Владислав Мангер: «Гілея» – порятунок наших лісів. Це механізм підтримки і механізм контролю»

Варварське знищення лісів, несанкціонований видобуток пісків та браконьєрство на водних об’єктах дійшли свого апогею. Сидіти, склавши руки, більше неможливо! В цьому впевнені як громадськість, так і керівництво області. Зважаючи на гостру ситуацію, голова обласної ради Владислав Мангер та голова обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв ініціювали проведення відповідної розширеної наради за участі народних депутатів, депутатів обласної ради, представників силових структур, керівників районних державних адміністрацій, об’єднаних територіальних громад, громадськості тощо.

На порядку денному лише одне питання – як вберегти херсонську флору і фауну?
Чимало думок і позицій було висловлено з цього приводу. Це і цілодобове чергування біля головних магістралей, і встановлення камер відеоспостереження, і швидке реагування на виклики та повідомлення щодо браконьєрства… Та, на жаль, як показав досвід, не все із вищеперечисленого дає реальний результат на практиці. Браконьєри знаходять вихід із складних ситуацій і продовжують безкарно нищити нашу природу. В результаті, як відзначив перший заступник голови облради Василь Зеленчук, наші люди хворіють на тяжкі хвороби, найстрашніша з яких – онкологія.

Єдиний вихід для області голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер вбачає в терміновому оголошенні надзвичайного стану в лісовій сфері, що дасть можливість силовим структурам діяти значно ефективніше.

«Ще, як варіант, створення регіонального ландшафтного парку «Гілея», який має на меті зберігати, розвивати та примножувати природне багатство Херсонщини. Ми довго працювали над його створенням, але під час погодження проекту в Києві побачили реальний опір зі сторони Держлісгоспу. Зрозумійте, ми не можемо напряму фінансувати лісгоспи. «Гілея» – порятунок наших лісів. Це механізм підтримки і механізм контролю», – зазначив голова Херсонської обласної ради.

Обидві пропозиції Владислава Мангера були підтримані. Голова облдержадміністрацій Андрій Гордєєв дав доручення своєму юридичному відділу вивчити можливість введення надзвичайного стану в лісовій сфері. А поки одна пропозиція на опрацюванні, на чергову сесію Херсонської обласної ради заплановано винесення питання щодо створення на території області регіонального ландшафтного парку «Гілея».

Також розпорядженням голови обласної державної адміністрації створено оперативний штаб із забезпечення протидії браконьєрству на водних об’єктах області, який наразі працює над планом спільних заходів.

Источник: ksza.ks.ua

http://golapristan.com/khersonnews/63939-vladislav-manger-gleya-poryatunok-nashih-lsv-ce-mehanzm-pdtrimki-mehanzm-kontrolyu.html

Далі...

Волинянин домовився про співпрацю Державного агентства лісових ресурсів України із Лісовою Службою США

Міжнародний вектор

Волинянин Володимир Бондар, який наразі працює на посаді заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України, націлений на співпрацю з першими країнами світу. Володимир Налькович зустрівся з делегацією Лісової Служби США, до якої входили представники центру з гасіння пожеж та відділів комунікації з громадськістю, і поінформував американських колег про стан справ у лісогалузі України. Йшлося про загальну характеристику лісів України, методи та заходи боротьби з лісовими пожежами та шкідниками.

У свою чергу, представники Лісової Служби США поділилися своїм досвідом у цьому питанні, а також розповіли про проблеми гасіння пожеж у лісах, які надані різним лісокористувачам. Керівник центру з гасіння лісових пожеж Джозеф Рейнарз підкреслив, що під час гасіння лісових пожеж головне координація дій на всіх рівнях, а також міжвідомча координація.

Сторони домовилися розпочати процес співпраці між Державним агентством лісових ресурсів України та Лісовою Службою США. Зокрема, щодо питань вивчення досвіду підготовки пожежних та керівників гасіння в США і проведення відповідних тренінгів в Україні; сприяння у вдосконаленні охорони лісів від пожеж в зонах радіоактивного забруднення в Житомирській області та на півдні України.

Наш кор.

http://volga.lutsk.ua/view/20459/

Далі...

Україна ризикує за декілька років втратити всі соснові ліси: аналітичний погляд газети «День»

Дерева масово вражає короїд, проти якого наразі не винайшли дієвіших засобів, окрім рубок…


Нещодавно довелося на власні очі побачити, яку випалену, образно кажучи, землю залишає після себе короїд. Виїжджаючи із села Куликовичі, що за Колками, звернула увагу на величезний пустир понад дорогою, в кінці якого сиротливо розташувалося обійстя. Дивно було, чого це господарі забралися так далеко від дороги, коли місця навколо — повно. 
Дивували острівки чахлих, обсмиканих деревець, які наче не мали де притулитися і стояли ото на цій белебені. «Тут ліс ріс, а короїд його з’їв, мусили всі дерева вирубати. Хата геть за лісом була, на хуторі, а вийшло, що на всіх тепер вітрах. І таких ділянок у наших лісах — десятки!» — пояснив чоловік, який через відсутність до села рейсового автобуса (погана дорога) вивозив мене в Колки.

Куликовичівці, які живуть серед прекрасної навіть узимку природи, бо село оточене лісом, і відразу за людськими городами протікає річка Стир, тепер починають замислюватися: а що ж воно буде далі? Якщо короїд пожиратиме ліси такими темпами…  Гриби та ягоди є вагомим додатком до сімейних бюджетів у більшості селян. Споконвіку завдяки їм виживали. Степан Шикалюк, куликовичівський сільський голова, розказує, що цього літа навіть… заблукав, шукаючи добре знайомі з дитинства грибні місця. «Я ж, — каже, — тут виріс, скільки разів тут ходив, а вирубані площі геть змінили всю картину в лісі!» Проте навіть знаючи, скільки лісу вже пішло під бензопилу чи сокиру, Степан Васильович належить до тієї частини селян, які вважають: мало, мало ще лісівники рубають! «До межі дійшли, де ушкоджені дерева, і все, далі не рубають. А треба було б, мабуть, різати й живі ще дерева, аби не дати дороги короїдові далі», — каже голова.

