ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
28 лютого 2018
Официальная статистика по лесным пожарам 2017 года в традиционный срок не была опубликована
В последние годы официальная годовая статистика по лесным пожарам публиковалась в Единой межведомственной информационно-статистической системе (ЕМИСС) "на 35-й рабочий день после окончания отчетного периода" или чуть раньше этого срока. В 2018 году 35-й рабочий день - это 27 февраля; однако, статистические данные по площадям пожаров за 2017 год пока в ЕМИСС не появились (есть только данные за третий квартал - по сентябрь включительно). На сайте ЕМИСС говорится, что следующее обновление данных ожидается 2 апреля 2018 года:
Вероятнее всего, это связано со сложным и длительным обсуждением того, какую информацию о пожарах показывать, а какую - не показывать, и какие пожары считать произошедшими в охраняемых лесах, а какие - в так называемых "зонах контроля" (то есть фактически в неохраняемых лесах). В системе ЕМИСС, кроме традиционных "площади лесных земель, пройденная пожарами" и "площади нелесных земель, пройденная пожарами", появился еще один показатель - "площадь лесных пожаров, зарегистрированных в зоне контроля лесных пожаров, где решением КЧС и ОПБ субъекта Российской Федерации принято решении о приостановке и прекращении тушения". Однако, соответствующая вкладка пока пуста, никакой информации о площадях не содержит.
Чтобы восполнить нехватку официальных статистических данных о лесных пожарах 2018 года, размещаем на Лесном форуме данные системы ИСДМ-Рослесхоз - форму 4-ИСДМ, содержащую сведения о лесных пожарах на землях всех категорий по данным дистанционного (спутникового) мониторинга. Эти данные могут быть существенно неточными по пожарам малой площади и по тем регионам, где преобладали пожары малой площади; но по крупным и катастрофическим лесным пожарам, которые дают основной вклад в общую площадь, пройденную огнем, спутниковый мониторинг является самым точным и надежным источником данных о площадях лесных пожаров. Так что в целом по стране погрешность дистанционного (спутникового) определения площадей, пройденных лесными пожарами, относительно невелика.
По данным ИСДМ-Рослесхоз (официальной государственной системы дистанционного мониторинга лесных пожаров), общая площадь лесных пожаров в 2017 году в России составила 9,26 миллионов гектаров.
Форма 4-ИСДМ за 2017 год:
http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21985
Вероятнее всего, это связано со сложным и длительным обсуждением того, какую информацию о пожарах показывать, а какую - не показывать, и какие пожары считать произошедшими в охраняемых лесах, а какие - в так называемых "зонах контроля" (то есть фактически в неохраняемых лесах). В системе ЕМИСС, кроме традиционных "площади лесных земель, пройденная пожарами" и "площади нелесных земель, пройденная пожарами", появился еще один показатель - "площадь лесных пожаров, зарегистрированных в зоне контроля лесных пожаров, где решением КЧС и ОПБ субъекта Российской Федерации принято решении о приостановке и прекращении тушения". Однако, соответствующая вкладка пока пуста, никакой информации о площадях не содержит.
Чтобы восполнить нехватку официальных статистических данных о лесных пожарах 2018 года, размещаем на Лесном форуме данные системы ИСДМ-Рослесхоз - форму 4-ИСДМ, содержащую сведения о лесных пожарах на землях всех категорий по данным дистанционного (спутникового) мониторинга. Эти данные могут быть существенно неточными по пожарам малой площади и по тем регионам, где преобладали пожары малой площади; но по крупным и катастрофическим лесным пожарам, которые дают основной вклад в общую площадь, пройденную огнем, спутниковый мониторинг является самым точным и надежным источником данных о площадях лесных пожаров. Так что в целом по стране погрешность дистанционного (спутникового) определения площадей, пройденных лесными пожарами, относительно невелика.
По данным ИСДМ-Рослесхоз (официальной государственной системы дистанционного мониторинга лесных пожаров), общая площадь лесных пожаров в 2017 году в России составила 9,26 миллионов гектаров.
Форма 4-ИСДМ за 2017 год:
http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=21985
Лісова галузь надала звіт
В 2017 році посадили більше дерев ніж вирубали
27-го лютого відбувся публічний звіт заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря з питань діяльності Держлісагентства у 2017 році. Головна новина — у 2017-му році було висаджено ліс на площі майже 54 тис. гектарів. Це означає, що площа відтворення лісів перевищує площу суцільних зрубів (1,5 тис.га).
Іноді представники преси та громадськості обвинувачують лісівників у бездіяльності у розведенні лісів, але, за словами Володимира Бондаря, це відбувається тому, що молоді дерева не можна побачити з аерокосмічних фото, а лише особисто приїхати і впевнитися, що на визначених територіях є садженці, з яких у майбутньому виростуть красиві та зелені ліси.
Керівник додав, що показник створення лісів у 2017 році не досяг запланованого рівня і виконаний на 95 %. Він пов'язує цю обставину з недофінансуванням галузі, особливо у східних та південних регіонах, і звісно ж, ускладненою процедурою отримання земель для лісоразведення у цих областях.
27-го лютого відбувся публічний звіт заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря з питань діяльності Держлісагентства у 2017 році. Головна новина — у 2017-му році було висаджено ліс на площі майже 54 тис. гектарів. Це означає, що площа відтворення лісів перевищує площу суцільних зрубів (1,5 тис.га).
Іноді представники преси та громадськості обвинувачують лісівників у бездіяльності у розведенні лісів, але, за словами Володимира Бондаря, це відбувається тому, що молоді дерева не можна побачити з аерокосмічних фото, а лише особисто приїхати і впевнитися, що на визначених територіях є садженці, з яких у майбутньому виростуть красиві та зелені ліси.
Керівник додав, що показник створення лісів у 2017 році не досяг запланованого рівня і виконаний на 95 %. Він пов'язує цю обставину з недофінансуванням галузі, особливо у східних та південних регіонах, і звісно ж, ускладненою процедурою отримання земель для лісоразведення у цих областях.
Також Агентство прозвітувало про результати боротьби з незаконними рубками.
- З метою інформування громадськості про проведення рубок деревини в лісах, у Держлісагентстві у 2017 році прийнято рішення щодо забезпечення оприлюднення на офіційних веб-сайтах обласних управлінь лісомисливського господарства та постійних лісокористувачів інформації про перелік лісових ділянок, відведених для заготівлі деревини чи санітарних рубок”, — повідомив Володимир Бондар. Таким чином, громадяни, громадські організації та ЗМІ зможуть мати достовірну інформацію щодо того, чи є певна рубка лісу законною, чи ні. Також з метою контролю та перевірки легальності походження лісопродукції створена функція її перевірки за номером бирки або товарно-транспортної накладної.
Також у відомстві зазначили, що з минулого року активізовано роботу щодо лісової сертифікації за міжнародним проектом FSC. Лісова сертифікація, як оцінка ведення лісового господарства, запроваджена з метою забезпечення виконання насадженнями на засадах сталого розвитку економічних, екологічних і соціальних функцій. В Україні отримала розвиток лісова сертифікація за міжнародною схемою Лісової опікунської ради (Forest Stewardship Council - FSC). На сьогодні сертифіковано майже 4 млн. га лісів або 40 % лісів державних лісогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства.
Окрім того, Володимир Бондар наголосив, що однією з пріоритетних галузей є збереження біорізноманіття. У лісах, що належать до сфери управління Держлісагентства, створено майже 3,3 тис. територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 1,3 млн га. «Заповідність підпорядкованих лісів складає 16,4 %. Практично у всіх регіонах заповідність в лісах вища ніж загальнодержавна. Навіть у розвинених країнах запловідність складає 3-5 відсотків.», — сказав він.
