На днях відбулася нарада лісових керманичів України. На ній вони чесно зізналися в тому, що навала короїда, яка зараз вже загрожує знищити всі соснові ліси країни, сталася в наслідок як природних умов, так і через незграбність відомчої нормативної бази, яка фактично захищає від знищення короїда, а не ліси. При цьому своєчасно впорядкувати інструкції та правила звичайно мало Держлісагенство.
На виїзному засіданні керівники галузі, вчені та громадські активісти констатували той факт, що нашестя короїда відбувається у багатьох країнах та наносить багато шкоди. А на сьогодні — так і взагалі загрожує сосновим лісам України повним знищенням.
Часопис трагедії, що розвивається на наших очах, наступний. У 2011 році лісівники виявили перші осередки короїда на Житомирщині. А далі вони просто дуже переживали і спостерігали, як небезпечна комаха розлітається лісами.
7 років минуло з того часу, і тільки зараз, колі короїд вже точить зуби об 350 тис. га. лісу, Держлісагенство запропонувало внести зміни в нормативні документи, щоб зробити боротьбу зі шкідником ефективною.
«Є декілька факторів, які сприяють поширенню короїдів та всиханню. Зокрема, це неспроможність існуючої в Україні системи оздоровчих заходів у лісах забезпечити ефективне запобігання поширенню осередків масового розмноження верхівкового короїда. Чинні Санітарні правила дозволяють вибірковими санітарними рубками вилучати лише сухостій»….«У повністю всохлому дереві короїдів немає. Вони дуже швидко перелітають та заселяються в здорове дерево. І якраз в цей час потрібно встигнути прибрати це вже заражене дерево з лісу, щоб короїд не перелітав далі. Але й в цьому є проблема — так званий період тиші з 1 квітня до 15 червня. Взагалі заборонені будь-які санітарно-оздоровчі заходи. Цей період сприяє поширенню короїдів. А ми нічого вдіяти не можемо» – розповів заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар, як повідомила прес-служба відомства.
Страшну картину невідповідності нормативної бази Держлісагенства, та реалій нашестя короїда доповнив і вчений на тому ж зібранні.
«За діючими Санітарними правилами, провести в таких насадженнях суцільну санітарну рубку непросто. Потрібна купа погоджень. Короїд тим часом розвивається, вилітає і готовий заселяти нові дерева. Українські лісівники мають право проводити суцільні санрубки на ділянці, де повнота живих дерев становить менше 0,1. Тобто, оперативне вилучення свіжозаселених шкідниками дерев за чинним законодавством є неможливим» – повідомив Голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції НУБіПУкраїни Юрій Марчук.
Щоб запобігти біді лісівники запропонували цілий перелік змін до нормативних актів, що у разі підтримки Урядом дозволять інтенсивніше проводити рубки ушкоджених лісів. Говорилось на нараді і про хімічні методи боротьби зі шкідником.
Але з усього видно, що керівники галузі вже не впевнені ні в ефективності прискорених рубок, ні в хімічних засобах знищення короїда. Тому що вже запропонували шлях капітуляції перед короїдом.
«На місцях санітарних рубок нам необхідно створювати мішані ліси. Не можна на тому місці, де були зрубані всохлі сосни, знову висаджувати сосни. Необхідно створювати листяно-соснові мішані насадження на усіх без винятку зрубах», — наголосив заступник Голови Держлісагентства, повідомила прес-служба відомства.
Таким чином можна зробити висновок — нам пропонують приготуватися до того, що соснових лісів ми скоро вже не побачимо.
Така безсумнівна схильність до поразок у майбутньому, крім інших питань, викликає і ще одне — полягає воно в тому, що прямо зараз на Кавказі інтенсивно розповсюджується мармуровий клоп, котрого випадково завезли з Америки. Шкідник дуже швидко розселяється і їсть листя на майже всіх видах дерев. Дуже загрозливим для нас фактом є те, що клопа цієї весни вже помітили в Краснодарському краї РФ, котрий не так вже й далеко від українського кордону.
Виходить, що як тільки Володимир Бондар засадить знищені короїдом соснові ліси листяними породами — як тут набіжить вже інший шкідник і поїсть листя. Звідси виникає питання, що доцільніше робити — напрацьовувати механізми вчасного реагування Держлісаненства на проблеми з шкідниками, чи кожен раз чекати 7 років, а потім пересаджувати всі ліси, якщо їх щось почне гризти?
Марина Галанова, журналіст
0 коммент.:
Дописати коментар