ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

20 січня 2018

Широколиственные леса и лесостепи



Тысячелетиями полоса, где встречаются широколиственные леса и степи Восточной Европы, была местом наиболее активной деятельности людей.

Влияние человека на естественный ход взаимодействия леса и степи привлекает внимание естествоиспытателей России уже почти два столетия, поскольку имеет большое практическое значение для рационального использования этих земель.

Рассматриваемая зона протягивается клином шириной от 500 км на западе до 200 км на востоке и длиной почти 2 тыс. км. Начинаясь в предгорьях Восточных Карпат, где леса представлены буковыми, дубовыми, грабовыми насаждениями нередко с примесью явора, за Днестром эти леса уже только дубово-грабовые, а восточнее Днепра и до Волги - преимущественно дубовые и дубово-ясеневые; за Волгу переходит только дуб. Обширные площади занимают широколиственные леса на Кавказе и в Крыму.









Рассмотрение широколиственных лесов и лесостепи в одной зоне вызвано тем, что на лесостепь приходится три четверти всех дубрав, в том числе большая часть наших классических дубрав, широко известных в литературе: Черный лес бассейна Днепра, Шипов лес, Тульские засеки, Теллермановское лесничество.

Рассмотрим динамику границ лесостепи за последнее тысячелетие, связанную с колебаниями климата по определенным периодам.



Первый период (IX - XII вв.) совпадает с расцветом Киевской Руси и ее основной лесостепной части - Северской земли. В целом это был сухой и теплый период, в летописных записях часто упоминаются засухи, недороды из-за недостатка осадков, степные пожары. Если перечитать все написанное и сохранившееся в эту пору, то, кроме упоминаний о дубах, борах, «дикомполе», лесах на севере в землях древлян, кривичей, вятичей и «ковыля», нельзя найти упоминаний о другой растительности. Анализ сведений о засухах, холодных зимах и прочем показывает, что отклонений в сторону увеличения сухости и повышения температур было больше, чем в сторону многоводности и понижения температур. Многие упоминаемые лесные массивы относятся в основном к долинам рек.



Бассейн Днепра прекрасно охарактеризован за тысячелетие в сводке Г. И. Швеца 1972 г. Но в этой работе Г. И. Швеца делаются очень осторожные выводы об изменениях в стоке. Основной же вывод работы заключается в том, что за семь последних тысячелетий и высокие и низкие половодья Днепра были в пределах «современных колебаний», но заметно некоторое преобладание, особенно около 1100 г. и во второй половине XII в., сухих и теплых аномалий.



Второй период (XIII - XVI вв.) характеризуется понижением температуры, преобладанием суровых и многоснежных зим. Одновременно с этим в сообщениях того периода много говорится и о частых засухах, что дает основание считать этот период контрастным. Исторические сведения: нашествие татаро-монголов, укрепление их в Крыму, постоянные набеги на лесостепные районы, разорение городов и сел - «заслоняют» все остальное в этот период. На картах XV в. лесные массивы изображались вдоль рек. Возможно, увеличение залесенности шло за счет отсутствия постоянного населения. О берегах Дона в 1389 г. было написано: «Бысть же сие путное шествие печално и унылниво, бяше бо пустыня зело всюду, не бе бо видети тамо ничтоже: ни града, ни села; аще бо и быша древле грады красны и нарочиты зело видением места, точью пусто же все и не населено; нигде бо видети человека, точию пустыни велиа, и зверей множество: козы, лоси, волцы, лисицы, выдры, медведи, бобры, птицы, орлы, гуси, лебеди жарави, и прочая; и бяше все пустыни великиа». [Кудряшов К. В. Хождение Пименово в Царьград. В кн.: Половецкая степь. М., 1948, с. 158]. Поразительно, что в это время в Печерском монастыре под Киевом выращивали виноград.





