ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 липня 2018

Шацькі лісівники допомогли облаштувати селищний стадіон

Керівниця Шацької ОТГ подякувала лісівникам за результативну роботу над покращенням іміджу туристичного краю.


В.о. голови Шацької ОТГ Людмила Цевух та директор ДП «Шацьке УДЛГ» Андрій Самолюк

У День Конституції України, коли на центральному стадіоні смт Шацьк відбувався фінал футбольного лісівничого чемпіонату, зі словами вдячності до всього колективу волинських лісівників та ДП «Шацьке УДЛГ» зокрема звернулася виконуюча обов'язки голови Шацької ОТГ Людмила Цевух.

Читайте також: Шацьк: кубок лісівників Волині з футболу знайшов свого власника

Людмила Степанівна зазначила, що результат праці волинських лісівників останнім часом все частіше можна побачити не лише у лісі. Небайдужість до життя місцевих громад, яка вже стала символом роботи працівників лісової галузі, у підсумку виливається новоствореними зеленими зонами, по-сучасному облаштованими місцями відпочинку, дитячими майданчиками, облаштованими територіями у містечках та селах.

Керівниця ОТГ звернулася зі словами вдячності до всіх лісівників краю та оголосила подяку начальнику Волинського ОУЛМГ Олександру Кватирку, зазначивши, що саме він задає відповідний тон у роботі.

«За допомогу у розбудові Шацької ОТГ, її інфраструктурних підрозділів, створення парків, скверів, рекреаційно-відпочинкових зон, зразкове ведення лісівництва, допомогу соціальним категоріям населення, освітньо-просвітницьку діяльність щодо збереження природних багатств краю, популяризацію зеленого туризму та створення позитивного іміджу Шацького краю на рівні держави», – йдеться у тексті Подяки, яку Людмила Цевух від імені громади окремо вручила директору ДП «Шацьке УДЛГ» Андрієві Самолюку.








Лісівники поставили лавочки для уболівальників...



...та облаштували решту території

Гриби як бізнес. В Карпатах водять «грибні екскурсії» і годують за старовинними рецептами. ВІДЕО



Гриби найкраще не зрізати ножем, а викручувати. А ніж потрібен для того, щоб вже викручений гриб обчистити від землі

Сезон щойно розпочався, а маленькі підприємці вже роблять «бізнес». Білі продають по 100 гривень за кілограм. Розхвалюють навіть запах грибів.

Крім того, в Карпатах водять «грибні екскурсії», реабілітують грибами, і, звісно ж, годують за старовинними рецептами гуцулів.

Журналістів на збір грибів відвіз Юрій Соломченко, який займається цією справою вже понад 30 років і любить гриби понад усе. Спорядження для грибника складається з кошика, сокири і ножа.

Юрій пояснює, що гриби найкраще не зрізати ножем, а викручувати. А ніж потрібен для того, щоб вже викручений гриб обчистити від землі.

А ще радить, щоб принести з лісу 15 кілограмів грибів, треба вміти розрахувати свої сили. Він, наприклад, не бере з собою ані їжу, ані питво — все дає сама природа.

Як повідомляли "Вікна", в Карпатах починають “косити” гриби-велетні.

Як приготувати гуцульську страву — кулешу — дивіться у сюжеті ТСН:


Дата публікації: 2018.07.01
http://vikna.if.ua/news/category/if/2018/07/01/86765/view

Лісівники Звенигородського лісгоспу та рятувальники провели спільні навчання з ліквідації пожежі в лісі (ВІДЕО)

З метою відпрацювання взаємодії між працівниками лісового господарства та пожежно-рятувального підрозділу у випадку виникнення пожеж в природних екосистемах, на території лісового масиву ДП «Звенигородське лісове господарство» відбулися тактико-спеціальні навчання.



Про це інформує Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства з посиланням на інформацію управління ДСНС України в Черкаській області.

За тактичним задумом, через необережне поводження з вогнем людей, які відпочивали в лісі, виникло загорання сухої трави на площі 150 м2. Під час патрулювання лісових насаджень, працівники лісової охорони, які виявили пожежу, одразу повідомили керівництво.

Першими до місця пожежі прибули працівники лісового господарства з ранцевими оприскувачами і «хлопавками» та розпочали її гасіння. Слідом прибув трактор з плугом для оборювання осередку пожежі по периметру, аби не допустити подальшого розповсюдженню вогню.