Через те, що в Куликовичах протікає Стир, тут не пам’ятають таких засух, які були в останні роки. Річка, траплялося, розливалася так, що від хлівів на центральній вулиці можна було човнами допливати в сусіднє Комарове. Причому, як пригадує місцевий священик отець Олександр Климук, який служить у селі 14 років, пливли не руслом, а просто по лузі, навпростець, бо так вода розливалася. Саме засухи, вважають і в селі, стали причиною поширення цього злісного шкідника — короїда. «Ото як картопля в спеку потерпає, її верхівки в’януть, хиляться додолу, так і дерева, ушкоджені короїдом, починають в’янути з верхівки», — пояснює Олександр Чернишен, директор державного підприємства «Колківське лісове господарство».

Але сосна — не картопля. Її так просто не піділлєш і не покропиш. «Масово вирізають, кварталами. Люди дуже потерпають, бо знищуються ягідники, грибні місця, які тут були споконвіку. Не один рік вони наростали, а тепер пропадають», — констатує Степан Шикалюк.

БУДЕМО ЧЕКАТИ МИЛОСТІ ВІД ПРИРОДИ?

Олександр Чернишен, директор ДП «Колківське лісове господарство», працює в лісовій галузі не одне десятиліття. Перші провісники «атаки короїдів» лісівники спостерігали на перехресті біля Троянівки, де всихали окремі ділянки. Причиною вважали кореневу губку, і вона також була. Але короїд, як виявилося, своїми апетитами перевершив усіх відомих до того шкідників.

«Ми навіть купували в Польщі пастки, які ставили на ушкоджені короїдом дерева. То науковці визначили, що в пастки потрапляли 6—8 (!) видів різних шкідників, — каже Чернишен. — Вони розділяли між собою все дерево. Одні поїдали верхівки, інші по стовбуру спускалися аж до кореня, і таким чином сосна поглиналася ними повністю!»

Тетяна КАСІЧ, директор державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісозахист», яке вивчає ситуацію в лісах Волині, пояснює: «Короїд поширений зараз і в Росії, є спалахи в Чехії, Польщі, Білорусі. В Україні це північна частина Київської області, є цей шкідник на Черкащині, Вінниччині, Львівщині, навіть на Кіровоградщині, але наймасовіші джерела його поширення — Волинь, Рівненщина, Житомирщина, Хмельниччина. На сьогодні в ході лісо-патологічного обстеження на Волині визначено другу стадію спалаху короїда, всього таких стадій є чотири. Тобто ще не епідемія  на Волині, але досить велика загроза лісам. Бо короїд вражає саме недостиглі дерева».

«Повірте, хіба нам цікаво вирубувати недостиглий ліс? — резонно запитує Олександр Чернишен. — Кожне дерево має свій вік і свою товарну цінність». Він каже, що хвору деревину не дуже хочуть брати і споживачі, й фактично дерева, які могли ще рости і рости і принести прибуток, після короїда ідуть банально на дрова.

Тетяна Касіч відзначає, що лише Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства — єдине в Україні — купувало пастки, щоб дослідити шкідників, які поглинають цілі лісові масиви. Раніше короїд вважався вторинним шкідником, доїдав уже хворе дерево. А тепер він вийшов на перший, так би мовити, план, і вражене ним дерево влітку, за сприятливих для нього погодних умов, гине за три тижні!

«Не думайте, що так просто зрубати чи зрізати навіть «мертве» дерево, — запевняє Олександр Чернишен. — Доки сокири нагострили, доки отримали всі дозволи, пройшли всі обстеження, то короїд вже перебрався на інші дерева. Ми запрошували на проблемні ділянки науковців, екологів, сільських голів, директорів шкіл, депутатів місцевих… Але ніхто насправді не знає, що можна ще протиставити короїдові, крім сокири!»

Є думка, що причиною такого нашестя короїдів стали зміни в природі. Що підтверджують і засухи в зоні Куликович. Олександр Чернишен розказує, як колупали серед зими кору на сосну, тримали її якийсь час у руках, і заснулі начебто жучки починали оживати! Тобто ці теплі зими їх не лякають абсолютно. Можливо, й справді треба нам чекати милості від природи, коли настануть такі зміни в кліматі, які підуть лісам на користь, а короїду — на смерть. Бо наразі це — той процес у природі, на який людина не може кардинально вплинути, не може зупинити.

А ЩО КАЖУТЬ ЕКОЛОГИ?

Начальник Державної екологічної інспекції у Волинській області Олександр ТКАЧУК бачив наслідки діяльності короїда в Біловезькій Пущі на території Польщі. Каже: «Хоча польські лісівники також пропонували вирізати хворі дерева, але це їм заборонили робити науковці. І за порушення — дуже великі штрафи. Тому картина там жалюгідна. Короїд масово пожирає дерева, вони падають, у лісі — хаос. Рубки проводять в експлуатаційних лісах, а в заповідниках — ні. А шкідник же не вирізняє, де заповідник, а де ліси незаповідні. Були випадки, коли хворі дерева просто падали на дорогу, пошкоджуючи автомобілі, що проїжджали по трасі! І в цих автомобілях — гинули люди… Заборона вирізати хворі дерева пояснюється тим, що науковці вивчають ситуацію в природному, так би мовити, розвитку. Але при цьому Біловезька Пуща в цьому регіоні просто гине вже від бездіяльності».

Білоруси, як і українці, наразі, каже Ткачук, все ж віддають перевагу рубкам. Бо хоча є методи й біологічні — обприскування хімікатами, але хто візьме на себе таку відповідальність? Буде небезпека для тваринного світу, для ягідників і грибниць, а відповідно, — й для людей. Та й результативність від рубок, зрозуміло, значно вища. На думку еколога, лісівники повинні оперативніше виявляти хворі території. І в майбутньому висаджувати не суто соснові чи ялинові ліси (бо короїд вже добрався й до ялини), а ліси мішані. Тоді буде менший ареал розповсюдження того ж короїда.

…І БУНТ СЕЛЯН

Доки науковці, лісівники та екологи запевняють, що хворий ліс треба масово вирубувати, і висувають переконливі аргументи, у Камінь-Каширському районі, ліси в якому найбільше вражені короїдом, розпочався «лісомайдан». Мешканці села Черче, вважаючи, що лісівники — працівники державного підприємства «СЛАТ Камінь-Каширськаагроліс» — масово вирубають їхні ліси, розпочали протести. Вони зупинили  машину, завантажену деревиною, і скинули деревину біля сільської ради, а потім зібрали збори громади.

