ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 лютого 2018

Новоселицька династія лісників



Серед багатьох сімей, що проживають у с. Новоселиця, сім’я Юрія Дзяпка відрізняється своєрідною особливістю: її знають не тільки у районі, а й далеко за його межами, тому що ця родина протягом півстоліття професійно пов’язана з лісом. Батько молодого господаря, теж Юрій Юрійович, усе своє життя працював у лісі. Трудову діяльність розпочав у Хустському лісокомбінаті, а завершив – на Виноградівщині. Від простого робітника лісу до майстра лісових рубок та техніка – такий був його трудовий шлях життя. Звичайно, це не могло не вплинути на сина Юрія, якого батько виховав у любові до природи та навколишнього середовища. На початку своєї трудової діяльності син Юрій пішов зовсім іншим шляхом, та скоро зрозумів, що це не його та змінив профіль вибору професії, бо переконався – необхідно прислухатися до порад батька.

Хлопець поступає на навчання у школу лісників, а потім до Львівського лісотехнічного університету та оформляється на роботу у Виноградівський ДЛГ, де і трудиться тепер інженером лісу. Молодий Юрій Дзяпко, так як і його батько, – авторитетна особистість у рідній Новоселиці. Тут він знайшов собі кохану дружину – вчительку, яка із поважного роду Пелехачів, батько та мати якої працювали у радгоспі-заводі ім. Шевченка і були провідними спеціалістами цього підприємства.

У перші роки шлюбного життя молода сім’я мала можливість переїхати до міста і змінити сільське життя на більш комфортне. Та цього не сталося. Відірватися від рідного і любимого села не могли і не хотіли молодята. Вони вибрали рідну Новоселицю, село із своєрідною культурою та побутом. Від цього вибору нічого не програли: у сім’ї народилося двоє дітей – хлопчик Юрій та дівчинка Наталка. Сьогодні син уже студент, мріє стати міжнародним економістом. Він – відмінник у навчанні і одержує підвищену стипендію. Серед студентського колективу хлопець виділяється не лише стрункою спортивною фігурою, а й розумом та кмітливістю. Добре володіє іноземними мовами – німецькою та французькою. Приймає активну участь у громадському житті факультету та університету. Це, мабуть, від дідів, бо вони мали кмітливу далекоглядність та не цуралися ніколи громадської роботи. Наприклад, дід Юрій уже на пенсії 20 років, але і сьогодні добре пам’ятає усі лісові квартали та їх розміри від Міжгір’я до Хуста. Усно може помножити та поділити будь-яке математичне число. Другий дід Петро Михайлович зайнявся садівництвом та виноградарством на присадибній ділянці. Хоче зберегти ті сорти фруктових дерев, які вирощено було у місцевому радгоспі.

Дочка Наталка навчається у 10 класі Чернянської ЗОШ та хоче стати вчителькою, як її мама. Бабуся Марія прививає своїй внучці любов до традиційних волоських страв, які ще побутують у цьому селі і в їх родині вони на першому місці у щоденному харчуванні. Ще жива і прабабуся Марія, родичі якої походили із тих волохів, що управляли Угочанськими лісами. Всі набуті родинні традиції старенька передає правнучці. Особливо старанно навчає її технології приготування їжі: начанці, кукурудзяних голубців та кулінарних випічок із горіхів та маку, бо сільську дівчинку із дитинства необхідно готувати до життя – вважає старенька.

Проблеми лісу сьогодні винесено на обговорення масової публіки, яка іноді не розбирається у всіх тонкощах цієї справи. Та все ж таки жваво обговорює і тлумачить це по-своєму. Така ситуація, вважає Юрій Юрійович, не правильна. Тому йому, як спеціалісту, приходиться важкувато сприймати всі звинувачення, що надходять на адресу працівників лісогосподарства.
Проблем багато, – каже інженер, – та це не від нас залежить. Прагнемо все зробити, щоб наші ліси відповідали європейським технологіям. Не всі це розуміють. Особливо важкувато приходиться тим працівникам, які охороняють ліс. Через підвищення ціни на газ, населення масово перейшло на обігрів своїх будинків дровами. І тут починається крадіжка лісоматеріалів. У переважній більшості це робиться грубо, і з порушенням всіх законів. Тож працівникам лісу приходиться тут важкувато . А про це ніхто не говорить. У нас відсутня сучасна відео контролююча техніка.

Ліси – наше національне багатство, це – зелене золото. І їх необхідно оберігати та садити. Тож більшість вільного часу Юрій Юрійович проводить у лісі. Необхідно перевірити стан вирубки і вивчити питання росту посадок та прослідкувати за дикими тваринами, що водяться тут. Улюбленим його куточком природи є гора Фрасин – найвища вершина у районі. Звідси видно не лише Виноградівщину, а й Хустщину, Міжгірщину, Тячівщину. Тут ростуть букові та дубові праліси і це – невичерпне надбання природи для аналізу та вивчення не лише працівникам лісового господарства, а й для природолюбів. Ранньою весною уся вершина гори вкривається первоцвітом весняним і від такого чудо-дива не можна відірвати погляд. Тому друзі та знайомі просять Юрія Юрійовича організувати екскурсії та походи до цього дива природи. І він охоче це робить, бо вважає, що кращих природних місць у нашій місцевості немає. А прививати шанобливе ставлення відвідувачів до природи – його професійний обов’язок.

Не дивлячись на виробничу зайнятість, Юрію Юрійовичу доводиться постійно займатися громадською роботою у рідному селі. Він – заступник сільського голови, член виконкому. А у громаді це – відповідальне доручення. Спільно із сільським головою Петром Тарканієм та депутатами мріють перетворити Новоселицю у туристичну родзинку, бо лише у їхньому селі збережено до наших днів дерев’яну церкву – пам’ятку архітектури ХVІІ ст. Тут і гора Фрасин, що таїть у собі багато загадкового та невивченого, природні печери і покинуті давні кар’єри, стоянки первісної людини, руїни застави римських легіонів і острівець, збереженого донині заросту дерева в’язу, і Пинтів камінь. А нещодавно за ініціативи активістів села почали працювати над тим питанням, щоб прокласти дорогу до с. Велятино через гори. Таку ідею підтримали усі односельчани, навіть із області були представники та підтримали цей проект, бо тоді ця місцевість стане дійсно туристичною. Юрій Дзяпко не стоїть осторонь даного проекту, бо він відповідає за нього від виконкому. Доручену справу хоче бачити завершеною якнайшвидше, бо це приносить моральне задоволення. Жителі рідного села не втрачають надії на покращення і воно скоро настане, коли є у громаді такі активісти-патріоти, серед яких і Юрій Дзяпко – із династії новоселицьких лісників.

Василь ІВАШКО, с. Черна

«1 гектар леса вырубили – 1 гектар восстановили». Новый волшебный лесной закон от Минприроды

Минприроды РФ подготовило законопроект, который якобы обяжет лесозаготовщиков высаживать после вырубки столько леса, сколько они использовали. Звучит он как «законопроект о компенсационном лесовосстановлении».

С одной стороны, предлагаемые поправки внушают надежду на то, что в нашей стране наконец-то уменьшится бесконтрольная трата лесных ресурсов.



Основная идея законопроекта состоит в том, что лица, так или иначе причастные к сокращению лесного фонда, должны будут или обеспечить равное по площади компенсационное лесовосстановление или лесоразведение, или заплатить соответствующую сумму в бюджетную систему РФ.

Однако кто будет следить за исполнением данных действий? Ведь по стране не могут пресечь даже деятельность чёрных лесорубов. Кто и как будет отслеживать посадку? Более того, вряд ли лесозаготовщики заинтересованы в трате своих средств на покупку тех же саженцев и оплату работу тех, кто будет их высаживать.