Остаточно ліквідувати пожежу вдалося спільними зусиллями лісівників та рятувальників Державної пожежно-рятувальної частини №17 міста Шпола.

«При гасінні умовної пожежі працівники лісового господарства та рятувальники продемонстрували застосування протипожежної техніки та інвентарю, а також показали злагодженість дій і готовність до гасіння лісових пожеж, отже, мета навчань була досягнута», – зазначає директор Звенигородського лісгоспу Анатолій Проценко.

Проте, незважаючи на протипожежну готовність, лісівники зауважують, що найкращий метод боротьби з вогнем у лісі – це не допустити його появи.





Чигиринське шкільне лісництво працює і на канікулах


У справі збереження і охорони природних багатств найважливішим завданням є екологічне, трудове навчання молоді, її патріотичне і моральне виховання. Учнівські лісництва – це потужна сила у формуванні справжніх природолюбів, дбайливих господарів лісу. Розвиток сучасного суспільства вимагає від учнівської молоді високого рівня знань і вмінь, практичного їх застосування та можливість визначитись в суспільстві як особистість.

Про це повідомила прес-служба Черкаського обласного управління лісового та мислвиського господарства.

Лісівники Чигиринщини небайдужі до того, хто прийме від них природоохоронну естафету і чи зможуть їхні діти чи онуки не лише зберегти створені ліси, а й примножити їх.

Враховуючи це на базі Чигиринського НВК І-ІІІ ст. №3 створено шкільне лісництво, яке розгорнуло багатопланову, цікаву роботу, де застосовуються нові форми трудового й екологічного виховання молоді.

Юні лісівники ставляться до лісу не інакше, як до храму природи, який вони плекають і руками і серцем.

Учні залучаються до виконання різноманітних робіт. З розумінням і великим задоволенням школярі допомагають у висаджуванні сіянців, доглядають за лісовими культурами, озелененню населеного пункту, виявленню та охороні рідкісних рослин, створенню екологічних стежок, проведенню фенологічних спостережень, здійсненню науково-дослідницької діяльності.

За 2017-2018 н.р. учні виконали великий об’єм робіт. Посадили ліс на площі 0,5 га. та проводили догляд за лісокультурами на площі 2,2 га. Є завзятими учасниками акцій («Майбутнє лісу в твоїх руках», прибирання стихійних сміттєзвалищ), конкурсів (зліт шкільних лісництв, Міжнародний конкурс «Молодь в лісах Європи», «Людина і ліс»), еколого-природничих заходів, які проводять лісівники.

Свої дослідження учні проводять, як правило в лісі, вивчаючи екологічні особливості росту рослин, екологію окремих тварин лісу, які в достатній кількості поширені на території району, так і рідкісних. Велику увагу приділяють ознайомленню із протипожежним облаштуванням лісових масивів.

Страждають цілі міста: вирубка лісу влаштувала в Карпатах екологічне пекло

А може справжня причина повені - асфальтування доріг???

Внаслідок вирубування лісів у Карпатах з'явилася масштабна повінь у західних областях України



На Прикарпатті розпочалася велика повінь. Це сталося через незаконний видобуток бурштину та вирубки лісу, які руйнують породи. Серез це, велика вода з гір затоплює села і міста. Відео великої повені виклав паблік "Диванний сектор" у Facebook.

"Буде цікаво, як підуть під землю села бурштинових "старателів". Розенблату все одно, на землі обітуванну змиється, а от що дурні і жадібні українці будуть робити?", - пишуть у паблике.

Внаслідок вирубування лісів у Карпатах з'явилася масштабна повінь у західних областях України. За останні 40 років зникла значна частина лісового покриву, а тому українські Карпати не здатні утримувати вологу. Вода, яка дуже швидко стікає в долини, створює масштабні екологічні лиха.

В Україні ліс вирубується від початку 60-х років минулого століття. Кілька років тому, після катастрофічних повеней на Закарпатті Верховна Рада так і не спромоглася затвердити законопроект про заборону вирубання лісу.



Для чиновників ліс це дохід, місцевим жителям збройних пилорамами - засіб для виживання або спосіб збагачення. У невеликому селі може бути більше 20-30 законних пилорам, і всіх цікавить тільки одне - заробіток, нікому не цікава тема збереження лісу.

