ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 лютого 2018

Про схвалення Концепції розвитку та технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 31 січня 2018 р. N 43-р

Київ

Про схвалення Концепції розвитку та технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій

1. Схвалити Концепцію розвитку та технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, що додається.

2. Міністерству внутрішніх справ, Державній службі з надзвичайних ситуацій разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади, обласними та Київською міською держадміністраціями розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект плану заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

Прем'єр-міністр України                                    В. ГРОЙСМАН


Інд. 75



СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 31 січня 2018 р. N 43-р


КОНЦЕПЦІЯ
розвитку та технічної модернізації системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій

Проблема, яка потребує розв'язання

Гарантоване і своєчасне оповіщення та інформування населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій є одним з найважливіших завдань центральних і місцевих органів виконавчої влади, для виконання якого повинна функціонувати ефективна система оповіщення.

Існуюча система оповіщення створена в 70 - 80-х роках минулого століття за командно-сигнальним принципом в умовах глобального воєнного протистояння та орієнтована на доведення сигналів оповіщення лише в особливий період. На даний час система оповіщення не відповідає сучасним вимогам.

Структура існуючої системи оповіщення не враховує:

змін структури центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

нової структури системи цивільного захисту;

структури сил реагування на надзвичайні ситуації та їх правового статусу;

законодавчих та інших нормативно-правових актів у відповідній сфері;

економічно-правових відносин між суб'єктами, що залучаються до оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій (форми власності новоутворених суб'єктів).

Діюча система оповіщення має критичний стан технічного забезпечення, що обумовлено:

більш як трикратним перевищенням установлених строків експлуатації технічних засобів оповіщення;

моральною застарілістю технологій обробки і передачі інформації;

неможливістю використання на окремих ділянках застарілої апаратури оповіщення, яка працює за аналоговим принципом, у зв'язку з упровадженням сучасних цифрових телекомунікаційних систем;

зменшенням кількості радіоприймачів, які використовуються населенням під час отримання повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, у зв'язку із застарілістю мереж ефірного радіомовлення;

неузгодженістю технічних характеристик апаратури, яка використовується в системі, з технічними характеристиками сучасних побутових електронних пристроїв зв'язку, приймання та обробки інформації (комп'ютери, телефони, телевізори, радіоприймачі тощо), які перебувають в користуванні більшості населення;

несумісністю з автоматизованими системами раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення в разі їх виникнення, якими обладнуються об'єкти підвищеної небезпеки;

відсутністю технічної можливості доведення сигналів та повідомлень до осіб з інвалідністю.

Таким чином, існуюча система оповіщення неспроможна в повному обсязі забезпечити виконання покладених на неї завдань. Ураховуючи економічну і соціальну значущість оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та комплексний характер механізму його реалізації, виникла необхідність удосконалення існуючої системи оповіщення та приведення її у відповідність з вимогами міжнародних стандартів на державному, регіональному і місцевому рівні з використанням новітніх інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також з урахуванням змін, що відбулися в суспільстві.
Мета і строки реалізації Концепції

Метою Концепції є визначення напрямів розвитку та технічної модернізації системи оповіщення шляхом оснащення її сучасними програмно-технічними засобами з використанням новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій, що забезпечить гарантоване і своєчасне доведення сигналів та інформації з питань цивільного захисту до органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів управління і сил цивільного захисту, підприємств, установ, організацій та населення.

Реалізацію Концепції передбачається здійснити двома етапами протягом 2018 - 2023 років. На першому етапі (2018 рік) передбачається розроблення та затвердження нормативно-правових актів та нормативно-технічної документації щодо функціонування та впровадження автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій. На другому етапі (2019 - 2023 роки) передбачається здійснення практичних заходів з розбудови, реконструкції та технічної модернізації загальнодержавної, територіальних та місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.
Шляхи і способи розв'язання проблеми

Концепція реалізується шляхом здійснення комплексу науково-методичних, правових, організаційних, технологічних заходів, що пов'язані із створенням, упровадженням та розвитком автоматизованих інформаційних систем, використанням мереж, ресурсів, інформаційних технологій та засобів сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

На сьогодні є три можливі варіанти впровадження в Україні сучасних автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, що передбачають:

перший - проведення капітального ремонту існуючої системи оповіщення.

Апаратура, що використовується в існуючій системі оповіщення, вичерпала ресурс експлуатації, застаріла і знята з виробництва. Ремонтні комплекти використано в повному обсязі. Через надмірні строки експлуатації збільшується кількість технічних несправностей.

Отже, за відсутності необхідної виробничої бази неможливо провести капітальний ремонт системи. Відновлення виробництва обладнання, що використовується в існуючих системах оповіщення, є недоцільним, оскільки таке обладнання морально застаріле та не відповідає вимогам сьогодення. Система неспроможна в повному обсязі забезпечити виконання покладених на неї завдань;

другий - створення нової автоматизованої системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.

Реалізація цього варіанта потребує залучення значних фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів, а також значного часу на її розроблення, дослідну експлуатацію та впровадження, що може призвести до виникнення ситуації, за якої існуючу систему оповіщення буде відключено, а створення нової системи не завершено;

третій - реконструкцію (модернізацію) існуючої системи оповіщення та створення на її базі загальнодержавної, територіальних та місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.

Перевагами такого варіанта є:

реконструкція (модернізація) технічних засобів оповіщення для забезпечення технічної можливості виконання завдань, що покладаються на систему оповіщення в сучасних умовах;

використання в системі оповіщення цифрових телекомунікаційних систем і систем комутації, сучасних побутових електронних пристроїв отримання аудіовізуальної інформації для забезпечення збільшення чисельності населення, яке своєчасно отримує повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, та значного розширення території оповіщення;

створення умов для доведення сигналів та повідомлень до осіб з інвалідністю;

створення умов для інтеграції автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення, якими обладнуються об'єкти підвищеної небезпеки, до територіальних або місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.

З метою реалізації такого варіанта необхідно:

здійснити організаційні заходи, у тому числі структурну перебудову системи оповіщення;

розробити нормативно-правові акти з урахуванням визначених завдань та суб'єктів, що залучаються до оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

визначити відповідальність органів управління цивільного захисту (центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та їх структурних підрозділів, до компетенції яких належать питання організації та здійснення заходів цивільного захисту), що залучаються до оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

унормувати відносини з новими операторами телекомунікаційних послуг;

провести навчання суб'єктів, що залучаються до оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.

