ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

13 січня 2018

Незаконну вирубку лісу зупинили на Сумщині (+Фото)



В Глухівському районі поліцейські спільно Державною екологічною інспекцією, викрили 42-річного жителя району, який займався незаконною вирубкою лісу. Зловмисник встиг лише завантажити до вантажівки вісімнадцять соснових колод, коли був зупинений поліцією, — повідомляє відділ комунікації поліції Сумської області.

До чергової частини Глухівського відділу поліції надійшло повідомлення від працівників Державної екологічної інспекції, що в районі села Первомайське здійснюється незаконна вирубка лісу.

За викликом на місце події одразу виїхали правоохоронці. Вже на виїзді з лісу, поліцейські зупинили вантажівку, завантажену деревиною. В кабіні автомобіля знаходився водій, який не мав ніяких документів на вантаж. А в кузові машини поліцейські нарахували 18 спиляних соснових колод.

«Власником деревини представився пасажир автомобіля — 42-річний житель одного з прилеглих сіл, — говорить Леонід Бібік, начальник Глухівського відділу поліції. — За словами чоловіка, він лише виконував прохання перевезти спиляні сосни власника пилорами, за що йому пообіцяли віддячити».

Наразі весь вантаж деревини та автомобіль працівники поліції помістили на штраф-майданчик Глухівського відділу поліції, а за даним фактом відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 185 «Крадіжка» Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.


Криминал | 14:10 сегодня

Беспроигрышный способ размножения деревьев!



Предлагаем познакомится с одним из старых способов размножения деревьев и кустарников...

"Воздушные отводки" - применяют для размножения большого числа древесных культур. Этот способ чрезвычайно удобен, поскольку он не требует специального оборудования, а растения мало повреждаются.

Образование корней происходит на не отделенном одеревеневшем побеге.

Воздушные отводки получают либо весной из вызревших побегов предшествующего года:

- в 15—25 см от его верхушки снимаем кольцо коры и поврежденный участок укрываем от света.

- окружаем теплой и влажной землей, мхом или комом опилок, и корни начинают энергично расти.

- затем окоренившийся отводок отделяем от растения и высаживаем.

Либо в конце лета из полуодеревеневших побегов этого же года.

Выбираем растущий побег:

- на участке 15—30 см от его верхушки удаляем все боковые ветви и листья.

- затем на стебле делаем кольцо, в результате чего питательные вещества начинают накапливаться в том месте, где необходимо вызвать образование корней.

- и далее как в предыдущем варианте.

Лучшей средой для образования корней служит болотный мох, он прекрасно удерживает влагу, воздухопроницаемый, и с ним несложно обращаться:

- на ночь мох замачиваем в воде.

- затем берём две большие пригоршни мха, слегка отжимаем его и скатываем в шар, так что все волокна спутываются.

-когда получится комок диаметром 6—7 см, его разрываем пальцами пополам и этими половинками плотно обжимаем участок стебля с кольцом.

- затем мох оборачиваем квадратным куском черной полиэтиленовой пленки, а оба конца приматываем к стеблю изоляционной лентой.

- убедитесь в том, что атмосферная влага не сможет проникнуть внутрь, иначе мох переувлажнится. ....ЗАГОРОДНЫЙ ДОМ (ДАЧА) или Во саду ли, в огороде

Суббота, 13 января 2018 г. 

Вырубка леса на юге Одесской области угрожает краснокнижным орхидеям, «сбежавшим» из Крыма

Три вида диких орхидей, занесенных в Красную книгу, нашли специалисты Национального природного парка «Тузловские лиманы» на территории одного из лесных массивов. Казалось бы, столь уникальная и бесценная находка должна была вызвать у ученых бурю радостного восторга – но нет… Как выяснила корреспондент «Думской», из-за непрофессиональной деятельности работников леса редчайшие цветы, чудом поселившиеся в лесном массиве у моря, рискуют исчезнуть.

Отметим, что в Украине все виды орхидей охраняются государством (включены в Красную книгу Украины), и каждое их местонахождение строго фиксируется.



Пыльцеголовник крупноцветковый

Лавры открывателя уникальных растений на территории «Тузловских лиманов» принадлежат сотруднице парка, кандидату биологических наук, доценту кафедры ботаники ОНУ им. Мечникова Елене Поповой. Это она в 2015 году совершенно случайно обнаружила в лесных зарослях прекрасные дикие орхидеи.

Вообще, орхидные не являются редкостью для Одесской области – у нас их зафиксировано больше десяти видов. Однако на юге области большая часть их произрастает на болотах и возле открытых водоемов. К примеру, некоторые виды орхидей можно найти на территории Дунайского биосферного заповедника. До находки в «Тузловских лиманах» было известно о произрастании лесных орхидей лишь на севере Одесской области. Поэтому обнаруженные у моря прекрасные гостьи даже для Елены Николаевны стали полной неожиданностью.