«Поправки никак не решают основную для России проблему в области воспроизводства лесов: отсутствие эффективного ухода за молодыми лесами и грамотного лесовыращивания. Лесовосстановление в узком смысле этого слова (в том, в каком оно используется в Лесном кодексе РФ) представляет собой только начальный этап воспроизводства лесов; результат же воспроизводства в первую очередь зависит от более поздних этапов - ухода за молодыми насаждениями», - комментирует Алексей Ярошенко, руководитель лесного отдела Гринпис России.

Также законопроект возвращает государственным лесохозяйственным учреждениям право на заготовку древесины не только при уходе и санитарных рубках (после пожара), но и при рубках спелых и перестойных насаждений.

Вывод: восстановлением лесов в России никто не заинтересован.

Источник фото: nikatv.ru
Автор: iFox
Babr24.com,
02.02.2018 16:22
URL: http://babr24.com/?IDE=170289

Портрет заказників України - Вл.Борейко



Загальні проблеми заказників

На початок 2017 року в Україні налічувалося 3167 заказників, з них 320 загальнодержавного значення і 2847 місцевого значення на площі 1389674,8 га, що становить 32% від всієї площі ПЗФ в Україні або 2,3% від всієї площі України.

У ряді областей, наприклад, в Київській, заказники є основною категорією природно-заповідного фонду та займали (до 2016 р) до 90% від всієї природно-заповідної площі області. По суті, заказники несуть в Україні основне навантаження в територіальній охорони природи, будучи базовою категорією ПЗФ, так як займають більше однієї третини природно-заповідної площі.

На жаль, до останнього часу, в заказниках дозволялися суцільні рубки, полювання, а рубки Головного користування дозволяються до wих пір (2, 4, 66, 67). Все це зводило нанівець зусилля природоохоронців, які з великими труднощами домагалися створення заказника, а потім цей заказник був перетворений в царське полювання, або знищувався рубками.

Абсолютна більшість заказників не ухвалено в натуру, що дозволяє товстосумам незаконно захоплювати заповідну територію.

Якщо заповідники і національні парки знаходяться хоч під деяким контролем екоінспекції та громадськості, то заказниками ніхто не займається і охоронний режим в них практично ніхто не контролює.

Наприклад, в столичній Київській області та м.Києві державні контролюючі органи жодного разу не проводили повної або часткової інвентаризації заказників.

Положення про заказниках (особливо місцевого значення) десятками років не переглядаються, в них показана застаріла квартальна сітка, охоронні зобов'язання нерідко суперечать Положенням про даний заказнику. Наприклад, Положення про заказник «Мутвіцкое» забороняє полювання в заказнику, а охоронне зобов'язання на даний заказник - дозволяє (46, 61).

Абсолютно немає ніякої відмінності в охоронному режимі або фінансуванню між заказниками місцевого або загальнодержавного значення.

Рубки

Рубки лісу, перш за все суцільні, є головною бідою для заказників.

За даними А. Плига під суцільні рубки потрапила чверть всіх заказників Київської області, в них було вирубано 399 га лісу (40, 41). За нашими даними суцільні рубки велися в кожному другому заказнику Київської області, що має ліс, або в кожному третьому заказнику області, а суцільні і вибіркові рубки велися в 65% заказників, що мають ліс, при цьому суцільними рубками в заказниках Київської області і Києві за останні 10 років було вирубано близько 550 га.

При цьому повністю знищеним рубками виявився 1 заказник, наполовину знищеними - ще 3 заказника, і 9 заказників позбулися лісу на 25% території. Разом, 15% заказників Київської області та Києва, які мають ліс, повністю або значно втратили свою екологічну цінність внаслідок суцільних рубок.

Деякі заказники - Обухівський, Черненскій, Журавлиний, Дніпровсько-Деснянський так хитро спроектовані, що представляють собою решето. Те-є частина заповідних кварталів має заповідані і не заповідані виділу, що дозволяє рубати по суті в заказнику, однак нічого не порушуючи. У заказнику Любимовський санітарні рубки велися в сезон тиші. У багатьох заказниках - лісники незаконно спалюють порубкових залишків.

При цьому деякі положення про заказниках, наприклад, про Черненском заказнику в Київській області, дозволяють в ньому проведення будь-яких рубок.

З 2016 року новими Санітарними правилами в лісах України в більшості категорій заказників були заборонені суцільні санітарні рубки, але, на жаль, вони не були заборонені в гідрологічних заказниках (4).

У Київській області тому вони велися і в 2017 р

До сих пір не заборонені в заказниках рубки головного користування (4, 19, 66).

Разом з тим в сусідній Польщі в заказниках (резерватах) НЕ рубають навіть сухі і всихають дерева (39).

Нерідко лісники отримують дозволи на вибіркову рубку, рубку проріджування, однак користуючись повною безконтрольністю, проводять її як суцільну. Наприклад, в кв. 13 орнітологічного заказника «Саверка», Київська область, була проведена суцільна рубка під виглядом проріджування древостоя.

Така ж тривожна ситуація в карпатських заказниках. Наприклад, в 15 пралесових карпатських заказниках і заповідних урочищах за 12 останніх років за даними космічних знімків було вирубано близько 3 тис. Га пралісів. Нерідко, рубки велися, як в заказнику «Діброва» і «Тур'є-Полянський», з порушенням положень про них (30). У лісових заказниках Івано-Франківської області рубки за рік в середньому проводилися на 5 га (30). При проведенні рубок лісгоспи нерідко не узгоджують ліміти в Департаментах екології ОДА (заказники місцевого значення), або в Мінприроди України (заказники загальнодержавного значення). Наприклад, рубки в 2010-2016 р в карпатських загальнодержавних заказниках «Яйківскій», «Діброва», «Тур'є-Полянський» не були узгоджені Мінприродою України (30). У заказнику місцевого значення «Михайлівська дача», Київська область, в 2017 р вибіркові санітарні рубки велися без лімітів Департаменту екології Київської ОДА. Такі ж рубки в 2016 р без узгодження даного Департаменту велися в заказнику місцевого значення «Ржищевскій» і в заказнику «Мисливський» (78).

Рубки, а особливо суцільні, є згубними для 122 червонокнижних видів флори і фауни, заради збереження яких і створюються заказники (2).

За нашими дослідженнями в 2012-2014 рр. в заказниках України щорічно вирубували 410 тис. куб. м. деревини на площі 9600 га, і щорічно в кожній області України в середньому вирубались 17 тис. куб. м. деревини на площі 400 га (2).

Слід зазначити, що всього в 7% лісових заказників нами були зафіксовані самовільні рубки, і в порівнянні з рубками офіційними вони займають невелику площу. Тому найбільшої шкоди природі заказників наносять саме рубки офіційні. На жаль, лісові заказники м.Києва, що знаходяться у віданні лісопаркових господарств, багато в чому існували формально. Наприклад, Святошинське лісопаркове господарство не веде спеціального обліку рубок в Межигірсько-Пуща-Водицькому та інших заказниках (75). Те-є, рубки в них проводилися без урахування природоохоронної цінності цих об'єктів, на загальних підставах, нарівні з рубками в незаповеданних лісах.

Полювання

Полювання є другим, з екологічної шкідливості і поширеності, негативним фактором в заказниках. Закон «Про природно-заповідний фонд України» до останнього часу забороняв або обмежував полювання в заказниках. Така розмите формулювання зводила нанівець всі можливі заборони на полювання в заказниках. У Київській області полювання ведеться в 30% заказників. Причому, в деяких, наприклад, заказник «цезаревскую» є 42 мисливських вишки, в заказнику місцевого значення «Ржищівський» їх близько 100.

