Проблеми українського лісу на вустах у кожного: ліс старіє, його безсистемно вирізають.
Долею лісу опікуються і Верховна Рада, і Кабмін, бізнес-спільнота та місцеві громади. Але з року в рік ніяк на знайдуть згоди щодо механізмів функціонування ринку лісу та його відновлення, тобто, як у байці, віз й досі на місці.
Одна з недавніх спроб, призваних спасти зелені легені України - законопроект №5495 Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів, що вже пройшов перше читання.
Головні тези законопроекту №5495:
На жаль, запропоновані механізми посилення відповідальності за браконьєрську рубку та експорт лісу є недієвими.
Наприклад, цифра у 20 млн куб.м, якою має обмежуватись споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів. По-перше, такій об’єм у України рубали дуже давно. За даними державної статистики, у 2017 році при загальному обсязі заготівлі ліквідної деревини у 18,9 млн куб.м саме ділової деревини (що підпадає під код УКТ ЗЕД 4403) заготовлено всього 7,3 млн куб.м. Тобто у законопроекті запропоновано зафіксувати максимальний поріг у 2,5 рази більший, ніж існуючий , що, на нашу думку, не сприяє належному збереженню українських лісів та обмеженню внутрішнього споживання. По-друге, автори законопроекту не обґрунтовують, яким чином будь-яке обмеження внутрішнього споживання деревини може вплинути на вирішення проблеми незаконних рубок. Необхідно фінансово-економічне обґрунтування такого заходу, зокрема, з балансом відповідної продукції, оцінками комплексного впливу внесеної пропозиції на ємність її ринку, змінами цінової пропозиції на відповідну продукцію та вироби з неї, ймовірний дефіцит продукції та його наслідки для суміжних галузей, зростання потреби в імпорті та, відповідно, в іноземній валюті тощо.
Вирішити проблему незаконних рубок без посилення відповідальності неможливо. Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 2011 та передбачити відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТЗЕД).
Але за даними державної статистики, у 2017 році через митний кордон лісоматеріали за кодом 4403 не експортувались, а обмежень до інших товарних категорій не існує.
Щодо адміністративної відповідальності, то законопроектом № 5495 пропонується внесення змін до ст. 65: штрафи накладати не тільки за незаконну порубку, але й за перевезення, зберігання та збут такої деревини, а також збільшити розмір санкцій для пересічних громадян – від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Але навіть збільшений розмір санкцій не відповідає масштабам заподіяної шкоди. До того ж, як не дивно, для посадових осіб цей законопроект пропонує знизити відповідальність, що є порушенням логіки законопроекту. Внесення змін до ст. 65 (доповнення положень щодо перевезення і зберігання незаконно порубаних дерев) фактично повторює положення ст. 164 Порушення порядку провадження господарської діяльності, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. При такому дублюванні зменшується можливі штрафи для посадовців у 67 разів.
Як при яких умовах система захисту лісу від незаконних рубок може запрацювати?
Долею лісу опікуються і Верховна Рада, і Кабмін, бізнес-спільнота та місцеві громади. Але з року в рік ніяк на знайдуть згоди щодо механізмів функціонування ринку лісу та його відновлення, тобто, як у байці, віз й досі на місці.
Одна з недавніх спроб, призваних спасти зелені легені України - законопроект №5495 Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів, що вже пройшов перше читання.
Головні тези законопроекту №5495:
- ввести обмеження на внутрішнє споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів (УКТ ЗЕД 4403) у 20 млн куб.м,
- ввести зміни до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення у частині незаконного експорту за УКТ 4403;
- збільшити штрафи за незаконну рубку, перевезення та зберігання (з 10 до 15 неоподаткованих мінімумів для пересічних громадян та з 15 до 30 н.м. для посадових осіб) та ін.
На жаль, запропоновані механізми посилення відповідальності за браконьєрську рубку та експорт лісу є недієвими.