«Мы зашли в лес, а они цветут… Повстречали поначалу два вида – такие же есть на севере Одесчины. Но когда я увидела третий вид орхидей, то чуть в обморок не упала — таковых даже в области нет!» – вспоминает флорист.

ДРУЗЬЯ ГРИБОВ И ПЕРЕСЕЛЕНЦЫ ИЗ КРЫМА

Расскажем о таинственных растениях, поселившихся в Национальном природном парке «Тузловские лиманы».

Начнем с любки гибридной. По информации Елены Поповой, растение появилось путем скрещивания любки двулистной и любки зеленоцветковой. Разумеется, такие тонкости важны преимущественно ученым. А говоря простым языком, орхидея любка – исключительно загадочное растение. Да, ее затейливые белые цветки не бросаются сразу в глаза — внешне это довольно сдержанный цветок. Однако в тот момент, когда остывающий солнечный шар несмело касается линии горизонта и день неспеша растворяется в густых сумерках, первую скрипку начинает играть она – любка! И будьте уверены, эта скромница сорвет все овации – все! Ибо не найдется в лесу человека, который бы не остановился и не стал с изумлением оглядываться в поисках источника волшебного аромата. А все дело в том, что опыляют любку ночные мотыльки, и невероятный запах цветка служит им приманкой.

За это свое уникальное свойство любка в народе получила название ночной фиалки. Образ ее воспет многими великими писателями и поэтами. Кстати, любкой растение прозвали за то, что его использовали для приготовления колдовского приворотного зелья. И вот, представьте себе, эта тонкая аристократичная особа облюбовала юг Одесской области…

Вторая орхидея, поселившаяся в лесном массиве, — пыльцеголовник крупноцветковый. Изящные молочно-белые цветки его похожи на чуть раскрывшиеся тюльпанчики. Только коротенькая сумочка, разделенная на две части, нарушает это сходство. Пыльник раскрывается еще в бутоне, выталкивая при этом часть пыльцы в виде вертикальных рыхлых столбиков. Нектара в цветках нет, но насекомые с удовольствием прилетают на них. Их привлекают выросты эпихилия (часть околоцветника, образованная двумя или тремя сросшимися чашелистиками или лепестками), содержащие сладкие питательные вещества. Такие образования очень редки среди орхидей умеренных широт. Выбираясь из цветка, насекомое задевает головой пыльцевые столбики, которые моментально рассыпаются, обдавая гостя тучей пыльцы, легко прилипающей к его телу. После опыления эпихилий поднимается и закрывает вход в цветок.

Пыльцеголовник крупноцветковый растет в лиственных, преимущественно буково-грабовых и дубовых лесах, на полянах и среди кустарников. В Украине он зафиксирован в Черкасской, Полтавской и ряде других областей, в том числе на севере Одесчины.

Жизненно важна для пыльцеголовника микориза, то есть симбиотическая ассоциация корней растения с мицелием гриба. Размножается он семенами и вегетативно. Семенное размножение довольно обильное. До 8 лет проросток ведет подземный образ жизни, а зацветает на 10—11-й год после прорастания. С возрастом грибов в корнях орхидеи становится меньше.

Ну а теперь время назвать орхидею, при встрече с которой исследовательница на время утратила дар речи: это пыльцеголовник длиннолистный. Данный вид в Одесской области был обнаружен впервые, и именно — в «Тузловских лиманах». Пыльцеголовник длиннолистный — редчайший цветок. Интересен он тем, что обладает двумя видами корней: первые накапливают в себе питательные вещества, вторые работают в симбиозе с грибами, которые помогают впитывать полезные микроэлементы из почвы.

При внешнем сравнении пыльцеголовника крупноцветкового и длиннолистного можно отметить, что у последнего цветки несколько мельче, а листья – длиннее и уже.

Как рассказала Елена Попова, всем лесным орхидеям на первых стадиях развития нужны грибы. Дело в том, что семя у этих цветов крошечное, и чтобы оно летело, природа снабдила его воздушным мешочком. К сожалению, в самом семени питательных веществ для развития растения не так много, поэтому оно и нуждается в грибах, которые помогают ему набрать нужные вещества. Процесс этот длится на протяжении нескольких лет под землей, и уж затем растения появляются на поверхности, формируя стебель и листья. Некоторые орхидеи имеют сильную связь с грибом на протяжении всей жизни, а у других она ослабляется. Но когда цветы взрослеют, то уже цветут не каждый год – на это у них не хватает сил.