У 2017 році, з метою вдосконалення режиму збереження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, Держлісагентством виданий наказ «Про додаткові заходи охорони видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України». Зокрема, доручено на територіях установ природно-заповідного фонду сформувати для вказаних видів охоронні ділянки, забезпечити їх належний облік, розробити відповідні організаційні та лісогосподарські заходи направлені на збереження середовищ їх існування.
Другим важливим завданням, за словами Володимира Бондаря, для Агенства є охорона лісів від пожеж. У 2017 році у лісах підвідомчих Держлісагентству, ліквідовано 2371 пожежу на площі 5474 га, що у 2,5 разів більше, ніж у 2016 році. Однак, незважаючи на критичний стан лісогосподарських підприємств на Сході та Півдні, у пожежнонебезпечний період не було допущено жодної великої лісової пожежі, яка б призвела до надзвичайної ситуації, з гордістю зазначив спікер.
До речі, щодо незаконних рубок. Володимир Бондар підкреслив, що завдяки скоординованим діям державної лісової охорони та правоохоронних органів вдалося збільшити кількість виявлених правопорушень у лісах.
Ключову роль в забезпеченні охорони лісів від лісопорушень відіграє робота 289 постійно діючих рейдових бригад, які створені в кожному лісогосподарському підприємстві. Такими бригадами у 2017 році під час проведення 37 тисяч рейдів було притягнено до адміністративної відповідальності 6,5 тис лісопорушників. Незважаючи на заходи, що вживаються працівниками державної лісової охорони, за оперативними даними обсяг незаконних рубок за 2017 рік склав понад 26 тис. куб.
Заступник голови Агенства повязує таку ситуацію із скороченням чисельності нижньої ланки працівників лісової охорони знов таки через відсутність фінансування з бюджету.
Натомість, керівник відомства повідомив присутнім, що реформа охоронної галузі, окрім іншого, передбачає забезпечення співробітників лісової охорони зброєю, оскільки їх професійна діяльність пов'язана з небезпекою для життя та здоров'я.
З метою підвищення ефективності проведення рейдів з охорони та захисту лісів Держлісагентство доручило у 2018 році відновити контроль за діяльністю рейдових бригад, зокрема, шляхом встановлення GPS-трекерів на транспортні засоби держлісохорони з метою відстеження їх пересування.
Під час публічного звіту заступник Голови Держлісагентства звернув увагу на проблему поширення шкідників та хвороб лісу. З кожним роком стан лісів внаслідок кліматичних змін та антропогенного фактору погіршується, повідомив він. Ліси щороку пошкоджуються шкідниками і хворобами на площі більше 600 тис. га. Катастрофічного розмаху всихання ялинників в усій Європі набуло з 2003 року. На сьогодні обсяги всихання як похідних, так і корінних ялинників Українських Карпат набули стихійних масштабів і продовжують збільшуватись й надалі. Всі ці негативні чинники спричиняють погіршення санітарного стану лісів», - повідомив Бондар.
За його словами, своєчасне проведення заходів з поліпшення санітарного стану в ослаблених і пошкоджених хворобами та стихіями лісах дозволяє запобігати втраті десятків мільйонів кубічних метрів деревини та не допускати безповоротних екологічних і економічних втрат. Ліси, на думку заступника голови Агентства, як і людей, краще оперувати, коли хвороба ще виліковна. Кажуть, що зараз багато журналістів та громадських активістів маніпулюють питаннями санітарних вирубок, достеменно не розбираючись у питанні. Сподіваємося, що Агентство лісових ресурсів виконає свою обіцянку і зробить всю інформацію про свою діяльність максимально доступною і таке “манипулювання” завершиться через можливість дізнатися всі подробиці щодо питань, які традиційно і давно цікавлять ЗМІ.
Під час публічних слухань Володимир Бондар розповів також про плани реформування, які стосуються правої складової, організаційних змін в управлінні лісовою галуззю, приділив увагу розвитку системи електронних торгів та пообіцяв, що Агенство буде вживати заходів щодо покращення відповідного програмного забезпечення та переведення усіх торгів повністю у електронний вигляд. Мова йшла також і про систему електронного обліку деревини, яка успішно впроваджена та функціонує для 73% лісів України. За цей час на міжвідомчому рівні підготовлено Стратегію сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства на період до 2022 року, яка, до речі, викликало активну дискусію у залі.
Головним питанням, яке раз від разу виникало в процесі виголошення звіту, було, звісно, питання бюджетного фінансування лісової галузі. За словами В. Бондаря, з 2016 року держава не виділяє коштів на галузь, і доводиться вирішувати все самостійно, за рахунок власних внутрішніх ресурсів. На наш погляд, можна лише вітати таку динаміку, адже не кожна галузь народного господарства може похвалитися таким станом справ.
Проте, на даному етапі, у лісовій галузі країни накопичилось значна кількість проблем економічного, правового, екологічного, організаційного характеру, котрі мають загрозливу тенденцію до збільшення та ускладнення. Щороку суперечки між зацікавленим сторонами поглиблюються. Натомість, в Україні досі відсутня система державного стратегічного планування лісової галузі, що покликана визначити стратегічні цілі та пріоритети подальшої розбудови сектору, а є лише її проекти. Тобто, на сьогодні немає ані чіткої державної, ані визначеної національної політики у сфері лісового господарства. Такий стан розвитку ситуації вкрай негативно позначається на державному управлінні.
Саме тому ми сподіваємось, що не дивлячись на проблеми та міжвідомчі негаразди Держлісагентство буде впевнено продовжувати заплановані позитивні зміни в галузі та започатковувати новели у управлінні, які поступово зможуть вивести галузь на рівень постійного розвитку. Така перспектива видається нам без сумніву можливою, оскільки, не дивлячись на певні негативні моменти, які існують у лісовий галузі, публічний звіт про діяльність Агентства лісових ресурсів продемонстрував, що галузь розвивається і має безліч перспектив, варто лише направляти її в правильному напрямку. Адже проблеми для мудрого керівництва — це не причина для суму, а заохочення для подальших досягнень як усередині галузі, так і на загальнодержавному рівні.
Марина Галанова
Журналіст
- З метою інформування громадськості про проведення рубок деревини в лісах, у Держлісагентстві у 2017 році прийнято рішення щодо забезпечення оприлюднення на офіційних веб-сайтах обласних управлінь лісомисливського господарства та постійних лісокористувачів інформації про перелік лісових ділянок, відведених для заготівлі деревини чи санітарних рубок”, — повідомив Володимир Бондар. Таким чином, громадяни, громадські організації та ЗМІ зможуть мати достовірну інформацію щодо того, чи є певна рубка лісу законною, чи ні. Також з метою контролю та перевірки легальності походження лісопродукції створена функція її перевірки за номером бирки або товарно-транспортної накладної.
Також у відомстві зазначили, що з минулого року активізовано роботу щодо лісової сертифікації за міжнародним проектом FSC. Лісова сертифікація, як оцінка ведення лісового господарства, запроваджена з метою забезпечення виконання насадженнями на засадах сталого розвитку економічних, екологічних і соціальних функцій. В Україні отримала розвиток лісова сертифікація за міжнародною схемою Лісової опікунської ради (Forest Stewardship Council - FSC). На сьогодні сертифіковано майже 4 млн. га лісів або 40 % лісів державних лісогосподарських підприємств, що належать до сфери управління Держлісагентства.
Окрім того, Володимир Бондар наголосив, що однією з пріоритетних галузей є збереження біорізноманіття. У лісах, що належать до сфери управління Держлісагентства, створено майже 3,3 тис. територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 1,3 млн га. «Заповідність підпорядкованих лісів складає 16,4 %. Практично у всіх регіонах заповідність в лісах вища ніж загальнодержавна. Навіть у розвинених країнах запловідність складає 3-5 відсотків.», — сказав він.
