ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

17 лютого 2018

Ужанський національний природний парк: унікальне місце на кордоні трьох держав



УЖГОРОД-КИЇВ. 17 лютого. УНН. На території Великоберезнянського району Закарпатської області розташований Ужанський національний природний парк, у межах якого “зустрічаються” три держави — Україна, Польща та Словаччина, передає УНН.

Саме на вершині г. Кременець перетинаються державні кордони трьох країн. Південно-східні схили гори лежать на території України, північні схили — на території Польщі, південно-західні — у Словаччині. Тут же межують національні природні парки цих держав. Окрім того, Ужанський національний природний парк є складовою частиною першого у світі тристороннього українсько-польсько-словацького міжнародного біосферного резервату “Східні Карпати”, який включено до Світової мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

“Географічно Ужанський національний природний парк має ідеальне розташування для розвитку екотуризму. А кордон, протяжність якого у межах парку 60 кілометрів, це привід розвивати транскордонний туризм. Якщо сусідній польський парк щороку приймає близько півмільйона туристів, то наш показник поки що до 30 тисяч туристів на рік. Для того, аби вплинути на ситуацію, розглядається можливість відкриття двох піших переходів на кордоні з Польщею та Словаччиною. І якщо Польща поки не охоче пристає на таку пропозицію, то зі Словаччиною вже досягнуто певних домовленостей на рівні міжурядової українсько-словацької комісії. І ми очікуємо, що у найближчі кілька років буде реалізовано відкриття міжнародного переходу "Улич — Забрідь". Це має бути екологічний перехід, тобто такий, що виключає пересування на транспорті з двигунами внутрішнього згоряння. У підсумку матимемо розвиток рекреації, транскордонного співробітництва і туризму, природоохоронної інфраструктури національного природного парку...”, — розповів у коментарі УНН директор нацпарку Віктор Биркович.

Територією парку пролягає близько 30 туристичних маршрутів. Найпопулярнішими серед них є “Стужиця — Кременець” до перетину трьох кордонів та “Стужиця — Чорні Млаки” до місця падіння найбільшого у Європі метеорита “Княгиня”.

Розвивається екологічний туризм, а у планах — велотуризм і астротуризм. Останній є інноваційним туристичним напрямком для України, а переваги Ужанського парку у тому, що на його території є локації з неймовірним оглядом зоряного неба.

Зараз Ужанський природний нацпарк — це територія зимового туризму. Засніжені Карпати у межах парку відвідують тисячі туристів, адже тут знаходяться близько десяти вершин Карпат висотою понад 1000 метрів над рівнем моря. Одна з них — гора Красія — має на своїх схилах найдовшу в Україні гірськолижну трасу протяжністю 3500 метрів.

Але найбільш цінним об′єктом нацпарку є букові праліси віком понад 120 років, які входять у буферну зону об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Минулого року на честь унікальних букових лісів на Закарпатті навіть заснували міжнародний фестиваль “ПралісФест”, який і цього року наприкінці липня відбудеться у с. Стужиця.

Родзинка природного парку — це найстаріші дуби України. У с. Стужиця ростуть легендарні “Дуб-Чемпіон” віком 1300 років та “Дідо-дуб” віком 1100-1200 років. Це гігантські дерева висотою 25-30 метрів і обхватом стовбура у понад 9 метрів кожен.

Відомий Ужанський національний природний парк й тим, що на його території знаходяться шість стародавніх дерев′яних храмів XVII-XVIII століть. Одна з церков — церква святого Михайла у с. Ужок — внесена до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Не менш вражаючою є флора і фауна парку. Тут виявлено більше 2000 видів рослин та грибів, а також описано біля 20 тисяч видів тварин. Так, за словами наукових співробітників парку, на його території серед інших тварин проживають червонокнижні ведмеді, рисі, лісові коти і тхори, річкові видри, а у печерах й під дахами старовинних церков мешкають близько двох десятків видів кажанів. А лісовий кіт навіть має звичку навідуватися до свійський котів місцевих мешканців і залишати там “дике” потомство, яке здатне жити у домашніх умовах. Ще робітники парку жартують про “тваринний безвіз”, яким вже давно користуються місцеві ведмеді, олені, вовки... Звірі мають свої коридори для транскордонної міграції, що досить важливо для їхньої популяції.

