большей частью этот подход был направлен на получение взятки. Мы не ставим себе цель найти собственника рапса и договориться. Мы находим эти площади и выставляем их на аукцион, и тогда тот, кто засеял, находится сам. Он идет на аукцион, платит штраф и дальше обрабатывает эту землю "в белую".

Земельные аукционы с каждым годом становятся все более конкурентными. Если в 2016 году у нас был один аукцион, который завершился с показателем больше 145% годовых, и это был уникальный случай, то в этом году прошел целый ряд таких аукционов с результатом 160-180%. Я не знаю, может там золото в земле закопано, но, тем не менее, это факт. Средняя ставка по передаче госземли в аренду - 14%.

Сейчас много скандалов возникает вокруг нецелевого использования земель Национальной академией аграрных наук. Вы можете прокомментировать ситуацию?
Академия наук является саморегулируемой организацией, которая управляет госимуществом, в том числе землями исследовательских хозяйств. Я могу судить об эффективности их использования по результатам проверок НААН, которые проводил Госгеокадастр. В течение года было проведено 202 проверки ГП, относящихся к сфере управления НААН на площади 251,860 тыс. га. На большинстве предприятий обнаружились неоформленные земли, нецелевое их использование, странные договора о совместной деятельности. В результате было установлено 65 нарушений требований земельного законодательства на площади 95,079 тыс. га. В том числе, самовольное занятие земельных участков на площади 12,129 тыс. га; использование земельных участков не по целевому назначению на площади 1050 га; использование земельных участков теневым способом, привело к снижению плодородия почв на площади 13,815 тыс. га; использование земельных участков без государственной регистрации права на них на площади 68,085 тыс. га.

Начисленный ущерб составил 16,240 млн грн.

Можете рассказать, на каком этапе сейчас подготовка крупнейших госпредприятий отрасли к приватизации?
Ситуация сложная. Со всей долговой нагрузкой, со всеми недостачами, которые были образованы фактически в результате краж в особо крупных размерах, на сегодня стоимость ГПЗКУ является отрицательной. Корпорация - это дистресовый актив, он ничего не стоит, несмотря на то, что компания контролирует 10% номинальных элеваторных мощностей. Поэтому тому, кто захочет ее забрать, нужно будет еще и доплатить.

ПАО "Аграрный фонд" - чистый зернотрейдер, который ориентирован на внутренний рынок, он контролирует более 12% рынка муки, занимает значительные позиции на рынке пшеницы, имеет форвардные контракты и взаимоотношения с агропроизводителями, работает в прибыль. Там неплохой менеджмент. Но меня бы на месте потенциального покупателя был бы один вопрос: где у меня гарантии, что после того, как я его куплю, вся команда Аграрного фонда не встанет и не уйдет. А у ПАО ничего, кроме команды, нет, это единственный актив. Мы стоим перед дилеммой как продавец: либо мы имеем дивиденды от прибыли, которую генерирует ПАО и имеем влияние на ценовую стабильность хотя бы по муке и гречке, поскольку "Аграрный фонд" может использовать свои запасы зерна и муки для погашения спекулятивных ценовых волн, либо выставляем на продажу оболочку с очень сомнительным финансовым успехом ее продажи. Скорее всего, приватизация "Аграрного фонда" должна сопровождаться его реструктуризацией в том смысле, что к нему нужно добавить реальные активы. Мы попытаемся передать им производственные мощности для того, чтобы дать возможность более ритмично обеспечивать себя готовой продукцией и посмотрим, какой эффект это даст для предприятия в целом.

Когда можно ожидать рассмотрение парламентом законопроекта о приватизации "Укрспирта"?
Я считаю, что у "Укрспирта" нет другого пути, кроме как приватизация. Та модель, которая прописана в правительственном законопроекте, является оптимальной. Надеемся, что в 2018 году парламент его рассмотрит.

Заявления "Укрспирта" о том, что они против ликвидации монополии на производство спирта или, наоборот, за ее существование, о том, что им не нравится правительственный законопроект, а нравится депутатский, находятся, мягко говоря, не в их компетенции. "Укрспирт" - это госпредприятие, оно не должно, не может и не будет формировать государственную политику. В их компетенции купить зерно, газ, сделать спирт и продать его.

На сегодня не завершена процедура ликвидации и передачи целостных имущественных комплексов, которые входили в концерн "Укрспирт". На это были разные причины, одна из которых – неэффективная работа ликвидационных комиссий. Сейчас мы обновили состав комиссий, и они должны работать. Нужно быстрее завершить передачу этих предприятий на ГП и забыть об этом.