Аналізуючи переваги та недоліки цих варіантів та враховуючи досвід провідних країн світу і вимоги стандарту ETSI TS 102 182, розробленого Європейським інститутом телекомунікації, доцільно провести реконструкцію (модернізацію) існуючої системи оповіщення з використанням сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій шляхом поступової заміни складових частин системи та каналів зв'язку (третій варіант).
Очікувані результати

Реалізація Концепції сприятиме:

заміні існуючої системи оповіщення на сучасні інформаційно-телекомунікаційні комплекси з використанням новітніх технологій;

залученню до оповіщення операторів телекомунікацій та телерадіоорганізацій незалежно від форми власності;

поліпшенню стану оперативного оповіщення центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів управління і сил цивільного захисту, підприємств, установ, організацій про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та інформування населення з питань цивільного захисту;

підвищенню рівня оперативності реагування сил цивільного захисту, аварійно-рятувальних служб та підрозділів;

підвищенню ефективності здійснення заходів з евакуації;

своєчасному здійсненню ефективних заходів щодо захисту населення, промислових і сільськогосподарських об'єктів від наслідків надзвичайних ситуацій.
Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів

Фінансування заходів щодо реалізації Концепції здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також міжнародної технічної допомоги та інших не заборонених законодавством джерел.

Потреба в коштах на реалізацію Концепції та обсяги матеріально-технічних, трудових ресурсів уточнюються щороку з урахуванням можливостей державного і місцевих бюджетів на відповідний рік та фактичного виконання завдань за підсумками попередніх періодів.

____________

Буковинські лісівники мають намір придбати ще 8 червонокнижних тварин

ДП «Сторожинецький лісгосп», реалізовуючи програму відродження і розвитку популяції зубра на Буковині, завіз у вольєр господарства двох зубрів з Вінниччини, закупивши їх у своїх колег – Хмільницького держлісгоспу, де тривалий час розводять зубрів, повідомляє прес-служба лісового та мисливського господарства.

«З метою покращення стану популяції нашого місцевого буковинського зубра, маємо наміри придбати у вінницьких лісівників ще 8 червонокнижних тварин, згідно угоди, укладеної між нашим лісгоспом та Хмільницьким, – розповідає директор Сторожинецького держлісгоспу Ігор Беленчук. – Загалом плануємо утримувати до двох десятків зубрів у вольєрі, де є усе необхідне для їх належного проживання в напівдиких умовах Карпатського Передгір’я. Приплід з вольєру будемо випускати у вільні умови».

У сторожинецьких та вижницьких лісах живе місцева популяція дикого зубра у кількості 22-х особин. Свого часу дике стадо перебувало на межі вимирання через генетичну замкненість популяції, зумовлену неможливістю природної міграції зубрів на далекі відстані.

Врешті, нашим диким зубрам і не було до кого іти – вони опинилися у природній резервації свого виду. Надихнути життя у буковинську субпопуляцію зубра можна лише через поповнення дикого стада тваринами, завезеними з інших регіонів.

Тож у вольєрі, збудованому на території Банилівського лісництва, сьогодні мешкають чотири зубри. Зубриху Марту сторожинецькі лісівники взяли з Вижницького національного природного парку, оскільки екологи не змогли забезпечити їй належні умови життя.

Дворічного Мурзу привезли на початку 2017 року з Миколаївського зоопарку. Новоприбулі зубри-красені з вінницьких лісів отримали імена Мурий і Муран.

«З часів реалізації у 70-х роках минулого століття загальноєвропейської програми з відродження зубра на євроазійському континенті, за міжнародною згодою прийнято називати нащадків зубрів біловезько-кавказької лінії на «МУ», – розповідає головний мисливствознавець Сторожинецького держлісгоспу Сергій Чистов. – Зараз думаємо, як, дотримуючись світових вимог паспортизації генетичних ліній, назвати ще вісім самок, яких плануємо завезти з вінницьких лісів у буковинські».

Сторожинецькі лісівники сподіваються побачити своїх вихованців у родословній книзі європейського зубра.

Сторожинецький держлісгосп взяв на себе усі організаційні заходи та основні фінансові витрати з реалізації програми розвитку популяції буковинського зубра. Також завдяки ініціативі управління екології та природних ресурсів Чернівецької облдержадміністрації, свій внесок у добру справу зробили депутати Чернівецької облради, виділивши 190 тис грн з бюджету області-2017 в межах обласної програми «Екологія». Цих коштів вистачає на придбання трьох тварин.

«Цього року ми направили обґрунтування щодо виділення з обласного бюджету 150 тис грн на відродження буковинського зубра», – зазначає начальник управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОДА Микола Білоконь.

Зазначимо, що дозвіл на реалізацію програми від Національної комісії з питань Червоної книги України довелося очікувати довгих три роки.

Не з легких справ було виловити і перевезти зубрів. Адже зубр є найкрупнішим і найсильнішим представником наземної європейської фауни.

«Ми трохи переживали щодо адаптації привезених зубрів у нашому вольєрі, – каже Сергій Чистов. – Але зубри – соціальні тварини. Мурий і Муран кілька днів ходили на самоті, а потім пристали до Марти і Мурзи. Тепер вони усі разом дружно підходять до кормових майданчиків, де ми забезпечуємо їм належну підгодівлю».

Правительство обсудит обязательное восстановление вырубленных лесов



Правительство России обсудит проект федерального закона об обязательном восстановлении вырубленных и поврежденных лесов, сообщает пресс-служба кабинета министров.

"Цель законопроекта – обязательное восстановление вырубленных, погибших, повреждённых лесов, сохранение полезных функций лесов, их биологического разнообразия. Предлагается законодательная норма, согласно которой лесовосстановление на участках, предоставленных в аренду, постоянное бессрочное пользование, безвозмездное пользование, должно выполняться всеми лицами, использующими леса, на основании проекта освоения лесов", — говорится в материалах к заседанию.

Законопроект предусматривает, что лица, использующие леса для строительства, реконструкции и эксплуатации инфраструктуры, а также для переработки древесины и других лесных ресурсов, должны будут вести лесовосстановление и лесоразведение на площади, равной площади рубки — в пределах соответствующего региона.

