ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

30 квітня 2018

10 лісгоспів Закарпаття завершили лісокультурну кампанію



Під час колегії підсумків за перший квартал 2018 року

Яка проводиться на базі ДП “Тячівське ЛГ” начальник відділу лісового та мисливського господарства Ігор Орос доповів про лісокультурну кампанію в рамках всеукраїнської акції “Майбутнє лісу у твоїх руках”.

Так на сьогоднішній день працівники держлісгоспів фактично закінчили заліснення у Берегівському, Великобичківському, Мукачівському, Воловецькому, Перечинському, Хустському, Довжанському, Ужгородському, Свалявському та Великоберезнянському держлісгоспах. Виконання плану лісовідновлення складає 66% або 1323 гектар.

За підсумками акції з відтворення зелених насаджень, створено 42,9 гектара лісових культур, над створенням яких працювало понад 2000 людей.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
30 Квітня 2018 10:00

Запорізькі рятувальники провели профілактичну роботу щодо недопущення пожеж в екосистемах

Кожного року травневі свята –– це «спекотний» період роботи для рятувальників. Через нехтування елементарними правилами пожежної безпеки під час відпочинку зростає ймовірність виникнення пожеж на відкритих територіях. Найчастіше горить трава, очерет, ліс. У 90% випадків причина виникнення лісових пожеж – людина, яка необережно поводиться із вогнем, не звертає уваги на необхідність суворого дотримання правил протипожежної безпеки.

Аби запобігти біді та привернути увагу громадськості до проблем в екосистемах, 30 квітня спеціалісти ГУ ДСНС України у Запорізькій області провели роз’яснювальну роботу серед відпочиваючих на березі річки Дніпро.

Спілкуючись із громадянами щодо дотримання правил безпеки під час відпочинку у парку та лісі, фахівці ДСНС роз’яснювали також про небезпеку лісових пожеж, їх особливості та можливі наслідки як для екології, так і для людей. Також фахівці служби цивільного захисту роз’яснювали елементарні правила поведінки під час відпочинку поблизу водних об’єктів та дії під час виявлення підозрілих та вибухонебезпечних предметів. Аби дана інформація краще запам’яталась, рятувальники розповсюдили профілактичні листівки, кишенькові календарі та газету «Ситуація».





ГУ ДСНС України у Запорізькій області
Опубліковано: 30.04.2018, 15:13

Камінь-Каширський лісгосп – у числі найприбутковіших



Майже 3,6 мільярда гривень доходу отримали волинські державні лісогосподарські підприємства за останні шість років роботи. Серед 25 лісогосподарських підприємств Волині є як прибуткові, так і збиткові.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував річні звіти про фінансові результати волинських лісогосподарських підприємств за 2012-2017 роки і склав рейтинг найуспішніших, – пише Український лісовий портал.

За 2012-2017 роки волинські лісогосподарські підприємства отримали майже 3,6 мільярда гривень доходу. Із них прибуток склав 180 мільйонів гривень.

Серед найприбутковіших за останні шість років виявилися три лісгоспи Маневицького району та два лісгоспи із Ківерцівського району (із зазначенням суми прибутку за шість років):

Маневицьке лісове господарство (45,767 мільйона грн.)

Городоцьке лісове господарство (20,922 мільйона грн.)

Цуманське лісове господарство (16,768 мільйона грн.)

Ківерцівське лісове господарство (10,047 мільйона грн.)

Колківське лісове господарство (9,891 мільйона грн.)

Найменші прибутки за шість років у Маневицької радіологічної лабораторії (164 тисяч грн.) та Волинського лісового селекційно-насіннєвого центру (864 тисячі грн.) А Звірівське мисливське господарство і взагалі втрапило у борги – більше мільйона гривень збитку.

Рейтинг волинських лісогосподарських підприємств за рівнем отриманого доходу дещо відрізняється. Так, найбільше коштів за шість років отримали:

Маневицьке лісове господарство (476,5 мільйона грн.)

Цуманське лісове господарство (304,04 мільйона грн.)

Камінь-Каширське лісове господарство (262,3 мільйона грн.)

Володимир-Волинське лісомисливське господарство (229,1 мільйона грн.)

