БЕЗПЕКА. Днями рятувальникам Полтавського гарнізону Державної служби з надзвичайних ситуацій оновили матеріально-технічну базу. Вони отримали: чотири пожежно-рятувальних автомобілі для перевезення особового складу, технічного оснащення, спецобладнання та проведення пожежно-рятувальних робіт, автомобіль, призначений для проведення першочергових аварійно-рятувальних робіт при ліквідації ДТП, спецчовен, радіостанції, стволи пожежні, ліхтарі, бензиновий генератор, мотопомпу та гідравлічну насосну станцію. Про це подбали ДСНС, обласна, міська й районна влада.
— Суспільна та цивільна безпека залежить від того, наскільки оснащені відповідні служби. Тож нам треба виділяти кошти й купувати нову техніку. А вручення — складова спільної роботи всіх гілок влади, — сказав на урочистій церемонії голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко.
Найбільше захоплення в присутніх викликав оперативно-рятувальний катер, який уперше передали Кременчуцькому підрозділу ДСНС. Як прокоментував присутній на заході Кременчуцький міський голова Віталій Малецький, він знадобиться для попередження та оперативної ліквідації пожеж, які досить часто виникають на дніпровських островах. За словами голови облради Олександра Біленького, нове обладнання допоможе підвищити кваліфікаційний рівень рятувальників. Він принагідно пообіцяв, що незабаром така спецтехніка буде в кожному районі.
У ДП "МГ "Звірівське", яке визнане одним із найпотужніших в Україні, нині активно підгодовують тварин та слідкують за тим, аби у Волинській області не поширювалося явище браконьєрства.
30 січня, у вівторок, лісівники показали, чим годують тварин у зимовий час, розповіли про те, чи збільшується кількість мисливських тварин та показали місця, звідки здійснюється нагляд за оленями, козулями та кабанами.
Директор ДП "МГ "Звірівське" Сергій Смічик розповів, що на території підприємства, яке засноване ще 1955 року, нині мешкає велика кількість тварин. На цих 22 тисячах 362 гектарах волинської землі живуть плямисті та благородні олені, зубри, кабани, козулі, зайці-русаки та інші.
Директор ДП "МГ "Звірівське" Сергій Смічик
Саме для них тут облаштовано 35 підгодівельних майданчиків. Для тварин силами працівників мисливського господарства було заготовлене сіно, а за кошти підприємства закупили близько 50 тонн кукурудзи, 20 тонн вівса, близько 40 тонн кормового буряка та зерновідходів.
Підгодівельний майданчик
Директор також показав оглядові вежі на підгодівельних майданчиках.
Оглядова вежа
"Вони об лаштовані для того, щоб побачити, який звір приходить, в якій кількості, молоді чи старші особини. Також в нас є єгерська охорона в складі 8 чоловік", - пояснив директор мисливського господарства.
Додав, що минуло річ на браконьєрів було складено близько 20-ти протоколів. А вже цього року – 5 протоколів.
"Зазвичай полюють на оленя і кабана", – уточнив Сергій Смічик.
Мисливствознавець сектору мисливського господарства ВОУЛМГ Руслан Люшук
Мисливствознавець сектору мисливського господарства ВОУЛМГ Руслан Люшук, своєю чергою, розповів, як щороку рахують кількість тварин на території ДП.
"Із точністю до однієї голови вам не порахують в мисливських угіддях жодної країни. Це хіба вживити всім тваринам GPS-чіпи. А найпростіше порахувати в місцях скупчення і підгодівлі диких тварин. Це ми зараз і практикуємо. Також можна порахувати, якщо немає слідів, шляхом прогону. Тобто визначаються певні квартали, де здійснюється прогін. Але, все одно, цифри до однієї голови точно ніхто не вкаже", – пояснив мисливствознавець.
Тварин побачити не вдалося, але сліди зафіксували
Та додав, що саме зараз у Волинській області здійснюється облік мисливських тварин. Кожен користувач мисливських угідь із залученням районних мисливствознавців, працівників державного управління екології Волинської ОДА, проводить обліки. Після підрахунків усі дані будуть відкритими.
Щодо стосується збільшення тварин, Руслан Люшук пояснив, що в цьому велику роль відіграють погодні умови.
"Особливо тяжко холодну пору року переносить козуля. Якщо ж зима затягується, то гине багато молодняка кабана. Слава Богу, в нас зараз погодні умови сприяють і зима не є затяжною. Саме тому з кожним роком по області є невеличкий приріст", – додав мисливствознавець.
