ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

15 червня 2018

«Ругаются, но уезжают». Как на Гомельщине охраняют леса от пожаров и ловят нарушителей

Из-за длительной засухи леса превратились в пороховую бочку. Их посещение ограничено в большинстве регионов. А лесники, МЧС и другие службы прилагают все усилия для защиты национального достояния от прожорливого огня. Подробности – в фоторепортаже SB.BY. 

В Гомельской области леса закрыты полностью. Само нахождение в них сейчас расценивается как административное правонарушение. Наказание – штраф до 20 базовых величин. Объявлен 4-ый – предпоследний по степени угрозы, класс пожарной опасности.



Начальник Гомельского государственного производственного лесохозяйственного объединения Юрий Липский называет ситуацию сложной, но контролируемой:

– В последние годы запреты на посещение лесов вводились постоянно. Правда, не так рано как ныне. Службой по обеспечению противопожарного режима сейчас занимаются 1800 человек. В целях профилактики проведены обходы более 25000 дворовых домовладений. К ответственности привлечено более 80 нарушителей. Кроме того, наказаны 13 лесопользователей, по вине которых возникали пожары. 

На служебном внедорожнике отправляемся в Макеевское лесничество. Оно находится недалеко от Гомеля и как магнит притягивает горожан. Одних манят грибы и ягоды. Другим охота просто вырваться на природу. И, к слову, это наиболее проблемная категория, поскольку не мыслит отдыха без мангалов с шашлыками. Почему от всего этого сейчас необходимо отказаться, понимают не все. Опаснее разве что заядлые курильщики, выбрасывающие окурки «на автомате», не задумываясь о последствиях.


В «юрисдикции» лесника Ивана Осипкова территория площадью свыше тысячи гектаров:

– В основном люди идут за ягодами. Останавливаешь, предупреждаешь – вроде уходят. А потом попадаются снова. Минут двадцать назад пенсионерка была. Говорит, у самой муж 25 лет лесником отработал. Мол, все понимаю. Но тогда мне неясно: если все понимаешь – зачем было идти? А самые настырные – те, что на машинах приезжают. Разворачиваю их обратно. Ругаются, но уезжают. Мне ведь достаточно записать номер и вызвать милицию – будут неприятности. Правда, до такого еще не доходило. Пока справляемся своими силами. 

Чуть дальше встречаем красную автоцистерну. Это расчет пожарной охраны лесхоза. Они готовы вступить в борьбу с огнем еще до прибытия спасателей МЧС. В арсенале имеются также ранцевые огнетушители «Ермак». Их используют в тех случаях, когда возгорание обнаружено на ранней стадии и пожар можно ликвидировать до того, как он наберет силу.






По трассе переезжаем в другой квартал. На обочине, поднимая клубы густой пыли, делает свою работу тракторист. Его задача – обновить идущую вдоль дороги противопожарную полосу. Это попытка подстраховаться от тех, кому хватает ума во время движения автомобиля выбрасывать через окошко непотушенный окурок. «Бычки» уже не раз становились причинами пожаров.



Снова сворачиваем с шоссе. Въезд в лес преграждает шлагбаум. Наблюдая за моими попытками поймать кадр, один из спутников усмехается:

– А вы в курсе, что вас самого уже снимают? 





Речь идет о фотоловушках, которые появились около трех лет назад и уже стали отличным подспорьем в борьбе с нарушителями. Причем – почти незаметным. Разглядеть коробочку, примотанную к дереву на недосягаемой без лестницы высоте, удается не сразу. А если не знать о существовании прибора, то так и не поймешь, что попал в кадр. На Гомельщине такие приборы имеются в каждом лесничестве. Каких-либо карт с указанием координат не существует. А места установки периодически меняются.




Принцип их действия прост. Камера снимает нарушителей и через GPRS мобильных операторов передает снимки на телефон лесника или компьютер инженера по охране леса. Что позволяет выявлять не только нарушения пожарной безопасности, но и выброс мусора, незаконную рубку деревьев. А благодаря тому, что все происходит в режиме реального времени, некоторые факты удавалось пресечь еще на стадии их подготовки.

