ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 березня 2018

Губернатором Курской области утвержден Сводный план тушения лесных пожаров



Губернатором Курской области Александром Николаевичем Михайловым утвержден «Сводный план тушения лесных пожаров на территории Курской области на период пожароопасного сезона 2018 года», который ранее прошел согласование в Федеральном агентстве лесного хозяйства.

Сводный план тушения лесных пожаров на территории Курской области на период пожароопасного сезона 2018 года это основной документ, в соответствии с которым будут проводиться мероприятия по предупреждению и тушению пожаров не только на территории лесного фонда, но и в лесах, расположенных на землях обороны и безопасности, землях особо охраняемых природных территорий, а также городских лесах.

Департамент лесного хозяйства по ЦФО
01.03.2018

У лісництві прокоментували відео чоловіка, який зняв вирубку лісу у Козлині (АУДІОКОМЕНТАРІ)

Незаконної вирубки лісу біля села Козлин Рівненського району не відбувається, дозвіл на зрізання дерев є. Принаймні, у цьому журналістів UA:Рівне запевнив головний лісничий ДП "Львівський військовий лісгосп" Роман Чуй. Саме це підприємство є користувачем угідь. Зазначимо, що до журналістів звернувся рівнянин В'ячеслав Балецький, він став очевидцем того, як чоловіки із бензопилами різали дерева та складали їх на вантажівку. Зараз це відео, яке надіслав нам свідок, ви бачите на своїх екранах. В'ячеслав Балецький каже, що спробував розпитати лісорубів, хто вони і що роблять, однак ті нічого не розповіли. Між сторонами виникла невелика словесна перепалка, але все завершилось мирно.

В'ячеслав Балевський, очевидець вирубки:

"На 102 дзвонити теж немає сенсу, може це дійсно санітарна очистка лісу. Я ж не спеціаліст у цьому - може це дійсно ліс, який непридатний. Але сильно великі майданчики там утворились для непотрібного лісу. Той, хто любить відпочивати, коли зійде сніг - побачить, наскільки там великі стали площі".

Роман Чуй, головний лісничий ДП "Львівський військовий лісокомбінат":

"Поблизу села Козлин проводиться близько 2-3 санітарних рубок вибірково, зачищаються ці масиви, вибираються тільки сухостійні дерева ,тільки сухостійні, а також лом або вітровалом. Жодного сирого чи сироростучого дерева там в рубку не бралося. Робимо це зимою, щоб потім люди там літом могли спокійно відпочивати, щоб не впала гілка від якоїсь сосни чи ще щось".

Слідкуйте за нами:
Усі відео: https://www.youtube.com/user/PODTPK
Соцмережі:
Facebook: https://www.facebook.com/uarivnetv/
Twitter: https://twitter.com/UaRivne
TELEGRAM: https://t.me/uarivnetv

http://rtb.rv.ua/company/tele/news/2018/03/01/u-lisnictvi-prokomentuvali-video-cholovika-yakij-z/
1.03.2018

Відео сюжет


Лісівники Закарпаття закликають годувати птахів та білок узимку

У зв’язку з посиленням морозів Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства оголошує флешмоб під назвою «Нагодуй птахів взимку».



Співробітники лісгоспів закликають містян та краян підгодовувати птахів і білок. Для цього на території шкіл розташовані годівниці, зроблені й подаровані місту лісівниками та розписані ніжними дитячими руками й майстринями пензлю. Головна мета – підтримка зимуючих птахів на Закарпатті, створення «пташиних столових», пропагування еколого-натуралістичного виховання, стимулювання до прояву активної життєвої позиції, формування у людей поваги до птахів і навколишнього середовища.

Лісівники Міжгірського та Верхньогірського лісгоспів зазначають, що потребують допомоги такі птахи: синиці, дятли, снігурі, дрозди, горобці, ластівки, чижі, снігурі, сойки, сороки, земляки, щиглики, граки, ворони, галки й лебеді. Їх можна погодувати не тільки в лісах, а й у своєму дворі або прилеглому сквері. Для цього можна покласти, наприклад, насіння, крупу, горіхи або ягоди в уже наявну годівницю або повісити нову. Не варто прибивати годівницю до дерева – це спричинить до загибелі дерева. Білочок можна годувати горіхами: кедровими, волоськими, фундуком. Також можна пригостити їх сушеними яблуками і ягодами. Важливо пам’ятати, що білкам категорично не можна давати обсмажені і екзотичні горіхи – бразильський, кеш’ю, кокос, мигдаль.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
Березень 01, 2018

Гори лисіють: як зупинити безжальну вирубку лісів у Карпатах? - Версії

Нині в Україні діє мораторій на експорт лісу-кругляка. Та все частіше йдеться про незаконні рубки і навіть людей зі зброєю. Активісти шукають зраду, а лісівники кажуть, що все під контролем.



Днями у Франківську волонтери Всесвітнього фонду природи WWF провели зустріч Лісової варти – розповіли, як кожен може попередити чи зупинити незаконну вирубку лісу, пишуть Версії з посиланням на Репортер.


Люди тупо крадуть


В Івано-Франківському управлінні лісового та мисливського господарства кажуть, що за минулий рік лісова охорона виявила на Прикарпатті 1,171 млн м3 незаконно зрубаного лісу. Винних шукає поліція, відкрили 17 кримінальних справ, а загалом зареєстрована 141 справа на 7,245 млн грн збитків.


«Це тупо люди крадуть, – говорить начальник відділу лісового господарства, охорони, захисту лісу Роман Поціхович. – Хоча збитки менші, ніж 2016 року, бо тоді було 12 млн грн».

За його словами, співпраця з активістами і громадськими організаціями неефективна, бо ті повідомляють про вже скоєний злочин, коли винних немає і сліду.


«Звертаються через місяць після незаконної рубки, – каже Поціхович. – Якщо ви бачите порушення, одразу зупиняйте порушника, транспортні засоби, дзвоніть на короткий номер, викликайте поліцію. А сьогодні, наприклад, чоловік телефонував, бо ліс йому заважає – в нього часник на городі не росте. У 1950-х той ліс на горбі засадили, а він тепер нагадався, що йому заважає. А люди в селі не дають рубати. І де тут правда?».

Минулого року в області зрубали 936 тис м3, з них 400 тис – головного користування. Ще частина – те, що повалив вітер. Так, у червні за три дні буревії повикорчовували та поламали дерева на площі 700 га. Найбільше постраждали ліси Ворохтянського лісгоспу, де негода пошкодила ліс на площі 212 гектарів. З них на 12 га – суцільні вітровали.