Пастка для відлову тварин
Також лісівники показали пастки, які встановлені на території мисливського господарства. Їх використовують не для того, аби вполювати звіра для власних забаганок, а щоб відловити тварину і розселити її в угіддя інших користувачів мисливських угідь не лише Волинської області.
За словами Руслана Люшука, ДП "МГ "Зврівське" цьогоріч дозволено відловити і переселити 50 голів плямистого оленя.
"Відбувається відловлювання живої тварини і реалізація для інших користувачів за гроші. Це є одна із статей надходження. Оскільки державного фінансування не відбувається. ДП виживає за рахунок власних коштів і за рахунок, в тому числі, відлову-продажу", – зауважив чоловік.
Одна голова (молодняка) оленя плямистого вартує від 6 до 8 тисяч гривень. Саме за таку ціну купують тварин інші мисливські угіддя. Однак відлов мисливських тварин здійснюється у визначені Законом України терміни. І цьогоріч у ДП "МГ "Звірівське" не вдалося відловити таким способом жодну тварину.
З початку 2017 року в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництв до бюджетів Хмельницької області надійшло 707,22 тис. гривень.
Нині на спеціальних рахунках місцевих рад Хмельниччини сумарно акумульовано 16,7 млн гривень. З них на рахунках обласної ради – 1,1 млн грн, міст обласного значення – 217,38 тис грн, районних рад – 2,8 млн грн, сільських, селищних і міських рад – 12,6 млн гривень.
Найбільше коштів знаходиться у розпорядженні місцевих рад Городоцького (8,6 млн грн), Хмельницького (1,8 млн грн), Кам’янець-Подільського (1,3 млн грн), Ярмолинецького (1,1 млн грн) районів Хмельницької області.
Довідково:
Відповідно до статті 209 Земельного кодексу України, кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільсько- та лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільсько- та лісогосподарських потреб, поліпшення угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.
Враховуючи масштаби пошкодження лісів та з метою запобігання екологічної катастрофи, на базі ДП «Шепетівське лісове господарство» відбулось обстеження об’єктів регіонального ландшафтного парку «Мальованка». Участь в обстежені взяли фахівці лісозахисних підприємств, представники органів виконавчої влади Шепетівського та Полонського районів, громадськості та засобів масової інформації.
Головний лісничий підприємства Олександр Заболоцький повідомив, що проблема всихання соснових насаджень набула ознак надзвичайної ситуації в Українському Поліссі, Білорусі, частині європейських країн, а на даний час загострюється в лісовому фонді підприємств Хмельницької області. Тому, визначення проблеми, усвідомлення її обсягів є першим кроком до її вирішення.
Учасники оглянули за допомогою системи відеоспостереження прилеглі лісові масиви та пересвідчилися в наявності групових осередків всихання сосни звичайної.
Далі семінар перемістився безпосередньо до лісових насаджень, де Олександр Васильович провів огляд осередків всихання сосни звичайної, доповів про поширення вершинного короїда в них та особливості його біології. Осередки переважно формуються в стінах лісу південної та південно-західної експозиції, біля зрубів, прогалин, полів, просік та інших відкритих ділянок. Це пояснюється світло- та теплолюбністю короїдів.
Доповідачем наголошено про стрімкість поширення процесів всихання, проведення вибіркових санітарних рубок з вилученням лише свіжого сухостою. Проте на таких деревах розвиток нового покоління вершинного короїда вже завершився і молоді жуки заселили прилеглі до осередку дерева, що мають ще життєздатний вигляд. Протягом 2-3 тижнів їх крони стають рудими і дерева переходять до категорії свіжого сухостою. На жаль проведення санітарних рубок в осередках масового розмноження вершинного короїда згідно з вимогами чинних Санітарних правил в лісах України не можуть зупинити його поширення. Оскільки вилучаються переважно сухостійні дерева в осередку всихання, які вже використані короїдом як кормовий ресурс, а свіжозаселені дерева сосни II-IV категорій санітарного стану по його периферії залишаються на ділянці і стають центрами подальшого розповсюдження шкідників.
Таким чином вибіркові санітарні рубки не зумовлюють «випередження» короїдів та оздоровлення насаджень, а долають лише наслідки його шкодочинної діяльності. В мішаних деревостанах такі процеси відмічаються значно рідше.
Продовжуючи тему, лісівники висвітлили наявні перешкоди для ліквідації осередків всихання та поширення короїдів, а саме: відсутність чітких ознак для візуального визначення свіжозаселених дерев, нормативна заборона вилучення ослаблених, але заселених стовбуровими шкідниками дерев, неможливість проведення суцільних санітарних рубок із вирубуванням буферних зон навколо наявних осередків, тривалі терміни погодження переліків заходів з оздоровлення санітарного стану лісів, особливо на ділянках природно-заповідного фонду.