Проект был 9 января одобрен на заседании комиссии правительства по законопроектной деятельности.

Источник

На Херсонщине на лесхозы опять денег нет




Без уверенности в завтрашнем дне начали 2018 год трудовые коллективы десяти лесхозов Херсонщины. Эти предприятия считаются государственными, но из госбюджета два года напролет их не финансировали. Наши лесоводы прозябали, как нищие, на подачки своих коллег из более благополучных гослесхозов Закарпатской, Черкасской, Черниговской и Хмельницкой областей, отчислявших «в пользу бедных» часть своих заработков. При потребности в 69 миллионов гривен они получили такой помощи на 24,3 миллиона, чего едва хватило на выплату минимальной зарплаты инженерам, мастерам леса, сотрудникам лесной охраны. В нынешнем году ситуация повторяется: выплаты на содержание лесхозов Херсонщины из государственной казны опять не предусмотрены. Гослесагентство Украины обещает организовать такую же помощь, как и прежде, но едва ли она составит те 81,4 млн. гривен, необходимых на оплату труда, высадку молодых лесов, пожарную охрану насаждений и их обработку инсектицидами против вредителей. На сегодня деньги в виде финансовой помощи уже закончились, а транши из бюджетов всех уровней и не думали начинаться.

— Бедственное положение лесхозов Херсонщины и других южных регионов обсуждалось на коллегии Гослесагентства Украины, заседании постоянного парламентского комитета по аграрным вопросам. Вскоре еще одно выездное заседание комитета народные депутаты Украины планируют провести во Львове. Но какими будут результаты дискуссии, и поможет ли это отрасли, неизвестно, — говорит начальник областного управления лесного и охотничьего хозяйства Виктор Тищенко.

Лесоводы Таврии устали жить на минималку в условиях полнейшей неопределенности и ждать у моря погоды. Поэтому они массово увольняются. Еще три года назад во всех гослесхозах области было около 1100 работников, а сейчас их осталось только 630. Если так пойдет и дальше, за лесами попросту некому будет присматривать и тушить в них многочисленные пожары. В итоге потерять можем значительно больше, чем бюджет сэкономил на содержании лесхозов — ведь искусственные насаждения в степях Херсонщины выращивали более полувека и вложили в них миллиарды народных денег.

Сергей ЯНОВСКИЙ.

Новый день
1 Февраля, 16:39

Вокруг охотничьих угодий Януковича массово вырубают лес (ВИДЕО)




Лес вокруг знаменитых охотничьих угодий экс-президента Виктора Януковича в Сухолучье вырубают и распродают.

Об этом говорится в сюжете ТСН.

По данным СМИ, экологи уже давно просят власти объявить Сухолучье национальным природным парком. Потому что опасаются, что еще несколько лет и там останутся разве что пеньки.

Местные лесорубы спиливают лес и сжигают сосновые ветки, объясняя такие действия командой в лесхозе.

По словам эколога Владимира Борейко, лес вырубают массово и беспощадно. Он показал поляну, куда лесники сбрасывают сотни тонн древесины – не только ветви, но и бревна, за которые много не заплатят, но в Европе с них изготовили бы тысячи квадратных метров ДСП или ДВП-плит.

Однако есть и места, где лес не трогают и куда никого не пускают – охотничьи угодья, огражденные большим и длинным забором.

Напомним, сумма ущерба, нанесенного государству «черными лесорубами», составляет почти 57 млн ​​грн, заявил министр экологии и природных ресурсов Остап Семерак на рабочем совещании под председательством президента Украины на Ивано-Франковщине.

По его словам, в период с 2014 по 2017 год в Карпатском регионе было зафиксировано более 2 тыс. нарушений природоохранного законодательства. Сумма штрафов за все нарушения составила лишь 150 тыс. грн. Ущерб, нанесенный нарушителями, оценивается в 57 млн грн, из которых в пользу государства удалось взыскать лишь 2 млн грн.



https://golos.ua/i/594106

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ




Правоохранители Днепропетровщины выявляют граждан, которые незаконно вырубают лесополосы



30 января, около 17 часов возле села Лобойковка Петриковского района водный патруль обнаружил в лесополосе неизвестного, который спиливал с помощью бензопилы деревья.

Рядом стоял автомобиль, в котором были сложены дрова. Гражданин не предоставил никаких разрешительных документов на вырубку зеленых насаждений. Он рассказал, что срубает их для продажи.

Патрульные остановили незаконную деятельность человека и вызвали следственно-оперативную группу Петриковского отделения полиции.

Чернігівщину атакує верхівковий короїд. ВІДЕО

Природно-заповідний фонд Чернігівщини під загрозою через короїда. Ситуація поки що не катастрофічна, але дуже серйозна, розповіли Сіверу лісничі. Якщо нічого не робити, за деякий час сосновий ліс може загинути. Чому виникла така проблема і як з цим боротися?


"Сівер Центр"
Опубликовано: 1 февр. 2018 г.



У Бережанському лісгоспі розпочалися обліки мисливських тварин



Закінчився сезон полювання 2017-2018 років на диких парнокопитних та хутрових звірів. Разом із тим, лісова охорона державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство» не припиняє робіт із відтворення й охорони мисливської фауни: проводиться підгодівля диких звірів та здійснюються патрулювання мисливських угідь з метою виявлення порушників мисливського законодавства.

Як поінформував інженер з охорони і захисту лісу Бережанського лісгоспу Володимир Кустов, у мисливських угіддях розпочато роботу з обліку мисливської фауни. Складено графік проведення обліку по лісництвах, за якими закріплено спеціалістів підприємства для надання практичної допомоги в проведенні робіт.

Здійснюватимуть обліки мисливської фауни до середини лютого, який проводитимуть як на території лісових, так і польових угідь. За результатами обліків буде визначено чисельність мисливських тварин, що, в свою чергу, дасть можливість встановити обсяги лімітів їх добування в наступному мисливському сезоні 2018-2019 років.

За інформацією ДП «Бережанський лісгосп»
01.02.2018

«То не пастки, а живоловильні»: лісівники запросили журналістів в елітні мисливські угіддя



Про Звірівське мисливське господарство, що на Волині, ходять легенди. Потрапити на території цих угідь може далеко не кожен. Однак не секрет, що саме там люблять полювати не тільки волинські мисливці, а й столична еліта та іноземці. 

