ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

28 лютого 2018

Німецька лісова держполітика: один за всіх та всі за одного

Коли державні органи можуть не заважати, а допомагати розвитку лісової галузі.



Зарубіжний досвід успішного розвитку лісового сектору демонструє щонайбільш ефективні реформи, можливі лише за умови тісної взаємодії всіх економічних гравців. Одним з найліпших прикладів такої взаємодії є німецький досвід господарювання у лісовій галузі. Держава є не лише ментором та посередником між приватними власниками, а й активним учасником у плануванні та моніторингу галузі. Німецький уряд створив також найсприятливіші умови для комунікації між бізнесом та громадянським суспільством. Пропоную поглянути, як держава стає ефективним економічним партнером задля досягнення добробуту усіх громадян.

У Німеччині діє повноцінна національна лісова програма, основними принципами якої є: національний суверенітет та відповідальність у використанні лісових ресурсів, партнерство усіх зацікавлених груп, довгостроковий процес планування, розвитку та контролю за лісовою галуззю. Ці принципи реалізуються під контролем державної адміністрації, а основним інструментом лісової політики є правові регламенти: закони та постанови (виконавчої влади).

Федеральний лісовий закон включає в себе інструкції та приписи, які мають функцію законодавчих обмежень з передбаченими санкціями за їх порушення. Головними цілями, що зафіксовані у преамбулі Закону, є правильне ведення лісового господарства задля збереження екологічних функцій та біологічного потенціалу лісу. Цей пункт є дуже важливим, оскільки переводить лісові ресурси з категорії товару у категорію послуг. Довгостроковою метою Німеччини є приведення великої частини лісового господарства до рівня праісторичних екосистем через налагодження природної динаміки життя лісу, яка тісно пов'язана з його біорозмаїттям. Такий експеримент проводиться на землях, що належать державі, тобто стосується третини усіх лісів Німеччини.



Федеральні землі Німеччини за загальною площею лісу

Федеральний закон, основні положення якого продубльовані у регіональних законах земель, регулює обов'язки усіх власників лісів на територіях, де ведеться вирубка. Так, приватні або комунальні лісгоспи зобов'язані у визначені строки проводити висадку нових лісів до тих пір, поки не буде відновлено природне лісовідновлення у повній мірі. Окрім головного закону у лісовій сфері функціонує цілий ряд законодавчих актів: Про лісові посіви, Про лісові втрати та баланси, Про збут деревини, Про мисливство на федеральних землях, тощо.

Іншим важливим елементом лісової політики є інституціональні рамки, які на практиці забезпечують правові угоди між учасниками ринку на всіх рівнях управління галуззю. Згідно Федерального закону, лісове господарство та промисловість є компетенцією федеральних земель. У кожній землі є власний адміністративний орган, який забезпечує інтереси прав власників лісу, здійснює моніторинг та консалтинг сектору. У деяких федеральних землях ці функції виконують відповідні установи у сільськогосподарських питаннях. У Саксонії, наприклад, функції державного управління лісами виконує Земельна лісова президія. Лісова президія координує розробку та впровадження лісової політики, програм розвитку лісового господарства, організовує практичну реалізацію принципів сталого та ефективного розвитку лісового господарства, принципів збереження біологічного різноманіття, проводить консультації для приватних власників лісу. Цей орган також проводить інвентаризацію лісів і є офіційним власником інформації по лісових ресурсах.



Співвідношення хвої та листових порід у гектарах за роками стовбурів

На місцевому рівні власні інтереси також представляють багаточисельні громадські організації та союзи. Загальнодержавною організацією такого типу, яка охоплює усіх учасників ринку та профільні наукові установи, є “Німецька Рада лісового господарства” (DFWR). Інтереси приватних та комунальних власників лісу представляє “Робітниче товариство німецького союзу власників лісу” (AGDW). Лісники мають дві загальнонаціональні організації, які мають представництва в усіх землях: “Союз німецьких лісників” (BDF), який захищає професійні інтереси та є, по суті, профспілкою, а також “Німецький лісовий союз” (DFV), діяльність якого зосереджена на освіті майбутніх лісників.