Наприклад, цифра у 20 млн куб.м, якою має обмежуватись споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів. По-перше, такій об’єм у України рубали дуже давно. За даними державної статистики, у 2017 році при загальному обсязі заготівлі ліквідної деревини у 18,9 млн куб.м саме ділової деревини (що підпадає під код УКТ ЗЕД 4403) заготовлено всього 7,3 млн куб.м. Тобто у законопроекті запропоновано зафіксувати максимальний поріг у 2,5 рази більший, ніж існуючий , що, на нашу думку, не сприяє належному збереженню українських лісів та обмеженню внутрішнього споживання. По-друге, автори законопроекту не обґрунтовують, яким чином будь-яке обмеження внутрішнього споживання деревини може вплинути на вирішення проблеми незаконних рубок. Необхідно фінансово-економічне обґрунтування такого заходу, зокрема, з балансом відповідної продукції, оцінками комплексного впливу внесеної пропозиції на ємність її ринку, змінами цінової пропозиції на відповідну продукцію та вироби з неї, ймовірний дефіцит продукції та його наслідки для суміжних галузей, зростання потреби в імпорті та, відповідно, в іноземній валюті тощо.
Вирішити проблему незаконних рубок без посилення відповідальності неможливо. Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 2011 та передбачити відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТЗЕД).
Але за даними державної статистики, у 2017 році через митний кордон лісоматеріали за кодом 4403 не експортувались, а обмежень до інших товарних категорій не існує.
Щодо адміністративної відповідальності, то законопроектом № 5495 пропонується внесення змін до ст. 65: штрафи накладати не тільки за незаконну порубку, але й за перевезення, зберігання та збут такої деревини, а також збільшити розмір санкцій для пересічних громадян – від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Але навіть збільшений розмір санкцій не відповідає масштабам заподіяної шкоди. До того ж, як не дивно, для посадових осіб цей законопроект пропонує знизити відповідальність, що є порушенням логіки законопроекту. Внесення змін до ст. 65 (доповнення положень щодо перевезення і зберігання незаконно порубаних дерев) фактично повторює положення ст. 164 Порушення порядку провадження господарської діяльності, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої. При такому дублюванні зменшується можливі штрафи для посадовців у 67 разів.
Як при яких умовах система захисту лісу від незаконних рубок може запрацювати?
Адміністративні штрафи треба істотно, у десятки разів, збільшити. Необхідна, як і пропонується у законопроекті №5495 й кримінальна відповідальність: але не митному кордоні, а на самому першому етапі. Браконьєрів треба зупиняти при спробах незаконної рубки лісу. Прийнятий же законопроект досягає зворотної мети – він робить поблажки для переробників незаконно вирубленої деревини знижуючи для них штрафи. Тобто ухвалення закону фактично буде сприяти незаконній вирубці та продажу деревини. За данимиВсесвітнього банку в Україні купили деревини на мільйон кубометрів менше ніж продали пиломатеріалів – тобто переробники деревини системно купляють дерева без документів, дерева незаконно вирублені і не несуть за це ніякої відповідальності.
А головне – санкції щодо браконьєрів повинні стати дієвими, а не формальними як зараз. Наприклад, згідно зі статистичними даними Генеральної прокуратури України було вчинено 2001 злочин, передбачених статтею 246 КК. Однак лише у 177 (8,8%) вручено підозру, 164 (8,1%) передано до суду з обвинувальним актом. Що є причиною "неефективності"? Не норми законодавства, а пасивність та неспроможність правоохоронних органів у боротьбі з відповідними правопорушеннями. Тому просте посилення санкцій не може дати позитивних результатів.
Жоден законопроект щодо лісу не запрацює поки у законодавстві не буде сформований єдиний підхід щодо визначень понять "лісоматеріалів необроблених", "піломатеріалів", "лісоматеріалів круглих" тощо, які можуть підпадати під застосування коду УКТ ЗЕД 4403. Поки є різниця у Податковому кодексі, державних стандартах та підзаконних актах, що у деяких випадках і пояснює факти, коли ділову деревину продають як "дрова".
Ще одне нагальне питання - необхідно ввести нарешті електронний облік лісу. Коштує розробка та запуск такого запобіжника - декілька мільйонів гривень, не більше за 0,1% від вартості продукції. Але у вирішенні цього питання, знов таки, немає спільної позиції профільних відомств .
