ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 лютого 2018

Відео: На Київщині випробували універсальний безпілотник з новою 30-кратною камерою у різних погодних умовах



На Київщині пройшли випробування універсального безпілотника Химера-Т з 30-кратною камерою у різних погодних умовах.

Повідомляє Національний промисловий портал.

Випробування прив’язного коптера “Химера-Т”. На вулиці -11 за Цельсієм, морозна імла.



Фраменти льотних випробувань прив’язного коптера Химера-Т в умовах поривчастого вітру 6-8 м/с зі снігом. Тестування камери з 30-кратним зумом в умовах снігопаду та низької освітленості.



Химера-T ー універсальна мультироторна платформа, оснащена модулем наземного живлення по кабелю. Апарат може підійматися на висоту до 150 метрів. Час безперервного перебування платформи у повітрі обмежується лише ресурсом електродвигунів (до 14 діб безперервної роботи).

Універсальна мультироторна платформа Химера-Т призначена для спостереження за противником на полі бою, цілевказання, моніторингу лісів, полів, дорожнього руху, державного кордону, створення безпечних умов під час проведення масових заходів.

Спостереження може здійснюватися як в оптичному діапазоні ー з використанням денної та нічної оптики, ー так і за допомогою радіолокаційної станції чи інших датчиків.

Окрім того, вказану платформу можна використовувати як ретранслятор для наземних військ, а також для зв’язку з іншими безпілотниками по вузьконаправленому захищеному каналу зв’язку.

Універсальна платформа Химера-T може не лише підніматися на задану висоту і перебувати на ній, але і слідувати на швидкості 15 км/годину за автомобілем, в якому перебуває базова станція управління з джерелом живлення.


Автор: Ян Полонський
-21:20 - 01.02.2018
http://uprom.info/news/avia/video-na-kiyivshhini-viprobuvali-universalniy-bezpilotnik-z-novoyu-30-kratnoyu-kameroyu-u-riznih-pogodnih-umovah/

Решения, принятые на заседании Правительства 1 февраля 2018 года

1. О проекте федерального закона «О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования воспроизводства лесов»

Цель законопроекта – обязательное восстановление вырубленных, погибших, повреждённых лесов, сохранение полезных функций лесов, их биологического разнообразия. Предлагается законодательная норма, согласно которой лесовосстановление на участках, предоставленных в аренду, постоянное бессрочное пользование, безвозмездное пользование, должно выполняться всеми лицами, использующими леса, на основании проекта освоения лесов. Законопроектом, в частности, предусматривается, что лица, использующие леса для строительства, реконструкции и эксплуатации объектов инфраструктуры, а также для переработки древесины и других лесных ресурсов, должны будут проводить мероприятия по лесовосстановлению и лесоразведению в границах территории соответствующего субъекта Федерации на землях лесного фонда или на землях других категорий, на площади, равной площади рубки лесных насаждений.

Законопроект рассмотрен и одобрен 9 января 2018 года на заседании Комиссии Правительства Российской Федерации по законопроектной деятельности.

Решение Правительства:

Одобрить проект федерального закона «О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования воспроизводства лесов» и внести его в Государственную Думу в установленном порядке.


1 февраля 2018 20:30

Чи перспективні інвестиції у природні ресурси?



ГРОШІ
Формуються нові галузі бізнесу

Коли говорять про інвестиції чи можливості інвестування, в уяві традиційно формуються картинки з успішними бізнесменами. Це значною мірою посилюється використанням слів «банки», «акції», «рентабельність» тощо. Загалом ці позиції правильні, але часи змінюються, і поступово формуються нові сфери бізнесу загалом і прикладання капіталу зокрема. Одна з таких — галузь природокористування, яка дедалі гучніше заявляє про себе як платформа для підприємницької діяльності та інвестування.


Є тенденції входження природного ресурсу у зони ринку. Фото з сайту newstes.com

Феномен наближення
Для країн Заходу буденна ситуація, коли на біржах поряд з акціями Microsoft або Google котируються акції компаній, що управляють природними ресурсами. Цілком звичайне залучення цих ресурсів до діяльності фінансових корпорацій. Ні в кого не викликає здивування, коли обговорюють можливості інвестування у галузь лісових ресурсів і рентабельність цієї діяльності. Крім таких ультранових напрямів, можна виокремити і більш консервативні, наприклад залучення приватних операторів у галузь природних ресурсів.

Ось досвід сусідньої Польщі: там звична ситуація, коли забезпечення діяльності окремих ланок міської інфраструктури перебуває під управлінням великих корпорацій. І користь від цього і для міста і для компанії. За участю приватних підприємств поліпшено системи водопостачання та очищення стічних вод Гданська і Сопота, реалізовано проекти у галузі поводження з відходами у Любліні тощо. Рік у рік перелік можливих галузей такої діяльності зростає.

