Загальні проблеми заказників
На початок 2017 року в Україні налічувалося 3167 заказників, з них 320 загальнодержавного значення і 2847 місцевого значення на площі 1389674,8 га, що становить 32% від всієї площі ПЗФ в Україні або 2,3% від всієї площі України.
У ряді областей, наприклад, в Київській, заказники є основною категорією природно-заповідного фонду та займали (до 2016 р) до 90% від всієї природно-заповідної площі області. По суті, заказники несуть в Україні основне навантаження в територіальній охорони природи, будучи базовою категорією ПЗФ, так як займають більше однієї третини природно-заповідної площі.
На жаль, до останнього часу, в заказниках дозволялися суцільні рубки, полювання, а рубки Головного користування дозволяються до wих пір (2, 4, 66, 67). Все це зводило нанівець зусилля природоохоронців, які з великими труднощами домагалися створення заказника, а потім цей заказник був перетворений в царське полювання, або знищувався рубками.
Абсолютна більшість заказників не ухвалено в натуру, що дозволяє товстосумам незаконно захоплювати заповідну територію.
Якщо заповідники і національні парки знаходяться хоч під деяким контролем екоінспекції та громадськості, то заказниками ніхто не займається і охоронний режим в них практично ніхто не контролює.
Наприклад, в столичній Київській області та м.Києві державні контролюючі органи жодного разу не проводили повної або часткової інвентаризації заказників.
Положення про заказниках (особливо місцевого значення) десятками років не переглядаються, в них показана застаріла квартальна сітка, охоронні зобов'язання нерідко суперечать Положенням про даний заказнику. Наприклад, Положення про заказник «Мутвіцкое» забороняє полювання в заказнику, а охоронне зобов'язання на даний заказник - дозволяє (46, 61).
Абсолютно немає ніякої відмінності в охоронному режимі або фінансуванню між заказниками місцевого або загальнодержавного значення.
Рубки
Рубки лісу, перш за все суцільні, є головною бідою для заказників.
За даними А. Плига під суцільні рубки потрапила чверть всіх заказників Київської області, в них було вирубано 399 га лісу (40, 41). За нашими даними суцільні рубки велися в кожному другому заказнику Київської області, що має ліс, або в кожному третьому заказнику області, а суцільні і вибіркові рубки велися в 65% заказників, що мають ліс, при цьому суцільними рубками в заказниках Київської області і Києві за останні 10 років було вирубано близько 550 га.
При цьому повністю знищеним рубками виявився 1 заказник, наполовину знищеними - ще 3 заказника, і 9 заказників позбулися лісу на 25% території. Разом, 15% заказників Київської області та Києва, які мають ліс, повністю або значно втратили свою екологічну цінність внаслідок суцільних рубок.
Деякі заказники - Обухівський, Черненскій, Журавлиний, Дніпровсько-Деснянський так хитро спроектовані, що представляють собою решето. Те-є частина заповідних кварталів має заповідані і не заповідані виділу, що дозволяє рубати по суті в заказнику, однак нічого не порушуючи. У заказнику Любимовський санітарні рубки велися в сезон тиші. У багатьох заказниках - лісники незаконно спалюють порубкових залишків.
При цьому деякі положення про заказниках, наприклад, про Черненском заказнику в Київській області, дозволяють в ньому проведення будь-яких рубок.
З 2016 року новими Санітарними правилами в лісах України в більшості категорій заказників були заборонені суцільні санітарні рубки, але, на жаль, вони не були заборонені в гідрологічних заказниках (4).
У Київській області тому вони велися і в 2017 р
До сих пір не заборонені в заказниках рубки головного користування (4, 19, 66).
Разом з тим в сусідній Польщі в заказниках (резерватах) НЕ рубають навіть сухі і всихають дерева (39).
