ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

03 липня 2018

Бережіться вовків: українців попередили про нашестя


Хижаки можуть почати шукати собі харчі поруч з оселями людей




Популяція вовків, яка за останній час збільшилася майже вдвічі, стала реальною загрозою для жителів Київщини.

Про це повідомили в державному лісгосппідприємстві "Київоблагроліс", запевняючи, що хижаки можуть почати шукати собі харчі поруч з оселями людей.



"У Київській області майже в два рази збільшилася популяція вовків. Цих хижих тварин вже помітили в районах області, де їх раніше не було, зокрема, в лісах Іванківщини. Навесні в Оливі було зафіксовано збільшення звернень мешканців щодо нападів вовків на домашніх тварин", – йдеться в повідомленні.

І якщо протягом останніх 20 років в області відстрілювали щорічно в середньому 10-15 вовків, то в мисливському сезоні 2016-2017 років їх залишилось 35 особин.

Серед найпоширеніших причин зростання популяції вовків називають такі: зростання кількості копитних тварин, пожежі в Чорнобильській зоні відчуження, які могли спровокувати міграцію хижаків, і малосніжні зими, завдяки яким тварин було складно відстежувати.

При цьому стверджується, що в Україні спостерігається абсолютна протилежна ситуація з вовками.

При цьому вовк – типова тварина для Київської області, Полісся і всієї України. Популяція вовка завжди була і в Білорусі, Російській Федерації та Прибалтиці.




"Тут завжди водились вовки. Популяція досить стабільна, у вовків досить консервативні сімейні ділянки. Якихось різких амплітудних підвищень тут не буває", – відзначають експерти.

Загроза ж від вовків може бути реальною для собак і домашніх тварин. Але уникнути нападу допоможуть звичайні правила безпеки і обережність. Наприклад, не відпускати тварин в ліс на самовигул або не залишати корову або коня без нагляду на пасовищі, використовувати огорожі.

Ще одна загроза – це сказ. Але, за словами експертів, це захворювання зустрічається у лисиць, єнотовидних собак, кішок і кажанів.


Автор матеріалу: Ирина Панькевич
03.07 22:34

Більше 2-х тонн: копи перехопили рекордну партію бурштину

Арсен Аваков повідомив, що поліцейський спецназ перехопив величезну партію бурштину



У Житомирській області поліцейські затримали рекордну партію нелегального бурштину.

Про це в Twitter повідомив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, опублікувавши відповідні фото.

"Ні, це не мішки з борошном або з цукром. Це партія нелегального бурштину, затримана зараз в Житомирській області після поліцейського переслідування. Рекордні більше 2-х тонн", - написав він.


"Піде в результаті в сховище НБУ. На місці працює поліцейський спецназ. Але потрібен закон, що регулює видобуток", - додав Аваков.

Варто відзначити, що раніше СБУ затримала організатора незаконного видобутку бурштину, який намагався дати хабар співробітнику спецслужби.

Про це власкору повідомила керівник прес-групи УСБУ в Рівненській області Інна Ілючок.

Затримання відбулося спільно з військовою прокуратурою та Нацполіцією.

Ділок запропонував керівнику одного з міжрайпідрозділів СБУ дві тисячі доларів щотижня за невтручання у протиправний бізнес. Офіцер одразу повідомив керівництво про незаконну пропозицію.

Оперативники спецслужби, у рамках відкритого кримінального провадження, задокументували кілька фактів передачі зловмисником грошей та затримали під час чергової "оплати" у розмірі п’ятсот доларів США.


Під час обшуку за місцем проживання комерсанта правоохоронці виявили понад п’ятнадцять тисяч американських доларів, незареєстровану вогнепальну зброю з набоями до неї та посвідчення працівника внутрішньої безпеки Нацполіції з ознаками підроблення.

Разом з тим варто відзначити, що починаючи з 1 січня 2018 року поліція у Рівненській області зафіксувала 487 фактів незаконного видобутку бурштину.

"З початку року поліція Рівненщини зафіксувала 487 фактів незаконного видобутку бурштину. Сьогодні це дуже важлива, але непомітна для більшості проблема та її масштаби"– повідомив очільник Нацполіції у соціальній мережі.

Бурштинова лихоманка - Секретні матеріали

Нагадаємо, раніше портал "Знай.uа" повідомляв, що у мережі показали, куди зникає український ліс.

Автор матеріалу:
Ярослав Степанов

О вырубке леса замолвлю я слово…


Как бы все незаконные вырубки леса равны, но есть, вы знаете, ровнее. Как бороться с этим явлением

Варварская вырубка лесов на Закарпатье началась ещё 25 лет назад — после распада Советского Союза. Местные жители рубили лес и везли его в центральные и восточные регионы, чтобы по бартеру поменять на зерно.

