ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

14 квітня 2018

Побелка деревьев: украинцев будут наказывать за "правонарушение" весомыми штрафами

Фото: Чем обернется побелка деревьев для жителей Украины (Коллаж РБК-Украина)
Фото: Чем обернется побелка деревьев для жителей Украины (Коллаж РБК-Украина)

Украинские власти рассматривают побелку деревьев как Административное правонарушение

Надавно в Киеве официально запретили заниматься побелкой бордюров и деревьев. Раньше считалось, что это является отличной защитой для растений, а также создает в городе видимость порядка и уюта. Сейчас же за незаконную побелку можно получить внушительный штраф, информирует издание "Сегодня".

Теперь в скверах и парках Киева нет традиционной белой краски на деревьев. Жители столицы полагают, что таким образом власти решили попросту сэкономить на краске. Впрочем, в коммунальных предприятиях заверяют, что дело вовсе не в этом. Более того: там напомнили, что запрет на побелку деревьев был принят еще несколько лет назад.

"Подразумеваются липы, клены, тополя и другие деревья, которые растут вдоль дорог. Это нецелесообразно для такого вида деревьев. Побелка деревьев применяется преимущественно для фруктовых насаждений", – пояснил начальник управления "Киевзеленстроя" Дмитрий Бровко.

"В 2010 году еще белили их... Около пяти лет уже не белятся. Какая-то побелка еще осталась, но, думаю, ее смоет. Заново белить никто не будет", – рассказывает жительница Сум Анна.
Отмечается, что не только в Киеве, но и в других украинских городах уже действует запрет на окрашивание деревьев известью. В частности, в Сумах ни деревья, ни бордюры уже не красят более пяти лет. А вот Черкассы не хотят даже ничего слушать и за деньги местного бюджета занимаются обелением деревьев.

Аналогичная ситуация в Ивано-Франковске, но там жители производят побелку за счет собственных средств. При этом штраф за это может составить от 850 до 1700 гривен. Впрочем, жителей города это не волнует.

Кстати, в Киеве в Пуще-Водице спилили 300-летние дубы (фото).


https://styler.rbc.ua/rus/zhizn/pobelka-derevev-ukraintsev-budut-nakazyvat-1523721810.html

Минприроды провело семинар-учебу по тематике деятельности Программы малых грантов Глобального экологического фонда

В Ивьевском районе Гродненской области Министерством природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь совместно с представителями Программы малых грантов Глобального экологического фонда (ПМГ ГЭФ) организован семинар-учеба по тематике деятельности ПМГ ГЭФ.


В семинаре приняли участие представители Минприроды, ПМГ ГЭФ, Гродненского комитета природных ресурсов и охраны окружающей среды, поселковых/сельских Советов депутатов Гродненской и Минской областей.


Справочно. Основная цель ПМГ ГЭФ - улучшение уровня жизни населения на конкретных территориях путем решения экологических проблем. В Республике Беларусь ПМГ ГЭФ работает с 2005 года. За истекший период программой профинансировано 140 проектов на общую сумму 5 593 125 долларов США по следующим направлениям: защита биологического разнообразия,предотвращение изменения климата, охрана международных водотоков, борьба с деградацией почв, вырубкой лесов и опустыниванием, прекращение использования и утилизации стойких органических загрязнителей.


Министром природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь Андреем Худыком дано поручение ответственным лицам о поэтапном проведении подобных обучающих мероприятий по всей стране, и, в первую очередь, в тех регионах, где планируется организация областных «Дожынок». Это позволит более широко привлекать средства международной технической помощи на реализацию местных инициатив и проектов.


В рамках семинара заместитель начальника главного управления экологической политики, международного сотрудничества и науки- начальник отдела международного сотрудничества Марина Филипюк проинформировала участников о том, что сделано ведомством для Гродненщины в рамках проектов международной технической помощи.