Итак, мы убедились, что лесные орхидеи – весьма непростые и требовательные растения. Как же они появились на юге Украины? Ответ на этот сложный вопрос Елена Николаевна дала в своей научной статье «Феномен дальней диссеминации орхидей в Национальном природном парке «Тузловские лиманы», с которой выступила в 2015 году на международной конференции в Бендерах (Молдова). Биолог уверена, что наличие лесного массива, а также грибов в нем создало условия для прорастания семян редких видов орхидей, занесенных ураганным ветром из Крыма. В качестве аргументов ученая приводит массу данных и необходимых расчетов. Другими словами, семена уникальных растений на юг области попали фактически сказочным способом – тем самым, что предпочитала экстравагантная и неповторимая Мэри Поппинс.

ДЕНЬГИ ПРОТИВ ПРИРОДЫ

Так что же угрожает прекрасным белым орхидеям, поселившимся в нашем регионе? Как поясняет сотрудница НПП «Тузловские лиманы» Елена Попова, в природном парке преобладают земли водного фонда (82,5% территории занимают лиманы и 3,2% — акватория Черного моря). Суша — всего 14,3%. При этом земли лесфонда охватывают лишь 2,8% площади парка. А проблема состоит в том, что первичным пользователем государственного лесного фонда в НПП является Тузловское лесничество ГП «Саратское лесное хозяйство» («Сараталес»), подведомственное Одесскому областному управлению лесного и охотничьего хозяйства («Одессалес»).

Фактически на территории парка находятся 10 кварталов Тузловского лесничества. Первая проблема заключается в том, что «Сараталес» и «Одессалес» еще на стадии создания национального парка оформили документы так, что оказалось, будто территория, где произрастает лес, находится в парке, а сами деревья и кустарники – за его пределами. Такое несоответствие допущено (скорее всего, сознательно) чиновниками, занимавшимися созданием национального парка, начиная от землеустроителя Татарбунарского района и заканчивая департаментом заповедного дела Министерства экологии и природных ресурсов Украины. Увы, оно до сих пор не разрешено.

Суть второй проблемы в том, что «Сараталес» и «Одессалес» не согласовывают расположение 541 га лесного массива в зоне регулируемой рекреации НПП «Тузловские лиманы», что является препятствием к окончательному утверждению основополагающего документа объекта ПЗФ общенационального уровня – «Проекта организации территории национального природного парка «Тузловские лиманы», охраны, восстановления и рекреационного использования его природных комплексов и объектов». Отсутствие утвержденного Проекта организации не дает возможности парку выполнять все запланированные мероприятия, в том числе качественную охрану исчезающих видов флоры.

И потом, «Сараталес» и «Одессалес» настаивают на отнесении данной территории к хозяйственной зоне, а по действующему законодательству в хоззоне первичный пользователь не обязан согласовывать свои действия с администрацией объекта ПЗФ (в отличие от зоны регулируемой рекреации). Лесхозу это необходимо для того, чтобы по своему желанию осуществлять сплошные, санитарные, проходные и прочие рубки. А в зоне регулируемой рекреации национальных парков проведение сплошных санитарных рубок исключено, ведь такие территории относятся к лесам самого высокого уровня охраны.

По мнению сотрудников национального парка, работники лесхоза не учитывают чрезвычайно засушливые условия произрастания древесных растений на крайнем юге Причерноморья, выполнение экосистемных функций именно живыми растениями, произрастание в лесном урочище и на сопредельной территории растений из Красной книги Украины и растительных сообществ из Зеленой книги Украины, которые подлежат государственной охране независимо от их местонахождения.

Сотрудники «Сараталес» и «Одессалес» концентрируются на заготовке живой древесины, пытаясь любой ценой получить прибыль от рубок в уникальном лесном массиве.

Ученый напоминает, что на территории парка найдены три вида растений из Красной книги Украины, на прилегающей территории – четыре вида и фрагменты трех растительных сообществ из Зеленой книги Украины. Один из найденных видов орхидей вообще в Одесской области нигде больше не встречается, а второй (гибридный) вид орхидей документально зафиксирован только в Крыму. Орхидные смогли здесь поселиться благодаря тому, что более 60 лет назад были созданы условия, пригодные для их существования. Уничтожение или разрежение древесного яруса вследствие рубок может привести к их полному исчезновению. Поэтому администрация «Тузловских лиманов» никак не может согласиться с тем, чтобы лесной массив входил в хозяйственную зону парка и в нем бесконтрольно проводились любые рубки.

Сотрудники лесничества ставят своей целью заработок на древесине, что может фатально сказаться на судьбе краснокнижных растений, наличие которых в лесном массиве у Черного моря – настоящее чудо. Мир редчайших цветов настолько тонок и хрупок, что требует большой заботы и внимания, которые ему способны дать специалисты природно-заповедного фонда. Сейчас зима, и это самое подходящее время, чтобы разрешить создавшуюся коллизию и тем самым подарить диким орхидеям право на спокойную жизнь.