Співробітники ДП «Шепетівське лісове господарство» на підготовлених модельних деревах сосни звичайної на ділянці вибіркової санітарної рубки наочно показали шкідників, які поширені в осередках всихання. Було продемонстровано дерево свіжого сухостою з рудою кроною, на якому закінчило свій розвиток молоде покоління вершинного короїда. Район його тонкої кори був вщент вкритий льотними отворами жуків, які покинули місце свого харчування і розвитку. В наших умовах загальна продукція (кількість особин молодого покоління) в осередку відмирання перевищує середні популяційні показники виду в 4-5 разів, що вказує на початкову фазу масового розмноження вершинного короїда (концентрації чисельності). Поселення вершинного короїда супроводжуються розвитком синяви, оскільки жуки є переносниками грибків, що є її збудниками. Про це можна було наочно переконатися на зрізах стовбурів. В місцях, де стовбур дерева не був заселений короїдами, розвитку синяви не спостерігалося.
Учасники семінару обговорили можливі заходи по запобіганню поширення шкідників, зокрема: спалювання або подрібнення порубкових решток, обробіток пошкодженої деревини інсектицидами, застосування біологічних методів боротьби тощо.
Підводячи підсумки слід зазначити, що проблема поширення всихання сосни у Шепетівському районі набуває загрозливих масштабів і потребує дієвих засобів для негайного вирішення, потребується розробки можливих способів ліквідації діючих та попередження виникнення нових осередків.
Довідково:
Площа парку території ДП „Шепетівський лісгосп” становить 8831 га. Парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою регіонального значення і має обласний статус. Регіональний ландшафтний парк «Мальованка» створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання біологічного та ландшафтного різноманіття Малого Полісся, яке має важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.
Курганские активисты ОНФ обсудили планы работы по вопросам экологии и защиты леса на 2018 год
Эксперты региональной группы общественного мониторинга ОНФ по проблемам экологии и защиты леса продолжат держать на контроле ситуацию в городских и пригородных лесах Кургана. На встречах с представителями надзорных органов, региональных и городских властей, муниципальных организаций, занимающихся охраной и воспроизводством лесов, активисты Народного фронта выделили несколько основных направлений своей деятельности в данной сфере на ближайшее время.
«Большинство планов нам удастся реализовать только с наступлением теплой погоды, а пока необходимо уделить внимание пропаганде борьбы с несанкционированными лесными рубками и профилактике защиты лесов от загрязнений и пожаров. В первую очередь нужно провести работу с представителями молодежи – школьниками, студентами. Мы планируем провести несколько встреч, на которых расскажем участникам о том, как они могут помочь сохранению чистоты зеленых участков родного города, уборке и восстановлению лесов, в том числе и в рамках проекта ОНФ «Генеральная уборка», на карте которого отмечено большое количество несанкционированных свалок на лесных территориях», – рассказала член регионального штаба ОНФ в Курганской области Ольга Гордиенко.
Ближайшие субботники активисты ОНФ проведут в весенний период в пригородных лесах Кургана. В мае они примут участие во Всероссийском дне посадки леса, а в течение всего года планируют озеленить еще несколько территорий города и вместе с тем оказывать помощь инициативным гражданам в этом направлении.
«В 2017 г. при активном участии команды «Молодежки ОНФ» появились аллеи на территории Курганской государственной сельскохозяйственной академии, а также в Кургане в сквере Т.С. Мальцева. В этом году мы планируем продолжить такую практику и посадить в городе как можно больше деревьев и цветов», – рассказал участник команды «Молодежки ОНФ» в Курганской области Игорь Шугуров.
Весной общественники запланировали засадить молодыми деревьями участок у микрорайона Шепотково, на котором при участии активистов ОНФ в 2017 г. были пресечены незаконные рубки леса. Территория общей площадью в 2 га была очищена от порубочных остатков и с наступлением тепла общественники и местные жители посадят на ней сеянцы сосны.
Пикет Гослесагенства Украины – Нет рубкам в заповедникам! и Даешь Днепровско-Тетеревский нацпарк !
15 января 2018 г. природоохранные общественные организации – Живая планета, Форум порятунку Киева, Киевский эколого-культурный центр, Дружина охраны природы «Зубр» и др. вели пикетирование Гослесагенства Украины .
Экологи принесли под стены Гослесагенства дрова и рубили на поленья для чиновников-лесников, которые уже весь украинский лес превратили в одну большую лесопилку.