Попри те, що площа Ужанського національного природного парку сягає майже 40 тисяч гектарів, його територію обслуговують всього 98 співробітників, з яких 70 — це лісова охорона. “Маємо мінімальне фінансування, з якого понад 90% — це захищені статті видатків, тобто заробітна плата. Всі інші витрати — це виграні нами грантові проекти від європейських партнерів і допомога обласної влади”, — зазначає директор парку В. Биркович.

Ужанський національний природний парк, як і інші природні парки Закарпаття — “Синевир” і “Зачарований край” — місце цілорічного паломництва туристів, науковців, дослідників, мандрівників. Флора, фауна, історично-архітектурні і природні пам′ятки на території парку — це візитівки як Закарпаття, так і України в цілому. Хтось в Ужанському природному нацпарку бачить суцільний ліс і гори (лісистість території перевищує 97%), а насправді — це зразок унікальної екосистеми, яку потрібно зберегти.
,


















КЭКЦ закончил акцию по установлению рекламы на заповеданных вековых деревьях Киевской области


Реклама на деревьях запрещена 

Законом предусмотрены серьезные штрафы за размещение рекламы на деревьях. По словам специалистов Управления лесного хозяйства, сегмент подобной малобюджетной рекламы растет, случаи глумления над деревьями наблюдаются, в основном, вдоль оживленных автомобильных трасс, на въездах в дачные кооперативы, на границах районов.

Значительная часть рекламных вывесок закрепляется на деревьях гвоздями или саморезами, что приводит к повреждению ствола, возникновению «ворот» для проникновения спор грибов, разрушающих древесину. Причем, деревья вдоль автотрасс и так находятся в угнетенном состоянии из-за крайне неблагоприятных условий — загазованности, уплотненности почвы. В результате значительно сокращается срок их жизни, появляются мертвые и аварийные деревья.  Согласно ч. 1 ст. 8.28 КоАП РФ, незаконная рубка, повреждение лесных насаждений или самовольное выкапывание в лесах деревьев, кустарников, лиан влечет наложение административного штрафа. На граждан денежное взыскание составляет от 3 до 3,5 тыс. рублей; на должностных лиц — от 20 до 30 тыс. рублей; на юридических лиц — от 50 до 100 тыс. рублей. Привлечение правонарушителя к административной ответственности производится независимо от степени повреждения лесных насаждений.

30 июля 2014
http://vestnik.dalmatovo.ru/zakon-i-pravo/217-reklama-na-derevyakh-zapreshchena.html



КЭКЦ закончил акцию по установлению охранных знаков на заповеданных вековых деревьях Киевской области

На днях активисты КЭКЦ установили изготовленные ими охранные знаки на последние заповеданные вековые деревья Киевской области, не имеющих охранных знаков. На этот раз охранные знаки были укреплены на самое старое дерево Киевской области-700-летний Дидодуб в Богуславском районе ( урочище Турчино) и на Дуб Гоголя в парке города Кагарлык ( оба эти дерева были заповеданы по инициативе КЭКЦ). Всего в течении последних двух месяцев КЭКЦ изготовил и установил 9 охранных знаков для вековых деревьев. Теперь все заповеданные вековые деревья Киева и Киевской области имеют охранные знаки.
 Благодарим за помощь в этом благородном деле А.Козлова.

На фото-установление охранных знаков на Дубе Гоголя и Дидодубе
https://www.facebook.com/kekz.ua

Пресс-служба КЭКЦ
17/02/2018
https://www.lisportal.org.ua/92036/

Деревообробна галузь показує приріст завдяки мораторію на вивіз лісу-кругляку, – Добродомов



Ініційований «Народним контролем» мораторій на вивіз лісу-кругляку вже за кілька років підняв показники деревообробної галузі в Україні.

Таку інформацію повідомив лідер партії «Народний контроль», народний депутат Дмитро Добродомов, який став одним із ініціаторів введення мораторію.

«Сплата податків до держбюджету за два роки та зріст виробництва за такими видами діяльності як обробка деревини (зросла у 3,2 рази), виробництво паперу (зросло у 2,4 рази) та виробництво меблів (зросло у 1,6 рази)», – зазначив нардеп.

