ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
30 січня 2018
Бережанський лісгосп повністю забезпечений насінням хвойних порід
Корінними деревостанами державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» є насадження твердолистяних порід (букові насадження – прим.). Разом із тим, враховуючи попит на будівельний шпильковий ліс, бережанські лісівники заготовляють для цих потреб насіння хвойних, задля створення або введення в лісові насадження шпилькових деревних порід.
Модрина європейська є однією з таких порід. Відтак у Бережанському лісгоспі заготовлено 20 кілограмів насіння модрини європейської. Як поінформував головний лісничий ДП «Бережанський лісгосп» Микола Ковальчук, лісові культури модрини європейської в підприємстві створюють як на місці похідних деревостанів, а саме: березняків, вільшаників і частково грабняків, так і вводячи її як часткові культури після останнього прийому поступової рубки в букові насадження. От, наприклад, 2017 року бережанські лісівники створили 33 гектари модринових лісових насаджень так і лісових насаджень із участю модрини. 2018 у планах бережанських лісівників створення модринових лісокультур на площі 25 гектарів.
Також заготовлено насіння таких хвойних порід, як ялиця звичайна – 1,5 кг, ялиця бальзамічна – 0,5 кг та сосна звичайна – 3 кг. Крім того, в стадію плодоношення ввійшла клонова плантація дугласії тисолистої в Завалівському лісництві даного підприємства.«Поки що насіння дугласії небагато,–ділиться думками Микола Ковальчук,–та ми твердо переконані в тому, що цьогоріч клонова плантація щедро заплодоносить, ми ж, у свою чергу, всіляко сприятимемо цьому»,– резюмує головний лісничий Бережанського лісгоспу.
2018-01-29 15:51:30
Хвойні дерева масово хворіють і сохнуть на Закарпатті
Ця проблема торкнулася також охопила такі країни, як Польща, Литва, Молдова. Шпилькові насадження в нашій країні хронічно всихати почали близько 20 років тому. Зараз лісівники та представники лісопатологічних служб пильно стежать за станом ялин та ялиць.
Перші симптоми хвороби смерекових насаджень лісова охорона почала відзначати в 1990-х роках. Багато вчених пов'язують проблему із зсувом агрокліматичних зон. Про наслідки загальноєвропейського тренда на здоров'ї ялиці розповідає директор Рахівського лісодослідного господарства Володимир Приступа.
У минулому році повалена буреломом смерека стала легкою здобиччю стовбурових шкідників, а виною тому - несприятливі погодні явища у вигляді ураганних вітрів, що викликали вітровали і буреломи, посухи та пов'язані з ним зміни гідрологічного режиму, а також хронічне послаблення життєздатності лісових насаджень в осередках кореневих гнилей. Ще одним чинником, що сприяє всиханню ялин, є короїд. Цей шкідник заселяється на ослаблених насадженнях і посилює процес їх загибелі. Він паразитує на великих площах.
Як стверджує начальник ЗОУЛМГ Валерій Мурга пріоритетним напрямком діяльності лісозахисної служби є розробка і впровадження біологічних засобів і методів боротьби зі шкідливими комахами та хворобами лісу. Такі засоби не шкідливі для довкілля і застосовуються в лісах, де використання хімічних методів боротьби заборонено.
Після буреломів ділянки, де стихія наробила лиха, розчищаються. Лісівники намагаються якомога швидше забирати здоровий ліс аби його не уразив шкідник і на тих лісових площах вже цієї весни або восени забуяє новий молодий. Для боротьби зі шкідником діє Програма робіт з локалізації осередків та регуляції чисельності короїда-друкаря та налагоджено постійне спостереження за розвитком осередків всихання у всіх лісових масивах. В деревостанах, що розташовані в буферній зоні та зоні антропогенних ландшафтів, в тих місцях де є автомобільні дороги були проведені санітарно-оздоровчі заходи: вибіркові та суцільні санітарні рубки. Крім, того для недопущення поширення короїда-друкаря щорічно викладається значна кількість феромонних пасток. У штучних ялинниках створена серія постійних дослідних стаціонарів з переформування їх у змішані структуровані і наближені до корінних деревостани», – зазначив головний лісівник Закарпаття Валерій Мурга.