Уже более двух лет ключевые предприятия в подчинении Минагропрода возглавляют исполняющие обязанности руководителей, это проблема реформы госслужбы?
В государственном секторе решения о назначении принимаются достаточно сложно, с учетом бюрократических процедур и политических течений, хотя влияние последнего фактора постепенно уменьшается. Именно в силу этих условий государство не является эффективным собственником. Не потому, что все сидят на потоках, а потому что есть куча ограничений в администрировании. Принципы корпоративного управления в государственном секторе невозможно применить в полной мере.

У Минагропрода в подчинении четыре крупных предприятия "Аграрный фонд", "Артемсоль", "Укрспирт" и ГПЗКУ.

У "Аграрного фонда" давно есть руководитель, без всякой приставки и.о.

По "Артемсоли" и.о. назначена Виктория Луценко из числа заместителей. Это предприятие достаточно специфическое в силу своего социального значения - оно градообразующие и находится в 20 км от зоны конфликта. Там любые резкие движения, кадровые перестановки, намеки на сокращение персонала – опасная, в прямом смысле, вещь. Пока там все спокойно и это главное наше достижение. К "Артемсоли" нужно применять совсем другие подходы к корпоративному управлению, создавать наблюдательный совет, объявлять конкурс на руководителя, и тд.

По "Укрспирту" конкурс объявлен, кадровая комиссия отобрала финалистов, кандидатуры которых будут рассмотрены номинационным комитетом.

По ГПЗКУ аналогичная ситуация, уже отобраны пять финалистов, ждем заседания номинационного комитета. Мы просили объявить, и правительство пошло нам на встречу, конкурс на независимых членов наблюдательного совета ГПЗКУ, но этот конкурс, к сожалению, в силу непонятных для меня причин, пока не сдвинулся с места.

В целом мы хотим на всех предприятиях повысить стандарты корпоративного управления и создать наблюдательные советы, оставив за государством как за органом управления лишь ограниченный набор функций: утверждение стратегических планов развития, согласование финпалнов и отбор аудитора.

Агентство "Интерфакс-Украина"

http://minagro.gov.ua/node/25150

Далі...

Лесная реформа в Литве: пока нашли только будущего главного лесничего

На финише 2017 года министр окружающей среды Литвы Кястутис Навицкас (Kęstutis Navickas) без шума назначил Валдаса Каубре (Valdas Kaubrė) исполняющим обязанности главного лесничего. Об этом сообщает сегодня, 2 января, правительственный корреспондент BALTNEWS.lt со ссылкой на приказы по Минприроды.

Каубре – бывший руководитель паневежского лесничества, работал в институте лесоводства. Ему предстоит руководить лесным хозяйством, пока не будет назначен постоянный чиновник.

Как известно, лесная реформа в Литве затеяна осенью 2016 по инициативе победившей в том году на парламентских выборах партии "Союз крестьян и "зелёных" Литвы" (СКЗЛ). Инициативы аграриев много и нещадно критиковали. " Но СКЗЛ бульдозером шла к намеченной цели.

В итоге в Литве появится госпредприятие "Леса Литвы" и 42 его филиала (бывшие лесничества). Их укрупнят и трансформируют в 26 новых производственных подразделений.

Уже сегодня работа буксует. Лесники и другие работники леса, попавшие под сокращение из-за реформы, не надеются, что получат честный расчёт и отказываются работать. Об этом в конце декабря 2017 года заявила Инга Ругинене (Inga Ruginienė), председатель федерации профсоюзов лесной и лесоперерабатывающей промышленности Литвы (ФЛПЛ).

Профсоюзный вожак обмолвилась, что людей фактически заставляют отработать установленные до увольнения сроки. По словам Ругинене, чиновники созданного в ходе реформы госуправления лесами Литвы опасаются, что в январе 2018 года на предприятии некому будет работать.

02.01.2018 15:56

http://baltnews.lt/lithuania/20180102/1017855645.html

Далі...

На Буковині новий начальник лісового господарства

ЧЕРНІВЦІ 

Віктор Сахнюк 

Поки що він тимчасово виконує свої обов`язки. Сьогодні під час апаратної наради голова обласної державної адміністрації Олександр Фищук представив трудовому колективу виконуючого обов’язки начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Сахнюка Віктора Анатолійовича. 

Про це повідомляє офіційний сайт Чернівецької ОДА. Посадовець привітав Віктора Сахнюка з призначенням на нову посаду та побажав йому успіхів на новій роботі: «Переконаний, що 15-річний досвід роботи у цій галузі допоможе Віктору Сахнюку у професійній діяльності на цій посаді».

