5 липня 2018 року відбудеться національний діалог на тему «Реформування лісового господарства: перспективи та наслідки».
Захід організовується Державним агентством лісових ресурсів України під егідою ООН та стане внеском України у виконання Варшавської інтегрованої програми робіт секції лісового господарства та лісоматеріалів Європейської економічної комісії ООН/ФАО.
Під час зібрання буде представлено та обговорено експертну точку зору щодо основних напрямків реформування лісового господарства України.
Учасники обговорять питання розподілу функцій управління лісами, розглянуть позитивні та негативні моменти реформування лісового господарства Польщі, Болгарії, Німеччини.
Окрім того, буде презентовано огляд основних індикаторів збалансованого лісоуправління європейських країн та моделі управління лісовим господарством з урахуванням національних особливостей.
У заході візьмуть участь заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар, представники секції лісового господарства та лісоматеріалів Європейської економічної комісії ООН/ФАО, державного лісового холдингу «Ліси Польщі», німецько-українського аграрно-політичного діалогу, Товариства лісівників України, Асоціації деревообробників України, Європейської Бізнес Асоціації, науковці.
За результатами національного діалогу буде ухвалена резолюція.
Дата та час проведення: 05.07.2018 року о 09:15 (до 17:00 з перервою на обід).
Місце проведення: Національний університет біоресурсів та природокористування (м. Київ, вул. Генерала Родимцева, 19, корпус № 1, ауд. 69).
Акредитація ЗМІ обов’язкова до 18:00 4 липня за тел.: (044) 234-23-48, 095-445-75-50 та на електронну адресу press_lis@ukr.net.
УКРОП із посиланням на Ресурс пише, відео шириться у всіх можливих групах з обурливими підписами на кшталт «Це не річка, це дорога в Карпатах», або «Це наслідки вирубування лісів» тощо.
Під час виїзної колегії Державного агентства лісових ресурсів, що проходила 26-27 червня 2018 року на базі Вінницького ОУЛМГ, учасники заходу на лісових ділянках Вінницького та Демидівського лісництв ДП «Вінницький лісгосп» мали змогу побачити, як лісівники Вінниччини формують високопродуктивні дубові насадження.
Під час огляду ділянок заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар підкреслив, що лісівники Вінниччини успішно реалізовують стратегічний курс – підвищення продуктивності дубових лісів та збагачення їх породного складу. Адже дуб звичайний – цінна, переважаюча порода лісових насаджень Поділля. І лісові ділянки високопродуктивних різновікових культур дуба звичайного є тому яскравим підтвердженням.
У свою чергу, начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар наголосив на тому, що лісівники просто зобов’язані в грунтово-кліматичних умовах Поділля вирощувати високопродуктивні культури дуба звичайного.
З цією метою успішно впроваджуються передові технології, використовуються рекомендації науковців НУБІПУкраїни, проводиться цілий комплекс лісогосподарських заходів. Адже існує класична формула вирощування якісних культур дуба звичайного: дуб любить шубу, але відкриту голову. Це значить, що дуб потребує підгінних порід для формування рівного стовбура і багато сонячного світла. Тому на практиці ця важка серйозна багаторічна праця включає наступні кроки:
- звуження міжрядь (за рахунок ущільнення на площі ділянки збільшується кількість посадкових місць головної породи, оптимальна відстань між рядами 3-4 м, допускається навіть 2 м, відстань між стовбурами - 0,7 м);
- введення супутніх порід, як інтродукованих - горіх чорний, дугласія, так і аборигенних - берека лікувальна, черешня, груша (виконують різні корисні функції, створюють цілісну і збалансовану систему біорізноманіття, плодово-ягідні культури приваблюють пташок, які є природними ворогами комах-шкідників, підгінні породи створюють умови для росту рівної деревини дуба, без бокових гілок, формують нижню частину стовбура);
- проведення прийомів освітлення, прочищення, прорідження (вирізаються супутні породи, які набувають віку стиглості у 45-50 років – а це набагато раніше, ніж дуб. Таким чином відбувається звільнення місця для розростання стовбура дуба у ширину, а прохідна рубка залишає найякісніші особини дуба).
Для прикладу, який демонструє застосування передових технологій у вирощування культур дуба звичайного із введенням супутніх порід, - одна з ділянок, на якій побували учасники колегії.
Демидівське лісництво (квартал 4, виділ 10, площа 0,9 га). Лісові культури дуба звичайного 2009 року створення, схема змішування: 3 ряди дуба звичайного + 1 ряд липи + 3 ряди дуба звичайного + 1 ряд черешні. Розміщення посадкових місць – 3 на 0,7 м. Переведено у покриту лісом площу у 2013 році. Склад насадження – 6 рядів дуба звичайного, 1 ряд модрини європейської, 2 ряди граба звичайного, 1 ряд клена гостролистого береза повисла +осика+черешня. Лісогосподарські заходи, здійснені на даній ділянці: догляд за формою стовбура та крони у 2013 р., освітлення у 2014 р.
