ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

16 травня 2018

С короедом на Сумщине будут бороться хищные жуки


Сегодня наиболее опасным вредителем сосновых лесов в Украине остается короед вершинный и шестизубый. Из-за изменения климата и потепления он размножается в огромных масштабах, повреждая не только ослабленные, но и здоровые насаждения. Массовая деградация сосновых насаждений впервые была обнаружена в 2011 году на Житомирском Полесье, откуда распространилась на другие регионы, а с 2018 года массовое, так называемое «короедное» усыхание сосновых насаждений, уже дошло до лесов Сумской и Харьковской области. По заключению специалистов, сегодняшнее усыхание сосны в Украине приравнивается к стихийному бедствию. Площадь поражения составляет более 300 тыс. га. На Сумщине поражению подверглись 1200 га соснового леса.

Учитывая, что 45% всех лесных насаждений Сумщины - именно хвойные породы, а вредитель распространяется достаточно быстро, то экологические потери от нашествия короеда могут быть катастрофическими. Сейчас в лесных массивах государственных лесохозяйств идет работа по выявлению очагов заболевания. 295 га - обнаружено в Роменском лесхозе, 185 га - поражено в Ахтырском лесхозе, 155 га - в Глуховском, 143 - в Кролевецком и 134 га - в Шосткинском лесхозе. Площади более 50 га есть в Конотопе, Лебединском и Сумском лесхозах (соответственно 53 га, 78 га и 84 га). В остальных лесхозах поражены сравнительно незначительные площади.

К сожалению, химических препаратов против таких вредителей и заболеваний сегодня нет. Единственным методом борьбы с этим жуком пока остается своевременная вырубка свежезаселенных деревьев. Далее необходимо сразу же переработать древесину, сжечь порубочные остатки или измельчить их, чтобы уничтожить вредителя, размер которого - не более 3-4 мм.

Кроме рубок, можно вводить меры по привлечению птиц, преимущественно дятлов и синиц, которые могут снижать численность популяции короедов на 10-30%. Также в некоторых странах используют хищников - в Австрии, Канаде, США и Турции применяют биологический метод выращивания и выпуска хищных насекомых, который сегодня начинает внедряться в Украине.

Госагентство лесных ресурсов Украины внедряет совместный проект, согласно которому Генеральный директорат лесного хозяйства Турции предоставил ГП «Харьковлесозащита» лабораторное оборудование для выращивания двух видов насекомых-хищников, которые можно выращивать в лабораторных условиях и затем выпускать в лес как элемент интегрированного защиты леса против короедов. Личинки короедов развиваются скрыто в тканях деревьев, формируя специфические повреждения под корой.

Thanasimus formicarius – жук, особи которого способны находить яйца, личинок, куколок и взрослых жуков короедов под корой деревьев и уничтожать их, обеспечивая биологическую защиту деревьев.

В связи с использованием химических препаратов в аграрном секторе, большая часть этих жуков уничтожается, но выращивание их в лаборатории и выпуск в природу может обеспечить постепенное уничтожение очагов короедов.

Полученное оборудование - контейнеры и термостаты для выращивания различных стадий жуков, автоклавы для стерилизации питательной среды, микроскопы и бинокуляры для контроля параметров жизнеспособности популяции жука и другие приборы, необходимые для полного цикла выращивания и выпуска их в природу.

Стоит отметить, что применение биологических средств - это недешевый и долгий процесс. Необходимо вырастить достаточное количество жуков в лаборатории для выпуска, поэтому на больших территориях в десятки тысяч гектаров эффект применения хищных насекомых будет заметен только через несколько лет. Но снижение плотности второй популяции короеда будет заметно уже в год выпуска.

На сегодня лабораторное оборудование установлено в корпусе биолаборатории харьковского лесозащитного предприятия, и оно начало выращивать хищных жуков. Первые их выпуски для проведения опытов будут проводиться в лесохозяйственных предприятиях Сумской области, где усыхание сосны только началось.

15.05.2018 20:02

Курение в лесу может обернуться штрафом в 100 тысяч рублей



В Госдуме предложили повысить ответственность за разведение костров в неположенном месте и другие нарушения, которые могут привести к пожарам в лесу или городе. Согласно законопроекту, который планирует внести в Госдуму депутат от Волгоградской области Татьяна Цыбизова, за брошенную в листву непогашенную сигарету или выжигание сухой травы рядом с лесом гражданину могут присудить штраф в размере сто тысяч рублей или 120 часов обязательных работ.

