«Серые лесорубы» уничтожают омские леса под видом оздоровления

Первый городской телеканал сообщил об очередной схеме вырубки омских лесов, на этот раз полулегальной. В отличие от «черных лесорубов», которые попросту незаконно спиливают и продают лес, их «серые» собратья формально действуют в правовом поле. Сначала поджигается лес понизу. Визуально получают обгоревшие деревья, но внутри - совершенно целая древесина. Эти участки вносят в план санации как горелые и уже вполне легально отправляют под топор. А ведь именно сосновые леса Тарского района - легкие миллионного города. Тайга находится выше Омска, она сдерживает ветра и дает кислород.

На защиту тарских лесов встала бывший учитель географии - Людмила Жукова. Еще в 2006 году с Екатерининского бора сняли статус особо охраняемой природной территории. Жителям села пояснили, дескать, вынужденная мера из-за отсутствия финансирования. А лес в любом случае останется под защитой, и как только наступят лучшие времена, неприкосновенность ему вернут.

А через три года - в 2010 году - главное управление лесного хозяйства отдает с аукциона 10 тысяч гектаров хвойников в Тарском районе в аренду бизнесменам для заготовки древесины. Под вырубку попал и Екатерининский бор. Вставшая на защиту бора бывшая учительница писала о беспределе в тайге во все инстанции. Однако многочисленные проверяющие сосновые пни упорно не замечали. И вот уже не доверяя ни местным, ни омским специалистам, обратилась к соседям в Новосибирск.

«Когда мы зашли в 174 квартал и проверили, и посмотрели, какие там вырубки произведены - почти 18 гектаров переруба. Там выпилено около тысячи кубов сосны. здоровой сосны. Специалисты посчитали. какой это ущерб, он равнялся 20 миллионам рублей. Вот представьте, сколько у них санитарных рубок, делян и кварталов. Вы понимаете, что каждое дерево, чтобы его спилили должно расти 100 лет? Конечно, это возобновляемый ресурс. но при нашей жизни мы его не увидим», - рассказала Жукова журналистам Первого городского.

После многочисленных акций по защите леса Людмиле Жуковой посыпались угрозы. За последние пять лет дом общественницы несколько раз пытались сжечь. Злоумышленники так и остались неузнанными. А защитница леса лишилась дома, бани и хозяйственных построек. Но главного преступникам не удалось: заставить замолчать тарскую активистку.

«Забросали «коктейлями Молотова», залили все соляркой. Горело очень страшно. мы должны были погибнуть. Ну, наверное, не судьба. Господь решил оставить меня для чего-то», - вспоминает общественница.

Между тем, следственный комитет не нашел связи между поджигателями и лесорубами. Доказательствами того, что поджог был совершен в связи с общественной деятельностью активистки, следствие не располагает - рассказали в региональном следственном комитете. Тем временем, продолжается расследование и о незаконной вырубке леса. В декабре прошлого года полиция уже задержала в Тарском районе пять человек, входивших в организованную преступную группу, занимавшуюся незаконной вырубкой леса. Установлено, что ущерб от деятельности этой лесной ОПГ составил более 1 млрд рублей. Сейчас лесорубы затаились, похоже хотят отсидеться, переждать шумиху. Но местные лесники признаются, пилить уже нечего: лес остался далеко в тайге, за болотами. В общем, стал слишком трудным для легкой наживы.

«Уже все вырубили по-настоящему в округе, хвою в радиусе 10-15 км. Тот лес. который сейчас остался, он очень далеко, его не рентабельно ездить воровать. Лесхозы не совсем готовы до конца контролировать, они погрязли все в бумагах, в отчетах. Главы сельских поселений - у них своих забот полон рот», - отмечает лесничий Игорь Карачкин.

Кто прикрывает «серых лесорубов»? С кем связывают их деятельность? И почему вырубка тарского леса может привезти к экологической катастрофе в Омске – на эти вопросы журналисты телеканала продолжают искать ответ.

Дмитрий Олейник
22:00, Вчера
http://superomsk.ru/news/60611-sere_lesorub_unichtojayut_omskie_lesa_pod_vidom_oz/

Далі...

В России проходит акция «Лесники открывают двери»

10 февраля в России стартовала Всероссийская акция Федерального агентства лесного хозяйства «Лесники открывают двери». В эти дни все граждане нашей страны имеют уникальную возможность прикоснуться к лесу, познакомиться ближе с системой лесного хозяйства.

Так, например, в Алтайском крае для местных жителей, учащихся и журналистов открыл свои двери Алтайский селекционный-семеноводческий центр. Гости центра посетили уникальный объект – генетическую лабораторию. Экскурсанты узнали, что с помощью ДНК-анализа специалисты проводят раннюю диагностику скрытых заболеваний сеянцев в лесных питомниках, на объектах лесного семеноводства, а также во взрослых насаждениях. По окончанию мероприятия школьники приняли участие в посадке семян сосны, которые в будущем дадут всходы и будут высажены на лесокультурных площадях, а местные жители были приятно удивлены высокими технологиями переработки семян и тем фактом, что в Алтайском крае лесовосстановление поддерживается на должном уровне.

Республика Башкортостан гостеприимно открыла свои двери в Уфимском лимонарии – на сегодняшний день, самым большим в России. В лимонарии ежедневно проходят экскурсии. А участникам акции удалось это сделать ещё и бесплатно – в рамках акции. Кроме лимонов из рода Citrus в теплице выращиваются апельсины, мандарины, грейпфрут, цитрон и др. В коллекции хозяйства также имеются более 500 видов тропических и субтропических древесных, кустарниковых, травянистых растений таких как: инжир, лавр, гранат, фейхоа, мушмула, банан, ананас, розмарин, киви, фикусы, гуава, бромелии, суккуленты, пальмы, папоротники, толстянки, дынное дерево, маслина, авокадо, юкки, драцены и другие.