Городоцьке лісове господарство (216,1 мільйона грн.)

Найменші доходи отримали знову ж таки Звірівське мисливське господарство (1,94 мільйона грн.) та Маневицька радіологічна лабораторія (2,9 мільйона грн.).

СТРІМКЕ ЗРОСТАННЯ У 2014-2015 РОКАХ

У 2012-2013 році волинські лісгоспи мали стабільні фінансові результати. Усі підприємства показали прибуток. Найменше заробили Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр та мисливське господарство «Звірівське»: по 3-5 тисяч гривень на рік чистого прибутку.

Більшість інших підприємств відзвітувалися до податкової про прибуток від 100 до 700 тисяч гривень. Найвищі прибутки у 2012-2013 роках отримав Городоцький лісгосп: 597 та 741 тисяча гривень. Шість підприємств отримали від 10 до 100 тисяч гривень прибутку.

Загальний прибуток підприємств за 2012 рік склав 4 мільйони 356 тисяч гривень, у 2013-му – 4 мільйони 291 тисяча.

А от найвищий дохід у 2012-2013 роках отримав Маневицький лісгосп (32,8 мільйона та 38 мільйонів відповідно). Найменший дохід у мисливського господарства «Звірівське» та Маневицької радіологічної лабораторії – до півмільйона гривень.

Різкий ріст прибутків волинських лісогосподарських підприємств відбувся після Революції Гідності у 2014-2015 роках. Порівняно із 2013-м роком у 2014 загальний прибуток 25 підприємств зріс у майже чотири рази! А в 2015 порівняно з 2014 ще у більш ніж п’ять разів!

Так, загалом у 2014-му 25 підприємств заробило 16 мільйонів 148 тисяч гривень, у 2015-му – 85 мільйонів 558 тисяч гривень. Найбільші прибутки у 2014-2015 роках отримали Городоцький (1,9 та 10,4 мільйона) та Маневицький лісгоспи (4,376 та 25,314 мільйона).

Загалом у 2015 році порівняно з 2013 майже усі підприємства продемонстрували просто шалений ріст прибутку. У Волинського лісового селекційно-насіннєвого центру прибуток у 2015 склав 299 тисяч гривень проти 5 тисяч гривень у 2013-му (ріст у 60 разів), у Ратнівського лісомисливського господарства – 2 мільйони 243 тисячі проти 40 тисяч гривень (ріст у 56 разів), у Ковельського лісгоспу – 5,3 мільйона проти 96 тисяч гривень (ріст у 55 разів), у Камінь-Каширського лісгоспу – 6,8 мільйона проти 150 тисяч гривень (ріст у 45 разів), у Маневицького лісгоспу – 25,3 мільйона проти 606 тисяч гривень (ріст у 42 рази).

У доходах також відбувся ріст, однак він не настільки відчутний. Доходи зросли найбільше у Колківського лісгоспу – із 12,75 мільйонів у 2013-му до 38,7 мільйонів гривень у 2015-му (ріст у 3 рази). У 2,8 рази зросли доходи Маневицького лісгоспу (із 38 мільйонів до 108 мільйонів гривень), у 2,75 рази зростання доходу в Поліського лісгоспу (із 10,3 мільйонів до 28,3 мільйонів). Відчутне зростання чистого доходу у 2 рази або більше продемонстрували ще 10 підприємств.

У 2016-2017 роках волинські лісогосподарські підприємства переважно продемонстрували зменшення прибутків, однак зростання доходів.

Найбільше заробили знову ж таки Маневицький лісгосп (10,34 мільйона у 2016-му та 4,6 мільйона у 2017-му) та Цуманський лісгосп (6,245 та 3,376 мільйона), трохи менше Городоцький лісгосп – 4,28 та 2,9 мільйона гривень відповідно.

Зростання прибутків у 2017-му порівняно із 2015 роком показали лише чотири підприємства: Турійський лісгосп, «Рожищеагроліс», «Камінь-Каширськагроліс» та Горохівське лісомисливське господарство. Решта підприємств відзвітувала до податкової про зменшення прибутків.