Полювання в заказниках абсолютно безконтрольна. Як показало наше опитування, лісгоспи не знають, скільки дичини видобувається мисливцями, і не ведуть ніякої контролю (55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63).

Про масовість полювань в заказниках говорить і такий факт. У 2014 р в двох орнітологічних заказниках у Волинській області - «Чаруків» і «Любаніха» було нараховано в один день полювання близько 500 мисливців (30). 5 серпня 2017 року на відкритті полювання в заказнику «Процевський» ми нарахували 60 автомобілів, 40 човнів, близько 300 мисливців. Екоінспекція не контролювала полювання в заказнику «Процевський» - тобто мисливці могли вбити і одну качку, і сто.

Нерідко Положення про заказник забороняє в ньому полювання (Заказник Мутвіцкое, Київська область), а застаріле охоронне зобов'язання полювання в заказнику дозволяло.

За сезон полювання 2015/2016 рр. в 16 заказниках України, згідно лімітів, було видобуто 8 оленів європейських, 36 косуль, 115 кабанів (30).

Однак, якщо полювання на копитних в заказниках ще хоч кимось лімітується, то норми на відстріл в заказниках птахів, зайців, кроликів, лисиць, борсуків не регламентована.

Метою створення орнітологічних заказників в Полтавській області «Святилівський» і «Міхновський» є охорона міграцій і зимівель птахів (30). Однак в них була дозволена полювання в мисливський сезон, тобто, з серпня по січень, тобто, коли відбуваються міграції птахів і їх зимівля (30).

Заказник «Зубровиця» в Чернівецькій області створено для охорони зубра. Однак в ньому дозволено полювання на копитних. Проведення полювань в цьому заказнику не тільки турбує зубрів, а й є потенційною загрозою для їхнього життя. Таке ж становище з заказником «Зубр», створеного у Волинській області для охорони зубра.

Величезної шкоди лісової фауни заказниках наносять полювання, які у нас в Україні згідно із законом ведуться практично весь рік-9 місяців. Під час полювання відбувається забруднення води і грунту свинцем (через мисливської свинцевого дробу). Свинцева дріб визнана третім за значимістю фактором загибелі водоплавної птиці. Створення мисливських господарств передбачає будівництво доріг для мисливців, що фрагменує природні ділянки. Мисливці нерідко є винуватцями пожеж, засмічення території, самовільних рубок, а також створюють фактор занепокоєння для диких тварин. Багато мисливців через незнання або через простої цікавості відстрілюють червонокнижних тварин. На півдні України, за даними одеського орнітолога І.В. Щеголева, за сезон щорічно мисливцями знищується 500-700 особин червонокнижних тварин (30). Полювання руйнує половозрастную структуру стада диких тварин і зграй птахів, сприяє «селекції навпаки», так як знищуються кращі особини. Розводяться мисливцями в величезних кількостях кабани знищують спільноти рідкісних рослин. Значної шкоди завдає полювання і лісі. Справа в тому, що під час полювання, особливо облавного, значна кількість куль і картечі потрапляє не в звіра, а в дерева, завдаючи їм пошкодження. Ранки починають спливати соком, туди поселяються грибки, мікроорганізми, дерево починає хворіти, слабшає. І стає легкою здобиччю для короїдів. Розвитку спалахів короїда мисливці сприяють ще й таким чином. Справа в тому, що в багатьох приватних господарствах для полювання головною здобиччю є дикі копитні, які всіляко розлучаються мисливцями. Вважається, що чим більше в лісі оленів, кабанів, косуль-тим краще, так як можна більше продати ліцензій і отримати грошей. Тому вони їх годують за допомогою біотехнія (годівниць і солонців), залучаючи до мисливського господарства з інших місць. Однак розплодилися, або сконцентрувалися в мисливському господарстві копитні, як вважає білоруський вчений Г. Козулько, виїдають підріст багатьох листяних порід дерев, залишаючи сосну і ялина, чим порушують природний баланс і різноманітність рослинності. В результаті в лісі більше залишається сосен і ялин, що сприяє спалаху короїда. У білоруській частині Біловезької пущі, на думку вченого, саме масово розводяться мисливцями копитні є мимовільними винуватцями спалахів короїда. Недавні спалахи короеда в Рівненській і Волинській областях України-реакція природи на надмірну чисельність копитних в численних приватних мисливських господарствах цих областей.

Однак головна шкода полювання в заказниках полягає в тому, що що через пресу полювання вони не можуть виконувати свою роль рефугіумов або «острівців порятунку» для диких тварин. У той час, як на інших незаповіданних територіях широко здійснюється любительська полювання, яка останнім часом набула масового некерований техногенно-винищувальний характер, заказники якраз повинні виконувати роль таких «острівців порятунку», де дикі тварини можуть врятуватися від переслідувань мисливцями, відпочивати, виводити і виховувати потомство. Тим більше, що мисливські угіддя в Україні займають близько 80% її території, а заказники - всього 2, 3%. У тому ж Макарівському районі Київської області є всього 4 заказника (з 9 об'єктів ПЗФ, п'ять з яких - пам'ятки природи, що мають невелику площу) загальною площею 1330 га, що становить всього 3,5% від лісів Макарівського району. Замість порятунку тварин в заказниках побудовано величезну кількість мисливських веж для облавного і індивідуального полювання, завдяки яким дикі тварини проціджують під час облав як сіткою з маленькою вічком, не залишаючи кабанам і зайцям жодних шансів на порятунок. І ще одне дуже важливе доповнення. Згідно наказу Міністерства аграрної політики України "Про внесення змін до Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2016/2017 років" від 21.12.2016 № 558, яким було затверджено ліміти на добування мисливських тварин на сезон полювання 2016-2017 рр., в тому числі на видобуток кабанів, оленів, косуль і лосів, яких якраз і відстрілюють з вишок, то по Київській області всі ліміти затверджені поза об'єктів ПЗФ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/zl689-16/раrаn6#n6

Значить полювання з вишок в заказниках Київщини, як і сама наявність там мисливських вишок, незаконно. В результаті триваючих в заказниках масованих полювань, заказники не виконують своєї екологічної функції щодо захисту біорізноманіття, більш того, багато хто з них втратили або майже втратили свою цінність.

Незаконна забудова

У Київській області та м.Києві незаконна забудова відзначена в 13% заказників. Всі битви київських природоохоронців проти незаконних забудовників заказників були програні. Справа ускладнюється, по-перше, тим, що, як правило, більшість заказників не ухвалено в натуру, і тому ніхто чітко не знає де починаються їхні межі. По-друге, як правило, в заказники залазять люди дуже багаті або відомі. І боротися з ними поки в Україні неможливо.

Наприклад, в заказнику «Стугна» (Київська область), за даними ЗМІ, свою дачу незаконно побудував лідер партії «Свобода» Тягнибок (31). У 2013 р ЗМІ підняли великий галас із цього приводу, однак незаконна дача стоїть в заказнику досі.

Звалища сміття

Незаконні звалища сміття є в 15% заказників Києва і Київської області. Особливо страждають заказники, що знаходяться біля населених пунктів (міст, сіл). В принципі, цієї проблеми могло б не існувати, будь населення більш культурним.

Відсутність охоронних знаків

У заказниках Київської області та Києва охоронних знаків немає в половині заказників. Деякі з них, як в заказнику «Процевський», давно проржавіли і нічого, що на них написано, неможливо розібрати. У деяких, як у заказнику «Саварка», давно прогнив і впав стовп, а сам знак стоїть притуленим до дерева. Певною мірою в деяких заказниках, що знаходяться в межах лісгоспів, знаки є. Зате їх практично повна відсутність спостерігається в заказниках, які перебувають у віданні сільських рад. Відомі випадки, коли на охоронних знаках неправильно вказано назву заказника.