Автор — Снежана Стрепетова


Любка гибридная




Пыльцеголовник длиннолистный




Пыльцеголовник длиннолистный




Пыльцеголовник крупноцветковый




Пыльцеголовник крупноцветковый

На території Кам’янського лісового господарства створили чотири нові заказники



Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького протягом багатьох років бере активну участь у природоохоронній діяльності. Одним із напрямків такої роботи є охорона місць зростання підсніжника складчастого в урочищі «Холодний Яр», яку здійснюють викладачі та студенти навчально-наукового інституту природничих наук, пише прес-служба ЧНУ.

За клопотанням кафедри екології та агробіології інституту наприкінці грудня 2017 року сесія Черкаської обласної ради ухвалила рішення про створення на території Кам’янського лісового господарства чотирьох заказників — Землянки, Касянове, Гульбище та Тимошівський. Їх загальна площа — 18 га. На новостворених природоохоронних територіях заборонено проводити рубки лісу та інші види господарської діяльності, що забезпечить більш ефективне збереження популяції підсніжника складчастого.

Створення нових об’єктів природно-заповідного фонду стало можливим завдяки співпраці ННІ природничих наук ЧНУ, Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (Ольга Галушко), Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» (Богдан Легоняк) та управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА. На ініціативу екологів відгукнулося Кам’янське лісове господарство, яке надало погодження на створення заказників.

— Сподіваємося, що такі заходи і надалі будуть сприяти збереженню унікальної природи Холодного Яру, — зазначає ректор університету Олександр Черевко.

Фото Мандрівки Черкащиною, Україною та світом

Геннадій МОСКАЛЬ: «Ми примусимо районні ради приймати бюджети таким чином, щоб вони в першу чергу враховували інтереси людей»




Голова ОДА Геннадій Москаль у медійному просторі – закарпатському й загальноукраїнському – фігурує часто, хоча й відмовляється від інтерв’ю та телеефірів теж нерідко. Воно й зрозуміло: журналісти діймають, а справ – по горло. Але підбити підсумки року, що минув, таки погодився, навіть перебуваючи у відпустці.

«За зиму маємо запастися матеріалами, щоб із квітня почати ремонти доріг»

Геннадію Геннадійовичу, яким питанням Вас найбільше дістали представники ЗМІ в 2018-му?

– Найбільше, мабуть, по освітньому закону. Їздили з усієї України. Останнім я вже просто не хотів нічого коментувати, бо все одно виходила переважно спотворена інформація: журналісти мали сформовану думку й підбирали фактаж під неї, а не намагалися розібратися в ситуації.

А сепаратизмом не діймали?

– Так це все пов’язано: Закон про освіту, антиугорські настрої, закарпатці – сепаратисти, продалися Угорщині й тому подібні дурниці. Питання ще не закрилося, просто затихло, бо свята. До того ж уже минув пік цікавості до нього. Але проблема ще вибухатиме інформаційними вкидами – у цьому сумнівів немає.

На місцевому рівні найбільше Ви боролися за дороги – жодна «апаратка» не обходилася без них. Результатом-2017 задоволені?

– Ні, звичайно. Хоча зроблено багато, якщо порівнювати з попередніми роками. Почали впорядковувати шляхи навіть там, де асфальту ніколи не було, – в Усть-Чорнянському кущі, наприклад. Дорогу Мукачево – Рогатин взялися оновлювати, а вона – головна після траси Київ – Чоп. Зробили у Виноградівському, Іршавському районі шляхи від Сільця в бік Виноградова, де фури їздять. Проклали нову асфальтівку до майбутнього контрольно-пропускного пункту «Велика Паладь – Нодь Годош» тощо. Але це тільки невелика частка того, що треба зробити. Чому не вдається все? Головна причина – відсутність грошей. Та навіть коли з’явилися кошти, які ми з великим трудом вибили з дорожнього експерименту, виявилося, що дуже важко доставити сюди витратні матеріали для виробництва асфальту, немає залізничних вагонів, щебеню, локомотивів, того-сього. Зі скрипом це йде, хоча якраз дороги – одне з кількох досягнень 2017-го. І ця робота продовжуватиметься.

Зрештою асфальт завезли з Румунії, і Ви казали, що це навіть дешевше...

– Вигідно було лише тоді, коли робили дорогу поблизу кордону з Румунією, – в селі Чепа, за 3-4 кілометри від ПП «Дяково». А загалом не можна асфальт везти більш ніж за 120 км навіть улітку – він вистиває. Нам не вдасться доставляти його з-за рубежа у Воловецький, Рахівський, Хустський чи інші райони.

Тому доведеться ставити ще асфальтові заводи – торік уже 5 потужних відкрили. Інша справа, що вони часом простоювали через відсутність бітуму й щебеню – підходящого закарпатського в нас мало. Тому це комплексна проблема. За зиму дорожники мають запастися матеріалами (і вони цим уже займаються), щоб приблизно з квітня, як тільки дозволить погода, почати ремонти на конкретних напрямках. Все робимо для того, аби не повторилася ситуація 2017-го. Хоча гроші з ДФРР на шляхи використали, але це йшло дуже нервово, зі зривами й простоями. Доводилося вибивати вагони мало не ультимативними зверненнями до Кабміну, перекидувати асфальт із однієї дороги на іншу тощо.