Загалом у 2016 році 25 волинських лісогосподарських підприємств заробило 46 мільйонів 374 тисячі гривень, у 2017 – 23 мільйони 404 тисячі гривень.

Варто відзначити, що у 2016-2017 роках з’явилося і збиткове підприємство. Це мисливське господарство «Звірівське», яке у звітності показало 137 тисяч гривень збитку у 2016-му та 952 тисячі гривень збитку у 2017 році.

Що ж до доходів, то вони у 2017 році зросли у всіх підприємств.

З чим же пов’язаний такий ріст прибутків лісгоспів у 2014-2015 роках та різке його падіння у 2016-2017 роках? Ймовірно, із тим, що в квітні 2015 року парламент ухвалив заборону на вивезення за кордон необробленої деревини, тобто лісу-кругляка. Мораторій частково вступив у дію з 1 листопада 2015 року на всі види деревних порід окрім сосни. Заборона на експорт кругляка сосни почала діяти з січня 2017 року. Найімовірніше, що до вступу у дію мораторію європейські компанії спробували максимально більше закупити дешевшого кругляка, аніж пізніше купувати дорожчу оброблену деревину.

14:43 30.04.2018

96 рятувальників ліквідовували пожежу на Львівщині



Працівники ДСНС евакуювали з гори 25 туристів, ще 46 спустилися з неї самостійно.

У Головному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Львівській області розповіли в понеділок: «29 квітня о 15:25 до «Служби порятунку 101» надійшло повідомлення, що в селі Волосянка в Сколівському районі горить суха трава. Рятувальники оперативно прибувши до місця пожежі почали ліквідовувати займання та евакуйовувати туристів з гори».

«Через неможливий спуск на підйомнику Славська пошукова рятувальна група виводила людей безпечними шляхами. Зокрема, автомобілем оперативно-рятувальної групи «Мitsubishi L200» було вивезено з гори дітей та жінок. Загалом евакуйовано 71 туристів з яких 46 спустились самостійно», – поінформували також в обласному управлінні ДСНС.

«Складність пожежі полягала в тому, що через особливості ландшафту було неможливо доїхати пожежною технікою, та рятувальникам довелось ліквідовувати займання ручними хлопавками. Окрім цього, вогнеборці під’єднали дві мотопомпи, аби здійснювати перекачування води із місцевого потічка», – розповіли також в обласному управлінні ДСНС.

«Завдяки професійним та відважним діям пожежників вдалось обмежити поширення вогню на ліс. Пожежу локалізували о 20:18,а повністю ліквідували о 21:36. На місці працювали пожежні підрозділи селища Славське і містСколе, Стрий, Моршин та Дрогобич, загін технічої служби, 2-й спеціальний центр швидкого реагування та оперативна група Головного управління ДСНС у Львівській області. Загалом залучено 96 рятувальників та дев’ять одиниць спецтехніки», – повідомили також на сторінці Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в інтернет-мережі «Facebook» та опублікували фото з місця події.

Натомість «Телевізійна служба новин» каналу «1+1» розповіла: «Майже сім годин рятувальники гасили займання сухої трави у курортному Славському. Загорілося приблизно о 15.00, повністю загасили надвечір. Пожежа виникла на горі Захар Беркут, ймовірно – через кинутий недопалок».

«Площа горіння сягала 700 квадратних метрів. У небезпеці опинилися кілька сотень відпочивальників, які були на витягу. Вогонь ледь не торкався їхніх ніг. Частину людей спеціальним автомобілем евакуювали, інші спускалися з гори пішки», – поінформувала також «Телевізійна служба новин» каналу «1+1».

Лісівники і поліція патрулюють ліси на Кіровоградщині



Тепла сонячна погода та декілька вихідних днів сприяють відпочинку на природі. З іншого боку, ліси та екосистеми у цю пору як ніколи можуть постраждати від людського недбальства або необережності. Тому лісівники спільно з правоохоронцями та працівниками пожежно-рятувальної служби об’єднали свої зусилля з метою недопущення пожеж у природних екосистемах області. Зокрема на Кіровоградщині тривають патрулювання у місцях масового відпочинку громадян у лісах та проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення.