Добродомов додав, що також збільшився експорт деревообробного обладнання майже у тричі, та у двічі зріс експорт обробленої сировини.
«Завдяки мораторію на вивіз лісу-кругляку ми маємо додаткові робочі місця, сплачені до бюджету гроші та іноземні інвестиції», – констатував він.

Дерева-перевертні. ВІДЕО



Активісти та екологи б’ють на сполох, адже у Вінниці масово ріжуть дерева. Нещадна обрізка торкнулась не тільки аварійних та хворих дерев, але й здорових насаджень. Детальніше у сюжеті «Народного контролю».




Журналіст: Анастасия Клименко Оператор-монтажер: Сергій Вишньовський

Целебные свойства хвойных деревьев



Целебные свойства хвойных деревьев известны с давних пор. Воздух в хвойном лесу насыщен фитонцидами – веществами, способными поражать опасные микроорганизмы, а хвоя и смола широко применяются в народной медицине.

В них много биологически активных веществ, обладающих лечебным и стимулирующим действием.

Так, например, в хвое сибирского кедра содержится от 250 до 350 мг витамина С (из одной тонны кедровой хвои возможно получить пять тысяч дневных порций витамина С), а кедровое масло содержит в два раза больше витамина Е по сравнению с грецким орехом и миндалем.

Вот лишь несколько рецептов “хвойной аптеки”:

При радикулите лапки ели кипятят с солью и делают ванны. Настои из веток сосны или из любой хвои в виде ванн используют при ревматизме.

Для профилактики авитаминоза готовят витаминный настой хвои (20 г на 1 стакан воды) и употребляют его по 2 столовые ложки три раза в день.

Чтобы вылечить ангину, используют отвар почек сосны для ингаляции. Также при ангине рекомендуется закапывать в каждую ноздрю по одной капле пихтового масла.

Отвар молодых шишек ели обладает противоспалительным и антисептическим действием, и его полезно употреблять при воспалении верхних дыхательных путей и бронхиальной астме.

17 февраля 2018 г., 3:30

КГБ задержал 12 чиновников Минлесхоза

Комитет государственной безопасности задержал 12 человек системы Министерства лесного хозяйства и двух предпринимателей. Об этом рассказали в интервью газете «СБ. Беларусь сегодня» в КГБ.



Задержаны и помещены в СИЗО КГБ два предпринимателя и 12 должностных лиц системы Министерства лесного хозяйства в Минской, Могилевской, Брестской и Витебской областях. Сейчас большинство из них активно сотрудничает со следствием. 11 из 14 задержанных полностью признали вину, написали чистосердечные признания и явки с повинной.

Преступная схема экспорта пиломатериалов, организованная коммерсантами и должностными лицами, была вскрыта по итогам мониторинга положения дел в сфере лесного хозяйства, проведенного КГБ по поручению президента. Выяснилось, что должностные лица умышленно занижали сортность пиломатериалов при их продаже лесхозами. В результате бизнесмены под видом почти бросового сырья закупали продукцию высшего сорта конкретных объемов и размеров. Закупки шли, в числе прочих механизмов, и через участие в договорных торгах в ОАО «Белорусская универсальная товарная биржа».

Экспортировалась приобретенная высококачественная продукция лесхозов через посреднические структуры в Беларуси и систему так называемых фирм-прокладок. «Продажа пиломатериалов конечному европейскому потребителю шла через подконтрольные дельцам зарубежные фирмы на территории Литвы и Эстонии. Получаемая прибыль оседала на счетах прибалтийских компаний, тем самым налоги с нее не уплачивались», — говорится в материале.

КГБ выяснил, что подготовка соответствующих документов, контроль за отгрузками, производство пиломатериалов конкретного размера, сговор перед проведением биржевых торгов осуществлялись при содействии руководителей различного уровня лесных хозяйств практически всех областей Беларуси.

При передаче одной из взяток 24 января с поличным были задержаны представитель коммерческой структуры и руководитель одного из деревообрабатывающих предприятий Витебской области.

Более подробная информация на этом этапе не разглашается в интересах следствия. Однако уже получены документальные материалы, подтверждающие, что взятки должностным лицам системы Министерства лесного хозяйства передавались регулярно, последовательно, системно. При этом «такса» составляла от 2 до 5 евро с каждого кубометра отгруженного пиломатериала. Всего, по данным изъятой «черной бухгалтерии», ежегодно выплачивалось взяток на сумму 50−70 тысяч евро. Объемы вывозимых таким образом пиломатериалов составляли не менее 36 тысяч кубометров в год.