Легальна вирубка лісу скоротилася на 20%, а незаконна – утричі

А ще що є позитивом 2017-го, крім доріг?


– Якщо умовно виділити три досягнення 2017-го, то я би назвав ще лісову галузь: легальна вирубка скоротилася на 20 відсотків порівняно з 2016-м, а незаконна – утричі. Плюс середня зарплата в галузі зросла на 3 тисячі гривень. Це величезний позитив, бо ми – єдина область в Україні, яка має більше половини залісненої території. Для нас ліс, із одного боку, бюджетоутворюючий фактор, а з іншого – дар природи, який потрібно берегти й примножувати. І з 2015-го, відколи заборонили експорт кругляка, вирубка в нас постійно зменшується. Натомість кількість крайових підприємств, які займаються глибокою переробкою деревини, збільшується. Ну а третє досягнення – що спроби розхитати ситуацію на Закарпатті провалилися. А вони були, зокрема й операції російських спецслужб. Ми всі пам’ятаємо, як в області встановлювали стели з провокаційними написами угорською мовою (Борди виготовили в Києві, причому з помилками, бо текст перекладали через «Гугл»; доставили сюди «Новою поштою»; найняли місцевих, котрі вночі їх наклеїли, не розбираючись, що там. Потім із дрона відзняли, й те, що «новина» масово пішла по російських сайтах, «приправлена» змонтованими бійками, свідчить, звідки ноги ростуть), як затримали провокаторів, котрі хотіли підірвати пам’ятник на Верецькому перевалі… Але були, на жаль, і з Києва непродумані кроки, які могли збурити етнічне протистояння, – той же освітній закон. Були й необережні висловлювання Будапешта, провокативні акції правих – наших і зарубіжних. А Закарпаття опинилося між молотом і наковальнею. Але ми вистояли, попри все, вдалося утримати мир і спокій. Мешканців краю різних національностей ці речі не тільки не роз’єднали, а навпаки, більше згуртували.


Торік область відвідали 2 мільйони туристів

А чому не говорите в контексті позитивів про туризм? Адже численні фестивалі заохочуєте саме для його розвитку.

– Так, звичайно, це теж позитив. Уже маємо попередню статистику, що торік область відвідали близько двох мільйонів туристів. Якщо порівняти з 2016-м, то показник зріс десь на третину. Основна маса гостей краю – українці з інших регіонів, але є й із-за кордону: словаки, угорці, румуни. Очікуємо великий їх наплив, як тільки випаде сніг і буде нормальний лижний сезон. Це, безумовно, плюс для економіки, для привабливості Закарпаття. Бо той, хто в нас побував і йому сподобалося, приїде ще раз і привезе з собою знайомих. «Сарафанне радіо», як відомо, – найкраща реклама.

Музей лісу й сплаву – одна з туристичних родзинок краю, яку Ви збиралися відновити. Справа зрушила з місця?

– Цей музей ми передали Мінекології, і на нього вже надійшов перший транш – 14 мільйонів гривень. Через тендер визначився виконавець робіт – із Івано-Франківщини. Кошти почнуть освоювати, як тільки дозволять погодні умови. Це знаковий туристичний об’єкт, і принаймні левова частка робіт має бути виконана в 2018-му. До речі, маємо ще один грант, який проходив через Кабмін і Закарпаття попередньо його виграло, – на Невицький замок. Ідеться про реставрацію двох башт, освітлення, оформлення туристичної зони. Цим об’єктом теж давно треба було зайнятися, але чомусь ніхто до нього не брався. Він стояв на балансі сільради, ми, можна сказати, силовим методом передали його управлінню культури, зараз очікуємо грошей на реставрацію.

«Якщо в районних бюджетах буде мало грошей на захищені статті – подамо в суд»

Що вважаєте найбільшою невдачею 2017-го?

– Скажу так: багато з того, що робилося з таким напруженням, можна було зробити легше. Але через різні причини – бюрократію, неузгодженість і так далі – вдалося менше, ніж хотілося. Це й шляхів стосується, коли за вересень із 54 мільйонів гривень, які нам належали від дорожнього експерименту, уряд просто так забрав 40 млн й залишив нам тільки 14 – всупереч нормативно-правовим актам. І як це розцінювати? Але такі речі постійно виникають на державній роботі. Це теж можна зарахувати до невдач, бо не вдалося до кінця відстояти інтереси області.

Цьогоріч не повториться ситуація з нестачею коштів на зарплати освітянам, медикам? Чи вимагатимете, щоб райони сповна враховували ці потреби у своїх бюджетах?