У 2017 році, з метою вдосконалення режиму збереження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, Держлісагентством виданий наказ «Про додаткові заходи охорони видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України». Зокрема, доручено на територіях установ природно-заповідного фонду сформувати для вказаних видів охоронні ділянки, забезпечити їх належний облік, розробити відповідні організаційні та лісогосподарські заходи направлені на збереження середовищ їх існування.
Другим важливим завданням, за словами Володимира Бондаря, для Агенства є охорона лісів від пожеж. У 2017 році у лісах підвідомчих Держлісагентству, ліквідовано 2371 пожежу на площі 5474 га, що у 2,5 разів більше, ніж у 2016 році. Однак, незважаючи на критичний стан лісогосподарських підприємств на Сході та Півдні, у пожежнонебезпечний період не було допущено жодної великої лісової пожежі, яка б призвела до надзвичайної ситуації, з гордістю зазначив спікер.
До речі, щодо незаконних рубок. Володимир Бондар підкреслив, що завдяки скоординованим діям державної лісової охорони та правоохоронних органів вдалося збільшити кількість виявлених правопорушень у лісах.
Ключову роль в забезпеченні охорони лісів від лісопорушень відіграє робота 289 постійно діючих рейдових бригад, які створені в кожному лісогосподарському підприємстві. Такими бригадами у 2017 році під час проведення 37 тисяч рейдів було притягнено до адміністративної відповідальності 6,5 тис лісопорушників. Незважаючи на заходи, що вживаються працівниками державної лісової охорони, за оперативними даними обсяг незаконних рубок за 2017 рік склав понад 26 тис. куб.
Заступник голови Агенства повязує таку ситуацію із скороченням чисельності нижньої ланки працівників лісової охорони знов таки через відсутність фінансування з бюджету.
Натомість, керівник відомства повідомив присутнім, що реформа охоронної галузі, окрім іншого, передбачає забезпечення співробітників лісової охорони зброєю, оскільки їх професійна діяльність пов'язана з небезпекою для життя та здоров'я.
З метою підвищення ефективності проведення рейдів з охорони та захисту лісів Держлісагентство доручило у 2018 році відновити контроль за діяльністю рейдових бригад, зокрема, шляхом встановлення GPS-трекерів на транспортні засоби держлісохорони з метою відстеження їх пересування.
Під час публічного звіту заступник Голови Держлісагентства звернув увагу на проблему поширення шкідників та хвороб лісу. З кожним роком стан лісів внаслідок кліматичних змін та антропогенного фактору погіршується, повідомив він. Ліси щороку пошкоджуються шкідниками і хворобами на площі більше 600 тис. га. Катастрофічного розмаху всихання ялинників в усій Європі набуло з 2003 року. На сьогодні обсяги всихання як похідних, так і корінних ялинників Українських Карпат набули стихійних масштабів і продовжують збільшуватись й надалі. Всі ці негативні чинники спричиняють погіршення санітарного стану лісів», - повідомив Бондар.
За його словами, своєчасне проведення заходів з поліпшення санітарного стану в ослаблених і пошкоджених хворобами та стихіями лісах дозволяє запобігати втраті десятків мільйонів кубічних метрів деревини та не допускати безповоротних екологічних і економічних втрат. Ліси, на думку заступника голови Агентства, як і людей, краще оперувати, коли хвороба ще виліковна. Кажуть, що зараз багато журналістів та громадських активістів маніпулюють питаннями санітарних вирубок, достеменно не розбираючись у питанні. Сподіваємося, що Агентство лісових ресурсів виконає свою обіцянку і зробить всю інформацію про свою діяльність максимально доступною і таке “манипулювання” завершиться через можливість дізнатися всі подробиці щодо питань, які традиційно і давно цікавлять ЗМІ.
Під час публічних слухань Володимир Бондар розповів також про плани реформування, які стосуються правої складової, організаційних змін в управлінні лісовою галуззю, приділив увагу розвитку системи електронних торгів та пообіцяв, що Агенство буде вживати заходів щодо покращення відповідного програмного забезпечення та переведення усіх торгів повністю у електронний вигляд. Мова йшла також і про систему електронного обліку деревини, яка успішно впроваджена та функціонує для 73% лісів України. За цей час на міжвідомчому рівні підготовлено Стратегію сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства на період до 2022 року, яка, до речі, викликало активну дискусію у залі.
Головним питанням, яке раз від разу виникало в процесі виголошення звіту, було, звісно, питання бюджетного фінансування лісової галузі. За словами В. Бондаря, з 2016 року держава не виділяє коштів на галузь, і доводиться вирішувати все самостійно, за рахунок власних внутрішніх ресурсів. На наш погляд, можна лише вітати таку динаміку, адже не кожна галузь народного господарства може похвалитися таким станом справ.
Проте, на даному етапі, у лісовій галузі країни накопичилось значна кількість проблем економічного, правового, екологічного, організаційного характеру, котрі мають загрозливу тенденцію до збільшення та ускладнення. Щороку суперечки між зацікавленим сторонами поглиблюються. Натомість, в Україні досі відсутня система державного стратегічного планування лісової галузі, що покликана визначити стратегічні цілі та пріоритети подальшої розбудови сектору, а є лише її проекти. Тобто, на сьогодні немає ані чіткої державної, ані визначеної національної політики у сфері лісового господарства. Такий стан розвитку ситуації вкрай негативно позначається на державному управлінні.
Саме тому ми сподіваємось, що не дивлячись на проблеми та міжвідомчі негаразди Держлісагентство буде впевнено продовжувати заплановані позитивні зміни в галузі та започатковувати новели у управлінні, які поступово зможуть вивести галузь на рівень постійного розвитку. Така перспектива видається нам без сумніву можливою, оскільки, не дивлячись на певні негативні моменти, які існують у лісовий галузі, публічний звіт про діяльність Агентства лісових ресурсів продемонстрував, що галузь розвивається і має безліч перспектив, варто лише направляти її в правильному напрямку. Адже проблеми для мудрого керівництва — це не причина для суму, а заохочення для подальших досягнень як усередині галузі, так і на загальнодержавному рівні.
Марина Галанова
Журналіст
Ліси Монастирищини незаконно вивозять за кордон
А захисникам лісу готові переламати хребет та проломити череп.
Тривалий час активісти Монастириського району ведуть боротьбу з незаконною та напівзаконною вирубкою місцевих лісів. Зважаючи на те, що роками контролюючі і правоохоронні органи закривали очі на масштаби вирубки лісу, місцеві жителі логічно підозрюють, що за цим промислом стоять впливові люди з різних ешелонів влади.
Активна боротьба з незаконною вирубкою лісів розпочалася після Революції гідності, тобто протягом останніх кілька років, пише Номер 1
– Довгий час наша боротьба на громадських засадах була безрезультатною, адже всі заяви, куди б ми не зверталися, завершувались звичайними відписками. Зараз у Монастириськах сталися певні зміни, які мають кардинально все виправити. До такого висновку приходжу, спостерігаючи за роботою працівників монастириської поліції, яких віднедавна очолив новий керівник. Почалася чесна і відкрита співпраця громадськості з поліцією, все відбувається згідно із законом, що для нас є дуже приємно, бо раніше ми билися, немов об стіну, – розповіла жителька Монастириськів, триразова чемпіонка СРСР з футболу Ірина Ванат.
Протягом кількох днів через Монастириська постійно курсували великотоннажні транспортні засоби, вщент набиті деревиною.
– Спершу ми не могли визначити, у яких напрямках їздять ці ДАФи і МАНи, адже вони були завантажені як обробленим деревом, дровами, так і різною сировиною. Коли почали розпитувати людей, що й до чого, виявилось, сировину звозили на територію колишнього колгоспу, що на околиці міста, а вже звідти готову продукцію розвозили у різних напрямках. Очевидно, до залізниці, де вантажили у вагони та, за моєю інформацією, вивозили за кордон, адже вона саме підходить під класифікацію «на експорт», – повідомила пані Ірина.
