ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

03 квітня 2018

Минприроды России подготовило проект требований к составу и содержанию информации о лесах, размещаемой на официальных сайтах органов государственной власти

Минприроды России подготовило проект приказа "Об утверждении состава и содержания информации о лесах, размещаемой на официальных сайтах в информационно-телекоммуникационной сети "Интернет" органов государственной власти, органов местного самоуправления, осуществляющих полномочия в области лесных отношений". 

Ссылка:

Об утверждении состава и содержания информации о лесах, размещаемой на официальных сайтах в информационно-телекоммуникационной сети "Интернет" органов государственной власти, органов местного самоуправления, осуществляющих полномочия в области лесных отношений

Проект подготовлен в соответствии с новой статьей Лесного кодекса РФ 5.1 "Информация о лесах", введенной федеральным законом от 29 декабря 2017 года № 471-ФЗ. Согласно этой статье, информация о лесах является общедоступной информацией, к которой не может быть ограничен доступ граждан и юридических лиц, если иное не предусмотрено федеральными законами; эта информация размещается на официальных сайтах органов управления лесами в сети Интернет; состав и содержание информации о лесах устанавливаются уполномоченным федеральным органом исполнительной власти (таким органом сейчас является Минприроды России).

Это очень важный проект - от него зависит, какая информация о лесах будет доступна в обязательном порядке гражданам Российской Федерации и заинтересованным организациям. К сожалению, пока Минприроды предполагает сделать доступной очень ограниченную информацию о лесах, причем неизвестно, в каком виде, с какой детальностью и точностью. Если приказ вступит в силу в предлагаемом виде - почти никакой новой информации сверх той, которая уже имеется в открытом доступе, граждане могут не получить. Очевидно, что приказ требует полной переделки; а поскольку речь идет об информации, имеющей очень большое общественное значение - необходимо добиться, чтобы он был переделан.

Предлагаем: в ближайшие дни обсудить, какими должны быть состав и содержание информации о лесах, подлежащей обязательному размещению в сети Интернет - а после этого всем заинтересованным сторонам вместе добиваться изменения проекта этого приказа. Пока приложение к нему выглядит вот так:



Де на Волині найбільше незаконних вирубок лісу



Торік на Волині відкрили 203 кримінальні провадження за незаконні вирубки лісу. Найбільше порушень в Ківерцівському районі. Про це говорили на нараді в ОДА, - інформує Волинська правда.

Тимчасовий виконувач обов’язків начальника ГУНП у Волинській області Сергій Козак розповів, що у 83 випадках прийняли рішення: 4 провадження відправлені до суду, а 79 проваджень закрили.

« Найбільше порушень в Ківерцівському районі. Незаконні вирубки лісів і видобутки бурштину контролюються силовиками. Зокрема, розслідується кримінальне провадження щодо працівників Цуманського лісгоспу за проведення незаконних вибіркових санітарних рубок у Берестянському лісництві», – зазначив Сергій Козак.

Також поліцейський додав, що наразі на території області працює 782 деревообробні підприємства в Камінь-Каширському, Любомльському та Ратнівському районах. «Зараз розробляються схеми розміщення цих підприємств. 348 деревообробних підприємств перевірили і не виявили значних порушень», – констатував поліцейський.

Сьогодні, 16:40

Нардепи зробили крок до заборони суцільної вирубки ялицево-букових лісів у Карпатах



Верховна Рада ухвалила за основу проект закону, який передбачає внесення змін до законодавства щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону

Верховна Рада на сьогоднішньому засіданні ухвалила за основу законопроект № 6749 щодо заборони суцільної вирубки ялицево-букових лісів у Карпатах. Про це інформує прес-служба парламенту.

Законопроектом пропонується заборонити проведення вирубок головного користування в господарській зоні національних природних парків, у заказниках, проведення суцільних вирубок ялицево-букових лісів на стрімких схилах Карпатського регіону.