«Тепер вже активісти й до лісників беруться, – додає Роман Поціхович. – А після роботи лісової охорони завжди лишається ліс. Ще такого не було, щоб зрубали і не посадили. Як не цього року, то через рік-два все одно посадять. І він виросте, просто дереву треба 60 років. Активістів зараз багато, літаки літають, люди ходять по гриби, а покажіть, де немає лісу в лісі? Це роздута проблема».

Нині суцільні рубки ведуться на великих площах, каже Поціхович, де ліс був засаджений в 1950-х. Каже, тоді рубали в області по 4-5 млн м3. І ті насадження, які нині маємо, вони всі – 80-річного віку, тож потребують оновлення.

Створити свій заповідник

Волонтери Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) в Україні не такі оптимістичні. Тож пропонують самим слідкувати за тим, що відбувається в лісі. Вони в межах проекту «Лісова варта» навчають волонтерів, аби ті кваліфіковано повідомляли про порушення.




«Є два моменти – як я можу вплинути на проблему, і що я можу зробити, – говорить представник WWF в Україні Андрій Плига. – Фраза «біля села рубають ліс» ні про що не говорить. Без конкретно вказаної точки це нічого не дасть. Тож найкраще – визначити виділи, знайти їх на карті та перевірити видані талони. Сьогодні весь інтернет забитий фотографіями зі зрадою, і потрібно розуміти хоча б основи лісогосподарства, щоб конкретно повідомляти про порушення. А покарати порушників можуть лише правоохоронні органи і про це потрібно пам’ятати».

73 % лісів України належать до Держлісагентства і їхня робота є нині відкритою – плани рубок і талони на рубки можна знайти на сайтах держлісгоспів. А з допомогою квартальної карти лісів, яка віднедавна теж є відкритою, можна визначити ділянку, на якій рубають.

Плига пояснює: зазвичай рубка відбувається в одному з кварталів лісу в межах одного виділу. Межі вирубки позначають спеціальними стовпчиками, на яких вказують інформацію про вирубку. Такі стовпчики ставлять на кутах поворотів. Однак їх може й не бути, якщо виділ – між схилом і річкою. Наприклад, напис 57.22 означає 57-й квартал і 22-й виділ. Знаючи конкретні дані, можна вже вимагати документи від лісгоспу та шукати, чи вони відповідають дійсності і чи є порушення, каже представник WWF.

Ще одна позначка – абревіа­тура на стовпчику – вид вирубки: вибіркова чи суцільна. Варіа­ції можуть бути різними. Ті, що містять літери ГК, – це рубки головного користування, а СР – суцільні рубки.





Визначити точне місце вирубки можна й за допомогою GPS-навігатора. Потрібно обійти з ним характерні точки на зломах, потім з’єднати в полігон і заміряти площу. Таким чином можна буде побачити, чи відповідає вирубка тому, що є на карті.

Активісти кажуть, коли дерева вже зрубані, когось покарати і притягти до відповідальності важко. Тому радять діяти на випередження – вивчати плани санітарних рубок і на місці перевіряти, чи справді дерева всихають. Адже одне з найчастіших порушень – коли здорові дерева видають за хворі і вирубують під виглядом санітарної рубки.

Будь-які рубки, окрім санітарних, віднедавна заборонені на територіях пралісів і заповідників. Тож, якщо дуже хочеться врятувати ліс, можна відстояти визнан­ня його території заказником. Тоді його можна буде вивести із планів рубок. Це не заборонить вибіркові рубки, але припинить суцільні.

Втім, для цього потрібне обґрунтування, що на території є червонокнижні тварини чи рослини, й вирубка лісу створює загрозу їх існуванню. Так вдалося створити Грофанський заказник, що для Прикарпаття стало прецедентом.


«Пишіть волонтерам WWF, там знайдуться біологи, які допоможуть описати флору і фауну, культурно-естетичну цінність, акценти Червоної книги, прописати охоронний режим, – радить Анд­рій Плига. – Бажано, щоб підписав еколог з науковим ступенем. Лісництва йдуть на це неохоче, але є один нюанс – згідно з угодою про асоціацію з ЄС, Україна має збільшити площу природоохоронних територій з 7 % до 16 %».

Боротися треба вчитися

Координатор «Лісової варти» в Івано-Франківській області Олександр Бурсанов, співзасновник туристичного товариства «Карпатські стежки», розповідає, що у селі Черник Надвірнянського району волонтери виявили суцільну рубку біля заповідника «Горгани».


«Горгани мають найвищий ступінь заповідності, там навіть туризм заборонений, є лише еко­стежки. Та туристи ходять все одно, – каже Бурсанов. – Навколо заповідника – буферна зона, де заборонена рубка загального користування. І ми виявили, що там вели лісовідновну рубку, рубали квартали в охоронній зоні».



На місці разом із експертом «Лісової варти» Василем Гаврилюком вони виявили найбільш явні порушення, які можуть стати причиною перевірки. Зокрема потік уздовж русла знищений трелювальним трактором. А на місці рубки позначений лише нижній край, відтак є загроза, що рубка без верхньої межі може вийти далеко за прописані кордони.


«Такі явні порушення виявити просто. І перше, що можна зробити – це фото з місця порушення з геотегом – точним місцем розташування і відправити нам, – говорить Олександр Бурсанов. – Це стане причиною перевірки. Наприклад трелювання порушує і норми національного законодавства, і лісової сертифікації. Ще одне порушення – потік захарастили деревиною, яка гнила, і тим самим отруювала воду, яка потім тече людям».

А минулого тижня волонтери поїхали в Рогатинський район перевірити сигнал про сумнівні рубки. Бурсанов розповідає, що на вирубці лежала зрубана сосна вже з биркою. Коли волонтери пробили її номер на сайті лісового управління, то її дані не співпадали з деревом навіть візуально. Дов­жина була внесена 4 м, а дерево мало мінімум 20. На іншому – не сходилася ні довжина, ні порода. Відтак, тепер волонтери перевірятимуть її законність.




«Ми готові приймати сигнали і перевіряти рубки. Але повідом­лення має бути чітке – з явним порушенням і місцерозташуванням, – говорить Олександр Бурсанов. – Окрім сумнівних рубок, це може бути те ж трелювання потоків, технічне сміття, мастильні плями, лісоруби без захисного одягу. Ми готові виїжджати і перевіряти».


На пост министра лесного хозяйства подобраны "мощные" кандидатуры



Об этом заявил вице-премьер Михаил Русый после доклада главе государства.

