Враховуючи масштаби пошкодження лісів та з метою запобігання екологічної катастрофи, на базі ДП «Шепетівське лісове господарство» відбулось обстеження об’єктів регіонального ландшафтного парку «Мальованка». Участь в обстежені взяли фахівці лісозахисних підприємств, представники органів виконавчої влади Шепетівського та Полонського районів, громадськості та засобів масової інформації.
Головний лісничий підприємства Олександр Заболоцький повідомив, що проблема всихання соснових насаджень набула ознак надзвичайної ситуації в Українському Поліссі, Білорусі, частині європейських країн, а на даний час загострюється в лісовому фонді підприємств Хмельницької області. Тому, визначення проблеми, усвідомлення її обсягів є першим кроком до її вирішення.
Учасники оглянули за допомогою системи відеоспостереження прилеглі лісові масиви та пересвідчилися в наявності групових осередків всихання сосни звичайної.
Далі семінар перемістився безпосередньо до лісових насаджень, де Олександр Васильович провів огляд осередків всихання сосни звичайної, доповів про поширення вершинного короїда в них та особливості його біології. Осередки переважно формуються в стінах лісу південної та південно-західної експозиції, біля зрубів, прогалин, полів, просік та інших відкритих ділянок. Це пояснюється світло- та теплолюбністю короїдів.
Доповідачем наголошено про стрімкість поширення процесів всихання, проведення вибіркових санітарних рубок з вилученням лише свіжого сухостою. Проте на таких деревах розвиток нового покоління вершинного короїда вже завершився і молоді жуки заселили прилеглі до осередку дерева, що мають ще життєздатний вигляд. Протягом 2-3 тижнів їх крони стають рудими і дерева переходять до категорії свіжого сухостою. На жаль проведення санітарних рубок в осередках масового розмноження вершинного короїда згідно з вимогами чинних Санітарних правил в лісах України не можуть зупинити його поширення. Оскільки вилучаються переважно сухостійні дерева в осередку всихання, які вже використані короїдом як кормовий ресурс, а свіжозаселені дерева сосни II-IV категорій санітарного стану по його периферії залишаються на ділянці і стають центрами подальшого розповсюдження шкідників.
Таким чином вибіркові санітарні рубки не зумовлюють «випередження» короїдів та оздоровлення насаджень, а долають лише наслідки його шкодочинної діяльності. В мішаних деревостанах такі процеси відмічаються значно рідше.
Продовжуючи тему, лісівники висвітлили наявні перешкоди для ліквідації осередків всихання та поширення короїдів, а саме: відсутність чітких ознак для візуального визначення свіжозаселених дерев, нормативна заборона вилучення ослаблених, але заселених стовбуровими шкідниками дерев, неможливість проведення суцільних санітарних рубок із вирубуванням буферних зон навколо наявних осередків, тривалі терміни погодження переліків заходів з оздоровлення санітарного стану лісів, особливо на ділянках природно-заповідного фонду.
Співробітники ДП «Шепетівське лісове господарство» на підготовлених модельних деревах сосни звичайної на ділянці вибіркової санітарної рубки наочно показали шкідників, які поширені в осередках всихання. Було продемонстровано дерево свіжого сухостою з рудою кроною, на якому закінчило свій розвиток молоде покоління вершинного короїда. Район його тонкої кори був вщент вкритий льотними отворами жуків, які покинули місце свого харчування і розвитку. В наших умовах загальна продукція (кількість особин молодого покоління) в осередку відмирання перевищує середні популяційні показники виду в 4-5 разів, що вказує на початкову фазу масового розмноження вершинного короїда (концентрації чисельності). Поселення вершинного короїда супроводжуються розвитком синяви, оскільки жуки є переносниками грибків, що є її збудниками. Про це можна було наочно переконатися на зрізах стовбурів. В місцях, де стовбур дерева не був заселений короїдами, розвитку синяви не спостерігалося.
Учасники семінару обговорили можливі заходи по запобіганню поширення шкідників, зокрема: спалювання або подрібнення порубкових решток, обробіток пошкодженої деревини інсектицидами, застосування біологічних методів боротьби тощо.
Підводячи підсумки слід зазначити, що проблема поширення всихання сосни у Шепетівському районі набуває загрозливих масштабів і потребує дієвих засобів для негайного вирішення, потребується розробки можливих способів ліквідації діючих та попередження виникнення нових осередків.
Довідково:
Площа парку території ДП „Шепетівський лісгосп” становить 8831 га. Парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою регіонального значення і має обласний статус. Регіональний ландшафтний парк «Мальованка» створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання біологічного та ландшафтного різноманіття Малого Полісся, яке має важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення.
За матеріалами Шепетівської РДА