Третий период (XVII - XIX вв.) выделяется обильным увлажнением лесостепи, разрастанием лесных массивов. При взгляде на карты тех времен поражает обилие полноводных рек, обширных озер и лесов. Остатки лесных массивов именно этого периода давали основание исследователям XIX - XX вв. говорить о былой извечной залесенности лесостепи. Так, сведения по лесам XVII - начала XIX в. дают основание говорить об отклонениях в сторону увеличения увлажненности и похолодания, на что указывает и анализ конкретных сведений о суровых зимах и половодьях. Стоит заметить, что «старые дубы» в степи, прирост которых был проанализирован в конце XVIII в., появились в начале и конце XVII в. Для подтверждения сведений обычно ссылаются и на путешественников, проезжавших в те времена через юг России и тоже оставивших записи о лесистости. Но эти путешественники могли видеть и пойменные леса. Однако в XVIII в. залесенность в целом была выше современной, посадки энтузиастов лесоразведения в степи оказались удачными. Поколения перестойных деревьев стихийно появились в 1740 - 70-х годах, хотя и в этот период отмечалось сокращение лесов, частые пожары, и деревья местами резко снижали прирост. Обилие остатков судов по несудоходным рекам и речушкам поражало исследователей XIX в. И. Л. Майков сделал вывод, изумлявший в свое время многих, что даже в XVI и XVII вв. такие реки, как Самара, Волчья, Кринка и Миус, были еще судоходны.

Карты тех времен, изображавшие обилие полноводных рек, тоже должны рассматриваться не как фантазия картографов или их особая манера рисовки водотоков. Но большинство исследователей относило это полноводье рек и обилие лесистости вообще к более древним временам, на что имеются веские возражения. Проведенный анализ позволяет утверждать, что этот период начался в конце XVI в. и был наиболее ярко выражен в XVII в.

С середины XIX в. начался четвертый период, выделяющийся в целом постепенным снижением увлажненности, повышением контрастности температур, что позволяет сопоставить его с первым периодом.

Свидетельств о былой залесенности луговой степи Северного Предкавказья гораздо меньше, и есть даже противоположные мнения. На картах XV - XVIII вв. в этих местах показаны лишь отдельные лесные массивы. С картографическими материалами XVII - XVIII вв. находятся в полном соответствии и сообщения очевидцев. «Растительность эта, как свидетельствуют о том исторические документы, рассказы стариков и наблюдения над современным распространением ее остатков, покрывала густыми полосами строевого леса долины рек, спускаясь далеко в их низовья... Ставрополь прямо назывался «черным лесом»; по Егорлыку леса на север Доходили до Безопасной. Множество названий деревень Указывают на исключительное богатство той или другой растительности: Темнолесье, Чернолесье, Круглолесье, Дубовка, Березовское... да и такие названия, как Медвежье, Медведка, Птиченское, даны были, конечно, не зря народом этой местности... Многочисленные утверждения стариков о богатстве ключей и рек водою, сохранившиеся предания о том же среди кочевников подтверждают исторические сказания, как Калаус и Кума добегали до Каспия...» [Иванов Д. Л. Влияние русской колонизации на природу Ставропольского края. - Известия РГО, т. XXII, вып. 3, 1886, с. 229 - 230]. Далее отмечается, что доныне в венцах домов можно видеть гигантские бревна «дубов и вязов»в два обхвата.

В XIX в. залесенность в целом начала снижаться за счет возрастающих вырубок. Но, поскольку производились и посадки, к концу века вследствие лесохозяйственных мероприятий залесенность немного повысилась. Хороший прирост древостоя и успешные посадки лесов были в самом начале века, в 1830 - 1850, в 1870 - 1880, а снижение прироста было в 1810 - 1820, 1850 - 1860 гг. и с 1880 до 1900 г.

