ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 березня 2018

Лесная династия


Огонь шел по верхушкам сосен с огромной скоростью. Поселок Дальний горел. Растерянные и напуганные люди пытались что-то вынести из домов, кто-то бежал к воде, где уже спасалась домашняя живность: бычки, коровы. Там можно было дышать, не чувствовать жары, которая только что обжигала...

По вере и воздастся

Лесничий Владимир Кожевников в это время не мог думать о своем спасении: долг и совесть вели его по лесу, где он знал каждый квадрат, просеку, тропинку. Вместе с коллегами он помогал другим, опахивая опасные участки, сопротивляясь огню, как только мог. И лишь попав вместе с трактористом в окружение пламени, Владимир вдруг осознал всю трагичность положения. Он быстро дозвонился до сына и ровным спокойным голосом произнес: «Бегите к реке! Слышишь? Каждая минута на счету! Я жив...»

Хотя в этот миг Владимир Кожевников уже мысленно прощался со всеми, кого так любил: с женой, сыновьями, близкими. Но тут появилась пожарная машина, тоже попавшая в кольцо огня и дыма. Вместе приняли решение: поливать дорогу впереди, чтобы огонь не лизнул бак с горючим, и двигаться за машиной как можно скорее. Так они с Божьей помощью и спаслись.

Другого мнения в семье с тех пор нет, и каждое воскресенье они идут в отстроенную заново деревянную церковь, тоже тогда сгоревшую, и благодарят Бога за каждый день своей жизни. Но мы забежали вперед, а восемь лет назад неизвестно было, что их ждет всего лишь через миг. На Владимире уже дымилась рубаха, сердце колотилось от боли и нехватки кислорода. Но он продолжал спасать людей и лес, даже когда увидел, что их дом сгорел...

Жене Надежде, с которой они вместе учились в Хреновском лесном техникуме, он тогда сказал:

— Главное — все живы! А дом построим!

Она поверила ему, как и много лет назад, когда Володя позвал ее замуж и сказал, что будет любить всю жизнь. И приехала сюда, в поселок Дальний Добровского района, где зимой санный путь приходилось прокладывать на лошади, проваливавшейся в снег по брюхо…

Возрождение

Надежда успокаивала заплаканных соседей, считая глазами всех, кто жил в поселке.

— Целы! — выдохнула она. И обняла сыновей.

Погорельцев разместили, обеспечили одеждой и питанием, оказали материальную помощь. Службы района и области делали все для того, чтобы оперативно восстановить документы, построить новые дома со всеми удобствами. Кожевниковым, как и другим пострадавшим, предлагали перебраться в Преображеновку или в Доброе, например. Но они решили остаться здесь. Только фундамент попросили заложить не на месте сгоревшего дома, а на бывшем цветнике, где Надежда всегда растила любимые цветы мужа — розы.

В это же время возводили и надворные постройки. Три коровы, бычки, телочки каждый день приходили к пожарищу и мычали в ожидании хозяев. Не уходили и собаки. Надежда три раза в день моталась в поселок, чтобы подоить коров, одна из которых и отелилась потом в трехстах метрах от родного двора.

— Какие верные, милые мои, как будто сердце у вас человеческое! — давая волю слезам, разговаривала Надежда со своими животными, гладила их, а они склоняли головы перед ней, невысокой и хрупкой, но такой сильной хозяйкой.

Всего за несколько месяцев сгоревший поселок был отстроен заново. Произошел пожар 2 августа, а 4-го ноября Кожевниковы справили новоселье. Как и других пострадавших, их обеспечили мебелью, бытовой техникой, посудой, постельным бельем. Надежде (она работала еще и почтальоном) помогла и Почта России. Уговорили остаться работать. Как в округе без нее — не представляли и местные жители. Согласилась. Вот уже двадцать лет трудится на полставки, не изменяя основной свое профессии — лесовода.

