Втрати урожаю через несприятливі погодні умови в Україні можуть складати від 10 до 70 %, основна причина цих втрат — посухи.
Про це повідомляє agronews.ua.
З 1950-х років відбувається підвищення температури приземного шару повітря і океану, й нині цей показник складає 0,85°С, а в Україні — 1,1°С. Ймовірними наслідками такої тенденції для нашої країни можуть стати підвищення частоти сильних злив чи снігопадів, поява масштабних паводків і повеней, штормових вітрів, надзвичайної спеки, окрім того, за багатьма прогнозами, почнеться міграція «південних» шкідників і патогенних захворювань лісів та сільськогосподарських культур.
ФАО об’єднала групу провідних національних експертів для обговорення та оцінки можливих сценаріїв застосування кліматично орієнтованих методів ведення сільського та рибного господарств, спрямованих на збільшення продуктивності одночасно зі скороченням викидів парникових газів. Такі питання вперше вивчаються одночасно усіма зацікавленими сторонами — Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством природних ресурсів та екології, Міністерством освіти на науки, Національною академією аграрних наук України, Держспоживслужбою та вітчизняними вищими навчальними закладами.
З-поміж таких тем як кліматична політика України, шляхи скорочення парникових газів та адаптація до змін клімату в землеробстві, рослинництві, тваринництві, бджільництві та рибному господарстві в Україні, експерти познайомилися з можливостями підвищення кваліфікації за кордоном, методиками викладання кліматології в інших країнах світу та обговорили механізми включення теми клімату в програми середньої та спеціалізованої вищої освіти в Україні.
«Формування наукових засад та збагачення бази знань для вибору та реалізації плану заходів із запобігання зміни клімату є критичними напрямками розвитку аграрного сектору України», — стверджує Михайло Малков, координатор програм розвитку ФАО в Україні.
Він додав, що з іншого боку, включення до навчальних планів та програм навчальних закладів сільськогосподарського спрямування модулів з проблематики, пов’язаної зі зміною клімату, є вирішальним фактором для формування «кліматично орієнтованого та адаптованого бізнесу». При забезпеченні достатнього рівня обізнаності приватного сектора щодо можливих фінансових збитків, які очікуються внаслідок негативних наслідків зміни клімату, можна очікувати більшу участь приватного капіталу в подоланні таких викликів.
Фахівці одноголосно підкреслили важливість проведення інформаційно-просвітницьких заходів для широкого населення та підвищення кваліфікації спеціалістів сільського господарства та профільних держслужбовців щодо зміни клімату. Окрім того, учасники наголосили на тому, що володіння знаннями про новітні сільськогосподарські технології і практики є невід’ємною частиною загальнонаціонального плану дій щодо змін клімату в сільському, лісовому та рибному господарствах України.
Нагадаємо, що в даний час ведуться переговори про створення в Україні першої кооперативної експортної платформи.
З 1950-х років відбувається підвищення температури приземного шару повітря і океану, й нині цей показник складає 0,85°С, а в Україні — 1,1°С. Ймовірними наслідками такої тенденції для нашої країни можуть стати підвищення частоти сильних злив чи снігопадів, поява масштабних паводків і повеней, штормових вітрів, надзвичайної спеки, окрім того, за багатьма прогнозами, почнеться міграція «південних» шкідників і патогенних захворювань лісів та сільськогосподарських культур.
ФАО об’єднала групу провідних національних експертів для обговорення та оцінки можливих сценаріїв застосування кліматично орієнтованих методів ведення сільського та рибного господарств, спрямованих на збільшення продуктивності одночасно зі скороченням викидів парникових газів. Такі питання вперше вивчаються одночасно усіма зацікавленими сторонами — Міністерством аграрної політики та продовольства України, Міністерством природних ресурсів та екології, Міністерством освіти на науки, Національною академією аграрних наук України, Держспоживслужбою та вітчизняними вищими навчальними закладами.
З-поміж таких тем як кліматична політика України, шляхи скорочення парникових газів та адаптація до змін клімату в землеробстві, рослинництві, тваринництві, бджільництві та рибному господарстві в Україні, експерти познайомилися з можливостями підвищення кваліфікації за кордоном, методиками викладання кліматології в інших країнах світу та обговорили механізми включення теми клімату в програми середньої та спеціалізованої вищої освіти в Україні.
«Формування наукових засад та збагачення бази знань для вибору та реалізації плану заходів із запобігання зміни клімату є критичними напрямками розвитку аграрного сектору України», — стверджує Михайло Малков, координатор програм розвитку ФАО в Україні.
Він додав, що з іншого боку, включення до навчальних планів та програм навчальних закладів сільськогосподарського спрямування модулів з проблематики, пов’язаної зі зміною клімату, є вирішальним фактором для формування «кліматично орієнтованого та адаптованого бізнесу». При забезпеченні достатнього рівня обізнаності приватного сектора щодо можливих фінансових збитків, які очікуються внаслідок негативних наслідків зміни клімату, можна очікувати більшу участь приватного капіталу в подоланні таких викликів.
Фахівці одноголосно підкреслили важливість проведення інформаційно-просвітницьких заходів для широкого населення та підвищення кваліфікації спеціалістів сільського господарства та профільних держслужбовців щодо зміни клімату. Окрім того, учасники наголосили на тому, що володіння знаннями про новітні сільськогосподарські технології і практики є невід’ємною частиною загальнонаціонального плану дій щодо змін клімату в сільському, лісовому та рибному господарствах України.
Нагадаємо, що в даний час ведуться переговори про створення в Україні першої кооперативної експортної платформи.
