ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 лютого 2018

За 2017-й рік лісівники поставили населенню 439,0 тис. кбм. твердого палива


Забезпечення населення деревиною для опалення житлових будинків - одна з головних турбот лісових господарників.

Питання забезпечення жителів Закарпаття деревиною з метою опалення житлових будинків стало останнім часом одним з найактуальніших, потіснивши навіть сплату комунальних послуг. Проблема заготівлі деревини для будинків з пічним опаленням або з твердопаливними котлами, звичайно, не стосується жителів багатоквартирних будинків з повним набором комунальних послуг. Але в селах або в містах, і для людей, які проживають у цих будинках, питання забезпечення дровами - життєво важливі.

І з кожним роком попит на дрова зростає. До прикладу, якщо в 2013 році лісівниками реалізовано 96,8 тис. кбм. дров паливних, то в 2016 році цей обсяг склав 179,4 тис. кбм., тобто збільшився практично у два рази. За 2017-й рік ця цифра вже сягнула вже 439,0 тис. кбм. твердого палива.

Розуміючи потреби населення питання постачання дров'яної деревини знаходиться на постійному контролі керівництва Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства та керівників державних лісогосподарських підприємств.

Процедура проста: для того, щоб забезпечити потреби громадянам потрібно звернутися в лісгосп або лісництво, яке прилягає до місця проживання громадянина, оформити відповідні документи, тобто написати заяву на виписку дров, сплатити вартість за заявлений боєм у касу та очікувати своєї черги.

Закарпатське ОУЛМГ також повідомляє, що самовільна заготівля і вивезення деревини заборонені!

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Канівські лісівники ліквідовують наслідки снігової стихії

За повідомленням директора ДП "Канівське лісове господарство" Едуарда Симоненка, на боротьбу із сніговою стихією, що пройшлася територією земель лісгоспу 18-19 січня ц.р., долучилися всі працівники лісової охорони підприємства. В перші дні після стихійного снігопаду роботи тривали до пізнього вечора, адже терміново потрібно було надавати допомогу і транспортним засобам, що потрапляли до снігових пасток, і працівникам електрогосподарства району, і шляховим службам.

Зокрема, завдяки чіткій та злагодженій праці лісівників було оперативно проведено розгортання шляхів та розрізання повалених дерев на проміжках між селами Софіївка-Станіславчик, Шелепухи-Березняки, Березняки-Первомайське, Первомайське-Хрещатик, у населених пунктах Софіївка, Хмільна, Михайлівка та Малий Ржавець. Канівські лісівники допомагали розчищати сніг на територіях закладів та установ соціальної сфери. Зокрема, стараннями працівників лісгоспу було розчищено від снігу двори Софіївського навчального закладу та Софіївського центру первинної медико-санітарної допомоги. Разом із працівниками енергопостачальних підприємств канівські лісівники активно працювали на розрізанні дерев, що місцями пошкодили чи загрожували пошкодженням електромереж, а також допомагали відновлювати пошкоджені стихією лінії електромереж.

Найбільший удар сніговіїв прийшовся на Софіївське та Михайлівське лісництва, де серед насаджень переважають хвойні породи. Висота снігового покриву, за даними метеорологів і свідченнями місцевих жителів місцями сягала 60-70 см, а в окремих місцях – одного метра.

За лічені дні після аномального снігопаду в усіх лісництвах удалося поновити лісові шляхи до ділянок, де планується провести обстеження та вимітку для рубок понівечених негодою дерев. Поновлені також лісові шляхи до ділянок, де вже проведено заготівлю лісопродукції та проводиться її зберігання.

До роботи з ліквідації наслідків сніголому було залучено весь особовий склад лісової охорони та наявний у лісгоспі снігорозчищувальний транспорт.

Оговтавшись після удару снігової стихії канівські лісівники тепер мають нове і не менш складне завдання – оцінити збитки, завдані негодою лісовим масивам, вчасно провести очищення та упорядкування пошкоджених ділянок і навесні спланувати насадження на тих ділянках, де сніголом суцільно пошкодив дерева.

Підготував: Олена ХОЛОД
Джерело: Ліси Черкащини

http://pres-centr.ck.ua/tape/68395/

Відкриті дані, що змінять країну в 2018 році

Відкриття державних даних – це великі можливості для громадян та бізнесу.

На їх основі громадські організації аналізують, наскільки ефективно працює уряд, забезпечуючи належний контроль та прозорість, а бізнес та стартапи створюють нові моделі роботи, продукти та сервіси.


Протягом останніх двох років Україна демонструє стабільний ріст у міжнародних рейтингах відкритості, але саме 2018-й обіцяє стати визначальним.

Наприкінці 2017 року уряд схвалив оновлену постанову №835, якою подвоїв кількість наборів даних до 600, що мають оприлюднюватися органами влади у формі відкритих даних на єдиному національному порталі data.gov.ua.

Кожен з наборів має свою цінність і дає краще розуміння роботи ключових сфер життя: від того, як працюють суди, до того, яким повітрям ми дихаємо.

Тож ми спробували визначити, відкриття яких саме даних найбільше вплине на розвиток країни в 2018 році?

Відкриті дані Державної судової адміністрації

Єдиний державний реєстр судових рішень можна з упевненістю назвати одним з найбільш популярних наборів відкритих даних в Україні. Оновлена постанова дасть доступ до додаткової інформації, що дозволить більш детально аналізувати судову владу.

