ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

03 лютого 2018

«Все должно гореть». Из-за короеда на Гомельщине в этом году снова будут «пилить» леса



Разбушевавшегося короеда могут убить только 36-градусные морозы.

Почивать на лаврах лесничему Терюхского лесничества Гомельского лесхоза Юрию Голубу некогда. Сегодня он принимает поздравления — признан лучшим в своем деле по итогам прошлого года, но завтра вновь с головой уйдет в работу. До весны, когда короеды начнут разлетаться в поисках новой пищи, нужно вырубить поврежденные жуком сосны у себя и успеть помочь коллегам из Комаринского лесхоза. За тридцать лет карьеры Юрий такого разгула вредителей не видел. Приходится пускать под нож прекрасную еще вчера древесину. В прошлом году пришлось вырубить под корень 46 гектаров. Но еще обиднее от непонимания людей. Лес подступает вплотную к дачным кооперативам гомельчан, и они порой жалуются на «самоуправство»: «Сетуют, что теперь с внуками гулять негде. Объясняешь: если не бороться с эпидемией, высохнут все деревья в округе».

Проблема усыхания сосняков поднималась на итоговой коллегии Минлесхоза неоднократно. Но счет пока в пользу жука. Министр Михаил Амельянович выглядит обеспокоенным. В ближайшее время лучше не будет! По-настоящему смертельны для короеда только морозы. Трескучие, когда деревья звенят, ниже 36 градусов. Минус 35 «зверюги» переносят почти безболезненно. По крайней мере, в лабораториях ученых. Нынешний же январь для них курортный: жук отдыхает, набирается сил для новых «подвигов».

Соответственно, неутешительные и прогнозы: в этом году, видимо, придется вырубить примерно столько же леса, сколько и в прошлом. Санитарные рубки прошли на территории в 121 тысячу гектаров. Раньше положенного срока упало на землю более семи миллионов кубометров древесины — больше трети годового объема заготовки. И топор в борьбе с вредителем кардинально не помогает. Наконец-то к проблеме подключилась научная «артиллерия».

Директор Института леса Национальной академии наук Александр Ковалевич выдал интересную стратегию: надо не уменьшать площади пораженных лесов, а снижать численность вредителей. Пилить в прямом смысле слова. Но не жуков, а их дома родные: оперативно «изымать» деревья с задремавшими «квартирантами» и их личинками, а ветки и сучья тотчас сжигать. Ведь от первых признаков усыхания до вылета на волю взрослых короедов проходит примерно три недели. Если не мешкать, размышляет директор института, к концу сезона вредителей станет меньше. В то же время ученые работают над тем, чтобы повысить устойчивость сосен: повлиять на их генетику и заставить деревья увеличить выработку смолы.

Задача сложная: первый год поисков не принес результатов. Сейчас к работе подключится Институт химии новых материалов НАН: старается разложить живицу на фракции. Одна из них способствует устойчивости к стволовым вредителям, рассуждает с трибуны Ковалевич: «Если это на самом деле так, мы постараемся найти ответ на генетическом уровне. Это случится не сегодня. Но, если будет результат, недолго его внедрить в практику».

Пока же резюме заместителя Премьер-министра Михаила Русого таково: меры по борьбе с короедом должны выполняться неукоснительно, в объявленном порядке и режиме. Без лишних дебатов. «Все должно гореть — под контролем, вывозиться, уничтожаться... Чтобы мы, когда придет тепло, не удивлялись, а почему это тут жук ползает?» — резюмировал Михаил Русый.

Мария Друк, СБ - Беларусь Сегодня
01 февраля 2018, 12:10

Захисники природи пропонують обкласти м'ясо акцизом, як цигарки (інфографіка)



Виробництво м'яса шкодить екології, а тому м'ясоїди повинні платити акциз на кшталт курців. Ідея про спецподаток на м'ясо набуває дедалі більшої популярності в світі. Чи можливо таке в Україні?

М'ясо дедалі частіше стає об'єктом критики. Вважається, що його виробництво шкодить екології. Часом м'ясо навіть порівнюють з алкоголем та тютюном, тому пропонують обкладати його додатковим податком. Та до чого це призведе?

Що не так з м'ясом
М'ясну промисловість нерідко критикують через убивства тварин, що частина суспільства вважає неетичним та неприпустимим. Та замислюватися про ще один податок світ почав не лише на догоду веганам.

За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, на поголів'я худоби припадає близько 14,5% світових викидів парникових газів, а деякі вчені «підвищують» цю цифру до 18%. Науковці навіть прирівнюють ці викиди до прямих викидів транспортної системи.