– Глава государства поставил серьезные вопросы и упрекнул, что есть ряд недоработок. Поэтому в ближайшее время будет принято кадровое решение по назначению министра. правительством и Администрацией президента подобраны кандидатуры – очень сильные, мощные, – сказал Михаил Русый, передает БЕЛТА.

Он отметил, что все претенденты на пост министра лесного хозяйства – это люди, которые знают лесной комплекс не понаслышке и понимают, как развивать эту сферу с точки зрения экономической целесообразности.

В феврале Александр Лукашенко уволил министра лесного хозяйства Михаила Амельяновича за непринятие действенных мер по борьбе с коррупцией и экономическими правонарушениями в подведомственных организациях.

Позже глава государства объяснил, что на того «стыдно было со стороны смотреть». Была обнаружена коррупционная схема: хорошая древесина документально выдавалась за некондицию и незаконно шла на экспорт.

– Работали целый год по всей стране. Какой это министр? Что я терпеть должен такого министра? На него уже, откровенно говоря, стыдно было со стороны смотреть. Встает вопрос: ты работал или там был повязан с ними, — сказал Лукашенко.


Ольга Бурая, gazetaby.com
Сегодня, 16:30
Фото с сайта fermer1.by


01.03.2018 - Софья Черкасова 
Политика 

Русый: На пост министра лесного хозяйства подобраны очень сильные кандидатуры 

01.03.2018 заместитель премьер-министра Михаил Русый рассказал журналистам, что на пост нового Министра лесного хозяйства страны подобраны «осень сильные кандидатуры». Об этом Русый рассказал в четверг по итогам рабочей встречи с Президентом Республики Беларусь Александром Лукашенко. 

По мнению чиновника, все предложенные главе государства кандидатуры не понаслышке знакомы с лесным комплексом и имеют понятие, как экономически развивать эту область. Напомним, 

15.02.2018 Александр Лукашенко снял с поста главы Минлесхоза Михаила Амельяновича. Поводом стали раскрытые КГБ преступные схемы поставки высококачественного леса под видом некондиции за рубеж.

Источник: https://newsbel.by/03/01/rusyj-na-post-ministra-lesnogo-xozyajstva-podobrany-ochen-silnye-kandidatury/

Лукашенко о Минлесхозе: Бардак полный, взяточник на взяточнике сидит



01.03.2018 в рамках рабочей встречи с заместителем премьер-министра Михаилом Русым Президент Беларуси А.Г. Лукашенко весьма резко охарактеризовал ситуацию в Министерстве лесного хозяйства республики.

Напомним, ранее по итогам встречи Русый рассказал журналистам, что главе государства предложены несколько «очень сильных кандидатур» на пост Министра лесного хозяйства. С этого поста 15 февраля глава государства уволил Михаила Амельяновича.

Говоря о лесной отрасли в стране, Александр Лукашенко выразился так: «Бардак полный, взяточник на взяточнике сидит». Русый, как говорится, тоже «попал под раздачу»: «Тебе тоже дадим оценку, вице-премьер должен был там навести порядок, чтобы мышь не проползла».

Такое негодование белорусского лидера вызвали недавно выявленные коррупционные и «серые» схемы поставок древесины в данной области.

Чому гинуть соснові ліси Полісся та як їх рятувати?


Багато людей міцно пов’язані з лісом, як із сильним, прекрасним і вічним витвором матінки-природи. На жаль, не вічним, і причин тому – кілька. На основі 2,5-річних досліджень у лісах 16 лісгоспів Волині та двох Рівненщини про це розповідають наукові співробітники Поліського філіалу.

Причини. Намагання людини перетворити довкілля під своє розуміння доцільності рано чи пізно обертається якщо не трагедією, то принаймні драмою. Так сталося і з осушуванням боліт – стійка система циркуляції надземних і підземних вод, що забезпечувала сталий рівень річок і озер, тепер уже не здатна забезпечити достатньої водності території. З одного боку ті два градуси, на які підвищилася середня багаторічна температура повітря, обумовили й підвищене випаровування води та дефіцит вологи під насадженнями протягом літніх і осінніх місяців, що призвело до різкого падіння стійкості лісів. З іншого – наявність необмежених запасів таких ослаблених деревостанів та теплі зими зумовили поширення стовбурових шкідників. У певній кількості ці шкідники завжди були у лісі – зокрема, у насадженнях, створених на непридатних для лісуколишніх колгоспних землях, де часто уражалися кореневими гнилями – кореневою губкою або опеньком. Звісно, однопородність лісів та націленість соснового господарства на продуктивність за рахунок їхньої стійкості, надмірна зрідженість лісостанів – теж у переліку причин нинішньої біди. Не менш вагомі – запізнення відповідних служб із визначенням дійсних причин загибелі лісів та низькі темпи ліквідаціїосередків ураження.

Серед шкідників найголовнішим ворогом сосен є верхівковий короїд – жук завдовжки до 3,8 мм, що любить світлі, розріджені деревостани і сонячні узліски. Для того, аби вбити дерево, достатньо 5-10 короїдних сімей, оскільки кожна комаха не лише пошкоджує луб’яні волокна, по яких іде «спадний потік» поживних речовин від крони до кореневої системи, але й приносить на своєму тілі спори офіостомових грибів. Такими спорами насичене лісове середовище, вони вселяються у дерево через будь-яке поранення, але найчастіше їх доставляють туди шкідники. Жуки відкладають яйця (кожна з 6-12 самок у сім’ї може відкласти 50), а спори грибів тим часом проростають. Доки личинка перетвориться на лялечку, а лялечка на жука, грибниця перекриває циркуляцію води у кроновій частині дерева, на зрізі тут – «синя» деревина, а хвоя вже давно втратила свій зелений колір. Через 2-2,5 місяці ще одне покоління жука летить нищити нові ділянки лісів. Саме через невпинне розмноження короїда ліс гине так масово, а завдяки грибам – ще й стрімко, адже міцелій розростається у системі водопостачання, блокує сокорух і дерево вмирає за кілька тижнів. Зрізане дерево з жовтою хвоєю ще матиме не лише живий пеньок, а й нижню частину стовбура, аж доки синява не пошириться до окоренка, а їй на це потрібно до двох місяців.

Видимою ознакою ураження дерева верхівковим короїдом є зміна кольору хвої. Жовта означає, що вже формується нове покоління короїда і розпочався активний ріст міцелію грибів. Рудою хвоя стане через 6-8 тижнів після зараження і це сигналізує, що синявою вже охоплено щонайменше всю верхню половину стовбура, а більшість жуків уже полетіла нищити наступні дерева. У разі заселення на стовбури ще й інших шкідників процес прискорюється.