В XX в. в целом тенденция к ухудшению прироста и возобновлению лесов усиливается. Периоды низких приростов и усыхания по продолжительности стали больше, чем периоды хороших приростов. Но здесь на приросте отчетливее проявились сильные засухи, после которых деревья не могут оправиться несколько лет. На наиболее обширные засухи, которые были в 1891, 1920, 1921, 1924, 1951, 1975 гг., все деревья отреагировали снижением прироста или постепенным усыханием в течение 5 - 10 последующих лет. Таким образом, наиболее благоприятными для развития лесов в лесостепной зоне были XIII - середина XIX в. Степные травы имели преимущества перед деревьями в IX - XII вв. Начавшееся с середины XIX в. сокращение лесов и увеличение ксероморфных элементов травостоя являются ответной реакцией растительности на потепление и уменьшение увлажненности. Травянистую растительность зоны можно охарактеризовать в определенные интервалы времени так: в XVII - XIX вв. - это остепненные луга, в XX в. - луговые степи.

Воздействие человека на природу этой зоны огромно и подчас не зависит от колебаний климата. Достаточно сегодня взглянуть на любой участок лесостепи, где раскинулись живописные полосы лесных посадок 1950 - 1970 гг. Лесные травы, грибы, ягоды, стихийно разросшиеся под пологом этих деревьев, радуют собирателей даров природы.

Воскресенье, 22 Января 2012 г. 22:08 (ссылка)

Повідомляємо про конкурс Державної служби лісів США до Міжнародного дня лісу!


МІЖНАРОДНІ ПРОГРАМИ
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЛІСУ ТА СТАЛІ МІСТА

Глобальний проект для молоді: урбаністичні території


21 березня - Міжнародний день лісу, день, коли ми згадуємо про важливість світових лісів. Темою цьогорічного Дня лісу є «Ліси та сталі міста»: як дерева покращують життя міських людей. Від чистішого повітря до вищих цінностей міські дерева використовуються жителями безліччю способів - якщо вони управляються стало.

У всьому світі міста стають більш заселеними та різноманітними, ніж будь-коли раніше. Молоді люди є значною часткою населення міст, що зростає, адже вони переїжджають до міст для отримання роботи, освіти. Міжнародні програми Лісової Служби США співпрацюють з партнерами з тим, щоб зміцнити відносини між міською молоддю та природою.

Для відзначення Міжнародного дня лісу оголошується конкурс: збираймо мозаїку творчого вираження важливості міських лісів від молодих людей у всьому світі. Фотографії, оригінальні твори мистецтва, поезія, ессе та інші образотворчі об’єкти будуть розміщені на новому веб-сайті. Це продемонструє, наскільки важливими є всі зелені простори, незалежно від того, чи вони знаходяться в громадських або приватних приміщеннях, на дахах або поруч із паркінгами.

Про проект

Якщо ви працюєте з молодими людьми в школах чи клубах, ми запрошуємо їх представити твори, які відображають їх уявлення про місто та роль дерев в ньому. Кожна заявка буде опублікована на веб-сайті, організованому містом.

Веб-сайт запрацює 21 березня, у Міжнародний день лісу 

Інструкції до подання заявки 

1. Будь ласка, надсилайте ваші роботі та питання на електронну адресу globalyouthproject2018@gmail.com
2. Слід подати творчі роботи не пізніше 7 лютого. Всі вони мають мати відношення до природи у творчому міському оточенні.
3. Заявка може включати:
a. Фотографії
b. Творчі роботи
c. Вірші
d. Ессе
e. Інші образотворчі об’єкти
4. Немає обмежень щодо кількості поданих заявок; проте ми залишаємо за собою право вибрати кілька або всі заявки на свій розсуд.
5. Предмет кожного подання є суто індивідуальним. Проте творчі роботи можуть стосуватися одного з трьох питань:
a. Якою є природа навколо вас?
б Яке ваше улюблене дерево або рослина?
с Як ви та інші молоді люди використовують природні зони у вашому місті?
6. Всі творчі/ письмові роботи повинні містити дату подання, імя та прізвище автора, назву твору, місто, країну, адресу електронної пошти.