30 квітня працівники районних підрозділів Управління ДСНС в області, Головного управління Національної поліції та обласного управління лісового та мисливського господарства провели спільні рейди у Вільшанському, Голованівському, Долинському, Онуфріївському, Світловодському, Новомиргородському, Новгородківському, Петрівському, Устинівському та інших районах, під час яких поспілкувались з громадянами, нагадали правила пожежної безпеки у лісі, закликали продумано підходити до вибору місця для розкладання багаття та вручили листівки із застереженнями.Шановні громадяни! Служба порятунку Кіровоградщини закликає вас бути уважними до всього живого, що нас оточує, не завдавати шкоди природі та дотримуватись правил пожежної безпеки.


УДСНС України у Кіровоградській області

Хмельницька область: рятувальники патрулюють місця відпочинку громадян у лісових масивах

З метою протидії пожежам у природних екосистемах 30 квітня рятувальники спільно з представниками поліції та лісомисливського господарства провели патрулювання місць масового відпочинку населення в зонах лісових насаджень Хмельницького району.

Під час рейду вогнеборці провели профілактично-роз’яснювальну роботу серед населення щодо правил поведінки у лісі та порядку дій у разі виникнення лісових пожеж. Рятувальники закликали людей вкрай обережно організовувати пікніки, без потреби не розпалювати багать, не залишати після себе сміття, тліючі сірники, вогнища чи недопалки. А за вітряної погоди взагалі не влаштовувати вогнищ, адже полум’я дуже швидко поширюється і може охопити ліс.

Крім того, усім відпочивальникам рятувальники вручили пам’ятні листівки з правилами пожежної безпеки у лісі.





ГУ ДСНС України у Хмельницькій області
Опубліковано: 30.04.2018, 16:07

Німеччина, Австрія, Кіпр: куди везуть волинську деревину



За останні два роки волинські лісгоспи експортували більше 225 тисяч метрів кубічних деревини вартістю 308 мільйонів гривень.

Це близько 4,5 тисяч вагонів лісу, - повідомляє Громадське. Волинь.

На запити лісгоспи повідомляють, що експортують дров’яну деревину, лісоматеріали круглі соснової породи, пиломатеріали та паливну деревину, яка не підпадає під дію мораторію (закон про заборону експорту необробленої деревини ухвалений у 2015 році).

Контракти на експорт деревини укладались із фірмами таких країн як Німеччина, Великобританія, Литва, Австрія, Польща, Нідерланди, Йорданія, Кіпр.

Найбільшими експортерами виявились прикордонні лісгоспи – Любомльський та Володимир-Волинський.

За інформацією обласного управління лісового та мисливського господарства кожного місяця Волинь експортує в середньому 10 тисяч кубічних метрів деревини.





Сьогодні, 18:52
https://www.volyn24.com/news/103629-nimechchyna-avstriia-kipr-kudy-vezut-volynsku-derevynu

Дари лісів наших Карпат — до Європи. Але цивілізовано!


Зібрані в Карпатах гриби можна зробити євробрендом

Ідея відправляти дари карпатських лісів в Європу прийшла київському підприємцю Мар’яну Стасику, коли він вивчав практику кластерів. До цього Стасик самостійно займався збором грибів в Карпатах, сушив їх і продавав великими партіями.

«В наших краях багато людей, які ходять у гумових чоботях по селу, але мають талановиті руки і душу,— каже Стасик. — Вони створюють унікальний продукт, який не потрапляє до нас — втрачається у тих селах, горах. Або люди просто починають спиватися від безвиході і втрачають бачення майбутнього».

Зрозуміло, що всі мрії впираються у фінансування, підкреслює підприємець, а альтернатива натуральним продуктам в Україні — лише супермаркети, які Стасик вважає «обдурюванням» людей.

Тому він вирішив поставити карпатський грибний бізнес на цивілізовані рейки. Зараз у Стасика консалтингова компанія, яка займається аутсорсингом продажів. У тому числі, її айтішники працюють над створенням тренд-платформи, яка б продавала не лише гриби, а й інші продукти, зібрані і перероблені у Карпатах.

