ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

05 січня 2018

В Херсонской области продолжается незаконная вырубка леса, — ЖУРАВКО

На своей странице в соцсети экс-депутат Верховной рады Украины, постоянный эксперт News Front Алексей Журавко сообщил о плачевном состоянии лесного массива, высаженного более полувека назад.

















В частности, Журавко пишет:

Огромный хвойный массив на Херсонщине высадили в пятидесятые, чтобы остановить движение песков.

На сегодняшний день, по словам местных жителей, ситуация очень плачевная. Населенные пункты начали беспокоить пыльные бури. Со слов жителя одного из сел, лес рубят и днем и ночью. Пробовали обращаться в полицию и в лесничество, ответ нас ошеломил: не хотите проблем — не лезьте не в свое дело…







Также, по словам Журавко, местные жители намерены сообщить о пагубном положении лесногло массива в Киев, но уверены, что их сигналы останутся без внимания.

«Еще несколько лет, и от леса вообще ничего не останется, — пишет Журавко. — Будет одна сплошная пустыня с пеньками… Сегодняшняя власть слишком занята своими проблемами… Губернатор области пилит бюджет, выделенный якобы на оборону области. Остальные заняты своими бизнес делами. Даже если и встанет вопрос с лесом, можно будет обвинить «Руку Кремля», так что с этим у них все нормально. Так и живем!..»

Дата публикации: 05 января 2018, 14:24

У ніч з 3 на 4 січня 2018 року під час проведення спільного патрулювання працівниками Старосамбірського відділення поліції та державної лісової охорони ДП "Старосамбірське ЛМГ" було затримано мікроавтобус



В ході огляду салону автомобіля було виявлено новорічні ялинки у кількості 31 шт.

На прохання патрульних надати документи про походження ялинок, водій автомобіля не зміг ні пояснити, ні надати документи про походження ялинок.

За результатами затримання проводяться слідчі дії Старосамбірським ВП Самбірського ВП ГУМ НП у Львівській області.


Відділ охорони, захисту лісу та мисливського господарства
Львівського ОУЛМГ

05.01.2018

Віктор САХНЮК: "Держлісгоспи Буковини забезпечують ефективне використання деревини. Планові показники із заготівлі фансировини виконано на 127%"



Державні лісогосподарські підприємства, що входять в сферу управління Чернівецького ОУЛМГ, за результатами 11 місяців 2017 року виконали на 100% сортиментний план з заготовленого обсягу лісоматеріалів.

За вказаний період з рубок головного користування заготовлено 396,5 тис кубометрів деревини (всього з усіх видів рубок – 579,6 тис м куб).

«Збільшення виходу ділових сортиментів (половника, фансировини, будівельного лісу, балансів) забезпечили державні підприємства Сторожинецький лісгосп, Хотинський лісгосп, Путилський лісгосп за рахунок раціонального розкряжування матеріалів лісозаготівлі», – зазначив завідувач сектору технічної політики та використання лісових ресурсів ЧОУЛМГ Олександр МОСКАЛЮК.

Суттєве перевиконання сортиментного плану досягнуто за найціннішими лісоматеріалами. Зокрема, по фансировині бука – 127% (при плані заготівлі 1006 м куб заготовлено 1384 м куб фансировини). А також по пиловнику бука (при плані 17 219 м куб заготовлено 18 544 м куб пиловника) та по половнику хвої (перевиконання запланованих показників становить 1 240 м куб).

«Наше завдання – забезпечити максимально ефективне і раціональне використання лісових ресурсів, наданих нашим підприємствам у постійне користування. Наведені цифри свідчать, що держлісгоспи області з ним справляються, - зазначає в. о. начальника Чернівецького ОУЛМГ Віктор САХНЮК. – Для збереження цієї позитивної тенденції обласне управління лісового господарства запропонувало держлісгоспам передбачити в колективних договорах-2018 преміювання працівників, задіяних на лісозаготівельних та нижньоскладських роботах, а також керівників лісогосподарських підприємств за раціональну розробку лісопродукції та підвищення виходу високоякісних сортиментів».