В начале 1990-х я работал главбухом в одном из сельхозпредприятий Харьковской области, и мы, бывало, меняли пшеницу и ячмень на лес-кругляк. Выменянный лес мы пилили на собственной лесопилке и потом продавали доску.

У нас тогда очень много строилось частных домов (время первичного накопления капитала, многие разбогатели) — и все стройматериалы, включая доску, были ходовым товаром.

Уже на тот момент вырубка закарпатских лесов была настолько варварской, что в результате такой бесконтрольной деятельности отдельные регионы Закарпатья накрыли сильнейшие наводнения.



Погибли десятки людей, из бюджета были потрачены нехилые деньги на выплаты компенсаций пострадавшим, восстановление дорог и другой инфраструктуры региона. И я хорошо помню, как на ликвидацию этого деньги собирались всей Украиной.

На тот момент я уже работал в налоговой, и мы перечисляли в фонд пострадавших нашу дневную заработную плату. И так было на многих предприятиях и организациях. С 2007 года я каждый год путешествовал по Закарпатью с рюкзаком и палаткой — и порубок леса видел огромное количество.



Чтобы остаться максимально незамеченными, все незаконные вырубки обычно ведутся возле самых вершин, снизу ведь не видно.

Видите эти прямоугольные проплешины справа на фото? Это они и есть.



Если я увеличу этот участок, очень хорошо будет видно, что он весь изрезан следами от тяжёлой техники.



На протяжении всех этих лет я не единожды беседовал с местными жителями об этих порубках.

По их словам, лес рубят «те, кому можно», по факту — те, кому разрешили это делать лесники, милиция и местная администрация (сельсовет).

А вот если лес будут рубить «те, кому нельзя», то на первый раз у них заберут инструмент и технику и переломают руки (или сдадут в милицию), а если поймают повторно, то их уже больше никто не увидит (это я всерьёз).

Это всё, практически слово в слово, на протяжении 2007–2011 годов мне повторяли местные деды в абсолютно разных сёлах Закарпатья.

В силу традиционного кумовства и сложившихся годами вертикально-горизонтальных родственных связей, «те, кому можно» годами «решали вопрос» — и бесконтрольно рубили лес. Кстати, абсолютно не заморачиваясь наличием или отсутствием разрешений на экспорт, поскольку этот лес без проблем находил своего потребителя и внутри страны.

Абсолютно все местные знают о том, что лес рубят, более того — они поимённо знают, кому это можно делать, кто это делает и с чьего разрешения это делается.

Вырубленный лес вывозится с гор огромными лесовозами на базе «Уралов».



Это единственная техника, способная проехать по «живописным» горным дорогам Закарпатья.



Когда эта техника прёт мимо домов местных жителей (включая дома председателя сельсовета, участкового, начальника райотдела и лесника), от рёва её двигателей дребезжат стёкла.

Не заметить лесовозы с незаконно вырубленными деревьями может только безного-безрукий, совершенно глухой, слепой человек!!!

И я как-то сильно сомневаюсь, что именно такие инвалиды работают в милиции и сельсоветах Закарпатья.

Знаете, что при этом вызывает у меня наибольшее недоумение?

Нет, не бездеятельность полиции или местной власти. Искреннее недоумение у меня вызывает равнодушие местных жителей, которые знают поимённо тех, кто рубит лес, но не противодействуют этому.

А ведь из-за этих порубок их же село может быть смыто к чёртовой матери, их дома унесёт водой и их дети захлебнутся в мутной жиже!



Но им пофигу!

Родственные связи важнее, ну, и плюс опасения за свои жизни.

Так что по факту мы имеем незаконные широкомасштабные вырубки леса на Закарпатье, которые осуществляются с благословения местных администраций и правоохранительных органов.

Повторюсь: такая ситуация там четверть века — и мало связана с наличием или отсутствием разрешения на экспорт.

Нет!

Браконьеров ловят!



Видите, поймали 70-летнего деда с машиной дров и пацана, срубившего десяток деревьев.

А теперь вспомните: есть те, кому можно рубить, а есть те, кому это запрещено.

Эти двое — это те, кому рубить лес нельзя.

Вместо того чтобы купить машину дров у местных «лесных дельцов», дед напилил их сам, за что и поплатился (с пацаном тоже всё понятно).

Ибо нефиг идти против системы!

Ситуация с лесом на Закарпатье очень сильно напоминает мне ситуацию с незаконной добычей янтаря в Ровенской, Житомирской и Волынской областях. Но если мотопомпу можно привезти в багажнике «Жигуля», то лесовоз в «Жигулях» незаметно не провезёшь.