Требование пикетирующих:
1.Не принимать поправки в Санитарные правила в лесах Украины, вновь разрешающие рубки леса в заповедниках.
2. Согласовать проект Указа Президента Украины о создании Днепровско-Тетеревского национального парка на месте бывшей царской охоты Януковича в Сухолучье.
Руководитель пикета Владимир Борейко заявил, что экологи конкретно против изменений в пункт 5 Санитарных правил в лесах Украины, касающихся рубок в обьектах природно-заповедного фонда. Если этот пункт будет оставлен без изменений, то экологи не будут возражать против остальных правок в Санитарные правила в лесах Украины.
Владимир Борейко привел пример, как охраняются от рубок заповедные обьекты в Европе. Так, на протяжении всего прошлого 2017 года по инициативе польского министра лесного хозяйства Я.Шишко, под видом борьбы с короедом, в национальном парке Беловежский шли рубки. Что являлось недопустимым для ценностей Евросоюза. Поэтому суд Евросоюза в августе 2017 г. присудил Польше штраф в 100 тыс. евро в день за рубки в нацпарке Беловежский https://tvzvezda.ru/news/vstrane_i_mire/content/201711210206-l8ch.htm
А на днях министр лесного хозяйства Я.Шишко за свои экологические злодеяния с позором был снят. И об этом должны знать и всегда помнить наши украинские лесники, замахивающиеся на заповедные обьекты.
Вырубка Беловежской пущи была остановлена благодаря совместным усилиям активистов и польской команды специалистов по рекламе, которые использовали популярность и образовательные возможности игры Minecraft. Вместе они воссоздали в «песочнице» крупнейший остаток первобытного европейского леса, рассказали огромному числу людей о его значимости и продемонстрировали, к каким последствиям приведут действия по его уничтожению.
Место, называемое Беловежской пущей, имеет уникальную экологию и защищено как национальный парк и объект всемирного наследия ЮНЕСКО. Однако более 600 квадратных километров леса находятся вне этого статуса. Почти половина деревьев мертва, поражена жуками-короедами, и польское правительство использовало это заражение в качестве оправдания вырубки по краям охраняемой территории. Несмотря на давление со стороны Европы и активистов, это продолжалось более года. Научное объяснение не было здравым, поскольку после смерти дерева жук переходит к новому, это не решает проблему. Кроме того, мёртвая древесина обеспечивает питательные вещества для видов грибов и насекомых, эндемичных для данного района. Фактически особый статус и был предоставлен лесу из-за этих процессов, постоянно происходящего цикла жизни и смерти. Короеды являются естественной частью этого: в конце концов популяция хищников вырастет, и животные будут питаться жуком, уменьшая его численность.
«Я вернулся в Варшаву в прошлом году, осенью. Это было время, когда произошёл политический сдвиг в Польше. Меня поразило, что последний в Европе первобытный лес, являющийся объектом всемирного наследия ЮНЕСКО, национальный парк, вырубается. Я рос вокруг природы, я эмоционально связан с ней и помню, где был лес, и где его сейчас нет. Беловежская пуща уникальна в мировом масштабе — с точки зрения естественных процессов, происходящих там, она так же ценна, как Ниагарский водопад или гора Фудзи. Но наш лес не так хорошо известен в мире, поэтому многие об этом даже не слышали. Даже название почти невозможно произнести для людей, говорящих на других языках. Из-за этого возникает множество препятствий в обращении к массам», — рассказывает старший рекламный копирайтер Войтек Ковалик.
Вместо того чтобы стоять с активистами, рискующими жизнью и блокирующими машины, Ковалик и его команда использовали свои навыки, чтобы начать кампанию, основанную на одной из самых популярных видеоигр в мире.
«Мы разговаривали о гейминге, и кто-то сказал: "На самом деле Minecraft уже не видеоигра, это социальное медиа. Это сообщество из 87 миллионов активных пользователей по всему миру. Это игра, которая объединяет людей"», — вспоминает Ковалик.
Ковалик и его команда приняли во внимание не только основную пользовательскую базу, но и огромное количество зрителей прямых трансляций и популярность игры в социальных сетях. Они решили, что должны создать реплику Беловежской пущи в Minecraft в масштабе 1 к 1, обратиться к крупнейшим польским стримерам и попытаться таким образом объяснить детям важность этого места. Энтузиасты связались с датской компанией GeoBoxers, которая воспроизвела свою страну в популярной «песочнице».