Це стало можливим, бо природні ресурси в умовах постіндустріальної економіки набувають нових рис і властивостей. Як показує досвід, у період індустріальної економіки інтерес до цих ресурсів полягав у тому, що вони задовольняли потреби споживачів в аграрній продукції, водопостачанні, важливою була продукція з деревини тощо. Такий підхід значною мірою зумовив надмірний пресинг на природні ресурси та екологічні проблеми. Через індустріальний прогрес і бурхливий розвиток винаходів у галузі використання природних ресурсів природа відчула всю чарівність контакту з людиною.

Але поступово (і це позитив) почало змінюватися розуміння ресурсу з джерела задоволення споживчих потреб до ринкового активу, здатного формувати прибуток. Формувалися нові ринки і виникали можливості використання ресурсів. Поступово з’явилися тенденції входження природного ресурсу у зони ринку. Економісти це пояснюють феноменом зближення природоресурсного і ринкового циклів, у зоні контакту яких формуються можливості їхньої взаємодії. Це можна порівняти з коліщатками в годиннику, які контактують і рухають весь механізм. А за таких контактів інвестор вбачає в ресурсі потенційний майданчик для капіталовкладень.

Добре це чи погано? Питання риторичне. З одного боку, через те, що використання природних ресурсів зміщується зі споживчого бачення до активізації ринкових характеристик (можливість залучення до діяльності компаній, формування платежів за використання тощо), зменшується тиск на ресурси. З іншого — маємо пам’ятати, що природокористування — не просто чергова й звичайна галузь діяльності ринку, а унікальне середовище з унікальними властивостями, які треба примножити через взаємодії. У цьому разі існує значна небезпека, що бізнес зважатиме лише на власні прибутки і не дбатиме про охорону довкілля. І навіть для країн Заходу ця проблема актуальна: забруднення у Мексиканській затоці через аварію на свердловині, вирубування тропічних лісів Амазонки, екологічні проблеми видобутку сланцевого газу. Прикладів багато.

Поступова інтеграція
За розрахунками фахівців Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», загальна вартість природних ресурсів держави, залучених в обіг, сягає 110 мільярдів доларів США. Основа природного багатства — земельні та мінерально-сировинні ресурси. Важливу роль відіграють і водні та лісові ресурси.

Подібно до інших країн, природні ресурси України поступово інтегруються й інтегруватимуться в ринок. Один із яскравих прикладів входження природних ресурсів у ланцюжки активності компаній — рентабельна в Україні діяльність агрохолдингів, які формують значні експортні потоки. Однак ця діяльність сприяє посиленню сировинної орієнтації економіки держави.

Сучасніша форма — залучення природного ресурсу, коли орієнтир — його поточні чи перспективні економічні характеристики. Це пояснюється тим, що ресурс із залученням до діяльності компаній може формувати фінансові потоки, долучатися до процесів акціонування, його характеристики можуть відображатися на фондових біржах тощо. Проте ситуація в Україні не сприяє розкриттю цих характеристик ресурсу, хоч є винятки. Слабка подібність — окремі спроби акціонування компаній, що забезпечують формування послуг, наприклад акціонерне товариство «Київводоканал».

Перспективний розвиток проектів державно-приватного партнерства. Суть у тому, що держава в окремій галузі (наприклад комунальній) залучає приватні компанії для реалізації спільних проектів з розподілом ризиків і прибутків між учасниками проекту. Такими приватними компаніями-операторами можуть бути великі транснаціональні корпорації, які добре себе зарекомендували на міжнародному ринку. Такі компанії вже працюють в Україні й мають успішні проекти в кількох регіонах. Крім гігантів, вагомі перспективи є й у менших компаній, орієнтованих на локальний рівень.

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, розвиток державно-приватного партнерства дає хороші підсумки. Станом на 1 січня 2017 року 20% проектів було пов’язано зі збиранням, очищенням і розподілом води, майже 60% — переробленням відходів (які можна розглядати як вторинну сировину). Партнерство дуже перспективне для місцевих громад. Наприклад, у Чернігівській області між територіальною громадою м. Остер і корпорацією «Укратомприлад» реалізують проект, який передбачає комплекс послуг з генерації і постачання споживачам теплової енергії.

