Лісівник

http://ulan.mk.ru/articles/2018/01/27/schetnaya-palata-buryatii-ozvuchila-poteri-nanesennye-gosudarstvu-lesnymi-pozharami-za-tri-goda.html

Потери от лесных пожаров за три года значительно превысили размер всего бюджета Бурятии

субота, січня 27, 2018РФ

В Счетной палате Бурятии обсудили результаты охраны лесов от пожаров за 2005-2016 годы и первой половины 2017 годов. Исследование было проведено совместно с аудиторами Счетной палаты Российской Федерации.

Было отмечено, что в 2015 году в лесах Бурятии сгорело и повреждено лесных насаждений в объеме, превышающим 10 миллионов кубометров, в 2016 – 1.5 миллиона кубов, а в первом полугодии 2017 года потери древесины составили около 0.5 миллиона кубических метров. Особо отмечено, что 2015 года стал для Бурятии аномальным в плане пожароопасной обстановки.

Подсчитана и сумма ущерба, нанесенного лесными пожарами. В 2015 году он составил около 44 миллиардов рублей (77,9 процентов от общего ущерба от лесных пожаров в России в целом). В 2016 году – 9.3 миллиарда рублей или 39,3 процентов от ущерба в РФ. В первом полугодии 2017 года – 0.7 миллиарда рублей.

Основными причинами возникновения лесных пожаров названы переход огня с земель иных категорий – от 7,2 до 12 процентов, неосторожное обращение граждан с огнем в лесу – от 46 до 76 процентов, от выжигания сухой травянистой растительности – от 0 до 0,06 процентов, иные причины – от 16,7 до 46 процентов.

Между тем, как отмечалось на заседании Счетной палаты, стабильно меньше выделялось финансовых средств на организацию тушения пожаров и профилактические меры. В 2015 году при потребности 1.4 миллиарда рублей, было выделено около 900 (61 процент). В 2016-м при потребности 1.6 миллиарда получено 835 миллионов (51 процент). В 2017 году при потребности 1.6 миллиарда профинансировано в объеме 436 миллионов, что составило всего 27 процентов. Аудиторы сделали вывод, что недостаток финансирования вызван несовершенством методики распределения субвенций между субъектами Российской Федерации.

Кроме того, указано, что сегодня на 1 инспектора лесной охраны приходится 116 тысяч гектаров леса, что превышает норматив в 12 раз.

Сегодня в 06:37

На Закарпатті браконьєрів і "чорних" лісорубів ловлять камерами-пастками

https://zak.depo.ua/ukr/zak/na-zakarpatti-brakonyeriv-i-chornih-lisorubiv-lovlyat-kamerami-pastkami-20180126715954

У Мокрянському державному лісомисливському господарстві встановили фото- та відеопастки
Depo.

Про це інформує Depo.Закарпаття з посиланням на прес-службу Закарпатського ОУЛМГ .

Сьогодні, 26 січня, на основних ділянках лісомисливського господарства та на КПП при в'їзді в лісфонд лісівники встановили сім камер відеофіксації. Всі камери високотехнологічні та бачать навіть вночі, визначаючи марку автомобіля, номери та обличчя по фотографіях та фотороботам.

"Камери в лісі дають свою ефективність. Так в лісовому фонді вони дають можливість попередити пожежу, зафіксувати порушників лісового законодавства, які викидають сміття, недобросовісних мисливців та допомагають мисливствознавцям підраховувати диких тварин. А при в'їзді на КПП фіксувати, як підприємців, які їдуть на ділянку заготівлі, так і дозволяють "побачити" порушників", - розповів директор ДП "Мокрянське ЛМГ" Володимир Куцин.

Нагадаємо, закарпатські лісівники розповіли, як правильно підгодовувати диких тварин.