Всі лісоматеріали – чи для потреб внутрішнього ринку, чи на експорт – мають реалізовуватись через аукціони. Але на сьогодні наказ Державного комітету лісового господарства України "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" від 19.02.2007 № 42 (на підставі якого здійснюється реалізація необробленої деревини) визнано незаконним та нечинним Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 826/18026/17. У державі створено правовий вакуум щодо регулювання питання продажу необробленої деревини та контролю за її реалізацією. Потрібні нові законодавчо закріплені правила внутрішньої торгівлі, з прозорими нормами доступу всім категоріям лісокористувачів до різних видів деревини. Якщо бізнесмен хоче купити деревину, він повинен розуміти, які кроки треба зробити, які документи підготувати. Такі аукціони можуть бути організовані на різних майданчиках, головне – незмінні та зрозумілі ринком правила.
Ринок чекає саме відкритості всієї інформації: по обсягам рубки, по планам та правилам продажу на аукціонах. Ми аналізували практику держав, які успішно захищають свої ліси – Китай, Індія, Фінляндія. Всі вони системно регулювали доступ до ресурсу. Такі методи захищають внутрішнього виробника та створюють умови до приходу крупних інвестицій. Саме такий підхід і ми пропонуємо.
Думки, висловлені в цій публікації відображають винятково точку зору автора та не обов’язково співпадають з позицією інституцій, що підтримують BRDO.
А головне – санкції щодо браконьєрів повинні стати дієвими, а не формальними як зараз. Наприклад, згідно зі статистичними даними Генеральної прокуратури України було вчинено 2001 злочин, передбачених статтею 246 КК. Однак лише у 177 (8,8%) вручено підозру, 164 (8,1%) передано до суду з обвинувальним актом. Що є причиною "неефективності"? Не норми законодавства, а пасивність та неспроможність правоохоронних органів у боротьбі з відповідними правопорушеннями. Тому просте посилення санкцій не може дати позитивних результатів.
Жоден законопроект щодо лісу не запрацює поки у законодавстві не буде сформований єдиний підхід щодо визначень понять "лісоматеріалів необроблених", "піломатеріалів", "лісоматеріалів круглих" тощо, які можуть підпадати під застосування коду УКТ ЗЕД 4403. Поки є різниця у Податковому кодексі, державних стандартах та підзаконних актах, що у деяких випадках і пояснює факти, коли ділову деревину продають як "дрова".
Ще одне нагальне питання - необхідно ввести нарешті електронний облік лісу. Коштує розробка та запуск такого запобіжника - декілька мільйонів гривень, не більше за 0,1% від вартості продукції. Але у вирішенні цього питання, знов таки, немає спільної позиції профільних відомств .
Всі лісоматеріали – чи для потреб внутрішнього ринку, чи на експорт – мають реалізовуватись через аукціони. Але на сьогодні наказ Державного комітету лісового господарства України "Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини" від 19.02.2007 № 42 (на підставі якого здійснюється реалізація необробленої деревини) визнано незаконним та нечинним Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 826/18026/17. У державі створено правовий вакуум щодо регулювання питання продажу необробленої деревини та контролю за її реалізацією. Потрібні нові законодавчо закріплені правила внутрішньої торгівлі, з прозорими нормами доступу всім категоріям лісокористувачів до різних видів деревини. Якщо бізнесмен хоче купити деревину, він повинен розуміти, які кроки треба зробити, які документи підготувати. Такі аукціони можуть бути організовані на різних майданчиках, головне – незмінні та зрозумілі ринком правила.
Ринок чекає саме відкритості всієї інформації: по обсягам рубки, по планам та правилам продажу на аукціонах. Ми аналізували практику держав, які успішно захищають свої ліси – Китай, Індія, Фінляндія. Всі вони системно регулювали доступ до ресурсу. Такі методи захищають внутрішнього виробника та створюють умови до приходу крупних інвестицій. Саме такий підхід і ми пропонуємо.
Думки, висловлені в цій публікації відображають винятково точку зору автора та не обов’язково співпадають з позицією інституцій, що підтримують BRDO.
0 коммент.:
Дописати коментар