Але верхівковий короїд – це не єдине лихо. Після нього на сосни, як правило, нападає шестизубчатий короїд. Цей жук більший – до 9 мм довжиною, теж має до п’яти поколінь за рік, полюбляє освітлені місця. Він заселяється у нижню частину дерева і заносить туди спори грибів, тому стовбур вже синіє не лише зверху донизу, а й знизу доверху, синім уже буде і пеньок.

Крім 10 основних видів короїдів та лубоїдів, на сосну напосілися й інші види шкідників. Для середньої частини стовбура є, наприклад, синя соснова златка, яка може нищити дерева як у «співпраці» з верхівковим короїдом, так і самостійно.

Як боротися?

Природні вороги короїдів через свою малочисельність поки що не здатні помітно зменшувати популяції шкідників. Хімічний спосіб боротьби є неефективними через короткий термін і неодночасність перебування жуків на повітрі. Крім високої затратності, хімічна обробка не є вибірковою, вона отруює все середовище. Дещо зменшити інтенсивність розмноження шкідників може дощове прохолодне літо або зима з тривалими 30 градусними морозами.

Поки що єдиним ефективним заходом боротьби з комплексом шкідників та хвороб є ліквідація осередків зараження, видалення «короїдного запасу» з лісу, профілактика розширення осередків і утворення нових, тобто – санітарні рубки. Так зупинено цю біду у Європі Тактика профілактики «йти перед короїдом» реалізується там оперативним видаленням новоутворених осередків. На жаль, у нас це практично неможливо через ряд дозволів, законів, рекомендацій, наказів, приписів, інструкцій та інших паперів, часто недолугих, що регламентують будь-які заходи у лісовому господарстві. На їхнє узгодження витрачаються місяці!

Якраз на стадії утворення першоосередків ураження – кількох дерев, що виділяються на узліску чи біля просіки зміненим кольором хвої – доцільними є вибіркові санітарні рубки. Вчасно і доброякісно проведені (із обов’язковим спалюванням порубкових решток!) вони здатні знищити наявний на них «короїдний запас» і убезпечити від гибелі інші дерева.
Втрати. Через цих шкідників втрачається і матеріальний ресурс, що вирощувався десятками років. Збитки обчислюються мільйонами гривень. Для запобігання подальшим втратам доцільно вчасно забирати з лісу уражені (і тому приречені на вмирання) дерева, ще на стадії світло-зеленої або жовтої хвої, коли стовбур має «синяву» лише у верхній частині. Адже кубометр ділової деревини коштує близько 1300 гривень, а перетворений жуками і грибами на дрова лише 180.

Перспективи. У разі зволікання з вирубкою уражених дерев вони перейдуть до категорії сухих і їхні запаси будуть нарощуватися, а ліси – перетворюватися у мертві. Паралельно будуть утворюватися нові осередки уражених сосняків.

Всихання сосняків Полісся розпочалося 5-7 років тому, масштаби їхнього поточного ураження в чотирьох поліських областях вже перевищили 70 тисяч гектарів. Гинуть також ліси інших європейських країн, зокрема – сусідніх Білорусі та Польщі. У південній частині Білорусі влітку через масове ураження лісів на окремих територіях введено режим надзвичайної ситуації природного характеру та виконано суцільні санітарні рубки на площі понад 20 тисяч гектарів.

Лісове багатство під загрозою і його доля залежить від того, наскільки вчасно і професійно буде виконано санітарні рубки і зупинено розгорання «біологічної пожежі». Звісно, вирубка лісів має супроводжуватися негайним залісненням територій і лісівники справляються з цим завданням. Але зі збільшенням площ їм знадобиться і допомога громад, які теж зацікавлені у тому, аби землі не заростали чагарниками, а вкривалися новими лісами.+

Олена БОРОДАВКА, Василь БОРОДАВКА
23.11.2017

На Івано-Франківщині одні з перших започаткували вибіркову систему рубки лісів



27 лютого відбувся публічний звіт за 2017 рік заступника голови Державного агентства лісових ресурсів Володимира Бондаря.

Про це повідомляє Бартка з посиланням на Івано-Франківську ОДА.

«Звіт Держлісагентства враховує показники, які досягли більше 300 державних лісогосподарських підприємств. Наше відомство опікується лише 73% лісів держави. І про стан цих лісів ми можемо звітувати», - наголосив Володимир Бондар, коротко характеризуючи стан лісового господарства України.

Заступник голови Держлісагентства зазначив, що у 2017 році в Україні відтворено лісів на площі 54 тис. га. «Іноді представники громадських організацій звинувачують лісівників у бездіяльності. Можливо з аерокосмічних знімків ці маленькі саджанці й не видно, але якщо поїхати у наші ліси, то можна побачити як піклуються та доглядають за лісовими культурами наші лісівники. Все заради того, щоб через 5-10 років ділянки з саджанцями перетворилися у справжній ліс», – наголосив Володимир Бондар.

За словами заступника, у 2017 році вдалося створити нових лісів на площі 1,7 тис. га, однак, через відсутність бюджетного фінансування та ускладненої процедури отримання земель, цей показник не досяг запланованого.

«Частина від загального об’єму лісовідновлення складає природне поновлення, а саме 18,5 тис. га. Це пояснюється прийнятим курсом на поетапний перехід від суцільних до поступових та вибіркових систем рубок, як це відбувається в європейських країнах. Наприклад, такі області як Львівська та Івано-Франківська з минулого року першими започаткували такий перехід», - наголосив заступник голови відомства.

Також Володимир Бондар звернув увагу на те, що через збільшення санітарних рубок, які відбуваються задля недопущення поширення «біологічної пожежі» в лісах, викликаною масовим поширенням короїдів, - припиняється заготівля деревини в порядку рубок головного користування.

Окрім того, заступник звернув увагу на проблему порівняння законних рубок з незаконними. «Дуже часто, коли люди бачать планову заготівлю деревини на певній ділянці, то одразу говорять, що це незаконна рубка. Тому ми закликаємо всіх – перевіряйте інформацію», – сказав він.

Для можливості перевірки забезпечено оприлюднення на офіційних веб-сайтах обласних управлінь лісового та мисливського господарства постійних лісокористувачів інформації про перелік лісових ділянок, відведених для проведення рубок головного користування, рубок формування та оздоровлення лісів та інших рубок, пов'язаних і не пов'язаних з веденням лісового господарства. Окрім того, висвітлюється інформація про проведення санітарних рубок.