Вчора 15:25

http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21849&sid=9d5bf7053e1c3d6cf2e1213c1153f848

Плата за использование лесов в федеральный бюджет в 2017 году составила 77% от расходов федерального бюджета на лесное хозяйство

субота, січня 27, 2018РФ

По оперативным данным Федерального казначейства, доходы федерального бюджета в части платы за использование лесов в 2017 году составили 20 993 711 380 рублей 29 копеек (21 млрд. руб.). При этом расходы федерального бюджета на лесное хозяйство составили в 2017 году 27 097 036 719 рублей 67 копеек (27,1 млрд. руб.). Таким образом, плата за использование лесов в федеральный бюджет в 2017 году составила 77% от расходов федерального бюджета на лесное хозяйство. Ссылка:

Федеральный бюджет

Для сравнения: доходы федерального бюджета в части платы за использование лесов в 2012 году составили 15 911 670 575 рублей 28 копеек (15,9 млрд. руб.). При этом расходы федерального бюджета на лесное хозяйство составили в 2012 году 29 700 924 285 рублей 21 копейку (29,7 млрд. руб.). Таким образом, плата за использование лесов в федеральный бюджет в 2012 году составила 54% от расходов федерального бюджета на лесное хозяйство.

В 2018 году, с учетом состоявшегося повышения минимальных ставок платы за использование лесов, доходы федерального бюджета в части платы за использование лесов, скорее всего, примерно сравняются с расходами федерального бюджета на лесное хозяйство. Это, однако, отнюдь не будет свидетельствовать об улучшении экономической ситуации в российском лесном хозяйстве - во-первых, потому, что расходы на него крайне низки и не позволяют обеспечить полноценную охрану лесов от пожаров, лесонарушений, вредителей и болезней, полноценное (не имитационное) воспроизводство лесов, а также нестыдный уровень оплаты труда большинства работников леса; во-вторых, потому, что доходы от использования лесов наращиваются в основном административными методами - простым повышением минимальных ставок платы.

Керівник Хмельницького облуправління лісомисливського господарства розповів про досягнення та плани роботи

http://www.ukrforest.com/news/13454

Кращий світовий та європейський досвід буде впроваджено в лісовій галузі Хмельниччини вже найближчим часом. Таке амбітне завдання стоїть перед лісогосподарськими підприємствами області.

Про це, а також про те, яких результатів досягли лісгоспи торік, розмовляємо з ініціатором нововведень і перетворень ― начальником обласного управління лісового та мисливського господарства Петром Пешком.

― Спершу зупинюся на результатах лісогосподарської діяльності, ― почав розмову Петро Степанович. ― Як і в попередні роки, підвідомчі підприємства, очолювані знаними лісівниками, торік працювали стабільно, прибутково. Річний план з лісовідновлення виконано на 114 відсотків ― посаджено 1431 гектар лісу. Під природне поновлення залишено 283 гектари площ. Сприяння природному поновленню здійснено на площі 68 при річному завданні 32 гектари. Також створено 7 гектарів плантацій новорічних ялинок і 3,3 гектара шкілок декоративного садивного матеріалу.

Хочу особливо підкреслити, що майже вдвічі збільшено площі вирощування садивного матеріалу в розсадниках, які зараз становлять 9,35 гектара. Заготовлено понад 45 тонн лісового насіння. Отож маємо великий потенціал для успішної роботи власних підприємств у держлісфонді, а також для збільшення лісистості краю.

― А який доробок у лісопромисловій діяльності?

― Ліквідної деревини торік заготували 609 тисяч кубометрів. Це дещо більше, ніж попереднього року.

Низькосортну деревину переробляли на власних потужностях, які поступово нарощуємо. Пущено в первинну переробку понад 20 тисяч кубометрів деревини, з якої виготовлено продукції на суму 34,8 мільйона гривень.

Торік лісгоспи управління побудували більше 13 кілометрів лісових автомобільних доріг. На це використали 4,3 мільйона гривень власних коштів.

― Розкажіть про економічні та фінансові показники.