Реєстр судових справ з результатами автоматичного розподілу між суддями дасть змогу аналізувати ефективність та завантаженість кожного судді.

А Реєстр судових засідань – створити сервіси, які будуть сповіщати користувачів, якщо на них надійшли позови та скарги, а отже – вчасно підготуватися і не пропустити засідання.

Перелік судів дозволить написати звернення до судів будь-якої інстанції без довгих пошуків контактів.

В Україні вже діють сервіси Opendatabot та Суд На Долоні, які аналізують державний реєстр судових рішень. Використовуючи європейські аналоги Amiqus і OpenLaws, можна розібратися з європейським судочинством.

Додаткові набори відкритих даних дозволять громадянам відслідковувати ефективність судової реформи – розвантаження судів та підвищення якості розгляду справ, що є одним із зобов'язань України перед європейськими партнерами.

Відкриті дані "Укравтодору"

Якість доріг – одна з найбільш болючих тем для кожного українця. Йдеться не лише про належне покриття та безпеку на дорозі, але й про економіку. За словами голови уряду Володимира Гройсмана, кожна гривня, вкладена в будівництво дороги, забезпечує 2,5 гривні приросту ВВП.

Проте сфера будівництва та ремонту доріг має багато корупційних ризиків. Саме тому оновлена постанова включає дані "Укравтодору" про об’єкти будівництва, реконструкції та ремонт автодоріг державного значення, у тому числі з обов’язковим публікуванням вартості робіт, строку виконання та змін.

Публікація цих наборів забезпечить прозорість та підзвітність будівництва, яке здійснюється за кошти українців.

Відкриті дані про якість повітря

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, забруднення повітря – одна з основних причин погіршення стану здоров’я. Тому моніторинг та покращення якості повітря є пріоритетом для багатьох розвинених країн.

Міжнародні проекти OpenAQ та World Air Quality Index збирають та публікують дані про якість повітря у понад 600 містах світу.

Відкриті дані про якість повітря допоможуть дослідникам краще зрозуміти вплив та стан якості повітря в різних регіонах України.

Відкриті дані про ліси

Упродовж останніх років проблема знищення лісів, у тому числі через незаконну вирубку, дедалі більше непокоїть громадськість. Організація Глобального моніторингу лісів стверджує, що за останні 15 років Україна втратила майже 800 тисяч га лісу.

Це – глобальна проблема, адже за останні 50 років людство загалом знищило понад 50% усіх лісів.

Дані про існуючі заповідники також є цінними, адже створення природоохоронних територій є одним із поширених методів обмеження вирубки.

В Україні вже існують проекти, що моніторять вирубку лісів – візуалізація від TEXTY та Znaydeno.

Відкриті дані Державного лісового кадастру, дані моніторингу лісів та про межі заповідників дозволять ухвалювати більш розумні рішення щодо управління та захисту лісів. А громадськість зможе більш ефективно проводити регулярний моніторинг та контролювати їх використання і нелегальну вирубку.

Відкриті дані Центральної виборчої комісії

Відкритим даним ЦВК додає цінності передвиборчий рік в Україні.

Анонімізовані відкриті дані з держреєстру виборців, адреси місцезнаходження та межі виборчих комісій дадуть змогу проаналізувати кількість виборців, їх вікові та гендерні ознаки за дільницями.

Не менш важливу роль мають дані про фінансові звіти щодо надходження та використання коштів виборчих фондів, адже неконтрольований та непрозорий обсяг фінансових внесків у партійні каси сприяють політичній корупції.

Відкриття цих даних може значно підвищити довіру громадськості до виборчої кампанії-2019.

Відкриті дані охорони здоров'я

Західні країни найбільше цінують такі дані через можливість контролювати якість та обирати заклади охорони здоров’я чи медичні послуги.

Під час реформи системи охорони здоров'я відкриття даних про стан та ресурсне забезпечення лікувальних закладів є важливим для кожного пацієнта – кількість лікарняних закладів у місті, кількість лікарняних ліжок у тій чи іншій лікарні тощо.

Усі ці дані також можуть використовуватися громадянами для моніторингу та аналізу результатів забезпечення рівного доступу до якісних медичних послуг.

Відкриті дані про енергетичний ринок

Міністерство енергетики та вугільного промисловості має опублікувати рекордну кількість наборів даних у порівнянні з іншими міністерствами. Значно розширений список наборів до 49 показує, наскільки питання енергетики хвилює громадськість.

Набори щодо видобутку, запасу, імпорту та експорту нафти, вугілля, газу можуть показати більш цілісно український енергоринок та його тренди. На сьогодні вже існують такі сервіси як, онлайн-карти енергетичного сектору України та інструменту, що відстежує запаси вугілля.

Енергонезалежність України є найбільшим пріоритетом. До 2020 року Україна має досягнути щонайменше 27 мільярдів кубометрів щорічного видобутку українського газу.

Відкриті дані про природній газ стануть ключовими для аналізу громадськими організаціями та експертами виконання цього завдання.

Відкриті дані про дорожньо-транспортні пригоди

У 2017 році в Україні сталося понад 76 тисяч ДТП. Відповідно до оновленої постанови, відкритими стануть реєстр зареєстрованих порушень правил дорожнього руху та інформація про зареєстровані транспортні засоби і їх власників.