Вместе на работе и дома

Владимир несколько лет руководит Кривецким мастерским участком в Добровском лесхозе, где вместе с ним работают жена и сыновья. Ребята окончили педагогический вуз, но оба с детства прикипели к лесу. Семейные люди, Виктор и Николай, тем не менее, получают еще одно, профильное, образование. Более того, стать лесоводами хотят и их жены, обе Татьяны, которые пока поднимают детишек.

Кстати, одна из внучек, Ульяна, родилась в День леса!

— Значит, тоже наш человек будет, такие совпадения просто так не случаются, — радуется Кожевников-старший.

Примечательно, что все они живут вместе, одной семьей. Хотя во дворе ребята построили небольшой домик с красивой летней верандой. Готовят, убирают, делают засолки, стирают снохи вместе или распределив обязанности. Когда с работы приходят родители и мужья, стол уже накрыт. Шутки, улыбки, ужин в аппетит…

Особенный смысл

За семейным столом Кожевниковы не избегают и рабочих тем, потому что они живут и трудятся в лесу — и все, что в нем происходит, одинаково важно и интересно каждому. В марте, к примеру, в Кривецком мастерском участке начнут готовиться к посадке новых участков будущего леса. С последствиями пожара 2010 года в Добровском лесхозе в целом справились: горельники очистили, вспахали, засадили. Но процесс закладки нового леса никогда не кончается.

Работа эта непростая и ответственная: в пропаханные с осени борозды мужчины мечами Колесова (так называются специальные лесопосадочные лопаты) проделывают лунки для саженцев. Помощники «мечников» — сажальщики — аккуратно и быстро опускают в лунку годовалую сосенку, чтобы корешок ее не изогнулся и сразу был надежно уплотнен свежей землей.

У кривецких лесоводов широкий круг забот — уход за молодняком, за питомником, где высевают семена и растят саженцы, неоднократная за сезон пропашка противопожарных полос, сбор семян. А также уборка сухостойкой древесины, подготовка почвы к посадкам, другие работы, которые для Кожевниковых не в тягость, а в радость. Потому что заняты они любимым делом.

С четырех часов утра глава семейства Владимир Кожевников уже на ногах, в семь часов на работе начинается ежедневная планерка. На ней каждый получает свое задание и отправляется его выполнять. На первый взгляд обычный, без лишних слов и эмоций, труд. Но есть в нем редкий особенный смысл: по-настоящему оценят его лишь через много лет. Поэтому и работают лесоводы так, чтобы не стыдно было перед будущими поколениями...

02.03.2018 "Липецкая газета". Галина Кожухарь
Фото Ольги Беляковой

У Рахівському районі буде висаджено понад 2200 тисяч молодих дерев

З середини-кінця наступного місяця в Закарпатській області розпочнуться роботи з відновлення лісових насаджень.

Масштабне лісовідновлення ділянок у рамках Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», де раніше була лісозаготівля, відбудеться і на Рахівщині. Саме заплановані проекти з лісовідновлення захищали сьогодні, 27 лютого, лісові господарники гірського району.

Висадити у відкритий ґрунт лісівники планують у ДП «В.Бичківське ЛМГ» - 836,9 тисячі саджанців, у ДП «Рахівське ЛДГ" - 630,0 тисяч саджанців та 759,5 тисяч саджанців в ДП "Ясінянське ЛМГ» основних лісоутворюючих порід. Взяти участь в акції "Майбутнє лісу у твоїх руках» може будь-хто. Потрібно тільки звернутися в лісове господарство або в Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства.

«Лісовідновлення у Закарпатській області під моїм особистим контролем. Хочу запевнити, що ми висаджуємо в декілька разів більше дерев, ніж заготовляємо. Тому те, що заготовляється, повертається сторицею», - відмітив начальник Закарпатського ОУЛМГ Валерій Мурга.

Крім того, головний лісівник наголосив, що значна увага приділяється боротьбі з незаконною лісозаготівлею та моніторингу спільнот у соціальних мережах, в яких туристи та пересічні громадяни розміщають фотосвітлини з походів лісовими угіддями.

