ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

21 травня 2018

Москаль просить силовиків перевірити «факти зловживань у лісовій галузі Закарпаття» й доповісти про них на найближчій на сесії облради


Геннадій Москаль звернувся до керівників обласних управлінь Служби безпеки України (УСБУ), Національної поліції (ГУНП), захисту економіки (УЗЕ) та Прокуратури Закарпатської області з проханням перевірити факти, викладені в спеціальному репортажі телерадіокомпанії «Україна» «Слідами українського лісу» про зловживання в лісовій галузі Закарпаття. 

Крім того, голова ОДА просить керівників силових структур області з’ясувати законність дій правоохоронців в Усть-Чорнянському кущі (Тячівський район), про які йдеться в зверненні депутата Закарпатської обласної ради від «Єдиного центру» Василя Куцина (звернення додається нижче). 

Про результати перевірки Г.Москаль просить проінформувати депутатів обласної ради, засоби масової інформації та громадськість на сесії обласної ради 7 червня цього року.

Категорія : Політика
21 травня 2018


Москаль просить розібратися з крадіжками лісу

 

Про це повідомляє Управління ДСНС у Закарпастькій області.

Геннадій Москаль звернувся до керівників обласних управлінь Служби безпеки України (УСБУ), Національної поліції (ГУНП), захисту економіки (УЗЕ) та Прокуратури Закарпатської області з проханням перевірити факти, викладені в спеціальному репортажі телерадіокомпанії «Україна» «Слідами українського лісу» про зловживання в лісовій галузі Закарпаття.

Про результати перевірки Г.Москаль просить проінформувати депутатів обласної ради, засоби масової інформації та громадськість на сесії обласної ради 7 червня цього року.


Крім того, голова ОДА просить керівників силових структур області з’ясувати законність дій правоохоронців в Усть-Чорнянському кущі (Тячівський район), про які йдеться в зверненні депутата Закарпатської обласної ради від «Єдиного центру» Василя Куцина.



Надайте ліснику право захищати ліс

Проблеми українського лісу на вустах у кожного: ліс старіє, його безсистемно вирізають.

Долею лісу опікуються і Верховна Рада, і Кабмін, бізнес-спільнота та місцеві громади. Але з року в рік ніяк на знайдуть згоди щодо механізмів функціонування ринку лісу та його відновлення, тобто, як у байці, віз й досі на місці.

Одна з недавніх спроб, призваних спасти зелені легені України - законопроект №5495 Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів, що вже пройшов перше читання.

Головні тези законопроекту №5495:
  • ввести обмеження на внутрішнє споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів (УКТ ЗЕД 4403) у 20 млн куб.м,
  • ввести зміни до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення у частині незаконного експорту за УКТ 4403;
  • збільшити штрафи за незаконну рубку, перевезення та зберігання (з 10 до 15 неоподаткованих мінімумів для пересічних громадян та з 15 до 30 н.м. для посадових осіб) та ін.

На жаль, запропоновані механізми посилення відповідальності за браконьєрську рубку та експорт лісу є недієвими.

Наприклад, цифра у 20 млн куб.м, якою має обмежуватись споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів. По-перше, такій об’єм у України рубали дуже давно. За даними державної статистики, у 2017 році при загальному обсязі заготівлі ліквідної деревини у 18,9 млн куб.м саме ділової деревини (що підпадає під код УКТ ЗЕД 4403) заготовлено всього 7,3 млн куб.м. Тобто у законопроекті запропоновано зафіксувати максимальний поріг у 2,5 рази більший, ніж існуючий , що, на нашу думку, не сприяє належному збереженню українських лісів та обмеженню внутрішнього споживання. По-друге, автори законопроекту не обґрунтовують, яким чином будь-яке обмеження внутрішнього споживання деревини може вплинути на вирішення проблеми незаконних рубок. Необхідно фінансово-економічне обґрунтування такого заходу, зокрема, з балансом відповідної продукції, оцінками комплексного впливу внесеної пропозиції на ємність її ринку, змінами цінової пропозиції на відповідну продукцію та вироби з неї, ймовірний дефіцит продукції та його наслідки для суміжних галузей, зростання потреби в імпорті та, відповідно, в іноземній валюті тощо.