Ми приймаємо гриби від збирачів, миємо їх, чистимо, маринуємо в банках, але в основному сушимо і пакуємо. “Одну партію на експорт в Європу вже відправили в Німеччину та Австрію, разом зі своїми знайомими, які возять туди ягоди, — розповідає Стасик. — І вона продалася”.

Поки він відправив гриби як сировину, але зараз налагоджує виробництво під вже зареєстрованим брендом ZKARPAT, розробив маркетинг, упаковку.

В переробку грибів, зібраних від населення у Карпатах, так, щоб виробництво відповідало європейським стандартам якості, потрібно приблизно 500 тис. євро, стверджує підприємець.

Волинь експортує близько 200 вагонів деревини за місяць

Упродовж двох минулих років волинські лісогосподарські підприємства експортували понад 225 тисяч кубічних метрів деревини на майже 308 мільйонів гривень. Це приблизно 4,5 тисячі вагонів лісу.

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував які об’єми волинської деревини та куди експортували за останніх два роки, - інформує "Громадське.Волинь".

Найбільшими експортерами виявились прикордонні лісгоспи – Любомльський та Володимир-Волинський. Покупцями волинської деревини є понад 20 фірм із країн Європи, Йорданії. За інформацією обласного управління лісового та мисливського господарства кожного місяця Волинь експортує в середньому 10 тисяч кубічних метрів деревини.

ВОЛИНСЬКИЙ ЛІС – НА ДРОВА ДЛЯ ЄВРОПИ

На запити лісгоспи повідомляють, що експортують дров’яну деревину, лісоматеріали круглі соснової породи, пиломатеріали та паливну деревину, яка не підпадає під дію мораторію (закон про заборону експорту необробленої деревини ухвалений у 2015 році) і яка має відповідні експертні висновки.

За інформацією, наданою лісгоспами, контракти на експорт деревини укладались із фірмами таких країн як Німеччина, Великобританія, Литва, Австрія, Польща, Нідерланди, Йорданія, Кіпр. На цьому ринку працюють:
  • британські фірми:«Osuna Holding LLP» «GLD Trade Holding», «Mirena Corporation LP», Jiris Businеss LLP, «Integra Global Trade», «Biofuel Trading LLP», «Kimberley Trade LLP»;
  • нідерландська фірма«Nedpal B.V.»;
  • литовські фірми: «UAB «Voltensa», «Forlit»;
  • австрійські фірми: «Pisec GMBH», «Pisec Cesellschaft N.B.H.»;
  • польські фірми: «Grafka S.C» «S.Z.O.O. Newpinex», «RMK Inter», «Tartak», «C.M.C.»;
  • кіпрська фірма «Avraam Mavixyl Wood LTD»;
  • німецька фірма «Ligo Gmbh»;
  • йорданська фірма «Kubra»;
  • естонські фірми: «Baltik Professional traping OU», «Comerzial».
Загалом у 2016 році волинські лісогосподарські підприємства експортували 130 тисяч кубічних метрів деревини на суму майже 182 мільйони гривень. У 2017 році – 95,5 тисяч кубічних метрів і отримали від цього 127 мільйонів гривень.

Найуспішнішими експортерами двох минулих років стали кілька лісогосподарських підприємств, які отримали чималі доходи від експорту. Це Любомльське – понад 62 мільйони гривень, Володимир-Волинське – понад 48 мільйонів, Ковельське – 38 мільйонів, Маневицьке – 34,5 мільйона та Любешівське – 29 мільйонів гривень. Зовсім не експортували деревини п’ять лісогосподарських підприємств: Горохівське, Локачіагроліс, Камінь-Каширськагроліс, Ратнеагроліс та Шацьке учбово-дослідне господарство.