Окрім цього, народні депутати сьогодні у першому читанні ухвалили зміни до закону «Про охорону навколишнього природного середовища». Відповідні зміни передбачається внести до ст. 20−2 закону. Законопроект зареєстровано за № 6530.

Нагадаємо, Державне агентство лісових ресурсів України рекомендувало тимчасово призупинити видачу лісорубних квитків на проведення лісогосподарських заходів на лісових ділянках, які відповідають визначенню пралісів та квазіпралісів.

Джерело: Ракурс
03.04.2018 19:35

Депутати схвалили мораторій на вирубку лісу у Карпатах

Верховна Рада прийняла у першому читанні проект закону Про внесення змін до деяких законів (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону).

Про це повідомляє НВ.

Згідно з пояснювальною запискою, у 2000 році був введений мораторій на 10 років на проведення суцільних рубок в ялицево-букових лісах на крутих схилах у Карпатському регіоні. Однак у 2011 році цей мораторій перестав діяти.

Автори законопроекту стверджують, документ дозволяє проводити тільки вибіркові рубки для оздоровлення ялицево-букових лісів на крутих схилах в лісах Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Чернівецької областей.

Крім того, законопроект вносить зміни до статей 21 і 26 закону Про природно-заповідний фонд, а саме забороняє проведення рубок головного користування в національних природних парках, заказниках.

Також законопроект вносить зміни в закон Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону про продовження дії заборони на проведення суцільних рубок ялицево-букових лісів на крутих схилах Карпатського регіону.

Нагадаємо, що у вересні минулого року Порошенко поставив під сумнів ефективність мораторію на вивезення лісу.

03.04.2018 р., 20:35

На Херсонщині рубають дерева: з ким боротися і кого засуджувати?

Про вирубування лісонасаджень на території Горностаївського району згадують чи не на кожній сесії (і вже не один рік), не забувають шпетити владу за ці «гріхи» й під час зустрічей з мешканцями громад.



Так під час нещодавнього спілкування з керівниками ОТГ і району, червоноблагодатненці також вимагали дій від влади та правоохоронців стосовно збереження лісосмуг.

Та, на жаль, результату – нуль. І хоча всі й розуміють, що вирубування дерев приведе наш степовий край до екологічного лиха - не виявляють доброї волі, щоб змінити цю ситуацію.

СПІЙМАНИЙ – АЛЕ НЕ ЗЛОДІЙ

Справді, під час нещодавної поїздки до Червоноблагодатного ми побачили в лісополосі, починаючи від Ольгиного, дуже багато свіжих пеньків – очевидно зовсім недавно тут працювали бензопилою. На зустрічі теж про це говорили. Тож відразу для себе визначила порушити цю тему (вже вкотре) в газеті. До того ж, наступного дня у Фейсбук мешканець Горностаївки Сергій Ганзюк розмістив фотоінформацію:

«Почали різати липову алею від Горностаївки до п'ятого». На черзі – селищний парк???!! ВЛАДО!!! (Адміністрація. Райрада) Що будемо робити??? Чи знову безпомічно розведемо руками??? Громада, партіїї, депутати керівники, волонтери – це один з головних негараздів. Якщо нічого не робитимемо, то після себе залишимо пустелю... НЕБАЙДУЖІ – відгукніться, пропонуйте вирішення проблеми...»

Летять тріски від посадок, що захищають поля від вітровіїв. Неконтрольоване вирубування дерев, сягає критичного рівня особливо в зимовий період - про це свідчать повідомлення в засобах масової інформації. Так приміром нещодавно у сусідньому районі при в'їзді в селище Велика Лепетиха, біля пам'ятного знаку на честь воїнів-визволителів невідомі особи нещадно зрізали багатовікові дерева: ясени, липи, берези. Хто вчинив такий злочин - поки що невідомо. Повідомляють, що поліція шукає тих вандалів.