В новом году потребуется координация действий в борьбе с вершинным короедом




15 января этого года в управлении лесами Брянской области состоялось совещание на тему: «Ослабление лесных насаждений, вследствие поражения вершинным короедом». На совещании присутствовали руководители и специалисты управления лесами Брянской области, директор и представители филиала ФБУ «Рослесозащита»–«ЦЗЛ Калужской области», а также Брянского государственного инженерно-технологического университета, директора лесничеств, арендаторы лесных участков.

На совещании обсуждалась лесопатологическая ситуация в лесных насаждениях юго-западных районов области, приграничных с Белоруссией. В своих сообщениях, специалисты Филиала ФБУ «Рослесозащита»–«ЦЗЛ Калужской области» сообщили, что во второй половине прошлого года выборочные наземные наблюдения за санитарным состоянием подверженных повреждению вершинным короедом лесов проведены на площади свыше 5 тыс. га. По результатам наблюдений и информации от лесничеств и лиц, использующих леса, был проведен статистический анализ поврежденных участков, на основании которого можно предположить о том, что вершинный короед проявит себя в этом году в Клинцовском, Злынковском и Суземском лесничествах Брянской области.

Собравшиеся были проинформированы о привлечении отдела мониторинга состояния лесных генетических ресурсов ФБУ «Рослесозащита» к анализу причин усыхания деревьев.

Мировой опыт показывает, что наиболее эффективный способ борьбы с вершинным короедом – проведение санитарно-оздоровительных мероприятий в максимально сжатые сроки. Эффективная защита леса от вредителей возможны лишь при своевременном выявлении поврежденных ими насаждений, что определяется результативностью лесопатологического мониторинга и совершенствованием его методологии. Специалисты Брянского государственного инженерно-технологического университета предложили программу научных исследований с целью разработки методов ранней диагностики поражения сосен вершинным короедом.

В ходе совещания намечен ряд мероприятий и действий по улучшению работы в данном направлении. Присутствующих на совещании проинформировали о других угрозах лесам, возможных в 2018 году.

ФБУ «Российский центр защиты леса»

Восстановление леса - это выгодно

Почему бизнес не помогает природе? Вопрос извечный, но имеющий вполне очевидный ответ: сохранять природу и не вредить экологии – значит работать себе в убыток. Однако, недавнее исследование доказывает обратное, есть успешные компании, которые смогли заработать создав «зеленый» бизнес. Правда, их немного, но они есть.


Недавно две некоммерческие организации опубликовали отчет о том, что в «экономике восстановления» есть деньги. Институт охраны природы и Институт мировых ресурсов разместили в Сети доклад под названием «Бизнес по посадке деревьев», в котором освещается работа 14 предприятий, которые сделали свои деньги за счет восстановления земель в четырех основных секторах: технологии, потребительские товары, управление проектами и коммерческое лесное хозяйство. Вот примеры некоторых из этих компаний.

Для бизнеса даже в «зеленых» отраслях разумеется важен факт прибыли и так или иначе вопрос исцеления Земли остается второстепенным. Но, для других опыт успешной в этой сфере организации, повод задумать о выгоде, ведь видя потенциальную окупаемость инвестиций, больше компаний захочет заниматься чем-то подобным.

Одним из примеров компании, которая добилась успеха в Камеруне, является Land Life, которая продает наборы для рассады в виде круглых стручков, которые могут быть пригодны для посева в засушливых регионах. 

Еще один из успешных проектов BioCarbon Engineering, компания создала беспилотики, которые засевают семенами земли, где лес был уничтожен. На данный момент с помощью своих устройств компания уже посеяла 2,7 миллиона мангровых деревьев в дельте реки Иравади (Мьянма). Их цель — достичь 1 миллиарда при помощи беспилотных дронов.
Другая компания – Terviva, занимается посадкой деревьев, которые не нуждаются в особом уходе и требуют минимального количества полива. Компания также фокусирует свою работу с таким деревом как Понгамия (индийский бук) – его можно превратить в биотопливо или биомассу для производства электроэнергии.

София Фаруки, работающая в Институте мировых ресурсов, поясняет: сегодня посадка деревьев стала менее трудоемким и дорогостоящим процессом, поэтому стимул для работы в этом направлении есть.