Нерідко лісники отримують дозволи на вибіркову рубку, рубку проріджування, однак користуючись повною безконтрольністю, проводять її як суцільну. Наприклад, в кв. 13 орнітологічного заказника «Саверка», Київська область, була проведена суцільна рубка під виглядом проріджування древостоя.
Така ж тривожна ситуація в карпатських заказниках. Наприклад, в 15 пралесових карпатських заказниках і заповідних урочищах за 12 останніх років за даними космічних знімків було вирубано близько 3 тис. Га пралісів. Нерідко, рубки велися, як в заказнику «Діброва» і «Тур'є-Полянський», з порушенням положень про них (30). У лісових заказниках Івано-Франківської області рубки за рік в середньому проводилися на 5 га (30). При проведенні рубок лісгоспи нерідко не узгоджують ліміти в Департаментах екології ОДА (заказники місцевого значення), або в Мінприроди України (заказники загальнодержавного значення). Наприклад, рубки в 2010-2016 р в карпатських загальнодержавних заказниках «Яйківскій», «Діброва», «Тур'є-Полянський» не були узгоджені Мінприродою України (30). У заказнику місцевого значення «Михайлівська дача», Київська область, в 2017 р вибіркові санітарні рубки велися без лімітів Департаменту екології Київської ОДА. Такі ж рубки в 2016 р без узгодження даного Департаменту велися в заказнику місцевого значення «Ржищевскій» і в заказнику «Мисливський» (78).
Рубки, а особливо суцільні, є згубними для 122 червонокнижних видів флори і фауни, заради збереження яких і створюються заказники (2).
За нашими дослідженнями в 2012-2014 рр. в заказниках України щорічно вирубували 410 тис. куб. м. деревини на площі 9600 га, і щорічно в кожній області України в середньому вирубались 17 тис. куб. м. деревини на площі 400 га (2).
Слід зазначити, що всього в 7% лісових заказників нами були зафіксовані самовільні рубки, і в порівнянні з рубками офіційними вони займають невелику площу. Тому найбільшої шкоди природі заказників наносять саме рубки офіційні. На жаль, лісові заказники м.Києва, що знаходяться у віданні лісопаркових господарств, багато в чому існували формально. Наприклад, Святошинське лісопаркове господарство не веде спеціального обліку рубок в Межигірсько-Пуща-Водицькому та інших заказниках (75). Те-є, рубки в них проводилися без урахування природоохоронної цінності цих об'єктів, на загальних підставах, нарівні з рубками в незаповеданних лісах.
Полювання
Полювання є другим, з екологічної шкідливості і поширеності, негативним фактором в заказниках. Закон «Про природно-заповідний фонд України» до останнього часу забороняв або обмежував полювання в заказниках. Така розмите формулювання зводила нанівець всі можливі заборони на полювання в заказниках. У Київській області полювання ведеться в 30% заказників. Причому, в деяких, наприклад, заказник «цезаревскую» є 42 мисливських вишки, в заказнику місцевого значення «Ржищівський» їх близько 100.
Полювання в заказниках абсолютно безконтрольна. Як показало наше опитування, лісгоспи не знають, скільки дичини видобувається мисливцями, і не ведуть ніякої контролю (55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63).
Про масовість полювань в заказниках говорить і такий факт. У 2014 р в двох орнітологічних заказниках у Волинській області - «Чаруків» і «Любаніха» було нараховано в один день полювання близько 500 мисливців (30). 5 серпня 2017 року на відкритті полювання в заказнику «Процевський» ми нарахували 60 автомобілів, 40 човнів, близько 300 мисливців. Екоінспекція не контролювала полювання в заказнику «Процевський» - тобто мисливці могли вбити і одну качку, і сто.
Нерідко Положення про заказник забороняє в ньому полювання (Заказник Мутвіцкое, Київська область), а застаріле охоронне зобов'язання полювання в заказнику дозволяло.
За сезон полювання 2015/2016 рр. в 16 заказниках України, згідно лімітів, було видобуто 8 оленів європейських, 36 косуль, 115 кабанів (30).