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
2018-01-29 11:59:03
Збережемо соснові ліси
Соснові насадження в породному складі Бібрського лісгоспу складають всього 5% від загальної площі, однак проблема всихання соснових насаджень не оминула і наш лісгосп.
Обстеженнями, які проводились спеціалістами Львівського спеціалізованого лісозахисного підприємства спільно з працівниками лісгоспу виявлено 92 га пошкоджених шкідниками соснових насаджень.
Всихання соснових насаджень – екологічне лихо, яке за останніх кілька років набуло масового поширення.
Основними причинами всихання соснових насаджень є зміна клімату та поширення стовбурних шкідників, зокрема шестизубого та верхівкового короїда.
Для своєчасного оздоровлення лісів всі всихаючі насадження взяті на облік, проведені відводи і лісництва активно проводять заходи по видаленню пошкоджених та сухостійних дерев з соснових насаджень. На даний час вибірковими санітарними рубками пройдено 71% пошкоджених насаджень.
Враховуючи важливість своєчасного проведення оздоровчих заходів плануємо до весни розробити всі осередки шкідників, які були виявлені під час обстеження.
Не оминула проблема всихання соснових насаджень і Романівський ландшафтний заказник місцевого значення.
На підставі матеріалів обстеження спеціалістами лісгоспу проведені відводи в заказнику на площі 3,1 га.
Всі необхідні документи направлені в Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА для отримання дозволу на проведення санітарно оздоровчих заходів та погодження лімітів на вирубку сухостійної та зараженої деревини.
Сподіваємось, що екологи з розумінням віднесуться до цієї проблеми і лісгосп зможе до масового розмноження шкідників оперативно прибрати сухостійні та заражені дерева в заказнику.
На світлинах всихання сосни в заказнику.
М.Пилипів
Головний лісничий ДП"Бібрський лісгосп" Львівського ОУЛМГ
На підставі матеріалів обстеження спеціалістами лісгоспу проведені відводи в заказнику на площі 3,1 га.
Всі необхідні документи направлені в Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА для отримання дозволу на проведення санітарно оздоровчих заходів та погодження лімітів на вирубку сухостійної та зараженої деревини.
Сподіваємось, що екологи з розумінням віднесуться до цієї проблеми і лісгосп зможе до масового розмноження шкідників оперативно прибрати сухостійні та заражені дерева в заказнику.
На світлинах всихання сосни в заказнику.
М.Пилипів
Головний лісничий ДП"Бібрський лісгосп" Львівського ОУЛМГ
2018-01-29 16:33:04
Китайские таможенники пресекли ввоз в страну опасных насекомых-вредителей
Насекомые, принадлежащие к одному из видов жуков-щелкунов /Agriotes paludum/, были обнаружены в партии древесины, прибывшей в порт Ляньюньган провинции Цзянсу из Франции.
Это первый случай ввоза насекомых данного вида в практике китайской таможни.
Жуки Agriotes paludum обычно обитают на мертвых ветках или под древесной корой. Они могут ускорить старение деревьев, что создает угрозу безопасности сельского хозяйства и лесов.
2018-01-30 10:17:25丨Russian.News.Cn
29 січня 2018
По данным Правительства РФ, в России ежегодно образуется свыше 200 миллионов кубометров отходов древесины
Распоряжением от 25 января 2018 г. № 84-р Правительство РФ утвердило Стратегию развития промышленности по обработке, утилизации и обезвреживанию отходов производства и потребления на период до 2030 года. В документе есть некоторые интересные данные, относящиеся к лесному сектору. В частности, в разделе "Отходы сельского и лесного хозяйства, животноводства, растениеводства, пищевые отходы" говорится, что "на лесопромышленных комплексах и деревоперерабатывающих комбинатах ежегодно образуется свыше 200 млн. куб. метров отходов древесины" (стр. 14, третий абзац сверху).