― Обсяг реалізації продукції торік зріс на 106 мільйонів гривень і склав більше 627 мільйонів гривень. На внутрішній ринок її поставлено на суму 585 мільйонів гривень ― 146 відсотків у порівнянні з попереднім роком. Задовольняючи попит вітчизняних товаровиробників, також відправляли деревину на зовнішній ринок. Її поставлено зарубіжним партнерам на суму 42 мільйони гривень.

До бюджету всіх рівнів внесено майже 170 мільйонів гривень ― на 35 мільйонів гривень більше, ніж у 2016 році. Єдиного соціального внеску перераховано 52 мільйони гривень ― на 12 мільйонів гривень більше, ніж позаторік.

З приємністю зазначу, що середньомісячна заробітна плата штатних працівників значно зросла й склала 13454 гривні.

― Петре Степановичу, презентуючи в жовтні минулого року Стратегічну програму розвитку лісової галузі краю, Ви поставили перед підвідомчими підприємствами амбітні завдання. Що вдалося зробити за короткий період і що буде зроблено вже цього року?

― Передусім взялися за вирощування сіянців із закритою кореневою системою, що дасть можливість садити лісові культури протягом усього вегетаційного періоду. В Старокостянтинівському й Шепетівському лісгоспах уже започаткували новації. Енергійно взялися за справу в Ізяславському лісгоспі, де ще раніше почали вирощувати декоративний посадковий матеріал із закритою кореневою системою.

Детально вивчивши досвід поляків, найближчим часом створимо два потужних центри з вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Один зосередиться на твердолистяних породах, інший ― на хвойних. Тут більшість процесів буде автоматизовано.

Взнавши про величезні потреби ринку України в декоративних рослинах для озеленення територій, енергійніше беремося за вирощування саджанців, які будемо реалізовувати через власну торгову мережу.

На новий рівень піднімаємо переробку деревини. Летичівський лісгосп щойно задіяв у роботу високопродуктивну пилораму «Мебор», яка забезпечить значне збільшення випуску продукції з низькосортної деревини. Плануємо цьогоріч придбати сучасні пилорами американської фірми «Вуд-Майзер». Їх встановимо в Летичівському й Старокостянтинівському лісгоспах. Постійно нарощує технічний парк наш лідер у переробці низькосортної деревини ― Ізяславський лісгосп.

Одним з пріоритетних завдань для наших підприємств є переробка сухостійної сосни, яка не користується попитом на ринку лісопродукції.

Ще один проритетний напрям діяльності ― виробництво енергетичної тріски з лісосічних відходів. Великий досвід тут нагромадили Ярмолинецький та Славутський лісгоспи. Незабаром візьмуться за прибуткову справу Летичівський та Кам’янець-Подільський лісгоспи.

Нарощуватимемо побічне користування. Адже практика довела, що садівництво, ягідництво ― перспективна справа. Отож практично всі підвідомчі підприємства управління займуть свою нішу в побічному користуванні.

Крім того, відновимо підсобні господарства з вирощування тварин.

Все це разом узяте дозволить успішно використовувати потенціал екосистем для задоволення соціальних потреб населення та залучити додаткові кошти на розвиток лісового господарства області.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ

2018-01-26 12:12:41

Правила підгодівлі диких тварин від ужгородських єгерів

http://www.ukrforest.com/news/13453

Люди, які взимку хочуть підгодувати диких тварин, роблять основну помилку – думають, що тварини їдять все підряд. Насправді, за зауваженням єгерів, козуль найкраще підгодовувати сіном, а кабанів – картоплею. Правда, кабани більш витривалі, тому можуть краще про себе подбати, ніж козулі. Саме козулі взимку потребують допомоги.