Безумовно, відкриття цих даних дозволить більш цілісно аналізувати ДТП в Україні. Наприклад, уряд Північної Ірландії створює рейтинг мережевої безпеки, щоб класифікувати безпеку національної дорожньої мережі та визначити найпроблемніші місця. Crashmap та CrimeMapping показують громадянам інформацію про кожну ДТП у кожному районі.

Якщо реєстр зареєстрованих порушень буде оновлюватися щоденно, то такі сервіси стануть можливі і для українців.

Відкриті дані ДФС

Відкриті дані ДФС мають найбільшу цінність для бізнесу. Фіскали посідають друге місце за кількістю даних до оприлюднення – 40. Серед них реєстр податкового боргу та реєстр податкових накладних.

Майно податкового боржника потрапляє у безумовну податкову заставу, тому нагромадження боргу призводить до втрати такого майна і можливості виконання підприємством своїх договірних зобов’язань.

Додатково кожна українська компанія може втратити податковий кредит, тобто 20%, при закупівлі у компанії з податковим боргом або за сплату за послуги чи товари з отриманням "неробочої" податкової накладної.

Ухвалення та оприлюднення оновленої постанови №835 – це величезні можливості для громадян та бізнесу. Відтепер органи влади мають три місяці, щоб опублікувати ці набори в форматі відкритих даних, а громадські організації та бізнес повинні максимально сприяти й моніторити виконання постанови.

Подальша аналітика даних та нові інструменти на їх основі дозволять створити значну додаткову вартість та новий рівень прозорості країни. Саме завдяки громадським організаціям та бізнесу відкриті дані змінять Україну в 2018-му.

Олексій Вискуб, заступник голови Державного агентства з питань електронного урядування

Катерина Оніліогву, керівник напрямку відкритих даних проекту USAID/UK Aid "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах"

Спеціально для УП

Четвер, 01 лютого 2018, 08:30


ОЛЕКСІЙ ВИСКУБ
заступник голови Державного агентства з питань електронного урядування

https://www.pravda.com.ua/columns/2018/02/1/7170202/

1 февраля 2018 года Правительство РФ рассмотрит "лесовосстановительные" поправки к Лесному кодексу ("законопроект о компенсационном лесовосстановлении")

1 февраля 2018 года Правительство РФ на своем заседании рассмотрит проект федерального закона "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования воспроизводства лесов", известный также как "законопроект о компенсационном лесовосстановлении". Рассмотрение этого законопроекта стоит первым в повестке дня - из чего можно сделать вывод, что правительство придает ему большое значение и возлагает на него какие-то надежды.

Однако, принятие этого законопроекта хотя и внесет в российское лесное закоодательство некоторые полезные мелочи, но в целом на ситуацию с воспроизводством лесов в стране никак не повлияет - об этом уже сейчас можно говорить с абсолютной уверенностью.
Основная идея законопроекта состоит в том, что лица, расчищающие леса под линейные и тому подобные объекты, или ходатайствующие о переводе земель лесного фонда в земли иных категорий, должны будут или обеспечить равное по площади компенсационное лесовосстановление или лесоразведение, или, при отсутствии для этого подходящих земель, перечислить соответствующие деньги в бюджетную систему РФ.

Кроме того, законопроект предусматривает введение некоторых более мелких поправок: установление срока для лесовосстановления после вырубки лесов (1 год), обязательные формы проектов лесовосстановления и лесоразведения, введение нормативов обеспеченности лиц, осуществляющих лесовосстановление, техникой и оборудованием, и т.д.

Внесение этих поправок не повлияет на реальную ситуацию с воспроизводством лесов в России потому, что поправки никак не решают основную для России проблему в области воспроизводства лесов: отсутствие эффективного ухода за молодыми лесами и грамотного лесовыращивания. Лесовосстановление в узком смысле этого слова (в том, в каком оно используется в Лесном кодексе РФ) представляет собой только начальный этап воспроизводства лесов; результат же воспроизводства в первую очередь зависит от более поздних этапов - ухода за молодыми насаждениями. В подавляющем большинстве случаев лесовосстановление (посадка, посев или содействие естественному возобновлению) без последующего ухода - агротехнического, осветлений, прочисток - не дает вообще никаких результатов: вырубки и гари зарастают ровно тем же и так же, чем и как они зарастали бы вообще без каких-либо мер по лесовосстановлению. А качественным уходом в нашей стране обеспечиваются в лучшем случае первые проценты от тех площадей, на которых официально проводится лесовосстановление - в основном в некрупных регионах малолесной зоны или у некоторых, очень немногих, наиболее ответственных арендаторов.

И даже с компенсационным лесовосстановлением в узком смысле этого слова во многих случаях может ничего не получиться. Связано это с тем, что почти три четверти земель лесного фонда, номинально находящихся в собственности Российской Федерации, не имеют четко установленных границ - они не поставлены на государственный кадастровый учет, и государственная собственность на них должным образом не закреплена. Если постановка на учет земель лесного фонда будет и дальше продолжаться такими же темпами, как сейчас - на завершение этого процесса потребуется еще несколько десятилетий. Такая ситуация создает условия для массового применения разнообразных мошеннических схем по выводу лесных участков из государственной собственности - а если уж у кого-то хватает административных ресурсов, чтобы воровать у государства лесные земли, ему точно хватит этих ресурсов, чтобы избежать платежей за компенсационное лесовосстановление или лесоразведение.