Для сравнения: по данным официальной статистики (ЕМИСС), общий объем заготовки древесины в России в последние годы составлял чуть более двухсот миллионов кубометров в год - например, в 2014 году 202,8 млн. кубометров, в 2015 - 205,1 млн. кубометров, в 2016 - 213,8 млн. кубометров; данных за 2017 год пока нет.
Непонятно, откуда взялись правительственные данные об объемах древесных отходов, и что они реально означают. Если бы эти данные отражали объем отходов в эквиваленте необработанной древесины (а это единственный подход, обеспечивающий сравнимость объемных данных по разным видам отходов - опилкам, щепе, кусковым отходам и т.д.) - они означали бы, что практически вся заготавливаемая в России древесина идет в отходы. Если эти данные отражают физические объемы, занимаемые отходами каждого вида - то они просто ни о чем не говорят, поскольку их невозможно пересчитать в какие-нибудь твердые показатели (плотный объем древесины или ее массу). В любом случае, если исходить из данных Правительства РФ, на перерабатывающих предприятиях в отходы идут десятки процентов от используемого ими древесного сырья.
Еще в Стратегии приводятся совершенно фантастические данные о перспективных объемах заготовки древесины и производства целлюлозы в России. Согласно приложению №3, "производство древесины необработанной, млн. плотных куб. тонн" (так написано в документе) в 2016 составило 211,5 млн., в 2020 году должно составить 247 млн., в 2025 - 277,4 млн., и в 2030 - 318 млн., то есть вырасти примерно в полтора раза по сравнению с нынешним уровнем (видимо, Правительство РФ не осведомлено о том, что экономически доступные хозяйственно ценные леса в России критически истощены).
"Производство целлюлозы древесной и целлюлозы из прочих волокнистых материалов" в 2016 году, согласно приложению №3, составило 8,5 млн. тонн, в 2020 году должно составить 12 млн. тонн, в 2025 - 15 млн. тонн, и в 2030 - 19 млн. тонн, то есть вырасти примерно в два раза по сравнению с нынешним уровнем (видимо, Правительство РФ не осознает, что строительство новых крупных целлюлозных предприятий требует надежного сырьевого обеспечения, которое вряд ли возможно при нынешнем состоянии лесных ресурсов, и гигантских инвестиций, которые вряд ли возможны при безумном и хаотически меняющемся лесном и смежном законодательстве и вообще не самом благоприятном инвестиционном климате).
Интересны данные об имеющихся и прогнозируемых мощностях по переработке макулатуры: в 2016 году они составляли 3076 тыс. тонн, в 2020 должны составить 4900 тыс. тонн, в 2024 - 7600 тыс. тонн, и в 2030 - 8100 тыс. тонн. Такой интенсивный рост мощностей по переработке макулатуры в нашей стране вполне возможен, благо перерабатывать ее в некоторые виды продукции значительно дешевле и проще, чем производить первичную целлюлозу из древесины; но наличие таких мощностей по переработке макулатуры сейчас вызывает сомнения (впрочем, надежных данных по этому поводу не существует).
Интересны данные и о том, сколько деревьев должно быть сохранено за счет использования макулатуры (приложение №3). Согласно этим данным, "экономия потребления лесных ресурсов, млн. единиц деревьев" в 2016 году фактически составила 95,36 миллионов, в 2020 году она должна составить 151,9 миллионов, в 2025 - 235,6 миллионов, и в 2030 - 251,1 миллионов.
Ссылка на документ:
Стратегия развития промышленности по обработке, утилизации и обезвреживанию отходов производства и потребления на период до 2030 года
Черкаський лісгосп: 21 одиниця техніки та 120 працівників були залучені для ліквідації наслідків сніголаму
У Черкаському лісгоспі тривають роботи з ліквідації наслідків негоди, що пройшла областю на Водохреща. Найбільшою бідою стало те, що від налипання великої кількості снігу масово падали дерева. Черкаський район має найвищу лісистість в області – 37%, і переважна більшість лісів – соснові. Саме вони й найбільше постраждали від сніголаму. Крім того, багато електромереж проходять через лісові насадження підприємства. Тож спільно з енергетиками лісівники звільняли електромережі для оперативного ремонту поривів.