Скільки деревини експортували лісгоспи впродовж останніх двох років і скільки отримали за це коштів – дивіться у таблиці:


Лісогосподарське підприємство 2016 рік 2017 рік Всього екпортовано підприємством куб. м. Всього отримано коштів підприємством (грн)
Експорт куб. м. Отримано коштів (грн) Експорт куб. м Отримано коштів (грн)
Володимир-Волинське лісомисливське господарство 16 142,70 23 570 200,00 16 435,20 25 067 100,00 32 577,90 48 637 300,00
Горохівське лісомисливське господарство
Городоцьке лісове господарство 7 498,82 5 251 410,00 3 868,47 2 493 125,00 11 367,29 7 744 535,00
Камінь-Каширське лісове господарство 14 947,00 14 681 600,00 11 404,00 7 993 671,00 26 351,00 22 675 271,00
Ківерцівське лісове господарство 109,53 464 573,53 35,58 158 954,18 145,11 623 527,71
Ковельське лісове господарство 10 858,00 20 079 725,27 8 049,14 18 030 768,52 18 907,14 38 110 493,79
Колківське лісове господарство 5 850,62 6 687 477,91 5 656,76 4 137 810,30 11 507,38 10 825 288,21
Любешівське лісомисливське господарство 4 735,69 12 542 334,00 5 584,17 16 524 091,00 10 319,86 29 066 425,00
Любомльське лісове господарство 22 128,00 38 871 543,67 15 741,00 23 356 276,27 37 869,00 62 227 819,94
Маневицьке лісове господарство 22 035,77 31 059 180,00 4 501,74 3 412 226,40 26 537,52 34 471 406,40
Ратнівське лісомисливське господарство 3 445,58 2 270 550,02 3 445,58 2 270 550,02
Старовижівське лісове господарство 8 481,90 8 535 169,66 6 335,37 4 575 291,90 14 817,27 13 110 461,56
Турійське лісове господарство 6 367,00 5 516 900,00 5 122,00 3 432 000,00 11 489,00 8 948 900,00
Цуманське лісове господарство 1 640,52 1 026 793,55 8 268,32 5 690 928,64 9 908,84 6 717 722,19
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Локачіагроліс”
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Любешівагроліс” 4 228,13 10 043 732,10 4 494,04 12 043 750,26 8 722,18 22 087 482,36
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Рожищеагроліс” 1 534,42 1 217 971,35 1 534,42 1 217 971,35
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Камінь-Каширськагроліс”
Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство “Ратнеагроліс”
Шацьке учбово-досвідне лісове господарство
Всього: 130 003,67 181 819 161,06 95 495,80 126 915 993,47 225 499,48 308 735 154,53
*Деякі лісгоспи надали інформацію про отримані кошти у євро,тому ми перевели їх у гривні за середнім курсом НБУ України:
2016 рік: 1 євро = 28,29 грн.
2017 рік: 1 євро = 30,00 грн.
Для зручності підрахунку надані суми були округлені, а також переведені у гривні.

«НЕМАЄ ДЕРЖАВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ – ЗАРОБЛЯЄМО САМІ»

Чому деревину продають за кордон і як витрачають кошти від продажу, ми запитали у лісгоспів та в обласному управлінні лісового та мисливського господарства.
У Колківському лісгоспі кажуть, що кошти від продажу деревини використовують на утримання господарства. Адже, мовляв, треба оплачувати всі роботи, пов’язані із веденням лісового господарства.
У нас немає державного забезпечення, – пояснюєдиректор лісгоспу Олександр Чернишен. – Ми самі заробляємо кошти, платимо зарплати, податки. В нас великий колектив – 190 людей, які працюють, тому треба зарплата, податки, нарахування на зарплату, всі виплати згідно законодавства. Ми ж не можемо як хочемо ці гроші використовувати.
На аналогічні потреби використовують кошти від експорту і в Ковельському лісовому господарстві.
Кошти від експорту лісопродукції чи кошти від реалізації лісопродукції на власний ринок ідуть на один рахунок лісгоспу і використовуються на різні цілі – зарплата, податки, основні засоби для розвитку, благоустрій, ремонти, паливно-мастильні матеріали, – пояснюєдиректор лісгоспу Володимир Данилюк. – Якогось особливого призначення кошти, які надходять від експорту, не мають. Вони ідуть в загальний кошик і використовуються на виробництво.
Начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Кватирко каже, що в середньому Волинь експортує близько 10 тисяч кубометрів дров’яної деревини у місяць, тобто близько 200 вагонів (один залізничний вагон вміщує в середньому 50 кубічних метрів деревини, – авт.).
На сьогоднішній день позиція управління та лісопереробних підприємств – в першу чергу забезпечити власного переробника, – пояснює начальник управління. – І коли є надлишок деревини, ми його реалізовуємо на експорт. В місяць в області експортуємо дров’яної деревини близько 10 тис кубометрів. Це з усіх підприємств. І продаємо на внутрішній ринок близько 30 тисяч кубометрів. Лісгоспи постачають в середньому відсотків 70 – на внутрішній ринок, і відсотків 30 – на експорт. Хоча більше експортують ті, хто має залізничний шлях. Бо автотранспортом експортувати невигідно.
Керівники лісгоспів кажуть, що експорт їм потрібний для того, щоб виживати, платити податки.
Є економічна складова. І експорт дров’яної деревини наразі більш цікавий для підприємств у плані економіки. Цінова політика цікавіша експортної деревини. Тобто якщо кубічний метр деревини (дров’яної) в середньому коштує на наших заводах біля 400 гривень, то експортна ціна сьогодні – 27-28 євро.
– А це не загрозлива ситуація? Тієї деревини з часом може не вистачити для волинян?
Ні. Сьогодні є велика проблема із всиханнями і в середньому в рік почали рубати на тисяч двісті кубів більше у зв’язку із всиханнями.
ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВО «НЕ БАЧИТЬ» ПРОБЛЕМ – ЕКСПЕРТ