«Технологии снижают стоимость посадки деревьев», — объяснила она. «Мы также видим, что потребители проявляют больший интерес к окружающей среде, в частности в области восстановления и сохранения. Мы наблюдаем большой политический импульс в этом вопросе, которые принимаются в последние пару лет, и мы также видим, что различные инновации, бизнес-модели «зеленой» сферы продолжают активно развиваться. Всего пару лет назад не было такого слияния факторов».

Традиционные лесные компании, которые больше ориентируются на управление землей и вырубку деревьев в рамках цепочки производства, также замечают, как рынок меняется. Люди хотят не уничтожать леса, а сажать их.

«Они понимают, что традиционный бизнес, больше не работает, и предпринимают шаги для включения восстановления в свою цепочку поставок. А это хорошее начало, большого дела», — сказала Фаруки.

У прикарпатському лісгоспі провели заходи із відтворення, збереження та охорони мисливських тварин



У ДП «Гринявський лісгосп» мисливське господарство провело ряд лісомисливських заходів із відтворення, збереження та охорони мисливських тварин.

Силами лісової охорони та єгерської служби ведеться контроль за термінами полювання та дотриманням лімітів добування, а також боротьба з браконьєрством та відстріл хижаків.

Біотехнічні заходи в господарстві спрямовані на ріст чисельності тварин і птахів. Різноманітність видового складу фауни і ландшафтно-кліматичні умови сприяють розвитку мисливського господарства, збільшенню поголів'я диких тварин.

Площа мисливських угідь, наданих у користування ДП «Гринявське лісове господарство», становить 20 049,2 га.

За матеріалами обліку мисливської фауни 2017 року в лісгоспі обліковано: оленів благородних - 68, козуль – 159, кабанів – 36, зайців – 182, ведмедів – 12, вовків – 2, лисиці рудої – 20 голів.

На сезон полювання 2017 році підприємству доведений ліміт використання парнокопитних був наступним: олень благородний - 1 особина, козуля – 2, кабан – 2. Полювання було проведено в грудні місяці на козулю в Гринявському лісництві №1. За ліцензію №044516, а також м’ясо і послуги отримано коштів – 3 200 грн. Відповідно за ліцензію №044517 отримано – 3080 грн.

Силами єгерської служби, яка сформована з розрахунком - 1 єгер на 5 тис. га лісових угідь та лісової охорони ведеться своєчасний контроль за термінами полювання, нормами відстрілу дичини, боротьба з браконьєрством та відстріл хижаків. Дбаючи про ріст чисельності диких тварин у холодну пору року для копитних у місцях гуртування звірів, облаштовуються годівниці, солонці, ведеться заготівля кормів.

Головний пріоритет на майбутнє – збільшити вихід мисливської продукції з одного гектара угідь і забезпечити самоокупність мисливського господарства.

Відділ взаємодії із засобами масової інформації та книговидання управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА

19 січня 2018

А Ви знаєте як ростити Ліс?



На околиці Херсона планомірно знищується ліс з метою будівництва котеджів

Планомірне знищення Антонівського лісу під Херсоном триває (фотофакт)

Активісти пропонують відновити лісопарк під Херсоном

Суспільство перестало бути байдужим. Тенденція тішить. Люди не лишаються осторонь коли стають свідками будь – яких дій (чи то правомірних, чи ні). Але ж в усьому має бути здоровий глузд і почуття міри, навіть, коли основою є бажання допомогти. Невідомо чи свідомо діють такі «активісти», чи ні, але результат їх діяльності завжди – хаос, безладдя та розбрат.

Завдячуючи засобам масової інформації, інтернетові, соцмережам тепер кожен у вільному доступі має можливість впливати (керувати) лісовим господарством на свій розсуд і байдуже хто ти є: менеджер, юрист, пенсіонер…, головне аби займав активну життєву позицію щодо питань екології, природокористування, лісорозведення….