Як повідомив директор Черкаського лісгоспу Андрій Пустовіт, починаючи з 18 січня, у ліквідації наслідків негоди були задіяні 21 одиниця техніки та 120 працівників підприємства з усіх структурних підрозділів. За цей час на дорогах Черкаси-Канів, Черкаси-Геронимівка, Дахнівка-Геронимівка, Черкаси-Руська Поляна, напрямках на Свидівок, Тубільці, Ірдинь було прибрано 1070 повалених дерев.
Наразі підраховують наслідки негоди у структурних підрозділах, проте першочергово продовжують займатися розширенням автошляхів, ліквідацією похилених понад трасами дерев та тих, у яких порушена коренева система, вивозять пошкоджену деревину.
Не варто забувати й про добрі справи для громади – від снігових заметів черкаські лісівники чистили дороги в селах Мошни, Будище, Свидівок, Дубіївка, Руська Поляна. А те, скільки лісівники витягли із снігової облоги вантажівок, автобусів та легкових автомобілів, вже ніхто й не порахує.
У лісгоспі працювали в посиленому режимі, а роботи виконували в екстремальних умовах – у снігових заметах, у морози, понад встановлені графіки роботи.
“Головне – це відповідальність та розуміння складності ситуації від наших працівників, які оперативно виконували поставлені завдання та дотримувалися встановлених правил безпеки й охорони праці. Бо найважливіше – це життя і здоров’я людей, а з рештою ¬– обов’язково справимося”, – впевнений директор Черкаського лісгоспу Андрій Пустовіт.
Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства
Як повідомив директор Черкаського лісгоспу Андрій Пустовіт, починаючи з 18 січня, у ліквідації наслідків негоди були задіяні 21 одиниця техніки та 120 працівників підприємства з усіх структурних підрозділів. За цей час на дорогах Черкаси-Канів, Черкаси-Геронимівка, Дахнівка-Геронимівка, Черкаси-Руська Поляна, напрямках на Свидівок, Тубільці, Ірдинь було прибрано 1070 повалених дерев.
Наразі підраховують наслідки негоди у структурних підрозділах, проте першочергово продовжують займатися розширенням автошляхів, ліквідацією похилених понад трасами дерев та тих, у яких порушена коренева система, вивозять пошкоджену деревину.
Не варто забувати й про добрі справи для громади – від снігових заметів черкаські лісівники чистили дороги в селах Мошни, Будище, Свидівок, Дубіївка, Руська Поляна. А те, скільки лісівники витягли із снігової облоги вантажівок, автобусів та легкових автомобілів, вже ніхто й не порахує.
У лісгоспі працювали в посиленому режимі, а роботи виконували в екстремальних умовах – у снігових заметах, у морози, понад встановлені графіки роботи.
“Головне – це відповідальність та розуміння складності ситуації від наших працівників, які оперативно виконували поставлені завдання та дотримувалися встановлених правил безпеки й охорони праці. Бо найважливіше – це життя і здоров’я людей, а з рештою ¬– обов’язково справимося”, – впевнений директор Черкаського лісгоспу Андрій Пустовіт.
Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства
29 січня 2018, 21:01 Новини Черкас та Черкаської області
Битва за лес: нашествие короедов грозит экологической катастрофой. ВИДЕО
Все эфирные видеоматериалы в любое время доступны
на нашем YouTube-канале. Подписывайтесь, это абсолютно бесплатно!
Такого нашествия короеда Виктор Амбражейчик не помнит за 30 лет работы, но, говорит, что это начало: к дрогичинским лесам прожорливый жук только подбирается. Сейчас он дремлет, поэтому нужно успеть убрать короеда, пока тот не проснулся, пока единственный способ – вместе с деревом, где он поселился.