Завантажені автомобілі громадські активісти намагалися контролювати, але не було можливості їх зупинити та перевірити супроводжуючі документи, а зайти на територію складування деревини не дозволяли, бо це, як казали ті, хто там працював, – приватна територія. До певної міри пролити світло вдалося 7 лютого.
– Близько обіду я йшла додому. На ділянці дороги м. Монастириська та «Фільварками» випадково побачила транспортний засіб марки ДАФ, що стояв на узбіччі дороги без водія та на включених мигаючих «стопах», кузов якого був завантажений лісовою продукцією. Викликала поліцію. Незадовго після приїзду працівників правоохоронних органів на місце стоянки автомобіля з’явився водій фури з двома представниками. Коли попрохали водія показати пакет документів (водійське посвідчення в тому числі), один із його представників категорично заборонив вчиняти такі дії, – розповіла пані Ірина.
«Йому байдуже, тому що він… з Гончарівки!»
У присутності поліцейських у бік активістки почали лунати погрози (і це зафіксовано на відео).
– Незнайомий чоловік, який супроводжував водія, обіцяв мені “переламати хребет”, “проломити череп”. І ще лунало багато інших погроз, поєднаних із вульгарщиною та агресією. Цей чоловік наголосив, що йому відомо, де я проживаю та якою дорогою йду додому, тому уникнути покарання від нього мені не вдасться. На численні зауваження поліцейських дана особа не реагувала, зазначаючи, що йому байдуже, бо він… родом із села Гончарівка, – пригадує той день Ірина Ванат.
Як вдалося дізнатись у місцевих мешканців, село Гончарівка на Монастирищині – особливе. Ходить легенда, що під час набігів монголо-татар багато жінок і дівчат цього села ними були зґвалтовані. Потім народжувалися діти неукраїнської зовнішності, з неєвропейським розрізом очей. Саме через це чоловіки з Гончарівки вважають себе якимось особливими і для деяких із них українські закони не писані. Чи має історичне підтвердження ця легенда, нам не відомо, але всі ми маємо жити за законом і дотримуватись Божих заповідей незалежно від того, мешканець ти Монастириськів, Тернополя чи Гончарівки. А ось із цим в осіб, які мали відношення до автомобіля, вщент набитого лісом, були проблеми.
– Після тривалої дискусії поліція все-таки змогла ознайомитися з документами на транспорт і завантажену продукцію. Виявилось, що накладна на перевезення товару містить чіткі порушення, бо число на документі було нечитабельне та затерте, а зовнішній вигляд свідчив про неодноразове попереднє її використання. Цей факт було зафіксовано на фото- та відеоносії як речовий доказ. На запитання, звідки і куди везуть завантажений товар, було зазначено, що зі складу, проте з якого саме, чоловік повідомити відмовився. Що цікаво, двоє осіб, які супроводжували водія, по-різному відповіли на запитання, куди везуть дерево. Один повідомив, що деревина його, і він везе її до себе додому, інший – що товар їде за межі Монастириськів в інше місто, – розповіла Ірина Ванат.
Жінка, провівши власне розслідування, виявила, що йдеться саме про склад на території колишніх цехів колгоспу. Оскільки ця територія не закріплена за жодним міським підприємством, жінка разом із правоохоронцями та офіційним представником Монастириської міської ради навідалися на місце, звідкіля вивозили деревину.
– Територія складу належить міській раді, податки зі здійснення господарської діяльності на ній, за моєю інформацією, не сплачувались, тому на законних підставах її хотіли оглянути. Люди, які там працювали, дізнавшись про наш візит, сіли в автомобіль і поїхали у невідомому напрямку, закривши вхідну браму на колодку, хоча до того ліс звозили і вдень, і вночі. Однак ми виявилися настирливими і нам вдалося оглянути територію з іншого боку. Всередину теж не потрапили, адже вона була огороджена сіткою, але навіть ззовні були вражені масштабами, де зберігалася ця лісова продукція, – переповіла побачене мешканка Монастириськів.
«За оборудками стоїть організована злочинна банда із впливових людей»
Нині цією справою активно займаються монастириські поліцейські (з цього приводу їм написано чотири заяви), які, щоправда, до з’ясування обставин чомусь не затримали транспортного засобу, завантаженого деревиною.
– У мене був вибір: пройти і «не побачити» автівки з деревом або зробити так, як того вимагала моя совість. Чим це все закінчиться – не знаю, але впевнена, що жалкувати про свій вчинок не буду, тому що мені це все вже дуже і дуже набридло. Красти у людей – це гріх, а коли це робиться під час війни – це важкий потрійний гріх. Зважаючи на масштаби оборудок із деревиною, можу сміливо говорити, що за цим стоїть організована злочинна банда із впливових людей, яка сформувалася не тільки в Монастириському районі. Зараз саме той час: або ми – їх, або вони – нас. Дякую всім, хто зі мною, це тільки початок! – заявляє Ірина Ванат.
Активні жителі Монастириськів сподіваються, що новій поліції спільно з депутатським складом міської ради і небайдужими громадянами району, які теж почали повідомляти про незаконні вирубки лісів у їхніх селах, таки вдасться вивести людей, які займаються незаконним промислом деревини, на чисту воду, незалежно від їхньої партійної приналежності та займаних посад. А що влада має відношення до корупційних схем, пов’язаних із монастириським лісом, у місцевого населення сумнівів немає. Всі ниточки ведуть через Монастириське комунальне лісогосподарське підприємство, у власності якого перебувають ліси колишніх колгоспів району, нагору – до районної верхівки. Але це вже тема іншого журналістського розслідування…
Жінка, провівши власне розслідування, виявила, що йдеться саме про склад на території колишніх цехів колгоспу. Оскільки ця територія не закріплена за жодним міським підприємством, жінка разом із правоохоронцями та офіційним представником Монастириської міської ради навідалися на місце, звідкіля вивозили деревину.
– Територія складу належить міській раді, податки зі здійснення господарської діяльності на ній, за моєю інформацією, не сплачувались, тому на законних підставах її хотіли оглянути. Люди, які там працювали, дізнавшись про наш візит, сіли в автомобіль і поїхали у невідомому напрямку, закривши вхідну браму на колодку, хоча до того ліс звозили і вдень, і вночі. Однак ми виявилися настирливими і нам вдалося оглянути територію з іншого боку. Всередину теж не потрапили, адже вона була огороджена сіткою, але навіть ззовні були вражені масштабами, де зберігалася ця лісова продукція, – переповіла побачене мешканка Монастириськів.
«За оборудками стоїть організована злочинна банда із впливових людей»
Нині цією справою активно займаються монастириські поліцейські (з цього приводу їм написано чотири заяви), які, щоправда, до з’ясування обставин чомусь не затримали транспортного засобу, завантаженого деревиною.
– У мене був вибір: пройти і «не побачити» автівки з деревом або зробити так, як того вимагала моя совість. Чим це все закінчиться – не знаю, але впевнена, що жалкувати про свій вчинок не буду, тому що мені це все вже дуже і дуже набридло. Красти у людей – це гріх, а коли це робиться під час війни – це важкий потрійний гріх. Зважаючи на масштаби оборудок із деревиною, можу сміливо говорити, що за цим стоїть організована злочинна банда із впливових людей, яка сформувалася не тільки в Монастириському районі. Зараз саме той час: або ми – їх, або вони – нас. Дякую всім, хто зі мною, це тільки початок! – заявляє Ірина Ванат.