В частности, в рамках проектов, инициированных и разработанных Минприроды совместно с заинтересованными:

  • проведена работа по совершенствованию системы управления твердыми коммунальными отходами (ТКО) для г. Мосты. Закуплено оборудование для работы на полигонах, мусоровозы разных типов, контейнеры для раздельного сбора ТКО, сортировочная линия и прессы, погрузчики для работы на сортировочных станциях, дробилки для измельчения древесных отходов, погрузчик для компостирования биоразлагаемых отходов на полигоне и др.
  • Ликвидировано Слонимское захоронение непригодных пестицидов: осуществлен вывоз и уничтожение за пределами Республики Беларусь 2 100 тонн непригодных пестицидов, порядка 200 тонн ПХБ – содержащего оборудования.
  • Создан первый в Республике Беларусь лесной экологический образовательный центр на территории Лидского лесхоза в дендропарке в д. Горни рядом с г.Лида, где обучают лесоуправлению и лесопользованию, в т.ч. детей.
  • На площадках в д. Яновичи Новогрудского района и д. Старые Боруны Сморгонского района установлено ветроизмерительное оборудование, ведется годовой мониторинг ветра, а также разработана предпроектная (предынвестиционная) документация для размещения в дальнейшем ветроэнергетических установок.
Минприроды проводится работа по получению квот для строительства ветроэнергетических установок на этих площадках.

В результате реализации подготовки двух площадок для строительства ветропарков планируется привлечение прямых инвестиций не менее 25 млн. долл. США в эквиваленте.

Марина Филипюк подчеркнула, что Программа малых грантов ГЭФ является важным инструментом оказания содействия регионам в решении природоохранных задач, в том числе, в преддверии областных фестивалей «Дожинки-2018», а также в связи с тем, что 2018 год объявлен Главой государства Годом малой родины.

Национальным координатором Программы малых грантов Глобального экологического фонда Соловьевым Ю.В. представлена подробная информация о целях и механизмах деятельности Программы малых грантов ГЭФ и даны ответы на вопросы участников.

Навіщо море, якщо є ліс!



Михайло Блехман. Гілки хрускотять

У лісі хочеться і вдається загубитися. Від усього, а головне — від усіх. Цих усіх так багато, що я втомилася питати себе — адже кого ще запитаєш? — я втомилася питати себе, навіщо вони. Я їм ні до чого, вони мені теж, тоді — навіщо вони? Навіщо вони, якщо ми одне одному не потрібні? Навіть протипоказані, буду відверта.

Знаєте, самотності прийнято побоюватися, коли її немає, і проклинати, коли вона є. Якщо хочете знати, найбільше мені неприємно те, що прийнято. Ну ось, ви дізналися, навіть якщо не хотіли.

Як добре, що він у мене є, цей ліс!.. І до чого ж не хочеться з ним розлучатися!..

Не знаю, де як і кому як, а мені в нашому лісі — найкраще. Зрозуміло, це моя суб'єктивна думка, але що є думка об'єктивна? Всього лише середнє арифметичне від усіх суб'єктивних. Ну, або спущена зверху інструкція, яка має вважатися об'єктивною. «Зверху» — посміхнулася я про себе. До речі, терпіти не можу, коли про мене посміхаються без дозволу.

В інші ліси та гаї зовсім не тягне — втім, чи є вони? Є, звичайно, хто ж сперечається. Просто навіщо вони мені, якщо у мене є мій ліс, в якому так звично загубитися.

Я — теж звично — зітхнула і подивилася на звичні хмари: здається, що ось-ось небесна завіса розсунеться і почнеться спектакль — несподіваний, як все довгоочікуване, незвичний, як все звичне. На все схожий своєю несхожістю, до якої я давно звикла...

До мого — терпіти не можу займенників у множині, до того ж таких, що претендують на те, аби називатися особистими, — до мого лісу грибникові дістатися дуже просто. З траси, де цілодобово блимає попереджувальний вогник, потрібно з'їхати на бічну дорогу, проїхати зовсім небагато й не поспішаючи, і відкриється озеро. Поруч з ним — стоянка для автівок численних грибників, а далі — доріжка, яка веде в ліс. Залишилося тільки переступити через канаву, таку вузьку, що правильніше назвати її канавкою, і ось він. Для меншості в однині — рятівний, для більшості — просто грибний ліс.

Скажу так само усміхаючись: тишком-нишком дивитися на грибників набагато цікавіше, ніж збирати гриби. Грибна пристрасть мені незрозуміла, але що може бути цікавіше незрозумілого? Люблю, коли під ногою раптом, без попередження — та й як вона попередить? — хрусне гілка. Гілки хрустять музично — можливо, сюїтою, можливо — кантатою — музична термінологія ніколи не була моїм коником, як і будь-яка інша. Якщо думку не вдається висловити без використання слів вузького значення, то хіба це думка?