 Чуть позже убеждаемся в оперативности методики, когда рассматриваем снимки самих себя на экране смартфона. Помимо всего присутствует и профилактический эффект. Табличка с предупреждением о съемке дисциплинирует многих.




Также для охраны лесов задействуется специальная авиация, наблюдательные вышки и мачты, большинство из которых оснащены системами видеонаблюдения. Они работают автономно, передавая изображение на компьютер дежурного оператора. Тот, управляя поворотами камер с помощью джойстика, получает обзор по всему горизонту. Малейший дымок виден за много километров. Таким мониторингом охвачено свыше 90% территории лесонасаждений.

Однако несмотря на все принимаемые меры, ситуация складывается напряженная. 

– К сожалению, наблюдается рост лесных пожаров более чем в 7 раз по сравнению с таким же периодом прошлого года, – приводит статистику первый заместитель начальника Гомельского областного управления МЧС Сергей Мелешкин. На сегодня произошло около сотни пожаров. Почти все они были обнаружены и ликвидированы на начальной стадии. Лесная охрана и спасатели прилагают все усилия, но чтобы ситуация изменилась кардинальным образом, должно меняться сознание населения. 






Ответственность за сохранность национального достояния должен осознать каждый.

Помимо пожарной опасности засуха, которая происходит на Гомельщине не первый год,  провоцирует и другие проблемы в экосистемах. Уровень грунтовых вод упал более чем на три метра. А усыхающие, ослабленные деревья атакует жук-короед. 

Улучшить состояние лесов могли бы обильные и продолжительные осадки. Но, по прогнозам синоптиков, таких дождей в ближайшие дни не предвидится. А столбик термометра может и вовсе подняться до отметки +29 градусов.

Остается надеяться на внезапное изменение планов небесной канцелярии.

Буковинські лісгоспи сплатять штрафи за махінації з експортованою деревиною



Відкрито 11 справ про порушення митних правил на загальну суму майже 28 мільйонів гривень

Цьогоріч відкрито 11 справ про порушення митних правил на загальну суму майже 28 мільйонів гривень щодо державних підприємств «Берегометське лісомисливське господарство», «Сокирянське лісове господарство» та «Сторожинецьке лісове господарство».

Порушники під виглядом паливної деревини експортували до Румунії необроблені матеріали. Про це інформує прес-служба ДФС у Чернівецькій області.

За результатами перевірки до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, притягнуто представників зазначених підприємств. Зокрема, 2 справи відкрито щодо «Берегометського лісомисливського господарства» на загальну суму 8 973 385, 97 гривень, 4 справи на суму 6 305 925. 39 гривень – щодо ДП «Сокирянського лісового господарства», ще 5 справ на суму 12 646 077, 99 гривень – щодо ДП «Сторожинецького лісового господарства».

Нагадаємо, що санкція ч. 1 ст.483 Митного кодексу України передбачає накладення штрафу у розмірі 100% вартості товарів.

Буковина
14.06.2018 | 19:07

На Львівщині судитимуть хулігана, який побив чиновника держлісгоспу


За процесуального керівництва Дрогобицької місцевої прокуратури завершено досудове розслідування стосовно 34-річного мешканця Борислава, якого підозрювали у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України (хуліганство). Про це Львівському порталу повідомили у прес-службі прокуратури Львівської області.

Як вдалося встановити, 2 березня цього року у Дрогобичі двоє чоловіків, особу одного з яких слідство так і не встановило, на очах у перехожих побили металевою арматурою 43-річного мешканця району.

Сам потерпілий переконаний, що це пов’язано із його професійною і громадською діяльністю, адже він перебуває на посаді службовця державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство».

Зазначимо, що нападник досі не зізнався у тому, що ж стало причиною такого вчинку.

Наразі обвинувальний акт скерували у Дрогобицький міськрайонний суд. За вчинене зловмиснику загрожує від 3 до 7 позбавлення волі.

Стосовно іншого фігуранта матеріали досудового розслідування виокремлені в інше провадження. Досудове розслідування триває.