Як раніше повідомляв портал "Знай.uа" в Україні вже давно сформувалася "чітка модель" того, як вирішувати питання незаконного видобутку бурштину. Цю інформацію повідомив під час прес-конференції у Вінниці президент України Петро Порошенко.

За словами президента, північ Рівненщини не страждає від незаконного видобутку бурштину.
"Не страждає, по-перше. По-друге, якщо ви поїдете і запитайте у людей, які там працюють з Рівненщини, вони всі будуть захищати своє право видобувати бурштин. Запитаєте, вони за те, щоб припинити, чи ні. Це треба впорядкувати. Чия це відповідальність? Відповідних ліцензованих органів, які повинні впорядкувати, забезпечити природоохоронні заходи", - заявив Порошенко.
01.07 11:58

Вирубка лісів на Прикарпатті влаштувала справжнє екологічне пекло




Внаслідок вирубування лісів у Карпатах з'явилася масштабна повінь у західних областях України.

На Прикарпатті розпочалася велика повінь. Це сталося через незаконний видобуток бурштину та вирубки лісу, які руйнують породи. Серез це, велика вода з гір затоплює села і міста.

Внаслідок вирубування лісів у Карпатах з'явилася масштабна повінь у західних областях України. За останні 40 років зникла значна частина лісового покриву, а тому українські Карпати не здатні утримувати вологу. Вода, яка дуже швидко стікає в долини, створює масштабні екологічні лиха.

В Україні ліс вирубується від початку 60-х років минулого століття. Кілька років тому, після катастрофічних повеней на Закарпатті Верховна Рада так і не спромоглася затвердити законопроект про заборону вирубання лісу.



Для чиновників ліс це дохід, місцевим жителям збройних пилорамами - засіб для виживання або спосіб збагачення. У невеликому селі може бути більше 20-30 законних пилорам, і всіх цікавить тільки одне - заробіток, нікому не цікава тема збереження лісу. В Україні вже давно сформувалася "чітка модель" того, як вирішувати питання незаконного видобутку бурштину. Цю інформацію повідомив під час прес-конференції у Вінниці президент України Петро Порошенко.

За словами президента, північ Рівненщини не страждає від незаконного видобутку бурштину.
"Не страждає, по-перше. По-друге, якщо ви поїдете і запитайте у людей, які там працюють з Рівненщини, вони всі будуть захищати своє право видобувати бурштин. Запитаєте, вони за те, щоб припинити, чи ні. Це треба впорядкувати. Чия це відповідальність? Відповідних ліцензованих органів, які повинні впорядкувати, забезпечити природоохоронні заходи", - заявив Порошенко.

Неділя, 01 липня 2018, 12:30 

Лучшего лесного пожарного выбрали в Тверской области



В Тверской области подведены итоги регионального этапа 4-го Всероссийского конкурса профессионального мастерства «Лучший лесной пожарный-2018». Соревнования прошли на территории Лесозащитного противопожарного центра – Тверьлес в Калининском районе. Участие в них приняли 12 сотрудников Западнодвинского, Калининского, Осташковского и Максатихинского филиалов учреждения «ЛПЦ-Тверьлес».

«Тверская область является лидером в Центральном федеральном округе по площади лесов, они занимают более половины территории Верхневолжья. Необходимо рационально относиться к нашему природному богатству», – считает губернатор Игорь Руденя.

Конкурс «Лучший лесной пожарный» нацелен на повышение престижа высококвалифицированного труда лесного пожарного, распространение передового опыта в этой сфере. Мероприятие проходило в несколько этапов. Участники продемонстрировали физическую подготовку, знание теоретических навыков тушения лесных пожаров и практическое умение правильно использовать различные виды лесного противопожарного инвентаря.

Лучшим лесным пожарным второй год подряд стал Евгений Анисенков - водитель Осташковского филиала ГБУ «ЛПЦ-Тверьлес». Он представит Верхневолжье на федеральном этапе конкурса, который состоится в сентябре в Москве. В прошлом году Евгений Анисенков занял второе место на Всероссийском конкурсе «Лучший лесной пожарный-2018».