Зазначимо, що 80% породного складу держлісфонду Вінниччини – саме дуб звичайний. У Вінницькому лісгоспі лісових культур за участю дуба звичайного майже 60% від загальної площі.
2 июля в 9:36 в Службу спасения «101» поступило сообщение о пожаре на территории Широковского лесничества, расположенного в поселке городского типа Широкое Широковского района.
Об этом сообщили в пресс-службе ГСЧС Днепропетровской области.
По вызову направлено дежурное отделение 61 государственной пожарно-спасательной части Главного управления ГСЧС Украины в Днепропетровской области.
«Прибыв на место, спасатели установили, что пожар возник в лесном массиве.
Благодаря слаженным и быстрым действиям пожарных пожар удалось локализовать в 10:10. И уже в 10:40 возгорание было полностью ликвидировано.
Огнем уничтожено подстилку хвойного леса на площади 0,03 га», - говорится в сообщении.
К тушению пожара привлечены 4 человека личного состава и 1 единица пожарно-спасательной техники Главного управления ГСЧС Украины в Днепропетровской области.
Причина пожара устанавливается правоохранительными органами.Читайте новости МОСТ-Днепр в социальной сети Facebook
Дніпропетровська область: ліквідовано займання у хвойному лісі
Опубліковано: 02.07.2018, 11:47
2 липня о 09:36 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу на території Широківського лісництва, розташованого у селищі міського типу Широке Широківського району.
За викликом направлено чергове відділення 61 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.
Прибувши на місце, рятувальники встановили, що пожежа виникла у лісовому масиві.
Завдяки злагодженим та швидким діям вогнеборців пожежу вдалось локалізувати о 10:10. Та вже о 10:40 займання було повністю ліквідоване.
Вогнем знищено підстилку хвойного лісу на площі 0,03 га.
До гасіння пожежі залучено 4 чоловіка особового складу та 1 одиниця пожежно-рятувальної техніки Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.
Причина пожежі встановлюється правоохоронними органами.
Оскільки тема лісозаготівлі викликає на Закарпатті незмінний резонанс із різного роду спекуляціями та вкидами неперевіреної чи відверто фейкової інформації, облдержадміністрація оприлюднює офіційні дані про лісову галузь, у тому числі щодо лісокористування та природно-заповідного фонду.
Загальна площа земель лісогосподарського призначення, наданих на Закарпатті в постійне користування державним лісомисливським підприємствам, становить 588 тисяч 776 гектарів. У їх числі й 86 тисяч 163 гектари земель лісових агропромислових господарств, переданих обласному управлінню лісового та мисливського господарства в 2016 році розпорядженням голови ОДА.
– Ліміти заготівлі деревини (іншими словами, кількість і види рубок) встановлює Міністерство екології України, а не облдержадміністрація чи управління лісомисливського господарства, – наголошує Геннадій Москаль. – Мінекології доводить ці ліміти до кожного держлісгоспу і майстерської дільниці. Норми санітарних рубок встановлює Державне спеціалізоване лісозахисне підприємство після обстежень лісу. Тому спрощена картина деяких журналістів чи «активістів» про «верховинця з сокирою, котрий вирубує Карпати» є абсолютно неправдивою й неадекватною.
Керівництво лісгоспів змушене виконувати доведені згори плани роботи або буде звільнене за профнепридатність. Але це зовсім не значить, що Карпати нещадно вирубуються, а на їх місці залишається пустеля.
Кажете, паводки, повінь, ріки забирають людське добро і що найцінніше - життя?! Усе закономірно. Природа така - платить, як заслуговуємо... Мало не щодня на Франківському вокзалі отака картина. Безкінечні вагони з лісом - різним, від обрізків і до добірного смерекового кругляка... Може вже час громаді консолідувати думки і міць та нарешті повстати проти цього невиправданого мордору?!
За даними УкрГідрометцентру, 2 липня в більшості районів Херсонської, Запорізької, Донецької, Дніпропетровської, Кіровоградської надзвичайна (5 класу) пожежна небезпека
Сейчас, когда проблема с вырубками лесов наконец-то задела общественность, люди разделились на два фронта. Так на самом деле было всегда! С одной стороны (и благо — это все-таки основное большинство людей) понимают, что бесконтрольные вырубки здорового леса приведут к экологическим бедствиям. С другой стороны – это те люди, которые любят громко сравнивать лесозаготовки сегодня с лесозаготовительными работами в СССР.