Олена Карп'юк
14 Червня 2018, 20:46 | 

14 червня 2018

Розповіли про «зелену пожежу»



Розповіли про «зелену пожежу» в турійських лісах

Представникам влади та громади Турійського району розповіли, що таке «зелена пожежа».

Сосновий ліс Турійського району переживає нашестя короїдів. Через цих комах ліси висихають. Через аномальну спеку науковці та спеціалісти лісозахисту прогнозують новий спалах агресії цього шкідника. Про це йдеться на сайті Волинського ОУМЛГ.

Саме тому перед лісівниками Турійського району постало невідкладне завдання: привернути увагу районної влади та громадськості до проблеми пошкодження соснових насаджень короїдом. Вже 8 червня на базі державного підприємства «Турійське лісове господарство» за участю наукових співробітників Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства Василя та Олени Бородавок, директора державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Херсонлісозахист» Тетяни Касіч, голови районної ради Ольги Черен, заступника райдержадміністрації Леоніда Марчанчина, депутатів обласної ради Романа Микитюка та Володимира Яренчука, а також голів об’єднаних територіальних громад та сільських голів району відбулася нарада-семінар. На ній лісівники розповіли, що таке так звана «зелена пожежа» та як правильно виявляти і ліквідовувати її наслідки.



Розповіли про зелену пожежу




Розповіли про зелену пожежу

Стверджують, що завдяки спеціальним санітарним заходам територію ураження дерев шкідником вдалося зменшити із 272 гектарів до 85.

Та, до слова, така позитивна тенденція є надто непостійною та делікатною, тож лісівники не припиняють моніторинг насаджень.



Учасники конференції

19:15 14.06.2018

Які будуть ліси майбутнього?




Серед стратегічних завдань лісівників Волині поряд із суто лісовими питаннями – лісовідновленням, лісорозведенням, лісозаготівлями, вирішенням соціального статусу наших працівників, зокрема, й забезпечення їх житлом, достойними зарплатами, створенням безпечних умов праці, організації їхнього відпочинку, передбачена тісна довгострокова співпраця з викладачами, учнівськими лісництвами, лісовими коледжами по відбору і підготовці дітей для лісової галузі – зі шкільної парти і через виші до робочого місця.

Кожен здобувач професії, йдучи навчатися у лісовий коледж, має знати, що його чекає місце на виробництві. Але нам також потрібна тісна і конструктивна співпраця і з науковцями. Адже наука без практики – гола, як і практика не може розвиватися без науковців. Нам потрібен досвід, який напрацьовується в університетах. Забезпечення якісного своєчасного лісовідновлення на ділянках, де пройшли суцільні зруби, в повному обсязі можливе тільки із врахуванням новинок наукових розробок і якихось практичних пропозицій має відбуватися з врахуванням різних факторів – антропогенного, кліматичного, гідрологічного. Зараз на Волині вирощуються такі культури, про які раніше і мріяти не сміли. Кажу про дині, кавуни, персики… Лісові культури так само реагують на ці зміни.

Традиційно у нашому регіоні головними лісоутворюючими породами є сосна і дуб – основа нашого господарства. Вони постійно контролюються, щоб не було зменшення площ ні дубових, ні соснових насаджень. Тепер від всихання, короїдів, хвороб потерпає фактично сім деревних порід, щоправда, в різних масштабах. Найбільше – сосна. 10-12 років тому масово всихав дуб віком 40-60 років, особливо в умовах Горохівського та Володимир-Волинського ЛМГ… Дуже суттєво з насаджень випав ясен. І не тільки у нас, а й у Європі. Негативно реагує на зміну гідрологічного режиму й береза, також інші деревні породи, які у нас традиційно росли і ми ніколи не задумувалися, що їм може бути якась альтернатива чи заміна. Але міняється клімат і виникає питання: «А що буде через 10-20…50 років?» 