«На офіційному веб-сайті Держлісагентства діє рубрика «ВІДКРИТІ ДАНІ». Кожен може ознайомитися з реєстрами лісорубних квитків, які видаються для здійснення рубок у лісах, знайти інформацію щодо сертифікованих лісів, ознайомитися з планами лісонасаджень лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління відомства. А також перевірити легальність походження лісопродукції», – повідомив Володимир Бондар.

Як один із методів підтвердження невиснажливого для природи лісокористування, заступник голови відомства навів приклад запровадження лісової сертифікації, яку проводять незалежні аудитори.

«В Україні достатньо високий процент сертифікованих лісів за міжнародною схемою Лісової опікунської ради (FSC). На сьогодні сертифіковано майже 4 млн га лісів або майже 40%. Наявність сертифікату підтверджує високий рівень ведення лісового господарства. Процес сертифікації є добровільним і досить коштовним, але роботи у цьому напрямку будуть продовжені», – наголосив він.

Також Володимир Бондар розповів про заходи зі збереження біорізноманіття: «У лісах, підпорядкованих Держлісагентству, створено майже 3,3 тис. територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею близько 1,3 млн га. Заповідність підпорядкованих лісів становить 16,4%. Практично у всіх регіонах заповідність в лісах вища ніж загальнодержавна», – підкреслив заступник голови відомства.

2018-03-01 17:01:27 

“СтопКор” звернувся до Держагентства лісових ресурсів через нелегальну вирубку та контрабанду лісу в Україні

Активісти «Стоп корупції» звернулись до Державного агентства лісових ресурсів через катастрофічні темпи нелегальної вирубки лісу в Україні. Представники проекту просять керівництво агентства повідомити про вжиті заходи у боротьбі з контрабандою лісу та його незаконною вирубкою з 2015 року по теперішній час. А також інформацію про створення державного фонду розвитку лісового господарства, джерела його наповнення та спрямування коштів з 1 грудня 2017 року до сьогодні.

Про це активісти «Стоп корупції» написали у відповідному зверненні, які передали в Держагентство лісових ресурсів України.



«Нелегальна вирубка лісу в Україні досягла критичного рівня. За деякими оцінками знищено 30% лісу. 23.05.2017 року Президентом України підписаний Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат», яким посилено відповідальність за незаконну вирубку лісу. Реалізація закону буде сприяти збереженню природних цінностей європейського значення, зокрема лісів. Законом України забороняються всі види вирубок, будівництво споруд, прокладка доріг, випас худоби, промислова заготівля лісових продуктів, проїзд транспортних засобів (крім доріг загального користування та служби лісової охорони). За порушення таких вимог передбачається адміністративна відповідальність», – зазначили у зверненні представники «Стоп корупції».



«Ми просимо у керівництва агентства звіт про відстеження результативності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» № 2063- VIII від 23.05.2017;

інформацію стосовно вжитих заходів у боротьбі з контрабандою лісу та його незаконною вирубкою за період з 2015 року по теперішній час;

інформацію про створення державного фонду розвитку лісового господарства, включаючи інформацію про визначені джерела його наповнення та напрями спрямування коштів за період з 1 грудня 2017 року по теперішній час;

інформацію про вжиті заходи із залученням представників громадськості з питань удосконалення розвитку сфери лісового господарства в Україні за період з 30 вересня 2017 року по теперішній час», – додали активісти проекту.



01.03.2018

Олег Сторчоус. Оцінка впливу на довкілля: розвиток законодавства

Протягом грудня 2017 – січня 2018 року сталася низка подій, що прямо пов’язані із розвитком законодавства в галузі оцінки впливу на довкілля. Нагадаю, що відповідний закон «Про оцінку впливу на довкілля» (надалі – Закон «Про ОВД») був ухвалений парламентом 23 травня 2017 року. Згідно з його положеннями, процедура оцінки впливу на довкілля стала обов’язковою до прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою ст. 3 цього Закону. Посилання на текст закону – http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 
Докладний опис процедури виконання положень та причин його прийняття можна знайти тут – https://www.lisportal.org.ua/project-post/84335/

Першою подією стало очікуване набуття чинності з 18 грудня 2017 року коментованим законом. Отже, із цього дня практично всю виробничу діяльність у реальному секторі економіки, включаючи навіть ту, що раніше не підлягала екологічній експертизі, належить оцінювати за європейськими зразками. В галузі лісового господарства до неї потрапили суцільні й поступові рубки на площі понад 1 га (надання висновків у такій діяльності віднесено законом до повноважень Мінприроди), а також лісорозведення на площі понад 20 га, замовлення проектів землеустрою щодо зміни цільового призначення земель с/г призначення (зокрема, малопродуктивних і деградованих) у постійне користування для ведення лісового господарства (в т. ч. під заліснення), інше лісогосподарське освоєння (вирішення цих питань закон покладає на обласні департаменти ОДА).

Другою подією в згаданій сфері стало оприлюднення 22 грудня на Урядовому веб-порталі низки підзаконних актів, прийнятих 13 грудня 2017 року Кабінетом Міністрів України на виконання норм Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, а саме:

а. Постанова №989 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля». Текст тут – http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/989-2017-%D0%BF

б. Постанова №1010 “Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля”. Текст тут – http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1010-2017-%D0%BF

в. Постанова №1026 “Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля”. Текст тут –
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1026-2017-%D0%BF

Варто зазначити, що Постанови №1026 і №989 конкретизують положення ухваленого Закону, який сам по собі є складним для сприйняття, навіть для юристів. Це пов’язано з тим, що текст закону містить у собі значну кількість строків виконання тих чи інших процедур і багато посилань на інші статті закону, що певним чином заплутує застосувача.

Наведений невеликий перелік нормативних актів є вичерпним, оскільки прийняття інших урядових документів Законом «Про ОВД» не передбачене.

Наступним досягненням Мінприроди стало те, що вже у січні 2018 року, із деяким запізненням, таки запрацював Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля (надалі – Реєстр). Посилання на Реєстр тут – http://eia.menr.gov.ua/

Анонс початку роботи Реєстру відмітив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, зазначивши, що «реєстр обмежить контакт чиновника із суб’єктом господарювання, що особливо актуально у контексті боротьби з корупційними проявами. Новий механізм створить належні умови для збереження навколишнього природного середовища. ОВД дозволить зменшити ризики інвесторів, адже вони зможуть оцінити технічні, територіальні альтернативи планованої діяльності та обрати кращий варіант до початку її реалізації».