Козулі люблять травичку і відкопують її з-під снігу, але коли снігу багато, їм це робити складніше. Якщо хочете їм допомогти, то потрібно дати сіна, але не прілого. Люди часто допускають таку помилку – залишають всякі недоїдки, думаючи, що тварини їх їстимуть “, – розповідає пан Василь, єгер за покликанням. За його словами, сіно не обов’язково класти в майданчик, можна покласти сіно на кущ, на гілки дерев, важливо, щоб не дуже високо, так щоб козулі до нього дотяглися (не вище метра від землі). Треба намагатися, щоб залишене сіно не змокло. Годівниці та солонці потрібно встановлювати далеко в лісі, щоб звірка не боялася підходити до фуршетного столу. Треба знайти гарне спокійне місце, подивитися, де найбільше слідів”, – розповів Ужгородський районний мисливствознавець Юрій Глаголич.

Він звернув увагу на те, що тварини на чужорідні предмети в природі дивляться з побоюванням, тому не варто сподіватися, що в першу ж ніч козулі прийдуть до годівниці за сіном. Але з часом вони звикнуть. Тварини запам’ятовують місця, де знаходять їжу, тому вам доведеться піклуватися про них до самої весни. Козуль можна годувати і яблуками. Правда, треба не забувати, що яблука швидко псуються. Теж стосується і овочів. “Овочі замерзають, після чого змінюється їх смак. Козулі можуть розкопати яблука, що знаходяться під снігом поруч з яблунею, однак ці яблука бувають гнилими, в їжу вони не придатні “, – сказав Юрій Юрійович. Якщо хтось хоче годувати кабанів, то доведеться використовувати коренеплоди.

За словами Юрія Юрійовича, пропорції їжі треба коригувати відповідно до ситуації. Якщо бачите, що місце вдале, і тварини з’їдають принесений корм, то можна принести його більше. “тварини немаленькі, тому повинні з’їдати хоча б кілька сотень грамів сіна на добу “. Тому єгері регулярно перевіряють кількість кормів у годівницях та при потребі досипають харчі.

У суспільстві час від часу піднімають питання, чи варто годувати птахів і диких тварин взимку. Юрій Глаголич каже, що тварин годувати все-таки варто:

“Люди отримують від цього емоційне задоволення, оскільки ніхто не робить те, що йому не до душі. Диким тваринам легше перенести зиму, якщо в лісі є годівниця, в яку постійно приносять корм. Не бачу тут нічого поганого, людина бере участь у виховання загальної екологічної культури, оскільки і маленькій дитині пояснити що таке любов до птахів і тварин краще на практиці “, – сказав мисливствознавець. Він акцентував, що якщо людина почала годувати тварин, то повинен робити це постійно, до весни, інакше тварині можна нанести шкоду.

“У тварин виробляється певний інстинкт – воно знає, що прийшовши до годівниці, знайде там корм. Якщо корму не знайде, буде його чекати. Якщо людина не принесе харчі, то тварина втратить можливість знайти їх десь ще”, – сказав Юрій Юрійович.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

2018-01-26 11:16:19

Андрій Гордєєв: «Охорона лісів для нас стоїть на першому місці»

http://golapristan.com/khersonnews/62199-andry-gordyeyev-ohorona-lsv-dlya-nas-stoyit-na-pershomu-msc.html

Стосовно майбутнього парку «Гілея» висловився голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв у Фейсбук: «Спільно з обласною радою ми працюємо над тим, щоб зберегти ліси Херсонщини, які виконують захисну функцію: створюють бар’єр і затримують рух пісків. Охорона лісів для всіх нас стоїть на першому місці. З цією метою ми провели засідання робочої групи щодо створення регіонального ландшафтного парку «Гілея», до якого увійдуть землі Голопристанського, Олешківського, Каховського районів та Новокаховської міської ради загальною орієнтовною площею 88249,44 га.Це дозволить взяти під охорону штучні та природні ліси на території Нижньодніпровських арен, залучати додаткові кошти з обласного бюджету для проведення сумісних з лісомисливськими господарствами пожежозахисних та природоохоронних заходів, створити понад 100 робочих місць, зокрема для працівників лісогосподарської галузі, яка другий рік поспіль не фінансується з державного бюджету.
Також РЛП «Гілея» сприятиме відновленню природного стану дюнних екосистем і стабілізуватиме чисельність популяції тваринного світу, особливо серед мисливських тварин.
Зазначу, що землі, на яких пропонується створити регіональний ландшафтний парк «Гілея», у землевласників не вилучатимуться.