Досвід Європи
Енергію вітру, сонця, надр землі тощо нині залучають в обіг і використовують. Досвід ЄС показує, що інвестування в ці сектори перспективне. За оцінками Європейської комісії, до 2020 року в країнах ЄС в індустрії відновлюваної енергетики буде створено 2,8 мільйона робочих місць. Крім того, індустрія відновлюваної енергетики формуватиме 1,1% ВВП.

Не відстає від лідерів і Україна, вона сама серед лідерів у цій галузі. За оцінками фахівців, у нашій країні фіксують високу окупність інвестицій у відновлювану енергетику, яка інколи перевищує аналогічні показники у країнах ЄС.

Значний інтерес до проектів альтернативної енергетики в Україні виявляють великі компанії, зокрема китайські. Одна з них зацікавлена у спорудженні вітрової станції на Миколаївщині, яка може стати найпотужнішою вітровою електростанцією у Східній Європі.

Для місцевих громад перспективний розвиток нішевих бізнесів, пов’язаних з природними ресурсами. Наприклад, видобуток торфу в зонах надмірного зволоження (переважно Полісся). Активізація цих робіт зробить значний внесок у вирішення питання енергозабезпечення місцевих громад. Перспективний видобуток сапропелю, який вважають альтернативою російським міндобривам, і Україна вже характеризується успішними прикладами такої діяльності. Особливо значні родовища на Волині.

Зближуючись із ЄС та втілюючи проголошені реформи, Україна має імплементувати передовий західний досвід зокрема й використання природноресурсного потенціалу. Це сприятиме поступовій інтеграції ресурсів у ринок для кращого задоволення потреб споживачів. За таких умов природні ресурси та їх використання стануть платформами для підприємництва та інвестування, що сприятиме розвитку галузі й держави.

Михайло ХВЕСИК,
академік НААН України,
Анатолій СУНДУК,
доктор економічних наук,
для «Урядового кур’єра»

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/formuyutsya-novi-galuzi-biznesu/

Як володіють землею та продають її у країнах Європи: землю вважають національним багатством не лише у гаслах

Про це – у розмові з економічним і політичним експертом «Версій», успішним бізнесменом, який має великий досвід закордонних поїздок, спілкування та співпраці із закордонним бізнесом, зокрема аграрним і лісовим, Францом Карловичем ФЕДОРОВИЧЕМ.



– Франце Карловичу, почнімо, мабуть, з того, що ринок сільгоспземлі в нашій країні створювати доведеться. Тому все питання лише в тому, як надати обігу землі цивілізовані рамки, захистити наше національне багатство від заволодіння іноземцями і убезпечити від вимирання сільське населення України. Ваша думка щодо цього?

– Я завжди повторюю: не треба створювати велосипед! Варто лише оглянутися довкола та вивчити досвід більш успішних сусідів.

– Що ви маєте на увазі?

– Достатньо лише познайомитися з досвідом європейських країн, на який, до речі, дуже часто нам кивають і прихильники, і противники вільного продажу землі в Україні, але ніхто й ніколи не договорює до кінця. Я спеціально поцікавився земельним законодавством європейських країн і ось що дізнався.



У Румунії першочергово землю продають румунам

Теоретично у найближчій до Буковини європейській країні закон, який набув чинності 2014 року, дозволяє продавати землі сільськогосподарського призначення громадянам країн ЄС, а також Ісландії, Ліхтенштейну та Норвегії. Але: пріоритет на купівлю земельної власності має чітке зазначене в законі коло фізичних та юридичних осіб: співвласники, орендарі, власники земель, прилеглих до земельної ділянки, яка продається, а також Румунське Агентство Громадської Власності. Якщо жодна зі сторін, що має привілей пріоритетної купівлі, не виявляє бажання придбати ділянку, лише тоді вибір покупця має право здійснити продавець.

Болгарька земля – для болгар

У країні, яку колись називали 16-ю радянською республікою – настільки її економіка була «зав’язана» на СРСР – землі сільськогосподарського призначення можуть придбати і володіти ними лише фізичні особи, які легально проживають у країні щонайменше 5 років. Аналогічні вимоги поширюються на юридичних осіб: фірма має бути зареєстрованою в Болгарії щонайменше за 5 років до купівлі конкретної земельної ділянки. Захищені болгарські землі й від офшорів: право на придбання та володіння землею сільгосппризначення не поширюється на юридичні особи (фірми чи спілки), в яких частку мають партнери або акціонери, зареєстровані у вільних економічних зонах.