Інші порушення

Інші порушення в заказниках Києва та Київської області відзначені в кожному третьому заказнику. Сюди входить рибне браконьєрство, незаконні проїзд, незаконні кар'єри для видобутку піску та глини, варварський туризм, розпалювання багать, джипінг. Особливо небезпечну загрозу представляє джипінг, який з'являється все в більшій кількості заказників та інших об'єктів ПЗФ.

До своєрідного порушення можна віднести «раззаповеданіе» на догоду лісникам деяких лісових заказників Київська, Львівська області), або зменшення (заміну ділянок) їх території (28).

Більш докладно про проблеми заказників України в книзі В.Е.Борейко, А.С.Головін, О.Н.Мелещенко і ін., 2018, "Заказники і інші об'єкти ПЗФ України без гламуру"http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2018/01/Boreyka82.pdf

02.02.2018 

Владимир Пучков: "Звоните 112. Вам помогут"




Министр Российской Федерации по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Владимир Пучков / Фото: "РГ", Сергей Михеев

В редакции "РГ" на "Деловом завтраке" побывал министр Российской Федерации по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Владимир Пучков. Вызовы современной жизни, усиливающиеся техногенные риски, меняющийся климат - все это требует своевременной реакции как государства в целом, так и спасателей в частности. Они должны быть на шаг впереди, чтобы не только спасти, но и по возможности предотвратить беду.

- Владимир Андреевич, складывается впечатление, что количество стихийных бедствий и техногенных аварий постоянно растет.

- Как раз наоборот. Количество чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера в последние пять лет в России снижается. Так, в 2017 году количество чрезвычайных ситуаций уменьшилось на 14 процентов по сравнению с 2016 годом.

В качестве примера скажу, что отмечается снижение аварийности на железных дорогах, в авиации, в энергетике. В то же время, к сожалению, увеличивается число дорожно-транспортных происшествий с тяжелыми последствиями. При этом в целом за последние годы отмечается снижение на 30 процентов аварийности на дорогах. Этого удалось добиться благодаря улучшению дорожного покрытия и всей автомобильной инфраструктуры.

Однако развитие автопрома, совершенствование ходовых качеств автомобилей приводят к увеличению скорости на дорогах, самоуверенности водителей и как результат к тяжелым последствиям при ДТП.

Пожарно-спасательные подразделения реагируют на все сложные дорожно-транспортные происшествия, когда людям требуется помощь.

- Бывает так, что ваши подчиненные опережают сотрудников ГИБДД и пребывают на месте происшествия первыми?

- В 70 процентах случаев именно спасатели первыми оказываются на месте. Тенденция последнего времени - на ДТП стали прибывать подразделения добровольной пожарной охраны, которые являются хорошими помощниками профессиональным спасателям.

«В январе в 24 субъектах РФ произошло 86 аварий, которые удалось ликвидировать в течение суток»

- А что происходит с климатом? У нас зима не зима, лето не лето. В Якутии был мороз за 60, а в Магадане крещенские купания запретили из-за слишком тонкого льда.

- Сильные морозы отмечались в 24 субъектах нашей страны. На территориях, которые оказались под влиянием аномальных холодов, все силы и средства работали в режиме "Повышенная готовность". В таких условиях МЧС России совместно с регионами принимало дополнительные меры по оказанию помощи населению. Важно было обеспечить надежный режим работы объектов топливно-энергетического комплекса. Особое внимание уделялось учреждениям здравоохранения, образования, социальной сферы. В ряде учебных заведений были отменены занятия, дети обучались дистанционно.

Работали более 200 подвижных и мобильных пунктов обогрева, питания и заправки, где была оказана помощь 5 тысячам обратившихся. На автодорогах дежурили тягачи и автомобили технической поддержки, свыше 700 оперативных групп патрулировали наиболее сложные и опасные участки. Из снежных заносов было эвакуировано более 230 автомобилей.

Для предупреждения пожаров проводилась дополнительная профилактическая работа в частном жилом секторе с печным отоплением. Разворачивались 170 пунктов обогрева для социально незащищенных групп населения, где оказана помощь более 8 тысячам обратившихся.

К сожалению, полностью избежать аварий на объектах жилищно-коммунального хозяйства и энергетики не удалось. В период с 12 по 30 января произошло 86 аварий, которые оперативно ликвидировались в течение суток. Для этого привлекались пожарно-спасательные подразделения, аварийно-восстановительные бригады энергетиков, служб водоснабжения и газового хозяйства, а также другие экстренные и оперативные службы.

Проводились необходимые мероприятия, направленные на обеспечение устойчивой работы систем жизнеобеспечения во всех населенных пунктах, включая отдаленные и труднодоступные поселения. В результате своевременного привлечения сил и средств и профессиональных действий всех служб удалось не допустить гибели людей и минимизировать последствия аварий.

- Где-то сильные морозы, а в других регионах уже готовятся к паводку и пожароопасному сезону. Не рано ли?

- Уже сейчас необходимо уточнить все планы и провести мероприятия, которые позволят не допустить чрезвычайных ситуаций во время весеннего половодья, а также минимизировать ущерб в пожароопасный период.

Время не стоит на месте, совершенствуется система мониторинга и прогнозирования. Сейчас во многих регионах контроль за паводковой обстановкой проводится с применением авиации и беспилотных летательных аппаратов, задействуется система космического мониторинга.

В прошлом году МЧС России было принято и обработано более 2 тысяч космических снимков. Благодаря им выявлено более 104 тысяч термоточек - возможных очагов пожаров. Разработано более 220 моделей прогнозируемого подъема уровня воды на опасных участках. Вся полученная информация своевременно передавалась региональным и муниципальным властям для принятия соответствующих решений.

Что касается пожароопасного сезона, то уже через насколько недель на юге Сибири вероятны риски возникновения природных и лесных пожаров. Под угрозой регионы, где есть значительные площади торфяных месторождений и лесов. Поэтому подготовку к этому периоду также необходимо проводить заранее.

«На протяжении пяти лет количество пожаров в целом по стране снижается в среднем на 4-5 процентов ежегодно»

- Если чрезвычайная ситуация все-таки случилась, на какую поддержку со стороны государства могут рассчитывать граждане?

- В 2017 году только в виде материальной помощи и компенсации за утрату имущества более 43 тысяч граждан получили помощь из федерального бюджета. Во время ликвидации ЧС действовали пункты временного размещения пострадавшего населения. Были задействованы в том числе медицинские работники, психологи, сотрудники полиции, работники социальных служб. Они в круглосуточном режиме выполняли возложенные на них задачи. Каждой пострадавшей семье оказывалась адресная конкретная помощь и всесторонняя поддержка. Конечно, хочется, чтобы происшествий было меньше, но если такое происходит, могу заверить, что наши граждане не остаются наедине с бедой.

- Какая обстановка складывается с пожарами?

- На протяжении пяти лет обстановка с пожарами в целом по стране имеет устойчивую динамику к снижению, в среднем на 4 - 5 процентов ежегодно. В 2017 году потушено более 132 тысяч техногенных пожаров, на которых спасены более 166 тысяч человек. Благодаря активной профилактической работе число возгораний сократилось на 5 процентов по сравнению с 2016 годом.



За год, обработав 2 тысячи снимков из космоса, МЧС выявило более 104 тысяч возможных очагов пожаров / Фото: РИА Новости

Что касается эксплуатации газового хозяйства в 2017 году, то действительно было много проблем, которые требуют комплексного подхода для их решения, так же как и вопросы предупреждения пожаров. Именно поэтому 1 января 2018 года впервые за всю 360-летнюю историю пожарной охраны указом президента Российской Федерации утверждены "Основы государственной политики РФ в области пожарной безопасности на период до 2030 года". Это документ стратегического планирования, который определяет дальнейшие меры по предупреждению пожаров и усилению профилактической работы.