Та чи знайде? Адже в будь якому випадку, ті, хто навіть спійманий на «гарячому», як правило залишаються безкарні. Люди нарікають на бездіяльність влади та правохоронних органів, є навіть прямі натяки, що в дроворубів-бізнесменів є «криша» в поліції. Так принаймі, висловилися на зустрічі у Червоноблагодатному, натякали й при обговоренні згаданої фотоінформації у Фейсбук.

Свою думку стосовно даної проблеми висловив і голова Горностаївської районної ради Сергій Карпеченко:

«Сергію Миколайовичу (Ганзюк – авт.), я цілком підтримую Вас щодо реагування на це неподобство і буду вимагати цього від правоохоронців. Але без самоорганізації громади ефекту буде мало. Минулого року районною радою було створено робочу групу із депутатів та сільських голів з виявлення браконьєрів. За місяць нічних рейдів спільно з головами Ляхно Д.В., Корінь Н.П., депутатами - Слісаренком, Єрьоміним, Мартыненком, Кривошеевим - було виявлено 7 фактів незаконної вирубки та транспортування деревини в районі.

І через "правові колізії " жоден матеріал не дійшов до суду !!! Пропоную долучитись всій громаді до виявлення горе "лісорубів", фіксувати на фото-відео і висвітлювати широкому загалу - нехай знають наших "героїв" в обличчя. Своєю чергою, готовий особисто приймати участь в рейдах з виявлення браконьєрів - для деяких суб'єктів це вже налагоджений системний бізнес».

Слід сказати, що багато хто висловив свої думки щодо згаданої проблеми – і я подумала: як добре, що нині є Інтернет, при допомозі якого можна вивчити позицію людей. У даному випадку Андрій Вишнінський справедливо зауважив:

«Чому нічого не говориться про роботу правоохоронних органів в цьому напрямку, хто створює ті "правові колізії", завдяки яким ні один матеріал не дійшов до суду? Знову переведемо все на волонтерів?»

БЕЗ ВЛАСНИКА – НІЧИЄ

Правові «колізії», про які згадував голова районної ради, насправді існують. Зокрема тому, що лісополоси не мають власника. Юридично – ніби то державні, а фактично – нічиї. І якщо за ліси ще є з кого спитати, то полезахисні смуги «висять у повітрі». Вони загубилися у процесі розпаювання: їх залишили у землях запасу, тобто у державній власності, і нікому не доручили ними опікуватися.

Оскільки законами до цього часу не визначені власники лісосмуг, неможливо встановити й потерпілих. Тож і виникають запитання, на які важко знайти відповідь. Приміром, немає власника – немає кому надати довідку про суму збитків, без якої в суді важко довести заподіяння шкоди й відповідно притягнути зловмисників до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Є ще одна негласна причина: коли люди доведені до зубожіння, а ціни на вугілля для багатьох недосяжні, - кожен вишукує можливість як вижити.

Олексій Михальчук щодо цього висловив свою думку: «Якщо не буде покараних, висвітлення '' героїв'' нічого не допоможе. Жалко дивитись на посадки, одні кущі залишились. Хоча з іншого боку і людей жалко, дивлячись на зарплати, ціну вугілля - безвихідь штовхає людей на такі дії. Моя думка».

Однак, це не означає, що нічого не треба робити, аби зупинити горе-лісорубів. На думку Олени Кочмарук, людей звісно жалко. Але ж: «спочатку дозволили підняти ціни на вугілля, тепер вирубуємо дерева – далі що буде?..»

Зрозуміло, що сьогодні не у всіх є можливість придбати тверде паливо через цінову політику. Але існують державні програми, одна з них — це оформлення субсидій. У районі Майже 2 тисячі сімей вже скористалися цією можливістю. Також є ще одна альтернатива - санітарна вирубка сухих дерев, яку проводитимуть за домовленістю із місцевими радами, і ті родини, які потребують допомоги, отримають її. Про це говорив селищний голова Дмитро Ляхно у Червоноблагодатному.

