ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

25 травня 2018

Посадят миллион и 150 тысяч деревьев

Нынешней весной ООО «Ригас межи» намерено посадить 387, 93 гектара леса. В общей сложности в столичных лесах появится 1 154 000 молодых деревьев.



Работы по восстановлению леса были начаты в апреле и продолжатся до начала июня. На сегодняшний день большая часть посадок уже завершена.

На Гаркалнском участке Гауйского лесничества стало больше на 12, 84 га леса, на Юглском — на 112, в Даугавском лесничестве площадь леса увеличится почти на 90 га, а в Тирельском — на 34. Олайнский лес прирастет 87 гектарами, а лесничество Катринас — 43, 53 га.

Особое внимание уделяется восстановлению леса на территории Риги, в Бикерниекском лесу. В прошлом году в ходе санитарной вырубки в лесном массиве было создано 37 просек круглой формы площадью около 0, 2 гектара. Нынешней весной на середине эти просек было высажено 20 тысяч молодых соснен, выращенных в лесопитомнике ООО «Ригас межи». Сосна — дерево, которое любит свет, и на открытых пространствах вырастет намного быстрее, чем в тени.

Как и каждый год, нынче большую часть новых посадок — 827 790 (71%) составляют саженцы сосны, 198 954 (17%) ели, 83 340 (7,4%) березы и 42 400 (3,7%) — черной ольхи.

В Норупском лесопитомнике ООО «Ригас межи» каждый год выращивают до 2,5 миллиона саженцев, половину из которых высаживают в рижских лесах. Вторая половина поступает в продажу. Благодаря высокому качеству саженцев, договоры на их поставку заключены на несколько лет вперед — до весны 2021 года.

У Бершадському держлісгоспі розширюють популяцію не лише плямистих оленів


Вінниччина входить до п’ятірки областей України, де щороку збільшується чисельність мисливських тварин. Начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар постійно наголошує на необхідності розвитку у держлісгоспах мисливського господарства.

Над виконанням цього завдання активно працюють бершадські лісівники. Цими днями у ліси Бершадщини привезли пару дорослих плямистих оленів – самку та самця віком 3 роки. Тепер у вольєрі для напіввільного утримання диких тварин Бершадського лісництва уже дві пари плямистих красенів. Найближчим часом очікується ще на дві самки.

– Олень плямистий не є корінним мешканцем лісів нашої місцевості, – розповідає мисливствознавець держлісгоспу В.Д. Голинський. – Це є інтродукований вид, завезений в Україну з Далекого Сходу. Для цих тварин наші дубові ліси з їх рослинністю є сприятливим середовищем. Їжі для оленів тут вдосталь, водою ми їх забезпечуємо. Також розставляємо солонці, підсипаємо зернового корму.

Площа вольєру у Бершадському лісництві нині становить 20 га, планується розширення до 220 га. Першопоселенці – пара плямистих оленів, на рік молодші – прибули сюди місяць тому. Вони вже цілком адаптувалися, тримаються далі від дороги, ближче до водопою, що їм встановили лісівники. Працівники базового лісорозсадника, які часом помічають плямистих, відзначають, що олені вже навіть не полохаються від трактора, що працює тут.

У цьому році лісівники ДП «Бершадський лісгосп» вже поселили у вольєрі Сумівського лісництва дві самки і самця оленя благородного, 2 самки і самця муфлона (вони вже навіть привели двох малюків) та шість ланей. Також відновлюється поголів’я дикого кабана. Площа вольєра – 50 га. Перш ніж завезти сюди оленів, лісівники провели тут реконтрукцію – зробили вищою огорожу, щоб тварини не могли перескочити. У Сумівському лісництві створений весь комплекс біотехнічних споруд, штучний водопій, налагоджений догляд та підгодівля тварин. Лісівники Бершадського лісництва переймають досвід.

У Бершадському держлісгоспі добре розуміють, що нині стоїть завдання повернути на наші землі ті види тварин, які історично тут проживали, але були витіснені людиною, а також збільшити різноманітність фауни у зоні діяльності підприємства шляхом заселення нових видів, для яких умови тут будуть комфортними.

Прес-служба Вінницького ОУЛМГ
2018-05-24 10:41:28

ДП “Тетерівський лісгосп”. Підготовка до участі в Світовій першості.