Нами подготовлены планы реализации этого стратегического документа. В них учитываются особенности регионов страны, будут задействованы органы местного самоуправления, все организации, занимающиеся вводом и эксплуатацией жилья, организации малого бизнеса, которые несут серьезные убытки от пожаров.

С 2018 года МЧС России также будет работать над реализацией еще одного указа президента - "Основ государственной политики РФ в области защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций на период до 2030 года". Сейчас разрабатываются планы и механизмы исполнения этого документа.

Реализация этих двух основ госполитики позволит скоординировать работу всех заинтересованных ведомств и вывести решение проблемных вопросов на новый уровень.

- За счет чего удается снижать количество пожаров?

- МЧС России в течение двух лет проводит реформу контрольно-надзорной деятельности, внедряется риск-ориентированный подход в этой сфере. Основной задачей надзорных органов является профилактика правонарушений. Она будет составлять к 2025 году до 70 процентов от общей работы по контролю и надзору.

Чтобы этого достигнуть, также внесены изменения и в законодательство, и в механизмы реализации нормативных правовых актов. За счет того, что из-под надзора выведены объекты с минимальным уровнем риска, усилия сотрудников надзорных органов направлены на потенциально опасные объекты - учреждения здравоохранения, социально значимые объекты с круглосуточным пребыванием людей.

- Пожар в большинстве случаев - это трагическая случайность. Каким образом можно эту случайность предотвратить?

- Вопросы пожарной безопасности касаются каждого: и руководителей, и простых граждан, которые несут ответственность за свое жилище. Поэтому, во-первых, необходимо учитывать вопросы пожарной безопасности при проектировании и строительстве зданий, применять огнеустойчивые отделочные материалы, использовать качественное оборудование при электрификации и газификации. Второе - это, конечно, соблюдение противопожарных правил при эксплуатации зданий. Если все жильцы грамотно пользуются бытовыми приборами, осторожно обращаются с огнем, разъясняют детям простые правила, то возгораний не произойдет.

- Все это касается обычных многоэтажек. Но остается еще одна проблема больших городов, над которой бьются до сих пор во всем мире, - безопасность людей в высотных зданиях. Как спасти во время пожара тех, кто проживает на верхних этажах?

- Во всех регионах страны в крупных городах на вооружении пожарно-спасательных подразделений есть специальная техника для работы на высотных зданиях. В основном это автолестницы 30-метровой высоты, есть так называемые пятидесятки и даже автолестницы до 90 метров высотой. Все они отечественного производства или российской сборки и по надежности не уступают зарубежным образцам.

МЧС России решает вопросы защиты высотных зданий во взаимодействии с региональными и городскими властями. Например, когда запускается микрорайон с многоэтажными жилыми домами, пожарно-спасательные части, которые его будут прикрывать, дооснащаются специальной высотной техникой.

В настоящее время проблема строительства высотных зданий и защита жизни людей, проживающих на верхних этажах, решается на законодательном уровне. МЧС России вносит свои предложения и требования в соответствующие своды правил и стандарты строительства многоэтажных зданий. Проектировщики домов должны их неукоснительно соблюдать и предусмотреть комплекс мер по защите людей. Ведь в высотных домах особый риск несут не только пожары, но и аварии с теплом, с водоснабжением, работой лифтов и всех других систем жизнеобеспечения.

- Если эти требования будут выполнены, люди окажутся в безопасности?

Владимир Пучков: Хотел бы подчеркнуть, что многое зависит и от самого человека. Наиболее распространенная причина пожаров в жилье - неосторожное обращение с огнем, в том числе при курении или в состоянии алкогольного опьянения. Люди подвергают риску себя и окружающих.

Удивительно, но бывают случаи, когда жители не только проявляют беспечность, но еще и словно специально вредят себе. Например, житель Московской области обратился в МЧС России с жалобой на соседа. Тот после курения всегда пытался кинуть окурок на балкон соседей с нижнего этажа, так сказать, практиковался в меткости. Это привело к тому, что в итоге случился пожар, из-за которого пострадали люди и сам "шутник": по стояку дым с нижней квартиры пошел и в его квартиру.

- Беспечность наших граждан иногда действительно поражает. Наиболее характерный пример с рыбаками. Каждый год спасатели предупреждают их не ходить на лед весной и в теплую погоду зимой. И все равно МЧС ежегодно спасает тех, кто провалился под лед. Что с этим делать?

- Спасатели всегда помогают людям, попавшим в беду, вне зависимости от обстоятельств происшествия.

Для того чтобы избежать несчастных случаев на воде, сотрудники МЧС России совместно с представителями органов местной власти, сотрудниками полиции проводят большую профилактическую работу с населением, разъясняют людям все опасности выхода или выезда на неокрепший лед.



В стране более 1700 мест массового выхода рыбаков на лед. МЧС все их держит на постоянном контроле / Фото: PНOTOXPRESS

В регионах сотрудники Государственной инспекции по маломерным судам МЧС России знают места массового выхода людей на зимний водоем - по стране их более 1700, и все они находятся на постоянном контроле. Выявляются несанкционированные ледовые переправы, где устанавливаются запрещающие информационные аншлаги.

Обстановку на водоемах в зимнее время контролируют патрульные группы, для мониторинга также применяется авиация и беспилотные летательные аппараты.

- В этом году будет введен в эксплуатацию уникальный объект - Крымский мост. МЧС планирует какие-то особые меры для обеспечения безопасности? Может, ваши сотрудники будут дежурить на воде или на самом мосту?

- В Российской Федерации очень много сложных линейных и инженерных объектов: мосты, тоннели и другие сооружения. Все они эксплуатируются соответствующими службами, которые в случае аварии реагируют быстро и оперативно. Если им требуется помощь, подключаются подразделения МЧС России.

Сегодня сотрудники спасательного ведомства обеспечивают безопасность паромной переправы и со стороны Краснодарского края, и со стороны Крыма, то есть опыт работы на этих территориях у нас уже есть.

- В январе вы и министр финансов встречались в Кремле с президентом. Об этом сообщали в прессе, но было ли что-то во время разговора, что особо не афишировалось? Наверняка речь шла о финансировании ведомства на год?

- Приоритет работы министерства - уровень социальной защищенности личного состава. МЧС России неуклонно повышает социальный пакет. Имеется в виду не только зарплата, но и улучшение условий труда. За последние два года отремонтировано более 3 тысяч помещений, где дежурят реагирующие подразделения. На очереди ремонт служебного жилья и общежитий высших учебных заведений и учебных центров Федеральной противопожарной службы. В 2017 году впервые в истории МЧС России были выделены значительные финансовые ресурсы на улучшение жилищных условий личного состава министерства. Жильем были обеспечены более 750 сотрудников ведомства, и эта работа будет продолжена.

МЧС России также реализует целый комплекс программ, направленных на улучшение мер социальной поддержки личного состава. Так, в 2016 и в 2017 годах 1800 семей, в которых воспитываются четверо и более детей, получили по 100 тысяч рублей. Ведомство также помогает сотрудникам со сложной кредитной историей, тем, кому требуется особая медицинская помощь.

За счет сокращения вспомогательных обеспечивающих подразделений и оптимизации структуры министерства удалось создать финансовый резерв, который направлялся на стимулирующие выплаты и материальную помощь. С 1 января 2018 года заработная плата сотрудников МЧС России проиндексирована на 4 процента. Это хороший тренд.



С начала года сильнейшие морозы уже зарегистрированы в 24 регионах нашей страны / Фото: РИА Новости

- А разговор о техническом перевооружении шел?