Зубри, олені, козулі, кабани... Господарство багате звіриною. Під час недавнього зимового рейду цими територіями працівники Ківерцівського національного природного парку “Цуманська пуща” розповіли, що не все так славно у “Звірівському”.

Довідково. Мисливське господарство на Волині ведеться на площі 1,507 млн га, з них 343,2 тис га надано в користування підприємствам ВОУЛМГ (24,9%). За статистикою, інвестиції у ведення мисливського господарства щорічно зростають, з 2014 до 2017-го збільшилися з 4,1 млн грн до 7,5 млн грн. Лише у 2017-му у розвиток мисливського господарства підприємствами ВОУЛМГ вкладено 7,5 млн грн, з них 2 млн 50 тис грн на відтворення диких тварин і біотехнічні заходи.



Ще рік тому, кажуть природоохоронці, під час подібного зимового рейду можна було побачити значно більше звірів. Тих же оленів. Це, припускають, свідчить про те, що навіть якщо тварин не меншає, то вони добряче наполохані полюваннями. Дивують, зокрема, і мисливські вежі на території загальнозоологічного заказника місцевого значення “Зубр”. У лісах, що входять до цих угідь, чимало мисливських веж і пасток. Останні лісівники нібито іноді використовують не тільки для того, щоб проводити відлов звіра, а й щоб легше було добивати тварин і реалізовувати дичину.

Так це чи ні? У відповідь на публікацію на “Волинь24” статті “Як у волинських лісах пораненого зубра шукали” 30 січня працівники Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства запросили журналістів у прес-тур, аби переконати у зворотньому та спростувати “легенди” про елітне мисливське господарство.




ВЕЖІ В ЗАКАЗНИКУ “ЗУБР” - ДЛЯ СЕМІНАРІВ

Звірівське МГ - державне підприємство, одне з найпотужніших в Україні. Загальна площа - понад 22 тис га. Підприємство засноване у 1955 році. На території облаштовано 35 підгодівельних майданчиків, біля 100 солонців та годівниць із сіном.

Зупинка перша: підгодівельний майданчик... Той самий заказник “Зубр”. Свого часу саме тут було одне з тих місць, де найчастіше можна було побачити стадо волинських зубрів.

Солонець, годівниця із сіном і - вежа. Не мисливська, наголошують лісівники. А - спостережна. Тому аж ніяк не можна говорити, що подібні вежі встановлені для того, аби зручно було вполювати тварину просто на майданчику, на який вона приходить за харчами.

Такі вежі у цьому господарстві використовують винятково для спостереження над тваринами, каже директор підприємства Сергій Смічик.



Спострежна вежа у заказнику Зубр, усередині - навіть два крісла для зручності

З таких веж не стріляють, кажуть лісівники

Загалом, наявність мисливських веж у мисливському господарстві, запевняє головний мисливствознавець Волині Руслан Люшук, не повинна дивувати. Вони свідчать про культуру ведення мисливського господарства. Їх усього - 35.

Щодо таких споруд на території загальнозоологічного заказника місцевого значення “Зубр”, то там вони не використовуються за призначенням, а були встановлені у 2010 році “з метою забезпечення проведення на належному рівні виїзної колегії Державного комітету лісового господарства України”.

- Якщо ви звернете увагу на вежі на території угідь Звірівського мисливського господарства, то вони старі. Збудовані ще в 2010 році. Ми готувалися до колегії чотири місяці, не знали, де ми зможемо тоді загнати звіра і показати його. Тому їх будували багато. Це базове мисливське господарство в області: нині ми тут проводимо семінари і навчання для єгерів і мисливствознавців. Під час обліку розставляються на вежі обліковці. У 2017 закон заборонив полювання в заказнику “Зубр”. На це ніхто не піде, не буде підставляти людей, бо це кримінальна відповідальність. Нащо їх демонтувати? Кому вони заважають? Я, наприклад, не розумію, - запевняє Руслан Люшук.



Головний мисливствознавець Руслан Люшук

НАЩО В ЛІСІ ПАСТКИ ДЛЯ ТВАРИН?

Часто на території угідь можна побачити і так звані “пастки”. З допомогою цих конструкцій лісівники проводять відлов тварин. Природозахисники не відкидають і можливості зловживання такими пастками. Мовляв, таким чином єгері господарства виконують так звані ліміти не лише для відлову, а для реалізації дичини. Звіра у пастці, мовляв, легко добити.

Лісівники називають це нісенітницею. Руслан Люшук продемонстрував журналістам одну з таких конструкцій.



Пастка, яку демонстурвали журналістам

Пастки, каже, - не дивина, а буденне знаряддя.

- Сюди може зайти тільки молодняк, - зазначає мисливствознавець. - Я коли бачу, як ті ж таки працівники “Цуманської пущі” закривають живоловильні, то хочеться по руках надавати таким людям. Для чого? Тут же нема крові. Вони стоять для відлову живих тварин. Господарство просто хоче заробити кошти.



Механізм простий: тварина рухає палку - двері зачиняються

31 січня всі живоловильні закриють і приберуть: закінчується термін, відведений для відлову тварин. Правда, цього року у Звірівському МГ не піймали таким способом жодної тварини. Принаймні так стверджують у профільному управлінні.

ОЛЕНЬ КОШТУЄ МЕНШЕ, ЯК ДОБРА КОРОВА

- Добування тварин проводиться шляхом полювання і відлову. Якщо говорити про відлов, то цьогоріч Звірівському МГ дозволено відловити 50 голів плямистого оленя. Ловиться тварина живою і реалізовується для інших користувачів. Це одна зі статтей надходжень мисливського господарства. Оскільки держава відвернулася від нього, фінансування ніякого, воно виживає за рахунок власних коштів. В тому числі за рахунок проведення полювання і відлову, - пояснює Руслан Люшук.



Вежі старі. Ще Януковича ''пам'ятають''

З року в рік, кажуть лісівники, ліміт на відлов приблизно однаковий. Зростають хіба тарифи на полювання та на так звані відловні (живі) тварини.

- У кожного єгеря є сім’я, є діти, батьки. Єгерям треба жити і отримувати зарплату. А підприємству - заробляти. Це нормально, - наголошують у Звірівському МГ.