З 10 по 19 травня на базі ДП «Тетерівський лісгосп» Київського обласного та по м. Києву управління лісового і мисливського господарства проходили тренувальні збори команди України для участі у 33-му Світовому чемпіонаті вальників лісу, який проводиться Міжнародною асоціацією вальників лісу. Цього року він проводитиметься з 2 по 5 серпня у Норвегії в м. Ліллегаммер. Перед тренерським штабом у складі Рибака О.В., Каленіченка В.В. та Комарицького І.А. стояло непросте завдання відібрати кращих з кращих спортсменів, які представлятимуть нашу державу на майбутньому чемпіонаті. У відбіркових зборах взяли участь призери регіональних та республіканських змагань різних років, як професіонали так і юніори, а саме: Домашкін С.А., Домашкін І.С., Журавель С.В., Кухта Р.В., Сидоренко О.В., Слюсарчук В.В., Комарицький І.А., Савчук А.М., Рибак В.В.



В ході тренувань спортсмени відточували свою майстерність у п’ятьох традиційних етапах конкурсу – звалюванні дерева, заміні пильного ланцюга, обрізуванні сучків та розкряжуванні стовбура комбінованим і точним різами. Спостерігаючи за учасниками зборів було видно, що вони усвідомлюють що суть зборів полягає у відборі до збірної кращих з кращих, які своїми виступами на світовому чемпіонаті формуватимуть імідж держави. Тому під час виконання вправ вони зовсім не конкурували між собою, а навпаки всім своїм колективом аналізували результати кожної вправи, спільними зусиллями формуючи скарбницю досвіду, яка допомагатиме обраним спортсменам на різних етапах Світової першості.

Учасники зборів разом з тренером Каленіченком Володимиром Вікторовичем та директором ДП «Тетерівський лісгосп» Гоцуляком Дмитром Степановичем.

Відбіркові збори закінчились, попереду найскладніше – виступ на Світовому чемпіонаті. Тож побажаємо нашим спортсменам міцного здоров’я, незламного духу, натхнення та витримки на шляху до перемоги.

Адміністрація ДП «Тетерівський лісгосп»
24-05-2018

У Полтавському лісгоспі встановлено єдиний наглядовий центр з виявлення лісових пожеж



Сучасні відеокамери на один монітор виводять зображення одразу з трьох камер, які встановлені у різних лісництвах ДП «Полтавський лісгосп». Кожна з них розташована на спеціальних щоглах висотою до 48 м, що забезпечує контроль за територією в радіусі до 20 км і дозволяє виявляти найменше задимлення в лісі.

Завдяки співпраці з ПП «ВПК-ТЕХ», які мають досвід у створенні сучасних систем раннього виявлення лісових пожеж, на підприємстві проведено модернізацію існуючого обладнання. У результаті було об’єднано існуючі системи в єдине ціле та створено єдиний наглядовий центр. Даний центр розміщений у приміщенні центральної садиби підприємства.

Відтепер диспетчер на моніторі чітко бачить лісові масиви і при найменшому задимленні координує виїзд пожежної техніки з максимальною точністю в епіцентр пожежі, адже камери мають перехресний ефект огляду і накладені на карту території підприємства, – зазначив головний лісничий підприємства Олександр Глушко.

Для збільшення щільності нагляду додатково заплановано встановити ще 3 системи відеонагляду, що стало можливим завдяки цільовому виділенню коштів на протипожежні заходи з обласного бюджету. Рішенням №683 від 12.04.2018 року депутати Полтавської обласної ради виділили кошти ДП «Полтавське лісове господарство» у сумі 895 тис. грн для встановлення телесистем раннього виявлення лісових пожеж.

24.05.2018

24 травня 2018

Рада роботодавців ННІ лісового і садово-паркового господарства зібралася з нагоди ювілею університету

Цього тижня відбулося засідання Ради роботодавців ННІ лісового і садово-паркового господарства. З вітальним словом та інформацією про діяльність, здобутки та завдання навчально-наукового інституту й університету перед присутніми виступив директор ННІ Петро Лакида.



Начальника управління кадрового забезпечення та роботи з міжнародних відносин Державного агентства лісових ресурсів України Аллу Святецьку обрано заступником голови ради.





Обговорено ряд нагальних питань з підготовки майбутніх фахівців: зміни вимог до формування Державних стандартів підготовки фахівців ОС «Бакалавр» і «Магістр», особливості формування навчальних планів підготовки всіх ОС тощо.