Активні жителі Монастириськів сподіваються, що новій поліції спільно з депутатським складом міської ради і небайдужими громадянами району, які теж почали повідомляти про незаконні вирубки лісів у їхніх селах, таки вдасться вивести людей, які займаються незаконним промислом деревини, на чисту воду, незалежно від їхньої партійної приналежності та займаних посад. А що влада має відношення до корупційних схем, пов’язаних із монастириським лісом, у місцевого населення сумнівів немає. Всі ниточки ведуть через Монастириське комунальне лісогосподарське підприємство, у власності якого перебувають ліси колишніх колгоспів району, нагору – до районної верхівки. Але це вже тема іншого журналістського розслідування…
Володимир Бондар розповів про відтворення лісів, відкриття даних лісової галузі та заповідність
Сьогодні відбулося представлення публічного звіту за 2017 рік заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимира Бондаря.
На початку він коротко охарактеризував стан лісового господарства України. «Звіт Держлісагентства враховує показники, які досягли більше 300 державних лісогосподарських підприємств. Наше відомство опікується лише 73% лісів держави. І про стан цих лісів ми можемо звітувати», - наголосив Володимир Бондар.
Заступник Голови Держлісагентства спершу надав уточнені дані щодо відтворення лісів у 2017 році, що становить майже 54 тис. га. «Іноді представники громадських організацій звинувачують лісівників у бездіяльності. Звичайно, можливо з аерокосмічних знімків ці маленькі саджанці і не видно, але якщо ви виїдете у наші ліси, то зможете побачити як піклуються та доглядають за ними лісівники. Щоб через 5-10 років ділянки з саджанцями перетворилися у справжній ліс», - підкреслив він.
За словами Володимира Бондаря, у 2017 році вдалося створити нових лісів на площі 1,7 тис. га, однак, через відсутність бюджетного фінансування та ускладненою процедурою отримання земель цей показник не досяг запланованого.
«Частина від загального об’єму лісовідновлення складає природне поновлення, а саме 18,5 тис. га. Це пояснюється прийнятим курсом на поетапний перехід від суцільних до поступових та вибіркових систем рубок, як це відбувається в європейських країнах. Наприклад, такі області як Львівська та Івано-Франківська з минулого року першими започаткували такий перехід», - наголосив заступник Голови відомства.
Він також звернув увагу на те, що через збільшення санітарних рубок, які відбуваються задля недопущення поширення «біологічної пожежі» в лісах, викликаною масовим поширенням короїдів, - припиняється заготівля деревини в порядку рубок головного користування.
Окрім того, Володимир Бондар звернув увагу на проблему порівняння законних рубок з незаконними. «Дуже часто, коли люди бачать планову заготівлю деревини на певній ділянці, то одразу говорять, що це незаконна рубка. Тому ми закликаємо всіх – перевіряйте інформацію», - сказав він.
Для можливості перевірки забезпечено оприлюднення на офіційних веб-сайтах обласних управлінь лісового та мисливського господарства постійних лісокористувачів інформації про перелік лісових ділянок, відведених для проведення рубок головного користування, рубок формування та оздоровлення лісів та інших рубок, пов'язаних і не пов'язаних з веденням лісового господарства. Окрім того, висвітлюється інформація про проведення санітарних рубок.
«На офіційномувеб-сайтіДержлісагентства діє рубрика «ВІДКРИТІ ДАНІ». Кожен може ознайомитися з реєстрами лісорубних квитків, які видаються для здійснення рубок у лісах, знайти інформацію щодо сертифікованих лісів, ознайомитися з планами лісонасаджень лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління відомства. А також перевірити легальність походження лісопродукції», - повідомив Володимир Бондар.
Як один із методів підтвердження невиснажливого для природи лісокористування, заступник Голови відомства навів приклад запровадження лісової сертифікації, яку проводять незалежні аудитори.
«В Україні достатньо високий процент сертифікованих лісів за міжнародною схемою Лісової опікунської ради (FSC). На сьогодні сертифіковано майже 4 млн га лісів або майже 40%. Наявність сертифікату підтверджує високий рівень ведення лісового господарства. Процес сертифікації є добровільним і досить коштовним, але роботи у цьому напрямку будуть продовжені», - наголосив він.
Також Володимир Бондар розповів про заходи зі збереження біорізноманіття. «У лісах, підпорядкованих Держлісагентству, створено майже 3,3 тис. територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 1,3 млн га. Заповідність підпорядкованих лісів становить 16,4%. Практично у всіх регіонах заповідність в лісах вища ніж загальнодержавна», - підкреслив заступник Голови відомства.
2018-02-27 14:07:31
Санітарні рубки потрібні, але цим питанням намагаються маніпулювати, - Володимир Бондар під час публічного звіту
Під час публічного звіту за 2017 рік заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар поінформував про охорону та захист лісів.
Він звернув особливу увагу на те, що з кожним роком санітарний стан лісів України внаслідок кліматичних змін та антропогенного фактору погіршується.
«Площа всихання ялинників у Карпатському регіоні на сьогодні склала понад 36 тис. га. Активізувалось масове всихання соснових насаджень, особливо в Поліському регіоні. У 2017 році виявлено осередків активного всихання сосни на площі 120 тис. га», - повідомив він.
З метою напрацювання шляхів та заходів щодо подолання надзвичайної ситуації, викликаної масовим всиханням лісових насаджень, підготовлено обґрунтовані матеріали щодо внесення змін до Санітарних правил в лісах України стосовно забезпечення виконання санітарними рубками своєї основної мети – оздоровлення насаджень.
«Ми не маємо наміру, як зараз нам закидають «під виглядом боротьби з короїдом рубати здорові дерева». Це абсолютна нісенітниця! Нашим завданням є врятувати ліс для наших нащадків. Так, дійсно правда, що для того, щоб припинити поширення шкідників потрібно рубати не лише вже всохші дерева, а й ті дерева, в які лише заселився короїд. Потім же на цих місцях висаджувати нові здорові дерева», - наголосив Володимир Бондар.
Він підкреслив, що необхідність проведення санітарних рубок, це не видумка лісівників – всі санітарно-оздоровчі заходи мають наукові обґрунтування.
«Це дуже вузькопрофільні питання, якими зараз намагаються маніпулювати. Я вкотре хочу апелювати до досвіду країн Європи у цьому питанні. Там лісівник йде попереду хвороби. І якщо він бачить, що крона дерева вже починає сохнути, то він одразу видаляє це дерево з лісу. Тим самим, не даючи заразити здорові дерева. Так, це вимушені заходи, але вони потрібні», - зазначив Володимир Бондар.
Окрім того, заступник Голови Держлісагентства повідомив, що у 2017 році в лісах підвідомчих підприємств ліквідовано 2371 пожежу на площі 5474 га, в тому числі верхових – 1060 га. Це в 2,5 рази більше за кількістю та в 5 разів за площею у порівнянні з 2016 роком. Середня площа однієї пожежі зросла вдвічі та склала 2,3 га. Збитки від лісових пожеж склали 43,8 млн гривень.
«У 2017 році сталося 92 лісові пожежі з площею понад 5 га, що в значній мірі викликано зменшенням профілактичних протипожежних заходів через відсутність бюджетного фінансування лісогосподарських підприємств. Гасіння пожеж в основному здійснювалося із залученням значних сил і засобів ДСНС, в том числі авіації. Незважаючи на критичний стан лісогосподарських підприємств Сходу та Півдня України у пожежонебезпечний період завдяки самовіданній праці лісівників не було допущено жодної великої лісової пожежі, яка б призвела до надзвичайної ситуації», - наголосив Володимир Бондар.
Заступник Голови відомства також розповів про скоєні правопорушення у лісовій галузі та боротьбу з ними.
«Ключову роль в забезпеченні охорони лісів від лісопорушень відіграє робота майже 300 постійно діючих рейдових бригад, які створені в кожному державному лісогосподарському підприємстві. Рейдовими бригадами в 2017 році під час проведення 37 тис. рейдів було притягнено до адміністративної відповідальності 6,5 тис. лісопорушників», - зазначив він.