А теперь вернёмся к тому, с чего начали.

Если и поднимать вой, то поднимать его нужно не в отношении наличия или отсутствия разрешения на экспорт леса-кругляка, а об отсутствии действенного контроля за вырубкой леса на Закарпатье!

При этом нужно понимать, что ни местная полиция, ни местные администрации никак не мотивированы с этим бороться. В этом виноваты в первую очередь родственные (причём даже дальние) и дружеские связи, которые там традиционны, очень сильны и имеют приоритет перед служебной необходимостью. Вторая причина — банальная боязнь за свои жизни.

Так вот, на мой взгляд, если мы хотим остановить вырубку закарпатских лесов, нужно установить такую систему контроля, которая никак не будет зависеть от местных особенностей. И если где-то введён запрет на его вырубку, то жёстко контролировать соблюдение этого запрета.

В таком случае будет совершенно не важно то, что экспорт леса разрешён.

Какая разница, что вывоз разрешён, если вывозить нечего?

Например, никто не мешает установить контроль движения леса так, как это сделано с алкоголем или ГСМ.

Создать центральную базу данных, куда вносить разрешения на вырубку леса, кому они выданы и на какое количество. И если кто-то экспортирует лес, то требовать предъявлять документы на всю цепочку — начиная с того, кто получил разрешение на вырубку, и заканчивая экспортёром.

И каждый вывоз леса отмечать с привязкой к этому разрешению.

Предъявили на таможне, что лес вырубило ООО «Рогакопыта», а в базе стоит, что весь лес, который они могли вырубить, уже под их вырубку вывезли.

Сразу же принимать за браконьерство и контрабанду!

Не запрещать экспорт леса, а создать систему контроля, которая позволит экспортировать только легально срубленный лес.

И вот тогда никакая Европа нам ничего не скажет.

Никто не сможет от нас требовать, чтобы мы разрешили экспорт незаконно добытого леса. А стремление государства бороться с контрабандой и незаконной вырубкой может только приветствоваться, если такая борьба идёт согласно законам этой страны.

То же самое распространить на оборот леса-кругляка в стране, причём на всех его этапах — вывозка, перевозка, распил. Чтобы предприятие, продающее доску, обязано было показать, кем, где и когда вырублен тот лес, из которого эта доска получена.

Ну, чёрт возьми, почему в других странах, например, при покупке эко-продуктов можно отследить путь отбивной, начиная от травы на пастбище, а мы не можем организовать контроль оборота леса?

Я бы (как вариант), наверное, «запилил» бы такую систему с базой данных, в которую на всех этапах вносятся:

1) разрешение на вырубку;
2) объём фактически вырубленного леса;
3) сколько получено лесопилками — от кого и сколько;
4) сколько получено доски;
5) кому отгружено;
6) тот, кто купил доску, вносит данные: у кого он её купил, кто в накладной указан в качестве вырубщика, номер разрешения.

Всё, цепочка замыкается, дальше можно стыковать данные.

Да, будут «черные» вырубки, «черные» лесопилки — и часть доски будет покупаться «в чёрную» за нал, как это происходит с любой другой продукцией в нашей стране.

Но масштабы, на мой взгляд, сократятся существенно.

Я не вижу другого выхода в той ситуации, которая сейчас сложилась.

А вы как считаете?

Александр Зарайский

Антимисливці - хто вони та за скільки?


«Рух проти полювання – це набагато більше про ненависть до людей, ніж про любов до тварин. Його основна мета – позбутися людей, які полюють, а не покращувати добробут тварин», - Тім Боннер, виконавчий директор Countryside Alliance (Великобританія).

Рухи на захист тварин засновані на концепції біоцентризму, відповідно до якої вершиною всього є не людина, а живі істоти – в першу чергу птахи та ссавці, і саме інтереси тварин повинні враховуватися в першу чергу. На ній побудовано і антимисливський рух, який має все більше прихильників. Пов'язано це з безперервним процесом урбанізації суспільства – покоління, яке звикло добувати їжу в супермаркетах і проводити більше часу в інтернеті, ніж в лісі, все менше розуміє пристрасть до полювання, і зовсім не знайоме з принципами мисливствознавства та природних процесів. А це означає, що підтримка існування полювання з боку суспільства буде неухильно знижуватися, і якщо не розгорнути цю тенденцію в правильне русло – ми будемо змушені все більше говорити не про розвиток мисливської галузі, а про її порятунок.