- Да, речь шла и о новой экипировке, оснащении, приобретении авиационной и новой пожарной техники, в том числе для работы в сложных климатических условиях.

В плане реализации программ переоснащения МЧС России сделало хороший рывок за последние пять лет по приобретению техники российского производства.

В 2017 году для подразделений Федеральной противопожарной службы ГПС МЧС России поставлено более 400 единиц многофункциональной и высокоэффективной пожарно-спасательной техники. В поисково-спасательные подразделения, в том числе дислоцирующиеся в Арктической зоне России, и спасательные воинские формирования поставлены свыше 470 единиц вездеходной техники, плавсредств и техника для обеспечения ведения аварийно-спасательных работ, более 640 робототехнических средств.

Техническое переоснащение реагирующих подразделений в 2017 году позволило на высоком уровне обеспечить безопасность проведения Кубка Конфедераций и подготовиться к проведению чемпионата мира по футболу в 2018 году.

- В прошлом году вы говорили о том, что планируете закупить новые самолеты-амфибии Бе-200. Получит ли МЧС новые самолеты в этом году и сколько?

- Для усиления группировки авиационно-спасательных подразделений в 2017 году поступило 6 единиц техники. Это вертолет Ми-8МТВ-1, два вертолетных медицинских эвакуационных модуля и три самолета-амфибии Бе-200ЧС. На 2018 год ожидаются поставки трех самолетов Бе-200ЧС и, возможно, будут сделаны дополнительные заказы.

Личный вопрос

- Человеку свойственно избегать опасности. Как вы учите спасателей идти в огонь? Есть ли инструкции типа "не рискуйте своей жизнью" или жизнь спасаемых по инструкции важнее? Как вы сами себя приучали к риску?

- Во время общения с личным составом многие говорят мне о том, что спасать - это их призвание, они хотят выполнять настоящую мужскую работу. Пожарные и спасатели сознательно сделали свой выбор, понимая все сложности и опасности этой профессии.

Идти на риск спасателей не учат, это в крови каждого человека, который выбирает для себя экстремальную профессию, а я считаю, что спасатель как раз и является такой профессией. Люди, которые психологически не готовы рисковать, брать на себя ответственность, шагать в огонь, через какое-то время сами это понимают и уходят в другие более "спокойные" профессии.

Беседовал Тимофей Борисов.
МОСКВА, "Российская газета"
http://www.arms-expo.ru/news/pravookhranitelnye_organy/vladimir_puchkov_zvonite_112_vam_pomogut_/

Ужгород: Хто у ліс, хто по дрова, лісова зустріч з WWF



Дата:9 лютого 2018 
Час:18:00 - 20:00 
Місце:Ужгород, кафе-музей "Під замком" (СНЕК), вул. Ольбрахта, 3

– Ви, мабуть, чули про вирубки лісу в Карпатах. Неодноразово бачили фотографії з пеньками та підписами про "зраду". Але що з усім цим робити і як вплинути на ситуацію буває вкрай складно зрозуміти.

Саме тому, запрошуємо взяти участь у зустрічі волонтерів та активістів Всесвітнього фонду природи WWF в Ужгороді. На зустрічі ви не почуєте лекцій, про те як все погано, чи готові відповіді на всі запитання. Натомість дізнаєтесь про прості механізми як впливати на незаконні, недоцільні вирубки чи лісові порушення, почуєте кейси WWF і дізнайєтесь як працює "Лісова варта" і як до неї приєднатися.

WWF працює над тим, щоб розбудувати волонтерський рух активістів, які допомагатимуть зберегти ліси в Українських Карпатах. Запрошуємо долучитися і вас, – кажуть організатори.

Участь у заході безкоштовна, однак реєстрація обов'язкова. Кількість місць обмежена.
1 лютого, чт, 20:24

01 лютого 2018

Відео: На Київщині випробували універсальний безпілотник з новою 30-кратною камерою у різних погодних умовах



На Київщині пройшли випробування універсального безпілотника Химера-Т з 30-кратною камерою у різних погодних умовах.

Повідомляє Національний промисловий портал.

Випробування прив’язного коптера “Химера-Т”. На вулиці -11 за Цельсієм, морозна імла.



Фраменти льотних випробувань прив’язного коптера Химера-Т в умовах поривчастого вітру 6-8 м/с зі снігом. Тестування камери з 30-кратним зумом в умовах снігопаду та низької освітленості.



Химера-T ー універсальна мультироторна платформа, оснащена модулем наземного живлення по кабелю. Апарат може підійматися на висоту до 150 метрів. Час безперервного перебування платформи у повітрі обмежується лише ресурсом електродвигунів (до 14 діб безперервної роботи).

Універсальна мультироторна платформа Химера-Т призначена для спостереження за противником на полі бою, цілевказання, моніторингу лісів, полів, дорожнього руху, державного кордону, створення безпечних умов під час проведення масових заходів.

Спостереження може здійснюватися як в оптичному діапазоні ー з використанням денної та нічної оптики, ー так і за допомогою радіолокаційної станції чи інших датчиків.

Окрім того, вказану платформу можна використовувати як ретранслятор для наземних військ, а також для зв’язку з іншими безпілотниками по вузьконаправленому захищеному каналу зв’язку.

Універсальна платформа Химера-T може не лише підніматися на задану висоту і перебувати на ній, але і слідувати на швидкості 15 км/годину за автомобілем, в якому перебуває базова станція управління з джерелом живлення.


Автор: Ян Полонський
-21:20 - 01.02.2018
http://uprom.info/news/avia/video-na-kiyivshhini-viprobuvali-universalniy-bezpilotnik-z-novoyu-30-kratnoyu-kameroyu-u-riznih-pogodnih-umovah/

Решения, принятые на заседании Правительства 1 февраля 2018 года

1. О проекте федерального закона «О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования воспроизводства лесов»

Цель законопроекта – обязательное восстановление вырубленных, погибших, повреждённых лесов, сохранение полезных функций лесов, их биологического разнообразия. Предлагается законодательная норма, согласно которой лесовосстановление на участках, предоставленных в аренду, постоянное бессрочное пользование, безвозмездное пользование, должно выполняться всеми лицами, использующими леса, на основании проекта освоения лесов. Законопроектом, в частности, предусматривается, что лица, использующие леса для строительства, реконструкции и эксплуатации объектов инфраструктуры, а также для переработки древесины и других лесных ресурсов, должны будут проводить мероприятия по лесовосстановлению и лесоразведению в границах территории соответствующего субъекта Федерации на землях лесного фонда или на землях других категорий, на площади, равной площади рубки лесных насаждений.

Законопроект рассмотрен и одобрен 9 января 2018 года на заседании Комиссии Правительства Российской Федерации по законопроектной деятельности.

Решение Правительства:

Одобрить проект федерального закона «О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования воспроизводства лесов» и внести его в Государственную Думу в установленном порядке.


1 февраля 2018 20:30

Чи перспективні інвестиції у природні ресурси?



ГРОШІ
Формуються нові галузі бізнесу

Коли говорять про інвестиції чи можливості інвестування, в уяві традиційно формуються картинки з успішними бізнесменами. Це значною мірою посилюється використанням слів «банки», «акції», «рентабельність» тощо. Загалом ці позиції правильні, але часи змінюються, і поступово формуються нові сфери бізнесу загалом і прикладання капіталу зокрема. Одна з таких — галузь природокористування, яка дедалі гучніше заявляє про себе як платформа для підприємницької діяльності та інвестування.