Як повідомив Володимир Бондар, незважаючи на заходи, що вживаються працівниками державної лісової охорони, за оперативними даними обсяг незаконних рубок за 2017 рік склав понад 26 тис. куб. метрів. Однак, варто зазначити, що у порівнянні з 2016 роком, обсяг незаконних рубок зменшився на 1,7 тис. куб. метрів.
Він звернув увагу на те, що однією із об’єктивних причин ослаблення охорони лісів стало скорочення чисельності нижньої ланки працівників державної лісової охорони у зв’язку із скороченням, а потім і відсутністю бюджетного фінансування. Наприклад, середня площа лісового обходу, що знаходиться під охороною одного лісника (майстра лісу), вже становить 1 тис. га.
«За звітний період було передано більше 2,5 тис. справ щодо незаконних рубок до правоохоронних органів та судів. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 792 посадові особи державної лісової охорони, звільнено – 104, порушено 4 кримінальні справи», - зазначив заступник Голови відомства.
Також Володимир Бондар наголосив, що з метою підвищення ефективності проведення рейдів з охорони та захисту лісів у 2018 році буде посилено відомчий контроль за діяльністю рейдових бригад. Зокрема, шляхом встановлення GPS-трекерів на транспортні засоби держлісохорони з метою відстеження їх пересування.
2018-02-27 15:36:48
27 лютого 2018
Вредителей важно знать в «лицо»
Работа со школьными лесничествами в текущем году – одно из приоритетных направлений деятельности в рамках мероприятий, посвященных 80-летию ФБУ «Рослесозащита».
В третьей декаде февраля в рамках Всероссийской акции «Лесники открывают двери» специалисты отдела защиты леса и государственного лесопатологического мониторинга Филиала ФБУ «Рослесозащита»-«ЦЗЛ Алтайского края» провели лекцию в школьном лесничестве «Хранители леса» на тему: «Вредители посадочного материала лесных культур и молодняков». Будущим лесникам представлена краткая характеристика каждой группы вредителей: корневых вредителей, обитающих в почве (пластинчатоусые, щелкуны, медведки); многоядных вредителей всходов и сеянцев (саранчёвые, слоники и другие); специализированных вредителей молодых культур хвойных пород (побеговьюны, слоники, подкорный сосновый клоп); вредителей листвы и побегов молодых растений (тли, листоеды). Использовался наглядный материал в виде фотографий вредителей и наносимых ими повреждений. Лекцию завершили просмотром видеофильма: «Вредители сосновых молодняков».
Проводя подобные встречи, сотрудники Центра защиты леса помогают ребятам определиться с выбором будущей профессии и, конечно же, надеются, что эта профессия будет связана с лесом.
ФБУ «Российский центр защиты леса»
В Курской области идет подготовка к пожароопасному сезону
Комитетом лесного хозяйства Курской области в целях совершенствования системы охраны лесов от пожаров и повышения ее эффективности, а также своевременной подготовки к пожароопасному сезону 2018 года проводится ряд организационных и проверочных мероприятий.
Создан оперативный штаб комитета лесного хозяйства по охране лесов от пожаров, который координируют всю деятельность на территории лесного фонда области как по контролю за выполнением профилактических противопожарных мероприятий, так и деятельность лесопожарных формирований в случае возникновения лесных пожаров.
В настоящее время ведется подготовка лесопожарной техники, оборудования, инвентаря для использования в случае возникновения возгораний.
Кроме того, в комитете лесного хозяйства Курской области организовано проведение подготовки руководителей и рабочих лесопожарных бригад лесохозяйственных предприятий и Лесопожарного центра, ответственных за тушение лесных пожаров.
Напомним, что в 2017 году пожароопасный сезон на территории региона был открыт 30 марта и начался с массовых выжиганий сухой растительности, в том числе и на землях сопредельных с лесным фондом. Лесной охране и лесопожарным формированиям удалось своевременно ликвидировать все угрозы перехода огня в леса и не допустить возникновения в 2017 году лесных пожаров. Вместе с тем, лесная охрана просит жителей региона быть предельно внимательными и ответственными – не поджигать сухую траву, ведь неконтролируемые палы могут привести к серьезным последствиям и нанести существенный вред не только лесам, но и сами поджигателям.
Департамент лесного хозяйства по ЦФО
http://roslesvesti.ru/v-kurskoj-oblasti-idet-podgotovka-k-pozharoopasnomu-sezonu/
Федеральный штаб по тушению лесных пожаров о предотвращении палов сухой травы
Текущий год характеризуется низким уровнем снежного покрова и активной ветровой нагрузкой в регионах юга Сибири и Дальнего Востока, что создает благоприятные условия для возникновения раньше обычных сроков пожаров на природных территориях в результате нарушений правил пожарной безопасности, в том числе несанкицонированных выжиганий сухой травы.
С начала текущего года на территории Приморского и Забайкальского края, Республики Бурятия, ИСДМ-Рослесхоз зарегистрированы термоточки, идентифицированные региональными диспетчерскими службами лесного хозяйства, как действующие на землях сельхозназначения и иных категорий. Наибольшее количество таких термоточек приходится на Приморский край.
В течение января-февраля 2018 года в результате палов сухой травы, проводимых местным населением, уже возникло 5 лесных пожаров на территории Приморского края и 1 лесной пожар на территории Забайкальского края. 1 лесной пожар в Забайкальском крае и 2 лесных пожара в Приморском крае стали крупными, так как огонь палов сухой травы на сопредельных с лесом территориях зашел в лесной фонд широким фронтом.
27 февраля 2018 года состоялось заседание Федерального штаба по координации деятельности по тушению лесных пожаров. В работе штаба приняли представители Федерального агентства лесного хозяйства, Департаментов лесного хозяйства по Сибирскому и Дальневосточному федеральным округам, ФБУ «Авиалесоохрана», Минобороны России, Минприроды России, МЧС России, Росгидромета, лесных ведомств Приморского, Забайкальского краев, Республики Бурятия, Амурской области и Еврейской автономной области.
В ходе работы Федерального штаба отмечено, что с учетом складывающихся погодных условий, неблагоприятных прогнозов развития пожарной обстановки с учетом человеческого фактора, региональным лесным ведомствам Забайкальского, Приморского краев, Республики Бурятия, Амурской области и Еврейской автономной области необходимо максимально ускорить темпы подготовки к пожароопасному сезону и обратить особое внимание на выполнение требований пожарной безопасности на сопредельных с лесом землях сельхозназначения, госземзапаса, транспорта, населенных пунктов и иных категорий, включая выполнение Постановления Правительства Российской Федерации №807 от 18 августа 2016 г. «О внесении изменений в некоторые акты Правительства Российской Федерации по вопросу обеспечения пожарной безопасности территорий» в части наличия противопожарных барьеров на любых земельных участках, прилегающих к лесу, и постановления Правительства Российской Федерации №1213 от 10 ноября 2015 г. «О внесении изменений в Правила противопожарного режима в Российской Федерации» в части запрета на самовольные выжигания сухой травянистой растительности, стерни, пожнивных остатков, мусора на землях сельскохозяйственного назначения, запаса и иных категорий и Постановление Правительства Российской Федерации №1717 от 30 декабря 2017 года «О внесении изменений в Правила противопожарного режима в Российской Федерации» в части предотвращения природных пожаров на землях сельхозназначения, населенных пунктов, транспорта и иных категорий.
Региональным лесным ведомствам поручено инициировать заседания региональных Комиссий по ЧСиПБ по вопросам своевременного принятия комплекса мер по пресечению палов травы и в целом по обеспечению пожарной безопасности на землях сельхозназначения, населенных пунктов, госземзапаса, транспорта и иных категорий.