– Кожен бюджет району, який прийнятий, із січня проходитиме експертизу в нашому департаменті фінансів. Тут грамотні фахівці, котрі перевірять усе по пунктах. І якщо побачимо, що на захищені статті закладається менше грошей, ніж потрібно, такий бюджет будемо оскаржувати й скасовувати в суді. Ми примусимо районні ради приймати бюджети таким чином, щоб вони в першу чергу враховували інтереси людей. Зарплати – це основне, а вже ремонти адмінбудівель і тому подібне – другорядне.

«Реформувати щось без коштів нема смислу»

Ви досить категорично виступали проти кількох реформ, у тому числі й медичної. Те, що матимемо в підсумку, вважаєте добрим варіантом для Закарпаття чи ні?

– Реформа тоді добра, коли на неї закладаються гроші. Реформувати щось без коштів нема смислу. Це тільки вносить деструктив у роботу, котра якось, та все ж ведеться. От тепер у кінці грудня ми отримали понад 240 млн грн під медичну реформу. Сума немала, друга за розміром в Україні, бо на Закарпатті дуже високий відсоток сільського населення. Ці гроші підуть на модернізацію амбулаторій (а в окремих випадках – і на їх будівництво, у тому числі з житлом для фахівців) виключно в сільській місцевості, на закупку сучасного устаткування, встановлення потужного інтернету для телемедицини, щоб фельдшер міг отримати консультацію по відеозв’язку від колег із районної чи обласної лікарні. Це величезний плюс, тут ніяких застережень нема. Але якщо реформи нав’язуються згори під чиюсь надто велику ініціативність – нічого доброго з того не вийде.

Ще одна реформа, яку часто критикуєте, стосується ОТГ. Вони розбалансовують районні бюджети, чи які до них претензії?

– Абсолютно розбалансовують. У нас були навіть судові справи, коли в Тячівському районі через неграмотність керівництва Вільховецької ОТГ медики райлікарні, які надають допомогу в тому числі й мешканцям тергромади, залишалися без зарплат. Якщо доводиться через суд вибивати гроші, то що це за реформа? Ми підбивали підсумки виконання місцевих бюджетів, і фактично тільки єдина громада показала себе економічно конкурентоспроможною – Тячівська. У всіх інших – сотня-дві тисяч гривень перевиконання. І це зовсім не те, на що вони самі сподівалися, бо думали, що на них золотий дощ посиплеться. І не той результат, якого чекали ті, хто спостерігав за їхньою діяльністю з прицілом на створення інших громад.

Але ж у ЄС це працює. За ті ж сміттєпереробні заводи в них села конкурують, бо це – гроші. А в нас громадські слухання провалюються…

– У нас дуже консервативне населення – на Закарпатті зокрема й в Україні загалом. Зате коли приходить велика вода – лантухами виносять сміття на береги. І хоч то просто ганьба перед нашими зарубіжними сусідами з Угорщини й Словаччини, це люди вважають нормальним, а от побудову сміттєпереробного заводу завалять у будь-якому разі. Але тут є й інша проблема: НКРЕКП ніяк не хоче включити в зелений тариф енергію від спалювання сміття, як це прийнято в європейських країнах. І жоден інвестор, а в облдержадміністрації їх торік було кілька десятків, не готовий без цього вкладати гроші. Ми навіть підшукали ділянки за межами населених пунктів, щоб не викликати активного спротиву краян. Інвестори ніби й зацікавлені, а потім усе прораховують і кажуть, що справа невигідна, бо енергію від спалювання сміття зараз купують дуже дешево. Вони навіть на нулі не вийдуть, не те, щоб отримувати прибуток. А без прибутку ніхто нічого інвестувати не буде.

«В майбутнє дивимося з обережним оптимізмом»

Якими загалом Ви бачите перспективи 2018-го?

– Обласний бюджет 2017- го ми виконали, але з великим трудом. Завдяки тому, що все-таки надійшли й освітня субвенція, і медична, й стабілізаційна дотація, людям виплатили зарплати – і зразу величезний прибутковий податок пішов у місцеві й крайовий бюджети. Оскільки 2018-го вже стартує виборча кампанія, то це буде рік популізму, роздачі максимуму обіцянок і різних проектів. Сподіватимемося, що вони матимуть якесь фінансове забезпечення, і дотаційне на 76% Закарпаття теж отримає свою частку. В майбутнє ми дивимося з обережним оптимізмом. У нас уже є гроші, які залишилися в обласній казні з минулого року від дорожнього експерименту, тому почнемо з квітня зі шляхів і аж до пізньої осені намагатимемося зробити по-максимуму.

Оскільки це передсвятковий час, на завершення поділіться, будь ласка, своїми найкращими різдвяними спогадами.