«На производство ушло три месяца. Это заняло столько времени, потому что GeoBoxers хотели сделать всё идеально. Мы прислали им тысячи фотографий деревьев, потому что они выглядят иначе, чем где-либо ещё в мире: дубы гораздо выше, и их ветви также достигают большей высоты чтобы достать до солнечного света. Это обязательно нужно было отразить. Такого биома не существует в Minecraft. Они проделали фантастическую работу. Я уже знал особенности реальной местности. Я мог бы пойти и посетить в игре места, в которых бывал сам. Момент, когда вы видите, что это в значительной степени точно так же — это момент, ради которого стоило жить», — рассказывает Ковалик.
Затем команда сняла видеоролик о создании карты и связалась со знаменитой польской журналисткой для озвучивания документального фильма об искусственной природе. Кроме того, 12 самых известных ландшафтных фотографов Польши помогали бесплатно, приходя в офис и используя инструменты Minecraft, чтобы сделать потрясающие снимки этой виртуальной среды.
«Фотографы ожидали, что будут проинструктированы о поездке в Беловежскую пущу, чтобы сделать несколько снимков, но мы посадили их перед компьютером и показали им её в Minecraft. Они сказали: "Что, чёрт возьми, это такое?" Мы объяснили, что это была точная копия леса, и они должны выбрать свой пейзаж и сделать скриншот. После первоначальных трудностей специалисты стали изучать команды, играть с шейдерами, светом, временем суток, начали летать по карте и изучать её. Они проделали удивительную работу».
Карта мгновенно стала хитом, её популярность была обеспечена поддержкой стримеров и звёзд YouTube. Заручившись помощью Gimper, одного из известнейших польских стримеров, рекламодатели создали серию образовательных трансляций. Они намекали, что что-то особенное произойдёт в предстоящее воскресенье, во время школьных каникул. Когда наступил тот самый день, на стриме было более 10 000 человек — детей, изучающих природу вне школы. Когда количество зрителей достигло своего пика, Gimper загрузился на карту и все деревья исчезли.
«Удаление деревьев мы посчитали немного рискованным. Демонстрация вырубленного леса могла оказаться плохим посланием, но мы всё же решили немного раскрутить его на Twitch с Gimper. Мы предварительно подготовили детей, заставили их ждать. В тот момент, когда Gimper вошёл в систему с ещё несколькими стримерами, они не знали, что должны там увидеть. Один модератор знал, что происходит. У неё был сценарий, и она читала некоторые факты о лесе, была гидом для Gimper. Идея заключалась в том, что как только геймер присоединился к игре, все семь миллионов деревьев, кроме одного, оказались вырублены. Карта была заполнена семью миллионами пней», — вспоминает Ковалик.
У стримера была одна задача: найти последнее стоящее дерево. Когда он наконец обнаружил его, он был телепортирован в исходную версию карты в качестве награды. Идея заключалась в том, чтобы показать, что люди способны влиять на глобальные изменения в мире, и объединившись, они могут достичь многого.
Ковалик с командой хотел обратиться к детям, у которых пока нет политического взгляда на реальность. Он надеется увидеть больше позитивных изменений в будущем, когда подрастающее поколение окрепнет и возьмёт бразды правления в свои руки, а для этого необходимо доносить до них правильные мысли в интересных форматах прямо сейчас. В том числе с помощью видеоигр. Ознакомиться со всей проделанной работой и скачать карту можно на официальном сайте проекта.
Поручено усилить контроль за работой рейдовых бригад по предупреждению незаконных рубок и оперативного выявления правонарушителей в лесу. Об этом сообщил заместитель Председателя Государственного агентства лесных ресурсов Владимир Бондарь во время заседания коллегии.
«Мы проанализировали, что в целом рейдовые бригады работают хорошо. Однако, иногда, отчитываясь в Гослесагентстве о большом количестве проведенных рейдов по охране и защите леса, оказывается очень низкая их эффективность. Поэтому в 2018 году, чтобы усилить контроль, мы будем устанавливать GPS-трекеры на автомобили государственной лесной охраны с целью отслеживания их передвижения», - отметил Владимир Бондарь.
Также заместитель Председателя ведомства сообщил, что количество незаконных рубок начало расти с 2014 года.
«За 2017 объем незаконных рубок составил чуть более 26 тыс. куб. метров, количество случаев - 7000. Сумма причиненного ущерба составила 157 500 000 грн. Однако, стоит отметить, что по сравнению с 2016 годом объем незаконных рубок уменьшился на 1,7 тыс. куб. метров», - сказал Владимир Бондарь.