Владимир Важынский, главный лесничий Дрогичинского лесхоза: «Массово усыхание насаждений происходило у нас в прошлом году, за прошлый год мы уже разработали 281 гектар. Тенденция пока ещё сохраняется, очень велика вероятность того, что этот короед ещё и в этом году будет повреждать сосновые насаждения. На этот день у нас поставлено на учёт 120 гектаров».
Ветки и крона тоже опасны, ведь в них короед оставляет личинки, поэтому остатки сжигают.
Менее чем за полгода жучок размером в два миллиметра может уничтожить не только здоровое дерево, но и несколько гектаров леса, не щадит ни молодые хвои, ни вековые деревья. Насекомые проделывают ходы, после чего молодняк перелетает на следующее дерево.
Олег Макаревич, ведущий инженер-лесопатолог Брестского государственного производственного лесохозяйственного объединения: «У деревьев, которые растут на опушке, разреженная крона, хвоя уже отсутствует на некоторых, на некоторых ещё видна, но без прироста, вот это дерево в первую очередь попадает в поле зрения и идёт в рубку».
Учёные надеялись на морозную зиму. Опыты показали - разновидности вредителя погибают при температуре минус 36. Последний раз такие холода в Беларуси были в 1941 году.
Вячеслав Звягинцев, заведующий кафедрой лесозащиты и древесиноведения Белорусского государственного технологического университета: «Усилия практиков, ученых сконцентрированы на том, чтобы усовершенствовать систему мониторинга, научиться на ранних стадиях определить, поражено ли дерево. Это скрыто живущее насекомое. Весь цикл жизнь под корой. Защищено от пестицидов. Дозы, которые нужны, настолько велики, что может пострадать вся лесная экосистема».
Так на размножение насекомых влияет не только климат, но и отсутствие воды. Если раньше осушали территории, говорят ученые, то теперь, видимо, придётся деревья поливать!
Михаил Амельянович, министр лесного хозяйства Беларуси: «Это проблема не только Беларуси, но и Польши, Украины, Прибалтики, Канады, США. Тенденция к потеплению, снижения уровня вод. Учёные предлагают делать орошение лесов. Мы рассматриваем такие проекты. Ситуация под контролем. Лесоводам и учёным трудно прогнозировать вырубки на этот год. В прошлом – 30 тысяч гектаров было вырублено (25 тысяч сосна, 5 тысяч гектаров – ель)».
До товарного вида лес растёт около 80 лет. Многие из этих деревьев придётся вырубить. Но очаги стараются тушить, иначе от ствола останутся одни щепки.
Виктор Амбражейчик, директор Дрогичинского лесхоза: «Комлевая часть она всё-таки сохранилась как деловая древесина, она пойдёт для обеспечения государственных поставок и на цех переработки. Мы выпускаем пиломатериалы. Дровяную древесину мы используем для обеспечения ЖКХ и рубим для изготовления щепы, которую можно грузить сегодня на экспорт».
В дрогичинском лесхозе техника работает без выходных на сильно зараженных участках (с древесиной управляется харвестер). Успеть нужно до первых по-настоящему солнечных дней.
Весной на опустошённой земле появится жизнь в виде молодых деревьев. Ведь задача не только сберечь – лес нужно восстановить. Правда, на этот раз сосну смешают с берёзой. Такой лес, уверяют специалисты, более устойчив к вредителям.
http://ont.by/news/our_news/bitva-za-les-nashestvie-koroedov-grozit-ekologicheskoj-katastrofoj
У кременецьких лісників новий керівник
24 січня в державному підприємстві «Кременецьке лісове господарство» відбулося представлення новопризначеного керівника колективові даного підприємства. Ним став Богдан Ігорович Косінський. У представленні взяли участь начальник Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко та т.в.о. голови Кременецької райдержадміністрації Володимир Козубський.
Начальник Управління Олег Яремко ознайомив присутніх із наказом про призначення директором та звернувся з проханням до колективу прийняти Богдана Ігоровича і допомогти в роботі. Олег Павлович висловив сподівання, що новому директору з допомогою колективу вдасться вивести державне лісопідприємство до найбільш успішних, адже потрібний ресурс для цього лісівники Кременеччини мають.