На локальному рівні управління лісами здійснюють лісові відомства, що мають назву “Forstamt”. Їх функціями є робота з лісогосподарськими сповіщеннями, в яких міститься інформація про заплановані лісогосподарські роботи в державних і приватних лісах. Локальні відомства мають право накладати заборону на незаконну діяльність, контролювати стан лісів, розробляти пропозиції щодо впровадження лісозахисних заходів. Такі організації є первинними осередками екологічного моніторингу лісів Німеччини.

Головним державним стейкхолдером на федеральному рівні є Федеральне міністерство лісового господарства Німеччини. Його повноваження не досить широкі та зводяться здебільшого до сприяння освіті та інвестиціям у лісовому господарстві. Міністерство визначає стратегію використання, охорони та відтворення лісів країни і має консультативну функцію по відношенню до лісових управлінь на рівні федеральних земель.

Отже, досвід Німеччини у державному керуванні лісовими ресурсами є класичним зразком концепції держави як нічного сторожа: влада ніяк не втручається у економічні процеси у лісовому секторі, натомість — створює умови та регламенти для найбільш раціонального використання лісу в інтересах всіх громадян Німеччини. З одного боку, такі умови та регламенти є обов'язковими до виконання, що можна розцінити як обмеження свободи підприємництва. Однак така модель забезпечує досягнення головної мети, що була затверджена у всіх галузевих законах: перетворити ліси Німеччини з економічного ресурсу на екологічний.

Довідка: Площа лісових земель Німеччини складає 10,7 млн га, що відповідає 30% загальної площі держави. Основними сировинними породами є ялина, сосна та модрина — їх запаси складають 1,9 млрд кубометрів. Лісовий ресурс Німеччини відрізняється розмаїттям форм власності на нього: 46% лісів знаходяться у власності приватного бізнесу, 20% — комунальних власників (перш за все, церкви), 31% складає федеральна власність, а 3% — власність федеральних земель. Таким чином, третина усього лісового фонду Німеччини належить державі, а дві третини є приватною власністю.

Ігор Симисенко
журналіст
28 ФЕВРАЛЯ 2018 13:40

У Карпатах всохло 36 тис. га ялинників

З кожним роком санітарний стан лісів України погіршується.

Про це повідомив під час публічного звіту за 2017 рік начальник Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, інформує прес-служба Івано-Франівського ОУЛМГ.

Причини – кліматичні зміни і антропогенний вплив.

«Площа всихання ялинників у Карпатському регіоні на сьогодні склала понад 36 тис. га. Активізувалось масове всихання соснових насаджень, особливо в Поліському регіоні. У 2017 році виявлено осередків активного всихання сосни на площі 120 тис. га», – повідомив Володимир Бондар.
Тому підготовлено обґрунтовані матеріали щодо внесення змін до Санітарних правил в лісах України стосовно забезпечення виконання санітарними рубками своєї основної мети – оздоровлення насаджень.

«Ми не маємо наміру, як зараз нам закидають «під виглядом боротьби з короїдом рубати здорові дерева». Це абсолютна нісенітниця! Нашим завданням є врятувати ліс для наших нащадків. Так, дійсно правда, що для того, щоб припинити поширення шкідників потрібно рубати не лише вже всохлі дерева, а й ті дерева, в які лише заселився короїд. Потім же на цих місцях висаджувати нові здорові дерева», - наголосив Володимир Бондар.

Він підкреслив, що необхідність проведення санітарних рубок, це не вигадка лісівників – всі санітарно-оздоровчі заходи мають наукові обґрунтування.

«Я вкотре хочу апелювати до досвіду країн Європи у цьому питанні. Там лісівник йде попереду хвороби. І якщо він бачить, що крона дерева вже починає сохнути, то він одразу видаляє це дерево з лісу. Тим самим, не даючи заразити здорові дерева. Так, це вимушені заходи, але вони потрібні», - зазначив Володимир Бондар.

14:20, 28 лютого

Доки поліція шукає браконьєрів, ліси Тернопільщини продовжують незаконно знищувати


Поліція продовжує шукати причетних до незаконної вирубки лісів на Тернопільщині, збитки від якої оцінили на мільйони гривень.

Попри те, що в окремих районах Тернопільщини було проведено службову перевірку за фактами несанкціонованої вирубки дерев, місцевому керівництву нелегко притягнути до відповідальності браконьєрів.

Зокрема, голова Монастириської райдержадміністрації Степан Бойко заявив, що в районі, де було виявлено незаконно вирубані ділянки, поки що нікого до відповідальності не притягнули.