Хоча лісівники мають всі необхідні дозволи на рубку, а також — висновки експертів, проте обстановка напружена, бо люди просто не вірять. Вони пропонують обробляти ліс хімікатами і згодні на всі умови. Адже після обробки потрібно щонайменше тиждень не заходити людям у ліс. Селяни висловлювали претензії, чому машина, яку затримали, була без документів на деревину, їх не задовольняли пояснення. «Конфісковану» деревину хочуть роздати на дрова мешканцям села із соціально незахищених категорій. Головне, як зазначив на зборах черченський сільський голова Юрій Соколов, ні він, ні сесія сільської ради не можуть впливати на вирубку лісу, на ціну, за якою продається деревина.

Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк
http://lis.volyn.ua/?p=30432

Далі...

У Національному Університеті біоресурсів і природокористування України відбулася V-та Національна координаційна нарада з удосконалення попередження та гасіння лісових пожеж у зоні відчуження

В межах реалізації проекту технічної допомоги Лісової Служби США в Україні та доручень Кабінету Міністрів України № 31631/1/1-16 від 08.09.2016 року та № 2233/1/1-17 від 30.01.2017 року Національний університет біоресурсів і природокористування України, Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж координує заходи з удосконалення системи охорони лісів від пожеж у зоні відчуження. В межах цього проекту 19-20 лютого 2018 р. на базі ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України відбулася V-та Національна міжвідомча координаційна нарада з удосконалення попередження та гасіння лісових пожеж у зоні відчуження.



Участь у нараді взяли представники ключових міністерств, відомств та підприємств, діяльність яких пов’язана із зоною відчуження, зокрема з Державного агентства України з управління зоною відчуження, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Міністерства Внутрішніх справ України, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної інспекція ядерного регулювання України, Міністерства оборони України, ДСП «Екоцентр», ДСП «Північна Пуща», Київського та по м. Києву обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП «ЦОТІЗ», ДСП «Чорнобильський спецкомбінат», представники наукових організацій – Національного університету цивільного захисту України, Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля, Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту та Національного університету біоресурсів і природокористування України. Окрім того, в нараді взяли участь іноземні фахівці з Лісової Служби США - Joe Reinarz, Jennifer Jones, Michael Williams та координатор міжнародних програм від Лісової Служби США Петро Павличенко. Всього у нараді взяли участь 50 осіб.



Під час наради обговорювалися питання результатів попередніх координаційних нарад та визначення подальших дій у напрямку удосконалення системи попередження та гасіння лісових пожеж у зоні відчуження. Розглядалися питання: радіаційна безпека персоналу під час гасіння лісових пожеж; необхідність внесення змін до законодавчих документів та нормативних актів; імплементація розробленого спільного наказу МВС України та Мінприроди щодо затвердження інструкції з гасіння лісових пожеж у зоні відчуження та зоні обов’язкового (безумовного) відселення; міжвідомча взаємодія під час гасіння великих лісових пожеж (надзвичайних ситуацій) у зоні відчуження; охорона лісів від пожеж в умовах зміни правового статусу території зони відчуження на природно-заповідний фонд України тощо.



За результатами наради було сформовано проект рішення, яке в подальшому, до 4 березня 2018 року, буде доопрацьовано згідно наданих пропозицій та зауважень та надіслано у відповідні структури для прийняття рішень.
Координатор наради – проф. кафедри лісівництва Зібцев С. В., керівник Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж, НУБіП України, reefmc@nubip.edu.ua.


Олександр Сошенський – співробітник
Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж

Програма тренінгу - sites/default/files/u184/programa_do_listiv_19-21.02_sz_clean_.pdf
20 лютого 2018 року
НУБіП України

  
      
  
  
      
     

https://nubip.edu.ua/node/42818

Далі...

Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 18 грудня 2017 р. № 1104

Київ

Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до 31 грудня 2018 р. включно.

Прем'єр-міністр України                                             В. ГРОЙСМАН


Інд. 67

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 18 грудня 2017 р. N 1104

ПЕРЕЛІК

органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"

Національний банк

Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення

НКРЕКП та її територіальні органи

НКЦПФР та її територіальні органи

Антимонопольний комітет та його територіальні відділення

Державіаслужба

Держархбудінспекція та її територіальні органи

Держатомрегулювання та її територіальні органи

Держаудитслужба та її територіальні органи

Держекоінспекція та її територіальні органи (в частині здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки)

Держекспортконтроль

Держлікслужба та її територіальні органи

Адміністрація Держспецзв'язку та її територіальні органи

Мінприроди

Держгеонадра

Держгеокадастр та його територіальні органи

Держпраці та її територіальні органи

Держпродспоживслужба та її територіальні органи (в частині заходів із здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, державного нагляду у сферах карантину та захисту рослин)

ДСНС та її територіальні органи (в частині здійснення державного нагляду (контролю) стосовно закладів оздоровлення та відпочинку дітей, інтернатних закладів, закладів дошкільної освіти, загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, спеціалізованої освіти, а також суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику (у тому числі об'єктів паливно-енергетичного, військово-промислового комплексів, об'єктів підвищеної небезпеки, хімічно-небезпечних об'єктів та об'єктів висотного будівництва)

ДФС та її територіальні органи

Структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій

Виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад

Виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (в частині заходів із здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю)

Органи державного ринкового нагляду у межах сфер своєї відповідальності, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. N 1069 "Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд" (Офіційний вісник України, 2017 р., N 50, ст. 1550).

____________

Далі...

У Закарпатських лісівників триває захист планів майбутнього лісовідновлення

Основне завдання лісових господарників – створювати й вирощувати високопродуктивні, якісного складу та біологічно стійкі лісові насадження.



Відновлення лісів проводиться як штучним, так і природнім шляхом. При складанні проектів лісових культур обов’язковим є врахування лісо рослинних і технологічних особливостей кожної окремої лісокультурної площі.

Висаджування лісових культур здійснюється ручним способом у строки, що забезпечують їх високу приживлюваність. Догляди за лісовими культурами здійснюються до віку їх переведення у вкриту лісовою рослинністю землі.

А перед тим, як ліс посадити, потрібно скласти плани майбутнього лісовідновлення. Відтак у приміщенні Закарпатського ОУЛМГ цей тиждень комісією в складі першого заступника начальника-головного лісничого управління Ігоря Коцура, начальника відділу лісового та мисливського господарства ЗОУЛМГ Ігора Ороса, науковців Закарпатського відділення Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва, в.о. директора НПП «Зачарований край» Василя Феннича, Фелікса Гербута та провідного спеціаліста відділу лісового господарства Віктора Ріцкова проходить захист проекту лісових культур. Від кожного підприємства у захисті проектів взяли участь головний лісничий, спеціаліст по лісовідновленню та лісничий відповідного лісництва.