Однак, якщо полювання на копитних в заказниках ще хоч кимось лімітується, то норми на відстріл в заказниках птахів, зайців, кроликів, лисиць, борсуків не регламентована.
Метою створення орнітологічних заказників в Полтавській області «Святилівський» і «Міхновський» є охорона міграцій і зимівель птахів (30). Однак в них була дозволена полювання в мисливський сезон, тобто, з серпня по січень, тобто, коли відбуваються міграції птахів і їх зимівля (30).
Заказник «Зубровиця» в Чернівецькій області створено для охорони зубра. Однак в ньому дозволено полювання на копитних. Проведення полювань в цьому заказнику не тільки турбує зубрів, а й є потенційною загрозою для їхнього життя. Таке ж становище з заказником «Зубр», створеного у Волинській області для охорони зубра.
Величезної шкоди лісової фауни заказниках наносять полювання, які у нас в Україні згідно із законом ведуться практично весь рік-9 місяців. Під час полювання відбувається забруднення води і грунту свинцем (через мисливської свинцевого дробу). Свинцева дріб визнана третім за значимістю фактором загибелі водоплавної птиці. Створення мисливських господарств передбачає будівництво доріг для мисливців, що фрагменує природні ділянки. Мисливці нерідко є винуватцями пожеж, засмічення території, самовільних рубок, а також створюють фактор занепокоєння для диких тварин. Багато мисливців через незнання або через простої цікавості відстрілюють червонокнижних тварин. На півдні України, за даними одеського орнітолога І.В. Щеголева, за сезон щорічно мисливцями знищується 500-700 особин червонокнижних тварин (30). Полювання руйнує половозрастную структуру стада диких тварин і зграй птахів, сприяє «селекції навпаки», так як знищуються кращі особини. Розводяться мисливцями в величезних кількостях кабани знищують спільноти рідкісних рослин. Значної шкоди завдає полювання і лісі. Справа в тому, що під час полювання, особливо облавного, значна кількість куль і картечі потрапляє не в звіра, а в дерева, завдаючи їм пошкодження. Ранки починають спливати соком, туди поселяються грибки, мікроорганізми, дерево починає хворіти, слабшає. І стає легкою здобиччю для короїдів. Розвитку спалахів короїда мисливці сприяють ще й таким чином. Справа в тому, що в багатьох приватних господарствах для полювання головною здобиччю є дикі копитні, які всіляко розлучаються мисливцями. Вважається, що чим більше в лісі оленів, кабанів, косуль-тим краще, так як можна більше продати ліцензій і отримати грошей. Тому вони їх годують за допомогою біотехнія (годівниць і солонців), залучаючи до мисливського господарства з інших місць. Однак розплодилися, або сконцентрувалися в мисливському господарстві копитні, як вважає білоруський вчений Г. Козулько, виїдають підріст багатьох листяних порід дерев, залишаючи сосну і ялина, чим порушують природний баланс і різноманітність рослинності. В результаті в лісі більше залишається сосен і ялин, що сприяє спалаху короїда. У білоруській частині Біловезької пущі, на думку вченого, саме масово розводяться мисливцями копитні є мимовільними винуватцями спалахів короїда. Недавні спалахи короеда в Рівненській і Волинській областях України-реакція природи на надмірну чисельність копитних в численних приватних мисливських господарствах цих областей.