По его словам, наибольшие объемы незаконных рубок обнаружены в лесах Ровенской (3,1 тыс. куб. м), Херсонской (2,7 тыс. куб. м), Львовской (2,4 тыс. куб. м), Харьковской (2 2 тыс. куб. м), Закарпатской (2,1 тыс. куб. м) и Житомирской (1,8 тыс. куб. м) областей.
«Обращаюсь к начальникам областных управлений и директорам лесхозов: вопрос борьбы с незаконными рубками стоит на контроле у руководства государства. Поэтому, эту работу необходимо обеспечить на должном уровне. В противном случае, Гослесагентство будет принимать соответствующие организационные решения», - отметил заместитель Председателя ведомства.
Кроме того, он обратил внимание на то, что значительно возросла доля незаконных рубок, совершенных неустановленными лицами.
«Самый большой такой процент в южных и восточных областях Украины. В Николаевской, Запорожской, Херсонской и Донецкой областях он составляет 93-98%. Это можно объяснить тем, что в связи с отсутствием государственного финансирования нет средств на содержание необходимого штата работников государственной лесной охраны», - отметил Владимир Бондарь.
Однако, есть несколько западных областей, в которых доля незаконных рубок, совершенных неустановленными лесонарушителями, также более 70%.
«Это говорит о не совсем удовлетворительной работе и отсутствии сотрудничества с правоохранительными органами. Необходимо усилить оперативную работу ведомственных рейдовых бригад по охране лесов с участием сотрудников полиции и защитников природы», - отметил заместитель Председателя Гослесагентства.
У зв’язку із повторною хвилею незадоволення мешканців міста Ужгорода щодо проведення вибіркової санітарної рубки у кварталах 10 та 11 Ужгородського лісництва ДП «Ужгородський лісгосп» (біля мікрорайону Шахта), є інформація про наступне.
Як повідомляє адміністрація Ужгородського держлісгоспу, наприкінці 2017 року відбулася зустріч працівників підприємства та представників громадськості, на якій обговорено питання проведення санітарної рубки у кварталах 10,11 Ужгородського лісництва. За результатами зустрічі прийнято спільне рішення про припинення заготівлі деревини на даних ділянках. Разом із цим підприємство залишило за собою право вивезення із лісу вже заготовленої деревини та видалення небезпечних та завислих дерев.
Враховуючи несприятливі погодні умови (дощі протягом грудня 2017 – початку січня 2018 року), лісгосп мав можливість завершити вивезення заготовленої деревини, очищення території лісосіки від небезпечних та завислих дерев лише у другій половині січня 2018 року. Крім того, враховуючи завершення робіт на даній ділянці лісового фонду, підприємством вже проведено рекультивацію трелювальних волоків та доріг (засипано колії від вантажного транспорту щебенем та проведено вирівнювання поверхні доріг трактором).
Станом на 26 січня 2018 року всі роботи по заготівлі деревини у кварталах 10 та 11 Ужгородського лісництва ДП «Ужгородський лісгосп» (біля мікрорайону Шахта) завершені. Із запланованого до заготівлі обсягу деревини 1056 м.куб лісгоспом фактично заготовлено 366 м.куб. Нова рубка не відводилася і не планувалася без обговорення та погодження громади.
Лісівники провели обстеження об'єктів регіонального ландшафтного парку "Мальованка"
Depo.
Сьогодні 14:50
Проблема всихання соснових насаджень в області набуває ознак надзвичайної ситуації, передає Depo.Хмельницький.
На базі ДП "Шепетівське лісове господарство" фахівці лісозахисних підприємств, представники органів виконавчої влади Шепетівського та Полонського районів обстежили об'єкти регіонального ландшафтного парку "Мальованка".
Головний лісничий підприємства Олександр Заболоцький зауважує, що проблема всихання соснових насаджень набула ознак надзвичайної ситуації в Українському Поліссі, Білорусі, частині європейських країн, а на даний час загострюється в лісовому фонді підприємств Хмельницької області.
Учасники оглянули за допомогою системи відеоспостереження прилеглі лісові масиви та пересвідчилися в наявності групових осередків всихання сосни звичайної.
За інформацією прес-служби Шепетівського лісгоспу, оглянули й осередки всихання сосни звичайної, відзначивши поширення вершинного короїда в них та особливості його біології. Осередки переважно формуються в стінах лісу південної та південно-західної експозиції, біля зрубів, прогалин, полів, просік та інших відкритих ділянок. Це пояснюється світло- та теплолюбністю короїдів.