Під час захисту проектів лісових культур начальник відділу лісового та мисливського господарства ЗОУЛМГ Ігор Орос відмітив, що під час роботи по залісненню на кожній ділянці повинна знаходитись інформаційна табличка, яка сповіщає про вид заготівлі деревини, кубомасу, площу та відповідальну особу. Важливо також анонсувати про плани лісовідновлення в ЗМІ, співпрацювати з громадами, представниками влади, школами та садочками, необхідно показувати і розказувати закарпатцям і туристам про роботу лісівників, бути максимально відкритими.

Лісничі ДП «Берегівське ЛГ», ДП «Виноградівське ЛГ», ДП «Свалявське ЛГ», ДП «Міжгірське ЛГ», ДП «Верхньогірське», ДП «Воловецьке ЛГ», ДП «Перечинське ЛГ», ДП «Довжанське ЛМГ», ДП «Ужгородське ЛГ» та ДП «В.Березнянське ЛГ» успішно захистили проекти лісових культур на 2018 рік.

До прикладу, по ДП «Міжгірське ЛГ» планується посадити лісу на площі понад 270 гектарів. На місцях суцільних зрубів 2017 року будуть створені нові лісові культури з ялиці, бука, ялини, смереки, модрини, дуба, клена-явора у Лопушанському, В.Бистрянському, Майданському, Запереділянському, Вучківському та Ізківському лісництвах.Окрім заліснення площ, де раніше була заготовлена деревина, лісівники значку увагу приділяють природному поновленню у Лопушанському, В.Бистрянському, Майданському та Міжгірському лісництвах.

Як бачимо з вищенаведеної інформації, зруби заліснюються вчасно, природне поновлення після проведення рубок зберігається задовільно. Плани лісовідновлення підприємств виконуються в повному обсязі. Незаліснених зрубів у 2018 році не буде.

Опісля для визначення дійсного стану лісових культур, їх якості, вірогідністі переведення культур та площ із природнім поновленням в покриту лісом площу, буде проведена осіння інвентаризація лісових культур, керуючись вимогами «Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об’єктів».

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Опубліковано: 22.02.2018 - 19:16 

http://ekonomika.ko.net.ua/?p=9831

Далі...

Держлісагентство співпрацюватиме з Лісовою Службою США щодо лісових пожеж

Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар зустрівся з делегацією Лісової Служби США, до якої входили представники центру з гасіння пожеж та відділів комунікації з громадськістю.

Під час зустрічі Володимир Бондар поінформував американських колег про загальну характеристику лісів в України, методи та заходи боротьби з лісовими пожежами.

У свою чергу, представники Лісової Служби США поділилися своїм досвідом у цьому питанні, а також розповіли про проблеми гасіння пожеж у лісах, які надані різним лісокористувачам. Керівник центру з гасіння лісових пожеж Джозеф Рейнарз підкреслив, що під час гасіння лісових пожеж головне координація дій на всіх рівнях, а також міжвідомча координація.



Сторони домовилися розпочати процес співпраці між Державним агентством лісових ресурсів України та Лісовою Службою США. Зокрема, щодо питань вивчення досвіду підготовки пожежних та керівників гасіння в США і проведення відповідних тренінгів в Україні; сприяння у вдосконаленні охорони лісів від пожеж в зонах радіоактивного забруднення в Житомирській області та на півдні України.

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=190644&cat_id=32888

Далі...

Як зберегти природні ресурси на Херсонщині

Про це говорили на сьогоднішній нараді з питань збереження лісів, запобіганню їх нещадному знищенню та протидії браконьерству на водних об’єктах у Херсонські обласній державній адміністрації .

Про основні проблеми, які були окреслені під час засідання на Фейсбуці повідомляє Елеонора Гуськова, прес-секретар Андрія Гордєєва:

«Обласна державна адміністрація стурбована ситуацією, що склалася із використанням природних ресурсів. На сьогодні неможливо ігнорувати той факт, що біоценоз наших природних водойм знаходиться майже в критичному стані. З кожним роком запаси водних живих ресурсів, зокрема риби, неухильно скорочуються, на що впливає, у першу чергу, несанкціонований вилов та нераціональне господарювання. Також, гострою залишається проблема безконтрольного та самовільного використання лісових ресурсів і видобуток корисних копалин (піску). Тому залишається низка проблем у сфері екології вирішення яких потребує втручання органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних та контролюючих органів» – зазначив Андрій Гордєєв на початку розширеної наради з питань збереження лісів, запобіганню їх нещадному знищенню та протидії браконьерству на водних об’єктах.

22/02/2018 Суспільство, Херсон

http://pivdenukraine.com.ua/2018/02/22/yak-zberegti-prirodni-resursi-na-xersonshhini/

Далі...

Ситуація складна. Лісівники в багатьох випадках притиснуті до стінки, - Володимир БОНДАР

Чим живуть лісівники?

На що можуть сподіватися і до чого готуватися? Яких змін чекати? Про основні
питання однієї зі стратегічних галузей України говоримо із заступником голови
Державного агентства лісових ресурсів України Володимиром Бондарем.

– Володимире Нальковичу, найперше, що хочу запитати: з чим лісова галузь увійшла у 2018-й? Адже попередній рік був не з легких…

– Ви правильно кажете: рік був складний. Увійшли у 2018-й із певними досягненнями і серйозними планами. Щодо досягнень, то вважаю: навіть за такого – одного із найнесприятливіших років останнього часу і з точки зору фінансування, і з точки зору невизначеності загальної державної лісової політики, – все ж вдалося зберегти динаміку розвитку лісового господарства. За основними напрямками, ми, якщо не здобули прогресу, то принаймні – не зменшили здобутків і продовжили розвиток. Але є питання. Це стосується того ж лісорозведення. Як не прикро визнавати, тут уже намітилась тенденція до зменшення. У першу чергу йдеться про території Півдня і Сходу, де роботу з лісовідновлення, на жаль, ми не ведемо зовсім. І це дуже загрозлива тенденція.