— За останній період в районі було проведено низку ревізій. Зокрема ми перевіряли підприємця, який мав ліцензію на вирубку лісу. Тільки не факт, що цей чоловік не вивозить вирубаний ліс в нічний період. Звичайно, ми перевіряємо, знімкуємо територію, проте не знаходили винних у вирубці дерев, — повідомив 28 лютого на засіданні колегії ТОДА Степан Бойко.

Натомість начальник ГУ НП у Тернопільській області Олександр Богомол повідомив, що поліція контролює ситуацію та швидко реагує на звернення громадян, які запримітили несанкціоновані знищення лісових насаджень. Головний поліцейський області заявив, що завдяки досконалій системі передачі повідомлень до поліції, правоохоронці швидко відповідають на заявки від громадян, державних органів, приватних структур.

— Ми маємо достатньо людей для того, щоб контролювати дії поліції щодо реагування на будь-які повідомлення. Це стосується і скарг на те, що в Монастириську транспортом вивозиться ліс. Ми реагуємо на ці запити, виїжджаємо в район та, спільно з лісовим господарством, перевіряємо законність вирубки. Низку осіб, які здійснювали несанкціоновану вирубку, ми виявили, тож ці люди будуть відповідати за свою незаконну діяльність. Тільки в області налічуються й вирубки, здійснені невідомими особами, тож ми шукаємо цих порушників, — поділився Олександр Богомол.

Середа, 28 лютого 2018 15:59

Шкідники-короїди знищують 900 дерев у Ялівщині, - активіст



Сьогодні, 28 лютого, під час сесії міської ради, активіст Сергій Гривко намагався привернути увагу депутатів та мера до катастрофи природного характеру в Ялівщині, де більше 900 дерев уражені шкідниками-короїдами. Про він повідомляє на своїй сторінці у Facebook. За словами активіста, прості цифри покажуть , що буде з "перлиною" нашого міста – Ялівщиною: 

 На 1 ураженому дереві від 5000 шкідників. 900 уражених дерев * 5000 шкідників = 4 500 000 шкідників мінімум ждуть потепління, щоб почати доїдати парк.

400 шкідників знищують 1-не здорове дерево! 4 500 000 / 400 = 11 250 соснових дерев буде знищено шкідниками в Ялівщині!

 На одній сотці землі росте в середньому 6 сосен! 11 250 / 6 = 1875 соток, це 18,75 га лісу буде уражено шкідниками у 2018 році на території Ялівщині! 

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ЛІСІ НА ПОДУСІВЦІ НЕВІДОМІ СПИЛЯЛИ ПОНАД 60 ДЕРЕВ. ФОТО 

 «В 2019 році всі соснові дерева можуть загинути. Такий сценарій реальний за сприятливих умов для шкідників! І якщо не буде ніяких дій громади, депутатів і мера! Якщо громада, депутати і мер будуть прослідувати тільки свої інтереси і не звернуть на це питання уваги то там буде пустир!» - зазначає активіст.

17:57, 28 ЛЮТОГО 2018

700 тисяч сіянців виростили для цьогорічної лісокультурної кампанії в Уманському лісгоспі



Головною лісоутворюючою породою для лісгоспу є дуб звичайний, проте висаджуватимуть також горіх чорний, сосну звичайну та липу дрібнолисту.

Про необхідний запас посадматеріалу на підприємстві подбали заздалегідь, зібравши 4175 кг жолудя дуба звичайного та насіння горіха чорного. Окрім того, уманські лісівники виростили 700 тисяч штук сіянців дуба звичайного для весняної лісокультурної кампанії. Загалом же цього року планують створити 120 га лісових культур.


– Весняна пора – найвідповідальніший період у роботі лісівників, тому завжди йому приділяємо особливу увагу. Найважливіше у лісокультурній кампанії – це вкластися у стислі терміни виконання робіт, адже від цього залежить приживлюваність культур, а відповідно й майбутнє наших лісів, – зазначив директор ДП «Уманське лісове господарство» Іван Назаревич.

У структурних підрозділах зібрано 2600 кг жолудя дуба звичайного, частину якого вже висіяно в розсадниках восени минулого року. Навесні буде висіяно решту заготовлених жолудів, а поки вони ще зберігаються у спеціальних умовах, щоб не втратили здатності до проростання.