Ниже приводится последняя доступная версия этого законопроекта (лета 2017 года) - к сожалению, та версия, которая вынесена на заседание Правительства РФ, пока недоступна. Скорее всего, законопроект в ближайшие одну-две недели будет внесен в Думу, и тогда можно будет ознакомиться с его окончательной (для этого этапа подготовки) редакцией.











Ссылки на предыдущие сообщения по этой теме:

Правительственная комиссия по законопроектной деятельности одобрила "лесовосстановительные" поправки к Лесному кодексу РФ

Минприроды России внесло в правительство "лесовосстановительные" поправки к Лесному кодексу РФ - на реальное лесовосстановление они практически не повлияют

22 марта в рамках "Правительственного часа" в Совете Федерации рассмотрели вопросы о лесных пожарах и лесовосстановлении

Очередные поправки к Лесному кодексу разрабатываются в соответствии с совершенно секретным планом по сохранению и повышению лесистости


Ссылки на некоторые предыдущие сообщения о проблемах лесовосстановления в России:

О необходимости уничтожения системы лесовосстановительной лжи

Комментарий к сообщению Рослесозащиты об итогах полевых работ по государственному мониторингу воспроизводства лесов

Почему экстенсивное лесопользование нельзя считать "экологически ответственным, социально выгодным и экономически жизнеспособным" управлением лесами: пример из Карелии

Площадь лесовосстановления в России в 2017 году увеличилась на треть процента: хорошо это или плохо?

"В Год экологии восстановлены леса на площади 800 тыс. га" - что это реально значит?

Об итогах работ по лесовосстановлению в России в 2016 году

Причуды лесной статистики: Тверская область стала "лучшим субъектом Российской Федерации в области лесовосстановления"

Ошибка губернатора: "тренд на лесовосстановление" окажется бессмысленным, если не обеспечить молодняки и лесные культуры должным уходом

"Посади после себя маленькие елочки и через 50 лет это будет такой же лес как и был" - что в этих словах не так?

Поморье перевыполнило план по лесовосстановлению: хорошо это, или плохо, или вообще никак?

Сизифов труд в лесном хозяйстве: в Архангельской области "восстанавливают" леса, даже не планируя должный уход за ними

Один из важнейших показателей, отличающих интенсивное хозяйство в лесу от экстенсивного - соотношение площадей лесовосстановления и ухода за молодняками

Лесокультурная экскурсия: итоги искусственного лесовосстановления в одном (для примера) квартале Дмитровского лесничества

П.В.Безверхов. Особенности национального лесовосстановления

Джерело

31 січня 2018

Отстояли? Главный лесоруб области подчинился общине и пообещал прекратить рубки деревьев на ужгородской Шахте (+ ПРЯМАЯ РЕЧЬ)



Как мы сообщали, сегодня неравнодушные ужгородцы по инициативе велосипедной общины UBC пикетировали офис Управления лесного и охотничьего хозяйства.

Причина - непонятные рубки в красивом леске в микрорайоне Шахта, что украшает город и является прекрасным местом для прогулок, в том числе и велосипедных. Бил тревогу и Клуб пеших туристов: «Варвары уничтожают зеленые легкие Ужгорода! Вырубают деревья в Шахтинском лесу. Насчитал 225 пней и около 50 оставленных деревьев».

Но устными или в соцсетях претензиями дело не ограничилось: люди пошли спросить у ответственных. Отвечая перед горожанами, главному лесорубу Закарпатья Валерию Мурге не оставалось ничего другого, как пообещать впредь не трогать леска. Вот как это комментирует пресс-служба Закарпатского ОУЛОХ:

«В среду, 31 января, начальник Закарпатского областного управления лесного и охотничьего хозяйства, его первый заместитель-главный лесничий Игорь Коцур и директор Ужгородского лесхоза Василий Кий встретились с участниками Uzhhorod Bicycle Culture вместе с экологами и активистами туристических групп и неравнодушными жителями города Ужгород по заготовке дровяной древесины вокруг микрорайона "Шахта".

Активисты обеспокоены, что в микрорайоне после "кустовой" встречи работников предприятия и представителей общественности, на которой обсуждался вопрос проведения санитарной рубки в кварталах 10,11 Ужгородского лесничества, якобы продолжается лесозаготовка. 20 декабря по результатам встречи принято совместное решение о прекращении заготовки древесины на данных участках. Вместе с этим предприятие оставило за собой право вывоза из леса уже заготовленной древесины и удаления опасных и зависших деревьев. Однако когда лесоводы начали забирать древесину, то активные жители обратились к руководству Закарпатского ОУЛОХ.

Граждане передали начальнику ЗУОЛМГ "устную просьбу" прекратить вырубку.

К вопросу о личной позиции, учитывая просьбу общины, Валерий Мурга подчеркнул: уважает мнение каждого, и поддерживает людей, которые собрались на мирную акцию, но заметил:

- Воля народа - это главное. Уверяю Вас, что заготавливать древесину в микрорайоне "Шахта" лесоводы не будут. Разве что это будет требование общественности. Впоследствии будет обнародовано официальное письмо от Закарпатского ОУЛОХ и Ужгородского гослесхоза о прекращении лесозаготовки. В противном случае в Ужгородском гослесхозе появятся вакансии лесоводов. Кроме того, будет сделано рекультивацию трелевочных волоков».

Что же, теперь стоит зафиксировать обещание, проследить за ее выполнением и в дальнейшем не снимать из виду мест, где внезапно и безосновательно лесорубы возьмутся за деревья, которые так нужны ужгородцам в контексте постоянного уменьшения территорий зеленых зон.