КГБ возбудил уголовные дела о даче и получении взяток.

Напомним, накануне Александр Лукашенко снял с должности министра лесного хозяйства Михаила Амельяновича «за непринятие действенных мер по борьбе с коррупцией и экономическими правонарушениями в подведомственных организациях».

Амельянович получил свой пост в марте 2010 года. С тех пор президент не раз требовал «порядка в лесу». В частности, год назад он требовал искоренить возможности для вывоза за рубеж древесины по серым схемам.

16.02.2018 10:27

Екологічні проблеми України: нові штрафи ситуацію не врятують



Міністерство екології та природних ресурсів України подало до Верховної Ради законопроект щодо суттєвого посилення відповідальності за порушення природоохоронного законодавства.

До майже 50-ти статей запропоновано внести зміни. Зокрема, це стосується й підвищення штрафів у деяких екологічних статтях. Наприклад, підприємство, робота якого не відповідає екологічним стандартам і вимогам щодо охорони атмосферного повітря, замість 5-8 неоподаткованих мінімумів платитиме 80-150 таких. Зміна суми суттєва, та сам штраф усе ж лишається не великим. Якщо порівнювати з Європою, то в Данії, наприклад, найвищий штраф становить понад 1700 доларів.

Просте збільшення штрафів не є дієвим заходом для поліпшення стану охорони довкілля, – говорить голова громадської організації "Зелений Фонд" Максим Фролов. – Потрібно міняти саму систему і принципи екологічної відповідальності. Більша частина екологічних правопорушень є латентними і винуватці залишаються не виявленими й не покараними. Це стосується і стихійних звалищ відходів, і вирубки лісів, і залпових викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря й багатьох інших екологічних негараздів.

Арифметичне збільшення штрафів є ефективним, якщо система екологічного контролю та виявлення забруднювачів довкілля функціонує належним чином. Наразі в Україні відсутні чіткі механізми адміністрування екологічних штрафів та процесуально-процедурне забезпечення їхнього стягнення. Справи про нарахування штрафів, якими б великими вони не були ймовірно, зависнуть у судах на довгі роки.

Cуворість стягнення не є чинником, який має вирішальний вплив на зменшення кількості правопорушень. Тому політика держави у сфері відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень не може зводитися тільки до збільшення розміру санкцій у вигляді штрафу. Адже, відповідно до приписів статті 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила правопорушення. А також штрафи створені ще для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, – вважає експерт.

Інші коментарі до "екологічних" законів: Забруднювачі води повинні йти під суд Закон "Про стратегічну екологічну оцінку": Рада дарма "тягне кота за хвіст" Нові правила поводження зі сміттям: що треба знати українцям.

16 Лютого 22:20

Почему петиция о введении моратория на вырубку и экспорт леса из России может не помочь сохранению лесов Сибири

16 февраля 2018 года политик из Иркутска Ольга Жакова разместила на портале CHANGE.ORG письмо с критикой лесного отдела Гринпис и лично его руководителя Алексея Ярошенко. Поскольку это письмо не только находится в открытом доступе, но и было отправлено, предположительно, всем 145 тысячам человек, подписавших составленную Ольгой Жаковой петицию о введении моратория на вырубку и экспорт леса из России, прокомментируем эту ситуацию.

Петиция была размещена на специальном портале CHANGE.ORG в 2017 году; подписи под ней собирались также в бумажном виде в разных регионах Сибири. В общей сложности было собрано 176 тысяч подписей, и 6 февраля 2018 года они были переданы в Администрацию Президента РФ. Текст самой переданной петиции, к сожалению, недоступен, но информация о его содержании есть на сайте CHANGE.ORG и на личном сайте Ольги Жаковой:

Требуем ввести мораторий на вырубку и экспорт леса из России!