Второе место — у тракториста Осташковского филиала «ЛПЦ-Тверьлес» Ивана Родькина, третье — у пожарного Западнодвинского филиала «ЛПЦ-Тверьлес» Юрия Акимова.

На Закарпатті під суд підуть лісівники, які допустили самовільну рубку дерев



Судитимуть лісничого та майстра лісу ДП «Ясінянське лісове мисливське господарство», які допустили незаконну порубку дерев на майже 200 тисяч гривень.

За процесуального керівництва прокуратури Закарпатської області, слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області завершено та скеровано до суду два обвинувальні акти щодо службових осіб ДП «Ясінянське лісове мисливське господарство» за фактами службової недбалості, що завдало державним інтересам істотної шкоди (ч. 1 ст. 367 КК України). Про це повідомили у Прес-службі прокуратури Закарпатської області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що лісничий та майстер лісу, через неналежне виконання своїх службових обов’язків, допустили самовільні порубки понад 36 м. куб деревини.

Сума збитків, завданих кримінальним правопорушенням складає майже 200 тис грн.

Довідково:

За вчинення даного злочину, підозрюваним загрожує покарання у вигляді штрафу від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Нагадаємо, в Ужгороді злодій "обчистив" касу в кав'ярні.

01.07.2018 11:30 61 КРИМІНАЛ

Видовой террор как аморальный инструмент власти над природой


Российских энциклопедический словарь определяет террор, терроризм (лат. terror — страх, ужас) как «насильственные действия (преследование, разрушение, захват заказников, убийства и др.) с целью устранения, подавления политических противников, конкурентов, навязывания определенной линии поведения» (1).

Словарь «Террор и террористы» называет следующие виды терроризма — революционный, этнический, религиозный (2). В каждом конкретном случае подавляются или уничтожаются «нежелательные» или «вредные» классы, этнические или религиозные группы людей.

На основании энциклопедического определения террора (терроризма) мы выделяем еще один вид терроризма — видовой. К сожалению, само понятие «видового» терроризма до сих пор никем не выделялось и не исследовалось. Вместе с тем это явление существует в Украине, России, Беларуси и других странах на протяжении более 2 веков. Целью видового терроризма является физическое уничтожение или значительное уменьшение численности «вредных» или «нежелательных» видов животных и растений — волков, шакалов, серых ворон, пилильщиков, серых цапель, лис, так называемых растений «сорняков» и т.п.

Видовой терроризм можно определить как систему использования насилия с целью устранения ограничения других видов живых существ — конкурентов человека путем их поголовного или частичного уничтожения, разрушения их мест выращивания потомства и обитания. Идеологической основой видового терроризма является антропоцентризм во всех его формах — от мягкого антропоцентризма до агрессивного имперского антропоцентризма, видовая нетерпимость человека на почве экономической выгоды и невежественных предрассудков.

В историческом контексте понятие «вредное» животное берет свои истоки от понятия «нечистое» животное, которое имеется в некоторых религиях. Разделение животных на «чистые» и «нечистые» способствовало негуманному, жестокому отношению к видам фауны, попавшим в черный список.

Современный видовой терроризм демонстрирует цинизм, воинствующий аморализм и готовность пренебрегать жизнью других живых существ. Он самым грубым образом нарушает права живых организмов. Видовой терроризм тесно связан с биоксенофобией (агрессивным отношением к существам другого вида), которая сродни национальной, религиозной и расовой ненависти (5).

Видовой терроризм может быть индивидуальным (когда «вредных» животных уничтожают отдельные люди), групповым (когда истреблением «вредных» видов занимаются специальные организации — например, охотничьи общества), государственным (когда принимаются как в Украине, Узбекистане или Беларуси постановления правительства об уничтожении «вредных» животных — волков, лисиц, скворца-майны) и международным (когда уничтожением так называемых «вредных» животных занимается целый ряд стран, как например в России, Казахстане, Беларуси, Украине действуют государственные программы по уничтожению волков). Государственный видовой терроризм существовал на 1/6 территории суши Земли (в СССР), а сейчас продолжается в странах СНГ.

Насилие в отношении диких животных и растений сопровождало всю историю человечества. Видовой террор пережил несколько стадий своего развития — от импульсивного, стихийного, индивидуального до планомерного, массового и государственного. 37 год продолжается для «вредных» животных уже третье столетие.