Перше розміщене повідомлення про плановану діяльність в Реєстрі датоване 18 січня поточного року. Станом на 2 лютого в системі з’явилась інформація від двох «піонерів» – лісогосподарських підприємств Рівненської області, що розмістили власні повідомлення про плановану діяльність – проведення рубок головного користування в межах щорічної розрахункової лісосіки (очевидно, йдеться про РГК 2019 року – із тексту незрозуміло). Зокрема, підрозділами ОДА зареєстровані повідомлення від ДП «Костопільський лісгосп» –

http://eia.menr.gov.ua/uploads/documents/78/reports/ba663947f68745b5525a9422ba1682cb.pdf та ДП «Рафалівський лісгосп» –

http://eia.menr.gov.ua/uploads/documents/96/reports/6a74f1a41b09588a1e65c9fcf2ca2733.pdf

Для детальнішого ознайомлення зі змістом прийнятих нормативів нижче пропонується їх стислий аналіз. Для зручності сприйняття інформація подається стосовно процедури оцінки впливу на довкілля для суцільних або поступових рубок.


І. «Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля» (надалі – Постанова №1026)
Документ визначає передачу суб’єктами господарювання (з урахуванням цільової аудиторії, надалі по тексту скорочено вживається – «лісгосп» або «підприємство», або «суб’єкт господарювання») до Мінприроди або до підрозділів екології ОДА документації для надання висновку з ОВД.

Насамперед кожному лісгоспу доведеться за допомогою електронного цифрового підпису зареєструватися в Реєстрі та створити там власний електронний кабінет.

Реєстрація не має спричинити труднощів: слід обов’язково внести інформацію про повну назву лісгоспу, місцезнаходження, директора, номер телефону, електронну адресу, на яку потім система надсилатиме зворотну інформацію. Також вказується Код організаційно-правової форми лісгоспу (для державних підприємств – 3.1.4.2) та прив’язка до коду адміністративно-територіального устрою http://dovidnyk.in.ua/directories/koatuu. Усі без винятку документи з ОВД стосовно рубок підприємство повинно надалі подавати в форматі PDF на адресу Мінприроди саме через вказаний кабінет.

Також усі документи щодо ОВД (починаючи від повідомлення про ПД, оголошень, заяв, звітів про ОВД, висновків, рішень до інформації про видачу лісорубного квитка) автоматично формуються системою в реєстраційну справу. Документи мають зберігатися у Реєстрі у вільному доступі протягом п’яти років для видачі лісорубного квитка, включаючи весь час проведення рубок. Працівники Міністерства, які вносять документи та інформацію до Реєстру, повинні бути авторизовані в системі. На всі документи, що внесені до Реєстру, накладається електронний цифровий підпис цих працівників.

Цікаво, що система унеможливлює виправлення або заміну вже поданих документів – для заміни чи виправлення потрібно окремо подавати відповідну інформацію.

Для полегшення сприйняття доцільно розмежувати проведення ОВД на декілька процедур, згрупувавши їх за головним документом.

а. Процедура оформлення Повідомлення про плановану діяльність
Першим документом лісгосп має направити до Мінприроди через електронний кабінет Повідомлення про плановану діяльність (надалі – Повідомлення про ПД). Зразок Повідомлення розміщений у Додатку №2 Постанови №1026. Система при цьому автоматично присвоює реєстраційний номер справи (номер надійде на електронну адресу лісгоспу). В подальшому цей номер відображатиметься на головній сторінці Реєстру. Його ж слід вказувати на офіційних документах процедури ОВД.

До речі, у всіх випадках подання лісгоспом документів через електронний кабінет до Мінприроди система автоматично має надсилати повідомлення про їхнє отримання, гіперпосилання на поданий документ.

Мінприроди, в свою чергу, протягом трьох робочих днів із дня надходження від лісгоспу документа в електронному вигляді зобов’язане розмістити його в Реєстрі (тобто здійснити офіційне оприлюднення).

Крім того, якщо фахівцям лісгоспу незрозумілий рівень деталізації інформації, яку слід викласти в Повідомленні про ПД, то закон і коментована постанова надає йому можливість висунути до Мінприроди власну письмову «Вимогу щодо обсягу та рівня досліджень і деталізації інформації», що має бути включена в Повідомлення про ПД. Цей документ (надалі – Вимога) повинен оприлюднюватись одночасно з Повідомленням про ПД. Мінприроди у такому випадку зобов’язане надати такі умови лісгоспу протягом 30 робочих днів із дня офіційного оприлюднення Повідомлення про ПД.

На цьому обов’язки підприємства щодо подання вказаних документів не закінчуються: протягом трьох робочих днів із дня електронного подання Повідомлення про ПД та Вимоги (за наявності), лісгосп повинен буде ще й здійснити так зване поштове подання цих же документів – тобто відправити поштою їх паперові примірники. При поштовому відправленні у Повідомленні слід обов’язково вказати реєстраційний номер справи. Документи направляються поштовим зв’язком (цінним листом) на адресу Мінприроди.

Наступною стадією процедури оформлення Повідомлення про ПД є етап, так би мовити, «місцевого» оприлюднення згаданого документа.

До обов’язків лісгоспу Постановою №1026 віднесено не пізніше трьох робочих днів із дня електронного подання Повідомлення про ПД до Мінприроди опублікувати його в не менше двох друкованих місцевих ЗМІ на вибір самого лісгоспу. Це мають бути ЗМІ, що поширюються в межах тих сільських рад (районів), де заплановані суцільні або поступові рубки.

Крім цього, Повідомлення про ПД також розміщуються підприємством на дошках оголошень сільських рад або в інших громадських місцях на території, де планують проводити рубки. Як альтернативу (оскільки ч. 3 ст. 5 Закону містить частку «або») цього закон дозволяє оприлюднити Повідомлення про ПД в інший спосіб, що гарантує доведення інформації до відома мешканців сільських рад, де відбудуться суцільні чи поступові рубки.

У громадськості є 20 робочих днів із дня офіційного оприлюднення Повідомлення про ПД в Реєстрі, аби надати Мінприроди свої зауваження та пропозиції до планованої діяльності, обсягу та рівня досліджень і рівня деталізації інформації.

Якщо Мінприроди такі зауваження отримує, то в 3-денний робочий термін з дня отримання воно зобов’язане відправити їх лісгоспу для розгляду.