– Экспериментальная плантация лимонов является объектом изучения технологии выращивания в условиях Башкортостана, получения урожая, выведения новых сортов, маточных плантаций для зеленого черенкования. На базе учебно-опытного хозяйства регулярно проводятся занятия для юных экологов, школьных лесничеств, волонтеров, учителей биологии, гостей города Уфы, ежедневно получают консультацию любители растений. Ежегодно лимонарий посещают около 20 тысяч человек, – рассказала заведующий учебно-опытным хозяйством Фарида Садыкова. Все участники мероприятия пришли к единому мнению, что подобные акции являются наилучшим примером интеграции образования и производства.

Особый интерес к акции на территории Волгоградской области проявили будущие специалисты лесного хозяйства, а пока еще студенты Волгоградского аграрного университета. В региональном Центре защиты леса им рассказали об особенностях ведения государственного лесопатологического мониторинга в субъекте, о видах семян и методах определения их посевных качеств. Учащиеся ознакомились с инновационным оборудованием - томографом для определения внутристволового состояния дерева, почвенной лабораторией. По итогу встречи собравшиеся договорились встретиться в весенний период для демонстрации работы томографа на территории университета.

А будущим выпускникам технологического факультета Рязанского государственного агротехнологического университета им. П.А. Костычева открыл свои двери музей организации и развития Рязанской лесоустроительной экспедиции, где студенты ознакомились с картографическим материалом, приборами и оборудованием, которое используют лесоустроители. Большой интерес у молодых людей вызвали фотоснимки, иллюстрирующие условия работы и жизни в полевых условиях.

В Тверской области школьникам Вышнего Волочка лесничие провели открытый урок на Станции юных натуралистов, где рассказали о современных профессиях лесной отрасли, об их роли в обеспечении экологической безопасности региона, об особо охраняемых природных территориях. Не обошлось и без игровых конкурсов. Ребята приняли активное участие в практической защите леса и изготовили скворечники и синичники. В Мордовии специалисты Центра защиты леса своих гостей – учеников шестого класса Гуменской средней образовательной школы – познакомили с особенностями работы в области лесного семеноводства. Ребята приняли участие в подсчете семян в лаборатории семенного контроля, узнали, что у семян имеется своя микрофлора и о том, что необходимо проводить их фитопатологический анализ для обнаружения сапрофитных и паразитных грибов. В ходе проведенного занятия ребятам показали всю важность лесосеменного контроля в процессе возрождения лесов. Наибольший интерес у ребят вызвала коллекция вредителей леса и трутовиков, они долго рассматривали усачей, жука-носорога, жука-плавунца и др.

Подомовыми обходами, профилактическими беседами с жителями, а также открытыми уроками в учебных заведениях дан старт всероссийской акции в Хакасии. Сотрудники Министерства природных ресурсов и экологии республики учли пожароопасность региона, уменьшение числа пожаров в 2017 году, случившихся по вине местного населения, и в рамках акции «Лесники открывают двери» сделали акцент на профилактические мероприятия с жителями. – Большинство людей стало осознавать, что с огнем шутки плохи, тем более, что законом предусмотрена серьезная ответственность, – в ходе мероприятий подчеркнул министр природных ресурсов и экологии Хакасии Юрий Соколов. В поселке Струги Красные Псковской области школьникам объяснили, как работают камеры видеонаблюдения, установленные на вышках связи в лесном массиве района. Оценка детей была однозначная: «Круто!» Потом ребята посетили Музей леса в военном лесничестве Министерства обороны, где им рассказали о тайнах леса, а также показали, как убирается делянка после рубки и как производятся посадки новых насаждений. Лесники дали им в руки ранцевые опрыскиватели и брандспойты, показали современное оборудование для выполнения разного рода задач, экскурсия закончилась показом пожарно-химической станции.

Всероссийская акция «Лесники открывают двери» проходит в рамках ежегодного празднования Международного дня леса (Генеральная Ассамблея ООН провозгласила 21 марта Международным днем лесов) и продлится до 25 марта 2018 года.

– Лесам принадлежит исключительная роль в жизни нашего населения. Через подобные мероприятия мы чувствуем живую связь с людьми, с общественными организациями, узнаем мнение о проблемах, существующих в отрасли, получаем предложения по развитию инновационной деятельности, рекомендации по устранению административных барьеров, – заявил начальник Управления науки и перспективного лесного развития Рослесхоза Владимир Дмитриев.

ПРЕСС ЦЕНТР
12 МАРТА 2018

http://rosleshoz.gov.ru/news/2018-03-12/в_россии_проходит_акция_«лесники_открывают_двери»/n4311

Далі...

ДП «Чорноліський лісгосп»: бути чи не бути національному парку?

Новина про те, що у Кропивницькому ініційовано петицію щодо створення на території ДП «Чорноліський лісгосп», розташованого на території Знам’янського й Олександрівського адміністративних районів, національного парку облетіла всю Кіровоградщину.

«Кіровоградська область — єдина в Україні, де немає жодного заповідника чи національного природного парку (НПП), хоча в країні їх понад 50. Проте, і у нас є територія унікальна у природному та історичному аспектах — Чорний ліс — це найпівденніший та найбільший масив грабово-дубових лісів на південній межі лісостепової зони…», — так починається текст петиції. Слідом за цим почалися і обговорення, а 1 березня у Кропивницькому відбувся круглий стіл з цієї теми.

Щодо того, які думки і погляди мають працівники самого ДП «Чорноліський лісгосп» ми вирішили дізнатися у керівництва та працівників підприємства. Діалог з керівником лісгоспу Олександром Зуєвим та головним лісничим Олегом Яценком розпочався з перегляду фото. На світлинах ми побачили не то ліс, не то і не ліс. Великі дерева, викорчувані з корінням, лежать на території Чорноліського заказника недвижимо, купа гілля, чагарники… (на фото) Назвати таке господарювання дбалим не можна, тому виникає ще більше питань, ніж просто дізнатись, де і коли у нашому Чорному лісі може виникнути національний парк?