Зосередженість і цілеспрямованість грибників вражають і, більше того, захоплюють. Їм відома назва кожного гриба, вони вміють розрізняти на перший погляд нерозрізнене. Вони знають настільки унікальні слова, що думки, виражені цими словами, теж здаються своєрідними грибами, тільки не вміщуються в жодне відерце, в жоден козуб.

Гілки хрусткотять, ножики пурхають, зрізуючи один гриб за іншим, гриби — теж один за іншим — падають в козуби й ведерця. Грибники трудяться, не помічаючи мене.

Терпіти не можу, коли мене помічають.

Втім, можу — терплю ж.

Напередодні через задернуту завісу пролилася — з шипінням і бульканням — неспинним злива, і наступного ранку, як тільки небесна завіса відкрилася, пропонуючи черговий акт театральної вистави, численні гриби вистрибнули з-під мокрої землі, немов тільки й чекали закінчення антракту. І грибники, серед яких не загубишся, перестрибнули через канавку й професійно вийняли свої ножики.

Ось чого жодного разу не бачила, спостерігаючи з укриття за натхненним зрізанням і киданняи грибів у відерця, так це хоча б одного поетичного, можна сказати пасторального, їжачка з грибом на колючий спині. Десь вони, ці казкові їжачки, безумовно, є, інакше звідки про них усім відомо? — тільки ось у цьому лісі їх не видно.

Зате є лисиця із зухвало рудим хвостом, немислимо пухнастим — які вже там гриби. Але ні — грибники подивилися на неї — на нього — з розчуленням і продовжили зрізати й кидати, більше не зупиняючись ані на хвилину.

Не відволікатися ж їм на ворон, що відчувають себе господарями, точніше, господинями, лісу й каркають так захоплено, що якби в дзьобах у них був поетично оспіваний сир, то у бідній від такого багатства лисиці трапився б заворот кишок. Якщо, звичайно, у лисиць є кишки — звідки мені знати ...

Ворони злетілися на грибну галявину, до якої грибникам ще тільки належало дійти та пошкодувати, що не привезли додаткових цебер, — і почали голосно й натхненно обговорювати відсутність сиру — на жаль, написане не завжди відповідає реальному стану справ. Та й коли в останній раз відповідало? Втім, так само, як і побачене.

Дивлячись на них, я знову зітхнула. Кажуть — не знаю, але чула, — що прірва, якщо в неї довго дивитися, затягує. Так і зграя притягує, від неї неможливо відірватися. Це моє спостереження — ви, думаю, такої ж думки.

Іншої? Шкода, я сподівалася, що ми з вами однодумці.

Ну, а з іншого боку, навіщо вам, які знають дорогу в мій ліс і назви всіх грибів у світі, такий однодумець — із дзьобом і пір'ям, котрий тільки й уміє, що каркати з приводу і без нього? Все, що мені залишається — це розглядати грибників звідси — здалеку, зверху.

Для мене — звідси, для вас — звідти. Хоча ви ж навіть не здогадуєтеся про те, що я дивлюся на вас, на те, як миготять ваші грибні ножики і наповнюються ваші грибні кошики й відерця. Вибачте, але не каркати не вмію. Як і ви не вмієте не приїжджати сюди, не перестрибувати через канавку і не збирати гриби. Кожен чогось не вміє, вся справа в тому, хто і чого саме. Або – хто та що вміє — це теж інша сторона, тільки іншої медалі.

Грибники затримувалися — по дорозі їм довелося працювати, гілки хрустіли щосили. Тому вся галявина поки що була зайнята тими, на кого було неможливо дивитися і тому так само неможливо було відірватися. Я ховалася від них, знаючи, що мій колір для них чужий, але якби він був їм свій, це було б для мене непоправно.

А якби я була — або коли-небудь стану — такою же? — подумала я. — Якщо візьму і прийму їх за своїх, а вони мене — за свою? Зграя вабить і затягує, бути в ній хочеться навіть переважній більшості тих небагатьох, хто найбільше за все ненавидить зграї.

Грибники нарешті вийшли на грибну галявину. Гілки тут не хрустять, зате — море грибів.

Я ніколи не літала над морем, воно мені для мене таке далеке, адже у мене є ліс, причому єдиний, мій. Як тут в черговий раз не посміхнутися — ось куди заводять метафори.