Вирішити проблему незаконних рубок без посилення відповідальності неможливо. Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 2011 та передбачити відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТЗЕД).

Але за даними державної статистики, у 2017 році через митний кордон лісоматеріали за кодом 4403 не експортувались, а обмежень до інших товарних категорій не існує.

Щодо адміністративної відповідальності, то законопроектом № 5495 пропонується внесення змін до ст. 65: штрафи накладати не тільки за незаконну порубку, але й за перевезення, зберігання та збут такої деревини, а також збільшити розмір санкцій для пересічних громадян – від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Але навіть збільшений розмір санкцій не відповідає масштабам заподіяної шкоди. До того ж, як не дивно, для посадових осіб цей законопроект пропонує знизити відповідальність, що є порушенням логіки законопроекту. Внесення змін до ст. 65 (доповнення положень щодо перевезення і зберігання незаконно порубаних дерев) фактично повторює положення ст. 164 Порушення порядку провадження господарської діяльності, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. При такому дублюванні зменшується можливі штрафи для посадовців у 67 разів.

Як при яких умовах система захисту лісу від незаконних рубок може запрацювати? 

Адміністративні штрафи треба істотно, у десятки разів, збільшити. Необхідна, як і пропонується у законопроекті №5495 й кримінальна відповідальність: але не митному кордоні, а на самому першому етапі. Браконьєрів треба зупиняти при спробах незаконної рубки лісу. Прийнятий же законопроект досягає зворотної мети – він робить поблажки для переробників незаконно вирубленої деревини знижуючи для них штрафи. Тобто ухвалення закону фактично буде сприяти незаконній вирубці та продажу деревини. За данимиВсесвітнього банку в Україні купили деревини на мільйон кубометрів менше ніж продали пиломатеріалів – тобто переробники деревини системно купляють дерева без документів, дерева незаконно вирублені і не несуть за це ніякої відповідальності.

А головне – санкції щодо браконьєрів повинні стати дієвими, а не формальними як зараз. Наприклад, згідно зі статистичними даними Генеральної прокуратури України було вчинено 2001 злочин, передбачених статтею 246 КК. Однак лише у 177 (8,8%) вручено підозру, 164 (8,1%) передано до суду з обвинувальним актом. Що є причиною "неефективності"? Не норми законодавства, а пасивність та неспроможність правоохоронних органів у боротьбі з відповідними правопорушеннями. Тому просте посилення санкцій не може дати позитивних результатів.

Жоден законопроект щодо лісу не запрацює поки у законодавстві не буде сформований єдиний підхід щодо визначень понять "лісоматеріалів необроблених", "піломатеріалів", "лісоматеріалів круглих" тощо, які можуть підпадати під застосування коду УКТ ЗЕД 4403. Поки є різниця у Податковому кодексі, державних стандартах та підзаконних актах, що у деяких випадках і пояснює факти, коли ділову деревину продають як "дрова".

Ще одне нагальне питання - необхідно ввести нарешті електронний облік лісу. Коштує розробка та запуск такого запобіжника - декілька мільйонів гривень, не більше за 0,1% від вартості продукції. Але у вирішенні цього питання, знов таки, немає спільної позиції профільних відомств .

Всі лісоматеріали – чи для потреб внутрішнього ринку, чи на експорт – мають реалізовуватись через аукціони. Але на сьогодні наказ Державного комітету лісового господарства України "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" від 19.02.2007 № 42 (на підставі якого здійснюється реалізація необробленої деревини) визнано незаконним та нечинним Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 826/18026/17. У державі створено правовий вакуум щодо регулювання питання продажу необробленої деревини та контролю за її реалізацією. Потрібні нові законодавчо закріплені правила внутрішньої торгівлі, з прозорими нормами доступу всім категоріям лісокористувачів до різних видів деревини. Якщо бізнесмен хоче купити деревину, він повинен розуміти, які кроки треба зробити, які документи підготувати. Такі аукціони можуть бути організовані на різних майданчиках, головне – незмінні та зрозумілі ринком правила.