Є тенденції входження природного ресурсу у зони ринку. Фото з сайту newstes.com

Феномен наближення
Для країн Заходу буденна ситуація, коли на біржах поряд з акціями Microsoft або Google котируються акції компаній, що управляють природними ресурсами. Цілком звичайне залучення цих ресурсів до діяльності фінансових корпорацій. Ні в кого не викликає здивування, коли обговорюють можливості інвестування у галузь лісових ресурсів і рентабельність цієї діяльності. Крім таких ультранових напрямів, можна виокремити і більш консервативні, наприклад залучення приватних операторів у галузь природних ресурсів.

Ось досвід сусідньої Польщі: там звична ситуація, коли забезпечення діяльності окремих ланок міської інфраструктури перебуває під управлінням великих корпорацій. І користь від цього і для міста і для компанії. За участю приватних підприємств поліпшено системи водопостачання та очищення стічних вод Гданська і Сопота, реалізовано проекти у галузі поводження з відходами у Любліні тощо. Рік у рік перелік можливих галузей такої діяльності зростає.

Це стало можливим, бо природні ресурси в умовах постіндустріальної економіки набувають нових рис і властивостей. Як показує досвід, у період індустріальної економіки інтерес до цих ресурсів полягав у тому, що вони задовольняли потреби споживачів в аграрній продукції, водопостачанні, важливою була продукція з деревини тощо. Такий підхід значною мірою зумовив надмірний пресинг на природні ресурси та екологічні проблеми. Через індустріальний прогрес і бурхливий розвиток винаходів у галузі використання природних ресурсів природа відчула всю чарівність контакту з людиною.

Але поступово (і це позитив) почало змінюватися розуміння ресурсу з джерела задоволення споживчих потреб до ринкового активу, здатного формувати прибуток. Формувалися нові ринки і виникали можливості використання ресурсів. Поступово з’явилися тенденції входження природного ресурсу у зони ринку. Економісти це пояснюють феноменом зближення природоресурсного і ринкового циклів, у зоні контакту яких формуються можливості їхньої взаємодії. Це можна порівняти з коліщатками в годиннику, які контактують і рухають весь механізм. А за таких контактів інвестор вбачає в ресурсі потенційний майданчик для капіталовкладень.

Добре це чи погано? Питання риторичне. З одного боку, через те, що використання природних ресурсів зміщується зі споживчого бачення до активізації ринкових характеристик (можливість залучення до діяльності компаній, формування платежів за використання тощо), зменшується тиск на ресурси. З іншого — маємо пам’ятати, що природокористування — не просто чергова й звичайна галузь діяльності ринку, а унікальне середовище з унікальними властивостями, які треба примножити через взаємодії. У цьому разі існує значна небезпека, що бізнес зважатиме лише на власні прибутки і не дбатиме про охорону довкілля. І навіть для країн Заходу ця проблема актуальна: забруднення у Мексиканській затоці через аварію на свердловині, вирубування тропічних лісів Амазонки, екологічні проблеми видобутку сланцевого газу. Прикладів багато.

Поступова інтеграція
За розрахунками фахівців Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», загальна вартість природних ресурсів держави, залучених в обіг, сягає 110 мільярдів доларів США. Основа природного багатства — земельні та мінерально-сировинні ресурси. Важливу роль відіграють і водні та лісові ресурси.

Подібно до інших країн, природні ресурси України поступово інтегруються й інтегруватимуться в ринок. Один із яскравих прикладів входження природних ресурсів у ланцюжки активності компаній — рентабельна в Україні діяльність агрохолдингів, які формують значні експортні потоки. Однак ця діяльність сприяє посиленню сировинної орієнтації економіки держави.

Сучасніша форма — залучення природного ресурсу, коли орієнтир — його поточні чи перспективні економічні характеристики. Це пояснюється тим, що ресурс із залученням до діяльності компаній може формувати фінансові потоки, долучатися до процесів акціонування, його характеристики можуть відображатися на фондових біржах тощо. Проте ситуація в Україні не сприяє розкриттю цих характеристик ресурсу, хоч є винятки. Слабка подібність — окремі спроби акціонування компаній, що забезпечують формування послуг, наприклад акціонерне товариство «Київводоканал».

Перспективний розвиток проектів державно-приватного партнерства. Суть у тому, що держава в окремій галузі (наприклад комунальній) залучає приватні компанії для реалізації спільних проектів з розподілом ризиків і прибутків між учасниками проекту. Такими приватними компаніями-операторами можуть бути великі транснаціональні корпорації, які добре себе зарекомендували на міжнародному ринку. Такі компанії вже працюють в Україні й мають успішні проекти в кількох регіонах. Крім гігантів, вагомі перспективи є й у менших компаній, орієнтованих на локальний рівень.

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, розвиток державно-приватного партнерства дає хороші підсумки. Станом на 1 січня 2017 року 20% проектів було пов’язано зі збиранням, очищенням і розподілом води, майже 60% — переробленням відходів (які можна розглядати як вторинну сировину). Партнерство дуже перспективне для місцевих громад. Наприклад, у Чернігівській області між територіальною громадою м. Остер і корпорацією «Укратомприлад» реалізують проект, який передбачає комплекс послуг з генерації і постачання споживачам теплової енергії.

Досвід Європи
Енергію вітру, сонця, надр землі тощо нині залучають в обіг і використовують. Досвід ЄС показує, що інвестування в ці сектори перспективне. За оцінками Європейської комісії, до 2020 року в країнах ЄС в індустрії відновлюваної енергетики буде створено 2,8 мільйона робочих місць. Крім того, індустрія відновлюваної енергетики формуватиме 1,1% ВВП.

Не відстає від лідерів і Україна, вона сама серед лідерів у цій галузі. За оцінками фахівців, у нашій країні фіксують високу окупність інвестицій у відновлювану енергетику, яка інколи перевищує аналогічні показники у країнах ЄС.

Значний інтерес до проектів альтернативної енергетики в Україні виявляють великі компанії, зокрема китайські. Одна з них зацікавлена у спорудженні вітрової станції на Миколаївщині, яка може стати найпотужнішою вітровою електростанцією у Східній Європі.

Для місцевих громад перспективний розвиток нішевих бізнесів, пов’язаних з природними ресурсами. Наприклад, видобуток торфу в зонах надмірного зволоження (переважно Полісся). Активізація цих робіт зробить значний внесок у вирішення питання енергозабезпечення місцевих громад. Перспективний видобуток сапропелю, який вважають альтернативою російським міндобривам, і Україна вже характеризується успішними прикладами такої діяльності. Особливо значні родовища на Волині.

Зближуючись із ЄС та втілюючи проголошені реформи, Україна має імплементувати передовий західний досвід зокрема й використання природноресурсного потенціалу. Це сприятиме поступовій інтеграції ресурсів у ринок для кращого задоволення потреб споживачів. За таких умов природні ресурси та їх використання стануть платформами для підприємництва та інвестування, що сприятиме розвитку галузі й держави.

Михайло ХВЕСИК,
академік НААН України,
Анатолій СУНДУК,
доктор економічних наук,
для «Урядового кур’єра»

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/formuyutsya-novi-galuzi-biznesu/

Як володіють землею та продають її у країнах Європи: землю вважають національним багатством не лише у гаслах

Про це – у розмові з економічним і політичним експертом «Версій», успішним бізнесменом, який має великий досвід закордонних поїздок, спілкування та співпраці із закордонним бізнесом, зокрема аграрним і лісовим, Францом Карловичем ФЕДОРОВИЧЕМ.



– Франце Карловичу, почнімо, мабуть, з того, що ринок сільгоспземлі в нашій країні створювати доведеться. Тому все питання лише в тому, як надати обігу землі цивілізовані рамки, захистити наше національне багатство від заволодіння іноземцями і убезпечити від вимирання сільське населення України. Ваша думка щодо цього?

– Я завжди повторюю: не треба створювати велосипед! Варто лише оглянутися довкола та вивчити досвід більш успішних сусідів.

– Що ви маєте на увазі?