Грибники поспішали, не боячись потонути в цьому морі. Поспішати й справді було потрібно: скоро антракт, потім почнеться нова дія: сніг накриє поляну, які вже там гриби. Всі ворони нашого лісу злетяться сюди і, злившись зі снігом такого ж, як вони, кольору, візьмуться голосно пліткувати про грибників, яких тут не буде аж до наступного антракту.

Я махнула крилом — рук мене немає, зате є крила, і це єдине, що робить мене схожою на присутніх на галявині, та полетіла туди, де виднівся інший ліс, а за ним — здається, море. Ніколи в тих краях не бувала, але, за чутками, там немає зграй, які притягують і затягують.

Цікаво, чи хрустять чи там гілки?

Весна 2018 р. Монреаль. Канада

16 000 тонн березового сока в этом году планируют собрать лесхозы Беларуси

Традиционно сочный сезон начинается с середины марта. Но и в этом деле пришлось играть по правилам погоды: плюсовые температуры в некоторых регионах установились только в начале апреля. О том, как в Гомельской области начали собирать сок и бороться с вредителями природы, - репортаж Анны Ковалевой.

Александр снимает пробу первого в новом сезоне березового сока. В этом лесничестве он - постоянный покупатель. На этот раз делает запас в 60 литров.

Всё дело в технологии подсочки. Если ее не придерживаться, то можно довести дерево до гибели. Березе должно быть не менее 65 лет. Диаметр ствола - минимум 20 сантиметров. Глубина запила - максимум 5.

Макеевское лесничество в плантацию по сбору березового сока превратилось неделю назад. Здесь таких деревьев - почти 80. Одно в сутки приносит полсотни литров. Полезный напиток собирают в специальные пакеты. За день получается до 800 литров.

Получить информацию об участках леса, где растут пригодные деревья, можно в лесхозах и лесничествах. Чтобы купить у них сок, надо обратиться с паспортом и написать заявление. Один литр стоит 13 копеек. В этом лесничестве нынешний план - заготовить 150 тонн. 40 из них уже собрано. И сразу же 90 % раскупило население. Оставшиеся литры, как правило, отправляются на заводы. В целом в Гомельской области в прошлом году заготовили 1 325 тонн березового сока. В этом году задача - поднять планку еще на 75 тонн.

Кроме специалистов за соком отправились и частные заготовители. Во многих рощах можно найти их бесхитростные приспособления. Вот как, например, это.

Не все они установлены правильно. За это можно поплатиться штрафом до 500 рублей. Работники государственной лесной охраны ведут строгий контроль. Помогают фотоловушки. Их в гомельских лесах около 200. Места размещения периодически меняют. Благодаря им в прошлом году были задержаны несколько нарушителей. Все - в Гомельском районе. В этом году пока ни одного. И хотя это только начало сезона, специалисты надеются, что урожай нарушителей в этом году будет не такой богатый, как урожай сока.

14 Апреля 2018 15:27

Волинські школярі відновлюють ліс (ФОТО)




Над відновленням лісу активно працюють у ДП СЛАП «Рожищеагроліс». Загалом цієї весни підприємством заплановано посадити лісові культури на площі 52 га. Так учора, 13 квітня, в рамках акції «Майбутнє лісу в твоїх руках» відбулася посадка лісових культур у Стирному та Стохідському лісництві, повідомляє прес-служба ВОУЛМГ.

У Стирному лісництві лісові культури висаджували учні 8-11 класів Крижівської ЗОШ І-ІІІ ст. Рожищенського р-ну. Вони відновили 1 га лісу. Інструктаж провів головний лісничий ДП СЛАП «Рожищеагроліс» Віктор Шевчук. Він не лише ознайомив із технологією посадки лісу, а й наголосив, як важливо правильно посадити і доглянути молоді сіянці, щоб у майбутньому вони стали лісом.

Долучилися до організації акції також лісничий Стирного лісництва Руслан Мороз та майстер лісу Володимир Мірчук.

А лісовідновдення на площі 1,2 га у Стохідському лісництві провели учні Ясенівської ЗОШ І-ІІ ст. цього району. Лісничий Стохідського лісництва Сергій Забожчук, помічник лісничого Ігор Грицюк, майстер лісу Роман Корнійчук цього дня були помічниками та консультантами своїм підопічним. Бо діти взялися дуже заповзято.