— Ми так часто чуємо, що лісники нищать ліс, — говорить керівник ДП «Чорноліський лісгоп» Олександр Зуєв, — ЗМІ створило негативний образ лісників як тих, хто підлаштовує під себе правила рубок, проводить масове знищення лісів і набиває собі кишені. Це все так подається і вигадується, що нас і нашу думку ніхто не чує. Так от хочеться, щоб її почули, бо нам справді є що сказати…

Щодо створення національного парку на території нашого підприємства та Олександрівського лісгопу — ми не раз говорили про наші проблеми вголос. У нас же є ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Чорноліський». Із введенням нових правил (2016 року) до санітарних правил догляду за заказником нам заборонено усі суцільні рубки, елементарне розчищення відбувається за погодженням Міністерства екології та природних ресурсів України. Так, у 2017 році наше підприємство не зрубало жодного кубічного метра лісу на території заказника. І ось ви бачите ці фото — яскраве підтвердження того, яким недоглянутим стає ліс. До нас звертаються люди з села Богданівки, які живуть через дорогу від заказника, з проханням виписати дрова. Деревина лежить через дорогу, гниє, падає, але навіть на опалення її не можна взяти. Лісова охорона стала як «узурпатор», який не дозволяє наівть гілля з лісу взяти.

Тож, повертаючись до ідеї створення національного парку, хочу сказати, що ви бачите, що твориться у заказнику, а що говорити вже про перспективу парку? Хто за цим всім доглядатиме вчасно? І чи не буде це могильником деревини? Дбалі господарі в лісі дійсно вкрай потрібні протягом цілого року. На сьогодні ніхто з боку лісників не забороняє привозити туристів до заказників, разом з істориками чи екологами організовувати цікаві маршрути. У нас є гарні природозаповідні об’єкти в Знам’янському районі — «Бочки» (с.Дмитрівка), Гайдамацьке урочище (Чутівка), що заважає там розвинути туризм? І хто над цим працює? — додає Олег Яценко. — Зараз працюють тільки над тим, щоб розвинути ідею створення національного парку, а що далі? Хто його охоронятиме елементарно від пожеж? На заказник нині ми вкладаємо величезні кошти, тільки щоб його охороняти, адже «чорні лісоруби» працюють вдень і вночі…

— Крім того, переконливо і аргументовано звучать економічні розрахунки і цифри, які показують, якою ціною нині для лісгоспу обходиться утримання території на рік. Слід зазначити, що лісгосп щорічно на охорону лісових насаджень витрачає 8,4 млн грн, а це тільки кошти, отримані від господарської діяльності підприємства. А питання щорічного догляду за лісовими культурами на заліснених ділянках на площі 1157 га на суму 2,4 млн грн на рік, а догляд за молодняком на площі 1293 га на суму 13,1 млн грн? У період організації парку, та й у подальшому, ці питання, можливо, будуть не на першому місці, в результаті чого загинуть (втратять свої функції) насадження на площі 1157 га. Тому виникає великий сумнів про достатню наявність коштів в державі для створення передумов належного функціонування національного парку, — коментує головний лісничий ДП «Чорноліський лісгосп» Олег Яценко. — Розуміння «натуральності» стану лісу зараз на території заказника досить відносне, привабливості, як бачимо на численних фото, немає. Минулого року підприємство ДП «Чорноліський лісгосп» отримало міжнародний сертифікат, де передбачено виділення окремих ділянок лісових насаджень, які не будуть піддаватись ніяким впливам людини, а ростимуть природно.

— Є ліс, є суворі вимоги до його утримання, ми працюємо відкрито, через систему «Прозоро» проводимо всі наші торговельні операції, — розповідає далі Олександр Зуєв. — У нас на кожну виписку дров фізична особа пише заяву, викладається її реєстраційний номер облікової картки платника податків, щоб не було зловживань. У нас в черзі виписати дрова стоїть 1000 чоловік. Щоб отримати так званий «ліміт» не для суцільних рубок у Чорноліському заказнику, а принаймні для прибирання вальожника, для прикладу, минулого року працівники підприємства формували необхідний пакет документів і передавали його до Міністерства екології та природних ресурсів України. Але дозвіл на проведення таких необхідних робіт був виданий у середині грудня 2017-го року, і мав він дію до кінця року… А за проект було заплачено підприємством 25 тис. грн. Коло тепер повторюватиметься знову, вже з 2018-го року, а згідно з тими ж санітарними правилами, у період з 1 квітня по 16 червня будь-які вибіркові санітарні рубки будуть заборонені — так званий «сезон тиші», а це знову не дозволить виконати всі роботи, навіть за умови погодження всіх документів.

Судити чи не судити всіх працівників лісгоспів за репутаціями окремих працівників — справа невдячна і неправильна, але питання щодо того, хто повинен бути господарем лісу, сприймається дуже гостро. Державне лісове агентство на сьогодні, у свою чергу, знову розробило зміни до санітарних правил утримання лісів, у яких виклало думку своїх фахівців. Втім, коли ці зміни будуть почутими чи взятими до уваги — не відомо. Очевидно лише те, що територія Чорноліського заказника, а це 3,5 тис. га, нині лишається захаращена.

1 березня у Кропивницькому відбувся круглий стіл щодо створення на теренах Кіровоградщини та Черкащини національного природного парку. До обговорення природної, археологічної та історико-культурної цінності згаданих лісових масивів долучилися археологи, історики, географи, біологи та лісники. Тож, чи треба такий парк взагалі?