Скільки вдається заробити таким способом, можна порахувати. Ціна, каже Руслан Люшук, - ринкова: “як домовляться”. У середньому одна голова оленя плямистого (молодняк) вартує від 6 до 9 тис. грн.
Купують тварин для таких же мисливських господарств з інших регіонів.



Стовп-солонець на підгодівельному майданчику

Щодо постачання м’яса дичини, скажімо, e ресторани, то це вже справа окремого мисливця, який добуває тварину. Що робити, чи самому з’їсти чи продати того ж оленя, вирішує сам, бо має на це право.

Мисливське господарство дичину не реалізовує.

- Це все був би м’ясокомбінат, а не мислиське господарство, вибачте, - додає Руслан Люшук.

Виняток - випадки, коли мисливці після полювання відмовляються від м’яса тварин. Бувають випадки (часто так роблять іноземці, які приїздять полювати на Волинь), що людям важливий процес, а не трофей. Тоді таке м’ясо господарство має право реалізовувати.

“ХТО ХОЧЕ, ТОЙ ВПОЛЮЄ”

Якщо порівнювати 2016 та 2017 роки, існує тенденція до збільшення основних видів мисливських тварин: лось (зі 195 до 205), олень благородний (зі 190 до 155), олень плямистий (з 560 до 590), козуля (з 2970 до 3200), кабан (з 1015 до 1000).

Нині в області триває зимовий облік тварин. Поки судити про те, наскільки змінилися цифри у Звірівському МГ, рано. Бо результатів обліку ще нема.





Однак у ВОУЛМГ переконані, що тенденції до зростання кількості тварин збережені.

- З кожним роком приріст хай і невеликий, але є, - запевняє головний мисливствознавець.

Втім від проблеми з браконьєрами у Звірівському МГ не відхрещуються. Наголошують, і така є. Вже цьогоріч склали 5 протоколів.

- На кожному метрі єгеря не поставиш. Та й браконьєри вдаються до найрізноманітніших способів полегшити собі життя: будують незаконні вежі, ставлять петлі, капкани, вирізають так звані “зрізи під сліди” (коли влаштовують пастки з жерсті). Не треба стріляти, є багато методів інших, навіть безшумних. Та й оснащені браконьєри часто такими надсучасними технічними засобами. Хто хоче, той вполює. Але для того, щоб так не було, ми тут і є, - каже Руслан Люшук.

Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.



Сергій Смічик, директор Звірівського МГ

















Сьогодні, 13:03

Проблему распространения стволовых вредителей обсуждали на семинаре в Столбцовском лесхозе

МНЕНИЕ

Что делать? Ответ на этот вопрос лесоводы надеялись получить в ГЛХУ «Столбцовский лесхоз» на республиканском семинаре по диагностике, постановке на учет и проведению санитарно-оздоровительных мероприятий в сосновых насаждениях. Сосняки гибнут под воздействием негативных факторов окружающей среды последних лет. На этом фоне происходит распространение стволовых вредителей. Меры нужно принимать немедленно, и эти меры должны быть эффективными.



Но ученые лишь изложили выявленные при изучении проблемы факты. Причины массового ослабления сосняков и повышения численности вредоносных организмов, эффективность различных методов диагностики жизнеспособности сосны и раннего выявления свежезаселенных вредителями деревьев активно и временами бурно обсуждались. Стопроцентно эффективных решений этих проблем предложено не было.

На сегодня, похоже, научно обоснованные способы, гарантирующие решение проблемы стремительного распространения стволовых вредителей, отсутствуют. Причем не только в нашей стране. Поэтому практикам, то есть лесоводам, придется идти привычным путем проб и ошибок. Пока в наших силах только замедлить распространение усыханий и выиграть время на поиск эффективных решений. Впрочем, это выводы стороннего наблюдателя — журналиста. Верны ли они? Давайте разбираться вместе.

Что имеем?

— Прошлый год мы завершили с цифрой порядка 120 тыс. га (площадь очагов вредителей и болезней леса), из них около 25 тыс. га потребовали проведения сплошных санитарных рубок, — охарактеризовал ситуацию с усыхающими сосняками первый замминистра лесного хозяйства Александр Кулик. — Уже в новом году намечены более 5 тыс. га сплошных санитарных рубок. Из них в основном это Гомельское ГПЛХО — 3,5 тыс., Брестское ГПЛХО — 1,5 тыс., а также небольшие очаги в других регионах, за исключением Витебской области.

По словам первого заместителя министра, до сих пор ни отечественные, ни зарубежные специалисты не могут дать лесоводам четких рекомендаций по минимизации негативных последствий климатических изменений последних лет и повышению устойчивости наших лесов. Действующие методики позволяют уверенно определить заселенное стволовыми вредителями дерево лишь тогда, когда оно практически уничтожено. На сегодняшний день всё, что могут сделать лесоводы, это вырубать пораженные участки леса и сжигать порубочные остатки. И поэтому крайне необходимо найти эффективный способ ранней диагностики повреждения насаждений.

Александр Кулик также обратил внимание на то, что расстроенные сосновые насаждения попадают на учет не только по причине заселения стволовыми вредителями. Так, в 2017 году лесоводы ликвидировали 4 тыс. га очагов корневой губки и на 7 тыс. га такие очаги затухли самостоятельно после плановых рубок. Нужно четко определить, где и по каким именно причинам идет деградация насаждений.

Место и время
По словам главного лесничего Столбцовского лесхоза Степана Явида, в прошлом году здесь выявлено 1750 га нарушенных лесных культур. Участникам семинара было предложено ознакомиться с четырьмя объектами в Окинчицком лесничестве.

На первом объекте показали проведение санитарно-оздоровительных мероприятий в сосновых насаждениях. В 2015 году выдел был поставлен на учет как подверженный воздействию корневой губки в слабой степени. Были проведены выборочные санитарные рубки и уборка захламленности. В 2016 году также проводилась уборка захламленности. А в 2017 году на объекте уже дважды проводили выборочные санитарные рубки — весной и в конце лета.

Насаждения тут смешанные, сосны и березы возрастом 50 лет. Такие участки в первую очередь подлежат мониторингу. И как раз в конце лета тут обнаружили короеда. Рубки и уборка порубочных остатков были проведены своевременно, поскольку участок разделен на две части грунтовой дорогой. По ней часто ездят лесоводы, и выявить угнетенное состояние сосны не составило труда.