ЧИТАЙТЕ ПО ТЕМЕ

Штраф за предоставление ложных сведений о лесных пожарах введён в России


«Пожары сегодня связаны не столько с природными факторами, сколько с человеческой небрежностью. Наш законопроект должен дисциплинировать и землепользователей, и туристов, и жителей деревень, и городов», — сказала автор инициативы, член Комитета Госдумы по жилищной политике Татьяна Цыбизова «Парламентской газете».

Сегодня для тех, кто нарушил правила противопожарной безопасности в лесу, например, развёл костёр в хвойном молодняке, бросил спичку или оставил тлеющие угли, штраф составляет от одной до трёх тысяч рублей для физического лица и от пятидесяти тысяч до двухсот тысяч для юридического. Максимальная ответственность возникает в том случае, если в результате противоправных действий начался пожар, и тогда граждане должны заплатить пять тысяч рублей, должностные лица — 50 тысяч, а юридические — миллион рублей.

Но возможность таких наказаний не останавливает нарушителей, считает депутат.

«Это ответственность смешная и особо никого не пугает. А ущерб, который наносит пожар природе и жителям, несопоставим со штрафом в пять тысяч рублей», — сказала она.

Поэтому Татьяна Цыбизова планирует законодательно оформить предложения Волгоградской областной Думы и внести в Госдуму законопроект, который в несколько раз повышает штрафы, предусмотренные статьями КоАП 8.32 «Нарушение правил пожарной безопасности в лесах» и 20.4 «Нарушение требований пожарной безопасности». Кроме штрафов в нём будут предусмотрены обязательные работы. 

Россиянам придётся отказаться от шашлыков на время ЧМ-2018


Согласно инициативе, за пренебрежение правилами пожарной безопасности леса граждане заплатят от пяти до десяти тысяч рублей, компании и индивидуальные предприниматели — от 300 до 500 тысяч, а их работники, совершившие правонарушение, — от 25 до 50 тысяч. Также судья сможет выбрать в качестве наказания обязательные работы до 36 часов.

Ответственность за сжигание травы рядом с лесом ещё выше и предусматривает обязательные работы от 20 до 40 часов или штраф от 10 до 20 тысяч рублей для граждан, взыскание от 50 до 100 тысяч для должностных лиц и от 500 тысяч до миллиона рублей для юридических лиц.

Эти меры смогут принять против нарушителей, даже если в результате их действий не возникнет пожар. Если же нарушение станет причиной неконтролируемого распространения огня, то судья должен будет наложить на совершившего его гражданина 100-тысячный штраф (сейчас 5-тысячный) или отправить его на 120-часовые обязательные работы, а организацию оштрафовать на пять миллионов рублей (сейчас максимум — один миллион). 

Лесные пожары будут предотвращать благодаря наблюдению с орбиты


Особенно важно, по мнению депутата, ввести в законодательство обязательные работы, так как оштрафовать нарушителей получается не всегда, и они продолжают безнаказанно жечь траву и оставлять костры без присмотра.

«В сельской местности много людей самозанятых, которые живут за счёт подсобного хозяйства, и доходы которых нигде официально не задекларированы. Есть и те, кто вообще ничем не занимается. Взымать штраф с них становится практически невозможным. Получается, что для работающего человека ужесточение наказания в виде штрафа будет иметь значение, а для всех остальных — нет», — пояснила парламентарий.

Кроме воспитательного эффекта такая мера, как обязательные работы, поможет привести в порядок территории, подверженные пожарам, считает Татьяна Цыбизова.

«Можно будет предусмотреть региональными нормативными актами, чтобы обязательные работы были связаны исключительно с профилактикой пожаров. Это, например, опашка, расчистка лесополос, вырубка и вывоз сухостоя», — предложила она.

Также могут повысить ответственность для «городских» нарушителей, то есть для тех, кто нарушает требования к пожарной безопасности вне лесной зоны (статья 20.4 КоАП). За это граждане заплатят четыре тысячи вместо сегодняшних трёх или будут отрабатывать 20 часов на благо общества, должностные лица заплатят штраф в размере от 10 до 20 тысяч, а компании — от 200 до 250 тысяч рублей. Административные штрафы будут выше, если нарушения произойдут в условиях особого противопожарного режима, повлекут возникновение пожара, повреждение чужого имущества или нанесут вред здоровью человека.