Також зібрано 1575 кг насіння горіха чорного. Умови вирощування цієї породи на території підприємства – сприятливі, тож результатами приживлюваності лісівники задоволені. Деревина горіха чорного за своїми характеристиками не поступається дубовій та досягає віку стиглості швидше, ніж дуб.

Окрім того, уманські лісівники віднайшли нові ділянки, які цьогоріч планують заліснити. Таким чином вони мають наміри створити 8,3 га нових лісів на місцях, де раніше вони не росли.

За інформацією обласного управління лісового та мисливського господарства

проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України"


ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

від 10 січня 2018 року N 13
Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України" (далі - проект постанови), а також документи, що додаються до проекту постанови, подані листом Державного агентства лісових ресурсів України від 11.12.2017 N 08-13/9888-17.

За результатами проведеного аналізу проекту постанови та відповідного аналізу регуляторного впливу (далі - АРВ) на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про регуляторну політику) встановлено:

проектом постанови пропонується внести зміни Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.95 N 555.

Як вбачається з АРВ до проекту постанови, його розроблено з метою удосконалення процедури здійснення невідкладних лісогосподарських заходів у всихаючих хвойних насадженнях для підвищення їх біологічної стійкості та запобігання поширенню деградації деревостанів.

Однак проект регуляторного акта не може бути погоджений ДРС у представленій редакції з огляду на нижчезазначене.

Наданий розробником АРВ до проекту постанови не відповідач вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 N 1151 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 13 Методики результати проведення АРВ викладаються письмово згідно з додатком 1 цієї Методики.

У розділі V АРВ "Механізми та заходи, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми" розробником не описано механізм дії запропонованого регулювання з урахуванням основних процесів, які потрібно буде забезпечити як органам влади, так і суб'єктам господарювання для реалізації його вимог. При цьому розробником не враховано, що механізм реалізації регуляторного акта має бути безпосередньо пов'язаний із цілями та очікуваними результатами регуляторного акта, тобто яким чином будуть діяти норми проекту наказу та якою прогнозується ситуація після набрання регуляторним актом чинності. Крім того, розробником не оцінено, які організаційні заходи мають здійснити органи влади та суб'єкти господарювання для впровадження цього регуляторного акта після набрання ним чинності.

У розділі VII АРВ "Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта" відсутнє, власне, обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта.

У розділі VIII АРВ "Визначення показників результативності дії регуляторного акта" розробником не враховано вимоги пункту 10 Методики. Так розробником не наведено додаткових показників результативності регуляторного акта, які безпосередньо характеризують результативність регуляторного акта.

Відповідно до пункту 10 Методики прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом різних періодів після набрання чинності актом, обов'язковими з яких повинні бути:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

кількість суб'єктів господарювання;

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання, пов'язаними з виконанням вимог акта;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання. Окрім цього, відповідно до вимог Методики, необхідно навести не менше ніж три кількісних показники, які безпосередньо характеризують результативність дії регуляторного акта, та які підлягають контролю (відстеження результативності).

Недотримання розробником вимог Закону про регуляторну політику та Методики в частині визначення показників результативності не дозволить в подальшому належним чином провести відстеження його результативності, як це передбачено статтею 10 Закону про регуляторну політику.

На порушення вимог пункту 12 Методики у розділі IX АРВ "Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта" розробником не визначені заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта, а саме, вид даних (статистичних, наукових досліджень або опитувань), які використовуватимуться для такого відстеження.

Також зауважуємо, що прийняття проекту постанови здійснюється не у відповідності з принципом передбачуваності державної регуляторної політики, встановленого статтею 7 Закону про регуляторну політику, якою визначено, що регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 Закону про регуляторну політику, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення проекту.

Проте представлений проект постанови не включений до Плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2017, 2018 роки Державним агентством лісових ресурсів України.

Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду положень проекту постанови та АРВ, встановлено, що проект розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, а саме: збалансованості, ефективності, та передбачуваності, визначених статтею 4 Закону про регуляторну політику, а також вимог статті 8 Закону про регуляторну політику у частинні підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами).

Керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державною регуляторною службою України вирішено:

відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Санітарних правил в лісах України".