Жваве обговорення викликало питання формування змістовних циклів навчальних планів підготовки фахівців за спеціальностями: 205 – Лісове господарство; 206 – Садово-паркове господарство; 187 – Деревообробні та меблеві технології.

Виробничники звернули увагу на необхідності збільшення кількості годин дисциплін фахової підготовки. Алла Святецька, Олександр Головня, Ігор Мельник, Олександр Дзюбенко висунули пропозицію звернутись до ректорату університету від імені ради роботодавців з клопотанням про перегляд дисциплін гуманітарного блоку та блоку практичної підготовки. Рішення підтримане одноголосно.





Олександр Головня запропонував створити на базі Дзвінківського ННВЦ підрозділ з підготовки операторів для сучасних машин та механізмів із заготівлі та переробки деревини.

Рада роботодавців розглянула ряд поточних питань стосовно проведення профорієнтації та працевлаштування випускників ННІ.

Сергій Ковалевський,
секретар ради
24 травня 2018 року

Экономика в тон леса

Лесное хозяйство играет ключевую роль в переходе Республики Беларусь на принципы зеленой экономики. Такое мнение было высказано на научно-практической конференции, которая недавно состоялась в БГТУ.



Значимость лесов для экосистемы растет не только в Беларуси, но и в мире. Поэтому такие показатели, как лесистость, запас древесины на гектар и в расчете на одного жителя страны, уже давно рассматриваются не только в экономической, но и в экологической плоскости. Поэтому и угрозы, связанные с изменением климата, наносят двойной удар как лесу, так и человеку.

Для Беларуси, где леса занимают почти 40 процентов территории, природные катаклизмы особенно опасны. Но тенденции пока не в пользу лесоводов. Так, в 2015 году от лесных пожаров, стихийных бедствий, болезней и вредителей погибло 14 тыс. га леса. В 2016 году из-за крупных ветровалов урон превысил 28 тыс. га. При этом вид неблагоприятных воздействий с каждым годом меняется. В 2017 году не случилось сильных повреж­дений от ураганных ветров, зато в огромную проблему вылилось усыхание сосновых насаждений и связанное с ним распространение вредителей.

Делать прогнозы дело неблагодарное, особенно когда речь идет о погоде. У ученых и лесоводов-практиков задача стоит еще более сложная — спрогнозировать не только вектор изменения климата, но и последствия в лесном фонде от непредсказуемых климатических изменений. Факт состоит в том, что экстремальных климатических явлений, таких как засухи, ураганные ветры или сильные ливни, становится больше. И единственный путь противостояния им — повышение устойчивости лесных насаждений, начиная уже с посадки леса.

На важность экосистемных функций леса акцентировал внимание доктор сельскохозяйственных наук, профессор кафедры лесоводства БГТУ Леонид Рожков. К сожалению, пока ни законодательно, ни практикой не предусмотрены механизмы их компенсации лесному хозяйству. Хотя об экологической значимости лесов много говорится на самом высоком уровне, в том числе и на международном. Один из ключевых показателей вклада лесного хозяйства страны в борьбу с изменениями климата — это углеродный баланс, то есть объем выделения и поглощения углекислого газа лесами. В этом плане лесной фонд Беларуси можно по праву назвать донором кислорода и мощным накопителем СО2. Ежегодно белорусские леса поглощают около 47 (!) млн тонн углекислого газа. В первую очередь этому способствует значительное превышение годового прироста над объемом рубок, а также неоптимальная с точки зрения лесного хозяйства породная структура лесов с преобладанием молодняков. В процессе активного роста они наиболее интенсивно поглощают углекислый газ.



Вместе с тем Леонид Рожков отметил, что в ближайшие годы сохранить такие высокие объемы поглощения углекислого газа удастся только в случае принятия действенных мер. Они необходимы прежде всего из-за растущих объемов заготовки древесины, а это источник выброса СО2. Также меняется и возрастная структура лесов — приспевающие насаждения переходят в категорию спелых. А спелый лес с возрастом сам становится источником углекислого газа. Такая же ситуация наблюдается в лесах Березинского биосферного заповедника и национальных парков, где в основном старовозрастные насаж­дения.