Сейчас инициатива находится на рассмотрении Экспертного совета фракции «Единая Россия» и планируется к внесению в Госдуму до конца весенней сессии депутатов, рассказала Татьяна Цыбизова. По её словам, предложения, которые легли в основу законопроекта, разработали в Волгоградской областной Думе. Не случайно этой проблемой озаботились именно в этом регионе: в сухом климате Волгоградской области то и дело вспыхивают и быстро распространяются пожары. Только за девять месяцев 2017 года на территории области зарегистрировали больше двух тысяч пожаров. В целом же по стране за первое полугодие 2017 года случилось почти 65 тысяч пожаров, в которых погибли 4042 человека и были полностью уничтожены 18 тысяч строений, оставив погорельцев без жилья.

Ліс чи стихійне сміттєзвалище? Кременчужани обурюються, що ліс перетворюється у смітник



«Дуже погано, що у кожному з випадків неможливо встановити осіб, які викинули цей непотріб, бо за таке свинство варто карати по закону!».

Сосновий ліс біля селищ Лашки, Чередники на Третьому Занасипі перетворюється на стихійне сміттєзвалище. Там можна можна побачити, що завгодно.

Про це в «Фейсбук» повідомляє кременчужанин Дмитро Бречко.

«Неподалік мого житла розташований сосновий ліс, – пише Дмитро Бречко. – Я маю можливість відвідувати його час від часу. В ліс я відправляюся за відпочинком, здоров’ям, любуванням природою, натомість отримую «естетичне задоволення» від куп непотребу.

«Скільки можна терпіти цей свинарник? Чому мусить терпіти природатаке ставлення до неї?? Чому ви пхаєтесь зі своїми розбитими раковинами і унітазами в ліс? Чи може притомна людина так себе поводити? На останній світлині помітно сміття, яке викинула якась стоматологічна клініка. Це абсурд! Хіба можуть медики так себе поводити? Вже зробив звернення на інтерактивній мапі Міністерства екології та природних ресурсів України. Дуже погано, що у кожному з випадків неможливо встановити осіб, які викинули цей непотріб, бо за таке свинство варто карати по закону!», – йдеться в його повідомленні.

  

  

За використання лісових ресурсів платники податків Житомирської області сплатили до бюджету майже 61 млн грн



З початку 2018 року платниками податків Житомирської області сплачено до бюджету 60,9 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.
Про це інформує сектор комунікацій ГУ ДФС у Житомирській області.

«За січень-квітень 2018 року платниками податків Житомирщини сплачено до бюджету 60,9 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Зокрема, місцеві бюджети області отримали 41,4 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що перевищує минулорічні показники на 8,9 млн грн, або на 127,4 відсотків, відповідно державний бюджет отримав 19,5 млн грн що на 7,5 млн грн, або на 163 відсотка більше минулорічних надходжень», - йдеться у повідомленні.

Нагадуємо, що відповідно до п. 256.2 ПКУ об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є: деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
  • деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);
  • деревина, заготовлена під час проведення заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;
  • другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
  • побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
  • використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Як повідомляв Житомир.info, у січні-березні 2018 року до місцевих бюджетів Житомирщини перераховано 102,5 млн грн плати за землю, 175,6 млн грн єдиного податку, 38,4 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Житомир.info
15 травня 2018, 14:39

Попри масове відновлення лісів по Україні, на Дніпропетровщині держава про них забула



За даними Держагентства лісових ресурсів України, навесні 2018 року в Україні відтворено майже 25 тисяч гектарів лісу, але на території Дніпропетровської області для відновлення лісових насаджень держава майже не виділяє коштів.

Про це кореспонденту Дніпрограда повідомили у прес-службі Державного агентства лісових ресурсів України.

"Дніпропетровська область відноситься до малолісистих областей України. На жаль, останні три роки не відбувається державного фінансування на лісогосподарські заходи для південних та східних областей України, які завжди підтримувалися з держбюджету як малоресурсні області", - зазначила прес-служба у коментарі.

Проте, навіть за відсутності грошей з бюджету, відтворення лісів у регіоні відбувається за власний кошт підприємств. Також для південних та східних областей частково надають різну допомогу лісгоспи західних областей України.

Зокрема, у Дніпропетровській області під час весняної лісокультурної кампанії було відтворено 66 га, у тому числі створено 13 га нових лісів.

Нагадаємо, що нещодавно жінка, яка випадково спалила 200 гектарів лісу на Дніпропетровщині, отримала вирок суду.