Ольга Гелевера — авторка петиції під час дискусії розповіла про важливість створення національного парку: «Після підписання Україною угоди з Європейським союзом з’явилося зобов’язання по створенню природоохоронних зон до 15% від усієї території нашої держави. Щодо Кіровоградської області, то планова кількість природних заповідників має становити 7,1% при наявних зараз 4,4%. Щодо фінансування, то порівнюючи зі схожими територіями, де вже існують такі парки, то їх фінансування становить близько 40,7% фінансування з державного бюджету на природоохоронну статтю. У той час як Кіровоградська область отримує 0,5%. Держава нам може давати ці кошти, але для того, щоб їх отримати, потрібні реальні кроки, серед іншого ми отримаємо кошти і на створення парку».

Однак існують й інші думки з приводу створення згаданої заповідної території. Зокрема, Олександр Гулай — науковець, який досліджує згадане питання, зазначив, що при створенні таких парків слід враховувати різні фактори: оновлення лісу, його віковий склад та те, щоб зробити територію привабливою для туристів, треба проводити відповідні роботи, які приведуть до вирубок у заказниках. Окрім того, має бути інформаційна обізнаність населення щодо можливих ризиків та реальної ситуації на території: догляд за лісовими насадженнями у період створення парку, виділення коштів на його функціонування та інше.

За результатами круглого столу до Міністерства екології та природних ресурсів України направили резолюцію про сприяння створення національного парку. Однак сама система роботи та стратегічний план розвитку рекреаційної зони наразі невідома. Зі слів авторки петиції Ольги Гелевери, у разі початку процесу створення зона вже буде взята під охорону і доглядати її буде кому. Окрім того, вона зазначила, що стратегічний план розвитку парку як рекреаційної зони буде розроблений вже після створення парку. Тобто, маємо історичні та археологічні пам’ятки, які і без того локалізуються у заказниках, а як зробити їх привабливими для туристів, ще не знаємо. Беззаперечно, такий заповідник на території Чорного лісу внесе свої позитивні ключові моменти, але чи не є зараз питання недостатньо вивченим? Чи шукалися альтернативні шляхи співпраці? І чи це не зашкодить?

Оксана Войчишина,
Ольга Полякова

http://vk.kr.ua/society/7600-dp-chornolskiy-lsgosp-buti-chi-ne-buti-naconalnomu-parku.html

Далі...

«Угіддя Януковича»: чи бути національному парку в Сухолуччі - Радіо Свобода

Частина лісів Сухолуччя Київської області тривалий час була закрита для відвідувачів через те, що там займалися мисливством найвищі посадовці. З 2012 року значна територія стала місцем для полювання Віктора Януковича та його друзів, але після втечі екс-президента екологи та активісти хочуть перетворити Сухолуччя на національний природній парк. Хто проти і чому, та яку територію насправді треба робити заповідною?

У вересні 2012 року «Товариство мисливців і рибалок «Кедр» отримало 30 тисяч гектарів мисливських угідь у Сухолуччі Київської області. Це об’єднання свого часу пов’язували із Віктором Януковичем.

За даними журналістів, до товариства входили президенти України Леонід Кравчук та Леонід Кучма, мільярдери Віктор Пінчук та Вадим Новінський, а також ціла когорта міністрів, чиновників, депутатів та бізнесменів.

Тоді, шість років тому, Київська обласна рада вирішила віддати в оренду «Кедру» значну територію Дніпровсько-Тетерівського лісгоспу для ведення мисливського господарства упродовж 49 років.

З того часу і до сьогодні «Кедр» полює на території лісового господарства фактично законно. На орендованій площі стоїть понад вісімсот мисливських вишок, а половина проїздів закрита шлагбаумами.

Після втечі Януковича журналісти встановили, що, згідно з даними «Вісника держзакупівель», у 2010-2012 роках за рахунок платників податків у «Кедрі» був збудований вольєр для тварин (12500 погонних метрів) вартістю майже в 1,9 мільйона гривень.

Високий паркан із сітки досі стоїть на території лісництва із зачиненими воротами, а дорога у лісі, не зважаючи на сильні снігопади напередодні, добре почищена.

Указ Віктора Ющенка про створення нацпарку був ще у 2008-му

Питання про створення національного парку у Сухолуччі обговорюється давно. Принаймні з 2008 року, коли президент Віктор Ющенко указом №1129/2008 підтримав ініціативу створення національного заповідника «Дніпровсько-Тетерівський». Однак у документі не йшлося про площу, на якій має бути створений парк, а сам указ залишився лише на папері.

Саме про розмір національного парку сперечаються тепер активісти і Державне агентство лісових ресурсів.

На думку екологів, доцільно робити все Дніпровсько-Тетерівське лісове господарство природним парком, а це понад тридцять гектарів землі. Оскільки полювання на заповідних територіях заборонене, «Товариство мисливців і рибалок «Кедр» мало би припинити свою діяльність у Сухолуччі.

Директор громадської організації «Київський еколого-культурний центр» Володимир Борейко впевнений, що затримує створення національного парку лише Держлісагентство, а лісове господарство «Дніпровсько-Тетерівське» безпідставно збільшило кількість вирубок лісу. За даними активіста, в останні п’ять років лісгосп збільшив обсяги вирубки у п’ять разів.

Саме Державне агентство лісових ресурсів пропонує створити національний природний парк на площі 5693,1 гектара.



Володимир Борейко наголошує, що його громадська організація готує судовий позов з метою скасування рішення Київської обласної ради щодо передачі земель в оренду «Кедру».

Позиція Держлісагентства

У Державному агентстві лісових ресурсів Радіо Свобода повідомили, що вони надавали пропозиції щодо недоцільності створення великого за площею природно-заповідного фонду. Натомість у агентстві пропонують обмежити заповідні площі «реально репрезентативними і цінними природними територіями, а також зберігши державне лісомисливське господарство для ведення лісового і мисливського господарства».