Ринок чекає саме відкритості всієї інформації: по обсягам рубки, по планам та правилам продажу на аукціонах. Ми аналізували практику держав, які успішно захищають свої ліси – Китай, Індія, Фінляндія. Всі вони системно регулювали доступ до ресурсу. Такі методи захищають внутрішнього виробника та створюють умови до приходу крупних інвестицій. Саме такий підхід і ми пропонуємо.

Думки, висловлені в цій публікації відображають винятково точку зору автора та не обов’язково співпадають з позицією інституцій, що підтримують BRDO.


Ігор Лавриненко
провідний аналітик BRDO
Сьогодні 15:00

Лісники та рятувальники вчаться спільно протидіяти пожежам

Щороку на Закарпатті виникають сотні пожеж в природних екосистемах, що завдають значної шкоди, передусім довкіллю та й самим громадянам. З огляду на це, фахівці ДСНС постійно проводять профілактичну роботу серед населення та посилюють взаємодію із представниками лісових господарств, аби протидіяти пожежам у лісових масивах та на відкритих територіях.



21 травня інформаційно-профілактичні заходи відбулись у Іршавському та Виноградівському районах краю. Іршавські рятувальники провели навчання з працівниками Національного природного парку «Зачарований край», під час якого розповіли про захист лісів від пожеж, продемонстрували пожежну техніку та обладнання та на практиці показали, як користуватись вогнегасником. Кожному лісникові була надана можливість самостійно спробувати загасити умовне загорання за допомогою вогнегасника та протестувати можливості пожежного автомобіля.

А виноградівські рятувальники відпрацьовували спільні дії з підрозділом лісової охорони «Виноградівського лісового господарства». Пожежно-тактичні навчання відбулись на території Шаланківського лісництва, в урочищі Великі Ком’яти. Тут, за легендою, виникла низова пожежа, яка активно рухається у сторону лісового масиву. Працівники лісової охорони, вогнеборців 6-ї державної пожежно-рятувальної частини та інші учасники навчань вживають ряд заходів і через певний час «умовна» пожежа ліквідована.



Такі заходи, метою яких є вдосконалення професіоналізму та взаємодії всіх служб відбуватимуться у всіх районах краю впродовж пожежонебезпечного періоду

У ДСНС України у Закарпатській області
Опубліковано: 21.05.2018 - 17:50

Україна засихає або як не втратити мільярди гривень через короїдів



В Україні стрімко засихають хвойні ліси. Площа заселених шкідниками соснових сягнула майже 350 тис. га. Про це повідомив заступник голови Держагентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час виїзної наради на Київщині.

«Висихання пов’язане зі зміною клімату. Температура підвищується, зменшується кількість опадів, знижується рівень ґрунтових вод. Дерева втрачають опір до заселення шкідливими комахами, зокрема, короїдами», – зазначив В. Бондар.



За його словами, рятувати ліси заважають недосконалі санітарні правила, які дозволяють вилучати лише сухостій.

«У сухому дереві короїдів немає. Вони перелітають в здорове. І якраз у цей час потрібно встигнути прибрати заражене дерево з лісу. Але в період з 1 квітня до 15 червня заборонені будь-які санітарно-оздоровчі заходи. Цей період сприяє поширенню короїдів», – наголосив він.

Як повідомив Віктор Симоненко, помічник-консультант народного депутата Оксани Білозір, проблема всихання лісів надзвичайно турбує парламентарів. Оксана Володимирівна є Головою підкомітету з питань економічного, секторального співробітництва та поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, пані Білозір добре розуміє проблематику, дійсно стурбована станом галузі і готова зі своєї сторони підключати усі необхідні важелі: залучати різні комітети Верховної Ради України, профільних спеціалістів міністерств, науковців, громадські орагнізації та усіх небайдужих задля вирішення глобального питання збереження лісів.



Крім того, В. Бондар зазначив, що короїди псують дерево з верхівки, і, коли лісівники прибирають їх, це інколи викликає непорозуміння в суспільстві.

«Люди бачать свіже зрубане дерево і здоровий пеньок. Хоча, на довжині в 6 метрів сосна вже мертва. Ми не рубаємо здорові дерева під виглядом хворих», – сказав заступник голови відомства.