– Достатньо лише познайомитися з досвідом європейських країн, на який, до речі, дуже часто нам кивають і прихильники, і противники вільного продажу землі в Україні, але ніхто й ніколи не договорює до кінця. Я спеціально поцікавився земельним законодавством європейських країн і ось що дізнався.



У Румунії першочергово землю продають румунам

Теоретично у найближчій до Буковини європейській країні закон, який набув чинності 2014 року, дозволяє продавати землі сільськогосподарського призначення громадянам країн ЄС, а також Ісландії, Ліхтенштейну та Норвегії. Але: пріоритет на купівлю земельної власності має чітке зазначене в законі коло фізичних та юридичних осіб: співвласники, орендарі, власники земель, прилеглих до земельної ділянки, яка продається, а також Румунське Агентство Громадської Власності. Якщо жодна зі сторін, що має привілей пріоритетної купівлі, не виявляє бажання придбати ділянку, лише тоді вибір покупця має право здійснити продавець.

Болгарька земля – для болгар

У країні, яку колись називали 16-ю радянською республікою – настільки її економіка була «зав’язана» на СРСР – землі сільськогосподарського призначення можуть придбати і володіти ними лише фізичні особи, які легально проживають у країні щонайменше 5 років. Аналогічні вимоги поширюються на юридичних осіб: фірма має бути зареєстрованою в Болгарії щонайменше за 5 років до купівлі конкретної земельної ділянки. Захищені болгарські землі й від офшорів: право на придбання та володіння землею сільгосппризначення не поширюється на юридичні особи (фірми чи спілки), в яких частку мають партнери або акціонери, зареєстровані у вільних економічних зонах.

В Угорщині все – тільки для своїх

Ми вже пересвідчилися нещодавно, як ця держава вміє відстоювати своє, навіть там, де її інтереси нібито не ущемлені… Так от, придбати землю в Угорщині мають право фізичні особи, церкви, фінансові установи й сама держава. Мало того, щоби купити в цій країні землю, треба володіти навичками у сфері сільського господарства чи вести бізнес у цій сфері щонайменше 3 роки. Особи, що не відповідають цим умовам, можуть придбати не більше, ніж 1 га сільськогоспугідь. Захищена угорська земля й від монополії латифундистів: максимальна площа землі, яка може перебувати у власності, обмежена 300-ма гектарами. Придбання землі в Угорщині неможливе без юридично оформленого зобов’язання покупця особисто вести сільськогосподарську діяльність, цільово використовувати землю протягом 5-ти наступних років і не передавати право на користування нею третім особам.

Данія: придбавши землю, маєш на ній осісти

Від 2015-го порядок купівлі землі у Данії законодавчо спрощений: розширений перелік осіб, які мають право на придбання землі, скасовані норми щодо площі земельного господарства та наявності сільськогосподарської кваліфікації в покупця. І компенсується це полегшення дуже просто: покупець землі в Данії зобов’язаний… осісти на придбаній землі.

У Словаччині пріоритет мають ті, хто живе у громаді

Від 2014 року у Словаччині власником землі сільськогосподарського призначення може бути фізична особа, яка вела свій бізнес у сфері сільського господарства або працювала там щонайменше три роки. А юридичні особи так само повинні довести, що мають трирічний стаж ведення бізнесу у сільському господарстві. Крім того, покупцями угідь можуть бути особи, які живуть на постійній основі в країні щонайменше 10 років або юридичні особи, що зареєстрували свій бізнес принаймні 10 років тому. Пріоритет у купівлі землі мають особи, що проживають саме у тій громаді, де вони хочуть придбати землю. Під дію цього закону не підпадають ситуації, пов’язані із даруванням, передачею землі близьким родичам, не стосується це й земель у міській зоні та сільськогосподарських ділянок поза межами міської зони площею до 20 акрів (0,2 га).

У Франції придбати землю може тільки корінний французький фермер

Механізм обігу землі у Франції є достатньо жорстко врегульованим. Там не лише діє пріоритет на купівлю для власників сусідніх земель, а й зобов’язання щодо особистого користування придбаною землею протягом 15 років із забороною здавання в оренду. За усіма операціями на ринку землі сільгосппризначення стежать державні місцеві компанії, що входять до Спілки розвитку землеробства та сільських поселень (французька абревіатура SAFER). Їхнє завдання – не допустити різкого зменшення сільгоспресурсів і подальшого скорочення числа сімейних господарств. Спілка SAFER, подібно до Польського Агентства Сільськогосподарської Нерухомості та Румунського Агентства Громадської Власності, користується правом першості на купівлю землі, але французька інституція навіть може не допустити підписання угоди на продаж, якщо вважатиме, що вона носить спекулятивний характер, торги відбуваються за заниженою ціною, або операція може спричинити розпад домашнього господарства чи стати на перешкоді діяльності фермерам-початківцям у конкретній місцевості. Країна настільки ефективно захищає свою землю перед іноземним покупцем, що на практиці її може придбати лише корінний французький фермер.

У Німеччині за всім суворо стежить держава

Операції з торгівлі землею суворо контролюються державою і в Німеччині, в особі Спілки обробки та управління землею (BVVG), яку курує Федеральне Міністерство Фінансів. Влада, так само, як у Франції, може не погодитися на продаж землі, якщо угода має спекулятивний характер, торги відбуваються за зниженою ціною або новий власник не має наміру використовувати землю для ведення сільського господарства. Владні структури запобігають і надмірній концентрації землі в руках одного власника. А покупець, до купівлі-продажу, має подати план розвитку власного земельного господарювання.

Польша жорстко захистила свої землі та ЄС… проти

Позаторік, ще 2016-го, у цій країні набув чинності закон про обіг землі, який ввів певні обмеження на продаж сільгоспземель. Згідно з новим законом, сільськогосподарські землі можуть купити лише держава, релігійні об’єднання і фермери, проте не всі. Покупець повинен не тільки володіти сільгоспнавичками, але й не мати у власності понад 300 га угідь, та ще й проживати в місцевості, де хоче придбати землю. Крім того, щонайменше протягом 10-ти років покупець має вести на цій землі господарську діяльність і без дозволу суду не може цю землю ні продавати, ані здавати в оренду. (Підкресленння від редакції). Такі законодавчі обмеження у Польщі є жорсткішими, ніж у Німеччині та Франції.

Європейська Комісія повідомила, що має намір детально проаналізувати польське земельне законодавство на предмет розбіжностей із законодавством ЄС. В Угорщині ліміт на площу сільськогоспугіддя, яке можна продавати без додаткових документів і дозволів (1 га), вищий ніж у Польщі (0,3 га), однак Європейська Комісія закидає і цій країні прийняття норм проти вільного руху капіталу в рамках ЄС.

Комісія раніше ініціювала суперечки з Болгарією, Литвою, Угорщиною і Словаччиною, які раніше ввели в дію аналогічні положення закону. Ці обмеження, на думку Брюсселя, суперечать принципам вільного руху капіталу та дискримінують громадян ЄС щодо країни походження.

Україна на сьогодні має лише угоду про асоціацію з ЄС, але вже сьогодні живемо між тиском ЄС і МВФ щодо запуску вільного продажу землі – і спробою захистити чи не єдине, що залишилося в наших людей, за допомоги мораторію на продаж сільгоспземель. Дивуватися не варто: Європа намагається не надто вільно пускати нові держави у свій простір. Залишається лише побажати нашим владникам достатньо і сміливості, і мудрості, щоби і мети про входження до Європи досягти, і свого останнього не втратити.

– Чи знайдеться в нас Одіссей, що проведе Україну між Сциллою та Харибдою?..

– Сподіватимемося на те, що Україні поталанить…

Опубліковано 01/02/2018 |