16:01 02 січня, 2018 0 48 

Джерело: http://acc.cv.ua/chernivtsi/30165-na-bukovini-novij-nachalnik-lisovogo-gospodarstva. Сайт http://acc.cv.ua/

Далі...

Глухівський Держлісгосп: результати роботи

Державне Глухівське лісове господарство – одне з наших успішних

підприємств. Воно стабільно нарощує виробництво, демонструє пристойні економічні показники, забезпечує охорону зеленого багатства краю. Напередодні новорічних свят ми мали коротку бесіду з його керівником Василем Федоровичем КАЦАЛАПОМ.

– Ліс – наше спільне багатство. Його слід примножувати і берегти. Ви керуєте підприємством, у віданні яко го практично дві третини – 22, 6 тис. з близько 34 тис. га. - лісів Глухівщини . Розкажіт ь, як вам працювалося цього року .





На фото – Зелене багатство краю: одна зі знаменитих корабельних сосен під Шалигиним.

– Глухівський Держлісгосп, утворений в далекому 1936 році, використовує лісові ресурси на принципах невиснажливого і безперервного користування. Ми забезпечуємо збереження лісів, охороняємо від пожеж, захищаємо від шкідників і хвороб, планомірно задовольняючи при тому потреби виробництва та населення в деревині, дровах, забезпечуючи розширене відтворення, поліпшення породного складу і якості насаджень, підвищення їх продуктивності. Цього року роботи над поліпшенням якісного складу, оздоровлення, посилення захисних властивостей лісів велися на 920 га. лісових масивів, ще на 265 га. молодняків здійснювалися лісівничі догляди.





На фото: за умови дбайливого господарювання лісове господарство забезпечить стабільний економічний результат.

Ми – один з найбільших платників податків до місцевих (за 9 місяців поточного року понад 3, 5 млн грн.), та державного бюджетів (майже 11,5 млн. грн.), а також забезпнечили надходженнч понад 3,4 млн. грн. ЄСВ,

Значна сума власних коштів інвестується у створення сприятливих умов для росту головних порід, забезпечення догляду, належної продуктивності. Для цього за згадані дев’ять місяців витрачено понад 5,9 млн. грн. Дбаємо і про збільшення лісистості. За десять років загальна площа насаджень Держлісгоспу збільшилась на тисячу, а цього року – 99 гектарів. Доглядалися лісові культури на 434 га, при плані 380 га., доповнено їх на 202 га. (план – 90 га.). Заготували цього року й 2730 кг. насіння лісових порід. Маємо, до речі, 5 постійних розсадників, де вирощено понад 1,3 млн. саджанців.

Окремо хотів би зазначити, що цього року в наших угіддях не допущено жодного випадку пожеж – завдяки облаштуванню 205 км. мінералізованих протипожежних смуг та використанню сучасного обладнання, зокрема безпілотника, для спостереження за станом насаджень..

- Сьогодні час реформ. Ваше відношення до реформування галузі.

– Реформи не повинні проводитися заради реформ, або, вибачте за банальність, наповнення чиєїсь кишені. Наше підприємство – цілком життєздатне, стабільно працює, виконує покладені на нього завдання. Не треба винаходити велосипед: є конкретні економічні механізми підвищення продуктивності лісового господарства. Вони давно відомі, як їх застосовувати фахівці знають, отже – тут потрібна, насамперед, фахова розмова. Я її поки не спостерігаю.

– Ну, не будемо більше про сумне. На порозі – Новий Рік.

– Ви, мабуть, про ялинки. На сьогодні, при плані в 5 тисяч, ми реалізували їх майже шість, якщо точніше- 5, 9 тисяч. Отже, є певне перевиконання. Користуючись нагодою, хотів би побажати всього найкращого своєму колективу, колегам, діловим партнерам. Хай новий рік буде кращим за всі попередні і принесе омріянві стабільність і передбачуваність.

Записав Андрій КОВАЛЕНКО

http://kourier.in.ua/2069-gluhvskiy-derzhlsgosp-rezultati-roboti.html

Далі...