В. Бондар повідомив, що, крім найефективнішого способу боротьби із масовим висиханням дерев, а це санітарно-оздоровчі заходи, лісівники та науковці вдалися до біологічних методів, зокрема феромонних пасток. Щоправда, вони допомагають у дослідженнях, але не у боротьбі. Сприятимуть знищенню короїдів мурахожуки, яких вирощуватимуть у харківській лабораторії, нещодавно переданій з Туреччини. Але метод досить довготривалий, адже потребує час на вирощування комах.

Голова Товариства лісівників України, завідувач Кафедри дендрології та лісової селекції НУБіП України Юрій Марчук зазначив, що втрата сосни як головної деревної породи лісів завдасть Україні ще й значних економічних збитків, які в майбутньому можуть сягнути десятків мільярдів гривень.



Народний депутат України, перший заступник голови парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Дирів наголосив, що проблема з масовим всиханням лісів велика і потребує вирішення.

«Безпосередньо у лісі ми побачили масштаби катастрофи. Це дійсно не вигадки лісівників. І нам спільно необхідно боротися з цією бідою. А лісовому господарству потрібно ставати ще більш відкритим, комунікувати з людьми та пояснювати свої дії», - зазначив він.

За словами В. Бондаря, на місцях санітарних рубок необхідно створювати мішані ліси, у жодному разі – не соснові.

Як зазначили учасники наради, потрібні зміни до законодавства та нормативно-правових актів для спасіння українських лісів. Зокрема, є необхідність законодавчо ввести в окремих вражених областях тимчасовий особливий режим. Саме там потрібно буде тимчасово ввести і зміни до Санітарних правил щодо граничної повноти насаджень, до законів про оцінку впливу на довкілля та внесення змін до деяких законодавчих актів щодо охорони тваринного світу, а також Правил поліпшення якісного складу лісів щодо граничної повноти насаджень, призначених для рубки і до постанови Кабміну про врегулювання питань щодо спецвикористання лісових ресурсів.

Також учасники наради зазначили, що заради підвищення стійкості та заміни монокультурних лісів на мішані (невразливі до шкідників та змін клімату) потрібно забезпечити стабільне фінансування. Тому необхідне створення Державного фонду розвитку лісового господарства. Відповідний законопроект уже подано до парламенту.

vse.media
20.05.2018

Селятинські лісівники подарували дітям ігровий майданчик



У високогірному селі Селятин, що на Буковині, відкрили новий дитячий майданчик.
Кольорові гойдалки, будиночки, спортивні знаряддя з дерева вигравали веселковими фарбами на фоні синього неба і вкритих густим лісом зелених гір.

Збудували його і подарували діткам села лісівники Селятинського лісництва, що входить в структуру державного підприємства «Путильський лісгосп».

«Щоб ви так раділи у житті, як радіють наші дітки цьому майданчику», – дякувала лісівникам від імені мешканців села Марія Петрівна Маренчук.

Урочисто відкрити майданчик і перерізати стрічку доручили Сергійкові Бечко, у якого тато працює лісівником.

«Особлива подяка лісничому Івану Івановичу Юрнюку та директору держлісгоспу Петру Прокоповичу Фрею. Це ті люди, на яких ми сподіваємося, які завжди нам допомагають в усіх соціальних питаннях, – наголосив у щирій промові при відкритті майданчика голова Селятинської ОТГ Валерій Кузьмович Полянчук. – Вкриту лісами Путильщину неможливо уявити без лісового господарства, яке дає горянам роботу, наповнює місцеві і державний бюджети. Лісівники завжди нам у підтримці. Путильчани їм довіряють. Іван Іванович – депутат нашої новоствореної об’єднаної громади, Петро Прокопович – представляє наш край в Чернівецькій обласній раді».

«Допомагати громадам і працювати на розвиток Селятина та рідного Путильського району – наш обов’язок», – зазначив присутній на заході лісничий Селятинського лісництва Іван Іванович Юрнюк.

Прес-служба Чернівецького ОУЛМГ
21/05/2018

Віктор САХНЮК: «Обмін досвідом на виїзних семінарах, які провели лісівники Волині та Буковини, є для нас корисним і цінним»




Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства (ЧОУЛМГ) спільно з Волинським ОУЛМГ провели виїзний семінар з обміну досвідом у веденні лісового господарства та використанні лісових ресурсів.