Стрімкість поширення процесів всихання, спонукає проводити вибіркові санітарні рубки з вилученням лише свіжого сухостою. Проте на таких деревах розвиток нового покоління вершинного короїда вже завершився і молоді жуки заселили прилеглі до осередку дерева, що мають ще життєздатний вигляд. Протягом 2-3 тижнів їх крони стають рудими і дерева переходять до категорії свіжого сухостою.
Та проведення санітарних рубок в осередках масового розмноження вершинного короїда згідно з вимогами чинних Санітарних правил в лісах України не можуть зупинити його поширення. Оскільки вилучаються переважно сухостійні дерева в осередку всихання, які вже використані короїдом як кормовий ресурс, а свіжозаселені дерева сосни II-IV категорій санітарного стану по його периферії залишаються на ділянці і стають центрами подальшого розповсюдження шкідників.
Таким чином вибіркові санітарні рубки не зумовлюють "випередження" короїдів та оздоровлення насаджень, а долають лише наслідки його шкодочинної діяльності. В мішаних деревостанах такі процеси зустрічаються значно рідше.
Є тут і певні труднощі, кажуть лісівники, як от: відсутність чітких ознак для візуального визначення свіжозаселених дерев, нормативна заборона вилучення ослаблених, але заселених стовбуровими шкідниками дерев, неможливість проведення суцільних санітарних рубок із вирубуванням буферних зон навколо наявних осередків, тривалі терміни погодження переліків заходів з оздоровлення санітарного стану лісів, особливо на ділянках природно-заповідного фонду.
Співробітники ДП "Шепетівське лісове господарство" на підготовлених модельних деревах сосни звичайної на ділянці вибіркової санітарної рубки наочно показали шкідників, які поширені в осередках всихання. Продемонстрували дерево свіжого сухостою з рудою кроною, на якому закінчило свій розвиток молоде покоління вершинного короїда. Район його тонкої кори був вщент вкритий льотними отворами жуків, які покинули місце свого харчування і розвитку.
"В наших умовах загальна продукція (кількість особин молодого покоління) в осередку відмирання перевищує середні популяційні показники виду в 4-5 разів, що вказує на початкову фазу масового розмноження вершинного короїда (концентрації чисельності). Поселення вершинного короїда супроводжуються розвитком синяви, оскільки жуки є переносниками грибків, що є її збудниками. Про це можна було наочно переконатися на зрізах стовбурів," - уточняють лісівники.
Із можливих заходів із запобігання поширення шкідників, може бути спалювання або подрібнення порубкових решток, обробіток пошкодженої деревини інсектицидами, застосування біологічних методів боротьби тощо.
Загалом проблема поширення всихання сосни у Шепетівському районі набуває загрозливих масштабів і потребує дієвих засобів для негайного вирішення, потребується розробки можливих способів ліквідації діючих та попередження виникнення нових осередків.
Узагальнюючи вітчизняний та зарубіжний науковий і виробничий досвід, Заблоцький наголосив на головних заходах щодо попередження всихання сосняків та поширення в них шкідників: своєчасне та термінове вилучення свіжозаселених стовбуровими шкідниками дерев шляхом проведення санітарних рубок та очищення лісосік із укладанням гілок товще 5 см у нижню частину куп, спалювання порубкових решток або подрібнення на технологічну тріску, тощо.
Нагадаємо, лісівники України "засадили" 45 тисяч футбольних полів. На місцях минулорічних зрубів відновлили лісів на площі 53,2 тисяч га.
Іван Кунь гендиректор і співвласник проектно-інжинірингової компанії Interproekt Gmbh
Сьогодні 15:00
"Чому у вас при наявності в країні такої кількості висококласних програмістів у вас такі дикі аграрії?", - спантеличено запитав мене недавно іноземний партнер.
Він був здивований тим, що українські фермери не прагнуть не те, що впровадити, але й дізнатися про нові цифрових рішеннях, які дозволяють зробити аграрний бізнес ефективнішим. Власне, така модель поведінки властива й агрохолдингам – при тому навіть тим, які щиро декларують, що впроваджують передові IT інструменти. На ділі часто виявляється: що компанії кидають впровадження IT-інструментарію на півдорозі так і не домігшись результату, а тільки витративши бюджет. Або ці інструменти в їх компаніях чомусь не працюють так ефективно, як повинні були б.
"Наші аграрії не дикі, вони просто далекі від розуміння, що таке бізнес-культура і звикли орієнтуватися на чинні традиції, навіть якщо вони не є ефективними", - заступався я за своїх клієнтів. Але на мого естонського колегу мій аргумент не подіяв.
Він як і раніше наполягав, що глобальну цифровізацію агробізнесу українським аграрієм треба прийняти як факт і перестати жити в дрімучому лісі.