За підрахунками The Future of Meat, щоб "виробити" 1 кг яловичини потрібно 6,5 кг кормів, 15 тис. літрів води та 550 днів чекання.

А для навколишнього середовища цей кілограмовий шматок м'яса обійдеться в 330 м. кв. використаних угідь (а це призводить до виснаження ґрунтів і зникнення лісів), 16 кг вуглецю та півкілограму метану в атмосферу.


Джерело: The Future of Meat

М'ясо також називають причиною багатьох проблем зі здоров'ям, тож деякі держави вже закликають своїх громадян знизити його споживання.

А Всесвітня організація в 2015 році охорони здоров'я взагалі заявила, що оброблене м'ясо та субпродукти з нього можуть провокувати рак, і віднесла його до тієї ж категорії небезпечних продуктів, що і азбест.

Острах викликає й те, що протягом останніх років споживання м'яса в світі тільки зростає. З 1992 по 2016 роки світове споживання м'яса зросло в п'ять разів.

Тільки Азія виробляє 40-45% світового м'яса. Й з 1961 року виробництво м'яса в Азії збільшилося в 15 разів й впевнено продовжує зростати.

В середньому в світі споживають 34 кг м'яса на душу населення. До 2024 року, за прогнозами, ці цифри збільшуються до 36 кілограмів.




Очікувана зміна в споживанні яловичини на душу населення за 2014-2024 роки Джерело: Ensia

А надмірне споживання м'яса призводить до глобального збільшення кількості людей, що страждають на ожиріння, діабет та онкологічні захворювання. Наприклад, жителі США зараз їдять в три рази більше м'яса, ніж необхідно.

Якщо відмовитися від тваринного білка взагалі, людство могло б зекономити більше $1 трлн, які натомість можна було би вкласти в охорону здоров'я та екологію.

Яким буде податок
Податки на м'ясо вже всерйоз обговорювали у парламентах Німеччини, Данії та Швеції, а уряд Китаю в 2016 році знизив рекомендоване максимальне споживання м'яса на 45%, пише The Guardian.

Основна ідея цього податку полягає в тому, що, якщо гамбургер буде коштувати як баночка ікри, навіть затятий м'ясоїд замислиться та скористається дешевшим вегетаріанським меню.

Німецьке екологічне агентство підрахувало, що податок на на м'ясо, яйця та сир повинен становити 7- 19%.

Та глобальний аналіз, здійснений в 2016 році, показав, що для компенсації шкоди навколишньому середовищу, податки повинні бути суттєво вищими.

На думку вчених, введення 40% податку дозволить знизити споживання м'яса на 13%, а викид парникових газів від цього вдасться скоротити на 1 млрд тонн на рік.

Це можна порівняти з рівнем забруднення, яке виробляє вся світова авіаційна промисловість.

Прихильники м'ясного податку люблять наводити як аргумент практику введення податків на цигарки, алкоголь та цукор.

Наприклад, коли Мексика запровадила спеціальний податок на газовані солодкі напої в 2014 році, це зменшило споживання цих напоїв на душу населення на 6% у 2014 році, на 8% у 2015 році та аж 11% у першій половині 2016 року. Про це свідчать дані Національного інституту громадського здоров'я Мексики.

А в тих штатах, де цигарки коштують дорожче, палять менше, аніж там, де вони доступніші.

Чому це погана ідея та що в Україні
Прихильники податку розраховують, що подорожчання м'яса знизить попит на цей продукт, а отже, скоротиться і його виробництво. Але насправді зв'язок між зміною вартості продуктів харчування та попитом набагато слабший, ніж здається. Адже фактично, щоб скоротити попит на м'ясо на 15% доведеться підняти ціни на нього чи не на половину.

Окрім того, скорочення попиту на м'ясо вдарить по фермерах та спричинить безробіття, впевнені противники податку. А підвищення цін відіб'ється в першу чергу на бідних людях, раціон яких й так не надто розмаїтий, та призведе до скорочення споживання. Багато з них змушені будуть купувати менш якісні перероблені продукти, тим самим ще більше шкодячи своєму здоров'ю.

Тобто, фактично податок не вирішить проблеми з надмірним споживанням взагалі, адже багаті люди й надалі зможуть купувати м'ясо.

Ще один аргумент на захист натурального м'яса: на виробництво штучного і соєвого білка теж потрібна енергія, тобто на виході отримаємо все ті ж викиди в атмосферу та парниковий ефект. Не кажучи вже про угіддя та вирубку лісу задля цього, яких потрібно значно більше.