Семінар відбувся на базі Сокирянського, Чернівецького, Берегометського, Путильського держлісгоспів Буковини за участі начальника Волинського ОУЛМГ Олександра Кватирка, провідних спеціалістів обласного галузевого управління та директорів державних лісогосподарських підприємств Волині.

Зазначимо, що це був візит у відповідь волинських лісівників, які перед тим запрошували до себе своїх колег з Чернівецької області на аналогічний нараду-семінар з обміну досвідом у лісогосподарюванні. Спільна нарада у Луцьку відбулася під головуванням заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря, який наголосив на важливості проведення таких заходів, що сприяють підвищенню ефективності ведення лісового господарства через ознайомлення та запровадження найкращих практик у різних напрямках використання лісових ресурсів.

В рамках візиту на Буковину волинські лісівники ознайомилися з роботою базового розсадника Іванівецького лісництва ДП «Сокирянське ЛГ» (директор Василь Гончар), який слугує на Буковині за взірець з організації вирощування сіянців основних лісоутворюючих порід для відтворення лісів та декоративно-посадкового матеріалу із закритою та відкритою кореневою системою..

Директори волинських держлісгоспів ознайомилися з досвідом буковинських лісівників у забезпеченні природного поновлення після проведення рівномірно-поступових рубок у дубових насадженнях Валякузьмінського лісництва ДП «Чернівецьке ЛГ» (директор Олександр Тимофєєв), а також побували на високогірних ділянках природного поновлення ялино-ялицевого лісу у держлісфонді Селятинського лісництва ДП «Путильське ЛГ» (директор Петро Фрей).



Відбувся огляд виробничих майданчиків з випуску продукції деревопереробки на Глибоцькому лісопункті Чернівецького лісгоспу та у деревопереробному цеху № 3 Путильського лісгоспу.





Волинських лісівників також радо зустріли хлібом-сіллю, віршованими вітаннями вихованці Селятинського учнівського лісництва та показали дбайливо доглянуті ділянки, де вони вирощують сіянці лісових порід та екзотичні дерева.



У ДП «Берегометське ДЛМГ» гостям з Волині продемонстрували досягнення з розвитку гірського лісового туризму, а у ДП «Путильське ЛГ» запросили відвідати рекреаційні об’єкти, які помножують туристичну привабливість Буковини та всього Карпатського регіону.
«Наше лісомисливське господарство єдине зазначило у своєму статуті розвиток гірського лісового туризму. Це дуже перспективний напрямок роботи, не тільки у плані покращення іміджу роботи лісівників, виконання нами соціальних зобов’язань, адже ми на своїх туристичних об’єктах безкоштовно приймаємо на оздоровлення учасників АТО з родинами. Минулого року наше підприємство отримало з туристичної підгалузі додаткових сто тисяч гривень», – розповідає директор Берегометського ДЛМГ Руслан Максимчук.



Програма виїзного семінару включала також відвідини унікальних місць Чернівецької області, такі як вражаючі краєвиди Дністровського водосховища з каскадом електростанцій, включаючи один з найбільших енергетичних об’єктів світу – Дністровську ГАЕС. До того ж, мало хто навіть з буковинських лісівників може похвалитися тим, що в один день здолав одразу три високогірні путильські перевали, прогулювався вздовж самого кордону з ЄС та годував з руки гірських ведмедів.

«Ми чимало почерпнули корисного, є напрямки, які цілком реально запровадити нашим підприємствам, – зазначив начальник Волинського ОУЛМГ Олександр Кватирко. – Особливо гарні враження лишив візит на базисний розсадник в Сокирянах, цікавим є досвід Буковини у проведенні поступово-вибіркових рубок, розвитку мисливства та туризму. І головне, в чому ми вкотре переконалися: щоб навчитися чогось нового, не обов’язково їхати за кордон. Кожен регіон України по-своєму унікальний. Як і унікальні та цікаві напрямки і шляхи ведення лісового та мисливського господарства. Добре, що ми маємо можливість бачити це».