«Виконання і перевиконання сортиментних планів дозволяє постійним лісокористувачам постачати на внутрішній ринок деревообробним підприємствам якісну сировину, що користується значним попитом, збільшувати надходження для виконання планів з відтворення лісів та модернізації виробництва, а також суттєво збільшувати сплату податків до усіх видів бюджетів», - наголосив Віктор САХНЮК.

Зазначимо, що за 11 місяців 2017 року держлісгоспи Буковини спрямували до зведеного бюджету країни 162,9 млн грн податків та обов’язкових платежів, що становить 148% до планового завдання. Та ще 49 млн грн соціального внеску.

Прес-служба Чернівецького ОУЛМГ

Заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар оглянув лісгоспи на Київщини



Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар у рамках робочого візиту 4 січня відвідав державні підприємства Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства.

Під час робочої поїздки заступник Голови Держлісагентства ознайомився з питаннями охорони праці на підприємствах лісової галузі та організацією охорони мисливських тварин, їхню підгодівлю в зимовий период.

Володимир Бондар звернув увагу єгерської служби та працівників державної лісової охорони державних підприємств на своєчасне завезення у ліс кормів для підгодівлі диких звірів.

Окрім того, Володимир Бондар обговорив з дирекцією Дніпровсько-Тетерівського лісгоспу питання створення національного природнього парку на його території.

Російський сайт агітує не змінювати Санітарні правила в лісах України

Директор КЭКЦ Владимир Борейко призвал министерство аграрной политики Украины не согласовывать правки Гослесагенства в Санитарные правила в лесах Украины

Директор КЭКЦ, Заслуженный природоохранник Украины Владимир Борейко призвал министерство аграрной политики Украины не согласовывать правки Гослесагенства в Санитарные правила в лесах Украины.По его мнению данные правки антизаконны ,так как грубо нарушают Закон Украины ” О природно-заповедном фонде Украины” , вновь устанавливая пагубную практику ведения рубок в заповедниках и других категориях природно-заповедного фонда. Как известно, именно рубки леса являются губительными для существования 122 видов краснокнижных животных и растений, а также блокируют природные процессы и экологические связи. Так, например, массовое усыхание сосняков и размножение короедов связано с тем, что лесники массовыми рубками нарушили экологические связи ” хищник-жертва”, уничтожив места обитания дятлов, и в результате короеды лишились своих природных врагов.

Обращение Вл.Борейко в МинАПК тут:







Пресс-служба КЭКЦ

Полоцкие лесники подозреваются во взяточничестве

Витебская область

ЕЖЕДНЕВНИК, 04 января 2018

В производстве Полоцкого межрайонного отдела Следственного комитета находилось уголовное дело в отношении двух лесников, которые получили взятку от участников организованной преступной группы.


По данным следствия, лесники ГЛХУ «Полоцкий лесхоз» скрыли выявленный ими факт разлива дизельного топлива в лесу, образовавшегося в результате повреждения трубы и несанкционированной врезки организованной преступной группой в магистральный нефтепродуктопровод «Сенно-Дисна», сообщила пресс-служба СК.

В июне 2015 года лесники получили от организатора преступной группы взятку в общей сумме 2200 рублей и 500 долларов за то, что не предотвратили загрязнения лесов химическими веществами и не составили протоколы об административных правонарушениях.

Следователями предъявлено обвинение 28-летнему и 37-летнему мужчинам по ч.2 ст.430 Уголовного кодекса Беларуси (получение взятки, совершенное группой лиц по предварительному сговору). К ним применена мера пресечения в виде подписки о невыезде и надлежащем поведении.

По результатам расследования уголовного дела внесено представление о выявленных причинах и условиях, способствовавших совершению преступления, в Витебское государственное производственное лесохозяйственное объединение. Представление рассмотрено с участием следователей – выработан четкий алгоритм действий лесников в случае обнаружения ими признаков административных правонарушений.

Расследование завершено. Материалы уголовного дела переданы прокурору для направления в суд.

Информация по делу

Расследование уголовного дела, находившегося в производстве следственного управления УСК по Витебской области, по обвинению участников организованной преступной группы в хищении дизельного топлива в 2014-2015 годах из нефтепродуктопровода путем несанкционированной врезки и его повреждении на участке «Сенно-Дисна» Полоцкого района, дачи взятки должностным лицам ГЛУ «Полоцкий лесхоз», завершено ранее. Витебским областным судом организатор организованной преступной группы осужден к 11 годам лишения свободы, участники – от 6,6 лет до 7,6 лет с отбыванием наказания в исправительной колонии усиленного режима с конфискацией имущества.