А хто ж стоїть за «зоозахисниками» і антимисливцями, і що ними рухає? За класифікацією відомого соціального еколога А.В. Вінобера, який вивчає питання природокористування і охорони природи, так звані зоозахисники розділені на наступні типи:

  1. «Ідеологи» – професійно займаються антимисливською діяльністю, тобто заробляють на цьому гроші. Для здійснення своєї діяльності завжди шукають спонсорів – різні фонди, приватних донорів, іноді фінансують таку діяльність і представники держструктур.
Ми звикли називати їх «грантоїдами». Найбільш яскравий представник – Київський еко-культурний центр. Наприклад, за повідомленням порталу «Охотники.ру» за пропаганду в 2003 році заборони весняного полювання (саме тоді в Києві була створена Міжнародна коаліція по боротьбі з весняним полюванням) український КЕКЦ отримав від фонду МакАртурів $100 000, а російський «Центр охорони дикої природи» – $200 000. фонд МакАртурів – найбільший в США Благодійний фонд. Як випливає з інформації, розміщеної на його офіційному сайті, за 8 років КЕКЦ отримав від нього 5 грантів загальною сумою в $500 000 [1], майже всі вони надавалися на збереження і примноження біорізноманіття. У 1996 році КЕКЦ отримав від фонду $45 000 на реалізацію проекту по збереженню біорізноманіття в Україні та організацію заходів серед природоохоронних організацій країни, через рік – $100 000 на дворічний проект по сприянню збереження біорізноманіття в Україні, ще $100 000 було виділено в 1999 році на проект з підтримки участі українських екологічних організацій в загальноєвропейській стратегії біологічного і ландшафтного різноманіття. У 2001 році КЕКЦ отримав від фонду грант в $150 000 на підтримку роботи, пов'язаної з місцевими екологічними мережами, стійким веденням лісового господарства і поширенням екологічної інформації. Протягом трьох років, починаючи з 2004 року, фонд МакАртурів фінансував видання «Гуманітарного екологічного журналу», надавши з цією метою $105 000.

У 2007 році КЕКЦ виграв грант від Міжнародного фонду «Відродження», заснованого Джорджем Соросом, в сумі $8133 [2] на проведення в Києві освітнього семінару для громадських організацій з Росії, Білорусі, Молдови, Азербайджану та Вірменії, з метою поширення досвіду роботи КЕКЦ. В результаті організованої зустрічі представники громадських організацій з України, Росії, Білорусії та Молдови прийняли Маніфест і Програму Антимисливського руху.

Ще одна українська громадська організація, що докладає чимало зусиль до закриття полювання, – «Еко-право Київ», умовно її можна назвати юридичним партнером КЕКЦ, адже разом вони розробили і пролобіювали чимало нормативно-правових актів і виграли не один суд. Для того щоб мати можливість надавати юридичні консультації, проводити роботу з урядом по розробці і впровадженню екологічного законодавства тощо від Фонду Чарльза Стюарта Мотта (США) «Еко-Право Київ» в 1998 отримали грант в розмірі $39 983 [3], в 2006 році - $31 000 [4] від фонду Tides Foundation (США).

Фінансове донорство – загальносвітова практика, що широко застосовується не тільки громадськими організаціями, а й представниками влади в різних країнах. У випадку з радикальними зоозахисниками ця допомога нібито використовується на благо тварин, але насправді - на шкоду полювання. Недарма ви не побачите жодної кампанії, розробленої і реалізованої програми по відтворенню диких тварин, проведеної «грантоїдами», а ось ініціювання заборон, псування майна, брудний піар – це будь ласка.

  1. «Провокатори» – кочують від однієї теми до іншої, для них важливий сам процес, буча – щоб внести свою лепту в процес вираження громадської думки. Ви могли помітити, що коли починається чергова кампанія проти чогось мисливського, до призвіднику підключаються інші організації «природолюби», і кожен раз вони можуть бути абсолютно різними. Як наочний приклад можна привести учасницю одного з пікетів «зелених» радикалів під Національною академією наук – поки всі вимагали внести лося до Червоної книги, вона вимагала від НАН посадити догхантерів.
  2. «Зоозакохані» – відчувають психологічну закоханість до різних видів тварин, але найчастіше це почуття виховано віртуальними і безконтактними засобами (наприклад, відеороликами, походами в зоопарк). Найбільш емоційні часто мають неадекватні реальності уявлення про фізіологію і етологію тварин. Цікавий приклад для розуміння даного типу зоозахисників ми знайшли в статті «Полювання і антимисливці», опублікованій в газеті «The Morning Sun» – багато зоозахисників відчувають дуже сильні людські почуття до своїх домашніх улюбленців, приписуючи їм людські якості. Однак дослідження Університету Вісконсина показало, що домашні коти і собаки, опинившись на вулиці, стають «аморальними вбивцями» – щорічно вони вбивають більше птахів і тварин, ніж ліцензовані мисливці.
  3. «Жалісливі» – найвразливіша група, хоча вони не є фанатами зооцентризму, вони дуже вразливі. Якщо представнику цього типу зоозахисників ви покажете ролик про «безжальне вбивство мисливцем диких звіряток» – вони під враженням підпишуть будь-яку петицію і підтримають будь-яку кампанію.
Прийоми для завоювання уваги і підтримки двох останніх категорій можуть бути самими різними. Наприклад, досить часто антимисливці залучають до своєї кампанії відомих особистостей. У кампанії з припинення полювання на лося взяла участь відома укторка Ольга Сумська, і лише дехто відмітив, що кількома роками раніше актриса хвалилася своїми норковими шубами, що мало порівняно з зоозахистом. А от українському боксеру Василю Ломаченку довелося видалити зі своєї сторінки в Інстаграм фото з полювання – стільки негативних коментарів посипалося на спортсмена і мисливця від зоозахисників.