У Держлісагентстві також повідомили, що матеріали щодо можливості створення національного парку направляли до Українського науково-дослідного інституту лісового господарства і агролісомеліорації імені Г.М. Висоцького; Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена; Навчально-наукового інституту лісового та садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України та Національного лісотехнічного університету України.

Усі ці установи, кажуть в Держлісагентстві, надали висновки – створення заповідника на площі в тридцять гектарів недоцільне.

Держлісагентство наполягає: пропозиція щодо створення парку на 30 тисячах гектарах внесена на основі неповних даних, без аналізу лісовпорядкування, визначення категорій захисних лісових насаджень, їх лісотипологічної структури, санітарного, лісопатологічного стану та цільового призначення.

«Більшість культур сосни було створено на староорних землях у 50-60-х роках минулого століття, для яких характерна низька стійкість до природних і антропогенних чинників. Такі насадження потребують постійних лісівничих доглядів, за відсутністю яких можливі масові всихання з непередбачуваними наслідками», – йдеться у відповіді Держлісагентства.

Санітарні рубки виросли в десятки разів

Директор Дніпровсько-Тетерівського державного лісомисливського господарства Василь Юхимчук – проти створення національного парку в тому вигляді, як цього хочуть активісти, і вважає, що це питання наразі не на часі.

Василь Юхимчук

Ви бачили, скільки лісу всихає, з ним треба щось робити
Василь Юхимчук

«Ви бачили, скільки лісу всихає, з ним треба щось робити. На сьогодні ми починаємо створювати національний парк, державне лісове господарство ліквідуємо, а поки щось створимо нове? За ці два роки тут буде катастрофа», – наголошує Юхимчук.

Про паркан, який огороджує значні території, директор лісгоспу наголошує, що він був зведений за часів Януковича і має певну ціну, тому просто так ламати його не можна. Водночас пообіцяв відкрити усі зачинені ворота.

Керівник держлісгоспу зазначає, що у підприємства немає вирубок головного користування, лише вирубки догляду за лісом та санітарні, а от дерева дійсно почали масово всихати в останні кілька років.



У Держлісагентстві також розповіли про причини збільшення рубок: «Порушення гідрологічного режиму, спричинене прокладанням доріг у лісових масивах у 2011-2013 роках (протяжністю понад 80 кілометрів), призвело до масового всихання березняків у пониззях та сосняків, що примикають до канав, розміщених з обох сторін створених доріг. Підтвердженням погіршення санітарного стану насаджень є зростання площі суцільних санітарних рубок із 3 гектарів у 2013 році до 99 гектарів у 2015 році».

«Мисливці лобіюють збереження мисливського господарства»

За словами представника WWF в Україні Андрія Плиги, Держлісагентство лукавить щодо того, що зберігати лісове господарство на території лісництва доцільно.

«Там значний відсоток штучних, не надто продуктивних лісів, що зростають на бідних ґрунтах, і справді почали всихати останнім часом, і значна цінність території для лісового господарства викликає сумніви. Але мисливці лобіюють збереження мисливського господарства через Держлісагентство», – каже Плига.

Еколог зазначив, що при створенні національного парку, з одного боку, залишаться умови для заготівлі деревини там, де це має сенс в господарській зоні, а з другого боку – з'явиться механізм додаткового контролю за вирубками через створену науково-технічну раду парку.

Всихання штучного лісу не має значення в контексті протікання природних процесів лісовідновлення. Через 100-150 років на місці штучних соснових посадок, каже еколог, має сформуватися природний ліс, стійкіший до грибкових інфекцій чи комах-короїдів. Подібні процеси наразі є в Європі, наприклад, в Баварському лісі Німеччини.

Андрій Плига також зазначає, що нині на території парку живе багато копитних завдяки мисливському господарству, але при цьому мисливці штучно занижують чисельність хижаків – вовків та рисей.

Підгодівля може бути обмежена в заповідній зоні (хоча лишиться дозволеною на решті території парку), але, з іншого боку, може зрости чисельність хижаків, які успішно почнуть регулювати чисельність копитних і без участі мисливців.

Наразі Держлісагентство у питанні створення заповідника співпрацює з Міністерством екології та природних ресурсів України, а громадська організація «Товариство мисливців та рибалок «Кедр» продовжує бути орендарем лісу у Сухолуччі до 31 липня 2061 року.

12 Березень 2018, 17:15

Наталія Патрікєєва
Олексій Гриценко

https://www.radiosvoboda.org/a/29093970.html

Далі...

Прийнято Програму розвитку лісового фонду Запорізької області: до 2022 року створять 3 тис. га лісу

На початку березня депутати Запорізької обласної ради прийняли Програму розвитку лісового фонду Запорізької області на період з 2018 до 2022 року.

Програма спрямована на забезпечення ефективної охорони, відтворення лісів, збільшення площі лісів та створення умов для досягнення оптимальних показників рівня лісистості Запорізької області.

Програма розвитку лісового фонду Запорізької області на період з 2018 до 2022 року передбачає створення захисних лісових насадження стійких до засушливого клімату на площі 3003 га, у т. ч. у 2018 році 603 га.

Створення протипожежних мінералізованих смуг протяжністю 8000 км, у т. ч. у 2018 році 1600 км. Проведення доглядів за протипожежними мінералізованими смугами протяжністю 30750 км, у т. ч. у 2018 році 6150 км.

Придбання техніки та обладнання, завдяки яким оперативно та ефективно будуть локалізовані та скоротяться до мінімуму лісові пожежі.

Забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства. Отримання правовстановлюючих документів на земельні ділянки лісового фонду загальною площею 15 тис. га.