Водночас у цьому контексті слід зазначити, що зелені насадження в селах знищують далеко не бідні, не нужденні люди, а здебільшого ті, хто на цьому будує власний бізнес. У лісосмугах «пасуться» ділки, які шукають дармові дрова й продають мешканцям сіл. Тим більше - і мабуть головне - за це ніхто серйозно не був покараний.

І вони, йдучи на такий крок, або ж не знають про відповідальність за самовільне знищення дерев, або ж сподіваються на безкарність, бо їх «кришують». Володимир Мартиненко (очевидно добре знаючи цю систему), адресуючи голові райради свою думку, так і висловився: «Сергію Григоровичу, ви ж розумієте з чого треба починати. З тих, хто "кришує", тоді і буде порядок».

ХТО ВИНЕН І ЯК ЗАПОБІГТИ?

Усі сьогодні шукають відповідь на ці запитання. Дехто звинувачує владу, як приміром Сергій Поляк:

«Якщо влада буде за цим мовчки спостерігати, таке в нас буде і майбутнє».

Дехто йому заперечує: Олександр Ліляк – «Та це не влада - це всі ми. Треба піймать і руки відкрутить»;

Світлана Зіняк – «Все залежить від самих людей, тобто від нас самих. Я думаю,що неможливо поставити біля кожного дерева поліцейського, хто б не був у владі. Тим паче, що крадуть і трощать усе в селищі: лавки, троянди, насадження тощо».

І справді, кого нам звинувачувати: хтось сам велосипедом їздить і рубає, а той, хто не має змоги їздити – купує у торгашів, які працюють бензопилою та вивозять машинами. А хтось, знаючи тих «лісорубів», просто не видає їх, або ж і сам купує в них дрова. І при цьому вимагає від влади «боротися» з тими, хто вирубує дерева.

У Червоноблагодатному, коли на зустрічі зайшла мова про це лихо, одна жіночка, яка найбільше вимагала дій від керівників району та об'єднаної громади, зізналася, що знає, хто рубає дерева і продає. Але при цьому заявила, що не скаже, бо боїться, що й хату спалять.

Тож з ким нам боротися?! Кого засуджувати? Хіба що самих себе. Якщо сьогодні один сусід у недоброму запідозрив іншого, а завтра й сам пішов з бензопилою в ліс, то що далі говорити? Вирубка лісонасаджень – наша спільна біда. І боротися з цим маємо усі разом. Безумовно, проблема повинна бути врегульована на рівні законодавства.

Але, на мій погляд пересічного громадянина, влада та самоврядні організації мають об'єднувати людей довкола розв'язання даної проблеми, а самі громадяни – не бути байдужими і не сприяти «лісорубам».

Та це не означає, що поліція має бездіяти. Саме до неї найбільше запитань у громадян: як бачимо, звинувачують як у бездіяльності , так і в «кришуванні». Зрозуміло, що недосконалі закони не дозволяють зупинити самовільну вирубку лісонасаджень. Але ж є й інші заходи, щоб спіймати на «гарячому» та притягнути до відповідальності.

Тож цю публікацію просимо вважати офіційним зверненням до Горностаївського відділення поліції для надання ним публічної інформації щодо боротьби з вирубки дерев на території району та відповідей на запитання громадян.

Любов РУДЯ,
газета "Сільські новини"

Сьогодні, 20:02

Відтворення дикої фауни відбувається за планом

ПРИРОДА І МИ. У лісах Черкащини фахівці завершили підрахунок чисельності диких парнокопитних та хутрових мисливських тварин. Його здійснюють з метою забезпечення об’єктивного контролю за відтворенням мисливських тварин в угіддях області. Як повідомив головний спеціаліст обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Рибалка, кількість диких мисливських тварин у лісах області нині перебуває в межах оптимальної чисельності, а в окремих угіддях навіть перевищує оптимальний рівень. Це свідчить про забезпечення раціонального та невиснажливого використання дикої фауни.

