Комплексний розвиток лісового господарства обговорювали за «круглим столом» лісівники, науковці й представники громадських організацій
1 березня в Тернопільському обласному управлінні лісового та мисливського господарства зібралися ті, хто працював над розробкою Програми розвитку лісового господарства Тернопільщини на 2017-2021 роки та її виконанням, – працівники апарату лісового управління на чолі з начальником Олегом Яремком, а також керівник громадської організації «Екоальянс» Олександр Філь та професор Тернопільського національного економічного університету, доктор сільськогосподарських наук Юрій Гайда. До слова, представники громадських організацій та науковці брали активну участь у розробці Програми, тож знають всю проблематику лісового господарства Тернопільщини зсередини. Водночас напередодні запланованої зустрічі усім, хто був причетний до розробки Програми, було надіслано
звіт про її виконання за 2017 рік для попереднього ознайомлення.
Розпочали обговорення з найголовнішого завдання лісівників – лісорозведення. Олег Яремко поінформував присутніх, що обласне управління готується до розробки змін до Програми у цій площині. І якщо минулоріч обсяги запланованого виконано стовідсотково – створено 60,5 гектарів нових лісів – то цьогоріч лісівники планують перевиконати річне завдання (110 гектарів), передбачене Програмою, та заліснити Тернопільщину на 150 гектарах. Лісовідновлення, навпаки, зменшиться, що свідчить про те, що обсяг рубок на території держлісфонду цьогоріч зменшиться за рахунок переходу з суцільного на поступове й вибіркове рубання. До слова, нові ліси ніхто з постійних лісокористувачів, окрім державних підприємств обласного управління, не створює. Відтак, лісистість Тернопільської області збільшується лише за рахунок клопіткої праці лісових господарств державного підпорядкування.
Зачепили і проблему заповідання територій на території держлісфонду. Незважаючи на постійні закиди екологів у бік лісівників, що вони не бажають заповідати території лісових угідь, частка заповідності держлісфонду Тернопілля сягає майже 26%. Враховуючи те, що два роки тому набули чинності нові санітарні правила в лісах, на цих територіях заборонено здійснювати санітарні заходи. Відтак, заповідані території держлісфонду з точки зору пересічного громадянина, м’яко кажучи, є не надто привабливими. Часто-густо чути звинувачення в бік лісівників, що, мовляв, десь лежить повалений, а лісівники на нього не зважають, а заготовляють кращий, аби ще більше збагатитися. Або ж інші претензії, зокрема, що лісівники не дають забрати непотрібну деревину мешканцям навколишніх сіл і використати її як дрова. Власне, ця проблема стоїть дуже гостро і не лише на Тернопільщині, вона є загальнодержавною. Адже, враховуючи зміни клімату, в лісах масово всихає сосна. У Тернопільській області додається ще й інша проблема – в лісах падає ясен звичайний. Ракова хвороба буквально з’їдає дерево ясена, незважаючи на те, росте воно в монокультурах чи як домішок до інших лісових порід, молоде воно чи старе. Наразі на розгляді в провладних кабінетах перебуває питання внесення змін до санітарних правил у лісах на території ПЗФ. Доки їх не буде погоджено, ситуація в лісах не поліпшиться, а ставатиме критичнішою.
Тож за «круглим столом» вирішили, що, враховуючи наведене вище, потрібно роз’яснити широким верствам населення ситуацію, що склалася. Відтак, будуть здійснені виїзди представників громадськості, влади та засобів масової інформації, екологів до проблемних ділянок з метою показати і пояснити, чим керуються лісівники, що мають право робити згідно з законодавством, а що ні на цих ділянках та чому ситуація є такою плачевною.
На завершення визначили напрямки подальшого розвитку лісівничого виховання підростаючого покоління, зокрема, домовилися проводити внутрішні огляди шкільних лісництв та ознайомитися ближче з їхньою роботою.
Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
Будівництво лісових доріг – один із пріоритетів розвитку лісової галузі України та Закарпаття зокрема на найближчу перспективу. У 2017 році держлісгоспами Закарпаття здійснено будівництво земляного полотна понад 24 кілометри, облаштування дорожнім одягом понад 22 кілометрів та проведено капітальний ремонт понад 21 кілометр.