Одним із серйозних зрушень вважаю те, що нам вдалося погасити та уникнути накопичення (за винятком окремих підприємств) заборгованості по заробітній платі на Сході та Півдні. Вдалося зберегти достатньо високий рівень заробітної плати на підприємствах ресурсних областей.

Іноді на ентузіазмі працівників і завжди на їх професійності – змогли втримати ситуацію і досягнути серйозних результатів із точки зору запобігання розвитку та поширення пожеж, виникнення верхових пожеж і таке інше.

Маємо складну ситуацію із всиханням сосни в поліських регіонах. На жаль, досі не маємо системної відповіді, чому так відбувається. Хоча галузь активно працює в цьому напрямку. Але жодного законодавчого або нормативного рішення щодо впорядкування санітарних правил чи іншого документа, який би допоміг врегулювати ситуацію, не маємо. Введення в дію законів про оцінку впливу на довкілля суттєво ускладнює ситуацію, а вирішення питання про «сезон тиші», м’яко кажучи, блокує роботу із попередження заселення шкідників. Такий комплекс проблем суттєво стримує ефективну роботу щодо забезпечення достатнього санітарного стану лісів у поліській зоні. Відтак, проблема всихання стоїть досить гостро і, очевидно, значною мірою матимемо її й цього року.

Що ще? Лісгоспи суттєво наростили переробку. Це не може не радувати. Бо це – додаткові економічні показники, надходження і розвиток підприємств.

Та можна багато говорити…

– Тобто лісокультурна кампанія на Сході та Півдні не відбудеться? Це вже остаточно?

– Так. Для того, щоб правильно і системно почати у цих регіонах лісокультурну кампанію, потрібно мати джерела фінансування. Наразі такої можливості нема. Ми не маємо ні достатньої кількості посадкового матеріалу, ні коштів. Питання фінансування Сходу та Півдня вирішується лише в частині заробітної плати і утримання системи. В частині розвитку, створення нових насаджень – залишається відкритим. Але ми над ним будемо працювати. І, думаю, з часом знайдемо вихід.

– Знаю, що за період, доки була заборгованість по зар­платі, багато людей просто змушені були шукати нову роботу, аби мати можливість прогодувати сім’ї. Зараз у нересурсних областях достатня кількість фахівців, аби зберегти хоча б те, що є?

– Із галузі за минулий рік пішло більше тисячі працівників і, безперечно, кадровий голод буде відчутний. Ми намагаємось добирати людей. Але із галузі йдуть, на жаль, професіонали. Ті, які можуть знайти собі застосування й у інших сферах. А от замінити їх такими ж висококласними кадрами досить і досить складно. Тому кадровий голод буде мати місце і це не може не відобразитися на роботі підприємств.

Ускладнює ситуацію і дуже високий відсоток незаконних рубок, який ми фіксуємо саме в цих проблемних регіонах. Лісова охорона працює не належним чином. Працівників не вистачає. А коли люди працюють не на повну ставку, вимагати від них ефективної роботи досить складно. Тому ці питання є надзвичайно гострими для галузі. Ми намагаємося їх вирішувати.

Скажу чесно: ми лише не так давно змогли дивитися людям в очі, коли забезпечили той мінімальний рівень заробітної плати, який можемо дати, в розрізі штату, який сьогодні є. Звичайно, цього не достатньо, але принаймні це – перший крок, аби питання почало вирішуватися.

– Але все ж, виходячи з того, що тривають переговори стосовно підтримки галузі, її фінансування, коли розпочнеться системна робота, коли можна сподіватися, що лісівники будуть забезпечені ресурсом для роботи? Нехай цю лісокультурну кампанію доведеться пропустити, але далі розпочнеться пожежонебезпечний період. Чи немає страху, що чекаючи грошей, ми втратимо ліси Півдня та Сходу?

– Бачите, ми сьогодні піднімаємо питання розвитку галузі на найвищому рівні. Хочемо, аби люди, які приймають відповідні рішення в державі, зрозуміли, що питання фінансування лісівництва Сходу і Півдня – не просто питання, які замкнуті на галузі. Простий перерозподіл коштів у середині галузі нічого не дасть. Чому? Бо лісгоспи повинні мати відповідні ресурси, аби вирішувати свої питання. У ресурсних областей є безліч власних проблем, які треба вирішувати. Те ж саме всихання деревостанів. Та ж сама проблема фінансування протипожежних заходів. Їх ніхто з ресурсних областей не знімав. Ви знаєте, що велику частину – 75% податку на прибуток – вони сплачують державі. Й обігових коштів, які залишаються на місцях, не так багато, щоб навіть сповна вирішувати свої питання. Якщо ми ще в них будемо забирати кошти для підтримки Півдня і Сходу, то й нересурсні області не піднімемо, і «посадимо» підприємства, які ще сьогодні працюють. Держава повинна зрозуміти, що лісівники Півдня і Сходу виконують важливу державну функцію. Призначення цих лісів суттєво інше, ніж насаджень поліської зони чи Карпат. А відповідно – держава повинна забезпечити їх ресурсом, як це було в усі часи, аби захисна та екологічна функції, яку вони тримають, виконувалася. Безперечно, ми шукаємо різні методи утримання. Позабюджетні. Якщо вже бюджетні знайти досить важко. Питання частково може бути вирішене засобами Фонду. Але держава таки має повернутися до лісівників обличчям. Бо ж це стосується не тільки лісівників і лісової галузі. Це питання функціонування й сільського господарства, й безпеки територіальних громад. Тому ситуацію, яка склалася, треба вирішувати спільно. І фінансово – в тому числі.

– Ми все частіше чуємо про те, що Україна потерпає через всихання соснових деревостанів. Що робити? Як боротися із цією проблемою?

– Безперечно, ми бачимо вихід у заготівлі тих дерев, які сьогодні перебувають у зоні ризику. Кожен лісгосп, кожна область бореться з цією проблемою системно. Хочу подякувати лісівникам за те, що вони одні з небагатьох, якщо не єдині, бачать і розуміють масштаби впливу шкідників на ліс і реально щоденно з нею борються. Ми шукаємо можливості, аби привернути додаткову увагу до цієї теми і суспільства, і відповідних органів. І мати підтримку. В багатьох громадах ця проблема є зрозумілою і суспільство на неї реагує адекватно, разом шукаючи методи боротьби зі шкідниками. Ми ініціюємо зміни до нормативної бази. Адже багато існуючих правил, законів не дають можливості адекватно та швидко реагувати на такі виклики. Ми вже подали до Кабінету Міністрів зміни до Санітарних правил, вони перебувають на затвердженні у центральних органах влади. Спільно з фахівцями Міністерства екології створили робочу групу для того, щоб адаптувати ці зміни. В чомусь бачимо розуміння, в чомусь – дискутуємо. Але я переконаний: найближчим часом ми вийдемо на відповідне рішення. Хочемо внести до парламенту зміни до закону, яким регулюється «час тиші». Це питання також одне з нагальних, адже це суттєво зменшує можливість виконання робіт саме в той час, коли вони дуже потрібні. Забирати деревину можна у «період тиші» при проведенні рубок головного користування і заборонено – під час проведення рубок санітарних.