Валерій Іванович також зауважив, весь цей матеріал аналізується і, опісля він сам особисто разом із працівниками державної лісової охорони виїжджають на ділянки аби перевірити достовірність інформації. Адже в першу чергу потрібно вирішити завдання збереження лісів, а вже потім лісовідновлення.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
2018-03-01 11:41:57

В Україні щороку гине 10 тис. га соснових лісів



Щороку з карти України зникає близько 10 тис. га соснових лісів. Таку статистику озвучив заступник директора Науково-дослідного інституту лісового господарства й агролісомеліорації Ігор Букша, повідомляє AgroPolit.com.

За його словами, через відсутність якісної Стратегії розвитку лісового господарства та стабільного фінансування галузі, ми безповоротно втратимо значну частину хвойних лісів.

Нагадаємо, що в Україні було кілька спроб написання Стратегії розвитку лісової галузі, але досі автори різних варіантів документів так і не змогли домовитися та напрацювати базові положення.

За інформацією Ігоря Букші, основною проблемою в лісовій галузі 2017 року стало продовження тенденції, яка триває вже кілька років поспіль ― всихання соснових. Основні причини ― збільшення шкідників у лісах, невчасно проведені рубки хворих дерев, засилля рослин, не характерних для наших екосистем, привезених з Америки та Азії та інші. Все це ― на фоні відсутності фінансування лісової галузі.


З 1990 року ми спостерігаємо поступове збільшення кількість шкідників та хвороб лісу. Деревостан псується і гине. Найбільше санітарний стан погіршується через всихання соснових. Ситуація вкрай складна, вона ще більше ускладнилася у 2017 році. Щорічно в середньому всихає близько 7 тисяч га ялинників та 3 тисяч га ― сосни та дуба. Найвищий рівень всихання у Київській, Черкаській та Житомирській областях. Без фінансової стабільності всі заходи будуть марними", ― вважає заступник директора Науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації Ігор Букша.

Експерти кажуть, що аби врятувати соснові, а також дуб, ясен, граб, та інші види, які теж всихають, необхідно підійти до проблеми систематично та застосувати низку фітосанітарних та біотехнічних заходів. Серед них ― лісові санітарні рубки, збільшення насаджень, заміна видів рослин, які гинуть, більш стійкими видами рослин.


Потрібно реагувати оперативно й на загальнодержавному рівні реагувати: має бути створена цільова програма, в якій би покроково було визначено напрямки роботи. Зокрема, довгострокова стратегія ― чим ми будемо замінювати соснові насадження, котрі зараз втрачаємо. Адже, щоб ліс виріс, потрібно 100 років. На жаль, поки що до науковців не дослуховуються, хоча методичні рекомендації та вказівки розроблені, потрібно їх тільки впровадити. Є розуміння в Мінприроди та в Мінагрополітики. Питання ― де знайти кошти, щоб ці заходи реалізувати, зокрема, з оптимізації лісогосподарських проектів: ті ж санітарні рубки, прохідні рубки", ― вважає доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу охорони ландшафтів, збереження біорізноманіття і природозаповідання Національної академії аграрних наук України, Василь Коніщук.

Нагадаємо,що в бюджеті України на 2018 рік на лісову галузь виділили 304 млн грн за потреби у 700 млн, озвученій Держлісагенством. Їх вистачить лише на забезпечення діяльності бюджетних установ у системі Держлісагентства та 151 млн ― на ведення лісового й мисливського господарств, охорону і захист лісів. Поза увагою бюджету ― роботи з лісовпорядкування, неприбуткові лісгоспи, пожежна охорона, лісозахисні установи, створення захисних лісонасаджень та полезахисних лісосмуг.