Основним інструментом антимисливців є заповнення інформаційного простору – так вони можуть і про витрачені гранти перед донорами відзвітувати, і привернути увагу до своєї діяльності. Друкуються і перевидаються численні книги природоохоронної тематики, в яких в тому чи іншому ключі згадується про полювання з негативним забарвленням, книги на кшталт «Кинь полювання – стань людиною». Очевидно, для здійснення цієї діяльності також необхідно залучення фінансування. Наприклад, на видання однієї з перших своїх книг – «Історія охорони природи України» – В. Борейко в 1996 році отримав від фонду МакАртурів $10 015 [5].

Крім книг інтернет-простір заповнений статтями «зелених». На своїх сайтах і в соціальних мережах вони публікують статті циклічно, тобто повторюють їх по колу. Раз на кілька років масштабна робота запускається повторно по всіх інформаційних каналах.
Особливу роль в цій роботі відіграють ЗМІ – вони основні канали для поширення інформації серед тих, хто навряд чи з власної волі пішов би цікавитися, що загрожує одному з мисливських видів в нашій країні. Ще в 1995 році вийшла книга В.Є. Борейка і О.Г. Листопада «Як "зеленим" працювати із засобами масової інформації», профінансована фондом ISAR-WEST NIS [6]. Ця робота із засобами масової інформації складається з численних прес-конференцій, круглих столів, коментарів та інтерв'ю, постійних розсилок. До чого це призводить? Наприклад, багато користувачів інтернету звикли шукати інформацію в «Вікіпедії». Якщо ви зайдете на українську сторінку ресурсу, присвячену полюванню, ви не знайдете там інформації про корисність полювання або мисливствознавства, але побачите розділи про екологічні та етичні аргументи проти полювання, про рух проти спортивного полювання, з посиланнями на праці В. Борейко. На сторінці, присвяченій лосю, ви зможете знайти інформацію про згубну практику ведення законного полювання на лося в Україні, і така ситуація з усією інформацією, що стосується полювання.

Варто зупинитися на вищезгаданому русі проти «спортивного полювання», недарма ж антимисливці так багато пишуть про шкоду саме «спортивного» полювання. Приставка «спортивне» дозволяє створювати у громадян сприйняття полювання як виду спорту, ототожнювати його з «вбивством заради забави» – свого роду лінгвістична маніпуляція. Від самого початку цей термін був введений мисливцями, які бажали відокремити себе від промислового полювання 19 століття, так як воно виснажувало мисливський фонд і, як правило, не передбачало його відтворення. Етичні мисливці, що піклуються про природу, хотіли відокремити себе від тих, хто спровокував скорочення багатьох видів диких тварин. Тому поняття «спортивне полювання» в його первісному значенні більш рівносильне поняттю етичне полювання, ніж спорт або забава.

Щоб поширювана інформація викликала співчуття у «жалісливих» зоозахисників, вона повинна чіпляти. У зв'язку з цим антимисливці використовують гучні визначення – видовий терор, геноцид, прирівнюють мисливців до вбивць. Якщо на зустрічі присутні представники трьох країн пострадянського простору, ця зустріч – міжнародна, так можна додати собі ваги. Якщо проводиться мітинг, він повинен бути яскравим – облити себе червоною фарбою, надіти ріжки лосів, принести мішечки з землею, рубати дрова, розсипати сіно – влаштовувати шоу, щоб привернути увагу, напевно, навіть не стільки влади, до якої звертаються, скільки потенційних сподвижників.