В Угорщині все – тільки для своїх

Ми вже пересвідчилися нещодавно, як ця держава вміє відстоювати своє, навіть там, де її інтереси нібито не ущемлені… Так от, придбати землю в Угорщині мають право фізичні особи, церкви, фінансові установи й сама держава. Мало того, щоби купити в цій країні землю, треба володіти навичками у сфері сільського господарства чи вести бізнес у цій сфері щонайменше 3 роки. Особи, що не відповідають цим умовам, можуть придбати не більше, ніж 1 га сільськогоспугідь. Захищена угорська земля й від монополії латифундистів: максимальна площа землі, яка може перебувати у власності, обмежена 300-ма гектарами. Придбання землі в Угорщині неможливе без юридично оформленого зобов’язання покупця особисто вести сільськогосподарську діяльність, цільово використовувати землю протягом 5-ти наступних років і не передавати право на користування нею третім особам.

Данія: придбавши землю, маєш на ній осісти

Від 2015-го порядок купівлі землі у Данії законодавчо спрощений: розширений перелік осіб, які мають право на придбання землі, скасовані норми щодо площі земельного господарства та наявності сільськогосподарської кваліфікації в покупця. І компенсується це полегшення дуже просто: покупець землі в Данії зобов’язаний… осісти на придбаній землі.

У Словаччині пріоритет мають ті, хто живе у громаді

Від 2014 року у Словаччині власником землі сільськогосподарського призначення може бути фізична особа, яка вела свій бізнес у сфері сільського господарства або працювала там щонайменше три роки. А юридичні особи так само повинні довести, що мають трирічний стаж ведення бізнесу у сільському господарстві. Крім того, покупцями угідь можуть бути особи, які живуть на постійній основі в країні щонайменше 10 років або юридичні особи, що зареєстрували свій бізнес принаймні 10 років тому. Пріоритет у купівлі землі мають особи, що проживають саме у тій громаді, де вони хочуть придбати землю. Під дію цього закону не підпадають ситуації, пов’язані із даруванням, передачею землі близьким родичам, не стосується це й земель у міській зоні та сільськогосподарських ділянок поза межами міської зони площею до 20 акрів (0,2 га).

У Франції придбати землю може тільки корінний французький фермер

Механізм обігу землі у Франції є достатньо жорстко врегульованим. Там не лише діє пріоритет на купівлю для власників сусідніх земель, а й зобов’язання щодо особистого користування придбаною землею протягом 15 років із забороною здавання в оренду. За усіма операціями на ринку землі сільгосппризначення стежать державні місцеві компанії, що входять до Спілки розвитку землеробства та сільських поселень (французька абревіатура SAFER). Їхнє завдання – не допустити різкого зменшення сільгоспресурсів і подальшого скорочення числа сімейних господарств. Спілка SAFER, подібно до Польського Агентства Сільськогосподарської Нерухомості та Румунського Агентства Громадської Власності, користується правом першості на купівлю землі, але французька інституція навіть може не допустити підписання угоди на продаж, якщо вважатиме, що вона носить спекулятивний характер, торги відбуваються за заниженою ціною, або операція може спричинити розпад домашнього господарства чи стати на перешкоді діяльності фермерам-початківцям у конкретній місцевості. Країна настільки ефективно захищає свою землю перед іноземним покупцем, що на практиці її може придбати лише корінний французький фермер.

У Німеччині за всім суворо стежить держава

Операції з торгівлі землею суворо контролюються державою і в Німеччині, в особі Спілки обробки та управління землею (BVVG), яку курує Федеральне Міністерство Фінансів. Влада, так само, як у Франції, може не погодитися на продаж землі, якщо угода має спекулятивний характер, торги відбуваються за зниженою ціною або новий власник не має наміру використовувати землю для ведення сільського господарства. Владні структури запобігають і надмірній концентрації землі в руках одного власника. А покупець, до купівлі-продажу, має подати план розвитку власного земельного господарювання.

Польша жорстко захистила свої землі та ЄС… проти

Позаторік, ще 2016-го, у цій країні набув чинності закон про обіг землі, який ввів певні обмеження на продаж сільгоспземель. Згідно з новим законом, сільськогосподарські землі можуть купити лише держава, релігійні об’єднання і фермери, проте не всі. Покупець повинен не тільки володіти сільгоспнавичками, але й не мати у власності понад 300 га угідь, та ще й проживати в місцевості, де хоче придбати землю. Крім того, щонайменше протягом 10-ти років покупець має вести на цій землі господарську діяльність і без дозволу суду не може цю землю ні продавати, ані здавати в оренду. (Підкресленння від редакції). Такі законодавчі обмеження у Польщі є жорсткішими, ніж у Німеччині та Франції.