В Україні заборонили полювання на деяких тварин



Лося європейського занесли до Червоної книги України

Відтепер лось європейський в Україні належить до червонокнижних тварин

В уряді внесли зміни до переліку тварин, на яких заборонено полювати. Відтепер лось європейський в Україні належить до червонокнижних тварин.

Про це у Facebook написав міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.

«Мін’юст в останні дні грудня зареєстрував наказ Мінприроди про внесення змін до Переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України. Буквально щойно отримав юстований документ. Відтепер лось європейський в Україні належить до червонокнижних тварин», – написав він.

За його словами, тепер полювання на нього буде каратися законом.

Також міністр наголосив, що проблематика такого явища, як браконьєрство в Україні, буде пріоритетом міністерства цього року.

«Зменшення проявів цього явища залишиться для нас одним із пріоритетних викликів у 2018 році. Маю на увазі і можливий перегляд розмірів штрафів, і ліквідацію застарілої неефективної системи природоохоронного нагляду та контролю, яка є корупційним пережитком минулого і яку давно потрібно ліквідувати», – підсумував Семерак.

Більше простору для чорного лелеки

СЛІДАМИ НАШИХ ВИСТУПІВ

Ухвалені Кабінетом Міністрів рік тому Санітарні правила у лісах поліпшили охорону природи

Важко знайти в Україні людину, яка не бачила б білого лелеки (він же бусол, боцян, бузьок, чорногуз, гайстер тощо), який сміливо будує гнізда посеред населених пунктів і зграями супроводжує сільгосптехніку, поїдаючи потривожених комах. На думку координатора обліків лелеки білого Віталія Грищенка, в Україні щороку гніздиться 30—35 тисяч пар цих птахів.

Так само важко знайти в Україні людину, яка бачила б лелеку чорного. Бо цей птах, на відміну від побратима, сторожкий, лякливий, гніздиться в глухому лісі й шуму не любить. За даними Червоної книги України, цих птахів у нас лише 400—450 пар. Книга пише, що збільшенню їхньої чисельності заважає «деградація місць гніздування через вирубування лісів, меліорація лісових угідь у смузі лісостепу».

Логічно, що для охорони виду потрібно ліс не рубати, болота не чіпати. Тож улітку 2016-го громадські організації порекомендували створити навколо гнізд чорного лелеки, місць розмноження інших рідкісних тварин та галявин зі зникаючими рослинами охоронні зони. Це відображено в нових Санітарних правилах у лісах України, які Кабінет Міністрів затвердив 26 жовтня 2016 року. За пропозицією екологістів, правила обмежують лісоповал на заповідних територіях, заборонено санітарні рубки в сезон тиші (з 1 квітня по 15 червня), не можна нищити дуплисті й окремі сухостійні дерева, важливі для охорони біорізноманіття тощо.

Усі ці нововведення, які давно вже застосовують у Європі, відповідають рекомендаціям Бернської конвенції про охорону дикої флори, фауни й природних середовищ існування.

У санправилах зроблено й інші зміни, запропоновані самими лісоводами, які стосуються ведення лісового господарства, але йдеться не про них.

Фото Валерія Мельника


Є позитивний результат

Нові Санітарні правила в лісах України чинні понад рік, однак можна з упевненістю сказати, що вони вже непогано зарекомендували себе в природоохоронній практиці.

Рік тому, 5 січня 2017-го, у статті «Радіуси безпеки» «УК» повідомляв про перші 40 створених охоронних зон. Наприкінці 2017-го такі зони створили шість обласних управлінь лісового та мисливського господарства з 22, Карпатський біосферний заповідник, Міжрічинський регіональний ландшафтний парк, три національні природні парки системи Держлісагентства (з шести), 35 нацпарків системи Мін­природи з 37, Боярська лісодослідна станція, 29 лісгоспів (з 270) та Київська міськрада у приміських лісах столиці. Загалом навколо гнізд будо створено понад 1290 таких зон.