б. Процедура подання Звіту про оцінку впливу на довкілля (надалі – Звіт про ОВД) та Оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля (надалі – Оголошення про ПГО).
Після закінчення наданого громадськості терміну для зауважень і пропозицій (включаючи термін надсилання Мінприроди зауважень на адресу лісгоспу), суб’єкт господарювання зобов’язаний скласти Звіт про ОВД (форма звіту викладена у додатку №5 Постанови №1026).

Водночас лісгосп зобов’язаний розглянути одержані зауваження та пропозиції. При складанні Звіту про ОВД закон пропонує підприємству врахувати їх повністю, частково або обґрунтовано відхилити.

Постанова №1026 вимагає від лісгоспу після стадії подання Повідомлення про ПД подати на адресу Мінприроди в електронному вигляді через електронний кабінет такі документи:

а. оголошення про початок громадського обговорення. Форма цього документа (Оголошення про ПГО) наведена у додатку №4 постанови №1026;

б. звіт з оцінки впливу на довкілля;

в. документи, матеріали, що доводять факт і дату опублікування або оприлюднення в інший спосіб лісгоспом Повідомлення про ПД та Оголошення про ПГО, якщо такі вже опубліковані. Або договір із друкованими ЗМІ про опублікування таких документів;

г. документ, що підтверджує внесення плати за початок громадського обговорення.

Увага! Закон вказує, що висновок із ОВД має надаватися лісгоспу безоплатно. Проте витрати, пов’язані з проведенням громадського обговорення, закон і Постанова №1026 повністю покладає на ініціатора – суб’єкта господарювання. Згідно з постановою №1026, розмір плати має бути затверджений Мінприроди та, очевидно, він буде фіксований. Цей же орган має визначити рахунки спеціального фонду державного бюджету, куди слід перераховувати плату. Станом на 02.02.2018 інформація про видачу відповідного наказу Мінприроди щодо затвердження розміру плати відсутня (автор цієї статті її не знайшов). Тому на даний час повне виконання процедури ОВД в цій частині неможливе.

Звертаю увагу, що коментована постанова вказує, що плата обов’язково вноситься до подання Звіту про ОВД та Оголошення про ПГО на адресу Мінприроди.

Протягом трьох робочих днів із дня електронної передачі документів (Звіту про ОВД та Оголошення про ПГО) Мінприроди розміщує їх у Реєстрі.

Далі, після електронного подання документів, протягом трьох робочих днів:

– лісгосп зобов’язаний здійснити поштове подання цих же документів, із зазначенням реєстраційного номеру справи. Документи направляються поштовим зв’язком (цінним листом) на адресу Мінприроди.

У цей же 3-денний термін лісгосп зобов’язаний опублікувати Оголошення про ПГО на свій вибір у друкованих засобах масової інформації (не менше двох), територія розповсюдження яких – сільські ради, де відбудуться рубки, а також розмістити на дошках оголошень сільських рад або в інших громадських місцях на території відповідних сільських рад, де планується вести рубки, або оприлюднити в інший спосіб, що гарантує доведення цієї інформації до відома мешканців відповідних сільських рад.

Оголошення про ПГО має розміщуватись на дошках протягом всього часу з дня офіційного оприлюднення до завершення строку громадського обговорення (яким чином це забезпечити – закон не вказує).

в. Процедура громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля (надалі – ПГО)
Закон «Про ОВД» визначає, що процедура громадського обговорення починається з дня офіційного оприлюднення Мінприроди Оголошення про ПГО та надання громадськості доступу до звіту з ОВД для ознайомлення.

Виконання цього етапу покладено на Мінприроди та його територіальні підрозділи.

Строк проведення громадського обговорення: мінімум 25 робочих днів, максимум – 35. Громадське обговорення проводиться у двох формах – громадських слухань і надання зауважень і пропозицій.

Закон визначає, що порядок проведення громадських слухань у процесі ОВД встановлює Кабінет Міністрів України. Як вже згадувалось, цей підзаконний акт виданий Урядом 13.12.2017 року за №989. Його назва: «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля» – (надалі – Постанова №989).

Коментованою Постановою визначений особливий суб’єкт процедури громадських слухань, який наділений цією ж постановою правами та обов’язками – це організатор громадських слухань (надалі – скорочено «Організатор ГС»). Цей суб’єкт може мати статус або юридичної особи, або ФОП, та призначається із врахуванням вимог Закону «Про публічні закупівлі». Чомусь Мінприроди визначатиме Організатора ГС лише раз на рік. При чому, закупівлі його послуг здійснюватимуться відповідно до Закону «Про публічні закупівлі».

До Організатора ГС постанова висуває такі вимоги:

  • досвід роботи у сфері охорони довкілля не менше двох років;
  • наявність людських і технічних ресурсів, необхідних для забезпечення проведення громадських слухань (але не конкретизовано, яка це має бути техніка й мінімальна кількість штатних працівників);
  • незалежність, об’єктивність і відсутність конфлікту інтересів щодо проведення майбутніх рубок.

Цікаво, що крім Організатора громадських слухань, зазначений етап може проводити саме Міністерство або його територіальний підрозділ ОДА.

На Організатора громадських слухань покладаються обов’язки, пов’язані з реалізацією цього заходу: він головує на ньому, реєструє всіх (!) учасників ГС у журналі реєстрації (форма журналу затверджена Додатком до постанови №989), реєструє їхні виступи у журналі виступів, забезпечує відео- та аудіофіксацію заходу, готує протокол громадських слухань.

Водночас постановою №989 передбачено, що за відсутності призначеного Організатора громадських слухань цю функцію має виконати або Мінприроди, або його територіальний підрозділ ОДА.

Постанова №989 визначає, що громадські слухання (ГС) проводяться не раніше ніж через 10 робочих днів із дня оприлюднення Мінприроди Оголошення про ПГО.

ГС проводяться під головуванням Організатора, який має забезпечити аудіо та/або відеозапис. Його вважають невід’ємною частиною протоколу ГС, вн має бути підписаний Організатором. Постанова №989 покладає на нього повноваження із ведення ГС (визначає регламент, відкриває процедуру ГС, оголошує порядок денний, надає можливість сторонам (лісгоспу й громадськості) виступити й ставити запитання, підбиває підсумки заходу).

Коментованою постановою визначена процедура ГС: розпочинає головуючий – організатор, далі виступає з доповіддю лісгосп (структура доповіді його представника визначена Постановою), після чого учасники мають змогу поставити запитання представникам лісгоспу. Для запитань і відповідей регламент встановлює Організатор. Передбачена можливість залучення правоохоронних органів для проведення ГС.