По результатам осмотра объекта участники семинара пришли к выводу, что участки сосняка, подверженные воздействию корневой губки, нужно держать под особенно тщательным контролем. Они будут наиболее подвержены заселению стволовыми вредителями. При своевременном их выявлении, как показал опыт на данном участке, можно ограничиться выборочными санрубками.

На втором объекте был представлен участок лесного фонда, где сплошная санитарная рубка проводилась в 2017 году именно из-за короеда. Здесь слабая степень воздействия корневой губки была зафиксирована в 2010 году. Через некоторое время после этого провели выборочную санрубку. Во время ее периодически встречали короеда. Потом вредитель исчез и появился только в прошлом году. Деревья вырубили подчистую. При валке модельного дерева накануне семинара никаких следов короеда обнаружено не было.

Здесь же по выбору Александра Кулика свалили еще одно модельное дерево. И оказалось, что на нем «поработал» малый сосновый лубоед.

— Он проявляет свою активность уже в марте — апреле и конкретно на это дерево заселился весной 2017 года. Вредитель благополучно вывел потомство, откормился и ушел на зимовку, — пояснил начальник лесопатологической партии РУП «Белгослес» Александр Сазонов.

И участники семинара отправились осматривать сваленное накануне дерево. А вдруг оно тоже окажется «лубоедным»? Но модельная сосна сюрпризов не преподнесла. Она и на самом деле оказалась чистой. Это подтвердило предположение, что вредители целенаправленно заселяют ослабленные деревья.



Лицом к лицу
На третьем объекте был представлен участок лесного фонда с утраченной биологической устойчивостью, намеченный для проведения ССР. На площади 0,2 га в 2018 году назначена сплошная санитарная рубка. Здесь Александр Сазонов показал короеда, как говорится, в натуре. На двух поваленных модельных деревьях он вскрывал кору и показывал следы вредителя. Он обратил внимание, что это уже «отработанные» деревья, вредитель их уже покинул. Эксперт особо подчеркнул, что нельзя даже приблизительно определить количество вылетевших жуков по количеству отверстий на коре сосны.

Четвертый объект был участком лесного фонда с нарушенной биологической устойчивостью, требующий проведения выборочной санитарной рубки. Здесь Александр Сазонов показал, как то или иное состояние дерева соотносится с количеством короеда, которое осталось в нем на зимовку. Исследователи учитывали количество вредителей на разных участках ствола, в ветвях и в лесной подстилке. Они выявили, что на некоторых деревьях короедам сопутствуют синяя сосновая златка и сосновая стволовая смолевка.

Результаты подтвердили, что вырубка заселенных деревьев и сжигание порубочных остатков, особенно в зимний период, позволят замедлить распространение вредителей в следующем сезоне. Ведь только на одном этом дереве зазимовало более 6 тыс. вершинных короедов. Его правильная и своевременная утилизация спасет в новом сезоне не менее 13 сосен.

— Проведение выборочной санитарной рубки в этом насаждении в пересчете на уничтоженный короедный запас является гораздо более эффективным мероприятием, чем сплошная санитарная рубка на предыдущем объекте, — резюмировал Александр Сазонов. — Это насаждение было позже заселено, и здесь мы уничтожим намного больше вредителей, оставшихся под корой.

Эксперт сообщил участникам семинара, что извлеченные во время подготовки мероприятия из-под коры вредители в количестве 292 особей были изучены. Они неоднородны. Есть светлые, коричневые и темные, почти черные. Это доказывает, что зимующая в деревьях популяция жуков состоит из двух поколений. Светлые — молодые (67 % зимующей популяции), а темные — родительское поколение (33 %).

А вот в Любанском лесхозе это соотношение было прямо противоположным. То есть в Беларуси сейчас только два поколения вершинного короеда. И они же будут вылетать следующей весной. Это нужно будет иметь в виду при интерпретации результатов использования феромонных ловушек.



Метод методу рознь
Здесь же на объекте начальник отдела проектирования и борьбы с вредителями и болезнями леса Государственного учреждения по защите и мониторингу леса «Беллесозащита» Александр Зур продемонстрировал старый, давно забытый метод определения состояния деревьев. Это так называемый метод искусственных ранений советского ученого П. А. Положенцева. Он прост, эффективен и не требует практически никаких финансовых затрат. И, возможно, станет хорошим подспорьем тогда, когда определить состояние дерева по результатам визуального осмотра будет затруднительно.

Обыкновенная «высечка» (металлическое режущее приспособление для изготовления пыжей в охотничьи патроны) прикладывается перпендикулярно стволу дерева и вгоняется в него несколькими ударами молотка или топорика до заболони. Затем в течение часа по количеству выделившейся живицы (расписано в специальной табличке) на глаз можно довольно точно определить пять состояний дерева: погибшее, усыхающее, сильно ослабленное, ослабленное или здоровое. Что особенно важно, данный метод можно без ограничений применять в любую погоду и в любое время суток с мая по сентябрь включительно. Что еще интереснее, в крайнем случае, если высечки под рукой нет, неглубокую ранку можно нанести просто топориком.

А вот температурный метод российских ученых Карасевых был признан бесперспективным практически единогласно. Ведь для его применения необходимо оригинальное оборудование. А оно не производится промышленностью и существует пока в единичных экспериментальных экземплярах. К тому же данный метод имеет такие существенные ограничения по времени применения, которые делают его использование практически бессмысленным в борьбе со стволовыми вредителями.

Как резюмировал член-корреспондент НАН Беларуси, доктор сельскохозяйственных наук Владимир Усеня, «в 2018 году данный метод (Карасевых) применить нельзя, сегодня нет более реального способа, чем метод искусственных ранений». Ему оппонировал Александр Сазонов. По его словам, метод П. А. Положенцева в Беларуси им был опробован еще в 2005 году. И показал, в частности, что заселенная синей сосновой златкой сосна активно выделяла живицу. Соответственно, метод якобы не работает, а лесоводы должны опираться исключительно на визуальные наблюдения, опыт и интуицию.

К слову, об опыте и интуиции. Их-то как раз не хватает. Тот же Александр Сазонов привел очень показательный пример. Перед семинаром на одном из выделенных участков местные лесоводы по результатам визуального обследования определили в выборочную рубку 31 пораженное стволовыми вредителями дерево. В тот же день по их следам прошла «комиссия» в составе самого А. А. Сазонова, лесопатолога лесхоза и лесничего. Они дополнительно назначили в рубку еще 10 деревьев.