Дивна річ. Санітарні рубки проводяться у певний час у всьому світі. Бо це пов’язано з відповідними природними циклами в шкідників, а от в Україні цю роботу проводити неможливо…

Думаю, зміни мають відбутися. І вони дадуть можливість працювати у відповідний спосіб.

– Знову ж таки хочу повернутися до питання, яке минулого року набуло неабиякого резонансу: перспектива можливої приватизації лісгоспів та створення концесії. Ці питання досі на часі чи залишили вже таку думку? І взагалі: чи випрацювана реальна стратегія розвитку лісової галузі?

– Усі ці питання є дискусійними. І в суспільства, і в органів влади немає єдиної думки стосовно того, як же має розвиватися лісова галузь. Указом Президента, який вийшов наприкінці минулого року, було доручено випрацювати стратегію розвитку лісової галузі і програму її розвитку на певний період. Робота відбувається.

Але питання доцільності концесії, приватизації, того, як має виглядати управлінська, організаційна та фінансова структура галузі, обговорюється досі. Ми підготували свої пропозиції. Для цього створили робочу групу, яка напрацювала стратегічні бачення Агентства лісових ресурсів України. Підготували ряд законопроектів, які на виконання цієї стратегії могли б бути прийняті Верховною Радою і 13 лютого будемо брати участь у виїзному засіданні Аграрного комітету Верховної Ради України, яке відбуватиметься у Львові. Ми готуємося до цієї події. Очікуємо багато рішень, які будуть оформлені у законопроекти, що дадуть можливість лісовій галузі розвиватися. Наша позиція стосовно приватизації чітка і незмінна. Ми проти приватизації, проти будь-яких видів концесії в лісовій галузі, принаймні, на цьому етапі, бо вважаємо, що це містить серйозні ризики щодо втрати галузі взагалі, та й лісового господарства в окремих випадках. Так само вважаємо, що недоцільно створювати єдину господарську структуру при Кабінеті Міністрів, яка б сконцентрувала в собі всі економічні повноваження. Та господарська структура, яка сьогодні існує у формі лісгоспів, є базовою, на її основі можна здійснювати відповідні реформування.

Розуміємо, що сьогодні важливо чітко розподілити функції. Безперечно, важливою буде функція контролю. Але, на жаль, екологічна інспекція, яка мала б виконувати таку функцію, на сьогодні, як на мене, здійснює її не в повній мірі. Міністерство екології і природних ресурсів також стосовно цього має свою думку. Там також відбуваються реформи. І, безперечно, контролюючий орган має бути поза системою лісового господарства.

Наразі політику галузі формує Міністерство аграрної політики. Добре чи погано, це вже інше питання. Але сьогодні так є. І саме Міністерство аграрної політики має можливість впливати на долю лісової галузі загалом.

– Позаяк ми говоримо про політику лісової галузі, то хочу запитати: в історії нашої держави був період, коли діяло окреме Міністерство лісового господарства. Як на мене, це – логічно. Хоча Україна і позиціонується як держава аграрна, але лісова складова у нашій країні теж досить вагома. А останнім часом про Україну лісову чути більше, ніж про Україну аграрну. На вашу думку, чи можлива ситуація, коли лісова галузь буде повноцінно відстоювати свої питання, маючи профільне міністерство і вийшовши з-під «опіки» аграрників?

– Якщо вже говорити про глибинні проблеми, то дійсно – ключова проблема почалася тоді, коли ми втратили статус Міністерства, потім Комітету. Тобто рівень проблематики, яка могла б вирішуватися набагато ефективніше, з кожним таким кроком знижувався. Разом із цим накопичувалися питання, які в певний час вийшли назовні одразу і всі. Так, початок треба шукати саме в цій частині. Коли було профільне міністерство, то, будучи членом Кабінету Міністрів, міністр лісової галузі міг ставити питання одразу на високому рівні і вони вирішувалися дуже швидко. Чи це було ефективно? Думаю, так. І для галузі, і для держави загалом. Така система існує досі в Білорусі – і порядок у лісовій галузі там набагато кращий, ніж у нас. Ми ж цей статус втратили, а поступово докотилися до того, що сьогодні маємо. А це ж не просто статус, це не просто становище в суспільстві, це можливість оперативно, системно, грамотно вирішувати питання, які сьогодні маємо. Сьогодні і лісівники, і Агентство обмежені в своїх ініціативах, бо всі вони можуть виходити тільки через Міністерство аграрної політики. Кожна проблема, яку ми піднімаємо, чи то положення, чи фінансування, – чи якийсь інший напрямок – має пройти через своєрідний «фільтр» МінАПК. Я не хочу критикувати Міністерство аграрної політики, це не моя функція, але в Міністерстві дуже багато роботи і складно розраховувати, що наші проблеми будуть у пріоритетних.

– Володимире Нальковичу, в одному з інтерв’ю ви зауважуєте, що варто відкинути іноземні практики реформування лісової галузі як зразки для розвитку української. Що ви мали на увазі? Невже нам не підходить жодна з уже протоптаних доріг?