Багато це чи мало? Якщо в розрахунках відштовхуватися від даних про чисельність рідкісних видів птахів Червоної книги України, то охоронними зонами взято під захист 40—50% місць гніздування чорного лелеки, 25—30% орлана-білохвоста, 5—10% змієїда. Охоронні зони захищають гнізда пугача, малого і великого підорлика, короткохвостого дятла та інших пернатих, токовища глухарів і тетеруків.

У Польщі, що має меншу площу лісів, ніж Україна, ще у 2008 році налічувалося 3060 охоронних зон для птахів.

У заказниках не рубати

Як показує комплексна перевірка 82 лісових заказників Київської області та Києва, проведена в кінці 2016-го — на початку 2017 року Київським еколого-культурним центром, катастрофічних для цих заповідних територій суцільних вирубувань після запровадження нових Санправил в лісах не вели. Це дуже добре, адже саме через такі вирубування в минулі 10—15 років втратили повністю або значною мірою екологічну цінність 15% навколостоличних лісових заказників (докладно про це «УК» повідомляв у статті «Хто нищить найціннішу природу» 15 липня 2017 року).

Майже на всіх заповідних об’єктах Київщини торік було дотримано важливої для виживання фауни сезону тиші. Хочеться вірити, що такий позитив був і в заказниках інших областей.

Створення охоронних зон, збереження лісів на заповідних об’єктах і тиша у період розмноження — визначне досягнення охорони дикої природи України за останні 10—15 років. Це стало можливим завдяки послідовній державній політиці й тісній співпраці громадських організацій та урядових установ. Після затвердження Санправил 29 грудня 2016 року міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак підписав наказ «Про додаткові заходи щодо збереження рідкісних та зникаючих видів тварин і рослин», спрямований на створення охоронних зон для понад 80 видів рідкісних рослин і 80 видів рідкісних тварин у національних парках і біосферних заповідниках. А 20 січня 2017-го аналогічний наказ про створення охоронних зон затвердило Держлісагентство. У підготовці проектів усіх документів та їх реалізації брали участь активісти Київського еколого-культурного центру, Українського товариства охорони птахів і ЕкоПраво-Київ та інших громадських організацій. Це сприяло створенню понад 970 охоронних зон для рослин та понад 1800 для тварин (не рахуючи птахів).

Зробити ще кращими

Однак практика використання нових Санітарних правил в лісах України виявила й деякі їхні недоліки. Наприклад, з незрозумілої причини в число заповідних територій, у яких заборонено суцільні рубки, не потрапили гідрологічні заказники. Хоч саме вони рятують наші річки від осушення.

Треба також прописати у правилах рекомендацію залишати якнайбільше мертвої деревини. Це лише на перший погляд здається, що ліс із поваленими деревами, хмизом, сухостоєм недоглянутий чи неприбраний. Як показують дослідження провідного українського фахівця в галузі захисту лісу доктора наук Валентини Мєшкової, шкідники лісу майже не використовують мертву деревину для розмноження. І навпаки, вона дуже корисна для розмноження ворогів шкідників лісу. Тому давно пора збільшити норму накопичення мертвої деревини з нинішніх трьох кубометрів на гектар до 30.

Варто запровадити охоронні зони не тільки навколо гнізд і токовищ, а й місць мешкання інших рідкісних видів тварин (ссавців, рептилій, амфібій, комах, молюсків), популяцій рідкісних видів рослин, грибів і папоротей.

Варто сказати про спроби деяких лісників ревізувати природоохоронні норми Санітарних правил. На думку ревізорів, треба зняти всі обмеження на санітарні рубки, бо це заважає боротися з усиханням сосняків. Але це не так. Відповідно до новітніх досліджень українських і польських науковців, санітарні рубки, особливо суцільні, — неефективний засіб боротьби зі шкідниками лісу. Вони сприяють подальшому висиханню і загибелі дерев. Тож треба не правила змінювати, а стратегічно розв’язувати проблему всихання соснових лісів через створення різнопорідних і різновікових насаджень. Такі насадження стійкі й до шкідників, і до змін клімату.

А тактично — затвердити Тимчасові рекомендації щодо проведення першочергових заходів у соснових лісах, пошкоджених короїдами, розроблені науковцями Харківського НДІ лісового господарства та меліорації під керівництвом професора Мєшкової. Про ці проблеми ми розповідали у статті «Секретний короїд» 10 листопада 2017 року.