Автор: Антон МОРОЗ
Вчора 13:40

В Рівненських лісах оголосили "сезон тиші", щоб не псувати романтику для диких звірів



Сезон тиші в лісах Костопільська районна рада оголосила, аби дикі тварини змогли привести і виростити своє потомство. Він триватиме до 15 червня. У цей період в лісі заборонено стріляти, вести вибухові роботи, запускати феєрверки та вести санітарні рубки лісу, а також використовувати моторні судна, проводити ралі чи інші змагання.
Вважається, що особливо важлива заборона на проведення санітарних рубок, бо навесні вони заважають гніздуванню птахів, передусім хижих, та розмноженню диких звірів.

У Костопільському лісгоспі сезон тиші оголошено в окремих кварталах Мидського, Злазненського, Костопільського, Мащанського, Моквинського, Базальтівського та Стидинського лісництв. Загальна площа лісів, на яку поширюється обмеження, становить 9428 гектарів.

Уперше сезон тиші в лісах України було запроваджено у 2016 році. В реальних умовах у цієї заборони є й зворотна сторона: при масовому всиханні сосни в лісах шкідник, який спричинює загибель дерева, поширюється ще швидше, і в результаті під рубки після закінчення сезону тиші підпадає ще більше дерев.


Люкшин Юлія
15.05.2018

У Львові пройде виставка «Деревообробка-2018» (ПРОГРАМА)



Деревообробка – спеціалізована виставка обладнання й інструменту для лісового господарства, деревообробної та меблевої промисловості проводиться у Львові з 1998 року і є найстарішою в Україні виставкою цієї тематики.
Про це повідомляє прес-служба Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Організатором ХХІ Міжнародної виставки «Деревообробка 2018» є компанія «Гал Експо» за підтримки Української асоціації деревообробного обладнання.

Завдяки високому авторитету виставки, який зміцнюється з року в рік, галузеві компанії цінують свою присутність на заході, адже це важливий крок щоб розширити або зберегти своє місце на цьому ринку. Це, в свою чергу, гарантує відвідувачам можливість в одному місці і водночас побачити широкий асортимент обладнання, новинки галузі та поспілкуватися зі всіма лідерами ринку.

Цьогорічна виставкова експозиція охопить широкий асортимент обладнання та матеріалів для обробки деревини і виробництва меблів, сучасні технології для української лісової галузі, модульні системи аспірації, обладнання лісосушильних камер, комплексні рішення з організації нових і модернізації діючих лісопильних цехів та деревообробних виробництв, великий вибір інструментів та розхідних матеріалів, програмний комплекс автоматизації меблевого виробництва, подрібнювачі вітчизняного виробництва, чималий асортимент високоякісної лакофарбової продукції для різних сфер застосування та багато іншого.

Урочисте відкриття виставки: 22 травня о 12.00

Режим роботи виставки:
22.05 – 12:00 – 18:00
23.05 – 10:00 – 18:00
24.05 – 10:00 – 18:00
25.05 – 10:00 – 14:00

Місце проведення:
м. Львів, вул. Щирецька, 36. (Південний ЕКСПО)

22 травня
13.00 – Засідання Ради лісового сектору
15.00 – Семінар «Австрійські рішення для інвентаризації лісів»
16.00 – З’їзд Української Асоціації Деревообробного Обладнання

23 травня
11.00 – Інформаційний семінар присвячений тематиці сталого розвитку в сфері відповідального лісоуправління, ресурсокористування, проектування, будівництва та облаштування простору з деревини.
14.00 – Семінар «Кращі практики використання деревної біомаси для виробництва енергії»

24 травня
11.00 – Work-shop «Механізм інтернет-продажів для деревообробної галузі». Реєстрація тут.

Leopolis.news

На Вінниччині чиновники зорганізували корупційну схему зі незаконного "сплавляння" лісу

Прокуратурою Вінницької області спільно з слідчим управлінням ГУНП в області та управлінням захисту економіки у області Департаменту захисту економіки Національної поліції України викрито чергову корупційну схему, до якої виявилися причетними високопосадовці лісогосподарської сфери регіону. 

Зокрема, слідчим шляхом зібрано докази того, що керівник Вінницького обласного лісогосподарського підприємства, перебуваючи у змові з керівником та економістом одного з районних підрозділів, незаконно здійснювали реалізацію необробленої деревини без проведення аукціонів за заниженими цінами визначеним заздалегідь суб'єктам господарювання.

Такими їхніми злочинними діями державним інтересам завдано шкоди у сумі більше 500 тис грн за 2016 рік та 761 тис грн за 2017 рік.

Нарізі їм повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.