12.03.2018

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=190941&cat_id=32888

Далі...

Рейдові групи «Оса» здійснюють обстеження лісових масивів Прикарпаття

11 березня дві рейдові групи Надвірнянського та Солотвинського лісгоспів здійснювали обстеження лісових масивів.

В околицях села Битків Надвірнянського району працівники лісової охорони та єгерської служби виявили групу юнаків, одягнених у камуфляжний одяг, які розпивали алкогольні напої в альтанці неподалік лісу. Поряд з «відпочивальниками» знаходилися дві собаки мисливської породи «лайка», на землі лежали відстріляні гільзи, наплічники. За словами «відпочивальників», гільзи та наплічники їм не належать. Неподалік альтанки знаходилося авто. При огляді автомобіля та території біля альтанки зброї та ознак незаконного полювання рейдовою групою не виявлено.

Керівник групи «Оса» Солотвинського лісгоспу розповідає, що напередодні до лісівників надійшла інформація, що на межі Надвірнянського та Солотвинського лісгоспів ведуться браконьєрські дії – лунають постріли та вбито кабана. На місце події виїхало дві рейдові групи, до яких залучили працівників національної поліції.

«Під час обстеження лісових масивів група вийшла на сліди чоловіка з собакою та слід кабана, але незаконно добутої дичини не виявила. Також рейдова група Надвірнянського лісгоспу натрапила на групу юнаків, які розпивали спиртні напої неподалік лісу. Хлопці запевнили, що речі та гільзи, знайдені біля альтанки, їм не належать.

За підсумками рейду можна стверджувати, що канонада була – стріляли по пляшках», – розповідає Богдан Гладиш, керівник рейдової групи Осмолодського лісгоспу.

На власників собак складено два протоколи, проведена профілактична бесіда.

Нагадаємо, що у лютому закінчився сезон полювання. Протягом березня-квітня триває опорос самки кабана.

Відповідно до спільного наказу Мінприроди та Мінагрополітики «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України)» майже в чотири рази збільшено розмір відшкодування збитків за браконьєрство.

http://www.if.gov.ua/news/rejdovi-grupi-osa-zdijsnyuyut-obstezhennya-lisovih-masiviv-prikarpattya

Далі...

Лісівники пропонують жорсткіше карати за незаконні рубки

Для покращення ситуації з незаконними рубками необхідно запровадити кримінальну відповідальність за придбання, збут, транспортування та зберігання деревини незаконного походження. Про це повідомили у прес-службі Державного агентства лісових ресурсів України з посиланням на начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Демченка.

На його думку, також потрібно розширити повноваження поліції – передбачити можливість доступу без санкції до приватних об’єктів, де може переховуватись нелегальна деревина. З боку постійних лісокористувачів – створення спеціалізованих мобільних рейдових бригад, оснащення їх автотранспортом, засобами захисту, зброєю, приладами нічного бачення тощо, залучення представників громадських організацій до патрулювання.

«У 2017 році лише в лісах підвідомчих підприємств Чернігівського ОУЛМГ зареєстровано 60 випадків незаконних рубок деревини загальною масою 1165 кубічних метрів. Розмір шкоди склав 6757 тисяч гривень. Особи лісопорушників встановлені у 29 випадках, відшкодовано збитків 175,2 тисяч гривень», — йдеться у повідомленні.

За словами Олександра Демченка, найбільшою проблемою для лісівників є незаконні рубки сироростучих дерев дуба великих діаметрів високоякісної деревини. Такі лісопорушення набули поширення в останні 3-5 років практично на всій території України, в тому числі і в Чернігівській області.

«Ці незаконні рубки здійснюються організованими злочинними формуваннями в темну пору доби, забирається лише деревина найкращої якості з комлевої частини, довжиною сортиментів 0,8-3 м, яка найчастіше вивозиться з лісу невеликими вантажними автомобілями або мікроавтобусами, – продовжує Олександр Демченко. – Даний вид лісопорушень має схожий почерк здійснення: групи, які їх вчиняють, добре оснащені технікою і скоріше за все, озброєні».

За словами головного лісівника Чернігівщини, у 2016 році було здійснено 2 напади на представників державної лісової охорони У першому випадку, обстріляно в нічний час з нарізної зброї з відстані близько 200 метрів автомобіль, в якому перебував майстер лісу, що чергував на місці можливого скоєння незаконної рубки дерев дуба. А у другому випадку, зловмисники завдали тілесних ушкоджень майстру лісу, який чергував поблизу місця незаконної рубки із заготовленою, але невивезеною деревиною.

Згідно інформації Держлісагентства, у 2018 році вже скоєно 2 випадки незаконних рубок ділових дерев дуба у Красилівському лісництві ДП «Чернігівське лісове господарство», загальним обсягом 8 кубічних метрів, із сумою збитків на 42 тисячі гривень.

12-03-2018 16:31

http://landlord.ua/lisivniki-proponuyut-zhorstkishe-karati-za-nezakonni-rubki/

Далі...

Поліетиленова чума на Херсонщині. Як зупинити безумство?

Відчувши всі переваги пікніка в лісі, забитому побутовими відходами, поплававши в річці, поверхня якої являє собою кашу з пляшок і одноразового посуду, полежавши на пляжі серед пластикового посуду і одноразових шприців, ви несподівано починаєте прозрівати і розумієте, що «так далі жити не можна і треба щось робити».



Пластикові або поліетиленові пакети (ПЕ-пакети), якими ми звикли користуватися, з'явилися в середині 50-х років в Америці і відразу ж завоювали величезну популярність. Коли пластик увійшов в наше повсякденне життя, це здавалося революцією — зручно, практично, дешево.

Однак, весь світ уже усвідомив, якої шкоди це завдає екології планети.

У навколишньому середовищу викинуті пакети зберігаються тривалий час і не піддаються біологічному розкладанню. Таким чином, вони утворюють стійке забруднення.