Наші подальші кроки у цьому питанні – винести проект на розгляд депутатам облради на березневій сесії», - пише Андрій Анатолійович.

Источник: ksza.ks.ua

Берегівський лісгосп – лідер серед лісових господарств

https://beregovolh.com.ua/berehivskyj-lishosp-lider-sered-lisovyh-hospodarstv/

Середня зарплата лісівників Закарпаття – понад 8000 гривень. Саме стільки становить середньомісячна зарплата лісівників області.

В підпорядкуванні Закарпатського обласного управлінням лісового та мисливського господарства 12 лісогосподарських, 5 лісомисливських, 2 лісодослідні господарства, ДП «Закарпатліссервіс» та НПП «Зачарований край», на яких працює понад 3,5 тисяч працівників.

За минулий 2017 рік основні лісогосподарські заходи виконані в запланованих обсягах, зросли обсяги реалізації, рівень заробітної плати працівників та платежі до бюджету.

Рівень середньомісячної разробітної плати штатних працівників підвищився на 39% і складає 8426 гривень.

Серед лідерів з найбільшою заробітною платою працівників є : ДП «Берегівське ЛГ» – 14960 гривень, ДП «Виноградівське ЛГ» – 12010 гривень, ДП «СЛАП «ІРШАВААГРОЛІС» – 10836, та ДП «Міжгірське ЛГ» – 10556 гривень та ДП «Ужгородське ЛГ» – 10062 гривень.

субота, січня 27, 2018ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВО

Необхідно активізувати роботи з оформлення речових прав на землі, що надані в постійне користування державним лісгоспам, - Володимир Бондар

Необхідно активізувати роботи з оформлення речових прав на землі, що надані в постійне користування лісогосподарським підприємствам. На цьому наголосив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час колегії Держлісагентства про підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємств лісогосподарської галузі за 2017 рік.

Одним із питань засідання колегії було обговорення стану ведення лісового господарства.

«Правовстановлюючі документи на землю (речові права на земельні ділянки) оформлені на 3,6 млн га, що становить 47%. Окрім того, на земельні ділянки загальною площею 1,5 млн га (20%) укладено договори на виготовлення документів», - повідомив Володимир Бондар.

Він зазначив, що загалом великі обсяги робіт з виготовлення документів виконані в УкрНДІЛГА, Чернігівському, Житомирському, Хмельницькому, Рівненському, Вінницькому облуправліннях лісового та мисливського господарства.

«За 2017 рік правовстановлюючі документи виготовлені на площу 134 тис. га. Найбільше виготовили документів Рівненське, Волинське і Вінницьке облуправління. Однак, хочу звернути увагу начальників всіх інших обласних управлінь на неналежну роботу в цьому питанні. Оформлення правовстановлюючих документів на землі є дуже важливим. Ви та директори лісгоспів мають віднестися до цього з повною відповідальністю. Розумію, що інколи виникають певні питання з органами місцевого самоврядування, однак це ваше завдання вирішувати ці питання», - підкреслив заступник Голови Держлісагентства.

Володимир Бондар також зазначив, що минулий рік, як і два попередніх, був надто складним внаслідок критичної ситуації з бюджетним фінансуванням. Це не дозволило низці лісгоспів південних та східних областей у повному обсязі виконати заходи, пов’язані з розширеним відтворення лісів та їх охорони.