Місія ФАО вивчала питання масового всихання лісів



У жовтні минулого року Державне агентство лісових ресурсів України разом з Міністерством лісового господарства Республіки Білорусь, звернулися до Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН з проханням надати допомогу у реалізації проекту, спрямованого на попередження та ліквідацію наслідків всихання лісів. У 2017 році місія ФАО перебувала у республіці Білорусь, де вивчала походження та динаміку поширення цього явища.

Для ознайомлення з ситуацією днями до ДП "Іванківський лісгосп" завітали представники ФАО: доктор Широма Сатьяпала – фахівець з всесвітнім досвідом визначення причин та поширення хвороб лісів, Норберт Бінклер – фахівець з лісового господарства регіонального представництва ФАО по Европі та центральній Азії, Едвард Хохбичлер – доцент Університету природних ресурсів у Відень. Делегацію супроводжували представники ДСЛП "Харківлісозахист" – Катерина Давиденко та УкрНДІЛГА – Ольга Зінченко.

Представники ФАО були ознайомлені зі станом лісів, зокрема, на Київщині, факторами, які на думку фахівців приводять до враження та як наслідок – всихання деревостанів.

Гостей ознайомили з особливостями ведення лісового господарства у лісгоспі, наочно було продемонстровано масштаби враження лісів, також було зазначено, що проблема набула міжнародного масштабу, тому для комплексного вивчення та пошуку шляхів запобігання "біологічній пожежі" лісівники активно залучають науковців і фахівців всіх рівнів.

За результатами зустрічі представниками ФАО будуть надані рекомендації щодо стратегії з профілактики та ліквідації наслідків.


2018-03-01 11:47:23

01 березня 2018

Умови нових кредитів: Євросоюз зацікавлений у вирубці українського лісу



У 2018 році Європейська комісія запропонує Україні ще один кредит, розміром в 1 мільярд євро. Про це повідомив віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

ДОПОМОГА. Єврокомісія підготувала нову програму макрофінансової допомоги для України. Кошти в розмірі 1 мільярда євро будуть надані Україні двома траншами по 500 мільйонів євро. Для отримання першого траншу від Єврокомісії, Україна повинна виконати ряд умов, які залишилися не реалізованими в рамках попередньої програми співпраці.

НАГАДАЄМО, в рамках минулої програми співпраці з ЄС, Україна отримала 2 транші на загальну суму 1,2 мільярда євро. Тоді планом допомоги передбачався кредит в 1,8 мільярда євро. Однак через те, що Україна не встигла виконати всі умови ЄС в призначений термін, 600 мільйонів залишилися на рахунках Євросоюзу.

Однією з важливих умов ЄС, яку не виконала Україна було скасування заборони на експорт лісу-кругляка.Среді іншого, невиконаними умовами стали: впровадження автоматичної перевірки електронних декларацій, створення кредитного реєстру в НБУ і створення реєстру власності компаній.

etcetera.media

Губернатором Курской области утвержден Сводный план тушения лесных пожаров



Губернатором Курской области Александром Николаевичем Михайловым утвержден «Сводный план тушения лесных пожаров на территории Курской области на период пожароопасного сезона 2018 года», который ранее прошел согласование в Федеральном агентстве лесного хозяйства.

Сводный план тушения лесных пожаров на территории Курской области на период пожароопасного сезона 2018 года это основной документ, в соответствии с которым будут проводиться мероприятия по предупреждению и тушению пожаров не только на территории лесного фонда, но и в лесах, расположенных на землях обороны и безопасности, землях особо охраняемых природных территорий, а также городских лесах.

Департамент лесного хозяйства по ЦФО
01.03.2018

У лісництві прокоментували відео чоловіка, який зняв вирубку лісу у Козлині (АУДІОКОМЕНТАРІ)

Незаконної вирубки лісу біля села Козлин Рівненського району не відбувається, дозвіл на зрізання дерев є. Принаймні, у цьому журналістів UA:Рівне запевнив головний лісничий ДП "Львівський військовий лісгосп" Роман Чуй. Саме це підприємство є користувачем угідь. Зазначимо, що до журналістів звернувся рівнянин В'ячеслав Балецький, він став очевидцем того, як чоловіки із бензопилами різали дерева та складали їх на вантажівку. Зараз це відео, яке надіслав нам свідок, ви бачите на своїх екранах. В'ячеслав Балецький каже, що спробував розпитати лісорубів, хто вони і що роблять, однак ті нічого не розповіли. Між сторонами виникла невелика словесна перепалка, але все завершилось мирно.