Антимисливці закликають своїх потенційних прибічників не тільки до всілякого поширення антимисливської інформації, але і до здійснення актів вандалізму. Наприклад, розмальовувати вітрини мисливських магазинів і машини мисливців, спалювати мисливські вишки. І якщо етичний кодекс мисливця передбачає неухильне дотримання законів, то етичний кодекс антимисливця прямо наказує порушувати закон. Іноді радикальні зоозахисних організацій в боротьбі за права тварин здійснюють таку кількість кримінально караних діянь, що визнаються представляють терористичну загрозу, наприклад, міжнародний Фронт звільнення тварин.

Активно використовується співпраця з антимисливськимиі організаціями з інших країн. На міжнародних порталах публікуються звернення до колег з проханням проводити акції біля посольств України в різних державах, писати листи до президента України і представників влади. КЕКЦ тісно співпрацює з «природоохоронцями» з Польщі, дві польські організації – «На користь всіх істот» і «Клуб натуралістів» – направляли листи міністру екології України О.М. Семераку з вимогою припинити полювання на лосів в Україні – в Польщі цей вид знаходиться під охороною, але лосі мігрують в Україну, і тут стають об'єктами полювання. Єдиний спосіб захистити польських лосів – закрити полювання на цей вид і в Україні, було сказано в зверненнях. У боротьбі за вовка, який в Польщі так само під охороною, ще з 2009 року КЕКЦ крім іншого вимагали заборонити полювання на вовка в межах 30-кілометрового кордону з Польщею.

Звичайно, поширення історій про браконьєрство, які не мають ніякого відношення до правильного полюванні, значно підсилюють його сприйняття як безвідповідального ставлення до природи, роблять його легким об'єктом для критики. Публікація фотографій розпивання алкогольних напоїв до або після полювання, неетичного ставлення до здобутого трофею і його представлення в неналежному вигляді – все це ще більше налаштовує «співчуваючих» тваринам проти мисливців і псує імідж останніх.

Боротьба з антимисливським рухом – це боротьба за розум тих, хто не перебуває ні на стороні мисливців, ні на стороні антимисливців. А це –велика частина суспільства, що має вплив, у тому числі, і на органи влади, які приймають рішення. Поліпшення іміджу мисливців, які дійсно вкладають сили і кошти в збереження і відтворення диких тварин, а не витрачають закордонні гранти на благо собі; роз'яснення необхідності і корисності існування мисливської галузі – це те, що повинно об'єднати всю громадськість, що має відношення до галузі. Це те, на що мисливці не повинні шкодувати сил – адже тільки в цьому випадку можна говорити про можливість існування і розвитку мисливської галузі. Тільки разом ми зможемо зберегти для нащадків і традиції, і полювання, і диких тварин!

Тетяна Теличко, ГС «Асоціація користувачів МРГ»,

Сергій Андросюк, ГС «Всеукраїнська мисливська спілка».

[1] https://www.macfound.org/grantees/1927/

 Стаття опублікована в номері 7 за 2018 рік 
Всеукраїнської газети "Полювання та риболовля": https://hunt-fish.com.ua/uk/shownum?y=2018&n=7 

Рубят по-черному



Николай Патрушев рассказал, почему в России сокращается площадь лесов

Владимир Путин осенью проведет заседание Совбеза РФ, посвященное борьбе с правонарушениями в лесной сфере. Об этом на выездном совещании в Петропавловске-Камчатском сообщил секретарь Совета безопасности РФ Николай Патрушев.


Фото: Алексей Никольский/РИА Новости


"Хочу проинформировать вас, что осенью на заседании Совета безопасности России под руководством президента России планируется рассмотреть дополнительные меры по пресечению нарушений в сфере заготовок и оборота древесины", - заявил Патрушев.

Принят закон об обязательном восстановлении лесов

По его словам, сокращение площади лесов - это одна из серьезных проблем. Только на Дальнем Востоке за 5 лет произошло около 7,5 тысячи лесных пожаров.

При этом огонь прошел площадь более чем в 6 млн га, что составило 43 процента площади лесных пожаров по всей стране. В то же время на этом фоне сохраняется высокий объем незаконно заготавливаемой древесины. В 2017 году в округе выявлено более 100 тысяч фактов незаконной рубки леса, ущерб от которых составил 1,2 млрд рублей. Наибольшие объемы незаконной рубки зафиксированы в Хабаровском и Приморском краях. Также, по словам Патрушева, сбыт необработанной древесины приводит к остановке лесоперерабатывающих производств, что в свою очередь не позволяет уделять должное внимание лесовосстановлению.