Геоинженерные методы помогут бороться с глобальным потеплением



Австралийскими учеными был опубликован аналитический доклад, который посвящён проблемам глобального потепления. В докладе отмечается, что главными причинами потепления являются антропогенная деятельность, лесные пожары и вредные выбросы в атмосферу, как передает Интернет-издание для девушек и женщин от 14 до 35 лет Pannochka.net

Было подсчитано, что в течение 20 века на Земле было уничтожено половина тропических лесов, которые, по сути, являются лёгкими планеты. Процесс вырубки лесов продолжается и сегодня – ежегодная добыча древесины равна 4 миллиардам кубометров. Для восстановления площадей лесов необходимы значительные материальные затраты и количество времени.

По этой причине австралийские специалисты предложили использовать гео-инженерные методы, которые помогут в борьбе с глобальным потеплением. Учеными разработан проект удобрения арктических мировых вод опилками из железа. По расчетам, если сбросить в мировой океан около одного миллиона тонн опилок, то это значительно повлияет на рост планктона. В свою очередь, планктон будет поглощать ежегодно около 6 миллиардов тонн вредного углекислого газа, то есть, ровно столько, сколько сейчас выбрасывается в атмосферу планеты.

medbe.ru

Шосткинский лесхоз заботится о том, чтобы не допустить распространения верхушечного короеда, максимально сохранив природу



В минувшем году сосновые леса Сумщины подверглись атаке опасного вредителя – верхушечного короеда. Очаги поражения были выявлены практически во всех лесных хозяйствах области. Достиг сосновый короед и Шосткинского района.

В октябре минувшего года в ходе выездной коллегии, в которой приняли участие представители областных властей, экологи, главные лесничие и инженеры по охране леса лесхозов Сумской области, был намечен первоочередной план действий по борьбе с вредителем и предотвращению распространения эпидемии.

ГП «Шосткинское лесное хозяйство» безотлагательно приступило к реализации намеченного, чтобы максимально обезопасить леса Шосткинщины от уничтожения.

— Всихання лісів, у тому числі пов’язане з верхівковим короїдом — це велика проблема, від якої потерпають європейські країни, країни ближнього зарубіжжя і Україна в тому числі, особливо її західна частина. Врешті-решт ця біда дісталася і до нашого краю. В цілому по нашому лісгоспу шкідником було уражено дерева на площі 130 га. Оскільки, більш ефективного метода, на думку спеціалістів, ніж видалення пошкоджених дерев, наразі не існує, то після детального моніторингу і визначення осередків уражених шкідником ми приступили до їх ліквідації. Зокрема, у ІІІ – ІV кварталі минулого року і у січні цього року були проведені рубки на площі 56 га, 40 осередків ми вже ліквідували. Цьогоріч залишилося пройти санітарними рубками 71 га і на 1,2 га –провести суцільну санітарну рубку. Це саме та ділянка, яка розташована у Вороніжському лісництві, у Кролевецькому районі де і був виявлений перший і найбільший осередок, — проинформировал главный лесничий Шосткинского лесхоза Петр Балабон.

Провести удаление поврежденных верхушечным короедом деревьев необходимо до того момента, когда насекомое возобновит активную жизнедеятельность. А произойдет это уже в апреле-мае.

По сведениям экологов, жук-короед весьма плодовит и за сезон может дать 2, а то и 3 потомства, поэтому у лесников каждая минута на счету – до наступления тепла все очаги должны быть ликвидированы.

Помимо удаления поврежденных деревьев Шосткинский лесхоз проводит постоянный мониторинг лесных насаждений на предмет выявления новых очагов поражения.

На следующей неделе планируется провести обследование природно-заповедного фонда, расположенного на территории лесхоза.

В этом процессе задействуется современный квадрокоптер, приобретенный предприятием.

— Короїд починає пошкоджувати дерево з верхівки, чому власне і має назву – верхівковий. Хвоя змінює колір з зеленого на коричневий, осипається… Знизу пошкоджену крону можна побачити не відразу, зверху, за допомогою квадрокоптера , видно навіть найменші пошкодження. Якщо хворе дерево виявити вчасно, то значну частину деревини ще можна пустити на переробку, тоді як значно пошкоджене годиться тільки на дрова, адже короїд окрім всього ще й переносить грибкове захворювання, у результаті чого деревина стає синього кольору, — объясняет П. Балабон.

Все рубочные остатки, чтобы окончательно уничтожить личинки короеда, собираются и сжигаются.

Чтобы усилить эффективность борьбы с верхушечным сосновым короедом весной Шосткинский лесхоз планирует оборудовать вдвое больше гнездовий для синичек и скворцов, которые охотно поедают этих вредителей.





Фото: из архива Шостка.INFO

Валерій Мурга зустрівся з мітингувальниками


У середу, 31 січня, начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, його перший заступник-головний лісничий Ігор Коцур та директор Ужгородського держлісгоспу Василь Кий зустрілися з учасниками "Uzhhorod Bicycle Culture" разом з екологами та активістами туристичних груп і небайдужими жителями міста Ужгород щодо заготівлі дров'яної деревини навколо мікрорайону "Шахта".