Голова Державної регуляторної
служби України

К. Ляпіна

проект постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження пілотного проекту ведення єдиної державної системи електронного обліку деревини"


ДЕРЖАВНА РЕГУЛЯТОРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

від 19 січня 2018 року N 25
Про відмову в погодженні проекту регуляторного акта

Державною регуляторною службою України відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження пілотного проекту ведення єдиної державної системи електронного обліку деревини" (далі - проект постанови), а також документи, що додаються до проекту постанови, подані листом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.12.2017 N 37-31-7/27280.

За результатами проведеного аналізу проекту постанови та відповідного аналізу регуляторного впливу (далі - АРВ) на відповідність вимогам статей 4, 5, 8 і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон про регуляторну політику) встановлено:

проектом постанови пропонується затвердити Порядок впровадження пілотного проекту ведення єдиної державної системи електронного обліку деревини (далі - проект Порядку).

Як вбачається з АРВ до проекту постанови, його розроблено з метою реалізації Концепції, яка затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року N 1408-р "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції створення єдиної державної системи електронного обліку деревини".

Однак, проект регуляторного акта не може бути погоджений ДРС у представленій редакції з огляду на нижчезазначене.

1. Абзацом четвертим пункту 2 проекту Порядку пропонується визначити, що адміністратор системи - державне підприємство, яке не належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління іншими лісокористувачами та визначається на конкурсній основі в порядку, встановленому Мінагрополітики, відповідальне за забезпечення функціонування, збирання, накопичення, обробку та захист інформації про походження, заготівлю та реалізацію деревини постійними лісокористувачами у системі, надання доступу до неї, та яке не здійснює діяльності у сфері лісового господарства.

Водночас у законодавстві України відсутнє визначення відповідного державного підприємства, яке б відповідало вищезазначеному пункту проекту Порядку, що, у свою чергу, створює проблему правової невизначеності і унеможливлює проведення запропонованого конкурсу, та створить додаткові ризики, зокрема, у частині зосередження даних про інформацію у підприємстві з невизначеним статусом та підпорядкованістю.

2. У абзаці п'ятому пункту 2 проекту Порядку пропонується визначити, що користувачі системи - державний орган, органи місцевого самоврядування, постійні лісокористувачі, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, яким надано доступ до системи.

Разом з цим, випливає, що Держлісагентство пропонується прирівняти до звичайного користувача системи.

Проте, запропоноване положення проекту Порядку є таким, що не відповідає основним напрямках дерегуляції та несе за собою додаткове фінансове навантаження та додаткові бюджетні витрати коштів.

3. Правовий статус визначення "інші лісокористувачі", який передбачається абзацом четвертим пункту 2 проекту Порядку, є незрозумілим та не відповідає нормам Лісового кодексу України (далі - Лісовий кодекс). Лісовим кодексом визначено лише два режими користування лісами - постійного лісокористування та тимчасового лісокористування.

Так, відповідно до норм статей 17, 18 Лісового кодексу визначено, що постійні лісокористувачі - спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства і комунальні підприємства, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи, яким надано право постійного лісокористування - у формі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, а тимчасові лісокористувачі -суб'єкти, яким надано право тимчасового лісокористування в цілях та порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

4. Пунктом 6 проекту Порядку передбачається визначити, що Держлісагентство є власником системи.

У свою чергу, відповідно до норм Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" визначено, що захист інформації покладено на власника системи.

Таким чином, за умови визначення у абзаці четвертому пункту 2 проекту Порядку адміністратора системи, а саме підприємства, яке не входить до сфери управління Держлісагентства, є незрозумілим, яким чином буде забезпечено захист такої інформації.

Окрім того, система електронного обліку деревини створюється на основі занесення інформації поколодного обліку заготовленої деревини (порода, кількісні та якісні характеристики), її оприбуткування на основі ТТН - ліс, а також відвантаження відповідно до господарських договорів, що є безпосередньо комерційною таємницею державних підприємств Держлісагентства.

Слід зазначити, що за умови передачі адміністрування такої системи іншим суб'єктам господарювання, які не здійснюють діяльність у сфері лісового господарства, зокрема, існують великі ризики розголошення фінансово-господарської інформації про діяльність державних підприємств та незаконного втручання в господарську діяльність іншими суб'єктами господарювання, що тягне за собою порушення норм Господарського кодексу України.