Иркутская область просит Путина о моратории на вырубку леса

Подписи за спасение леса доставлены в администрацию президента


Возмущение политика Жаковой вызвала статья на сайте Сибирь.Реалии, в которой приводятся в том числе ответы руководителя лесного отдела Гринпис России на вопросы корреспондента по поводу этой петиции. В частности, говорится, что "Алексей Ярошенко уверен, что активисты совершают ошибку, требуя запретить экспорт необработанной древесины и вырубку леса" (полностью эти вопросы и ответы приводятся ниже). Ссылки:

"Каждый день мы видим, как уходят составы с деревом в Китай..." (статья на сайте Сибирь.Реалии)

Массовые вырубки продолжаются, у Гринпис своё мнение (письмо Жаковой на CHANGE.ORG)

Спасибо что заглянули на мою страничку! (личный сайт политика Ольги Жаковой)


Приведенные на сайте Сибирь.Реалии слова "Алексей Ярошенко уверен, что активисты совершают ошибку, требуя запретить экспорт необработанной древесины и вырубку леса" соответствуют действительности. Я, руководитель лесного отдела Гринпис России Алексей Ярошенко, действительно сказал это корреспонденту. Почему - вкратце объясняется в самой статье (см. ниже); но поскольку короткого объяснения, видимо, оказалось недостаточно, поясню полнее.


Почему требование запретить экспорт необработанной древесины и вырубку леса в России нереалистично?

Вырубку леса в Сибири запретить невозможно хотя бы потому, что заготовка древесины дает рабочие места нескольким сотням тысяч российских граждан и обеспечивает работу сотен различных предприятий лесного комплекса, в том числе градообразующих. Древесина является жизненно важным ресурсом не только для крупных промышленных предприятий и лесоэкспортеров, но и для огромного количества сельских жителей, живущих в деревянных домах и использующих печное отопление. Наше стремительно нищающее государство вряд ли готово полностью взять на себя содержание сотен тысяч людей, работающих в лесной отрасли Сибири и Дальнего Востока, и сотен зависящих от предприятий лесного комплекса городов и поселков.

Запретить экспорт необработанной древесины из России теоретически, конечно, можно и нужно. Но практически - наша страна в 2012 году зачем-то вступила во Всемирную торговую организацию, а это резко ограничивает возможности регулирования экспорта разнообразных сырьевых ресурсов, в том числе древесины. Те ограничения, которые можно ввести в рамках достигнутых при вступлении в ВТО соглашений, фактически уже действуют; введение новых сейчас практически невозможно (за исключением отдельных частных случаев, которые на общую ситуацию практически не влияют). А самое главное - основная часть древесины уже экспортируется из России в Китай (в сообщении о петиции речь идет именно о нем) в переработанном виде, поэтому ограничения на экспорт необработанной древесины, даже если их получилось бы добиться, принципиально не изменили бы ситуацию с разорением сибирских и в целом российских лесов.



Источник данных об экспорте:
Trade Map. Trade statistics for international business development

Отметим, что сама Ольга Жакова, видимо, понимает нереалистичность этих требований. Вот что она сама пишет на своем сайте в сообщении о состоявшейся передаче подписей: "Мы конечно никто не верим в подобные акции, но как говорится НАДЕЖДА умирает последней! Мы сделали все, что возможно было сделать в рамках законодательства нашей страны".


Почему требование запретить экспорт необработанной древесины и вырубку леса в России может навредить лесам?

Главная проблема российских лесов, особенно в так называемых "многолесных" регионах таежной зоны, состоит в том, что они используются самым варварским образом - как природное месторождение древесины, без правильно организованного лесного хозяйства, без реальной охраны от воровства и пожаров, без эффективного воспроизводства ценных лесных ресурсов. Отсутствие правильного лесного хозяйства ведет к тому, что наиболее ценные леса используются как одноразовый ресурс - огромные вырубленные площади просто забрасываются на произвол судьбы, а лесозаготовители в погоне за хозяйственно ценной хвойной древесиной просто перемещаются все дальше и дальше вглубь тайги, или пытаются всеми правдами и неправдами вовлечь в рубку территории, имеющие разный охранный статус (свежий пример из Иркутской области). Отсутствие эффективной борьбы с пожарами ведет к тому, что ежегодно в нашей стране от огня гибнут в среднем в 3-4 раза большие площади леса, чем от всех видов рубок.