– Не зовсім так. Вважаю, що принципів, які є в європейських країнах, Україна має дотримуватися. Підходи, вимоги до розвитку лісового господарства в Україні мають бути такими ж, які є в світі. Але я вважаю, що Україна є унікальною державою, як і будь-яка інша, і в географічному плані, і в економічному, і в плані розвитку. І приймати однозначно ту чи іншу модель, яка була ефективна в тій чи іншій державі, в Україні не можна. Давайте проаналізуємо, щоб не бути голослівними. Ось ми говорили про досвід Латвії. Але Латвія – це фактично одна наша Волинська область. Одна ресурсна область з точки зору розміщення лісів. Структура власності на ліси в Латвії різна. Половина там – у державній власності, а половина – приватна. Навести порядок у єдиній господарюючій системі на такій невеликій території, яка і географічно, і природно однакова, набагато простіше. У Латвії на півдні, сході, заході ліси однакові і функція у них однакова, чого не скажеш про Україну. Та й Латвія – країна з досить високим рівнем політичної та правової культури. Чого, на жаль, також немає в Україні. Так само ми можемо сказати про Словенію або стратегії інших маленьких країн. Якщо візьмемо Польщу, яка, напевно, найближча нам, – країна з перехідною економікою, найближча за територією, площею лісів, то вона суттєво відрізняється від нас географічно. Там ліси фактично розміщені в одній зоні. Там немає степу, лісостепу, там немає наших проблем Сходу. Тому взяти за основу польську модель, не адаптувавши її до українських реалій, досить складно. У нас більша площа гірських лісів, маємо поліську складову з її питаннями. І кожна українська територія має свою специфіку. Тому загальний або окремий досвід якоїсь держави ми можемо прийняти тільки з точки зору принципів і підходів. Можемо щось запозичити, але скопіювати – ні.

А головне – що питання правової культури, яке характерне для країн Заходу, для України поки не є притаманним. Деякі рішення, які ефективні в умовах високої правової культури і низького рівня корумпованості суспільства, в Україні можуть мати зовсім різні наслідки. Я про приватизацію і таке інше.

Ризики великі і ми маємо їх враховувати, коли прийматимемо рішення щодо реформування. Це я і мав на увазі.

– Отож, ви вважаєте, що приватних лісів в Україні не має бути?

– Можуть бути різні права власності: комунальні, державні, приватні. Але приватні – не за рахунок відчудження лісів держави, а мають формуватися за рахунок того, що приватники будуть вирощувати ліс на своїх землях. Легше забрати вже готовий, вирощений державою ліс, але допустити такого не можна. За рахунок однієї форми власності ми не повинні розвивати іншу. До речі, Латвія пішла зовсім іншим шляхом. Вони повернули ліс тим, хто зміг довести, що та чи інша територія, вкрита лісом, була у власності родини до 39 року. Ми в Україні цього зробити не можемо і цим також відрізняємося від країн Балтії.

В Україні вже є території, де на людських паях відбулося заліснення. Вважаю, що це і є прообраз того приватного лісу, який може існувати в нашій державі, але це все має бути виписано у правовому полі. Можливо, варто навіть ввести якісь преференції для тих, хто буде заліснювати свої низькопродуктивні землі сільськогосподарського призначення, переводити їх у лісовий фонд і працювати як із лісом. Це було б нормальною практикою.

– Раніше низькопродуктивні землі намагалися перевести у держлісфонд. А тепер так не буде?

– Є різні землі. Це можуть бути паї чи землі запасу. Сьогодні громади отримали можливість розпоряджатися цими землями і це правильно. Думаю, нам потрібно буде попрацювати із Верховною Радою над правовим механізмом переведення земель із сільськогосподарського призначення у лісогосподарське. І щоб люди могли скористатися своїм правом на створення приватних лісів.

Звісно, перемовини з громадами щодо залучення територій для посадки лісу відбуваються постійно. Зараз ця робота ускладнена тим, що маємо перехідний період. От сьогодні був підписаний закон, за яким громади отримали землі, що знаходяться поза межами населеного пункту, але в межах громади. Це землі, якими до цього часу розпоряджалася держава. Безперечно, громади мають дбати, аби ці землі працювали ефективно. І ми працюватимемо тут разом. Чи налагодили ми таку роботу? Напевно, ще не належним чином. Але все в процесі. Та й треба, щоб наші ліси були остаточно закріплені за державою, бо й тут є питання. Установчі документи ще тільки на стадії виготовлення і громади не завжди сприяють нам у цьому процесі та не завжди погоджують межі. Це дуже прикро. Державі треба віддати державне, а громадам – те, що належить їм. Думаю, те, що лісова галузь працює, йде на користь громаді. Бо буває, що завдяки лісовим підприємствам громада й виживає.

– Чи є зараз лісова галузь інвестиційно привабливою?

– Лісова галузь завжди була інвестиційно привабливою. Але хотілося б, аби ці інвестиції, якщо не узгоджувалися, то хоча б попередньо обговорювалися. Бо можна залучити багато інвестицій, але є питання наявності ресурсу та ефективного вкладання коштів. Ефективного як для інвестора, так і для України.

Основне: ми повинні працювати всі разом, аби поглиблювати рівень переробки в Україні. Треба відходити від лісопиляння. Так, наша переробка зараз в основному це – лісопиляння. І ми збільшили цей вид діяльності. Але це вимушений стан – у зв’язку з катастрофічними умовами роботи лісової галузі. Маємо ж створювати умови для розвитку глибинної переробки, виготовляти продукцію, яка б користувалася попитом, у тому числі й за кордоном. Тоді б не стояло питання про мораторій. Але поки такої тенденції немає. І мораторій аж ніяк не вплинув на її появу. Серйозних, ґрунтовних інвестицій у глибинну переробку деревини ми не отримали. Ми залишили ресурс і цим самим збільшили лісопиляння, відтак вивозимо не круглий ліс, а дошку чи брус. Матеріал, який ціни як такої не має. Також дискусійним залишається саме питання доцільності переробки у держлісгоспах. Наразі вона багато в чому рятує. Надалі ж переробка, думаю, буде більше проектом бізнесовим, бо за великим рахунком, більшість лісгоспів не можуть створити повноцінні підприємства переробки із якісним кінцевим продуктом, який би давав відповідні прибутки. Але бізнес має бути не на пилянні. Бо в багатьох випадках ми чуємо: лісгоспи забирають ресурс, а могли б дати для бізнесу. Якщо цей бізнес – пилорама, то ви мене вибачте, нехай він розвивається в лісгоспі і приносить прибуток і користь самому підприємству. Держава від цього виграє.

– Чи є перспектива того, що мораторій на вивезення круглого лісу буде знято? І чи є потреба в цьому?

– Я не бачу такої перспективи. Але коли на внутрішньому ринку буде ефективно перероблятися більшість деревини, то питання мораторію буде просто неактуальним.
– Нещодавно ви підписали наказ про посилення контролю за заготівлею та реалізацією деревини. У зв’язку з чим виникла така потреба?