Європейська Комісія повідомила, що має намір детально проаналізувати польське земельне законодавство на предмет розбіжностей із законодавством ЄС. В Угорщині ліміт на площу сільськогоспугіддя, яке можна продавати без додаткових документів і дозволів (1 га), вищий ніж у Польщі (0,3 га), однак Європейська Комісія закидає і цій країні прийняття норм проти вільного руху капіталу в рамках ЄС.

Комісія раніше ініціювала суперечки з Болгарією, Литвою, Угорщиною і Словаччиною, які раніше ввели в дію аналогічні положення закону. Ці обмеження, на думку Брюсселя, суперечать принципам вільного руху капіталу та дискримінують громадян ЄС щодо країни походження.

Україна на сьогодні має лише угоду про асоціацію з ЄС, але вже сьогодні живемо між тиском ЄС і МВФ щодо запуску вільного продажу землі – і спробою захистити чи не єдине, що залишилося в наших людей, за допомоги мораторію на продаж сільгоспземель. Дивуватися не варто: Європа намагається не надто вільно пускати нові держави у свій простір. Залишається лише побажати нашим владникам достатньо і сміливості, і мудрості, щоби і мети про входження до Європи досягти, і свого останнього не втратити.

– Чи знайдеться в нас Одіссей, що проведе Україну між Сциллою та Харибдою?..

– Сподіватимемося на те, що Україні поталанить…

Опубліковано 01/02/2018 |

Про схвалення Концепції розвитку та технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 31 січня 2018 р. N 43-р

Київ

Про схвалення Концепції розвитку та технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій

1. Схвалити Концепцію розвитку та технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, що додається.

2. Міністерству внутрішніх справ, Державній службі з надзвичайних ситуацій разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади, обласними та Київською міською держадміністраціями розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект плану заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

Прем'єр-міністр України                                    В. ГРОЙСМАН


Інд. 75



СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 31 січня 2018 р. N 43-р


КОНЦЕПЦІЯ
розвитку та технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій

Проблема, яка потребує розв'язання

Гарантоване і своєчасне оповіщення та інформування населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій є одним з найважливіших завдань центральних і місцевих органів виконавчої влади, для виконання якого повинна функціонувати ефективна система оповіщення.

Існуюча система оповіщення створена в 70 - 80-х роках минулого століття за командно-сигнальним принципом в умовах глобального воєнного протистояння та орієнтована на доведення сигналів оповіщення лише в особливий період. На даний час система оповіщення не відповідає сучасним вимогам.

Структура існуючої системи оповіщення не враховує:

змін структури центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

нової структури системи цивільного захисту;

структури сил реагування на надзвичайні ситуації та їх правового статусу;

законодавчих та інших нормативно-правових актів у відповідній сфері;

економічно-правових відносин між суб'єктами, що залучаються до оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій (форми власності новоутворених суб'єктів).

Діюча система оповіщення має критичний стан технічного забезпечення, що обумовлено:

більш як трикратним перевищенням установлених строків експлуатації технічних засобів оповіщення;

моральною застарілістю технологій обробки і передачі інформації;

неможливістю використання на окремих ділянках застарілої апаратури оповіщення, яка працює за аналоговим принципом, у зв'язку з упровадженням сучасних цифрових телекомунікаційних систем;

зменшенням кількості радіоприймачів, які використовуються населенням під час отримання повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, у зв'язку із застарілістю мереж ефірного радіомовлення;

неузгодженістю технічних характеристик апаратури, яка використовується в системі, з технічними характеристиками сучасних побутових електронних пристроїв зв'язку, приймання та обробки інформації (комп'ютери, телефони, телевізори, радіоприймачі тощо), які перебувають в користуванні більшості населення;

несумісністю з автоматизованими системами раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення в разі їх виникнення, якими обладнуються об'єкти підвищеної небезпеки;

відсутністю технічної можливості доведення сигналів та повідомлень до осіб з інвалідністю.

Таким чином, існуюча система оповіщення неспроможна в повному обсязі забезпечити виконання покладених на неї завдань. Ураховуючи економічну і соціальну значущість оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та комплексний характер механізму його реалізації, виникла необхідність удосконалення існуючої системи оповіщення та приведення її у відповідність з вимогами міжнародних стандартів на державному, регіональному і місцевому рівні з використанням новітніх інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також з урахуванням змін, що відбулися в суспільстві.
Мета і строки реалізації Концепції

Метою Концепції є визначення напрямів розвитку та технічної модернізації системи оповіщення шляхом оснащення її сучасними програмно-технічними засобами з використанням новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій, що забезпечить гарантоване і своєчасне доведення сигналів та інформації з питань цивільного захисту до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів управління і сил цивільного захисту, підприємств, установ, організацій та населення.