Причина всего этого безобразия - в совершенно бездарном лесном и смежном законодательстве, основная идея которого состоит в "освоении" лесов, а не в их выращивании там, где это эффективно с хозяйственной точки зрения и безопасно с природоохранной. На бездарность законодательства накладывается, разумеется, некомпетентность и вороватость многих чиновников разного уровня, в той или иной степени отвечающих за леса, и нищета большинства российских поселений и их жителей, часто толкающая их на разные криминальные по отношению к лесу поступки. Это гигантский клубок проблем, требующих серьезных и квалифицированных решений.

Популистские невыполнимые требования (из серии "все запретить и всех наказать"), а также попытки свалить все наши лесные беды на нелюбимых внешних злодеев (в данном случае - китайцев), очень эффективно отвлекают внимание общества от реальных лесных проблем и необходимых сложных решений, а также от главных причин и виновников этих проблем. "Запретить экспорт необработанной древесины и вырубку леса" с помощью петиции все равно не получится (сама Жакова "не верит в подобные акции") - зато внимание огромного количества людей переключится с безумцев-законодателей и проходимцев-чиновников на злодеев-китайцев, а с бардака и отсутствия лесной охраны в самих лесах - на проблемы, связанные с экспортом "кругляка". Конечно, проблема китайской экспансии в Сибири очень серьезна, и экспорт необработанной древесины не добавляет порядка в наши леса и богатства в города и села - но все-таки с точки зрения разорения лесов это проблемы второго плана, лишь дополняющие и усиливающие хаос, созданный безумными законами и вороватыми чинушами.


А что касается самого Китая - он действительно за последние годы принял множество решений по ограничению рубок в своих естественных лесах, особенно горных, и по созданию обширных особо охраняемых природных территорий. Но отказ от рубок в диких лесах в Китае сопровождается ведением высокоинтенсивного лесного хозяйства в лесах наиболее освоенных, беспрецедентными масштабами лесоразведения и промышленного лесовыращивания. Это позволяет Китаю, несмотря на очень серьезные природоохранные меры, выращивать и заготавливать на своей территории в полтора раза больше древесины, чем заготавливается во всей России (даже с учетом предполагаемых масштабов российских незаконных рубок - примерно 20% от общего объема заготовки древесины).




Ниже приводится часть статьи с сайта Сибирь.Реалии, которая вызвала такую бурную реакцию политика Ольги Жаковой (см. ссылку выше).


Алексей Ярошенко, руководитель лесного отдела Гринпис России, считает, что главная проблема лесного хозяйства России сегодня не в иностранных предпринимателях, а в "безумии" российских законов.

– Винить во всем Китай будет большой ошибкой. Он потребитель примерно половины заготавливаемой продукции. Во-первых, лес заготавливают в основном российские компании, во-вторых, они обращаются с лесом так, как им позволяют российские законы. Наше законодательство позволяет с лесом обращаться как с одноразовым ресурсом. К этому добавляются огромные пожары. Сгорает леса примерно в 3–4 раза больше, чем вырубается, – объясняет Ярошенко.

По его мнению, единственный путь сохранить лес – это переход от добычи бревен в диких лесах к полноценному лесному хозяйству, при котором лес будет выращиваться на освоенных землях.

– Одна из самых больших проблем кроется в вопросе восстановления леса. Многие чиновники любят говорить, что они якобы достигли баланса между вырубкой и восстановлением леса. Это абсурд и не имеет отношения к реальности. Чтобы вырос целый лес, за ним надо ухаживать примерно 15–20 лет. У нас такого ухода нет. Его даже в документах очень мало, а то, что есть, – халтура. Реально у нас выращивают полноценный лес примерно на 1% от площади, которая теряется, – говорит эксперт.

Алексей Ярошенко уверен, что активисты совершают ошибку, требуя запретить экспорт необработанной древесины и вырубку леса.

– У нас и так большая часть древесины экспортируется в обработанном виде – целлюлоза и пиломатериалы. Запретить рубку тоже невозможно, она все-таки кормит сотни тысяч человек. Меры, которые просят принять подписанты петиции, бесполезны и нереалистичны. Требовать надо полного изменения системы обращения с лесами. Человек не может отказаться от леса, но может хозяйствовать правильно. Попытка все сваливать на Китай снимает ответственность с наших чиновников. На северо-западе европейской части России никаких китайских предприятий пока нет, а в лесу такое же безобразие, как и в Сибири и на Дальнем Востоке. Вырубка и истощение лесов Архангельской области ничем не отличаются от того, что мы видим в Иркутской. Это подтверждает, что всё дело в безумии российских норм и правил, – заявляет эксперт.