– Ми провели аналіз, як заготовляється деревина та як вона реалізується. Виникло багато питань. На ринку заготівлі правила необхідно змінювати. Отут уже однозначно треба рухатися до правил, які є в Європі та світі. Є випадки, де ми не можемо залучати підприємців-заготівельників, це високо в горах, де працювати мають виключно працівники лісогосподарських підприємств. Але практика показує, що на відміну від лісгоспівських, більш ефективно у заготівлі працюють наймані бригади. Заготівельники мають отримувати відповідну платню за свою роботу, але й рівень виконання робіт має бути європейським. Що ж до реалізації сировини, то це має відбуватися винятково через прозорі процедури.

– Володимире Нальковичу, час від часу лісівники кидаються в бій і відстоюють території, які захоплюють бурштиношукачі. Але можливості впливати на ситуацію не мають. Як із цим боротися? Адже замість лісу шукачі місячного каменю залишають страшні пейзажі.

– Лісівники стали заручниками цієї ситуації. Там, де проблема набула загрозливих форм, намагаються з нею боротися разом із правоохоронними органами. Там, де ситуація запущена, ми не те що змушені миритися, але вдіяти нічого не можемо. Один лісничий чи майстер лісу, та навіть із тими ж наявними ресурсами лісової охорони, з наявними мобільними групами, не може протистояти озброєним бригадам агресивних бурштинокопачів. Належним чином охороняти території силами лісової охорони ми не можемо. З цією проблемою в окремих випадках не можуть впоратися навіть нацгвардія, правоохоронні органи. Тут уже держава має приймати комплексні рішення і працювати комплексно.

Як би не парадоксально це звучало, але лісівники в цій ситуації виконують лише роль людей, які надають інформацію щодо пошкоджених площ тим підприємствам, які займаються рекультивацією територій.

– Минулого року досить часто відбувалися мітинги з того чи іншого питання. Як ви вважаєте, це дієві методи?

– Лісівники не звикли мітингувати, вони звикли працювати і зазвичай терпимо сприймають навіть негативні зміни. Але є питання, що стосується кожного колективу, кожного працівника. Коли люди розуміють, що зміни, які нав’язуються, у кінцевому результаті можуть призвести до руйнування системи лісового господарства – отоді вони можуть вийти на вулиці.

Такі заходи були. Профспілки організували попереджувальні заходи в усій Україні – як виклик на невдалу, з їхньої точки зору, спробу реформувати галузь. І ця робота не завершена. Профспілковий з’їзд не закрито, відповіді лісівники так і не отримали. Але вирішувати питання через вулицю, вважаю, – крайній і не завжди ефективний метод. Сподіваємося, нам вдасться через роботу профспілкових організацій, Товариства лісівників, Агентства загалом і кожного колективу зокрема вийти на конструктив і ми будемо почуті.

Усі розуміють, що ситуація складна. Лісівники в багатьох випадках притиснуті до стінки. І розвиток галузі не намічається, і уже не тільки на Сході та Півдні ситуація напружена. Відзначаємо її і в багатьох ресурсних областях. Я вже на початку нашої розмови говорив: ми вперше за багато років не виконали план по лісорозведенню і відновленню лісів. Так, на невеличкий відсоток, але це дуже нездорова тенденція. Якщо вона збережеться, то, безперечно, галузь буде шукати можливості, аби захищати свої права та природний ресурс, за який відповідає.

– А активісти, які виходять із вимогами?

– Є різні моменти. Є конструктивні питання, які ми разом вирішуємо, реагуємо на факти, перевіряємо. Викрити чи запобігти ми готові разом. Є ж активісти, які вважають, що тільки вони розуміються у тому, що і як робити, не зважають на поради інших чи за мету ставлять лише дискредитацію якихось конкретних осіб. То з такими конструктивний діалог неможливий.

– Як підняти імідж лісової галузі?

– Тільки роботою і результатами. Маємо боротися із негативними явищами. Їх не так багато, але вони є і за ними судять про роботу галузі загалом. Ми повинні популяризувати результати роботи лісівників. Увагу суспільства треба привертати до позитивних моментів. До щоденної роботи лісівників.

– Дякую за відвертість.

Інтерв’ю вела
Оксана ЧУРИЛО
«Лісовий вісник» №1-2. 2018 р.

http://lisvisnyk.com.ua/володимир-бондар-ситуація-складна/

Далі...

Пожароопасный период в Приморье начался на месяц раньше из-за "зимней засухи"

В семи районах края зафиксирован небольшой снежный покров

ВЛАДИВОСТОК, 22 февраля. /ТАСС/. Пожароопасный период начался в Приморье почти на месяц раньше, чем обычно, из-за малоснежной зимы, сообщает в четверг пресс-служба Примгидромета.

"В Хасанском, Надеждинском, Уссурийском, Октябрьском, Пограничном, Хорольском, Ханкайском районах снега выпало гораздо меньше нормы. Морозы иссушают почву и создаются весьма благоприятные условия для высокой пожарной опасности. Чаще всего такие условия бывают в середине марта- апреле, а в нынешнем сезоне в Хасанском районе они уже присутствуют. Иными словами, сезон высокой пожарной опасности уже начался в Хасанском районе почти на месяц раньше обычного и он вполне может "распространятся" с юга на север", - сказал глава Примгидромета Борис Кубай, слова которого приводятся в сообщении.

По его словам, ситуация может не меняться до мая включительно. Кроме того, так как снегозапасы увеличиваются от запада к востоку, повышенная и высокая пожарная опасность лесов и ландшафтных территорий может распространяться и далее с юга на север, по мере снеготаяния, вдоль западных границ края.

Ранее ТАСС сообщал, что в нацпарке "Земля леопарда" на несколько недель раньше обычного ввели противопожарный режим, который запрещает посещение парка вне экологических троп и туристических маршрутов. Ввести режим раньше специалистов вынудили малоснежная зима, ветра и сложная пожароопасная ситуация в Хасанском районе. На территории парка сейчас пожаров нет, но палы подступают к охраняемым территориям с сопредельных земель сельхозназначения, которые находятся в аренде, но не используются, заросли сухой травой, замусорены и не подготовлены к пожароопасному периоду. Сотрудники нацпарка круглосуточно тушат огонь вдоль границ "Земли леопарда", в том числе в труднодоступной местности.


Общество

22 февраля, 3:53

Подробнее на ТАСС:
http://tass.ru/obschestvo/4979997

Далі...