В ДФО за сутки сгорело более 30 тысяч гектаров леса

"Больше внимания надо уделять охране лесов от пожаров и незаконных рубок, усилить контроль за исполнением договоров пользования лесами, обеспечить охрану окружающей природной среды и животного мира", - потребовал секретарь СБ РФ.

Еще одна проблема Дальневосточного федерального округа в том, что в реки и моря сбрасывается использованная вода.

"В целом по округу до установленных нормативов очищается только 15 процентов сточных вод. Более половины всего объема сточных вод вообще сбрасывается без очистки.

В Якутию для борьбы с лесными пожарами направили самолет-амфибию

Как следствие в прошлом году участились случаи высокого загрязнения воды соединениями алюминия, меди, цинка и фенолами", - констатировал секретарь Совбеза.

По его словам, тревогу вызывает высокий уровень загрязнения водных объектов в Сахалинской области, Камчатском крае и в Еврейской автономной области. При этом каждый шестой источник питьевой воды не отвечает требованиям санитарного законодательства, а более 18 процентов городского населения дышат воздухом, уровень загрязнения которого оценивается как высокий.

Секретарь Совбеза подчеркнул, что в округе накоплено более 630 млн тонн различных отходов и насчитывается почти четыре тысячи несанкционированных свалок.

Текст: Иван Егоров
Российская газета - Федеральный выпуск №7605 (142)

https://rg.ru/2018/07/03/reg-dfo/nikolaj-patrushev-rasskazal-pochemu-v-rossii-sokrashchaetsia-ploshchad-lesov.html

ЗА КОНТРАБАНДУ ЛІСУ САДЖАТИМУТЬ ДО В’ЯЗНИЦІ НА СТРОК ДО 12 РОКІВ



Верховна Рада посилила відповідальність за контрабанду лісу.

Депутати проголосували за законопроект №5495, який передбачає кримінальну відповідальність до 12 років позбавлення волі за контрабандне перевезення необроблених лісоматеріалів через кордон.

Про це повідомляє "Радіо свобода"

Проголосований законопроект посилює штрафи за незаконну заготівлю лісоматеріалів та порушення правил відновлення лісових насаджень.

Наприклад, якщо раніше штраф за незаконну вирубку лісів міг складати від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів, то тепер може варіюватись від 15 до 30.

Для посадовців максимальна сума штрафу може складати 75–150 неоподатковуваних мінімумів, тобто до 132 тисяч 150 гривень.

Водночас законопроект передбачає, що обсяг внутрішнього споживання деревини, заготовленої в Україні, не має перевищувати 25 мільйонів кубічних метрів на рік. У першій редакції документу ця цифра складала 20 мільйонів.


17:10, 03.07.2018

Обласні депутати Чернігівщини говорять про тиск на них депутата Верховної Ради (Відео)


Президія Чернігівської обласної ради в переддень сесії продублювала всі питання, які розглядатимуть обласні обранці. Насамперед – тепер уже на обласному рівні – згадали повінь у Чернігові. Наголосивши, що допомога постраждалим передусім залежить від місцевої влади.

«У будь-якому випадку, якщо люди хочуть відшкодування збитків, вони повинні мати офіційні документи, а це актом комісії може бути тільки підтверджено», – говорить Валерій Куліч, голова Чернігівської ОДА.

Дискусійними стали питання щодо передачі лісів області за територіальним принципом новоствореним громадам. Сьогодні відкоша в цьому питанні отримала Семенівська ОТГ.

«Це питання болюче для всіх ОТГ області, звернення про передачу лісів до громад вже були, але, на жаль, громадам відмовили», – зазначає Ірина Грозенко, депутат Чернігівської обласної ради («Наш край»).

На сесію виноситимуть і дивні питання: обласна рада скасовуватиме свої ж недавні рішення. Деякі депутати пов’язують це з тиском на область одного з народних депутатів. Інші називають рішення, яке хочуть скасувати, а саме про тиск депутата Верховної Ради на місцеве самоврядування на Срібнянщині, емоційним.

«Ухвалювати рішення якісь необґрунтовані, на емоціях, із голосу я вважаю, що це негоже для обласної ради», – зауважує Микола Дейкун, депутат Чернігівської обласної ради.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лісгоспи Чернігівщини – у власність ОТГ

«Народний депутат Дмитренко не тільки приватизував весь Срібнянський район, а й тисне на депутатів обласної ради, щоб вони звітували, як кожен голосував із цього питання», – говорить Сергій Пащенко, депутат Чернігівської обласної ради.

«Вимагає прозвітувати перед ним. Він же не цар. Він вимагає прозвітувати», – зазначає Олег Авер’янов, депутат Чернігівської обласної ради.

Загалом традиційно було багато технічних питань. Серед важливих – до медичних закладів області невдовзі може дійти гуманітарна допомога у вигляді автомобілів «швидкої».