Т.в.о. голови Кременецької райдержадміністрації Володимир Козубський, у свою чергу, привітав нового директора з призначенням, побажав успіхів у роботі та наголосив на подальшій тісній співпраці.
Богдан Косінський подякував за високу довіру та запевнив присутніх, що докладе всіх зусиль для високоефективної роботи Кременецького лісгоспу.
Разом із тим, Олег Павлович подякував Олександру Петровичу Войтюку, який півтора року виконував обов’язки директора лісгоспу та побажав йому успіхів та натхнення в роботі на посаді головного інженера лісгоспу.
Після представлення Олег Павлович зупинився на основних виробничих питаннях та перспективах розвитку підприємства, а саме:
– підвищення рівня заробітної плати;
– раціональне й планове використання коштів;
– вивезення лісопродукції на нижній склад та реалізація;
– раціональне використання лісових ресурсів, забезпечення виходу цінних сортиментів;
– забезпечення охорони лісів;
– забезпечення своєчасного та якісного проведення лісокультурної кампанії 2018 року;
– введення в дію цехів переробки лісопродукції;
– догляд за лісовими культурами;
– електронний облік деревини та сертифікація;
– створення нових лісів та виготовлення правовстановлюючих документів на землі держлісфонду;
– будівництво доріг.
Від трудового колективу Богдана Ігоровича з призначенням привітав голова профспілкового комітету Петро Сорока та побажав успіхів у спільній роботі на професійній ниві, нових звершень та творчих досягнень.
На завершення наради Олег Яремко подякував колективу за роботу, а новому директору побажав бути розумним та вмілим керівником.
Довідка. Косінський Богдан Ігорович 25.07.1974 року народження, освіта вища (Національний лісотехнічний університет, спеціальність лісове господарство).
З 2009 до 2016 року працював лісничим Микулинецького, з 2016 року – Мшанецького лісництв державного підприємства «Тернопільське лісове господарство».
– раціональне й планове використання коштів;
– вивезення лісопродукції на нижній склад та реалізація;
– раціональне використання лісових ресурсів, забезпечення виходу цінних сортиментів;
– забезпечення охорони лісів;
– забезпечення своєчасного та якісного проведення лісокультурної кампанії 2018 року;
– введення в дію цехів переробки лісопродукції;
– догляд за лісовими культурами;
– електронний облік деревини та сертифікація;
– створення нових лісів та виготовлення правовстановлюючих документів на землі держлісфонду;
– будівництво доріг.
Від трудового колективу Богдана Ігоровича з призначенням привітав голова профспілкового комітету Петро Сорока та побажав успіхів у спільній роботі на професійній ниві, нових звершень та творчих досягнень.
На завершення наради Олег Яремко подякував колективу за роботу, а новому директору побажав бути розумним та вмілим керівником.
Довідка. Косінський Богдан Ігорович 25.07.1974 року народження, освіта вища (Національний лісотехнічний університет, спеціальність лісове господарство).
З 2009 до 2016 року працював лісничим Микулинецького, з 2016 року – Мшанецького лісництв державного підприємства «Тернопільське лісове господарство».
В управлінні лісового господарства прокоментували трагічний випадок у Затишші
Читайте також: Трагедія в Затишші: внаслідок падіння гілки смертельно травмувався місцевий житель
Працівниками лісової охорони у зазначеному лісництві було виявлено самовільну порубку дерев, - повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ.
Чоловік, який трагічно загинув, не мав трудових взаємин із державним лісогосподарським підприємством.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого…
І звертаємося до всіх волинян: перебуваючи у лісі, будьте уважні та обережні. Будь-які лісозаготівельні заходи належать до робіт із підвищеною небезпекою, які потребують професійних навиків та спеціальних засобів захисту. Не вдавайтеся до таких ризикованих способів отримання деревини. Лісоматеріали та дрова можна придбати у лісогосподарських підприємствах.
14:20 29.01.2018