Бездіяльність пресслужб лісового господарства породжує розмноження (в геометричній прогресії) псевдо активістів, мета яких – у будь – який спосіб підірвати довіру до професії лісівника та дискредитувати їх роботу в цілому.

Вже вкотре каменем спотикання став квартал 27 Херсонського лісництва ДП «Херсонське лісомисливське господарство». Площа кварталу складає 207 га і відповідно до проекту організації та розвитку лісового господарства є лісопарковою частиною лісів зелених зон. Враховуючи, що насадження знаходяться за межами (впритул) с.Антонівка – це основна підстава, що місцеві мешканці використовують її як заманеться (сьогодні відпочивають, завтра палять, згодом беруться щосили заліснювати (і дарма, що абияк, головне щоб картинка для ЗМІ вийшла помпезніша)).

Повернуся до суті. На ділянці було проведено заходи з формування та оздоровлення (лісорубний квиток №2 від 28.11.2017 року серія 02ЛКБ №458980). Мова йде про виділ 48 та виділ 14 кварталу 27, площею 1,6 га та 0,4 га відповідно. В наслідок пожеж, що сталися влітку (акти про лісові пожежі №7 від 07.08.2017 року та №10 від 13.08.2017 року) виникла потреба у проведенні рубки. На ділянці за участю представника відділу нагляду та прогнозу ДСЛП «Херсонлісозахист» за фактом проведеного обстеження намічено проведення вибіркової санітарної рубки.

З акту обстеження на доцільність призначення в рубку:

Обстежено 2,2 га (вид. 48 має загальну площу 1,8 га).

Породний склад – 9Скр1Дз, вік 48 років (виділ 48) та 10Сз+Дз, вік 51 рік (виділ 14). Лісова підстилка згоріла, обгорання та обпік кореневих лап, кореневої шийки, окоренкової частини стовбурів по всьому периметру сосни та дубу. Висота нагару на стовбурах до 3 м. В СРВ відібрали дерева, які втратили фізіологічну стійкість. Ступінь розладнання сильний, темп всихання різкий і т.д.

Отож. Лісова пожежа для будь – якого насадження не минає даремно, а тим більше коли це соснові насадження. Через сильну ступінь ураження, дерева втратили захисні властивості та здатність протистояти захворюванням. Проведення таких вимушених заходів направлене на покращення властивостей насадження та запобіганню розповсюдженню в подальшому шкідників та хвороб на ділянці.

Жодні дії підприємства не направлені на створення можливості для передачі ділянки під забудову. Скільки існує підприємство і зазначена територія належить до земель державного лісового фонду, жоден котедж там «не виріс», чи яка інша забудова (хоча ні, був незаконно влаштований козацький курінь, який поглинула пожежа, через тих таки козаків, що, здається, у 2010 році в стані алкогольного сп’яніння, вирішили випробувати на пожежостійкість свій імпровізований прихисток, а заодно і Ліс).

Які наміри має селищний голова і хто поширює плітки про майбутню забудову мені невідомо. Але те, що дії лісівників не виходять за межі площини чинного законодавства та спрямовані на збереження та відновлення насадження – це факт.

Я не буду розповідати в яких надскладних умовах існує ДП «Херсонське ЛМГ», як важко за такого стану приборкувати лісові пожежі та запобігти їх поширенню на значні площі, скільки зусиль докладається аби Ліс став Лісом.

Звертаюся до всіх «активістів», маючи намір створити «сенсацію» та викликати ажіотаж навколо лісових тем, знаходьте можливість звернутися до лісогосподарських підприємств задля отримання кваліфікованого пояснення стосовно фактів вирубок.

Навряд чи ви консультуєте свого лікаря, як вас лікувати. То чому ж ви вважаєте, що знаєте як ростити Ліс, чи вести лісове господарство?