В'ячеслав Балевський, очевидець вирубки:

"На 102 дзвонити теж немає сенсу, може це дійсно санітарна очистка лісу. Я ж не спеціаліст у цьому - може це дійсно ліс, який непридатний. Але сильно великі майданчики там утворились для непотрібного лісу. Той, хто любить відпочивати, коли зійде сніг - побачить, наскільки там великі стали площі".

Роман Чуй, головний лісничий ДП "Львівський військовий лісокомбінат":

"Поблизу села Козлин проводиться близько 2-3 санітарних рубок вибірково, зачищаються ці масиви, вибираються тільки сухостійні дерева ,тільки сухостійні, а також лом або вітровалом. Жодного сирого чи сироростучого дерева там в рубку не бралося. Робимо це зимою, щоб потім люди там літом могли спокійно відпочивати, щоб не впала гілка від якоїсь сосни чи ще щось".

Слідкуйте за нами:
Усі відео: https://www.youtube.com/user/PODTPK
Соцмережі:
Facebook: https://www.facebook.com/uarivnetv/
Twitter: https://twitter.com/UaRivne
TELEGRAM: https://t.me/uarivnetv

http://rtb.rv.ua/company/tele/news/2018/03/01/u-lisnictvi-prokomentuvali-video-cholovika-yakij-z/
1.03.2018

Відео сюжет


Лісівники Закарпаття закликають годувати птахів та білок узимку

У зв’язку з посиленням морозів Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства оголошує флешмоб під назвою «Нагодуй птахів взимку».



Співробітники лісгоспів закликають містян та краян підгодовувати птахів і білок. Для цього на території шкіл розташовані годівниці, зроблені й подаровані місту лісівниками та розписані ніжними дитячими руками й майстринями пензлю. Головна мета – підтримка зимуючих птахів на Закарпатті, створення «пташиних столових», пропагування еколого-натуралістичного виховання, стимулювання до прояву активної життєвої позиції, формування у людей поваги до птахів і навколишнього середовища.

Лісівники Міжгірського та Верхньогірського лісгоспів зазначають, що потребують допомоги такі птахи: синиці, дятли, снігурі, дрозди, горобці, ластівки, чижі, снігурі, сойки, сороки, земляки, щиглики, граки, ворони, галки й лебеді. Їх можна погодувати не тільки в лісах, а й у своєму дворі або прилеглому сквері. Для цього можна покласти, наприклад, насіння, крупу, горіхи або ягоди в уже наявну годівницю або повісити нову. Не варто прибивати годівницю до дерева – це спричинить до загибелі дерева. Білочок можна годувати горіхами: кедровими, волоськими, фундуком. Також можна пригостити їх сушеними яблуками і ягодами. Важливо пам’ятати, що білкам категорично не можна давати обсмажені і екзотичні горіхи – бразильський, кеш’ю, кокос, мигдаль.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
Березень 01, 2018

Гори лисіють: як зупинити безжальну вирубку лісів у Карпатах? - Версії

Нині в Україні діє мораторій на експорт лісу-кругляка. Та все частіше йдеться про незаконні рубки і навіть людей зі зброєю. Активісти шукають зраду, а лісівники кажуть, що все під контролем.



Днями у Франківську волонтери Всесвітнього фонду природи WWF провели зустріч Лісової варти – розповіли, як кожен може попередити чи зупинити незаконну вирубку лісу, пишуть Версії з посиланням на Репортер.