4 трильйони пакетів у рік використовується в світі. Вони вбивають 1 млн. птахів; 100 тисяч морських ссавців і незліченні косяки риб. 6 млн. 300 тис. тонн сміття, більшу частину якого становить пластик, щорічно скидається у Світовий океан. Пластикові пакети є справжнім лихом нашого часу, шкідливість якого навіть важко оцінити. Вдумайтеся тільки в кілька фактів: середній термін життя пакета — 20 хвилин, а розкладається він близько 200 років. Четверта частина водної поверхні океану вже покрита плаваючим пластиковим сміттям.

Нафти, що використовується, щоб зробити 14 поліетиленових пакетів, досить, щоб проїхати на автомобілі 1,6 км. На виробництво поліетиленових пакетів витрачається 4% всесвітньої видобутку нафти. Тому обіг поліетиленових пакетів викликає серйозне занепокоення екологів.

Схоже, боротьбу з поліетиленовою чумою треба було починати ще вчора. Маємо можливість спостерігати, як помалу, але з'являються в ужитку паперові замінники звичних пакетиків. ТМ «Каховські ковбаси» чи не перші запропонували своїм покупцям екологічну обгортку продукці. До них «підтягнулися» всі наявні в місті кав'ярні, магазин одягу «DressCode». Активно пропагує натуральні сумки для походу на базар «Срібна Торба».

Якщо до вас несподівано прийшло розуміння, що «так далі жити не можна і треба щось робити», то почніть з себе: уникайте упакованих продуктів. Попит народжує пропозицію і в прямому сенсі змушує магазини застосовувати все більше і більше упаковки, навіть в тих випадках, коли без неї можна прекрасно обійтися.

Намагайтеся взагалі відмовитися від «ув'язнених» в пластикову оболонку фруктів і овочів. Не використовуйте пластикові пакети, а якщо не можете так просто від них відмовитися, то використовуєте їх так багато разів, скільки це можливо. Так, звучить як девіз бабусі з 90-х, але тим самим ви рятуєте сотні життів птахів і риб, так що варто задуматися.

Утримайтеся від купівлі товарів дрібної фасовки в неекологічній упаковці. Не використовуйте пластиковий посуд. Він згодом починає виділяти токсичні речовини. Намагайтеся віддавати перевагу склу та металу. Зверніть увагу на існування домашніх очисних установок як альтернативу бутильованій воді. Ходіть в магазин зі своєю сумкою. Сьогодні існує безліч альтернатив сітчастої «авоськи» з минулого століття, які не тільки виглядають краще ніж целофановий пакет, а й набагато практичніші.

Відмовтеся від соломинок для напоїв, невже важко пити, як нормальні люди, зі склянки. Вибирайте продукти в упаковці без пластику, теж молоко продається як в склі так і паперовому пакеті, побутова хімія також.

На черзі наш свідомий вибір — змусити себе відмовится від бездумного збирання пакетиків, які щедро роздають в кожній торгівельній точці. Для початку хоча б беріть їх через раз. Не забувайте, якщо не буде попиту, не буде пропозиції. Почніть кожен з себе. Зведіть свої «пакетики з пакетиками» нанівець. Не захаращуйте своє помешкання, місто та планету. Інакше не за горами той час, коли замість соковитої зелені трави та листя будемо «милуватися» суцільною поліетиленовою ковдрою.

Боротьба з пластиком

Для боротьби із забрудненням навколишнього середовища поліетиленовими пакетами вже близько 40 країн ввели заборону або обмеження на продаж і (або) виробництво пластикових пакетів:

Данія: ще в 1994 році введено податок на безкоштовну роздачу поліетиленових пакетів в торгових закладах. Після того як в Данії ввели плату за поліетилен, його популярність у покупців знизилася на 90%.

Німеччина: утилізацію пакетів оплачують споживачі, а за збір і вторинну переробку відповідають продавці і розповсюджувачі.

Ірландія: після підвищення ціни кількість використовуваних пакетів скоротилося на 94%. Зараз там застосовують «багаторазові» сумки з тканини.

США: в Сан-Франциско великі супермаркети і мережеві аптеки не використовують поліетиленові пакети. Гаваї стали першим штатом, який відмовився від їх використання.

Танзанія: штраф за виробництво, імпорт або продаж пластикових пакетів — 2000 доларів або рік в'язниці. Ввезення пластикових пакетів на Занзібар заборонений.

Австралія: з січня 2004 року на острові Кенгуру владою була введена заборона на поліетиленові пакети. До кінця 2008 року запроваджено пряму заборону на використання пластикових пакетів в супермаркетах.

Англія: вже восени 2004 року в Великобританії були запущені на ринок перші в світі біорозкладні пакети для хліба. Новий матеріал, з якого виготовляються пакети, протягом чотирьох років повністю розкладається на вуглекислий газ і воду.

Два роки тому підприємниця з графства Девон Ребекка Хоккінг переконала власників 43 магазинів перейти на багаторазові тканинні сумки для своїх покупців. У кінці минулого року Прем'єр-міністр Джордж Гордон Браун закликав усі британські магазини замінити шкідливі пластикові пакети на паперові.

Мережа магазинів Marks and Spencer припинила безкоштовну видачу пакетів. Також популярна і соціальна реклама: покупців на вході в магазин зустрічає плакат: «Приходьте до нас зі своїм пакетом або сумкою! Задля захисту навколишнього середовища».

Латвія: введений податок на поліетиленові пакети, які використовуються в супермаркетах, щоб зменшити їх використання.

Фінляндія: в супермаркетах встановлені автомати з прийому використаних пакетів, які служать сировиною для переробки та виробництва нових виробів із пластику.