Протягом останнього десятиріччя на Черкащині кількість диких тварин зростає. Приміром, у 2018 році чисельність диких копитних зросла до 9,9 тисячі (у 2007 році вона становила 7,6 тисячі), диких хутрових зросла до 54,6 тисячі (десять років тому було 37 тисяч). Це означає, що зусилля лісівників не були марними: вони потурбувалися про створення сприятливих умов для проживання диких тварин та збільшення їхньої кількості в природному середовищі. Для цього провели комплекс заходів для поліпшення умов проживання тварин, збільшення кормів. Приміром, створення кормових запасів досягається висаджуванням та висіванням рослин, які їдять дикі тварини. Лісівники облаштовують майданчики, на яких викладають корми.

Цьогоріч зафіксували лише певне зменшення популяції диких кабанів. Це пов’язують із розповсюдженням африканської чуми свиней.

У Черкаській області функціонує 54 мисливські господарства, з них 6 підпорядковані державним лісгоспам.

Роман КИРЕЙ, "Урядовий кур’єр"

https://ukurier.gov.ua


Выгодная экология: как защитники природы зарабатывают миллионы

Что стоит за громкими акциями тех, кто называет себя экологами?



Глобальное потепление, загрязнение воды и воздуха, уничтожение краснокнижных животных – столь мрачную картину мира, находящегося буквально на грани гибели, рисуют природоохранные организации. Нужно признать, что они во многом правы. Экологическая ситуация на планете из года в год только ухудшается. За последние двести лет с лица Земли уже исчезли 900 тысяч видов растений и животных. Но далеко не всегда самоотверженные на первый взгляд усилия «зеленых» преследуют благие цели: с момента создания самой известной и влиятельной организации в сфере защиты окружающей среды все сильно изменилось.

Назло нефтяникам
В сентябре 2013 года активисты «Гринпис» добрались на ледоколе «Арктик Санрайз» до буровой платформы в Печорском море и попытались проникнуть на нее для того, чтобы провести акцию против загрязнения Арктики. Но все они были задержаны российскими пограничниками и экипажем самой платформы. Судно вместе с пассажирами арестовали и отправили в Мурманск.

Изначально экологам, среди которых были и российские граждане, и иностранцы, вменялась довольно суровая стать Уголовного кодекса РФ – «пиратство». Однако после вмешательства голландского МИДа «зеленых» признали хулиганами, после чего амнистировали по случаю 20-летия принятия конституции России. При этом Следственный комитет и российское правительство долго решало вопрос, откуда взять несколько миллионов рублей, чтобы расплатиться с портом Мурманск за швартовку арестованного ледокола.

Спустя полгода, в мае 2014-го, гринписовцы заблокировали в голландском порту Эймейден зафрахтованную российской нефтегазовой компанией буровую платформу. Оборудование планировали отбуксировать в порт Роттердам, затем погрузить на судно и транспортировать к месту бурения — месторождению в Печорском море. Но гринписовцы заявили, что платформа якобы не приспособлена для работы в подобных условиях, в связи с чем может нанести ущерб природе.



Буквально через несколько месяцев после этого нападкам активистов «Гринпис» подверглась американская Chevron, которая вела разведку газа в Румынии. Около 25 человек, создав живую цепь по периметру территории предприятия, заблокировали его работу. Причиной недовольства стал применяемый компанией метод добычи углеводородов, известный под названием гидроразрыв — в породу закачивают смесь из химических веществ и воды, что приводит к разрушению пласта. Экологи опасаются землетрясений, спровоцированных таким образом, и загрязнения подземных вод. Хотя такой метод уже многократно опробован и побочного действия на окружающую среду зафиксировано не было.