Поки що доцільним виглядає збільшувати ефективність виробництва без додаткового оподаткування. Наприклад, засновник компанії Microsoft Білл Гейтс пожертвував більше $40 млн некомерційній організації GALVmed, що займається генетичними дослідженнями. Мета - корова, яка зможе давати в чотири рази більше молока, ніж нинішні особини.

В Україні про податок на м'ясо поки не йдеться. Більше того, держава намагається всіляко субсидувати аграріїв. Наприклад, на підтримку тваринництва з держбюджету цьогоріч виділили 4 млрд грн.

Також у ВРУ зареєстровано законопроект, що пропонує заборонити з 1 січня 2020 року реалізацію м'яса, отриманого в результаті забою на бойні без експлуатаційного дозволу.

Виклики й можливості для лісового сектора: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою




Круглий стіл під такою назвою провів 11 січня Проект технічної допомоги Світового банку «Підтримка реформи лісового сектора в Україні».

(– загальні висновки і рекомендації за підсумками тут: https://www.lisportal.org.ua/project-post/91108/

— фото учасників тут: https://www.facebook.com/pg/lis.dlia.usih/photos/?tab=album&album_id=202038307041432

— рекомендації щодо правового врегулювання статусу деревних насаджень на землях сільськогосподарського призначення тут: https://www.lisportal.org.ua/project-post/91111/ )

Вікриваючи зустріч, керівник програм з інфраструктури та сталого розвитку представництва Світового банку в Україні Людмила Бутенко сказала, що Світовий банк приділяє значну увагу проблемам таких українських секторів, як земельний та лісовий, чимало зусиль Банк доклав для розвитку кадастрів в Україні.




Автор ключової презентації експерт проекту Сергій Кубах розповів про законодавчі ініціативи двох сучасних ключових українських реформ та можливі наслідки ухвалення цих законопроектів. Зокрема, на його думку:

— Землі лісогосподарського призначення не стали об’єктом реформування земельних та лісових відносин і у власність громад не передаються;

— Центр прийняття управлінських рішень та відповідальності зміщується до місцевої влади, а ОТГ починають контролювати ефективність використання земель та лісів;

— Постала потреба в інвентаризації та плануванні розвитку території, в тому числі лісів, з метою зміцнення матеріальної та фінансової основи об’єднаних територіальних громад;

Повний текст доповіді Сергія тут: https://www.lisportal.org.ua/project-post/90064/


Продовжив розкриття теми круглого столу експерт проекту Олег Сторчоус у презентації “Проблеми правового статусу деревних насаджень на землях сільгосппризначення: варіанти рішень”.

Олег, зокрема, звернув увагу на те, що маємо серйозні проблеми, які стосуються лісів на сг землях держвласності. Значна частина їх досі не має реального господаря, тому що передачі їх у власність або користування заважають
відсутність державної політики у цій сфері,
відсутність фінансування на проведення інвентаризації, виготовлення проектів землеустрою,
незацікавленість постійних лісокористувачів, органів лісового г-ва приймати на баланс нові ліси тощо



З

авершальну презентацію «Консолідація та забезпечення відкритості даних про землі та ліси» зробив експерт проекту Віталій Сторожук.

Зокрема, Віталій розповів про сучасні можливості доступу до даних про ліси, а також висловив низку пропозицій щодо недорогих, але ефективних способів консолідації даних.

У круглому столі узяли участь експерти, народні депутати України, представники влади та місцевого самоврядування, науковці, представники бізнесу, громадських об’єднань та журналісти, які активно виступали у обговоренні зазначених тем та пропонували свої шляхи вирішення проблем. У тому числі щодо лісів, розташування на приватних і комунальних землях; правового режиму земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, рівня деталізації публічної інформації тощо.



Пропозиції, сформовані за результатами круглого столу будуть узагальнені і покладені в основу рекомендацій для вдосконалення законодавства та практики ведення лісового господарства й оприлюднення даних про ліси.


ВІДЕО

Лісовий сектор: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою. PROFOR. World Bank. Green Video

11.01.2018 м. Київ, Представництво Світового банку. Круглий стіл «Виклики й можливості для лісового сектора: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою».  У рамках проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні». До участі в круглому...

Лісовий сектор: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою. PROFOR. World Bank. Green Video

11.01.2018 м. Київ, Представництво Світового банку.

Круглий стіл «Виклики й можливості для лісового сектора: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою». 

У рамках проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні». До участі в круглому столі були запрошені народні депутати України, представники Міністерства аграрної політики й продовольства, Міністерства екології й природних ресурсів, Державного агентства лісових ресурсів, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, інших зацікавлених органів влади, представники донорської та експертної спільноти, а також НУО. 