Хочу сегодня этот вопрос задеть особо! На сегодняшний день проблема не в том, что леса вырубают. Все-таки бумажной продукцией пользуемся мы с вами постоянно и древесина в быту необходима. Проблема в том, что лесные запасы Сибири и Дальнего Востока (прежде всего) не восстанавливаются. Любителям сравнивать РФ с СССР, хочу обратить внимание, что наши советские предки имели совесть и восстанавливали леса, да не столько сколько вырубили, а гораздо больше.
Специально для вас я ниже опубликую статью 70-х годов, когда вырубки были очень важны для советского союза. В СССР было развито лесничество, работали экологи и очень много было специалистов в области лесного хозяйства. Помнится, кто-то из читателей даже приводил цифры, мол в СССР вырубали больше лесов, чем сейчас. И тут вопрос напрашивается сам собой: а кто знает каковы объемы лесозаготовок сейчас? В СССР вели учет, сейчас его нет. Нет ни единой организации, которая бы достоверно сообщала точные данные о вырубках. Мы видим картину со спутника, видим съемку с воздуха – и ориентируемся на факты. Да и восстановление лесов в наше время не происходит, его нет и не планируется. Как правило сейчас леса могут «для вида» восстановить в парке, возле тракта, возле значимых объектов, а вот тем великим делом (я сейчас говорю о восстановлении лесов), которым действительно славился советский народ – не занимается никто. Никто не восстанавливает леса там, где их погубили. Площадь лесов в России в СССР составляла 55%, постоянно проходили научные и общественные собрания по вопросам лесозаготовок и лесовосстановления.
Ну и напоследок. Нельзя сравнивать время сейчас и время СССР, потому, что тогда, лесозаготовки принадлежали нам. Сейчас лес на нашей земле заготавливают китайские соседи. Вот если бы они не владели предприятиями по лесозаготовкам, а покупали бы у нас древесину, при этом наши компании занимались лесовосстановлением после вырубок – тогда мы могли бы равняться на советский народ! А сейчас, любые попытки сравнивать два совершенно разных мира, это не больше, чем упорное желание «сказать хоть-бы что».
Статья о вырубке леса в СССР. Время: 70-е годы.
По научно обоснованным нормам без всякого ущерба для судьбы наших лесов можно сегодня увеличить рубку с 400 до 625 миллионов кубометров. Пока мы не воспользовались этой возможностью по той причине, что многие зеленые массивы расположены в отдаленных районах, к ним нет дорог. Но большие работы по освоению богатств Сибири и Дальнего Востока не прекращаются. И это позволило за последние десять лет сократить объем лесозаготовок в малолесных районах европейской части страны.
Теперь вернемся к приведенным вами выдержкам из зарубежной прессы. Я бы мог к ним прибавить немало высказываний крупных иностранных специалистов, услышанных при встречах с ними у нас в Москве, да и за границей. Тут, думаю, уместно будет сказать и о симпозиуме, проведенном в Москве по просьбе продовольственной и сельскохозяйственной организации ООН. В нем участвовали ученые двадцати четырех стран. Речь там шла о влиянии леса на внешнюю среду. Гости отмечали, что многому здесь можно поучиться у Советского Союза. Совсем недавно, беседуя со шведскими специалистами, я рассказал им о создании у нас Центрального института генетики и селекции древесных растений. И надо было видеть, с каким изумлением выслушали они это сообщение. Дело в том, что до нынешнего времени подобными проблемами занимались лишь отдельные лаборатории. Вы, конечно, слышали о «безостой-1» академика П. П. Лукьяненко. Сейчас и у нас, в лесном хозяйстве, ведется громадная селекционная работа. Создается сеть питомников, которые дадут высококачественные посадочные материалы, а с плантаций в ближайшие 15—20 лет мы получим прекрасные семена. Думается, что и в нашей отрасли хозяйства появятся свои Лукьяненко, свои «безостые-1».
И вот что интересно, на упомянутом симпозиуме выступил представитель США и заявил:
«Мы должны учитывать, что частная собственность на землю также мешает в этом вопросе (имелись в виду защита природы, обработка земли). Мы должны помнить, что успешно эта проблема может быть решена только в большом масштабе».