Вырубка показала, что каждая из этих четырех десятков сосен была заражена. «Комиссия», таким образом, спасла от гибели следующей весной целую рощу из более ста деревьев. Чтобы достичь того же результата, обычные лесники должны обладать предельно четкой методологией. Но ее, к сожалению, в мире пока нет. К тому же нельзя быть на 100 % уверенным в том, что и «комиссия» выявила абсолютно все деревья, заселенные зимующими вредителями.



Звоночек из Кличева
З25 га санитарных рубок провел в своих лесах Кличевский лесхоз в 2017 году. Как рассказал директор хозяйства Владимир Косенков, там было заготовлено 89 тыс. кубометров древесины. Идет интенсивное усыхание леса.

Кличевский лесхоз активно занимается переработкой древесины. И в прошлом году тут заметили кое-что странное. Естественная влажность дерева, поступающего на переработку в цех, составляет 65—70 %. Раньше, чтобы высушить доску-пятерку до влажности 8—12 % и сделать ее пригодной для изготовления дверей или мебели, продукцию лесопилки выдерживали в сушилках две недели. Сейчас на это требуется одна неделя и даже меньше.

Влажность заболони свежеспиленных бревен составляет 35 %. И всего за сутки влажность свеженапиленных и сложенных в пакеты досок, оставленных под навесом на открытом воздухе, снижается естественным образом до 25 %!

— Фактически в древостоях влага идет только вдоль луба, а заболонь остается полусухой, — сделал вывод Владимир Косенков. — Синевы при этом нет, древесина идеальная, хотя растение должно быть сильно ослаблено. Мы в сушилку древесину закладываем, думаем, на неделю, а она уже через сутки готова.

Владимир Усеня на это ответил, что современными, даже самыми совершенными приборами точно определить влажность древесины в стволе дерева практически невозможно. Исследователи Института леса НАН Беларуси, по его словам, провели обследование более 200 деревьев влагомером TESLA. Разбежка результатов привела их к единственному однозначному выводу: определить точку замера с достоверным показанием влажности крайне затруднительно. Поэтому точно знать влажность древесины пока можно, лишь распилив ее на доски. Тогда результаты оказываются достаточно информативными.

По словам начальника управления лесного хозяйства Минлесхоза Николая Юревича, влагомер TESLA является достаточно совершенным прибором. Его использование для определения состояния деревьев по количеству влаги в стволе может иметь перспективы. Но для этого требуется еще отработать методологию снятия показаний и калибровку прибора. Возможно, определение влажности с его помощью было бы целесообразно проводить методом «подрумянивания».



Ученые и практики
Далее в зале заседаний обсуждались вопросы лесопатологической ситуации в лесном фонде Республики Беларусь и за рубежом, анализ методов мониторинга стволовых энтомовредителей и ранней диагностики жизнеспособности сосновых насаждений, проект алгоритма действий в усыхающих сосновых насаждениях в 2018 году и другие сопутствующие вопросы.

Первый замминистра лесного хозяйства Александр Кулик поблагодарил работников Столбцовского лесхоза, РУП «Белгослес» и Минское ГПЛХО за хорошо проделанную работу по подготовке семинара. Он обратил внимание на особую важность своевременного выявления деревьев, заселенных стволовыми вредителями.

— Мы увидели, что из 41 пораженного дерева при первичном обследовании было пропущено 10, — напомнил он. — А на каждом из них зимует от 900 до 1,5 тыс. жуков-корое­дов. Это показывает то направление, на котором нужно немедленно сконцентрировать наше внимание. Другого шанса приостановить распространение вредителей не будет. Нужно сделать всё возможное для выявления мест его зимовки и максимальной ликвидации короедного запаса. Для этого нужно немедленно в лесхозах провести семинары по повышению качества отводов в выборочные и сплошные санитарные рубки.

Первый замминистра также напомнил, что он не верил прогнозам Александра Сазонова в июне прошлого года о 6—7 млн кубометрах поврежденной короедом древесины, которые придется вырубить в 2017 году. По факту же этот, казавшийся крайне пессимистичным, прогноз сбылся.

О лесопатологической ситуации в лесном фонде Республики Беларусь и за рубежом участникам семинара доложил директор Учреждения «Беллесозащита» Дмитрий Малевич. В частности, он рассказал, что проблема усыхания лесов актуальна для всей Европы. Но в открытых источниках нет информации о ее масштабах. Известно, что короедное усыхание древостоев происходит во Франции, Германии, Чехии, Польше, Украине и России.

В Чехии никакие санитарные мероприятия не проводятся, и насаждения гибнут. Такая же ситуация в Украине. Это единственная страна, которая предоставила конкретные цифры. И то только за первое полугодие 2017 года. Там указали гибель насаждений на площади 350 тыс. га.

Александр Кулик жестко отреагировал на доклад руководителя «Беллесозащиты». По его мнению, эта организация должна была выработать и представить на семинаре конкретные предложения по изменениям законодательства, позволяющим упростить проведение выборочных и сплошных санитарных рубок в очагах массового усыхания насаждений. Вместо этого прозвучала констатация очевидных фактов.

— Вот на карте обозначена граница распространения стволовых вредителей на сегодняшний день, — указал первый замминистра. — Что делать сегодня пограничным лесхозам, чтобы не допустить их расселения на свой лесной фонд? Какие меры нам предпринимать на остальной территории страны?



В Швеции, я прочитал в Интернете, были приняты законодательные меры, чтобы остановить атаку короеда. В частности, ужесточили сроки вывозки с лесосеки заготовленной древесины и разработки буреломных лесосек. Было установлено 300 тысяч, только вдумайтесь (!), феромонных ловушек. Еще 600 тысяч ловушек там установили на границе с Норвегией, откуда идет волна короеда.

Почему у нас никто не занимается этим вопросом? Есть целая организация, которая получает бюджетные деньги за выработку мер по защите белорусского леса. Где ваша работа? В недельный срок поручаю согласовать с Брестским, Гомельским и Минским ГПЛХО и представить план конкретных мероприятий.