Реалізацію Концепції передбачається здійснити двома етапами протягом 2018 - 2023 років. На першому етапі (2018 рік) передбачається розроблення та затвердження нормативно-правових актів та нормативно-технічної документації щодо функціонування та впровадження автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій. На другому етапі (2019 - 2023 роки) передбачається здійснення практичних заходів з розбудови, реконструкції та технічної модернізації загальнодержавної, територіальних та місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.
Шляхи і способи розв'язання проблеми

Концепція реалізується шляхом здійснення комплексу науково-методичних, правових, організаційних, технологічних заходів, що пов'язані із створенням, упровадженням та розвитком автоматизованих інформаційних систем, використанням мереж, ресурсів, інформаційних технологій та засобів сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

На сьогодні є три можливі варіанти впровадження в Україні сучасних автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, що передбачають:

перший - проведення капітального ремонту існуючої системи оповіщення.

Апаратура, що використовується в існуючій системі оповіщення, вичерпала ресурс експлуатації, застаріла і знята з виробництва. Ремонтні комплекти використано в повному обсязі. Через надмірні строки експлуатації збільшується кількість технічних несправностей.

Отже, за відсутності необхідної виробничої бази неможливо провести капітальний ремонт системи. Відновлення виробництва обладнання, що використовується в існуючих системах оповіщення, є недоцільним, оскільки таке обладнання морально застаріле та не відповідає вимогам сьогодення. Система неспроможна в повному обсязі забезпечити виконання покладених на неї завдань;

другий - створення нової автоматизованої системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.

Реалізація цього варіанта потребує залучення значних фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, а також значного часу на її розроблення, дослідну експлуатацію та впровадження, що може призвести до виникнення ситуації, за якої існуючу систему оповіщення буде відключено, а створення нової системи не завершено;

третій - реконструкцію (модернізацію) існуючої системи оповіщення та створення на її базі загальнодержавної, територіальних та місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.

Перевагами такого варіанта є:

реконструкція (модернізація) технічних засобів оповіщення для забезпечення технічної можливості виконання завдань, що покладаються на систему оповіщення в сучасних умовах;

використання в системі оповіщення цифрових телекомунікаційних систем і систем комутації, сучасних побутових електронних пристроїв отримання аудіовізуальної інформації для забезпечення збільшення чисельності населення, яке своєчасно отримує повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, та значного розширення території оповіщення;

створення умов для доведення сигналів та повідомлень до осіб з інвалідністю;

створення умов для інтеграції автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, якими обладнуються об'єкти підвищеної небезпеки, до територіальних або місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.

З метою реалізації такого варіанта необхідно:

здійснити організаційні заходи, у тому числі структурну перебудову системи оповіщення;

розробити нормативно-правові акти з урахуванням визначених завдань та суб'єктів, що залучаються до оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

визначити відповідальність органів управління цивільного захисту (центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та їх структурних підрозділів, до компетенції яких належать питання організації та здійснення заходів цивільного захисту), що залучаються до оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

унормувати відносини з новими операторами телекомунікаційних послуг;

провести навчання суб'єктів, що залучаються до оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.

Аналізуючи переваги та недоліки цих варіантів та враховуючи досвід провідних країн світу і вимоги стандарту ETSI TS 102 182, розробленого Європейським інститутом телекомунікації, доцільно провести реконструкцію (модернізацію) існуючої системи оповіщення з використанням сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій шляхом поступової заміни складових частин системи та каналів зв'язку (третій варіант).
Очікувані результати

Реалізація Концепції сприятиме:

заміні існуючої системи оповіщення на сучасні інформаційно-телекомунікаційні комплекси з використанням новітніх технологій;

залученню до оповіщення операторів телекомунікацій та телерадіоорганізацій незалежно від форми власності;

поліпшенню стану оперативного оповіщення центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів управління і сил цивільного захисту, підприємств, установ, організацій про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та інформування населення з питань цивільного захисту;

підвищенню рівня оперативності реагування сил цивільного захисту, аварійно-рятувальних служб та підрозділів;

підвищенню ефективності здійснення заходів з евакуації;

своєчасному здійсненню ефективних заходів щодо захисту населення, промислових і сільськогосподарських об'єктів від наслідків надзвичайних ситуацій.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

Фінансування заходів щодо реалізації Концепції здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також міжнародної технічної допомоги та інших не заборонених законодавством джерел.

Потреба в коштах на реалізацію Концепції та обсяги матеріально-технічних, трудових ресурсів уточнюються щороку з урахуванням можливостей державного і місцевих бюджетів на відповідний рік та фактичного виконання завдань за підсумками попередніх періодів.