Підсумовуючи зазначене, проект Порядку потребує доопрацювання з урахуванням вищевказаних зауважень.

Враховуючи вищевикладене, за результатами розгляду положень проекту постанови та АРВ встановлено, що проект розроблено без дотримання ключових принципів державної регуляторної політики, а саме: ефективності, збалансованості та адекватності, визначених статтею 4 Закону про регуляторну політику, а також вимог статті 8 цього Закону у частинні підготовки АРВ з урахуванням вимог Методики проведення аналізу регуляторного впливу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 (зі змінами).

Крім того, під час розробки проекту постанови розробником не дотримано вимог статті 5 Закону про регуляторну політику у частині недопущення прийняття регуляторних актів, які не узгоджуються з діючими регуляторними актами.

Керуючись частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та приймаючи до уваги лист ДРС від 17.10.2017 N 9080/0/20-17 з приводу аналогічних питань, вирішено:

відмовити в погодженні проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження пілотного проекту ведення єдиної державної системи електронного обліку деревини".

Голова Державної
регуляторної служби України

К. Ляпіна

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/DP4476.html

«Батьківщина» виступає за збереження лісосмуг Херсонщини

З ініціативи голови Херсонської обласної ради, очільника міського партосередку «Батьківщини» Владислава Мангера на Херсонщині буде створено Регіональний ландшафтний парк «Гілея».

Як інформує прес-служба Херсонського обласного партосередку, метою створення парку є збереження унікального, найбільшого у світі рукотворного лісу, що виріс на території Олешківських пісків.

«Ліс – це запорука безпечного життя, наші врожаї, відпочинок і туризм. Наше головне завдання – захистити його і зберегти для прийдешніх поколінь», – заявив Владислав Мангер. За наполяганням «батьківщинівця», питання створення національного парку було включено до порядку денного сесії Херсонської обласної ради.

За обсягом ландшафтний парк займатиме майже 89 тисяч га й охоплюватиме території Олешківського, Голопристанського, Каховського районів та Новокаховської міської ради.

На Ізяславщині масово всихають соснові насадження

На сполох забили Ізяславські лісівники




Останнім часом різко погіршився стан лісових насаджень в Ізяславському районі, передає Depo.хмельницький з посиланням на прес-службу ОУЛМГ.

Все більше і швидше починають всихати соснові насадження. У держлісфонді ДП "Ізяславський лісгосп" соснові насадження становлять близько 60% від загальної площі, і таке явище є небезпечним не тільки з погляду втрати деревини, а й ефективного виконання всіх екологічних функцій лісу, що веде до екологічної катастрофи.

Днями спеціалісти провели обстеження об'єктів природно-заповідного фонду, які перебувають у підпорядкуванні лісгоспу та в зоні діяльності національного природного парку "Мале Полісся".

Комісія обстежила понад 374 га насаджень природо-заповідного фонду і виявила процес всихання хвойних насаджень на фоні кліматичних змін та зміни рівня грунтових вод.



"Під впливом еколого-кліматичних факторів відбувається розповсюдження та розмноження стовбурових шкідників, які є носіями збудників дереворуйнівних грибів, що призводить до трахеомікозу хвойних. Виявлено куртини сухих дерев сосни площею до 0,5 га, повнота життєздатних дерев становить до 0,1 га. На деревах виявлено верхівкового короїда середньої та високої ступені заселення. Крім того дерева пошкоджені великим сосновим лубоїдом, синьою сосновою златкою, короїдом-стенографом. В місцях поширення личинкових ходів шкідників наявні ознаки збудників "синяви". Процес всихання - в стадії активного розвитку. За рахунок існуючих осередків всихання та утворення великих кількостей нових похідних осередків відбувається збільшення площ", - кажуть лісівники.

У результаті обстеження виявлено 349,3 га насаджень, які потребують заходів з поліпшення санітарного стану.

Нагадаємо, лісівники Хмельниччини відновили понад 50 тис. га лісу.

Сьогодні 15:15

ДП “Димерський лісгосп”. Всихання соснових насаджень:причини та наслідки.



27-02-2018

Підвищення продуктивності лісів немислиме без здійснення заходів у боротьбі з хворобами і шкідниками, які зменшують продуктивність насаджень, а то й часто зводять нанівець усю роботу з вирощування лісів. Особливо відповідальні завдання стоять перед працівниками Державного Підприємства «Димерське лісове господарство» на сьогоднішній день, оскільки ліси мають велике народногосподарське значення, є джерелом кисню, відіграють водо регулююче значення та ін.