Після свят свої ялинки подарують місту

Йдеться про ініціативу іванофранківців, які до свят придбали ялинки в горщиках. Щоб продовжити життя зелених красунь, їх висадять на алеях міста. Ідейницею акції "Збережи ліс. Подаруй ялинку місту" виступила мешканка облцентру Вероніка Томачинська, яка також придбала таке деревце. Пропозицію підтримала керівник "Центру розвитку міста і рекреації" Руслана Василюк. На прес-конференції вони розповіли, як втілити цю корисну справу у життя. Алею ялинок навесні планують висадити на одній з вулиць, що веде до міського парку імені Тараса Шевченка. Якщо бажаючих буде багато, то дерева посадять також й у сквері "Первоцвіт". Також Руслана Василюк повідомила, що після різдвяних свят люди зможуть свої ялинки в горщиках віддати на зберігання "Зеленому господарству", де забезпечать їм належний догляд до посадки. Організатори акції назвали цю ідею чудовою, оскільки можна буде натішитися зеленою хвоєю вдома під час свят і водночас врятувати дерево, продовживши його життя.

До слова, новорічні ялинки у горщиках реалізовувало державне підприємство "Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр" управління лісового і мисливського господарства області.

http://www.golos.com.ua/news/67683

Далі...

“Золото Закарпаття” потрібно оновлювати: лісові господарники розпочинають заготівлю насіння

Новорічні свята ще не закінчились, а закарпатські лісівники вже думають про майбутнє. Саме після новорічно-різдвяних свят лісівники починають заготовляти насіння смереки, ялиці та кедру европейського.

За інформацією директора Брустурянського лісомислигоспу Михайла Бігуна, на території підприємства функціонують 14 лісових розсадників, загальною площею 4,6 га. Також мають теплицю – тут навіть модну нині тую вирощують (кажуть, у лісівників хвою для дачі можна купити на 20% дешевше, ніж у приватних розсадниках області). Ну, а забезпечують роботу розсадників сім лісокультурних бригад, а це 38 осіб. Плюс – у гарячу пору на підмогу ще наймають сезонних працівників із місцевих.

Є для заготівлі насіння у Брустурянському лісомисливгоспі всі умови: сушильні шафи (шишкосушарки), в яких при стабільній температурі 40 ° С – і менше прогрівається насіння до повного розкриття, барабан для очищення від сміття шляхом «шокової терапії» та інші. Після того вже лісівники роблять відокремлення від насіння крилаток, просіювання вручну на вітру, а далі уже в кімнаті для зберігання насіння умілі лісові лісокультурниці розважують та засипають майбутні дерева у бутлі, де насіння може зберігатися до 10 років. На кожну партію заводиться свій паспорт з сертифікатом, і потім визначається їх якість. При температурі -2 ° С насіння надійно зберігаються до наступного врожаю.

Опісля вже своєї черги на розсадження чекають не тільки ялинки, але і соснові і навіть кедрові види дерев: опісля плантації висаджуються у лісових розсадниках Брустурянського лісомисливгоспу. І вже через 2-3 роки посівний матеріал змінює місце проживання з розсадника до лісу, де раніше була заготовлена деревина.

Перш ніж дерева пропишуться в лісі, за саджанцями доглядають лісівники та лісокультурниці в розсаднику, які від ранньої зорі до заходу сонця власними руками прочісують кожну грядку. Навіть за найменшою ялинкою, яку можна купити на лісовому ярмарку, варто піклуватися понад шість-сім років – від моменту збору насіння до заготівлі головної новорічної окраси свята. І все це, кажуть лісівники, в радість, щоб атмосфера свята легко з’являлася в кожній закарпатській домівці.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Січень 02, 2018

http://zak-insider.com/2018/01/02/zoloto-zakarpattya-potribno-onovlyuvati-lisovi-gospodarniki-rozpochinayut-zagotivlyu-nasinnya/

Далі...

Вирубування лісу. ВІДЕО

Вирубування лісу. ВІДЕО

Далі...

Серце кров'ю обливається: Київ перетворився на кладовище ялинок

Картина дуже сумна

Вже у перший день нового року на Окружній дорозі у Києві з'явились цілі "кладовища" ялинок. Така картина приголомшила та засмутила небайдужих мешканців столиці.


"Нелюди!!! Це всього лише два місця по окружній. На кожному з 500 сосен і ялин, не менше. Тупорилі тварі. За таке потрібно теж лінчувати. Новий рік їм... бережіть ліс !!! Зовсім молоді сосни і ялини ... Серце кров'ю обливається", - написав киянин Олексій Шкільний у Facebook, додавши фото ялинкових "кладовищ".





Користувачі соцмережі пишуть, що в інших районах Києва (та інших міст) така ж ситуація. Однак кияни розуміють, що винні не лише продавці ялинок, а й покупці, які створюють великий попит.

Дивіться: сюжет про незаконний продаж ялинок у Львові

02.01 14:00

https://znaj.ua/capital/serce-krovyu-oblyvayetsya-kyyiv-peretvoryvsya-na-kladovyshe-yalynok

Далі...