____________

Буковинські лісівники мають намір придбати ще 8 червонокнижних тварин

ДП «Сторожинецький лісгосп», реалізовуючи програму відродження і розвитку популяції зубра на Буковині, завіз у вольєр господарства двох зубрів з Вінниччини, закупивши їх у своїх колег – Хмільницького держлісгоспу, де тривалий час розводять зубрів, повідомляє прес-служба лісового та мисливського господарства.

«З метою покращення стану популяції нашого місцевого буковинського зубра, маємо наміри придбати у вінницьких лісівників ще 8 червонокнижних тварин, згідно угоди, укладеної між нашим лісгоспом та Хмільницьким, – розповідає директор Сторожинецького держлісгоспу Ігор Беленчук. – Загалом плануємо утримувати до двох десятків зубрів у вольєрі, де є усе необхідне для їх належного проживання в напівдиких умовах Карпатського Передгір’я. Приплід з вольєру будемо випускати у вільні умови».

У сторожинецьких та вижницьких лісах живе місцева популяція дикого зубра у кількості 22-х особин. Свого часу дике стадо перебувало на межі вимирання через генетичну замкненість популяції, зумовлену неможливістю природної міграції зубрів на далекі відстані.

Врешті, нашим диким зубрам і не було до кого іти – вони опинилися у природній резервації свого виду. Надихнути життя у буковинську субпопуляцію зубра можна лише через поповнення дикого стада тваринами, завезеними з інших регіонів.

Тож у вольєрі, збудованому на території Банилівського лісництва, сьогодні мешкають чотири зубри. Зубриху Марту сторожинецькі лісівники взяли з Вижницького національного природного парку, оскільки екологи не змогли забезпечити їй належні умови життя.

Дворічного Мурзу привезли на початку 2017 року з Миколаївського зоопарку. Новоприбулі зубри-красені з вінницьких лісів отримали імена Мурий і Муран.

«З часів реалізації у 70-х роках минулого століття загальноєвропейської програми з відродження зубра на євроазійському континенті, за міжнародною згодою прийнято називати нащадків зубрів біловезько-кавказької лінії на «МУ», – розповідає головний мисливствознавець Сторожинецького держлісгоспу Сергій Чистов. – Зараз думаємо, як, дотримуючись світових вимог паспортизації генетичних ліній, назвати ще вісім самок, яких плануємо завезти з вінницьких лісів у буковинські».

Сторожинецькі лісівники сподіваються побачити своїх вихованців у родословній книзі європейського зубра.

Сторожинецький держлісгосп взяв на себе усі організаційні заходи та основні фінансові витрати з реалізації програми розвитку популяції буковинського зубра. Також завдяки ініціативі управління екології та природних ресурсів Чернівецької облдержадміністрації, свій внесок у добру справу зробили депутати Чернівецької облради, виділивши 190 тис грн з бюджету області-2017 в межах обласної програми «Екологія». Цих коштів вистачає на придбання трьох тварин.

«Цього року ми направили обґрунтування щодо виділення з обласного бюджету 150 тис грн на відродження буковинського зубра», – зазначає начальник управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОДА Микола Білоконь.

Зазначимо, що дозвіл на реалізацію програми від Національної комісії з питань Червоної книги України довелося очікувати довгих три роки.

Не з легких справ було виловити і перевезти зубрів. Адже зубр є найкрупнішим і найсильнішим представником наземної європейської фауни.

«Ми трохи переживали щодо адаптації привезених зубрів у нашому вольєрі, – каже Сергій Чистов. – Але зубри – соціальні тварини. Мурий і Муран кілька днів ходили на самоті, а потім пристали до Марти і Мурзи. Тепер вони усі разом дружно підходять до кормових майданчиків, де ми забезпечуємо їм належну підгодівлю».

Правительство обсудит обязательное восстановление вырубленных лесов



Правительство России обсудит проект федерального закона об обязательном восстановлении вырубленных и поврежденных лесов, сообщает пресс-служба кабинета министров.

"Цель законопроекта – обязательное восстановление вырубленных, погибших, повреждённых лесов, сохранение полезных функций лесов, их биологического разнообразия. Предлагается законодательная норма, согласно которой лесовосстановление на участках, предоставленных в аренду, постоянное бессрочное пользование, безвозмездное пользование, должно выполняться всеми лицами, использующими леса, на основании проекта освоения лесов", — говорится в материалах к заседанию.

Законопроект предусматривает, что лица, использующие леса для строительства, реконструкции и эксплуатации инфраструктуры, а также для переработки древесины и других лесных ресурсов, должны будут вести лесовосстановление и лесоразведение на площади, равной площади рубки — в пределах соответствующего региона.