«Вдячні волинським колегам за візит на Буковину, – каже начальник Чернівецького ОУЛМГ Віктор Сахнюк. – Так, під час поїздки на Волинь, яка відбулася у квітні, директори буковинських лісгоспів ознайомилися, зокрема, з досягненнями волинських держлісгоспів у веденні побічного користування, побачили випуск найрізноманітнішої продукції з лісових дарів і тепер запроваджуватимуть досвід колег на своїх підприємствах. Це стосується також і культури виробництва на різних структурних підрозділах. Тож можна з впевненістю сказати, що обмін досвідом між лісівниками з різних областей на таких виїзних семінарах сприятиме розвитку лісового господарства».

21/05/2018 

Короїд під захистом закону, а ліс — ні



На днях відбулася нарада лісових керманичів України. На ній вони чесно зізналися в тому, що навала короїда, яка зараз вже загрожує знищити всі соснові ліси країни, сталася в наслідок як природних умов, так і через незграбність відомчої нормативної бази, яка фактично захищає від знищення короїда, а не ліси. При цьому своєчасно впорядкувати інструкції та правила звичайно мало Держлісагенство.
На виїзному засіданні керівники галузі, вчені та громадські активісти констатували той факт, що нашестя короїда відбувається у багатьох країнах та наносить багато шкоди. А на сьогодні — так і взагалі загрожує сосновим лісам України повним знищенням.

Часопис трагедії, що розвивається на наших очах, наступний. У 2011 році лісівники виявили перші осередки короїда на Житомирщині. А далі вони просто дуже переживали і спостерігали, як небезпечна комаха розлітається лісами.



7 років минуло з того часу, і тільки зараз, колі короїд вже точить зуби об 350 тис. га. лісу, Держлісагенство запропонувало внести зміни в нормативні документи, щоб зробити боротьбу зі шкідником ефективною.

«Є декілька факторів, які сприяють поширенню короїдів та всиханню. Зокрема, це неспроможність існуючої в Україні системи оздоровчих заходів у лісах забезпечити ефективне запобігання поширенню осередків масового розмноження верхівкового короїда. Чинні Санітарні правила дозволяють вибірковими санітарними рубками вилучати лише сухостій»….«У повністю всохлому дереві короїдів немає. Вони дуже швидко перелітають та заселяються в здорове дерево. І якраз в цей час потрібно встигнути прибрати це вже заражене дерево з лісу, щоб короїд не перелітав далі. Але й в цьому є проблема — так званий період тиші з 1 квітня до 15 червня. Взагалі заборонені будь-які санітарно-оздоровчі заходи. Цей період сприяє поширенню короїдів. А ми нічого вдіяти не можемо» – розповів заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар, як повідомила прес-служба відомства.



Страшну картину невідповідності нормативної бази Держлісагенства, та реалій нашестя короїда доповнив і вчений на тому ж зібранні.

«За діючими Санітарними правилами, провести в таких насадженнях суцільну санітарну рубку непросто. Потрібна купа погоджень. Короїд тим часом розвивається, вилітає і готовий заселяти нові дерева. Українські лісівники мають право проводити суцільні санрубки на ділянці, де повнота живих дерев становить менше 0,1. Тобто, оперативне вилучення свіжозаселених шкідниками дерев за чинним законодавством є неможливим» – повідомив Голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції НУБіПУкраїни Юрій Марчук.

Щоб запобігти біді лісівники запропонували цілий перелік змін до нормативних актів, що у разі підтримки Урядом дозволять інтенсивніше проводити рубки ушкоджених лісів. Говорилось на нараді і про хімічні методи боротьби зі шкідником.

Але з усього видно, що керівники галузі вже не впевнені ні в ефективності прискорених рубок, ні в хімічних засобах знищення короїда. Тому що вже запропонували шлях капітуляції перед короїдом.

«На місцях санітарних рубок нам необхідно створювати мішані ліси. Не можна на тому місці, де були зрубані всохлі сосни, знову висаджувати сосни. Необхідно створювати листяно-соснові мішані насадження на усіх без винятку зрубах», — наголосив заступник Голови Держлісагентства, повідомила прес-служба відомства.



Таким чином можна зробити висновок — нам пропонують приготуватися до того, що соснових лісів ми скоро вже не побачимо.