Как и другие виды терроризма, видовой терроризм имеет общие с ними особенности. Во-первых, он порождает серьезную социально-общественную (экологическую) опасность. Она заключается не только в угрозе уничтожения целого вида флоры или фауны, названного «вредным», но и в воспитании у людей жестокости и насилия. Моральный ужас видового террора, его разлагающее влияние на человеческую психику состоит не только в отдельных убитых живых существах, и даже не в их количестве, а именно в системе.

Во-вторых, любой терроризм, в том числе видовой, отличает публичный характер его исполнения. Акции по уничтожению «вредных» животных нередко демонстрируются по телевизионным каналам, всячески тиражируются различными ведомственными СМИ, прежде всего охотничьими, лесохозяйственными, садоводческими.

В-третьих, терроризм, в том числе видовой, предполагает преднамеренное создание обстановки страха, подавленности, напряженности. В качестве примера можно привести антиволчью истерию, которую ежегодно разжигают охотничьи организации, дабы оправдать свою аморальную и неконтролируемую деятельность по уничтожению волков.

Важным элементом любого террора, в том числе и видового, является оповещение всех желающих поучаствовать в чистках. Всегда находится достаточное количество поразвлекаться, пострелять «вредителей» и «врагов», да и еще под шумок пограбить природу. Тон в этом, как правило, задают откровенно патологические типы. Есть еще и так называемые «специалисты», идеологически обслуживающие террор, делающие на борьбе с «врагами» свою карьеру и свой бизнес.

Другим важным элементом любого террора, в том числе и видового, является тотальный страх, боязнь вступить в защиту уничтожаемых видов животных. В случае, например, с защитой волков, многие зоологи боятся, чтобы их не обвинили в некомпетентности, слюнтяйстве, а то и отстранили от публикаций в научных сборниках. Ведь силы, разыгрывающие «волчью карту», как правило, пользуются поддержкой министерств, органов местного самоуправления, части зоологической науки. В любой момент они готовы мобилизовать общественное мнение и в очередной раз довести вялотекущую антиволчью истерию до умопомрачения и остервенения.

Лозунг уничтожения «врага» — дикого животного или растения понимается во всей жестокой и лютой наготе этого слова. Уничтожаются не только отдельные особи, но и целые виды «вредителей»: орла, совы, сокола, филины, серые цапли и вороны, сойки, сороки, грачи, бакланы, лягушки, волки, шакалы, енотовидные собаки, лисицы, суслики, кроты, сони и др.

Известной формой терроризма, в том числе и видового, является «зачистка» территории. Видовой терроризм предполагает полную «зачистку» отдельных территорий — охотничьих и рыбных хозяйств, садово-огородных участков и т.п. Следует подчеркнуть, что убивается не какой-то конкретный волк, виновный в том или ином задокументированном «злодеянии», а все волки подряд. Уже одно появление волка в лесу Украины, России или Беларуси означает сигнал к его уничтожению. Как и в случае с другими видами терроризма, расстрелы «вредных» животных происходят без суда и следствия, не за преступление, а по видовому признаку. По сути виновными в видовом терроризме могут быть обвинены все охотничьи организации, та как занимаются уничтожением так называемых «вредных» видов животных — серых ворон, волков, лисиц и др. Охотничьи СМИ играют здесь особо неблаговидную роль, ибо постоянно подпитывают своих читателей ненавистью к «вредным» животным, вовлекая охотников в борьбу с ними в качестве палачей.

В 1962г. охотниками Украины было уничтожено 71246 «вредных» птиц, в Беларуси — 133800, в республиках Средней Азии — 40000, в России — 764700, в Эстонии — 122393 (из них соек — 32810, воронов — 1264), в Латвии — 25878, в Литве — 38455, Итого, в СССР в 1962г. (без Кавказа и Молдавии) видовыми террористами было уничтожено 1млн.154 тыс. ястребов, луней, соек, серых ворон, воронов, сорок и других птиц. Из них количество дневных хищных птиц и сов составило 105 тысяч (4). Это самый настоящий «большой террор» и «большая чистка», сопоставимая лишь с эпогеем сталинского террора в СССР в 1937-1938гг.!