Конечно, очень приятно, что прогрессивные люди всего мира, обеспокоенные судьбой биосферы, цитируют Антона Павловича Чехова, советских ученых, писателей. Десятки тысяч наших лесничих, лесников, рабочих, служащих, которые изо дня в день заботятся о расширении зеленых массивов, могут с еще большим основанием, чем чеховские герои, сказать о посаженных их руками деревьях, могут с полным основанием заявить, что улучшение климата не просто «немножко», а в громадной степени — в их власти. Леса будущего на наших глазах поднимают свои вершины к небу. Кто не знает, сколько бед претерпели в последнюю войну леса Белоруссии. Они горели, там шли бои… И вот сейчас километрах в ста пятидесяти от Минска, по дороге на Брест, поднявшись на мост, можно увидеть на полях былых сражений обширнейшие лесные массивы, привлекающие внимание своей стройностью, ухоженностью. А ведь все они ровесники Дня Победы. Им едва исполнилось 26 лет. Их площадь за послевоенное время только в одной Белоруссии достигла миллиона трехсот тысяч гектаров.
О судьбе вырубок. Не образуется ли разрыва между ними и восстановлением порушенных богатств? Что ж, тревога вполне понятная. Нам, работникам Государственного комитета, не раз приходилось выслушивать подобные вопросы. Вся наша деятельность подчинена именно тому, чтобы лесные массивы не только не уменьшались, а всемерно увеличивались. Тут словами ничего не докажешь, возразите вы. Вполне согласен, так вот, знакомьтесь — цифры! За восьмую пятилетку было вырублено 10,2 миллиона, а восстановлено 11,2 миллиона гектаров. И не только восстановили, но и создали леса там, где их прежде вовсе не было. Все более, широкое развитие получает реконструкция малоценных насаждений. Ежегодно на десятках тысяч гектаров вместо низкопродуктивных осинников и ольшаников выращиваются культуры дуба, сосны, ели, лиственницы. И в новой пятилетке восстановление леса превысит вырубку на два миллиона гектаров. Думаю, что эти цифры способны убедить людей, которые иногда не прочь, чаще всего без всякого основания, сетовать, что вот-де, мол, губят леса…
Значение леса в нашей жизни
Значение нашего зеленого друга трудно переоценить. Многомиллионные тиражи наших газет, журналов, книг — это бумага, полученная после переработки древесины. Без помощи зеленого друга не обходится ни одна отрасль индустрии, строительства, сельского хозяйства. Не говоря уже о медицине, отдыхе трудящихся. Взять, например, оздоровительные зоны вокруг городов. Для них установлен особый режим, обеспечивающий наиболее благоприятные санитарно-гигиенические условия. Генеральным планом развития Москвы предполагается расширить площадь этой зоны до 275 тысяч гектаров. Вокруг Ленинграда создается зеленый пояс площадью более 100 тысяч гектаров. Такие же зоны появятся вокруг многих других городов.
На полях лес защищает почву от эрозий, посевы — от засух и суховеев. Наука и практика убеждают нас на конкретных примерах, что на землях колхозов и совхозов с полезащитными полосами урожаи зерновых повышаются в среднем на 2—2,5 центнера с гектара. Зеленый друг — это деревья в полупустынных, степных районах страны, защита истоков рек, водного режима, охрана гор и дорог. Всюду мы ощущаем присутствие зеленого друга.
В заключение хотелось бы рассказать о тех, кто посвятил жизнь лесу: о лесничих, лесниках, техниках, рабочих и служащих, инженерах, ученых, об их семьях. Человека в форменной фуражке с золотой дубовой веткой на околыше (таков наш герб) не часто встретишь на улицах, в поезде, самолете. И он, и его семья проводят всю жизнь в лесу. Он не только занят посадкой новых деревьев, уходом за старыми, не только оберегает зеленые богатства от вредителей, браконьеров, но на его долю выпадают более трудные задачи. Этот человек героически борется со стихийными бедствиями, с пожарами. Труженики лесного хозяйства вооружены самой совершенной техникой, авиацией, вертолетами. При необходимости на помощь им приходят парашютные отряды. Но все равно, как правило, первые удары принимают на себя лесничий, лесник, техник, рабочие, служащие. Не случайно День работника леса стал у нас большим народным праздником, и мне хочется поздравить армию людей, посвятивших свою жизнь охране природы, созданию лесов будущего, пожелать им больших успехов в их нелегком труде.
"Дрова", "Так. Кругляк орієнтовно 120-180 мм діаметра, *ігня, а не ліс. Може, і возять як дрова, тому що внутрішній мораторій на експорт деревини ще не знято, не дивлячись на тиск Європи", "Україна - це територія без охорони, тягнуть все і всьо!","Це не дрова, а техсировина, на жаль, на неї немає обмеження на вивіз, тому вирубують молодий ліс і відправляють на целюлозні комбінати і фабрики з виробництва меблевої плити. Зробили заборону на пиловник, а вони вирубують те, що не заборонено до вивезення", - коментують відео користувачі в соцсе тях.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