– У дитинстві святкування було традиційне – з батьками, рідними. А от останніми роками, вже у зрілому віці, оскільки походимо з дружиною з Чернівецької області, то їздимо на Різдво в Румунську Буковину, в містечко Гура-Гумора, де, до речі, народилася Ольга Кобилянська. Це туристичний регіон недалеко від Чернівців.

Румуни хоч і православні, але відзначають Різдво 25 грудня. Катаємося на лижах, коли дозволяє погода, відвідуємо монастирі. На жаль, не щороку вдається вирватися. Там є гарна святкова програма, тому найприємніші спогади – про Різдво, проведене в колі сім’ї, чого бажаю і всім закарпатцям.

Мирослава ГАЛАС

Китай в этом году отдаст под выращивание лесов территорию, равную площади Ирландии


Власти КНР запустили кампанию по озеленению страны для улучшения экологической ситуации. Только в этом году планируется отдать под лесные массивы 70 тысяч квадратных километров – территорию, сопоставимую с Ирландией, сообщает портал Indy100 со ссылкой на China Daily.

О соответствующих планах по увеличении лесных территорий на 6,66 млн гектаров в минувший четверг объявил глава китайского государственного управления лесного хозяйства Чжан Цзяньлун.Согласно планам, к концу текущего десятилетия Китай отдаст под озеленение до 23% всех своих сухопутных площадей. 



По словам Цзяньлуня, инвестиции в лесное хозяйство последних пяти лет оказались успешными, и обеспечили страну выращиванием более 33,8 млн гектаров лесов, в результате чего общая площадь зеленых насаждений Китая составила 208 млн гектаров. Китайский чиновник отметил, что «КНР приветствует участие в массовой кампании по озеленению компаний, организаций и талантов, специализирующихся на озеленении. Сотрудничество между правительством и социальным капиталом будет включено в список приоритетов».


Кроме того, чиновник рассказал о планах по улучшению ситуации в сильно загрязненной провинции Хэбэй, посреди которой находится столица КНР Пекин. Там к 2020 году планируется высадить три новых массива, чтобы увеличить площадь зеленого пояса до 35%. 


Как пишет портал, ссылаясь на данные Global Forest Watch, в 2000 году леса занимали около 17% сухопутной территории Китая. Мониторинг показал, что в период с 2001 по 2016 годы КНР потеряла более 8 млн гектаров древесного покрова. Наибольшее ежегодное снижение за восемь лет зафиксировано в 2016 году, когда исчезло более 700 тысяч гектаров.


По данным доклада Мичиганского государственного университета (США) от 2016 года, причиной уменьшения площадей лесных массивов названы десятилетия заготовки леса, стихийные бедствия и расчистка территорий под сельскохозяйственные нужды. Вместе с тем в докладе отмечаются успешные программы сохранения и восстановления лесов в Китае с начала XXI века. 

Опубликовано: 13 Января 2018 г. Автор: Подготовил Андрей ДУДНИК | г. Астана

В Херсоне спасать деревья от чиновников приходится уже за решётками

В Херсоне уничтожение здоровых, сильных деревьев на городских улицах приняло характер эпидемии или чумы..



Вот что было мной опубликовано в городских печатных СМИ как только Сальдо стал мэром:

«…Уже в течение длительного времени с первых полос газет не сходят леденящие душу материалы о том, что здоровые, сильные, большие деревья в самом центре города варварски уничтожаются. Но самое грустное в этой истории то, что множество людей, фирм, организаций массово обращаются в горисполком с просьбой разрешить спилить дерево.




И ни один человек не обратился за консультацией, как его посадить, имею в виду хотя бы одно дерево. А поскольку уничтожение деревьев в городе уже приняло характер эпидемии или чумы, высказывают предложение о создании независимой экологической экспертизы. То есть разрешение на то, чтобы спилить дерево, должны давать не только чиновники.




Которые за бабки и маму родную продадут, но и биологи, ботаники, учёные, люди уважаемые, профессиональные и авторитетные. Иначе деревья на улицах и во дворах некогда самого зелёного города Украины скоро можно будет занести в Красную книгу. К сожалению, Владимир Васильевич Сальдо, который ныне больше известен как «Доминиканский узник», довёл город до ручки.




Так что сегодня уже никто не берёт разрешений на вырубку деревьев, а просто массово выпиливают их даже на территориях парков, скверов, зелёных зон, не спрашивая вообще никого. Поэтому те «больные на всю голову», херсонцы, которые возле своих домов отваживаются высадить молодые деревца, обносят их решётками как охраняемые объекты высшей категории.

Слава Украине!
Владимир МАРУС

Михаил Бабич поставил Кировскую область в пример другим регионам в сфере лесопользования



11 января Полномочный представитель Президента Российской Федерации в Приволжском федеральном округе Михаил Бабич во время визита в Киров провёл совещание по вопросам повышения эффективности работы регионального Правительства в сфере лесного комплекса. В нем приняли участие Губернатор Игорь Васильев, заместители полпреда Олег Машковцев и Алексей Сухов, главный федеральный инспектор по Кировской области Владимир Климов, зампред Правительства Кировской области Максим Кочетков.