Така безсумнівна схильність до поразок у майбутньому, крім інших питань, викликає і ще одне — полягає воно в тому, що прямо зараз на Кавказі інтенсивно розповсюджується мармуровий клоп, котрого випадково завезли з Америки. Шкідник дуже швидко розселяється і їсть листя на майже всіх видах дерев. Дуже загрозливим для нас фактом є те, що клопа цієї весни вже помітили в Краснодарському краї РФ, котрий не так вже й далеко від українського кордону.

Виходить, що як тільки Володимир Бондар засадить знищені короїдом соснові ліси листяними породами — як тут набіжить вже інший шкідник і поїсть листя. Звідси виникає питання, що доцільніше робити — напрацьовувати механізми вчасного реагування Держлісаненства на проблеми з шкідниками, чи кожен раз чекати 7 років, а потім пересаджувати всі ліси, якщо їх щось почне гризти?

Марина Галанова, журналіст

Рятувальники та лісники Закарпаття проводять спільні навчання та тренування

Щороку на Закарпатті виникають сотні пожеж в природних екосистемах, що завдають значної шкоди, передусім довкіллю та й самим громадянам. З огляду на це, фахівці ДСНС постійно проводять профілактичну роботу серед населення та посилюють взаємодію із представниками лісових господарств, аби протидіяти пожежам у лісових масивах та на відкритих територіях.

21 травня інформаційно-профілактичні заходи відбулись у Іршавському та Виноградівському районах краю. Іршавські рятувальники провели навчання з працівниками Національного природного парку «Зачарований край», під час якого розповіли про захист лісів від пожеж, продемонстрували пожежну техніку та обладнання та на практиці показали, як користуватись вогнегасником. Кожному лісникові була надана можливість самостійно спробувати загасити умовне загорання за допомогою вогнегасника та протестувати можливості пожежного автомобіля.

А виноградівські рятувальники відпрацьовували спільні дії з підрозділом лісової охорони «Виноградівського лісового господарства». Пожежно-тактичні навчання відбулись на території Шаланківського лісництва, в урочищі Великі Ком’яти. Тут, за легендою, виникла низова пожежа, яка активно рухається у сторону лісового масиву. Працівники лісової охорони, вогнеборців 6-ї державної пожежно-рятувальної частини та інші учасники навчань вживають ряд заходів і через певний час «умовна» пожежа ліквідована.

Такі заходи, метою яких є вдосконалення професіоналізму та взаємодії всіх служб відбуватимуться у всіх районах краю впродовж пожежонебезпечного періоду

У ДСНС України у Закарпатській області


Ясінянські лісівники встановили 300 феромонних пасток



ДП "Ясінянським ЛМГ" Розроблені та здійснені заходи, спрямовані на збереження, охорону та захист лісів, пошкоджених всиханням соснових насаджень. Причиною всихання сосни є зростання чисельності верхівкового короїда на фоні посушливих років і негативний вплив патогенних грибів і бактерій. Часто всихає частина крони, тоді як решта гілок залишаються зеленими. Така деревина знецінена і вже не може ефективно використовуватись у виробництві.

Для обстеження насаджень та з метою виявлення і моніторингу карантинних шкідників нині в світовій практиці широко застосовують пастки з синтетичними феромонами, що дають змогу отримувати інформацію про наявність шкідників на певній території, визначати їх чисельність, динаміку розвитку, а на підставі одержаних при цьому даних планувати відповідні карантинні заходи.

Феромонні пастки — це міні-контейнери, які використовуються як засоби боротьби з комахами-шкідниками. У своїй роботі використовують біологічноактивні речовини, які виділяють комахи для притягування до себе особин свого виду. Ці речовини називаються феромони. Їх наносять на клейку основу, яка тримає шкідників непорушно.

Для боротьби із стовбурними шкідниками, крім проведення санітарних рубок, ДП "Ясінянським ЛМГ" виставлено 300 феромонних пасток, спільно з Головним спеціалістом відділу охорони, захисту лісу та внутрішнього аудиту ЗОУМГ Юрієм Стеблюком, начальником Закарпатського опорного пункту Василем Трикуром, інженером лісопатологом ЗОУМГ Олександром Гайченя, спеціалістом по захисту лісу ДП "Ясінянське ЛМГ" Михайлом Глушманюком, і представниками лісової охорони у осередках пошкодженних соснових насадженнь, інфорумє прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

2018 травня 21
15:45