Затем о состоянии сосновых насаждений в зоне массового усыхания и причинах стрессового состояния деревьев доложил начальник лесопатологической партии РУП «Белгослес» Александр Сазонов. В его выступлении прозвучали несколько особенно тревожных фактов.

В частности, речь шла о том, что усыханию подвержены не только сосновые насаждения, но также березовые, осиновые и еловые. А при достижении определенной численности короеды становятся способны нападать на деревья любой категории состояния.

Однако есть и хорошие новости. По словам Александра Сазонова, пока практически не подвержены усыханию болотные и брусничные леса. На их обследовании можно сэкономить время и силы.
В своем выступлении кандидат сельскохозяйственных наук Валерий Кухта отметил, что изменение окраски хвои сосновых насаждений происходит уже после вылета родительского поколения короеда. Поэтому этот признак не годится для ранней диагностики. По результатам исследований учеными БГТУ предложена схема расселения данного вредителя.

— От момента заселения до вылета родительского поколения проходит примерно два месяца, — ответил он на вопрос Александра Кулика. — А развитие молодого поколения вредителей во многом зависит от погодных условий. Так, фаза развития личинки короеда-типографа может длиться до 50 дней.

Далее член-корреспондент НАН Беларуси, доктор сельскохозяйственных наук Владимир Усеня рассказал о методах мониторинга численности стволовых вредителей и ранней диагностики жизнеспособности насаждений. Он обратил внимание на необходимость в нынешних условиях строго придерживаться правил лесопатологического надзора и особенно его усиления в районах распространения массового усыхания насаждений.

Владимир Усеня сообщил, в частности, что Институтом леса совместно с «Беллесозащитой» разработаны рекомендации по феромонному мониторингу. Их выполнение поможет выявить и рассчитать количество корое­да на ранних стадиях. Также он посоветовал в обязательном порядке весной проверить с помощью ловушек рубки 2017 года, чтобы исключить риск повторных вспышек вредителя.

— Шведский опыт показывает, что феромонный мониторинг является действенным методом ранней диагностики пораженных короедом насаждений, — подчеркнул ученый. — На сегодняшний день нормативная база сформирована в достаточном объеме для того, чтобы решить эту задачу.

Кандидат биологических наук Вячеслав Звягинцев сделал сообщение о биологических мерах защиты сосновых насаждений от корневых гнилей. Он отметил, что корневые гнили являются хронической проблемой белорусских сосняков. На долю корневой губки приходится до 90 % их общего объема. Кроме того, 65 % очагов короедного усыхания зафиксировано в очагах корневой губки.

Представитель БГТУ сообщил, что отечественными учеными разработана методика производства биопрепарата, который будет уничтожать губку. К концу 2018 года методика пройдет все этапы госрегистрации, и лесхозы смогут ее использовать.

Делегаты от ДОСААФ поведали участникам семинара о методах дистанционной диагностики усыхающих деревьев. По их словам, современные беспилотные комплексы, в том числе квадрокоптеры, позволяют получить намного более точные результаты, чем традиционные аэро- и космография. При этом данная технология несоизмеримо дешевле.



Выводы

Обилие представленной на семинаре информации, разнообразие мнений и противоречивость некоторых выводов к концу мероприятия навеяли в памяти строки из популярной песни Владимира Высоцкого, вынесенные в заголовок этой статьи. Ясность же помогли внести предложения главных лесничих ГПЛХО, которым Александр Кулик предоставил слово по итогам обсуждения.

Главный лесничий Гродненского ГПЛХО Эдуард Лигер поставил вопрос о том, как сжигать порубочные остатки на выборочных санитарных рубках и на рубках ухода. С одной стороны, это чревато пожарами, с другой — порубочные остатки, оставленные рядом с насаждениями, где имеется незначительный естественный короедный запас, весной могут привести к вспышке вредителей. Кроме того, до недавнего времени FSC угрожало лишить сертификатов лесхозы, которые сжигают порубочные остатки. Сейчас международная организация сняла свои требования в этой части. Но по-прежнему требует оставлять при лесосечных работах так называемые загривки — островки деревьев по краям делянок. Такие островки при сплошных санрубках остаются рассадниками вредителей. Моментов несогласованности с требованиями сертифицирующей организации много, резюмировал он.

Главный лесничий Брестского ГПЛХО Александр Матюшевский обратил внимание на то, что в области остается 300 тыс. кубометров нереализованной древесины, создающей угрозу распространения короеда. Поэтому нужно решать вопрос создания централизованных складов вне территорий лесного фонда.

По его словам, зима — это пока единственный период для плодотворной борьбы с вредителями, когда можно активно сжигать порубочные остатки. Весной, летом и осенью это чревато распространением лесных пожаров. В связи с этим нужно испробовать мульчеры и оценить их эффективность в безогневой утилизации заселенных вредителями порубочных остатков.

Еще один момент, который по мнению А. Н. Матюшевского требует внимания, — это естественное лесовосстановление на вырубленных из-за короедного усыхания делянках.

Главный лесничий Гомельского ГПЛХО Сергей Тарасов призвал с осторожностью назначать санитарные рубки в очагах корневой губки. По его словам, это может привести к вспышкам короедного усыхания из-за создания условий для активизации вредителя. Он также предложил в местах распространения короеда проводить дополнение лесных культур лиственными породами.

— Мы будем разговаривать с представителями FSC, — суммировал Александр Кулик. — У нас чрезвычайная ситуация. Они должны войти в положение. В любом случае все порубочные остатки мы должны сжигать сегодня без исключения, все «загривки» выпиливать. Можно остаться без сертификатов, но если останемся без леса, то сертификатами нечего будет прикрывать!

Мы обсуждали планы лесовосстановления на 2018 год. Нужны окончательные предложения по способам и площади лесовосстановления. По нынешним результатам мы можем подойти к той черте, за которой нарушается баланс создания селекционных культур и процентного соотношения культур с ЗКС. Законодательство позволяет в течение трех лет проводить лесовосстановление после рубок. Поэтому дайте поручение специалистам по плавному изменению объемов этих работ.

По складам вне лесного фонда необходимые площадки имеются. В протокол поручений внесите поручение лесозащите отработать этот вопрос.

Касательно замечания о недостаточном объеме запланированных на 2018 год лесопатологических обследований первый замминистра поручил «Белгослесу» собрать заявки лесхозов на мониторинг и дать предложение о целесообразности увеличения годового объема обследований до 65 тыс га.