Активісти стурбовані, що в мікрорайоні після "кущової" зустрічі працівників підприємства та представників громадськості, на якій обговорено питання проведення санітарної рубки у кварталах 10,11 Ужгородського лісництва, ніби-то триває лісозаготівля. 20 грудня за результатами зустрічі прийнято спільне рішення про припинення заготівлі деревини на даних ділянках. Разом із цим підприємство залишило за собою право вивезення із лісу вже заготовленої деревини та видалення небезпечних та завислих дерев. Однак коли лісівники почали забирати деревину, то активні жителі звернулися до керівництва Закарпатського ОУЛМГ.



Громадяни передали начальнику ЗУОЛМГ "усне прохання" припинити вирубку.

Стосовно питання щодо особистої позиції з огляду на прохання громади, Валерій Мурга наголосив: поважає думку кожного, і підтримує людей, котрі зібралися на мирну акцію, але зауважив:

– Воля народу - це головне. Запевняю Вас, що заготовляти деревину в мікрорайоні "Шахта" лісівники не будуть. Хіба що це буде вимога громадськості. Згодом буде оприлюднено офіційний лист від Закарпатського ОУЛМГ та Ужгородського держлісгоспу про припинення лісозаготівлі. В іншому випадку в Ужгородському держлісгоспі з'являться вакансії лісівників. Окрім того, буде зроблено рекультивацію трелювальних волоків.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Лісівники Черкащини розповіли про найбільш поширені порушення в області


Черкаські лісівники розповіли про результати рейдів: серед виявлених найбільш поширених порушень – відсутність у мисливців документів, полювання в заборонених місцях та в недозволений час. Про це інформує прес-служба Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Так, працівниками державної лісової охорони та єгерської служби лісгоспів Черкащини протягом 2017 року було складено 115 протоколів на браконьєрів та порушників правил полювання.

За словами Володимира Рибалки, головного спеціаліста відділу лісового та мисливського господарства обласного управління, – це є результатом ефективного проведення численних рейдів з охорони державного мисливського фонду. Так, протягом 2017 року по області працівниками лісогосподарських підприємств, з метою виявлення порушників правил полювання, було проведено 674 рейди.

Серед виявлених найбільш поширених порушень – відсутність у мисливців документів, полювання в заборонених місцях та в недозволений час.

Загалом за цей період було нараховано та добровільно сплачено штрафів за порушення правил полювання на загальну суму 15572 грн.

http://strichka.com/item/74382767











Читати більше на remarka.net.ua

«Лес надо рубить ради… леса»

Заслуженный лесовод России Виктор НЕФЕДЬЕВ заявляет, что нынешние охранные лесные законы доведут наше зеленое богатство до неминуемой гибели

Сегодня в 19:39

О наших лесах каждый уважающий себя гражданин имеет свое собственное мнение. Не ошибусь, если предположу: леса гробятся направо и налево, вырубаются сплошной стеной под застройку жилыми микрорайонами. И вообще, все пропало... А если посмотреть на проблему с другой стороны? Да, гробятся. Но не по той причине, что без разбора целыми гектарами идут под топор дровосека. А по той, что к ним... не подступишься! Об этом мы беседуем с Виктором НЕФЕДЬЕВЫМ, заслуженным лесоводом РФ, доктором географических наук, главным научным сотрудником Центра по проблемам экологии и продуктивности лесов. В свое время он являлся заместителем руководителя Федерального агентства лесного хозяйства России, обошел и объехал зеленые массивы на Дальнем Востоке, в Сибири, Якутии, Средней Азии... Само собой, знаком с подмосковными дубравами.


Фото: look.com.ua

— Виктор Викторович, насколько наши законы надежно защищают лесные территории?
— Вы не поверите, но череcчур надежно. За примером далеко ходить не надо. Вспомним, какую акцию устроили в Подмосковье в связи с рубкой новогодней елки для Соборной площади Кремля в декабре минувшего года. С проведением экологического ликбеза, с выездом высоких ответственных лиц. И это правильно. Если бы не несколько «но»… Bозраст дерева, сообщили СМИ, 90 лет, высота — 27 метров, диаметр ствола — 60 см, размах нижних ветвей — 10 метров. «Эта елка перестойная, ее естественный конец близок. На этом месте будет посажена плантация елей, посеяно около 4 тысяч деревьев, где-то 15 из них доживут до такого возраста. Рубка новогодней ели не повредит экологии».

Но это не так! Ель в наших лесах достигает возраста рубки в 100–140 лет, а та, которую срубили, относится к приспевающим, а не перестойным, и естественный конец ее еще далеко не близок, рубить такое дерево, согласно действующему законодательству, запрещено.

Ну да ладно, праздновать так праздновать.

Идем дальше. Непонятно, на этом месте будут сеять или сажать лес? Если сажать, то таким количеством посадочного материала должно быть засажено не менее полутора гектаров земли. Во-вторых, если из 4 тысяч елей до возраста 90 лет доживут только 15 штук, то значит, остальные 3985 штук погибнут?

Леса столичной области, где вместе с Москвой проживает около 20 миллионов человек, являются важнейшей частью природной среды. Площадь этих лесов — 1,94 млн га, а общий запас древесины — 377 млн куб. м. Леса находятся в условиях жесточайшего стресса: промышленные предприятия, автотранспорт загрязняют воздух, воду и почву в объемах, превышающих установленные нормы. Кроме того, за последние годы леса Подмосковья пережили несколько катастрофических событий: пожары 2010 года, массовое размножение короеда-типографа и гибель ельников, небывалые масштабы «освоения» городских и пригородных лесов...