Китай: з 2008 року заборонено виробляти, продавати і використовувати поліетиленові пакети з товщиною плівки менше 0,025 мм.
Італія: з 2011 року в країні заборонено використання поліетиленових пакетів. Тепер для придбаного товару покупці повинні мати сумки багаторазового використання або біопакети.

Сінгапур, Бангладеш, Тайвань: введена повна заборона на використання поліетиленових пакетів з 2003 року через численні випадки закупорки каналізації та перекриття русел річок, що призводить.

Така ж заборона діє і в ряді штатів Індії.

Франція з 2016 року ввела повну заборону на одноразові поліетиленові пакети. Вона стала першою країною в світі, яка заборонила виробництво і продаж одноразового пластикового посуду на своїй території.

А що ж у нас, в Україні?

Ще в 2016 році дев'ятикласниця Маріупольського технічного ліцею Катерина Малкіна разом зі своїм учителем біології В'ячеславом Пономарчуком зробили прорив у боротьбі зі сміттям: виявили личинки жуків, які харчуються поліетиленом. На 8-й Міжнародній екологічній олімпіаді INESPO 2016 в Нідерландах робота юної дослідниці з України отримала срібну медаль.

Дослідженням Каті по біоутилізаціі поліетилену за допомогою личинок комах відразу зацікавилися найбільші голландські виробники пластика «EG-Plastic», які платять високий збір за його подальше знищення.

Свою роботу Катя Малкіна представляла і на Всеукраїнському науково-технічному конкурсі «Intel-Еко Україна 2016», де також посіла призове місце. Але вітчизняні підприємці розробкою поки не зацікавилися.

А даремно. Подібний саморегульований звалище-контейнер є практично безвідходним виробництвом: продукти життєдіяльності личинок, що поїдають поліетилен, мізерні — вони не вимагають додаткової утилізації.

Як бачимо, хто хоче вирішити проблему, той завжди знайде спосіб її вирішити. Але Каховки це, поки що, ніяк не стосується.

Незважаючи на те, що майже в кожному дворі багатоповерхівок вже з'явилися контейнери для роздільного сміття (в які каховчани вже потихеньку вчаться сортувати окремо відходи, окремо пластик) це все виявляється на міському звалищі, в компанії сотні кілограмів поліетиленових пакетів, які, летять і повертаються на вулиці нашого міста...

"Каховська Зоря"

Сьогодні, 16:37

http://khersonci.com.ua/public/28572-polietilenova-chuma-na-khersonshchini-yak-zupiniti-bezumstvo.html

Далі...

Для тушения лесных пожаров в Приморье сформирована группировка из 11 тысяч человек

В Приморье силы и средства краевой подсистемы РСЧС готовы к выполнению задач по ликвидации лесных пожаров при их возникновении. Для этих целей сформирована группировка сил и средств: более 11 тысяч человек личного состава и более двух тысяч единиц техники. Об этом сообщает пресс-служба администрации региона.

Как рассказал директор департамента гражданской защиты Сергей Белголов, в состав территориальной группировки РСЧС вошли силы и средства государственных казенных учреждений противопожарной охраны края, департамента лесного хозяйства Приморского края, в том числе – лесопожарные формирования КГБУ «Приморская авиационная база охраны и защиты лесов», лесопожарные формирования особо охраняемых природных территорий края, военных лесничеств и арендаторы лесных участков.

Для осуществления авиационных работ, авиамониторинга лесопожарной обстановки и тушения лесных пожаров на землях лесного фонда края запланировано использовать три единицы воздушных судов «Приморской авиабазы» – вертолёт Ми-2, самолёт Ан-2, вертолёт R-44.

«Для мониторинга обстановки Приморской поисково-спасательной службой применяется беспилотная авиация (квадрокоптеры), что позволяет оперативно получать информацию о площади и направлении распространения ландшафтных пожаров и своевременно направить силы и средства в целях недопущения распространения палов на территорию населенных пунктов», – отметил Белголов.

Кроме того, в дополнение к сформированной группировке сил и средств в Приморье создано более 230 добровольных пожарных дружин численностью более 19 тысяч человек, 145 добровольных пожарных команд численностью более 1 100 человек.

Проводятся работы по плановому отжигу сухой растительности на землях поселений несельскохозяйственного назначения и очистка территорий населенных пунктов от сухого мусора. Так, на днях контролируемый отжиг сухой травы спасатели привели в окрестностях поселка Новый.

12.03.2018 14:16

http://regions.ru/news/2617433/

Далі...

Лісів побільшає

Забезпечити своєчасне проведення усіх лісокультурних робіт -- одне з основних завдань, яке визначили на колегії  в Тернопільському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

 "У 2018-му підприємства цієї галузі планують створити на Тернопільщині 400 га лісових культур і 150 га нових лісів, доповнити лісокультури на 750, на 155 забезпечити лісозахисні насадження", -- розповіла головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони та захисту лісів управління Надія Козацька.

Суттєвий вплив на приживлюваність молодих дерев впродовж останніх років мають посушливі весни та літо. "Нині надійного захисту від засухи немає, тому всі зусилля мають бути спрямовані на дотримання технологій створення лісових культур. Перш за все, якісний обробіток ґрунту, використання стандартного садивного матеріалу, якісне висаджування, своєчасне виконання догляду за лісовими культурами", -- зазначив начальник Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко.

Для забезпечення робіт зі створення лісів садивним матеріалом в області функціонує 80 лісових розсадників загальною площею 53,2 га, із них 15 (20,5 га) постійних розсадників і 65 (32,7 га) тимчасових, в яких вирощено 4,9 мільйона штук стандартних сіянців та 214,3 тисячі штук стандартних саджанців лісових порід, повідомляють на сайті управління.

Надія МИКОЛАЙЧУК. 
Тернопільська область

http://www.golos.com.ua/news/71766

Далі...