В ходе заседания подвели итоги работы в отрасли за прошедший год и определили перспективы развития лесного комплекса до 2020 года, а также проанализировали результаты выполнения поручений полпреда, данных на предыдущей встрече в Правительства в сентябре 2017 г.

Доклад по этим, а также ряду других вопросов, представил Михаилу Бабичу заместитель Председателя Правительства Кировской области Максим Кочетков.

Зампред доложил о проведенной региональным Правительством работе в сфере лесопользования. Так, для организации эффективного управления лесным комплексом был выполнен ряд мероприятий, включающих усовершенствование регионального законодательства, повышение доходности бюджета всех уровней от использования лесов, проведение лесных аукционов, внедрение современных информационных технологий и технических средств, работу по созданию системы непрерывного образования специалистов лесного хозяйства и лесной промышленности в Кировской области.

Полномочному представителю Президента Российской Федерации были представлены основные и перспективные направления деятельности. В их числе – разработка и утверждение нового лесного плана и лесохозяйственных регламентов, концепция интенсивного лесопользования и лесовосстановления, развитие деревянного домостроения и производств по глубокой переработке древесины, внедрение и совершенствование информационного портала ГИС-Лес и внедрение иных информационных систем в лесном комплексе.

По итогам мероприятия полпред отметил, что Кировская область может служить примером для других регионов в сфере лесопользования.

— Правительство Кировской области очень эффективно проработало эти вопросы, в частности, продолжив внедрение в регионе информационной системы ГИС-Лес. Очень важно, что данная система является доступной для всех граждан. Она очень информативна, показывает все лесные участки и их статус, позволяет сделать заявки на аукцион или на конкурс. Коллегам из других регионов, которые ещё не вышли на этот уровень, есть чему поучиться у Кировской области, — подчеркнул Михаил Бабич.

Напомним, ранее опыт Кировской области в создании системы открытости лесных ресурсов оценил заместитель Министра природных ресурсов и экологии Российской Федерации, руководитель Федерального агентства лесного хозяйства Иван Валентик в ходе всероссийского совещания по развитию отрасли, которое состоялось в Кирове в июне 2017 года.

Михаил Бабич прибыл в Киров с рабочей поездкой 11 декабря и посетил также важные социальные объекты – среднюю школу №26 в микрорайоне Урванцево, строительство которой завершилось в конце декабря, и Центр дистанционного образования детей.

Министерство лесного хозяйства Кировской области

На Волині крадії лісу колодами загородили дорогу і втекли від лісівників



Близько 5:00 12 січня у 38 кв. Мощаницького лісництва ДП «Цуманське ЛГ» працівники групи оперативного реагування лісгоспу виявили самовільну рубку – невідомі зрізали 2 дуби.

Про це інформує прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Поруч на снігу були сліди шин автомобіля. За ними стали рухатися. Врешті побачили машину, стали наздоганяти.

Коли лісопорушники помітили погоню і зрозуміли, що утекти не вдасться, викинули з машини дубові колодки, загородивши проїзд. На жаль, таким чином цим особам вдалося втекти.

На місце викликали поліцію. Тривають слідчі дії.

На Буковині лісова охорона затримала крадіїв лісу



Лісова охорона Лаурського та Красноїльського лісництв Сторожинецького держлісгоспу затримала крадіїв лісу.

Про це повідомляє Буковинська правда bukpravda.cv.ua з посиланням на Сторожинець.інфо.

Державною лісовою охороною Лаурського та Красноїльського лісництв ДП «Сторожинецьке лісове господарство» 10 січня 2018 року виявлено незаконну рубку 11 дерев бука та клена-явора.

«Працівники лісової охорони по гарячих слідах встановили, що незаконна рубка скоєна мешканцями смт Красноїльськ», – інформує інженер з охорони та захисту лісу ДП «Сторожинецький ЛГ» Сергій Стасюк.

На місце події лісівники викликали оперативну групу Сторожинецького ВП ГУНП України в Чернівецькій області. Розпочато слідчі дії. Спеціалісти Сторожинецького держлісгоспу обрахували збитки, завдані державі правопорушниками. Відповідно до складеного акту з розслідування інциденту, за 5 незаконно зрубаних дерев в експлуатаційних лісах Лаурського лісництва збитки становлять 31 тис 842 грн.

У Красноїльському лісництві правопорушники окрім 4 дерев лісфонду експлуатаційного значення зазіхнули на 2 дерева на території природозаповідного фонду зоологічного заказника «Зубровиця», що суттєво збільшує суму завданих збитків.

Загальна сума збитків по Лаурському лісництву становить 48 тис 608 грн.


21:00 (12.01.2018p.)