Департаментам лесного хозяйства по Сибирскому и Дальневосточному федеральным округам поручено усилить контроль над прохождением процедуры дознания по фактам возникновения лесных пожаров в Забайкальском и Приморском краях.
Решением Федерального штаба по тушению лесных пожаров для предотвращения вспышки палов сухой травы и перехода огня на лесные территории решено поручить органам власти регионов юга Сибири и Дальнего Востока оперативно принять комплекс исчерпывающих мер.
ФБУ «Авиалесоохрана»
Олександр Кватирко: «Сподіваємось, відповідальність за розвиток лісової галузі буде переважати над політичними смаками та симпатіями»
Лісова галузь Волині – під пильним оком активістів, екологів, депутатів різних рівнів, а також – під прицілом журналістської уваги. У сторону лісівників звучить чимало критики. Натомість лісова галузь – одна з небагатьох, яка показує приклад життєстійкості, а лісівники запевняють, що справляються як із виробничими, так і з соціальними завданнями. Тож про позицію лісівників щодо останніх «перипетій», реалії галузі та найбільші проблеми – в інтерв’ю «Волинської правди» з головним лісівником області Олександром Кватирком.
– Розпочнемо нашу розмову з останніх гучних подій. Олександре Михайловичу, у Волиньраді була створена Тимчасова контрольна комісія з питань, які виникають у сфері лісових відносин. Згодом під час сесії голова комісії Анатолій Грицюк озвучив звітну інформацію, де згадував про чимало порушень у роботі державних лісогосподарських підприємств. Як Ви прокоментуєте ситуацію?
– Знаєте, треба подякувати, що депутати створили таку комісію, приділяють нам стільки уваги і таким чином стимулюють до ще активнішої роботи. Єдине, що комісії варто було б спрямувати свої дії у правове русло.
Перш за все, тимчасова контрольна комісія обласної ради, як свідчить Положення про її діяльність, є органом ради. Тому всі висновки і рішення комісії є висновками та рішеннями ради і мають бути офіційними. Натомість так званий звіт, про який ми говоримо, був оприлюднений як додаток до проекту рішення без будь-яких реквізитів та Управління не отримало офіційного висновку.
Зі свого боку управління лісового та мисливського господарства на всі подані комісією запити надало відповіді, але наші офіційні дані в оприлюдненій інформації відсутні.
Більше того, щоб зрозуміти, як нам будувати взаємовідносини у роботі з комісією, управління звернулося за відповідним роз’ясненням до Сектору Державної регуляторної служби у Волинській області. На що ми отримали відповідь про те, що органи місцевого самоврядування, згідно з законодавством, не мають встановлених законом повноважень самостійно проводити перевірки державних лісових господарств. Усі ці документи-відповіді ми оприлюднювали на сайті управління. Але, наголошую, що незважаючи на прикру ситуацію і непорозуміння, які виникли, лісове управління відкрите до співпраці і конструктивного діалогу. Наголошую: конструктивного діалогу щодо обговорень питань лісової галузі, без політики та особистої неприязні.
Сподіваємось, що відповідальність за збереження темпів розвитку та наповнення місцевих бюджетів Волині за рахунок надходжень податків, сплачених лісогосподарськими підприємствами, буде переважати над політичними смаками та симпатіями.
– На Волині лісівників вважають матеріально забезпеченими людьми. Утім паралельно постійно озвучується версія, ніби зараз у лісгоспах створюється штучна видимість благополуччя. Мовляв, про високі зарплати говорять, аби замилити очі, натомість лісгоспи ледве виживають. Якою є реальна картина?
– Щодо зарплат, то вони дійсно дещо різняться у різних лісогосподарських підприємствах. Середня в області в нашій галузі минулого року становила 8 тисяч гривень. У 2016 році цей показник був 6609 гривень. Але є зараз у галузі і зарплати розміром у 5 тисяч. Так, це правда, ми цього не приховуємо і над цим працюємо.
Але, наголошую, серед лісгоспів, немає жодного неприбуткового підприємства. За результатами минулого року, лісгоспами області загалом сплачено податків і зборів майже 250 мільйонів гривень.
Якщо говорити детально: майже 105 мільйонів – до Держбюджету, 78 мільйонів – податки та платежі до місцевого бюджету, а сума єдиного соціального внеску становить 65 мільйонів 993 тисячі гривень.
Чистого прибутку відомчими підприємствами ВОУЛМГ отримано більше 23 мільйонів гривень. То як роботу лісгоспів із такими фінансовими показниками можна назвати неефективною?
– Люди з лісової галузі часто звільняються? Чи є відтік кадрів?
– Знаєте, саме проблема з кадрами для нас – одна з найважливіших. Але, перш за все, не через те, що звільняються ті, хто вже працює, а через те, що важко знайти нових людей. За власним бажанням люди зазвичай не звільняються. На жаль, декого звільнили через порушення в роботі, цього теж ніхто не приховує. Якщо за неповних три роки кількість працівників галузі збільшилася на 450 людей, то про відтік кадрів не може бути мови.
– Олександре Михайловичу, є інформація, що у приміщеннях лісопереробних цехів, заводів, лісгоспів чимало площ орендують підприємці. Мовляв, лісгоспи від цього втрачають, а підприємці мають вигоду. Це справді так?
– Якщо цех орендують, то тільки з дозволу фонду Держмайна, бо він є власником цього майна, а розпорядник – Держлісагентство. Тобто без дозволу ми не маємо права надати в оренду будь-яке приміщення. Те, що підприємці надають лісгоспам послуги на лісопереробці, таке є. І для державних підприємств це вигідно. Адже коли ми сплачуємо державі 75% від прибутку, то планувати власний розвиток і залучати в модернізацію виробництва суттєві інвестиції дуже важко. А вимоги щодо якості лісопродукції не зменшуються!
Проте ми працюємо над цим. Хочу сказати, що Волинь – серед невеликої кількості областей, де, за звітною інформацією Держлісагентства, найвищі показники розвитку переробки.
До речі, у березні плануємо запустити в області три великих деревообробних лінії, які будуть виробляти додатково 10 тисяч метрів кубічних лісу. Це дасть можливість частково відійти від послуг малого бізнесу. Ці лінії будуть працювати у Любомльському, Старовижівському і Камінь-Каширському районах.
– Крім того, що у сторону лісівників зараз летить «каміння критики» від низки депутатів Волиньради, воно не перестає летіти і від представників Національного природного парку «Цуманська пуща». Нещодавно ж це «протистояння» загострилося. Маю на увазі ситуацію, коли на території мисливських угідь ТзОВ «Майдан мисливський» загинув зубр. Згодом з’явилася інформація про те, що представники парку відрубали тварині голову. А незадовго до загибелі зубра «Цуманська пуща» оприлюднювала інформацію про те, що вони за ним спостерігають, що тварині краще і все під контролем.
– Думаю, історія із зубром є логічним завершенням історії щодо рівня професійності адміністрації парку… Від того, що керівництво нацпарку будуватиме свою роботу на постійних звинуваченнях у сторону лісівників, установа краще не запрацює.
А зважаючи на нещодавній кримінальний напад на Ігоря Квача у його кабінеті, нічого, крім побажань швидкого одужання, висловити не можу.
– Яким усе-таки є продовження ситуації із відрубаною головою зубра?
– Справою займаються правоохоронці. В їхній компетенції виявлення та визначення рівня відповідальності людини, яка прийняла рішення відрізати червонокнижній тварині голову.
Це прирівнюється до браконьєрства. Тому збитки, завдані державі такими діями, згідно з таксами, встановленими Кабміном, становлять 130 тисяч гривень.
Питання, окрім правоохоронних органів та лісового управління, тримають на контролі в управлінні екології та природних ресурсів Волинської ОДА, Держекоінспекції. Для мене особисто – принципово простежити за цією справою до кінця.