В Украине с 1946г. по 1967г. охотниками было уничтожено 35 тыс. волков. И по сей день видовой терроризм в отношении волков продолжается в странах СНГ — их уничтожают в любое время года, в любом количестве, вне зависимости от возраста и пола, на любой территории ( часто даже в заповедниках), без контроля, без лимитов, за премии, нередко с самолета и при помощи ядов. Видовой терроризм, как это сделано в отношении других видов терроризма, должен быть осужден человечеством как аморальный и незаконный. Необходимы программы воспитания биотолерантности (терпимости по отношению к братьям нашим меньшим), школьные курсы экологической этики (5).

Литература
  1. Российский энциклопедический словарь, 2000. — Кн. 2. — М.: Большая Российская энциклопедия. — С. 1568.
  2. Ландов С.А., 2004. Террор и террористы. Словарь. — Спб.: Издательство университета. — 182 с.
  3. Крижанiвський В., 1999. Вовк // Ссавцi України пiд охороною Бернської Конвенцiї. — К. — С. 115-117.
  4. Гусев О.К., 1963. Кого же мы уничтожаем // Охота и охотничье хозяйство. — № 9. — С. 28-30.
  5. Агафонов В., 2007. Защитим животных от жестокого обращения. — М.: Партия «Яблоко». — 84 с.
Более подробней о видовом терроре можно прочитать в книге Вл. Борейко ” Видовой террор” http://ecoethics.ru/kniga-vidovoy-terror/

В.Е.Борейко
Киевский эколого-культурный центр, г. Киев
Пресс-служба КЭКЦ

Сколько будут платить белорусы за сбор грибов и ягод в этом году?




Сегодня, чтобы пойти в лес, необходимо изучить законодательство.

Это поможет избежать нарушений законодательства и штрафов, сообщают "Аргументы и Факты".

Вот что об этом говорит Консультант управления производства и реализации продукции Министерства лесного хозяйства Беларуси Оксана Петрулевич.

По ее словам, согласно Лесному кодексу граждане Беларуси имеют право свободно находиться на территории лесного фонда и без разрешительных документов бесплатно собирать дикорастущие растения, грибы, ягоды, но только для удовлетворения собственных нужд. Однако, если будет доказано, что грибы и ягоды собирались не для своих нужд, придется заплатить штраф и налог, предусмотренный для ИП в данной местности.

Нельзя собирать растения и грибы, которые включены в Красную книгу Беларуси, а также попадают под действие международных договоров или являются наркосодержащими. Иначе за незаконный сбор растений могут привлечь к административной ответственности и назначить штраф в размере от 20 до 50 базовых величин (от 490 до 1225 рублей).

Безвозмездно в лесах можно собирать орехи, лесную подстилку, опавшие листья, мох, бересту, ветви деревьев, березовый и иной древесный сок. Однако для каждого природного ресурса есть свои правила и ограничения: например, собирать древесный сок и мох можно только на специально отведенных участках леса, информация о которых опубликована на официальных сайтах лесхозов.

01.07.2018, 9:44 

Семьдесят лет назад были опубликованы результаты первого учета лесов мира

Семьдесят лет назад в журнале Unasylva (специализированный лесной журнал Продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН - FAO), в выпуске за июль-август 1948 года, были опубликованы результаты первого учета лесов мира. Для проведения учета по всем лесным странам мира были разосланы анкеты, которые предлагалось заполнить и отправить в FAO не позднее конца декабря 1947 года. Ответили далеко не все страны - например, от СССР информацию для этого учета Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН не получила. В общей сложности информацию о своих лесах в том виде, в каком ее просила FAO, представили страны, на которые приходилось 62% суши Земли. По странам, которые не ответили, в учете использовались какие-то оценочные значения - это, очевидно, сильно повлияло на общее качество учета лесов мира.

Площадь лесов мира, насколько об этом можно судить сейчас, была существенно недооценена. Согласно учету 1947 года (данные которого были опубликованы в 1948 году), общая площадь лесов мира составляла 3 978 миллионов гектаров. Для сравнения: в 1990 году, после нескольких десятилетий весьма интенсивного обезлесенья тропиков, площадь лесов мира, по данным той же FAO, составляла 4 128 миллионов гектаров, а в 2015 году, после еще четверти века интенсивного обезлесенья тропиков - 3 999 миллионов гектаров (более поздних данных пока нет, следующий глобальный учет лесов запланирован на 2020 год).