Санітарний стан лісів зумовлений впливом антропогенних і природних факторів. Відомо, що впродовж останніх п’яти років відбулись значні зміни як погодних, так і гідрологічних умов, які спричинили різке виснаження соснових насаджень. Якщо три роки тому всихання носило характер відмирання поодиноких дерев та невеликих їх груп, то сьогодні маємо раптове всихання цілих насаджень, незалежно від віку чи типу їх умов місцезростання. Мотивацією такого глобального лиха є два види шкідників-короїдів, які призводять до швидкої загибелі ослаблених дерев. Це вершинний і шестизубчастий короїд.

Вершинний та шестизубий короїд трапляються повсюдно. Пошкоджують різні види сосен, ялин, рідше смереку, модрину, зрідка ялівець. Зимують жуки під корою і незначна частина личинок і лялечок, які не завершили розвиток до настання холодів. Жуки пробуджуються в першій декаді квітня і поновлюють додаткове живлення в ходах. Літ починається наприкінці квітня за температури повітря 15 – 19 °С, масовий — на початку травня за температури 20 °С. Невдовзі жуки починають закладання нових ходів. Заляльковуються наприкінці травня. Розвиток лялечки завершується за 7 – 16 діб. Новоутворені жуки впродовж 12 – 20 діб додатково живляться у місцях розвитку. При масовому заселенні всихаючих дерев, якщо кора втрачає свіжість, жуки переходять для живлення на інші дерева. За наявності 8 – 10 жуків вони вигризають у корі цілі ділянки

Літ жуків другого покоління відбувається в липні. Повторюється процес утворення камер, відкладання яєць, відродження та живлення личинок, їх заляльковування і утворення жуків, які залишаються під корою до весни. За рік розвивається дві генерації.

Основними ознаками деградації соснових насаджень в результаті поширення стовбурових шкідників з подальшим ураженням судинним мікозом являється інтенсивний характер всихання деревостану (куртинний, суцільний), поширення всихання з півдня на північ, тобто першочергово гинуть дерева на найбільш освітлених узліссях, а також дерева, що з півночі примикають до діючих осередків всихання. Площі осередків всихання коливаються в межах від 0,1 до 2,0 га. Під час всихання крони дерев сосни характеризуються поступовою зміною забарвлення глиці. Так, з початку всихання змінює своє забарвлення з темно – зеленого до світло – зеленого (салатового) майже жовтого, потім рудого. Як правило крона починає всихати з верхівки. Відмерла глиця тривалий час залишається в кроні.

Вищенаведене дає підстави зробити висновок, що кінцевою причиною всихання дерев сосни звичайної є дія комплексу негативних факторів, а саме розмноження та розповсюдження стовбурових шкідників (переважно короїдів) та збудників судинного мікозу (офіостомових грибів) в умовах спалаху масового розмноження перших.

З метою збереження стійкості насаджень, запобігання розвиткові патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками та хворобами, лісівниками ДП «Димерське лісове господарство» проводяться заходи за для збереження хвойних насаджень лісового фонду лісгоспу.

Насамперед, це :

– своєчасне очищення лісосік із укладанням гілок товще 5 см у нижню частину куп, спалювання порубкових решток;

– проведення рубок головного користування, спрямованих на відтворення деревостанів природного походження;

– формування рубками догляду деревостанів мішаного складу;

– своєчасне та термінове вилучення свіжо заселених стовбуровими шкідниками дерев шляхом проведення санітарних вибіркових та суцільних рубок.

Проблема всихання хвойних насаджень досягла критичної точки. І тому, це питання стосується не тільки лісівників ,а й всієї громади. Адже, ліс-одне з найбільших багатств ,якими наділена наша держава. Значення лісу в житті людини дуже велике – це і свіже повітря, і спів птахів та шепіт зеленого листя, і чарівні пахощі лісових квітів і трав, і заспокійлива пісня лісових струмків. І чим дбайливіше, по-господарськи, ми будемо опікуватись ним, тим більшу користь він принесе і нам, і майбутнім поколінням.



Директор ДП «Димерське лісове господарство» В.І.Глущенко