Однак головна шкода полювання в заказниках полягає в тому, що що через пресу полювання вони не можуть виконувати свою роль рефугіумов або «острівців порятунку» для диких тварин. У той час, як на інших незаповіданних територіях широко здійснюється любительська полювання, яка останнім часом набула масового некерований техногенно-винищувальний характер, заказники якраз повинні виконувати роль таких «острівців порятунку», де дикі тварини можуть врятуватися від переслідувань мисливцями, відпочивати, виводити і виховувати потомство. Тим більше, що мисливські угіддя в Україні займають близько 80% її території, а заказники - всього 2, 3%. У тому ж Макарівському районі Київської області є всього 4 заказника (з 9 об'єктів ПЗФ, п'ять з яких - пам'ятки природи, що мають невелику площу) загальною площею 1330 га, що становить всього 3,5% від лісів Макарівського району. Замість порятунку тварин в заказниках побудовано величезну кількість мисливських веж для облавного і індивідуального полювання, завдяки яким дикі тварини проціджують під час облав як сіткою з маленькою вічком, не залишаючи кабанам і зайцям жодних шансів на порятунок. І ще одне дуже важливе доповнення. Згідно наказу Міністерства аграрної політики України "Про внесення змін до Лімітів використання мисливських тварин державного мисливського фонду у сезон полювання 2016/2017 років" від 21.12.2016 № 558, яким було затверджено ліміти на добування мисливських тварин на сезон полювання 2016-2017 рр., в тому числі на видобуток кабанів, оленів, косуль і лосів, яких якраз і відстрілюють з вишок, то по Київській області всі ліміти затверджені поза об'єктів ПЗФ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/zl689-16/раrаn6#n6
Значить полювання з вишок в заказниках Київщини, як і сама наявність там мисливських вишок, незаконно. В результаті триваючих в заказниках масованих полювань, заказники не виконують своєї екологічної функції щодо захисту біорізноманіття, більш того, багато хто з них втратили або майже втратили свою цінність.
Незаконна забудова
У Київській області та м.Києві незаконна забудова відзначена в 13% заказників. Всі битви київських природоохоронців проти незаконних забудовників заказників були програні. Справа ускладнюється, по-перше, тим, що, як правило, більшість заказників не ухвалено в натуру, і тому ніхто чітко не знає де починаються їхні межі. По-друге, як правило, в заказники залазять люди дуже багаті або відомі. І боротися з ними поки в Україні неможливо.
Наприклад, в заказнику «Стугна» (Київська область), за даними ЗМІ, свою дачу незаконно побудував лідер партії «Свобода» Тягнибок (31). У 2013 р ЗМІ підняли великий галас із цього приводу, однак незаконна дача стоїть в заказнику досі.
Звалища сміття
Незаконні звалища сміття є в 15% заказників Києва і Київської області. Особливо страждають заказники, що знаходяться біля населених пунктів (міст, сіл). В принципі, цієї проблеми могло б не існувати, будь населення більш культурним.
Відсутність охоронних знаків
У заказниках Київської області та Києва охоронних знаків немає в половині заказників. Деякі з них, як в заказнику «Процевський», давно проржавіли і нічого, що на них написано, неможливо розібрати. У деяких, як у заказнику «Саварка», давно прогнив і впав стовп, а сам знак стоїть притуленим до дерева. Певною мірою в деяких заказниках, що знаходяться в межах лісгоспів, знаки є. Зате їх практично повна відсутність спостерігається в заказниках, які перебувають у віданні сільських рад. Відомі випадки, коли на охоронних знаках неправильно вказано назву заказника.
Інші порушення
Інші порушення в заказниках Києва та Київської області відзначені в кожному третьому заказнику. Сюди входить рибне браконьєрство, незаконні проїзд, незаконні кар'єри для видобутку піску та глини, варварський туризм, розпалювання багать, джипінг. Особливо небезпечну загрозу представляє джипінг, який з'являється все в більшій кількості заказників та інших об'єктів ПЗФ.
До своєрідного порушення можна віднести «раззаповеданіе» на догоду лісникам деяких лісових заказників Київська, Львівська області), або зменшення (заміну ділянок) їх території (28).
Більш докладно про проблеми заказників України в книзі В.Е.Борейко, А.С.Головін, О.Н.Мелещенко і ін., 2018, "Заказники і інші об'єкти ПЗФ України без гламуру"http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2018/01/Boreyka82.pdf
02.02.2018