Люди тупо крадуть


В Івано-Франківському управлінні лісового та мисливського господарства кажуть, що за минулий рік лісова охорона виявила на Прикарпатті 1,171 млн м3 незаконно зрубаного лісу. Винних шукає поліція, відкрили 17 кримінальних справ, а загалом зареєстрована 141 справа на 7,245 млн грн збитків.


«Це тупо люди крадуть, – говорить начальник відділу лісового господарства, охорони, захисту лісу Роман Поціхович. – Хоча збитки менші, ніж 2016 року, бо тоді було 12 млн грн».

За його словами, співпраця з активістами і громадськими організаціями неефективна, бо ті повідомляють про вже скоєний злочин, коли винних немає і сліду.


«Звертаються через місяць після незаконної рубки, – каже Поціхович. – Якщо ви бачите порушення, одразу зупиняйте порушника, транспортні засоби, дзвоніть на короткий номер, викликайте поліцію. А сьогодні, наприклад, чоловік телефонував, бо ліс йому заважає – в нього часник на городі не росте. У 1950-х той ліс на горбі засадили, а він тепер нагадався, що йому заважає. А люди в селі не дають рубати. І де тут правда?».

Минулого року в області зрубали 936 тис м3, з них 400 тис – головного користування. Ще частина – те, що повалив вітер. Так, у червні за три дні буревії повикорчовували та поламали дерева на площі 700 га. Найбільше постраждали ліси Ворохтянського лісгоспу, де негода пошкодила ліс на площі 212 гектарів. З них на 12 га – суцільні вітровали.


«Тепер вже активісти й до лісників беруться, – додає Роман Поціхович. – А після роботи лісової охорони завжди лишається ліс. Ще такого не було, щоб зрубали і не посадили. Як не цього року, то через рік-два все одно посадять. І він виросте, просто дереву треба 60 років. Активістів зараз багато, літаки літають, люди ходять по гриби, а покажіть, де немає лісу в лісі? Це роздута проблема».

Нині суцільні рубки ведуться на великих площах, каже Поціхович, де ліс був засаджений в 1950-х. Каже, тоді рубали в області по 4-5 млн м3. І ті насадження, які нині маємо, вони всі – 80-річного віку, тож потребують оновлення.

Створити свій заповідник

Волонтери Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) в Україні не такі оптимістичні. Тож пропонують самим слідкувати за тим, що відбувається в лісі. Вони в межах проекту «Лісова варта» навчають волонтерів, аби ті кваліфіковано повідомляли про порушення.




«Є два моменти – як я можу вплинути на проблему, і що я можу зробити, – говорить представник WWF в Україні Андрій Плига. – Фраза «біля села рубають ліс» ні про що не говорить. Без конкретно вказаної точки це нічого не дасть. Тож найкраще – визначити виділи, знайти їх на карті та перевірити видані талони. Сьогодні весь інтернет забитий фотографіями зі зрадою, і потрібно розуміти хоча б основи лісогосподарства, щоб конкретно повідомляти про порушення. А покарати порушників можуть лише правоохоронні органи і про це потрібно пам’ятати».

73 % лісів України належать до Держлісагентства і їхня робота є нині відкритою – плани рубок і талони на рубки можна знайти на сайтах держлісгоспів. А з допомогою квартальної карти лісів, яка віднедавна теж є відкритою, можна визначити ділянку, на якій рубають.

Плига пояснює: зазвичай рубка відбувається в одному з кварталів лісу в межах одного виділу. Межі вирубки позначають спеціальними стовпчиками, на яких вказують інформацію про вирубку. Такі стовпчики ставлять на кутах поворотів. Однак їх може й не бути, якщо виділ – між схилом і річкою. Наприклад, напис 57.22 означає 57-й квартал і 22-й виділ. Знаючи конкретні дані, можна вже вимагати документи від лісгоспу та шукати, чи вони відповідають дійсності і чи є порушення, каже представник WWF.