18.01.2018 року


Україна поглиблює співпрацю з країнами ЄС у тваринницькій, рибній та лісовій галузях




У ході Глобального Форуму з продовольства і сільського господарства, який проходить у Берліні 18-21 січня, відбулася низка зустрічей керівництва Мінагрополітики із керівниками аграрних відомств іноземних країн, у ході яких були обговорені питання поглиблення співпраці у тваринницькій, рибній та лісовій галузях.

Під час зустрічі першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Максима Мартинюка з Міністром сільського господарства Литви паном Бронюсом Маркаускасом та його заступником паном Роландасом Тарашкявічюсом обговорено основні напрями співробітництва, зокрема, у тваринництві, розвитку сільських територій, рибному господарстві та земельних відносинах.

«Одним із важливих питань для України є розвиток фермерства та кооперації. Ми готові використовувати успішний міжнародний досвід. Ми прагнемо стимулювати наших аграріїв до створення кооперативів, навчити їх ефективним бізнес-моделям, що зможе значно підвищити рентабельність їхньої діяльності та галузі в цілому», - прокоментував перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

Підсумком зустрічі з Міністром землеробства Латвійської Республіки паном Янісом Дуклавсом стало підписання Програми двостороннього співробітництва Україна-Латвія в галузі агропромислового комплексу на 2018-2019 рр.

«Ця Програма охоплює важливі напрями співпраці у галузях ветеринарії та фітосанітарії, рибного та лісового господарства, науково-дослідного співробітництва, сільського розвитку та зеленого туризму, а також регіональне співробітництво», - сказав перший заступник Міністра.

З Міністром у справах сільського життя Естонії паном Тармо Таммом були обговорені питання в контексті реформування системи управління рибного господарства України та належного впровадження в Україні електронної системи управління.

Крім того, під час зустрічі естонська сторона запропонувала консультативну підтримку щодо розвитку галузі тваринництва та вирішення проблеми АЧС, малого фермерства, а також розбудови цифрової економіки.

За результатами зустрічі домовлено найближчим часом опрацювати та підготувати до підписання міжвідомчий План дій щодо зміцнення співробітництва на період 2018 – 2023 роки, проект якого передала естонська сторона.

«Ми і надалі будемо поглиблювати наш діалог не лише у консультативно-експертному полі, а й з метою збільшення показників двосторонньої торгівлі сільськогосподарськими та харчовими товарами», - зазначив Максим Мартинюк.

Прес-служба Мінагрополітики
19.01.2018 20:28

В Сумах решали проблему усыхания леса и санитарной рубки

Усыхание сосновых насаждений стало настоящей бедой не только для Украины, но и для Польши, Чехии, Беларуси. Причина - верхушечный короед. В 2017 году очаги повреждения были обнаружены и на территории Сумской области. Поэтому, учитывая угрозу полного уничтожения сосняков, ГП «Сумское лесное хозяйство» вынуждено было провести санитарные рубки.

К сожалению, необходимость изъятия зараженных деревьев остро стоит в лесах зеленой зоны г. Сумы, в частности в районе Барановки. Это вызвало непонимание среди населения и сопротивление проведению работ.

Учитывая резонансность события, к лесхозу с просьбой разъяснить ситуацию обратился депутат Сумского городского совета Денис Бутенко.

Со временем состоялась встреча депутата с руководством и специалистами лесхоза. Ему предоставили разъяснения о причинах отвода деревьев в рубку, документальные подтверждения законности намеченных мероприятий и последствия, к которым может привести промедление с их проведением.

После этого, по инициативе Дениса Бутенко, вопрос об усыхании соснового леса вынесли на всеобщее обсуждение.

Кроме членов общественного совета и специалистов «Сумского лесного хозяйства» на заседание была приглашена инициативная группа местных жителей Барановки, представители депутатского корпуса Сумского городского, Сумского областного совета, экологических служб, ученые, представители СМИ и др.

Специалисты рассказали об истории появления верхушечного короеда и комплексе мероприятий, проводимых государственными лесохозяйственными предприятиями.