І частина 0:00:08 
ІІ частина 1:45:45 

О.Коваленко 0:00:08, 0:06:40, 3:03:01, коор-р заходів проекту, СБ. 
Л.Бутенко 0:01:06, 0:48:12, керівник програм з інфраструктури, СБ. 
В.Тихий 0:08:26, 0:35:09, 1:05:18, 1:07:35, 2:05:40, 2:17:29, 2:18:17, експерт проекту, СБ. 
С.Кубах 0:10:11, 0:36:47, 0:39:51, 0:41:14, 0:43:00, 0:45:35, 0:47:05, 0:50:42, 0:55:43, 1:01:44, 1:33:57, 1:38:22, 1:42:14, 2:06:07, 2:14:48, 2:23:54, 2:37:48, експерт проекту USAID «Агросільрозвиток». 
О.Слензак 0:36:00, 1:04:34, незалежний експерт 
В.Романовський 0:38:16, 0:56:55, 1:32:37, 2:07:02, 2:11:14, 2:57:57, нач. управління Держлісагентства. 
П.Кулинич 0:40:42, 2:21:55, ст. юр. радник проекту USAID «Агросільрозвиток». 
О.Бондарчук 0:42:40, гол. спец. департаменту Мінагрополітики. 
В.Сторожук 0:44:18, 0:45:59, 1:40:07, 1:45:55, 2:06:20, 2:07:47, 2:13:20, 2:15:11, 2:18:02, 2:19:23, 2:42:50, експерт проекту, СБ. 
В.Полуйко 0:54:07, 1:03:55, 1:05:37, 1:08:09, 1:34:28, 1:42:41, 2:20:18, заст. міністра Мінекології. 
К.Кобилянський 0:54:52, 0:56:32, гол. спец. відділу Мінекології. 
Р.Олійник 1:03:06, 1:06:18, 2:12:57, 2:47:42, 3:02:18, незалежний експерт. 
О.Сторчоус 1:09:49, 1:33:05, 1:34:37, експерт проекту, СБ. 
А.Лященко 1:37:21, 1:39:14, 2:08:59, 2:24:55, 2:39:21, заст. дир. Ін-ту геодезії та картографії.
І.Тимочко 1:44:43, помічник нар. деп. ВРУ. 

Green Video

Віталій Сторожук. Забезпечення відкритості даних про землі та ліси. PROFOR. World Bank. Green Video

11.01.2018 м. Київ, Представництво Світового банку. Круглий стіл «Виклики й можливості для лісового сектора: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою».

У рамках проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні». 

Виступ Віталія Сторожука, експерта проекту, Світовий банк. Презентація «Консолідація та забезпечення відкритості даних про землі та ліси». 

Висновки та пропозиції: 
1) Можливості інформаційного обміну Державного лісового кадастру та Державного земельного кадастру наразі обмежені; 
2) Проекти нормативно-правових актів розглядають Державний лісовий кадастр як геоінформаційну систему; 
3) Створення національної інфраструктури геоінформаційних даних потребує консолідації зусиль в питаннях визначення базових та профільних даних по лісах, джерелах фінансування створення та підтримки галузевого геопорталу; 
4) Процедури доступу до даних потребують подальшої правової регламентації; 
5) Первинна консолідація даних необхідна для ефективного управління землями (забезпечення прозорості при прийнятті рішень) в умовах земельної реформи та децентралізації. 

Green Video

Олег Сторчоус. Деревні насадження на землях сільськогосподарського призначення. Green Video

11.01.2018 м. Київ, Представництво Світового банку. Круглий стіл «Виклики й можливості для лісового сектора: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою». У рамках проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні».

https://www.youtube.com/watch?v=BZRcE...

Виступ Олега Сторчоуса, експерта проекту, Світовий банк. Презентація «Проблеми правового статусу деревних насаджень на землях сільськогосподарського призначення: варіанти рішень». Пропозиції:
1) Визначення чіткої державної політики у питанні обліку та прийняття «нічийних» лісів (державна стратегія);
2) Визначення пріоритету передачі відповідних земель в комунальну власність;
3) Забезпечення належного фінансування, в першу чергу – для інвентаризації земель;
4) Внесення змін у земельне законодавство щодо спрощення зміни цільового призначення с/г земель, порядку консервації земель під заліснення;
5) Внесення змін до Закону України «Про рослинний світ»;
6) Вдосконалення повноважень державних органів, створення служби агролісомеліорації.