В той час коли лісгоспи продають деревину, щоб, нібито, давати раду своєму господарству, експерти б’ють на сполох. Адже у цій сфері є багато проблем, на які закриває очі Держлісагентство.

Ці проблеми висвітлює експерт Світового Банку Михайло Попков в аналітичній статті. Наведемо кілька прикладів зі статті:
  • Держлісагентство щорічно звітує про перевиконання планів відновлення лісів та лісорозведення, але замовчує той факт що, перш ніж відновити ліс – його треба зрубати. «Держлісагентство все більше відновлює, тому що більше рубає» – вважає експерт.
  • Після вступу в дію мораторію на заборону експорту лісу-кругляка єдиним дозволеним видом деревної сировини стала паливна деревина. А серед кінцевих отримувачів українських дров фігурують відомі плитні, целюлозні та лісопильні компанії. Відтак є підстави вважати, що експортована «паливна деревина» використовується не для спалювання, а для вироблення продукції.
  • Експортування деревини містить корупційні ризики:
– продаж через посередників (іноземні фірми, які купляють волинську деревину, є у списку фірм-посередників, які наводить експерт);
– продаж лісопродукції за завідомо викривленими показниками розмірів та якості, за заниженими цінами;
– домовленості із покупцями, пов’язані з торгівлею через посередників і оплатою на 2 рахунки – за продукцію і за фіктивні маркетингові послуги;
– лобіювання інтересів визначених покупців деревини через допомогу в отриманні дозвільних документів та ін..

За словами експерта Світового Банку, останнім часом спостерігаються ознаки недобросовісної торгівлі пиломатеріалами та дровами і на внутрішньому ринку. А також спостерігається «присутність» схем, пов’язаних з тіньовим «приватно-державним» партнерством при заготівлі та розпилюванні деревини.

Та навіть попри такі відомі факти, які наводить фахівець, структури Держлісагентства, які відповідають за торгівлю та економічний контроль, не «бачать» корупційних ризиків.

Читайте також:
https://www.0332.ua/news/2026967

Лесной пожар в Карпатах: в зоне возгорания — 60 туристов с детьми (фото, видео)

8:20 — 30 апреля 2018



На Львовщине, в районе курортного поселка Славское, возник лесной пожар, охвативший склоны горы Захар Беркут. По предварительным оценкам, возгорание сухой травы мог спровоцировать брошенный туристами окурок.

Как сообщила представитель ГУ ГСЧС во Львовской области Кристина Андреева в комментарии Zaxid.net, спасатели эвакуировали 60 человек — детей увозили с горы на автомобиле, а взрослые в сопровождении проводников сходили вниз пешком.

Общая площадь возгорания составила 700 кв. м, огонь пришлось тушить вручную, поскольку техника к месту пожара подъехать не могла. Тушением пожара занимались 60 спасателей. Поздно вечером огонь удалось ликвидировать.