14.04.2018

На Волині горіла суха трава


Між селами Веснянка та Муравище Ківерцівського району горіла суха трава. Вогонь міг перекинутись на ліс, який був поруч.

Про це повідомляють у прес-службі Волинського ОУЛМГ.

На місці працювали рятувальники та лісова охорона ДП «Ківерцівське ЛГ». До гасіння вогню залучили пожежний автомобіль та пожежну бригаду згаданого лісогосподарського підприємства.

«Спільними зусиллям вдалося зупинити вогонь, який уже підступав до лісу», - пишуть лісівники.

Лісівники застерігають: якщо ж ви помітили горіння сухої трави – спробуйте самотужки його ліквідувати. У випадку масштабних пожеж негайно повідомте Службу порятунку «101».

Сьогодні, 16:49

Не допустити загоряння лісу



Рятувальники мали роботу: вогонь підступав до Ківерцівського лісу

Суха трава на сільгоспугіддях учора, 13 квітня, горіла між селами Веснянка та Муравище Ківерцівського р-ну

На місці працювали рятувальники та лісова охорона ДП «Ківерцівське ЛГ», повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ. До гасіння вогню було залучено пожежний автомобіль та пожежну бригаду згаданого лісогосподарського підприємства. Спільними зусиллям вдалося зупинити вогонь, який уже підступав до лісу.

Волинь нині горить. Незважаючи на численні попередження з боку лісівників та фахівців управління ДСНС у Волинській області, відповідальність та штрафи, які загрожують за такі дії, громадяни несвідомо, а іноді й свідомо таким чином «прибирають» свої території.

Вкотре нагадуємо: такими діями наноситься значна екологічна шкода довкіллю. Фактично – території, де ми всі проживаємо.

Незважаючи на численні попередження з боку лісівників та фахівців управління ДСНС у Волинській області, відповідальність та штрафи, які загрожують за такі дії, громадяни несвідомо, а іноді й свідомо таким чином «прибирають» свої території.

Найгірше: таке спалювання це – реальне вбивство всього живого, для кого домівкою є поле. А це плазуни, окремі види птахів, тварин, які зараз якраз приводять потомство, комах… Вони згорають заживо…

«Шановні громадяни! Не паліть. Будьте уважними, коли розводите багаття. Попередьте про небезпеку родичів, знайомих, сусідів… Розкажіть іще раз про це дітям. Якщо ж помітили горіння сухої трави – спробуйте самотужки його ліквідувати. У випадку масштабних пожеж негайно повідомте Службу порятунку «101», - закликають лісівники.

Надзвичайна ситуація + 
ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО
14.04.2018, 13:59

На Львівщині горів ліс

Вчора, 13 квітня о 14:41 годині до рятувальників надійшло повідомлення про пожежу в селі Полтва Буського району на території лісництва. Про це інформують у прес-службі ДСНС.


Вогнеборці локалізували горіння о 16:19 та ліквідували о 20:15. Вогнем знищено лісову культуру на площі 4,82 га. 

До ліквідації пожежі залучили 20 рятувальників та 6 одиниць спецтехніки, а також 20 фахівців Буського держлісгоспу.

Причина виникнення пожежі встановлюється.

13 квітня 2018

Степан Барна: Дуже важливо прикласти всіх зусиль до відновлення лісового фонду Тернопільської області (фото, відео)

Протягом місяця з 21 березня до 21 квітня в області триває масштабна акція з озеленення «Майбутнє лісу у твоїх руках». Проводяться подібні акції двічі на рік – навесні та восени. Планова посадка лісу на рік – 610 га, з яких 500 гектарів були висаджені навесні, а 110 гектарів заплановано засадити восени. Сьогодні, 13 квітня, до акції долучилися й працівники Тернопільської обласної державної адміністрації, обласної ради, Кременецької РДА та обласної ради.

На земельному фонді Кременецького держлісгоспу в Підлісецькому лісництві вони висадили 17 тисяч штук сосен на площі 2,4 га.

«Тернопільська область не є надзвичайно лісистою, адже ліси займають лише 13% території. Тому нам важливо покращити цей стан і зробити все, щоб Тернопілля стало зеленим краєм України», – наголосив голова Тернопільської облдержадміністрації Степан Барна.