«Одним з основних завдань Держлісагентства є лісовідновлення та лісорозведення. У минулому році облуправління лісового та мисливського господарства забезпечили виконання завдань з відтворення лісів на площі 53,2 тис. га та відновили ліси на минулорічних зрубах. Висівання і садіння лісу на землях лісогосподарського призначення виконано на площі 34,7 тис. гектарів, що становить 110% до річного завдання. Завдання зі створення нових лісів виконано на 95% (1,7 тис. га), що пов’язано, як я вже зазначив, з неможливістю його виконання на Півдні та Сході України. Окрім того, до лісовідновлення зараховано 18,5 тис. га природного поновлення, що становить 100% до річного завдання», - повідомив заступник Голови відомства.

Також лісівники обговорили питання роботи лісогосподарських підприємств у зв’язку з дією Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Володимир Бондар повідомив, що наразі розпочата співпраця з Мінприроди щодо напрацювання алгоритму дій.

25.01.2018

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=189393&cat_id=32888

субота, січня 27, 2018АЧС

Володимир Бондар доручив посилити заходи щодо боротьби зі збудником АЧС

Держлісагентством доручено начальникам обласних управлінь взяти під особистий контроль та посилити здійснення всіх заходів, що вживаються для ліквідації, локалізації та недопущення розповсюдження збудника африканської чуми свиней. На цьому наголосив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час засідання колегії за підсумками роботи у 2017 році.

За його словами, аналізуючи виконання заходів з депопуляції дикого кабана, можна зробити висновок, що ця робота проводиться незадовільно. У 2017 році під час проведення заходів з депопуляції та проведення полювання було добуто 4 тис. голів кабана при загальній чисельності 40 тис., тобто лише 10%.

«Хочу повідомити, що на засіданні Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії прийнято рішення щодо персональної відповідальності посадових осіб, які перешкоджають або не виконують рішення Комісії стосовно боротьби з АЧС. Можу сказати без перебільшення, що це питання економічної безпеки нашої держави», - наголосив Володимир Бондар.

Окрім того, заступник Голови Держлісагентства, обговорюючи питання ведення мисливського господарства, зазначив, що стан охорони мисливських угідь від браконьєрства продовжує бути основним стримуючим фактором розвитку мисливського господарства.

Як повідомив Володимир Бондар, всього на порушників правил полювання було складено 2,6 тис. протоколів: з них працівниками державної лісової охорони 2041 або 79,5%, Мінприроди 172 або 6,7%, користувачами мисливських угідь 354 або 13,8% від загальної кількості. Він відзначив добре поставлену роботу з охорони державного мисливського фонду в Волинській та Вінницькій областях, де на порушників правил полювання складено 426 та 392 протоколи. Однак, констатував на неналежній охороні державного мисливського фонду іншими користувачами угідь. Адже, згідно з чинним законодавством, функції охорони покладені, в першу чергу, на єгерську службу користувачів.

«Прошу начальників обласних управлінь взяти на особистий контроль проведення користувачами мисливських угідь належної охорони, виявлення порушників, а також проведення обліку чисельності мисливської фауни і своєчасної підготовки проектів лімітів добування диких тварин», - підкреслив заступник Голови Держлісагентства.

Довідково

Площа мисливських угідь в Україні, які надані в користування 1113 підприємствам, установам, організаціям становить 39,5 млн. гектар, із них надано: 339 організаціям УТМР – 24 млн. га або 61% від загальної площі, 191 підприємству Держлісагентства – 4,2 млн га або (10,7%) від загальної площі, 583 користувачам іншої форми власності (клуби, громадські організації) – 10 млн га або (25,2%) від загальної площі.

В Україні зареєстровано майже 780 тисяч мисливців або 1,7% населення країни.
Площа мисливських угідь, яка обслуговується одним єгерем в середньому становить 8,5 тис. га, найбільша вона в системі УТМР – 9,4 тис. га на єгеря, в системі Держлісагентства – 5,1 тис. га, в інших користувачів 5,9 тис. га.

26.01.2018 16:09

http://rivnelis.gov.ua/news/830