Керівника Вінницького обласного лісогосподарського підприємства відсторонено від посади, йому обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту. Вирішується питання щодо відсторонення від посад та обрання запобіжних заходів іншим підозрюваним.

Довідково: ч. 2 ст. 364 КК України – зловживання службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


Дата: 15.05.2018 Время: 16:42:41

Людям доводиться роз’яснювати, що ліс є державним ресурсом, – волинські лісівники


Управління державними лісами на місцях делеговано державним лісогосподарським підприємствам Волинського ОУЛМГ.

Саме лісівники провадять повсякденний моніторинг громадської думки щодо стану лісів, їх охорони та захисту від браконьєрів, господарської діяльності, - інформує прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Варто зазначити, що люди з розумінням ставляться до роботи лісівників, допомагають садити, доглядати і охороняти ліс. Фактор недовіри підсилився у цих взаєминах у зв’язку із масовим всиханням насаджень сосни. Людям доводиться роз’яснювати, що ліс – державний ресурс і його найцінніший сортимент через банальне зволікання може бути втраченим. З депутатами сільських і селищних рад, громадськими активістами, представниками партійних осередків лісівникам доводиться виїжджати безпосередньо у лісові угіддя, уражені короїдом, на лісосіки, проводити зустрічі з жителями сіл.

Начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко ставить перед керівниками лісогосподарських підприємств завдання якомога більше спілкуватися з представниками місцевих громад, депутатським корпусом, жителями сіл, при бажанні останніх – залучати їх до громадського моніторингу і контролю за всіма господарськими процесами, що відбуваються у лісах, прилеглих до їх сіл та містечок. Приклад такої системної роботи із місцевими громадами та представниками влади демонструють лісівники ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс».

Директор підприємства Олександр Грицай з легкістю іде на розмову до людей. Навіть якщо вона є завідомо складною. Доречі, він одним із перших пішов захищати кордони держави в зоні АТО.

Загалом із приходом на посаду директора Олександра Грицая у ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» змінилося багато. Перш за все, підприємство відмовилося від всього орендованого. Директор пояснює, що завдяки цьому колектив отримав можливість працювати на себе, а зекономлені кошти вкладати у власний розвиток. До цього часу щомісяця підприємство було змушене сплачувати більше 40 тис. грн орендної плати та додатково витрачати кошти на ремонт орендованих основних засобів.

Наступним кроком була оптимізація витрат на перевезення лісопродукції. За власні кошти – менше, як за рік роботи під керівництвом Олександра Анатолійовича завершили ремонт адміністративних та виробничих приміщень. І працівники задоволені тим, що на даний час вони працюють у теплих, затишних кабінетах. Крім того, вдалося створити власний автопарк.

Вчасно та в повному об’ємі на підприємстві виплачується заробітна плата. Нині вона в середньому становить понад 9 тис. грн.

Такі зміни однозначно помітили у селах, де працює підприємство. Відзначають позитивну роботу лісгоспу і на рівні району та області.

А коли на Волині «пішла хвиля» протестних перекриттів доріг нібито через рух ними лісовозів, Олександр Грицай одним із перших став ініціювати зустрічі безпосередньо у громадах.

Керівник розповідає, що передувала цьому низка виявлених державною лісовою охороною самовільних рубок лісу, перевірка місцевих пилорам, яких у Камінь-Каширському районі чи не найбільше.

Під час таких зустрічей Олександр Анатолійович пояснював, чим відрізняються права і повноваження лісівників державних підприємств і власників приватних пилорам. Знадобився певний час і зусилля, щоб переконати людей, що лісівники працюють на державу, а зароблені ними кошти ідуть також у місцеві бюджети.

Зокрема, місцевих податків ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» за І квартал цього року сплачено 1 млн 700 тис. грн.

Щоб встигати за настроєм громади, уникати непорозумінь, лісівники стали планувати діалог із громадськістю на постійній основі. Регулярно проводяться зустрічі з громадами всіх сіл, на території яких знаходяться лісові масиви підприємства. Обговорюються різноманітні питання, що стосуються не тільки лісосічних робіт, створення нових лісових культур, охорони і захисту лісу, а й різноманітних життєвих потреб самих громад. Звісно, за результатами сільських зібрань, нарад, консультативних зустрічей приймаються відповідні рішення.