16 февраля Дума приняла во втором чтении законопроект об административной ответственности за лесопожарную ложь


16 февраля 2018 года Государственная Дума приняла в первом чтении законопроект №269153-7 "О внесении изменений в Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях в части установления административной ответственности за непредставление либо представление недостоверных сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожарах". Законопроект существенно изменился по сравнению с вариантом первого чтения:

в варианте первого чтения он предусматривал введение для должностных лиц одинаковых штрафов (от трех до пяти тысяч рублей) за искажение сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожарах;

в варианте второго чтения он предусматривает введение для должностных лиц штрафов за искажение сведений о пожарной опасности в размере от трех до пяти тысячрублей, а о лесных пожарах - от десяти до пятнадцати тысяч рублей.

Ссылки:

Законопроект №269153-7 "О внесении изменений в Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях в части установления административной ответственности за непредставление либо представление недостоверных сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожарах"

21 декабря Дума приняла в первом чтении законопроект об административной ответственности за лесопожарную ложь

13 сентября Правительство РФ планирует рассмотреть законопроект об административной ответственности за лесопожарную ложь

Джерело

А чи потрібна така спецрада?..

Залишається тільки варіант присудження вчених ступенів, минаючи спецради.




Не хотілося б, аби в того, хто прочитає статтю Андрія Шевцова "Позбутися ролі контролера" (DT.UA, №5, 2018), склалося враження, що проблеми системи атестації наукових кадрів в Україні можна вирішити бюрократичними методами.

Ці проблеми не вирішуються ні введенням "спеціальної процедури акредитації спецрад", ні посиленням "контролю якості складу та роботи експертних рад", ні впровадженням "більш щільного контролю над діяльністю спецрад", ні вдосконаленням "нормативної бази процесу присудження наукових ступенів", а проблеми плагіату не вдасться вирішити "удосконаленням нормативно-правових засад" боротьби з ним шляхом термінової розробки "нових документів" (у лапках — цитати зі статті А.Шевцова). Хоча ідеї зменшити кількість формальних вимог і посилити прозорість усієї процедури можна тільки вітати — розраховувати, що завдяки цій прозорості якість дисертацій буде постійно контролюватися ззовні, неможливо. Власне, згадуваний у статті Шевцова факт, що абсолютно некомпетентну дисертацію з культурології вдалося призупинити (так-так, не зупинити, а призупинити) тільки завдяки втручанню академіка-секретаря відділення НАНУ, який не має жодного стосунку до культурології, ще раз засвідчує деградацію спецрад, принаймні спецрад із гуманітарних наук (див., наприклад, статтю "Атестаційна трагікомедія", DT.UA, №1, 2018).

Сформулюю абсолютно очевидне твердження: оцінка дисертаційної роботи — це експертна оцінка, і в центрі цієї оцінки повинен стояти ЕКСПЕРТ, тобто спеціаліст, який наділений трьома якостями: (1) він/вона має кваліфікацію, достатню для того, щоб оцінити правильність і вагомість результатів; (2) він/вона ознайомлений(а) зі станом досліджень у галузі науки, до якої належить дисертація, і може оцінити новизну результатів (і, зокрема, підтвердити наявність/відсутність плагіату); (3) він/вона має належний рівень наукової чесності та принциповості й може оцінити роботу, абстрагуючись від усіх привхідних обставин.

Якщо припустити, що в Україні є достатня кількість експертів з усіх спеціальностей, із яких присуджуються вчені ступені, то, як мінімум, необхідно, аби їхня думка про дисертації була вирішальною. На сьогодні ж система атестації в Україні побудована таким чином, що дисертації переважно оцінюють НЕ-експерти. Я вже писав (див. "Учені ступені без спецрад", DT.UA, №2, 2018 р.), що вадою системи атестації (не єдиною, але, можливо, вирішальною) є колективна безвідповідальність. У кожній спецраді з конкретної дисертації рідко є більше трьох-п'яти спеціалістів. Але голосують усі, включно з тими, хто просто взагалі нічого в дисертації не тямить. Тобто на один голос експерта припадає до п'яти голосів не-експертів. Саме вони й визначають результат голосування, не несучи при цьому жодної відповідальності, оскільки голосування — таємне.