В завершении присутствующие совместно выработали ряд рекомендательных решений. В частности – усилить информированность руководства местных органов власти и населения по вопросам планирования и проведения лесных мероприятий по охране, защите, оздоровлению лесов и регулярно информировать управление о проделанной работе. Было решено, чтобы все санитарно-оздоровительные мероприятия по борьбе с верховым короедом сосны проводились исключительно в рамках действующего законодательства, привлекая общественность, как к проведению профилактических, так и конкретных санитарно-оздоровительных мероприятий, а именно: мониторинга, обследования, выявления заболевания, отвода в рубку и ее осуществление, а также дальнейшего слежения за движением срубленной древесины.

Учитывая то, что микрорайон Барановка считается рекреационной зоной областного центра, рекомендовали администрации Сумского лесхоза совместно с Сумским городским советом разработать ряд конкретных мер по сохранению и уходу этого лесного массива, а также усилению санитарного контроля за состоянием лесных насаждений этой зоны. Наряду с этим, рекомендовали администрации Сумского лесхоза разработать и предоставить местным общественным активистам план проведения санитарно-оздоровительных мероприятий и восстановления данных лесных насаждений.

После этого депутат горсовета Денис Бутенко вновь был вынужден встретиться с руководством и работниками ГП «Сумское лесное хозяйство». Он вместе с активной общественностью выехал на место с целью дальнейшей работы и во избежание недоразумения среди населения и предоставления более широкой разъяснительной работы среди граждан специалистами предприятия с привлечением общественного актива.















Лесники начали кормить лосей и коз

В период холодов лесники начали активно подкармливать животных, которые живут на территории столицы. В специальных кормушках они оставляют сено, кормовые веники и соль, передает segodnya.ua

Сотрудники Дарницкого лесопаркового хозяйства уверяют, что на их территории можно встретить кабана, косулю, диких коз и даже лося.

Напомним, лесные обитатели уже давно соседствуют с людьми в больших городах. Найти в киевском дворе упитанного ежика или почти ручную белку в парке, забирающую из рук орехи – уже давно не новость. Соловьи, дрозды и скворцы тоже давно прижились в столице, а бобры – частые обитатели городских водоемов. «Они жили в Киеве даже в районе Московского моста. Когда я работал водолазом, там были хатки. В детстве видел из в районе Лесного кладбища», – рассказал «Сегодня» биолог-консультант зоопарка «Межигорье» Сергей Григорьев.



Запись Лесники начали кормить лосей и коз впервые появилась Все про Киев.


vseprokiev.com.ua

На Волині вперше поселили новий вид оленів



Вперше на території Волині з’явились лані – вид тварин з родини оленевих, який в Україні поширений тільки в центральних областях.

Мешкають вони вже близько місяця у Воротнівському лісництві, що поблизу Луцька.

Привезли тварин із приватного підприємства із центральних та східних регіонів країни та поселили у новозбудований вольєр, пише ВолиньРоst.

«Цей вольєр розташований у 17-му кварталі. Цей квартал не є заповідною зоною, він є експлуатаційним. Вольєр побудований для науково-рекреаційного застосуванння», - розповідає директор державного підприємства «Звірівське мисливське господарство» Сергій Смічик.

За його словами, неподалік є молодіжний центр, тож до догляду за тваринами залучають, крім лісівників, також відвідувачів цього центру – вихованців учнівських лісництв, студентів.




Наразі ланей 15, їм по 2-3 роки. Якщо вони приживуться, їх кількість будуть збільшувати, а адаптованих тварин випускати у дику природу.

Територія вольєру становить три гектари. Штучні тут огорожа та годівниці, а все інше залишається, як у дикій природі – повалених дерев не забирають, а ліс не очищують від хащів.

«Як у дикій природі є, так воно має і залишатись», - наголошує Сергій Смічик.

Годують тварин щодня вранці, дають зерно, сіно та солонець, адже у певні періоди року ланям не вистачає солі.



Лані дуже полохливі, близько до себе не підпускають, за винятком, лісівників, які щоденно приносять їм їжу.