В то же время на болотные леса, которые занимают всего 18,5 % лесного фонда, приходится почти половина от общего объема поглощения углекислого газа лесным фондом. Но с развитием сети лесных дорог они всё чаще вовлекаются в хозяйственный оборот, что снижает их экологическую функцию. По мнению Леонида Рожкова, в связи с прогнозируемым увеличением площади суходольных спелых лесов в ближайшей перспективе целесообразно увеличить объем рубок на суходольных делянках. А заболоченные леса, где эффективность заготовки чаще всего невысокая, оставить для выполнения экологических функций. Это позволило бы увеличить поглощение углекислого газа.

Положительный эффект принесет и увеличение доли несплошных рубок, сохранение подроста и формирование разновозрастных насаждений в процессе рубок ухода. Более активно процесс поглощения углекислого газа идет и при использовании посадочного материала с закрытой корневой системой за счет более интенсивного роста растений с первых лет жизни.

Были предложены и новые проекты, ну или хорошо забытые старые. К примеру, создание географических культур основных лесообразующих пород семенами из различных климатических зон. Такие культуры позволят изу­чить приспособленность растений различных зон к произрастанию в определенной местности и наблюдать влияние на них климатических явлений. Помимо основных лесообразующих пород, в географических плантациях заведующий кафедрой лесных культур и почвоведения БГТУ Вадим Носников предложил закладывать пихту белую — это наша коренная порода. А также бук европейский, это не аборигенный вид, но он давно произрастает на нашей территории и не приносит вреда местным экосистемам, есть даже старовозрастные насаждения.

Тему перспектив использования древесного топлива в контексте развития зеленой экономики затронул кандидат экономических наук, заведующий кафедрой экономики и управления на предприятиях БГТУ Андрей Ледницкий. В настоящее время в Беларуси ежегодно используется около 6 млн кубометров древесного топлива. Это около 26 процентов в балансе котельно-печного топлива. Уже к 2020 году этот показатель планируется довести до 32 процентов. Прежде всего — за счет увеличения объемов заготовки деловой древесины и дров как сопутствующего товара. Вместе с тем неосвоенным остается такое перспективное направление, как использование в топливных целях отходов лесозаготовки. По расчетам ученых, в год может быть заготовлено 600—800 тыс.кубометров такого сырья.

Пользуясь возможностью такого представительного форума, ученые и практики не могли не обменяться мнениями о наиболее злободневных проблемах лесного хозяйства. В частности, обсуждалась тема усыхания сосновых насаждений и борьбы с короедами. Леонид Рожков считает, что лишь рубками эту проблему не решить. Среди прочих мер необходимо задействовать механизмы саморегулирования лесных экосистем. Ведь у короеда тоже есть естественные враги, и увеличение их численности привело бы к снижению численности вредителей. Заведующий кафедрой лесозащиты и древесиноведения БГТУ Вячеслав Звягинцев отметил, что эта тема также изучается, но из всех методов борьбы с вредителем этот — самый дорогой.

Переход лесного хозяйства Беларуси на принципы зеленой экономики — это масштабный проект, который охватывает все основные сферы деятельности отрасли. Его цель не превратить леса в заповедные территории, а, наоборот, повысить экономическую эффективность лесного хозяйства, основываясь на принципах устойчивого лесопользования. Поэтому в проекте предусмотрены и меры по выпуску лесной продукции с высокой добавленной стоимостью, развитию регионов за счет более полного использования лесных ресурсов, в том числе и недревесных, развитию экотуризма и многое другое.

Ключевое значение отводится повышению устойчивости лесов к неблагоприятным погодным явлениям. Среди мер — увеличение доли естественного лесовосстановления, замена монокультур смешанными насаж­дениями, развитие селекции, совершенствование системы лесопатологического мониторинга лесов, борьба с лесными пожарами и десятки других направлений.

Автор: Евгений ЖИБУЛЬ, Фото Валерия ХАРЧЕНКО, Фото Евгения ЖИБУЛЯ
Дата публикации: 24.05.2018


Робоча зустріч в Мінагрополітики щодо лісів та реформування лісової галузі

Представники проекту технічної допомоги «Сприяння реформі лісового сектора» на чолі з керівником програм Світового Банку з інфраструктури та сталого розвитку Людмилою Бутенко 21 травня зустрілися з першим заступником міністра аграрної політики і продовольства Максимом Мартинюком. На зустрічі також були присутні керівники ряду департаментів міністерства та керівники Держлісагентства.