Журналіст: Олег Дешура
Оператор: Дмитро Дриганов

Парламент прийняв зміни до законодавства щодо посилення відповідальності за незаконну вирубку лісу та подальший його експорт


Сьогодні Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» (реєстр. № 5495).

Документом передбачено введення тимчасово, строком на вісім років з дня набрання чинності Законом, заборони вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної (товарна позиція 4401 згідно з УКТЗЕД).

Окрім того, обсяг внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених не повинен перевищувати 25 мільйонів кубічних метрів на рік незалежно від обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених у попередньому році.

Документом також внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з яким штрафи за незаконну рубку і знищення лісових культур та молодняка підвищені в кілька разів (максимально до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для посадових осіб).

Кримінальний кодекс України доповнено статтею 201-1: «Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених».

За новою статтею запропоновано встановити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, а при повторному порушенні або за попередньою змовою групою осіб або службовою особою – на термін від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.

Штраф за статтею 246 ККУ «Незаконна порубка лісу» збільшений в 20 разів (до 1000-1500 неоподатковуваних мінімумів), а при повторному порушенні передбачено покарання до 5 років позбавлення волі. При цьому, за незаконну рубку в заповідниках встановлено покарання у вигляді штрафу до 2000 мінімумів і до позбавлення волі на п'ять років.

Як зазначено в документі, істотною шкодою вважається така шкода, яка в 2 тисячі та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» (реєстр. № 5495), після підписання Президентом України, набуде чинності з 1 січня 2019 року.

Прес-служба Держлісагентства

Дерев’янко вимагає посилити покарання за вирубку лісів у заповідниках (відео)



Один з лідерів РУХУ НОВИХ СИЛ народний депутат Юрій Дерев’янка виступає за посилення покарання за вирубку лісів на території заповідних зон.

Відповідну правку депутат озвучив під час розгляду законопроекту про збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів у вівторок, 3 липня, повідомила прес-служба нардепа.

Дерев'янко підкреслив, що це дуже важливий законопроект, який має на меті врегулювати кілька питань.

"Перше питання стосується того, щоб ми, з точки зору міжнародних правил торгівлі, мали можливість утримати і відстояти наш мораторій. А друга позиція — стосовно того, щоб всі ті, хто сьогодні займаються незаконною діяльністю і незаконно вирубують ліси , мали покарання", — пояснив нардеп.

"Моя поправка стосується того, щоб незаконна порубка дерев і чагарників на площах понад 1 гектар лісу, в тому числі в заповідному фонді і в інших особливо охоронюваних лісах каралась більш жорстко", — пояснив Юрій Дерев'янко.

Він нагадав, що в Румунії такі злочини прирівнюються до злочинів проти національної безпеки і оборони, тобто на рівні тероризму. Депутат вважає, що має бути дуже жорстке покарання, коли мова йде про незаконні рубки лісів у заповідних територіях, або вирубку особливо цінних лісів. Однак депутати не підтримали дану правку Дерев'янка.

Нагадаємо, у вівторок, 3 липня, Верховна Рада ухвалила закон №5495 про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів. Юрій Дерев'янко є автором законопроекту №5495-1 про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення заходів щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів.

Рада прийняла закон щодо незаконного вивезення необроблених лісоматеріалів


Верховна рада України підтримала у другому читанні законопроект № 5495 "Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів", передає кореспондент РБК-Україна.

За відповідне рішення проголосували 234 народних депутата.

Встановлюється, що обсяг внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених не повинен перевищувати 25 млн куб. метрів на рік незалежно від обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених у попередньому році.

При цьому контроль за не перевищенням такого обсягу та моніторинг внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Тимчасово, строком на вісім років з дня набрання чинності цим законом, забороняється вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту деревини паливної.

Відповідальність за переміщення через митний кордон лісоматеріалів або пиломатеріалів
Так, переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, а також необроблених лісоматеріалів карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Та сама дія, вчинена за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням влади чи службового становища, або у великому розмірі карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Ті ж дії, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Штрафи за незаконну рубку
Закон визначає, що незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 15 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 75 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з таких порушень, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Визначено, що знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення у межах населених пунктів, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення; пошкодження дерев і чагарників за межами населених пунктів, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконна порубка тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб або фізичних осіб - підприємців - від 30 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штрафи за незаконний збут лісу
Незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду караються штрафом від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Такі дії, вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах караються штрафом від 1500 до 2000 неоподатковуваних мінімумів або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Ті ж дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від 5 до 7 років.


03.07.2018 - 13:54