Хочу додати до теми зубрів. Наразі ми ведемо перемовини з поляками, щоб з їхньої території «Біловезької пущі» завезти цих тварин на Волинь із метою збереження, відновлення популяції та урізноманітнення їх генетичного складу.
– «Цуманська пуща» – це не тільки зубри, але й дуби. Крадіжки такої деревини часто фіксуєте?
– Як Вам відомо, Волинь першою в Україні впровадила електронний облік деревини на всіх держлісгоспах області. З її впровадженням нам набагато легше стало працювати. В тому числі, і лісовій охороні, і рейдовим бригадам.
– Це допомагає у плані виявлення крадіжок?
– Частково. Адже готову продукцію люди дуже рідко крадуть з лісу, бо це вже кримінальна відповідальність. Тоді як самовільна рубка – це лише адміністративна відповідальність. За це «грозить» невеликий штраф – і все. Загалом Ви знаєте, що періодично з’являється інформація про виявлення крадіїв лісу. Але ситуація контрольована. Крадіжок поменшало. Думаю, через те, що експорт лісу-кругляка заборонений, маємо надлишок сировини. Людям легше купити її на аукціоні, ніж красти і мати проблеми. Щоправда, щодо конкретно дубів, то змушені констатувати, що випадки таких крадіжок дещо почастішали. Зокрема, у межах Ківерцівського, Цуманського, Колківського, Старовижівського лісгоспів.
– Ви зауважили про аукціони. Наскільки мені відомо, раніше вони були традиційної форми, зараз – електронної. Як це працює? Що таке електронні торги деревиною?
– Так, цей процес удосконалився через впровадження електронної площадки для продажу деревини. Це той самий аукціон, лише електронний. Він відбувається на базі електронної торгової системи Аграрної біржі. Вважаю, що перевагами продажу деревини в електронному форматі, на відміну від класичних голосових торгів, можна назвати формування прозорості ціноутворення, можливість брати участь у торгах з будь-якої точки України в онлайн-режимі, а також здорову конкуренцію між покупцями. Крім того, електронні торги унеможливлюють появу змови щодо ціни та розподілу лотів.
– Знаю, що Рівненська сірникова фабрика купує волинську деревину для своєї продукції. Для виготовлення чого ще купують ліс Волині?
– Наприклад, для виготовлення фанери (Оржів), купують на меблі, наприклад, «Кроноспан УА» (Нововолинськ), ТОВ «СВІСС КРОНО» у Кам’янці-Бузькій. Цікаво, що і єдине в Україні підприємство, яке виготовляє лижі («Фішер-Мукачево») теж купує ліс з Волині. Проблем з реалізацією продукції наразі не маємо.
– Давайте все ж іще раз повернемося до інформації, оприлюдненої депутатами «лісової комісії». У ній ідеться про те, що у 2016 році у волинських лісах сталося 26 пожеж. Ця цифра відповідає дійсності? Яка ситуація була у 2017 році?
– У 2015 році було багато лісових пожеж. Це стало шоком для всіх. Тоді я тільки приступив до виконання обов’язків. У 2016 році було зафіксовано 23 пожежі, згоріло 17 гектарів лісу. А вже у 2017 році – жодної. Наголошу – жодної! Дуже прикро, що такі речі не озвучують депутати.
У лісі немає нічого страшнішого, ніж пожежа: чи то вогняна, чи то екологічна (маю на увазі короїда).
– Деякі області вже почали використовувати для спостереження за лісами, в тому числі й для моніторингу за виникненням пожеж, новинки техніки. Волинь теж?
– Так. Недавно закупили безпілотник «Фантом-2». Він перебуває на балансі Маневицького держлісгоспу. Дуже шкода, що через відсутність фінансування перестала працювати служба авіапатрулювання. Безпілотник також можемо використовувати для моніторингу за вогняними небезпеками, для обліку звірів, для виявлення бурштинокопачів тощо.
– У боротьбі з бурштинокопачами лісівники теж беруть участь?
– Буду скромним і лише зазначу, що лісівники не стоять осторонь. Фактично вся охорона на території із покладами бурштину – на плечах надзвичайників і лісівників. Але ключову роль тут зіграла командна робота. Якби свого часу не вольове рішення голови облдержадміністрації Володимира Гунчика, якби він нас усіх не об’єднав навколо цієї проблеми, то мали б на Волині, як і на Рівненщині, – 5 тисяч гектарів пошкоджених бурштинокопачами земель. У нас же наразі таких – 16 гектарів. Тут ми тримаємо руку на пульсі, бо мусимо вберегти наші ліси.
Зараз мобілізовуємо всі сили на весняну боротьбу з бурштинокопачами. Сніг зійде, стоятиме вода, а це все, що їм потрібно. До того ж, на Волині бурштин залягає у верхніх шарах ґрунту.
– Ще одна небезпека для лісу – африканська чума диких свиней, яка нині з усіх боків оточила Волинь. Наша область ще не має цієї проблеми?
– Проблема дуже близько, але нас вона іще не торкнулася, тобто зараження диких кабанів на Волині немає. Для людини ця хвороба не страшна. Але свійська тварина теж заражається. І такі випадки у 2017 році були зафіксовані у Камінь-Каширському районі. Лісівники постійно моніторять ситуацію.
– Олександре Михайловичу, які все ж найбільші проблеми зараз у лісовій галузі Волині?
– Найперше – у країні немає єдності щодо подальшого розвитку лісового господарства. Вже третій рік, як узагалі не надходить державне фінансування. Тож, наприклад, менш ресурсні області не можуть навіть повноцінно провести лісовідновлення і берегти ліс від крадіжок та пожеж. Лісова галузь Волині усе одно не має наскільки суттєвих проблем, як, для прикладу, Дніпропетровщина, Херсонщина, Запоріжжя, Одещина.
До речі, у волинських лісівників серед областей України не найвища середня зарплата. Середня по Україні становить 8500 гривень. Тобто наші 8 тисяч середньої зарплати – це показник, який навіть нижчий від загального в державі.
Дуже важлива і кричуща проблема – поширення короїда, масові всихання. Минулого року загальнодержавний показник уражених лісів сягнув майже 300 тисяч гектарів. На Волині зараз маємо приблизно 7 тисяч гектарів всихаючих лісів. При тому, що в рік ми рубаємо близько 5 тисяч гектарів. Проблема також – підвищення кадрового потенціалу. Про це ми вже говорили.
– Декількома словами Ви вже сказали про кількість лісу, ураженого короїдом. Цікавить іще законодавче врегулювання цієї проблеми. Минулої весни лісівники Волині намагалися довести владі і суспільству, що єдина панацея – вирубати хворий ліс, аби убезпечити здорові сосни. Утім, поки вбивця волинських лісів атакує з усією силою, єдину дієву зброю проти нього лісівникам брати у руки – зась. Суцільні санітарні рубки – під забороною. Це питання з того часу зрушило з місця?
– Ні, поки ніяк. Нині діє нова редакція Санітарних правил, котрі показали свою недосконалість в умовах сьогодення. Лісівники України, в тому числі і волинські, внесли на розгляд свої пропозиції щодо їх вдосконалення з метою більш ефективної боротьби з загрозами, що несе верхівковий короїд.
– Волинь має свого представника у Держлісагентстві – заступника цієї структури Володимира Бондаря. Він, певно, теж лобіює вирішення цих питань. І загалом, як його перебування на посаді впливає на лісову галузь області?
– Так, проблема верхівкового короїда йому добре відома. А загалом мусимо визнати, що до волинських лісівників у Держлісагентстві – найбільше уваги. Це, звичайно, для нас тільки плюс і мотивація для ефективної роботи.
– Дякую Вам за відвертість.
Спілкувалася Іванна РУДИШИН
https://pravda.lutsk.ua/олександр-кватирко-сподіваємось-ві/