"IT – це не просто окремі рішення, які щось покращують в роботі підрозділів. Інформаційні технології повинні бути "вшит" в усі процеси. Ти не можеш ефективно управляти тим, чого ти не можеш порахувати і оцифрувати", - наполягав естонець.
Але кількість ефективних рішень для аграріїв навряд чи може вплинути на здатність керівників компанії "розпізнати" і усвідомити ці IT-продукти як можливості для своїх компаній.
До чого ми прийшли з моїм іноземним колегою ділячись досвідом просування IT-рішень для агро?
IT і агро поки що не перетинаються, не дивлячись на чималу кількість івентів, які проходять для того, щоб якраз познайомити аграріїв з IT-стартапами. Проблема в тому, що ці два бізнеси говорять зовсім різними мовами. І щоб дрібному та середньому фермеру зрозуміти айтішника, йому треба пройти хоча б невелике навчання. Щоб аграрію щось продати, його треба спочатку навчити цим користуватися. Але точно також програмістам потрібно уважно слухати "біль" аграріїв, зрозуміти їх логіку, щоб ефективніше вирішувати їх проблеми.
Українські аграрії досить консервативні люди – якщо у них щось працювало до вас, то навряд чи вони захочуть щось покращувати. Наприклад, вони звикли молитися на природу і боротися з крадіжками дідівськими способами, і будуть наполягати на тому, що так ефективніше. Говорити з ними потрібно тільки мовою цифр, причому краще не в грошовому еквіваленті, а в центнерах і тоннах, в цьому сенсі їх уява працює бездоганно.
Незважаючи на успішну "вітрину" багатьох аграрних компаній, насправді легко зіткнутися з безладом і відсутністю чітко виписаних бізнес-процесів. Будь-яке IT-рішення засноване на логіці, ключових процедурах і результатах. Іноді на впровадження рішення, яке може збільшити прибуток з одного гектара на 20%, йде багато місяців, перш ніж колектив погодитися на те, щоб поміняти свою корпоративну культуру. Люди не люблять зміни і починають звинувачувати IT-рішення в тому, що воно не працює. Хоча насправді, воно просто чітко показує ефективність роботи кожного співробітника. Саботаж колективу – часто ознака ефективності запропонованого рішення.
Власники й самі не готові до змін культури ведення бізнесу. Ось був у нас клієнт, ми впроваджували йому систему обліку, поставили датчики на все обладнання, навчили операторів, трактористів, описали процеси. І ось стало зрозуміло, хто після зміни зливає бензин, і кращі трактористи стали звільнятися. Власник в паніці: "Ви мені все поламали!". А ти просто підніми людям зарплату, створи прозору і зрозумілу мотивацію, і вони перестануть красти.
Якщо власники дрібних і середніх агрокомпаній (за рідкісним винятком) віддають перевагу дідівським методам проти нових технологій, то великі агрокомпанії уважно вивчаючи ринок аграрних стартапів, намагаються винайти своє колесо.
Їм чомусь здається, що власний IT-відділ здатний запропонувати унікальне рішення. Насправді, не думаючи про те, що перш ніж запустити якусь ідею, стартапери збирають величезну кількість інформації, висувають гіпотези і будують теорії, саме тому у них набагато більше шансів знайти унікальне рішення.
Рівень цифрової просунутості компанії залежить від топ-менеджменту. Хтось вже навчився користуватися айфоном, а хтось користується ще кнопковим телефоном. Є в агросекторі зовсім "дикі" підприємства, але серед великих холдингів таких немає. Великі компанії будуть задавати тон змін. Уже зараз є агрохолдинги, які замовляють для своїх працівників бізнес-стимулятори, щоб навчити новим підходам і помоделювати різні моделі поведінки. Наприклад, для трактористів розроблена гра, яка наочно показує залежність між глибиною оранки та отриманим урожаєм. Або ось все той же холдинг замовив бізнес-симулятор, який підтягуючи відкриті статистичні дані допомагає прогнозувати бізнес-результати, враховуючи погоду, ціну ресурсів, ціну готової продукції. Для українського аграрія це все ще звучить як фантастика, але європейському вже давно зрозуміло – агробізнес – це управління ризиками, аналітика і прогнозування.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
Директор ДП "МГ "Звірівське" Сергій Смічик
Підгодівельний майданчик
Оглядова вежа
Мисливствознавець сектору мисливського господарства ВОУЛМГ Руслан Люшук
Тварин побачити не вдалося, але сліди зафіксували
Пастка для відлову тварин
Корм біля пастки для відлову
Оленів побачити так і не вдалося...