Він побажав, щоб 17 тисяч соснин, які сьогодні висадили, прийнялися і зробили внесок не тільки в розвиток економіки, а й в покращення екології нашого краю. І додав, що сьогодні кожен район повинен долучитися до озеленення територій та до покращення благоустрою. «Обов’язок кожного чоловіка посадити щонайменше одне дерево. Тому я бажаю, щоб за своє життя кожен житель нашої області висаджував хоча б по десять дерев щороку», – зазначив голова ОДА.

Додамо, що до акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», як поінформував начальник Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко, залучені й шкільні лісництва, молодь, студенти. Зокрема, 12 квітня, участь в акції взяли студенти педінституту, апарату обласного управління працівників Тернопільського лісгоспу та студенти лісового коледжу.











13.04.18 | 20:15


Великі проблеми від маленького жучка

Довкілля.

Віталій НАЗАРЕНКО.Чернігівська область.



Рекреаційні та заповідні соснові масиви на Чернігівщині опинилися під загрозою знищення. Хвою активно поїдає верхівковий короїд, темпи поширення якого приголомшують.

ХВОЙНІ дерева чутливі до нестачі вологи, тож аномальні посухи, які спостерігаються останніми роками, суттєво їх ослаблюють. Тоді вони й стають улюбленою поживою для верхівкового короїда. Стрімке розмноження цього шкідника нині зафіксовано в Білорусі, Польщі, Словаччині, Румунії, Німеччині, Франції, Швейцарії.

Запобігти масовому винищенню дерев можна тільки радикальним методом — їх знищенням. Чверть лісової території Чернігівської області належить до природно-заповідного фонду. Тут заборонено господарську діяльність, обмежено вирубки, навіть суха деревина зазвичай догниває на землі, як у дикій природі. Що ж робити у цій ситуації?

Рубки в природно-заповідному фонді мають свої тонкощі, пояснює директор держпідприємства «Ніжинське лісове господарство» Юрій Болоховець. Щоб очистити уражені ділянки лісу, потрібне додаткове обстеження із залученням науковців та спеціалістів «Київлісозахисту» й Департаменту екології природних ресурсів Чернігівської області. «Кожному дереву присвоюється номер, вказується причина, з якої його потрібно зрубати, — продовжує директор держпідприємства. — Це може бути зламана на дві третини верхівка, ураження смоляним раком, але найбільшою проблемою наших лісів сьогодні є короїд. Цей жучок, швидко поширюючись, уражує найкращі, найвищі прогріті сонцем сосни. Нині короїда виявлено на 324 гектарах хвойних насаджень, які обслуговує наше держпідприємство».

Цього року спеціалісти «Київлісозахисту» виявили, що жучок-шкідник завівся також і в регіональному ландшафтному парку «Ніжинський», і в ботанічному заказнику місцевого значення «Зайцеві сосни». Спеціальні комісії додатково оглянули ділянки і підтвердили необхідність заходів захисту. Відтак по кожному дереву був складений акт, і тепер під наглядом представників екологічних організацій воно має бути видалене.

Але лісівники кажуть, що швидко зупинити поширення шкідника не вийде. І не лише тому, що очищення лісосік у природно-заповідних зонах — процедура дуже тривала і клопітна. Боротьбу з короїдом ускладнює пролобійований громадськістю закон про «сезон тиші». Згідно з ним, щоб створити сприятливі умови для розмноження звірини, з 1 квітня по 15 червня у лісах та об’єктах зелених насаджень забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму і неспокою, зокрема санітарних рубок лісу. Працівники лісгоспів нарікають, що через це ефективність санітарних заходів щодо шкідників зменшується в рази. Водночас, кажуть вони, громадські активісти не врахували того факту, що звірина розмножується переважно у чагарниках та на болотах, де вирубку закон про «сезон тиші» якраз і дозволяє.

Лісівники малюють не надто оптимістичну перспективу для хвойних дерев на території області. «Якщо все піде за білоруським сценарієм, то в найближчі два-три роки втрати соснових насаджень через короїда будуть суттєвими», — підсумовує розмову директор держпідприємства Юрій Болоховець.

За інформацією Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, площа уражених основних насаджень у підвідомчих управлінню підприємствах сягнула 10 000 гектарів. Утрата соснових лісів — це удар не лише по екології, а й по економіці краю.

На фото автора: ушкоджений короїдом ліс.