Еще через год «зеленые» изрядно насолили британо-нидерландской Shell: экологи заблокировали проход судна под мостом в Портленде. 13 человек на тросах повисли над рекой, мешая пройти ледоколу. Кроме того, проход перекрыли с помощью некоторого числа надувных лодок. Судно направлялось в Арктику для участия в программе по поиску нефти в Чукотском море.

Активисты «Гринпис» ежегодно проводят десятки подобных акций по всему миру. И не только они — не дремлют и другие экологические движения: Всемирный фонд защиты дикой природы (WWF), BirdLife International, «Зеленый крест» и многие другие поменьше.

Победа бюрократии

Плывущие в маленьких надувных лодках наперерез громадным ледоколам или прикованные к деревьям для защиты леса от варварской вырубки — экологи невольно вызывают сочувствие и поддержку у миллионов людей по всему миру. Им перечисляют деньги, ими восхищаются, про них снимают научно-популярные фильмы. Это не удивительно: мощные международные промышленные корпорации нередко забывают, что Земля на самом деле маленькая и круглая — вопросы экологии, как ни крути, касаются всех ее обитателей. На этом играют популяризаторы различных экологических движений. Но со времени основания «Гринпис» методы борьбы, структура и, возможно, конечные цели этой организации и подобных ей сильно изменились.

Один из основателей «Гринпис» Пол Уотсон, покинувший ее ряды, ранее признавался, что за сорок с лишним лет своего существования она превратилась в типичную бюрократическую структуру, власть в которой у экологов отняли юристы и экономисты. Он утверждает, что люди теперь вступают в нее только для того, чтобы избавиться от угрызений совести за загрязнение планеты. А из тех, кто стоял у истоков этой структуры, по словам Уотсона, никого не осталось.

«Гринпис», по мнению эколога, собирает миллионы долларов в основном для того, чтобы обеспечить собственную работоспособность. Только на борьбу с китобойным промыслом ежегодно поступает в организацию порядка 30 миллионов долларов пожертвований. При этом, как утверждает Уотсон, в организации лишь делают вид, что присутствуют в Антарктике, куда «даже не суют носа». «Они пытаются убедить людей, что они там постоянно присутствуют, и даже выкладывают постановочное видео, как их суда якобы мешают японским китобоям, хотя этим занимаются только мои корабли, а "Гринпис" этого не делает уже много лет», — говорил он ВВС. 


Пол Уотсон.

По словам сооснователя «Гринпис», порядка 70-80 процентов собираемых денег идет на содержание бюрократической машины, в которую превратилась самая известная и богатая экоорганизация в мире. В самой «Гринпис» Уотсона считают экологическим экстремистом, настаивая на том, что он был исключен из нее за свои радикальные взгляды и методы борьбы (например, забрасывание китобойных судов бутылками с кислотой).

Уотсон – не единственный основатель «Гринпис», не довольный тем, во что она превратилась. В частности, канадский эколог Патрик Мур, когда-то также покинувший ее ряды, изменил свое мнение относительно ядерной энергетики. Теперь он недоволен попытками бывших коллег помешать распространению атомных технологий, настаивая на необходимости их развития, наряду с возобновляемыми источниками энергии. Необоснованной и противоречивой считают многие ученые позицию «зеленых» относительно продуктов с ГМО. В 2016 году больше ста нобелевских лауреатов подписали обращение с призывом прекратить кампанию против генетически модифицированных организмов и признать пользу биотехнологий.

Впрочем, вне зависимости от позиции ученых и основателей «Гринпис», нельзя не признать, что эта организация давно перестала быть пристанищем бедных мечтателей-борцов за природу. Суммам, которые ежегодно «осваивают» экологи, многие благотворительные организации могут только позавидовать.