Новым Лесным кодексом 2007 года цель защитных лесов, к которым отнесены все леса Московской области, определяется как «сохранение средообразующих, водоохранных, защитных санитарно-гигиенических, оздоровительных и других полезных функций». Документ вводит жесточайший режим ведения лесного хозяйства. Например, запрет на сплошные рубки, а в некоторых категориях лесов — даже на рубки ухода, в том числе и рубку новогодних елок, выращенных на специально заложенных плантациях!




— Но это хорошо или плохо?
— Плохо! В советское время действовала установка: исключение лесов из интенсивного лесного хозяйствования влечет за собой ухудшение их защитных функций. Новый же кодекс запретил все виды рубок. «Леса защитные, их трогать нельзя!»

— Что значит «интенсивное лесное хозяйствование»?
— Уже с 70-х годов прошлого столетия ученые и практики обратили внимание на то, что в лесах с высокой антропогенной нагрузкой, где разрешены только санитарные и рубки ухода, невозможно вырастить здоровые древостои, создать нормальную возрастную структуру леса. Ведь согласно отечественной лесоводческой науке и производственному опыту, на большей части лесного фонда должны убираться естественный отпад (лесные завалы, бурелом) и спелая древесина. Но кто у нас слушает лесоводов?

— Что-то я вас не понимаю. Рубить нужно больше и смелее? Без оглядки?
— Сегодня можно с уверенностью сказать, что запрет на проведение любых рубок даже на короткое время показал свою несостоятельность и вредность для самого леса и выполнения им защитных функций. Из-за необоснованно низкого уровня интенсивности ведения лесного хозяйства в течение последних десятилетий региону наносился огромный экологический и экономический ущерб. За последние 30 лет площадь спелых и перестойных насаждений увеличилась в Подмосковье более чем в 20 раз! Катастрофа — нашествие короеда-типографа — не заставила себя ждать. В итоге «природоохранные меры» по спасению леса привели к противоположным результатам — к общему старению насаждений. Это не могло не сказаться на снижении их защитных свойств.

В стране произошел переворот в понимании значения лесного хозяйства. Практически единственной целью пропагандируется задача охранных функций леса. В угоду «новому подходу» совершенно исключается не просто возможность, а именно необходимость своевременной уборки спелого урожая, использования древесных ресурсов для промышленных нужд. Некоторые защитники природы вообще выдвигают требование об «оставлении леса в покое, и пусть он сам себе растет».

Пройдитесь по строительным рынкам. Откуда дровишки? Канада, Финляндия, США... А наш подмосковный гниет в залежах и буреломах. Но дело даже не столько в деловой древесине. Возникает вопрос: «Какие же «защитные функции лесов Подмосковья» мы так берегли все эти годы? И что необходимо делать, чтобы сохранить их?»

Неужели для повышения защитности лесов Московской области главным является доведение их до катастрофического санитарного состояния, до гибели? Только здоровый лес может выполнять защитные функции. И тут, как это ни звучит парадоксально, критерием норм лесопользования необходимо принять именно прирост древесины, как это делается в большинстве стран, куда наши специалисты постоянно ездят в качестве экскурсантов для изучения основ ведения «правильного лесного хозяйства» и где оно является доходной отраслью.

— Поясните. Что вы имеете в виду под «защитными функциями леса»? В чем разница между здоровым и больным лесом? Сколько и какие категории деревьев выделяют кислорода?
— Действительно, в обоснование запрета рубки спелого леса часто приводят такой резон: он же производитель кислорода. Дескать, чем дышать-то будем?! По многочисленным исследованиям, наибольшее количество кислорода выделяют молодняки и средневозрастные насаждения. Так, с 1 га 20–30-летних сосняков за 10 лет выделяется до 40 тонн. Затем эта способность ослабевает. И в 100-летнем возрасте кислорода они дают около 10 тонн.

Наши леса переполнены сухостоем и валежником, в такой ситуации трудно говорить о производстве кислорода. Масса древесины гниет в лесу, кто бывал в таких буреломах, знает, как тяжело в них дышать.

К этой катастрофе привело, я уверен, наше федеральное законодательство. Специалисты знают, что главным мероприятием по борьбе с короедом-типографом является вырубка и утилизация зараженных деревьев. Но система согласования таких мер настолько усложнена, что процесс гибели ельников стал неуправляем.

По разным данным, только от короеда за последнее десятилетие в Подмосковье погибло около 100 тысяч гектаров леса — это спелые и часть приспевающих еловых лесов. Общий запас прекрасной хвойной древесины в этих древостоях составлял около 25 миллионов кубометров. Если посчитать с учетом стоимости кубометра круглого леса в одну тысячу рублей, легко узнать прямой экономический ущерб. А если оценить ущерб для экологии? Этот ущерб кто-нибудь считал?!

Теперь на уборку этого сухостоя из регионального бюджета ежегодно выделяется до двух миллиардов рублей. Наверное, не станет исключением и 2018 год. И это правильно — чистить лес необходимо! Однако возникает вопрос — коммерсанты на аукционах покупают погибшие от короеда леса по 250 рублей за кубометр. На что же тратятся эти 2 миллиарда рублей, если он продается заготовителям?

А главное, факт остается фактом — миллионы кубов сухой древесины остаются в лесу, являясь рассадниками вредителей и болезней.