Подходы к учету лесов мира семьдесят лет назад существенно отличались от нынешних. Леса разделялись, например, на продуктивные и непродуктивные; в "не ответивших странах Европы" (практически это был главным образом СССР) 635 миллионов гектаров приходилось на продуктивные леса, и 313 миллионов гектаров - на непродуктивные. К сожалению, многие более детальные характеристики приводились только по "ответившим" странам. В целом по миру доля продуктивных лесов оценивалась в 66% от общей лесной площади.

Продуктивные леса делились на доступные и недоступные. 334 миллионов гектаров продуктивных лесов в "не ответивших странах Европы" были отнесены к доступным, и 301 миллион гектаров - к недоступным. В целом по миру доля доступных лесов оценивалась в 54% от общей площади продуктивных лесов.

По итогам учета был сделан интересный вывод о возможном уровне использования хвойных лесов мира: In accordance with the above assumptions, and allowing for losses from natural causes of about 10 percent, it is estimated that, given reasonably adequate management, the accessible coniferous forests of the world could yield about 1 200 million m3 of wood annually, which is equivalent to a world-wide average net rate of 2,2 m3 per hectare of accessible coniferous forests" (в соответствии с приведенными выше оценками, и допуская потери от природных причин примерно в 10 процентов, можно предположить, что при разумном и адекватном хозяйстве, доступные хвойные леса мира могут давать примерно 1200 миллионов кубометров древесины ежегодно, что соответствует среднемировому нетто-приросту в 2,2 кубометра на гектар доступных хвойных лесов в год". Для сравнения: в 2016 году, по данным FAO, годовой объем учтенной заготовки хвойной древесины в мире составил 1260 миллионов кубометров.

Возможный будущий вклад всех недоступных в то время хвойных лесов оценивался примерно в 600 миллионов кубометров в год, а их средняя продуктивность - примерно в две трети от средней продуктивности доступных тогда хвойных лесов. Сейчас представляется очевидным, что и продуктивность огромных северных лесов, и их возможный вклад в общемировые объемы заготовки древесины гораздо ниже, и что наиболее привлекательные запасы древесины в этих ранее недоступных лесах за прошедшие семь десятилетий были уже выбраны.

По результатам учета был сделан следующий вывод: леса Земли могут постоянно обеспечивать необходимой лесной продукцией даже большее население Земли (чем в 1947 году), но только при соблюдении трех условий: во-первых, если все продуктивные леса будут использоваться как возобновляемый ресурс, во-вторых, если недоступные продуктивные леса будут вовлечены в пользование, и в-третьих, если будет остановлено массовое опустошение лесов.

С тех пор ситуация сильно изменилась. Во-первых, на момент учета лесов 1947 года население Земли оценивалось в 2,3 миллиарда человек - а сейчас оно составляет примерно 7,6 миллиардов человек (увеличилось за семьдесят лет в 3,3 раза). Во-вторых, мы видим, что практически все вновь осваиваемые леса Земли, и основная часть староосвоенных, используются как невозобновляемый ресурс - природное месторождение бревен, части которого просто забрасываются по мере истощения. В-третьих, допущение о десяти процентах потерь в результате природных бедствий было большой недооценкой: например, в России площадь лесов, ежегодно гибнущих от лесных пожаров, примерно втрое превышает площадь всех видов рубок и расчисток. И в-четвертых, массовое опустошение лесов мира в результате бесхозяйственного лесопользования и (особенно в тропиках) расчистки лесных земель под другие виды землепользования за прошедшие семь десятилетий никуда не делось.

То есть население Земли за прошедшее с первого учета лесов мира время выросло гораздо сильнее, чем тогда можно было предположить, а условия, при которых тогда считали возможным неистощительное в долгосрочной перспективе пользование лесами планеты, так и не были выполнены. В результате мы получили нынешнюю глобальную лесную катастрофу: нарастающую волну массового вымирания видов живых организмов, большинство которых так или иначе связано с лесом, критическую утрату средообразующих функций лесов во многих регионах Земли, и значительный мировой дефицит хозяйственно ценной древесины, являющийся важнейшей движущей силой уничтожения последних остатков дикой лесной природы.

Ссылка на данные первого учета лесов мира:

Forest resources of the world