Причем, собирает организация больше, чем может потратить. В этой ситуации возникает естественная необходимость эти средства куда-то вкладывать, а не просто держать на депозитах. Правда, эффективному инвестированию гринписовцы, видимо, не обучены. Так, полным провалом закончилась попытка одного из менеджеров организации в 2013 году поспекулировать на валютном рынке. Заключенный контракт на покупку евро по фиксированному курсу на фоне укрепления этой валюты привел к потере 3,8 миллиарда евро. Неудачливый финансист не понес никакой ответственности, не считая того что лишился работы (аудит не выявил личной заинтересованности в этой операции). В «Гринпис» же просто извинились и пообещали постараться избежать подобных ситуаций в будущем.

Политическая сила



Существенные финансовые потоки, поступающие «Гринпис» и другие международные экологические организации от неравнодушных людей по всему миру, а также различных фондов, превратили их в мощную силу. Не удивительно, что многие заинтересованы в том, чтобы заручиться поддержкой таких структур, способных если не помешать, то создать значительные трудности даже крупнейшим корпорациям — таким как нефтегазовые гиганты Exxon Mobil , Shell, Chevron, «Роснефть», «Газпром» и другие.

Это не раз давало повод противникам международных борцов за экологию обвинить их в предвзятости и политической ангажированности. Именно поэтому, по словам Уотсона, он и покинул ряды когда-то основанной им организации: «Мы не занимались организацией митингов или давлением на политиков. Мы выходили в море и делали свое дело».

С одной стороны, избежать таких обвинений экологам по определению очень трудно – слишком многим они мешают. С другой, экологические движения волей-неволей формируют общественное мнение, а политический подтекст некоторых выступлений – очевиден. Много критики звучало в адрес другой всемирно известной организации – WWF, традиционно занимающей антироссийскую позицию. Активисты фонда, в частности, участвовали в политических протестах, связанных со строительством дороги через Химкинский лес, а также выступали против сотрудничества американской Exxon Mobil с «Роснефтью».

Никто пока не смог «поймать за руку» руководителей природозащитных организаций, что не удивительно – их защищают высококвалифицированные юристы.



Однако вопросов к деятельности эко-активистов возникает все больше. Не исключено, что еще через пару лет они даже переплюнут коррумпированных чиновников, политиков и глав транснациональных корпораций.


сегодня, 01:31 | Кирилл Ляпунов

WWF предложил взять под охрану болота и леса Камчатки

Москва. 3 апреля. INTERFAX.RU - Всемирный фонд дикой природы (WWF) предложил создать нескольких особо охраняемых природных территорий (ООПТ) на Камчатке, сообщает во вторник пресс-служба Камчатского/Берингийского экорегионального отделения WWF России.

"Кроме водно-болотных угодий на Камчатке будет выгодно, с точки зрения охраны природы, выделить в ООПТ район с темнохвойными лесами, являющимися домом для многих краснокнижных видов растений", - приводятся в сообщении.

WWF готов профинансировать подготовку документов и обеспечить сбор необходимых данных. Ожидается, что формальная часть, касающаяся подготовки необходимых бумаг, завершится уже в этом году.

Отмечается, что при объединении Корякского округа и Камчатской области в 2007 году часть существовавших ранее ООПТ выпала из обновленного перечня охраняемых территорий региона. Это, в частности, территории, изобилующие болотами, озерами, кочкарниковыми тундрами, которые представляют собой уникальный район пролета, размножения и линьки многих водоплавающих птиц, в том числе, гуся-гуменника. В общей сложности, весной и осенью через угодья мигрируют более 800 тысяч особей.

Ліси – запорука екологічної рівноваги


Стартувала Всеукраїнська акція «Майбутнє лісу – у твоїх руках». Голова облдержадміністрації В.Коровій підписав відповідне розпорядження про проведення цієї акції на Вінниччині.

Створення нових лісів – справа державної ваги.


Україна сьогодні користується плодами праці людей, які створювали ліси століття тому. Лише з 1944 року в області відтворено і створено більше 200 тис. га лісів, у тому числі на нинішній території Бершадського держлісгоспу було відновлено 7536 га лісових культур та створено 2287 га нових лісів. Лише за роки незалежності в області створено і відтворено 35979 га лісів, зокрема по ДП «Бершадський лісгосп» – 2053 га.