Там, де ліси мають не господарське, а суто природоохоронне значення, із всиханням боротися взагалі немає сенсу. Це нормальний природний процес — сукцесія. Один тип природного ландшафту просто зміниться на інший.

Насамкінець. Є в екологістів і несподівана пропозиція, як Правила зробити ще й антикорупційним інструментом. Щоб санітарно-оздоровчі заходи не перетворювалися на комерційну заготівлю деревини, вони пропонують внести доповнення, згідно з якими вся зрубана під час санітарно-оздоровчих заходів деревина має залишатися в лісі. Як, наприклад, в заказниках (резерватах) Польщі. Навіть якщо дерево вражене короїдом, спиляти його, зачистити від кори й залишити стовбур гнити в лісі. Нехай збагачує ґрунт і дає життя новому поколінню.

Олег ЛИСТОПАД. «Урядовий кур'єр»


Урядовий кур'єр, 5 січня 2018 року, № 3 (6119), стор. 1, 5

На продаже новогодних елок лесхозы Херсонщины хорошо заработали


В шести гослесхозах Херсонщины подсчитали доходы от продажи новогодних елочек, полученных в ходе санитарных рубок и рубок ухода. Реализация их в декабре шла даже лучше, чем в минувшие годы: удалось реализовать 4155 молодых сосенок – почти на тысячу больше, чем планировали. Предприниматели расхватывали их по средней отпускной цене в 91 гривну за деревце.

Но как только это самое деревце добиралось до Херсона или какого-нибудь города по соседству, его цена «волшебным образом» подскакивала до 150-200 гривень и более. Так что коммерсанты на их перепродаже также заработали солидно.

А вот браконьерские заработки на «дармовых» сосенках для многих участников нелегальных вырубок закончились не менее солидными убытками.

Заместитель начальник областного управления лесного и охотничьего хозяйства Владимир Михайленко рассказал, что накануне новогодних праздников леса объезжали 33 рейдовые бригады, участники которых провели, общей сложностью, 161 рейд. В ходе этих «облав» с поличным задержали 22 браконьеров, «совместными усилиями» уничтоживших 42 живых деревца. За ущерб, нанесенный окружающей среде, им предстоит уплатить в бюджет 14 тысяч гривень, и еще 1989 гривень штрафов.

Сергей ЯНОВСКИЙ
"Новый День"

Майже 900 тисяч гривень планують зекономити лісівники Житомирщини



За інформацією прес-служби обласного управління лісового та мисливського господарства, на конкурс раціоналізаторських пропозицій щодо механізації трудомістких, допоміжних робіт, економії паливно-енергетичних і лісосировинних ресурсів та впровадження нової техніки і прогресивної технології надійшло 18 раціоналізаторських пропозицій. В їх розробці взяли участь 52 автори та співавтори. Конкурсна комісія відзначила, що деякі з них є актуальними та вирішують певні проблемні питання й можуть за погодженням з авторами запроваджуватися іншими лісогосподарськими підприємствами.

Кращою розробкою конкурсна комісія визнала пропозицію раціоналізаторів з Попільнянського лісгоспу, де для електроживлення козлових кранів побудували тролейну лінію, дуже схожу на ту, за допомогою яких рухаються тролейбуси. Автор пропозиції, інженер-енергетик Попільнянського лісгоспу Василь Березенський розповів, що раніше електроживлення цих кранів здійснювалося кабельними проводами на тросовій підвісці з роликами. Від дії постійних механічних навантажень, атмосферно-погодних чинників ізоляція кабеля руйнується і його доводиться часто замінювати. Зношуються і підшипники. Заміна обладнання не лише потребує фінансових витрат, а ще й порушує ритм виробничого процесу. Впровадження у виробництво тролейної лінії не лише вирішить проблеми, пов'язані із заміною дороговартісних кабелю та стальних канатів, а й скоротить час простоїв та покращить стан електробезпеки при їх роботі. Річний економічний ефект очікується в понад 200 тисяч гривень. Очікується, що загальна сума річного економічного ефекту від впровадження всіх раціоналізаторських пропозицій складе 880550 гривень.

Вчора, 18:16
http://zt-news.org.ua/index.php?newsid=10424