Ще одна позначка – абревіа­тура на стовпчику – вид вирубки: вибіркова чи суцільна. Варіа­ції можуть бути різними. Ті, що містять літери ГК, – це рубки головного користування, а СР – суцільні рубки.





Визначити точне місце вирубки можна й за допомогою GPS-навігатора. Потрібно обійти з ним характерні точки на зломах, потім з’єднати в полігон і заміряти площу. Таким чином можна буде побачити, чи відповідає вирубка тому, що є на карті.

Активісти кажуть, коли дерева вже зрубані, когось покарати і притягти до відповідальності важко. Тому радять діяти на випередження – вивчати плани санітарних рубок і на місці перевіряти, чи справді дерева всихають. Адже одне з найчастіших порушень – коли здорові дерева видають за хворі і вирубують під виглядом санітарної рубки.

Будь-які рубки, окрім санітарних, віднедавна заборонені на територіях пралісів і заповідників. Тож, якщо дуже хочеться врятувати ліс, можна відстояти визнан­ня його території заказником. Тоді його можна буде вивести із планів рубок. Це не заборонить вибіркові рубки, але припинить суцільні.

Втім, для цього потрібне обґрунтування, що на території є червонокнижні тварини чи рослини, й вирубка лісу створює загрозу їх існуванню. Так вдалося створити Грофанський заказник, що для Прикарпаття стало прецедентом.


«Пишіть волонтерам WWF, там знайдуться біологи, які допоможуть описати флору і фауну, культурно-естетичну цінність, акценти Червоної книги, прописати охоронний режим, – радить Анд­рій Плига. – Бажано, щоб підписав еколог з науковим ступенем. Лісництва йдуть на це неохоче, але є один нюанс – згідно з угодою про асоціацію з ЄС, Україна має збільшити площу природоохоронних територій з 7 % до 16 %».

Боротися треба вчитися

Координатор «Лісової варти» в Івано-Франківській області Олександр Бурсанов, співзасновник туристичного товариства «Карпатські стежки», розповідає, що у селі Черник Надвірнянського району волонтери виявили суцільну рубку біля заповідника «Горгани».


«Горгани мають найвищий ступінь заповідності, там навіть туризм заборонений, є лише еко­стежки. Та туристи ходять все одно, – каже Бурсанов. – Навколо заповідника – буферна зона, де заборонена рубка загального користування. І ми виявили, що там вели лісовідновну рубку, рубали квартали в охоронній зоні».



На місці разом із експертом «Лісової варти» Василем Гаврилюком вони виявили найбільш явні порушення, які можуть стати причиною перевірки. Зокрема потік уздовж русла знищений трелювальним трактором. А на місці рубки позначений лише нижній край, відтак є загроза, що рубка без верхньої межі може вийти далеко за прописані кордони.


«Такі явні порушення виявити просто. І перше, що можна зробити – це фото з місця порушення з геотегом – точним місцем розташування і відправити нам, – говорить Олександр Бурсанов. – Це стане причиною перевірки. Наприклад трелювання порушує і норми національного законодавства, і лісової сертифікації. Ще одне порушення – потік захарастили деревиною, яка гнила, і тим самим отруювала воду, яка потім тече людям».

А минулого тижня волонтери поїхали в Рогатинський район перевірити сигнал про сумнівні рубки. Бурсанов розповідає, що на вирубці лежала зрубана сосна вже з биркою. Коли волонтери пробили її номер на сайті лісового управління, то її дані не співпадали з деревом навіть візуально. Дов­жина була внесена 4 м, а дерево мало мінімум 20. На іншому – не сходилася ні довжина, ні порода. Відтак, тепер волонтери перевірятимуть її законність.




«Ми готові приймати сигнали і перевіряти рубки. Але повідом­лення має бути чітке – з явним порушенням і місцерозташуванням, – говорить Олександр Бурсанов. – Окрім сумнівних рубок, це може бути те ж трелювання потоків, технічне сміття, мастильні плями, лісоруби без захисного одягу. Ми готові виїжджати і перевіряти».