Green Video

Сергій Кубах. Як децентралізація та земельна реформа можуть вплинути на майбутнє лісів. Green Video

11.01.2018 м. Київ, Представництво Світового банку. Круглий стіл «Виклики й можливості для лісового сектора: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою». У рамках проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні».


Виступ Сергія Кубаха, консультанта проекту PROFOR, експерта з питань управління земельними ресурсами проекту USAID «Агросільрозвиток». Презентація «Як децентралізація та земельна реформа можуть вплинути на майбутнє лісів і лісових насаджень». 

Висновки: 

1) Землі лісогосподарського призначення не стали об’єктом реформування земельних та лісових відносин і у власність громад не передаються; 
2) Центр прийняття управлінських рішень та відповідальності зміщується до місцевої влади, а об’єднані територіальні громади (ОТГ) починають контролювати ефективність використання земель та лісів; 
3) Постала потреба в інвентаризації та плануванні розвитку території, в тому числі лісів, з метою зміцнення матеріальної та фінансової основи об’єднаних територіальних громад; 
4) Наповнення Державного земельного кадастру сприятиме розвитку лісового кадастру та контролю за використанням лісових земель; 
5) Зменшення корупції у сфері земельних і лісових відносин та забезпечення захисту майнових прав дозволить у перспективі підійти до цивілізованого ринку земель і забезпечити ефективне використання та охорону земель та лісів. 

Green Video®

Людмила Бутенко. Питання децентралізації і земельної реформи в контексті лісового сектору. Green Video

11.01.2018 м. Київ, Представництво Світового банку. Круглий стіл «Виклики й можливості для лісового сектора: зв’язок із децентралізацією та земельною реформою». У рамках проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора в Україні».

https://www.youtube.com/watch?v=BZRcE-afD2Y

Вступне слово Людмили Бутенко, керівника програм з інфраструктури та сталого розвитку, Світовий банк.

Круглий стіл спрямований на підтримку реформи у лісовому секторі України. Щоб реформа була ефективною, потрібно, щоб вона узгоджувалась з іншими реформами. Тому будемо обговорювати проблеми лісового сектору в контексті двох важливих реформ – реформи децентралізації і земельної реформи.

Green Video

Миколаївці влаштували хімічну атаку проти браконьєрів



Фото Матвіївський Ліс Об этом сообщает neprote.in.ua со ссылкой на СМИ.

Для запобігання безконтрольній вирубці лісів під новорічні свята миколаївські волонтери застосували нетрадиційний спосіб збереження хвойних дерев.

Передає 5 канал.

Хімічна атака проти браконьєрів. Для запобігання безконтрольній вирубці лісів під новорічні свята Миколаївські волонтери застосували нетрадиційний спосіб збереження хвойних дерев. Вони їх обприскують спеціальним хімічним розчином, який готують власноруч. За день встигають обробити майже три сотні молодих сосен. Гроші на обладнання і на хімікати збирають через соціальні мережі. Волонтери кажуть, на їхній призов зберегти ліси відгукується багато людей. За 2 дні вони зібрали 6 тис. гривень.

Дроны могут помочь в озеленении планеты

Согласно данным, озвученным на Всемирном экономическом форуме в Давосе, ежегодно из-за вырубки лесов планета теряет порядка 15 млрд деревьев. И ежегодно на Земле производят посадку около 9 млрд саженцев. То есть каждый год число деревьев в лесах сокращается на 6 млрд штук. Уменьшение лесов объясняется тем, что посадка деревьев вручную проходит довольно медленно и обходится недёшево.



Британская компания BioCarbon Engineering совместно с известным производителем беспилотных летательных аппаратов Parrot предлагает решить эту проблему с помощью дронов.

На первом этапе с помощью беспилотника обследуется территория, где требуется посадка деревьев, составляется трёхмерная карта и определяется наиболее эффективная схема.

Затем второй дрон загружается капсулами с проросшими семенами, которые можно сбрасывать на землю со скоростью 1 шт./с, в течение дня максимум 100 000 шт. Как утверждает компания, с помощью 60 дронов можно ежегодно производить посадку 1 млрд деревьев. Максимальная вместимость контейнера дрона — 300 капсул с семенами, посадка семян на территории площадью 1 гектар занимает около 19 минут.



По оценкам специалистов, этот метод в 10 раз быстрее и на 20 % дешевле, чем при ручной посадке деревьев, и эта технология уже была протестирована в ряде регионов, включая Дангог (Австралия), пострадавшем из-за вырубки леса в связи с добычей угля открытым способом.

Источник:
BGR