В ході зустрічі експерти Проекту представили узагальнені результати аналітичних напрацювань щодо ключових проблем державного управління лісами на основі даних статистики за 2016 – 2017 роки та моделей інституційної реформи.

Учасники зустрічі також обговорили можливі напрямки майбутньої співпраці Мінагрополітики та Світового банку у розвитку лісового сектора України

Олег Листопад
24.05.2018

24 мая 2018 года Дума приняла в окончательном чтении очередные поправки к Лесному кодексу, существенно расширяющие полномочия Рослесхоза

24 мая 2018 года Государственная Дума приняла в третьем (окончательном) чтении очередные поправки к Лесному кодексу РФ - законопроект № 125723-7 "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и признании утратившей силу части 2 статьи 14 Федерального закона «О введении в действие Лесного кодекса Российской Федерации". Наиболее важные изменения состоят в существенном расширении полномочий "федерального органа исполнительной власти по контролю за осуществлением переданных полномочий" - Рослесхоза.

В числе прочего руководитель Рослесхоза получает право "давать высшим должностным лицам субъектов Российской Федерации, руководителям высших исполнительных органов государственной власти субъектов Российской Федерации обязательные для исполнения указания по вопросам осуществления переданных в соответствии с частью 1 настоящей статьи полномочий" (речь идет о статье 83, то есть о всех переданных субъектам РФ лесных полномочиях). Кроме того, руководитель Рослесхоза получает право давать органам управления лесами субъектов РФ предписания об устранении нарушений, требовать от губернаторов увольнения проштрафившихся руководителей органов управления лесами, и т.д. При этом фактически на Рослесхоз и его руководителя не возлагается никакой новой ответственности, соответствующей новым правам.

Ссылка на законопроект:

Законопроект № 125723-7 "О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации и признании утратившей силу части 2 статьи 14 Федерального закона «О введении в действие Лесного кодекса Российской Федерации"




Лесничества и рыбнадзор могут получить "перекрестные" полномочия

Если предложение Совфеда будет принято, лесники и инспекторы рыбнадзора смогут задерживать браконьеров из "смежной" области.




Сейчас инспекторы Рыбнадзора не имеют права привлекать к ответственности браконьеров, промышляющих в лесу, а лесники не могут штрафовать за незаконный вывол рыбы. Поменять такую ситуацию считает своевременным представитель Комитета Совета Федерации по аграрно-продовольственной политике и природопользованию Сергей Лисовский, пишет "Парламентская газета".

Как уточнил сенатор, речь идет о тех случаях, когда в ходе выполнентия своих обязанностей сотрудники Рыбнадзора и лесничеств сталкиваются с нарушителями: они будут иметь право на составление протокола и задержание браконьеров.

Чтобы перекрёстные полномочия надзорным органам были предоставлены в реальности, нужны изменения в Закон «Об охоте» и некоторые другие правовые акты.

Законодательная инициатива будет внесена в Госдуму после выработки совместной позиции профильных министерств и представителей МВД, сказал Лисовский.


В Канаде из-за лесного пожара объявили эвакуацию



Из-за масштабного лесного пожара на юге Канады обязательная эвакуация была объявлена в двух населенных пунктах.

Об этом пишет канадский общественный вещатель CBC News.

«Красный крест, Вооруженные силы и несколько малых частных самолетов уже помогли более чем 600 лицам выбраться из городка Литл Гранд Рапидс и 45 лицам - из Поингасси. Сейчас к ним приближается лесной пожар площадью свыше 20 тыс. гектаров», - говорится в материале.

Ожидается, что сегодня из обоих городков эвакуируется еще 750 человек.

Оба населенных пункта находятся в изолированном регионе в 260 км от столицы провинции Манитоба, города Виннипег, куда и направляется большинство эвакуированных.Читайте также: Из-за обстрелов боевиков под Северодонецком горят 15 гектаров леса

По предварительным оценкам пожарников, пожар был вызван действиями человека.

CBC добавляет, что этой весной в Манитобе уже произошло около 160 лесных пожаров различного масштаба. Хотя подавляющее большинство из них были спровоцированы неосторожным обращением с огнем, распространению пожаров способствовала необычайно засушливая весна.

24.05.2018 20:56