Проект был 9 января одобрен на заседании комиссии правительства по законопроектной деятельности.

Источник

На Херсонщине на лесхозы опять денег нет




Без уверенности в завтрашнем дне начали 2018 год трудовые коллективы десяти лесхозов Херсонщины. Эти предприятия считаются государственными, но из госбюджета два года напролет их не финансировали. Наши лесоводы прозябали, как нищие, на подачки своих коллег из более благополучных гослесхозов Закарпатской, Черкасской, Черниговской и Хмельницкой областей, отчислявших «в пользу бедных» часть своих заработков. При потребности в 69 миллионов гривен они получили такой помощи на 24,3 миллиона, чего едва хватило на выплату минимальной зарплаты инженерам, мастерам леса, сотрудникам лесной охраны. В нынешнем году ситуация повторяется: выплаты на содержание лесхозов Херсонщины из государственной казны опять не предусмотрены. Гослесагентство Украины обещает организовать такую же помощь, как и прежде, но едва ли она составит те 81,4 млн. гривен, необходимых на оплату труда, высадку молодых лесов, пожарную охрану насаждений и их обработку инсектицидами против вредителей. На сегодня деньги в виде финансовой помощи уже закончились, а транши из бюджетов всех уровней и не думали начинаться.

— Бедственное положение лесхозов Херсонщины и других южных регионов обсуждалось на коллегии Гослесагентства Украины, заседании постоянного парламентского комитета по аграрным вопросам. Вскоре еще одно выездное заседание комитета народные депутаты Украины планируют провести во Львове. Но какими будут результаты дискуссии, и поможет ли это отрасли, неизвестно, — говорит начальник областного управления лесного и охотничьего хозяйства Виктор Тищенко.

Лесоводы Таврии устали жить на минималку в условиях полнейшей неопределенности и ждать у моря погоды. Поэтому они массово увольняются. Еще три года назад во всех гослесхозах области было около 1100 работников, а сейчас их осталось только 630. Если так пойдет и дальше, за лесами попросту некому будет присматривать и тушить в них многочисленные пожары. В итоге потерять можем значительно больше, чем бюджет сэкономил на содержании лесхозов — ведь искусственные насаждения в степях Херсонщины выращивали более полувека и вложили в них миллиарды народных денег.

Сергей ЯНОВСКИЙ.

Новый день
1 Февраля, 16:39

Вокруг охотничьих угодий Януковича массово вырубают лес (ВИДЕО)




Лес вокруг знаменитых охотничьих угодий экс-президента Виктора Януковича в Сухолучье вырубают и распродают.

Об этом говорится в сюжете ТСН.

По данным СМИ, экологи уже давно просят власти объявить Сухолучье национальным природным парком. Потому что опасаются, что еще несколько лет и там останутся разве что пеньки.

Местные лесорубы спиливают лес и сжигают сосновые ветки, объясняя такие действия командой в лесхозе.

По словам эколога Владимира Борейко, лес вырубают массово и беспощадно. Он показал поляну, куда лесники сбрасывают сотни тонн древесины – не только ветви, но и бревна, за которые много не заплатят, но в Европе с них изготовили бы тысячи квадратных метров ДСП или ДВП-плит.

Однако есть и места, где лес не трогают и куда никого не пускают – охотничьи угодья, огражденные большим и длинным забором.

Напомним, сумма ущерба, нанесенного государству «черными лесорубами», составляет почти 57 млн ​​грн, заявил министр экологии и природных ресурсов Остап Семерак на рабочем совещании под председательством президента Украины на Ивано-Франковщине.

По его словам, в период с 2014 по 2017 год в Карпатском регионе было зафиксировано более 2 тыс. нарушений природоохранного законодательства. Сумма штрафов за все нарушения составила лишь 150 тыс. грн. Ущерб, нанесенный нарушителями, оценивается в 57 млн грн, из которых в пользу государства удалось взыскать лишь 2 млн грн.



https://golos.ua/i/594106

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ




Правоохранители Днепропетровщины выявляют граждан, которые незаконно вырубают лесополосы



30 января, около 17 часов возле села Лобойковка Петриковского района водный патруль обнаружил в лесополосе неизвестного, который спиливал с помощью бензопилы деревья.

Рядом стоял автомобиль, в котором были сложены дрова. Гражданин не предоставил никаких разрешительных документов на вырубку зеленых насаждений. Он рассказал, что срубает их для продажи.

Патрульные остановили незаконную деятельность человека и вызвали следственно-оперативную группу Петриковского отделения полиции.