Зокрема, в с. Черче виникала напружена ситуація через дороги. Жителі села дорікали лісівникам, що саме їх автотранспорт призвів до вибоїн на путівцях. Особисто Олександр Грицай або працівники лісгоспу кілька разів брали участь у зборах селян. У результаті була досягнута домовленість про лісівничу допомогу в ремонті дороги (в т. ч. й щебенем), яка веде до земель держлісфонду. Також мешканці села просили допомогти з ремонтом огорожі цвинтаря. Лісогосподарство пішло їм на зустріч. Надано допомогу в ремонті дороги і в с. Нові Червища, яка веде до земель держлісфонду і якою постійно їздить автотранспорт підприємства.

Схожа ситуація склалася і в с. Гута Боровенська. Лісівники ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс» зустрілися з місцевими жителями. Розмова виявилася не просто конструктивною, а й дала можливість лісівникам глянути на себе очима її жителів, вникнути у проблеми села, його потреби. Результатом цієї зустрічі стала домовленість між лісівниками і місцевими мешканцями про будівництво дороги, яка сполучатиме села Гута Боровенська та Житнівка. Цей проект має принести користь як лісівникам, так і населенню обох лісових сіл. Дорога спростить вивезення заготовленої лісопродукції, а жителі цих сіл зможуть скоротити свою відстань на проїзд.

Незадовільний стан доріг в області нині є основною темою сільських зборів. Кожен закид місцевих громад щодо того, чи лише лісовози руйнують дороги, підприємство перевіряє спільно з представниками громади. На підтвердження відповідальності перед громадою підприємство придбало для ремонту доріг автогрейдер. Це є значною допомогу громадам району в ремонті автошляхів. І, звичайно, наявність техніки сприяє більш швидкому будівництву лісових доріг.

Для більш широкого спілкування з громадою на підприємстві створено власний сайт, де постійно висвітлюється діяльність лісівників, повідомляється про досягнення колективу ДП СЛАП «Камінь-Каширськагроліс», їхніх колег із області та, звичайно, політика Держлісагентства у сфері управління лісам.








15 травень, 20:40

Володимир Бондар перебуває з робочим візитом на Сумщині



Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар перебуває з робочим візитом у Сумському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

14 травня, у перший день поїздки, головний лісівник України відвідав Кролевецьке лісомисливське та Шосткинське лісове господарства. Його супроводжували в. о. Голови Сумської обласної державної адміністрації Микола Подопригора та начальник Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор Чигринець.

Перебуваючи у Кролевецькому лісомисливському господарстві, Володимир Бондар оглянув об’єкти центральної садиби підприємства, побував у паркетному цеху, на нижньому складі, який працює на базі перенавантажувача на колісному ходу «CATERPILLER» , оглянув котельню, що працює на тирсі, сушильне господарство, Грузчанський цех переробки деревини, де встановлена нова автоматизована лінія з випуску пиломатеріалу та лісовий розсадник Грузчанського лісництва.

Підбиваючи підсумок відвідин Кролевецького підприємства, Володимир Бондар позитивно оцінив роботу колективу господарства.

«Немає нічого неможливого, якщо захотіти і поставити мету. На Сумщині відчувається рука господаря на кожній ланці виробництва. І це дуже важливо: бачити економічну складову у кожному процесі, вміти рахувати і розуміти, як правильно переробити куб деревини так, щоб з нього можна було отримати якнайбільший зиск. Це і використання тирси для опалення приміщень, і експорт якісного сухого пиломатеріалу, тобто максимальна економія ресурсу, що в подальшому, поряд з заощадженням, дає відчутний внесок в економіку регіону», — зазначив він.

«Сьогодні сумські лісівники гідно виходять з тієї ситуації, яка склалась в Україні з введенням мораторію на експорт деревини в круглому вигляді, показуючи на справах, що держава є ефективним власником», — дав оцінку діяльності сумських лісівників в. о. Голови Сумської ОДА Микола Подопригора.

Під час розмови заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар окреслив плани та перспективи діяльності лісівників України у питанні ефективного використання лісових ресурсів. Він зазначив, що державна лісова політика, в першу чергу, зорієнтована на забезпечення потреб вітчизняного виробника, розширення виробничих потужностей не лише у питаннях переробки, а й пошуку нових шляхів у використанні державного лісового ресурсу: відновлення меблевої промисловості тощо.

Робоча поїздка продовжиться 15 та 16 травня. Заступник Голови має на меті відвідати низку інших підприємств Сумщини та ознайомитись з практикою сумських лісівників у догляді за лісом, вирощенні посадкового матеріалу, лісовою дорожньою інфраструктурою, профорієнтаційною та рекреаційною діяльністю.

За інформацією Прес-служби Сумського ОУЛМГ