Лісистість Бершадщини сьогодні – 11,2%. А щоб мати оптимальних 15%, потрібно створити ще понад 5 тис. га нових лісів. 70% лісів області – рукотворні діброви. Бершадський держлісгосп готовий забезпечити у 2018 році посів і посадку лісу в держлісфонді на площі не менше 93 га лісів, у тому числі захисних насаджень – 10 га.

Дуже важливим є формування біологічно стійких високопродуктивних насаджень, адже клімат стає різко континентальним, літо – спекотне і посушливе, понижуються ґрунтові води, змінюється гідрорежим ґрунту.

Сильні вітри розхитують коріння та ослаблюють їх. Високий температурний режим веде до різкого збільшення транспірації дерев, які не готові до цього. Тому масово всихають ялина європейська, сосна звичайна, навіть граб, ясен, клен. Ослаблені з цих причин дерева «добиваються» стовбуровими шкідниками.

Єдиний вихід – заліснення області листяними породами чи створення мішаних, стійких до негативних факторів, насаджень. Тому держлісгоспи при створенні лісових культур до їх складу вводять не лише традиційні: дуб, липу, черешню звичайну, а й таку рідкісну породу як береку лікарську та інтродуцент – горіх чорний.

Головне в нашій роботі – підвищити продуктивність лісів, покращити їх породний склад, підвищити стійкість насаджень, проводити поступову заміну малопродуктивних насаджень на високопродуктивні з головною породою – дубом звичайним.

Працівники нашої галузі мають багатий досвід створення високопродуктивних лісів. Для їх створення у 2017 році працівники ДП «Бершадський лісгосп» заготовили близько 8803 кг лісового насіння, виростили 1 млн. шт. посадкового матеріалу (з них дуба звичайного – 536 тис. шт., дуба червоного – 49 тис. шт., горіха чорного – 90 тис. шт.). Це дасть змогу озеленити населені пункти, території навчальних і виховних закладів, лікарень. Лісівники нададуть будь-яку допомогу всім охочим у придбанні посадкового матеріалу декоративних та інших лісоутворюючих порід.

Для проведення цієї роботи держлісгоспи забезпечені пально-мастильними матеріалами, інвентарем. Відремонтовано спецтехніку. Підготовлено грунт під створення лісових культур. Очищено лісосіки від порубкових залишків. Затверджено проекти лісових культур за найбільш раціональними схемами розміщення. Облаштовано снігові та льодовикові ями для зберігання посадкового матеріалу.

Сформовано лісокультурні ланки, проведено з ними навчання. Розроблено план інформаційного забезпечення акції «Майбутнє лісу – у твоїх руках».

Створення лісів в усі часи було справою нелегкою, вкрай необхідною для держави, кожного її громадянина. У питаннях заліснення Бершадщини ми маємо повне розуміння й підтримку бершадчан, органів місцевого самоврядування та державної виконавчої влади, учнів, студентів, журналістів.

Кожен може долучитися до Всеукраїнської акції. Запрошуємо всіх мешканців району до створення нових лісів, алей, парків, озеленення шкіл, лікарень, дитячих садків, своїх осель, населених пунктів. Давайте разом будемо робити всій внесок у збереження та примноження зелених легенів держави!

Микола КРАСНЄЄВ, директор ДП «Бершадський лісгосп».

автор: Газета "Бершадський край"
1 Квітня 2018, 09:00

Держлісгоспи не повертають ліси у комунальну власність. ВІДЕО



ТРК Аверс
Опубликовано: 2 апр. 2018 г.

Державні лісгоспи попри рішення суду не поспішають повертати ліс комунальному підприємству «ВолиньоблАгроліс» та продовжують вирубувати лісові насадження на Волині.