Сказане ще більшою мірою стосується діяльності експертних рад (ЕР), роль яких, на думку А.Шевцова, "переоцінити неможливо". На жаль, кількість членів ЕР більша, ніж будь-якої спецради, а діапазон охоплюваних розділів науки набагато ширший: кожна ЕР розглядає дисертації за двадцятьма-тридцятьма спеціальностями (див. "Перелік експертних рад" на сайті МОН). Попри всю мою повагу до членів ЕР, мені важко повірити, що спеціаліст, скажімо, з біофізики може кваліфіковано оцінити роботу з надпровідності, а спеціаліст із фізики полімерів — дисертацію з астрометрії та небесної механіки (всі ці спеціальності стосуються компетенції ЕР з фізики та астрономії). Тим більше що члени ЕР, природно, дисертацій не читають — це не передбачено процедурою, та й можливості в них такої немає. На кожну дисертацію призначається один доповідач, який ознайомлюється з роботою і за 10 хв. про неї розповідає. Але ж голосують усі! Я знаю конкретний випадок, коли ЕР з геологічних і географічних наук затвердила дисертацію всупереч тому, що доповідач, тобто єдиний член ЕР, ознайомлений з дисертацією, оцінив її негативно і єдиний голосував "проти".

Постає запитання: що робити? У публікації "Учені ступені без спецрад" запропоновано два варіанти. Простіший і легкий для реалізації (майже нічого не потрібно змінювати) виглядає так:

1. У момент прийняття дисертації до захисту зі складу спецради призначається вужча (5—7 осіб) "спецрада спеціалістів" із конкретної дисертації (при необхідності з залученням сторонніх спеціалістів).

2. Після обговорення роботи за звичайною процедурою на засіданні всієї спецради рішення присудити/не присудити учений ступінь приймає ВІДКРИТИМ голосуванням "спецрада спеціалістів", причому кожен її член повинен аргументувати свою думку. Протокол голосування підписується і стає обов'язковою складовою частиною затвердженої/відхиленої дисертації.

Це все! Затвердження експертною радою не потрібне, за винятком конфліктних ситуацій. В останньому випадку події розгортаються за таким самим алгоритмом: створюється вузька "експертна рада спеціалістів", яка й розбирається з дисертацією, причому і рішення, і аргументація оприлюднюються.

Нічого нового в цій процедурі немає. Якщо розгорнути будь-яку дисертацію, захищену в американському університеті, то відразу після титульного аркуша виявляється "Statement of dissertation approval", тобто заява про затвердження дисертації (не впевнений, що в усіх університетах документ називається саме так, але назва суті справи не змінює), підписана членами комісії, яка приймала рішення. Науковий керівник здобувача зазвичай входить до складу цієї комісії.

Чи вирішить така схема всі проблеми? Усіх звісно, ні, але деякі — так. Зокрема, більша вагомість думок реальних експертів з дисертації та їхня персональна відповідальності, безперечно, підвищать якість прийнятих рішень. Однак якщо у спецраді немає потрібної кількості ЕКСПЕРТІВ, то... А навіщо, власне, потрібна така спецрада? Найважчий випадок — якщо більшість спецрад потрапляє в категорію "А навіщо, власне, потрібна..." Тоді залишається тільки варіант присудження вчених ступенів, минаючи спецради.

На жаль, в Україні головні проблеми і системи освіти (як вищої, так і середньої), і системи атестації наукових кадрів лежать далеко за їх межами. Якщо в країні не функціонує економіка й немає попиту на освіту, а є тільки попит на документ про неї, то школи й виші продукуватимуть не знання, а атестати й дипломи, а батьки платитимуть хабарі за "вступ" до вишів дітей, які ні за своїми знаннями, ні за своїми здібностями не в змозі навчатися в університеті. Якщо в країні немає попиту на високу кваліфікацію, а є попит на кандидатсько-докторські корочки, то ми будемо отримувати потік фейкових кандидатів-докторів і процвітаючі контори, які пишуть фейкові дисертації за гроші. Наразі ситуація саме така.