Звісно, можна почекати, але можна й спробувати почати уже сьогодні напрацьовувати відповідний досвід і вводити у насадження ті деревні породи, які з часом можуть стати альтернативою для тих самих головних порід, якщо не в повній мірі, то хоч у якійсь частині. Останніми роками ми вирощуємо модрину європейську, яка почуває себе досить комфортно у наших умовах. Є вже багато насаджень, про які можна говорити, що вони досягають тих таксаційних показників, які від них очікують лісівники. Іншою такою породою є дуб червоний, якого раніше лісівники остерігалися, мовляв, це інтродуцент, інвазивна порода і йому не місце у наших лісах. Та час розпорядився по-іншому. Проте на моє переконання, слід виходити із практичних умов та можливих наслідків. Тому зараз ми не можемо створювати чисті культури дуба червоного (повноцінно замінивши дуба звичайного). Проте ми можемо вводити його частково у насадження, так як він у наших грунтово-кліматичних умовах почувається нормально, не пошкоджується, росте швидко і на сьогодні уже має своїх споживачів і поціновувачів, окрім того, ще є непоганою кормовою базою (жолудь) для дикого кабана. 
 
Кінцевим результатом вирощування лісових насаджень має бути високоякісна деревина, яка повинна спрямовуватись на задоволення відповідних потреб кожної людини. Проте, окрім модрини європейської і дуба червоного, у нас практично відсутній досвід та відповідні напрацювання щодо вирощування деревних порід, які б мали в подальшому здорову конкуренцію із традиційними місцевими породами. 
 
На сьогодні спеціалістами лісового відділу обласного управління разом із німецькими колегами із землі Бранденбург розробляється спільний українсько-німецький проект, за яким на 60 га у Ківерцівському лісгоспі за системою поступових рубок (штучного утворення вікон або у природних вікнах) хочемо уводити горіха чорного та дугласію. 

Уже за п’ять-вісім років ми будемо бачити, як вони поведуть себе у наших типах умов місцевиростання. Проте є й інші породи, з якими маємо експериментувати і вводити їх у лісонасадження. Час не жде. Краще за десять років мати результат, аніж опинитися перед дилемою – якими породами забезпечувати стале лісоведення. 

Саме це дуже важливо уяснити вже при плануванні лісових культур. Адже серед причин, які призвели до всихання лісових насаджень, і науковці і лісівники називають монокультури повоєння, тобто чисті посадки сосни, і пониження грунтових вод, чому сприяла необдумана меліорація. Пониження грунтових вод підтверджено. Думка, що монокультури не мають майбутнього, на мій погляд, так само правильна. Адже одна порода створює тільки своє власне мікросередовище. Коли є три-п’ять порід, вони створюють природний бар’єр для розповсюдження будь-якого шкідника, бо немає на щастя універсального шкідника.

Зараз, починаючи вже із проведення санітарно-оздоровчих заходів, максимальна увага приділяється збереженню у соснових насадженнях листяного підросту, що уже є готовим природним біологічним бар’єром та введення мінімум трьох одиниць листяних порід у схему змішування та створення листяних узлісь та кормових реміз. 
 
Уже сьогодні нарощуємо заготівлю насіннєвого матеріалу, щоб забезпечити банк насіння резервом, також збільшуємо площі посівів на розсадниках. Останніх три роки закладаємо лісонасіннєві плантації із кращих культур, щоб у віці плодоношення збирати якісне насіння з дерев із тракторного причіпа, а не з ділянок, що перебувають в розробці і часто вражені смолівкою. Це також допоможе формувати якісні лісові насадження.

Ліси майбутнього будуть змінюватися і головним завданням лісівників-практиків і науковців буде передбачити їм безпечне довголіття.

Борис БАБЕЛЯС,
голова Волинської обласної організації Товариства лісівників України

Екологи проти лісоциду — Hromadske.doc

14 червня, 2018 21:14

Під будівлею Державного агентства лісових ресурсів України екологи та активісти влаштували пікет «Залиште ліси у спокої». Що таке «лісоцид» і чому «Бондар геть», бачив журналіст Hromadske.doc Колян Пастико.



Дата загрузки: 14 июн. 2018 г.