Учасники ГС реєструються у журналі виступів (форма встановлена додатком №2). Надання відповідей лісгоспом на поставлені питання обов’язкове. Якщо їх не надають під час засідання, то протягом п’яти робочих днів такі відповіді мають бути надані у письмовій формі на адресу особи, яка поставила запитання (копію відповідей надають Організатору ГС).

Усі зауваження й пропозиції, подані під час ГС усно, мають бути зафіксовані в протоколі ГС. Письмові зауваження й пропозиції реєструються в окремому журналі, форма якого встановлена Постановою №989.

Громадські слухання вважають такими, що не відбулися, лише у двох випадках: не з’явився лісгосп та/або не з’явився організатор ГС. Якщо громадськість не з’явилась – складають відповідний акт, але ГС вважаються такими, що відбулись. Якщо зауважень і пропозицій не надійшло – це вказують у відповідному розділі протоколу ГС.

Підписаний протокол ГС з усіма додатками (або акт про відсутність явки) протягом семи робочих днів після їх проведення передають до Мінприроди, яке протягом трьох робочих днів вносить його до Реєстру.

При розгляді Звіту з ОВД Мінприроди формує у вигляді таблиці всі зауваження й пропозиції, які в подальшому розглядає по суті: враховує повністю, частково або обґрунтовано відхиляє.

Протоколи ГС з усіма додатками й таблиця врахування зауважень включаються Мінприроди до звіту про громадське обговорення (надалі – Звіт про ГО)

Мінприроди готує звіт про ГО та оприлюднює його в Реєстрі протягом трьох робочих днів із дня його прийняття.

г. Процедура надання висновку з оцінки впливу на довкілля (висновок з ОВД)
Висновок з ОВД оприлюднюється Мінприроди та розмішується ним у Реєстрі протягом трьох робочих днів із дня його прийняття. Висновок є обов’язковим для виконання, як є обов’язковими вказані в ньому екологічні умови. Документом визнається допустимість або обґрунтовується недопустимість виконання суцільних або поступових рубок і визначаються екологічні умови їхнього проведення.

Висновок про ОВД враховується при прийнятті рішення про видачу лісорубного квитка на виконання суцільних або поступових рубок і може бути підставою для відмови у видачі лісорубного квитка.

Висновок з ОВД надається лісгоспу безоплатно протягом 25 робочих днів із дня завершення громадського обговорення. До висновку з ОВД додається Звіт про ГО.

Висновок з ОВД дійсний протягом п’яти років. У цей період він може використовуватися для отримання інших документів дозвільного характеру. Забороняється розпочинати рубки без отримання висновку з ОВД.

3. «Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля» (надалі – Постанова №1010)
Прийнятим Законом (ч. 1 ст. 3) визначалося, що «Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України». Саме на виконання цієї норми Закону ухвалена урядова Постанова №1010.

Цим нормативним актом конкретизовано випадки надзвичайних ситуацій, при виникненні яких ОВД не проводиться. Такими подіями визнано лише відновлення окремих конструкцій будівель і споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і відновлення функціонування об’єктів для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їхніх геометричних розмірів.

Про практичні складнощі застосування закону в лісовому господарстві автор поінформував Мінприроди у жовтні 2017 року. Мали сподівання, що міністерство врахує висловлені зауваження щодо необхідності “безоціночного” проведення суцільних санітарних рубок, що мають на меті ліквідацію наслідків верхових пожеж, буре- та вітроломів, сніголамів на площах, що перевищують 1 га.

Однак зауваження не були враховані. Тож ситуацію, що склалася, слід вважати очевидним прорахунком проектантів нормативного акту, оскільки необхідність виконання суцільних рубок для ліквідації стихійних явищ на значних площах не лише доцільна, а й обов’язкова. Жодного логічного й фактичного обґрунтування для проведення громадських обговорень суцільних рубок і розчищення повалених чи знищених стихією насаджень не може бути.

Затягування з виконанням суцільних рубок (тим більше, що проведення ОВД може тривати від 110 до 180 днів) у багатьох випадках завдаватиме прямих збитків лісгоспам (через втрату технічних властивостей деревини, що псується) і державі. Зокрема, у вигляді втрат від сплати нижчих рентних платежів за деревину, що втратила технічні властивості в період вимушеного проведення процедури ОВД, зменшення надходження від сплати інших податків при реалізації деревини тощо.

Тим паче, «Санітарні правила в лісах України» (Постанова КМУ №555) вимагають позачергово проводити в насадженнях, пошкоджених внаслідок аварій і стихійного лиха, заходи з поліпшення санітарного стану лісів. У насадженнях, пошкоджених верховою лісовою пожежею, відвід під санітарну рубку виконується після завершення її гасіння в максимально стислі строки.

Однак, підкреслюю, на сьогодні законодавство зобов’язує лісгоспи проводити процедуру ОВД для проведення ССР понад 1 га навіть стосовно насаджень, пошкоджень верховими пожежами та іншими стихійними лихами. Тому питання про внесення відповідних змін до законодавства залишається відкритим.

Крім того, залишається чинним п. 30 Постанови КМУ №555, який, незважаючи на чинність Закону «Про ОВД», змушує постійного лісокористувача проводити «громадську верифікацію» суцільних санітарних рубок шляхом включення до складу комісії представника органа місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують рубки.

Відповідальність у сфері законодавства про ОВД
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачається адміністративна відповідальність у цій сфері за вчинення таких правопорушень:
  • надання завідомо неправдивих чи неповних відомостей про вплив планованої діяльності – у вигляді штрафу від 850 до 3400 грн;
  • порушення встановлених законом вимог щодо здійснення ОВД (в т. ч. – порядку інформування громадськості, порядку проведення громадського обговорення – у вигляді штрафу від 850 до 3400 грн;
  • порушення процедури та строків здійснення ОВД у вигляді штрафу від 3400 до 6800 грн;
  • недотримання екологічних умов, передбачених у висновку з ОВД, при проведенні планованої діяльності – у вигляді штрафу від 3400 до 8500 грн;
  • несвоєчасне внесення до Реєстру документів з ОВД – у вигляді штрафу у розмірі від 85 до 850 грн;
  • неоприлюднення інформації, що передбачена Законом – у вигляді штрафу від 425 до 850 грн.

Консультант проекту технічної допомоги
«Сприяння реформі лісового сектора в Україні»
Олег Сторчоус

5 лютого 2018 р.

https://www.lisportal.org.ua/project-post/92856/