Не кажется уже странным, что лесное хозяйство всей страны оказалось вдруг дотационной отраслью.

Есть еще одна загадка: по отчетным данным лесного комитета региона, почти на половине площадей, пораженных короедом, лесовосстановление проведено опять елью. Почему? На площадях, где многие десятилетия произрастали еловые насаждения, зараженные корневой губкой и другими болезнями, в том числе короедом-типографом, опять закладываются мины для потомков. Вредители никуда не делись и дождутся своего часа, чтобы опять поразить леса.

— Что же в таком случае делать?
— Изменить перечень целевых пород с учетом устойчивости к корневой губке, короеду-типографу и другим факторам. К таким породам следует отнести лиственницу, дуб, липу. Особое место может принадлежать лиственнице, являющейся одной из хозяйственно ценных и быстрорастущих древесных пород Российской Федерации. Опыт создания культур лиственницы в Бронницком, Порецком, Солнечногорском лесничествах, научные наблюдения и исследования показали, что в Московской области лиственница является очень продуктивной лесообразующей породой. Она долговечна, устойчива против засухи, морозов, ветра, различных болезней, характерных для нашего региона, хорошо приживается при посадке сеянцами. Важны ее быстрый рост, высокая производительность кислорода и способность накопления углекислоты в более значительных объемах по сравнению с местными хвойными породами. Кроме того, лиственнице присуща высокая интенсивность аккумуляции тяжелых металлов. При создании искусственных насаждений эта порода способна в возрасте 50–60 лет формировать насаждения с запасом древесины 400–500 куб. м на 1 га, что в два-три раза больше, чем сосна, дуб или ель.

— После принятия нового Лесного кодекса большой шум стоял из-за сильного сокращения штата на местах. Положение устаканилось?
— Это тоже огромная проблема. Лесом должны управлять лесничие, а не инспектора, которые пришли им на замену в 2007 г. И оценка их деятельности должна проводиться по качеству лесов, а не по бесконечной надуманной отчетности, из-за которой инспекторам и в лес-то выйти некогда.

Раньше лесничие были хозяевами: имели технику, помощников, нанимали дополнительные штаты в случае необходимости. Отвечали за посадки, уход, работали на конечный результат.

Сегодня спрашиваю одного из инспекторов — почему в таком-то квартале много больных деревьев, не ведется их вырубка? «Я кабинетный служащий, — отвечает он. — Вот написал в комлесхоз, проведут аукцион на вырубку зараженного участка, определят фирму. Все по конкурсу...»

Кому тут какое дело до здорового леса?

Хотелось бы вспомнить уроки прошлого. В предписании от 5 апреля 1918 года «Всем Советам рабочих, крестьянских и солдатских депутатов о недопустимости увольнения лесных специалистов» говорилось: «Вследствие получения сведений о массовых увольнениях лесных специалистов от должностей и вовсе от службы Совет Народных Комиссаров считает необходимым сообщить, что… лесных специалистов нельзя заменить другими без ущерба для леса и тем самым — для всего народа: лесное хозяйство требует специальных технических знаний».

Прошло сто лет — опять на те же грабли?

— Но согласитесь, что призывы к интенсивному ведению хозяйства приведут скорее к массовой застройке, а не к лесовосстановлению! Леса начнут вырубать так, что от них рожки да ножки останутся. Как противостоять этим явлениям?
— Большой бедой для лесов является практически неконтролируемое растаскивание лесных земель. Это подтверждает и принятый Госдумой закон о так называемой лесной амнистии, при которой планируется в том числе узаконить самовольно захваченные участки. Хотя наведение элементарного порядка при законном изъятии этих земель могло бы принести любой региональной казне просто баснословные деньги, ведь один гектар земель стоит от 100 до 600 миллионов рублей.

Можно с уверенностью сказать, что в большинстве случаев инициаторы таких самозахватов заплатили именно эти деньги, вопрос только — кому?

Но это совершенно не связано ни с короедом, ни с рубками, ни вообще с ведением лесного хозяйства. Этой проблемой должны заниматься отнюдь не органы лесного хозяйства.

На мой взгляд, еще не оценен разрушительный потенциал новых границ лесных участков в разных регионах страны. Они были поставлены на кадастровый учет по так называемой государственной системе. Не берусь сказать, каким образом эти «данные» получались, но сравнение границ лесного фонда по материалам прошлых лет и нынешних, «кадастровых», выявляют вопиющие расхождения, уже официально лесные территории в ряде мест уменьшились по площадям на 15–20%.

Я не против того, чтобы в отдельных случаях выводить насаждения из Лесного фонда, передавать их садовым товариществам. Пускай люди построят там дороги, проведут коммуникации. Но многие бывшие сельхозземли можно смело передавать в лесное ведомство. Например, в Можайском районе Подмосковья некоторые угодья уже до самого горизонта заросли лесом. Почвы там обеднели, их восстанавливать — себе дороже. Давайте на них развивать леса! В Тульской области до 30% сельхозземель уже не восстановить, как и огромные территории в Смоленской и других областях.

Хочу сказать, что мы затронули только часть проблем. В целом леса сегодня нуждаются в системном лечении. Поэтому требуется коренной пересмотр всей стратегии ведения хозяйства именно с лесоводческих позиций, а не эмоций. Ведь результаты труда лесоводов можно оценить только по прошествии десятилетий, и исправить их весьма трудно. А подчас — невозможно.

Владимир Чуприн