Нарада щодо зменшення суцільної вирубки лісів у Карпатах. ВІДЕО

Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина»

Опубликовано: 5 июл. 2018 г.

Зменшення суцільної вирубки лісів у Карпатах — такою була тема наради, що відбулася в Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. За її підсумками робоча група створить дорожню карту, яка передбачатиме вибіркову вирубку карпатського лісу.

Далі...

Нова кліматичну політика потребує спільних дій влади

ЕКОЛОГІЯ

За останні роки українці на власному досвіді відчули наслідки глобального потепління


Посилення посух, тривалі періоди спеки, руйнівні грози, шквали та град, які спостерігаються в Україні протягом останніх років, свідчать про те, що у світі справді відбуваються глобальні процеси зміни клімату. Про це сказав міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час парламентських слухань, присвячених виконанню нашою державою міжнародних угод щодо запобігання антропогенним змінам клімату. «Достатньо згадати останній місяць, коли в Карпатах випав сніг, а сильні зливи спричинили повені на Прикарпатті та вкотре завдали великих збитків людям, які там проживають», — зазначив міністр. І навів дані Укргідрометцентру, згідно з якими підвищення середньорічної температури повітря в Україні наприкінці 2017 року становило 1.1°С, що навіть більше за підвищення глобальної температури. «Протягом останніх років у нас майже вдвічі зросла повторюваність днів із максимальними температурами влітку, що перевищують 35 та навіть 40°С, а це вже категорія екстремальних погодних явищ», — резюмував Остап Семерак.

Міністр повідомив, що нова кліматична політика в Україні лише починає формуватися. Для цього наша держава однією з перших у Європі підписала й ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, яка має замінити Кіотський протокол, підписаний 1997 року. «Паризька кліматична угода закладає не лише нові доктрини кліматичної політики, а й фінансові інструменти для протистояння кліматичним змінам майже всіх країн світу», — зазначив Остап Семерак. Проте, на жаль, за його словами, для більшості українців кліматична політика — поки що поняття абстрактне. Водночас для її успішної реалізації необхідна політична воля на ухвалення одночасних рішень у всіх секторах економіки, зокрема в енергетиці, промисловості, агропромисловому комплексі, транспорті, землекористуванні, а також збереженні і відтворенні екосистем.

Прес-служба Мінекології нагадує, що Кіотський протокол зобов’язував розвинені країни та країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів. Україна продає квоти на викиди вуглекислого газу іншим країнам, якщо сама їх не використовує. Щорічно Мінприроди готує, оприлюднює на сайті Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та здійснює супровід перевірки Національних кадастрів антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні. Улітку 2016 року експерти ООН дійшли висновку, що Україна фактично не виконує умов Кіотського протоколу, оскільки рік не вела реєстру викидів парникових газів.

Пояснюючи депутатам, як функціонує міжнародний механізм з протидії кліматичним змінам у світі, Остап Семерак наголосив, що від оперативності і якості поданих Україною звітів у межах міжнародних угод зі зміни клімату залежить кредитний рейтинг нашої країни. Він нагадав, що Мінприроди свого часу доклало багато зусиль під час міжнародних переговорів, щоб вивести Україну з режиму non-compliance (невідповідність) щодо вимог Кіотського протоколу через недотримання Києвом процедури звітності та відключення у 2015 році Національного електронного реєстру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Міністр повідомив, що останній Кадастр за 1990—2016 роки було подано у травні цього року, і наголосив, що згідно з отриманим експертним звітом, він повністю відповідає вимогам ООН та Кіотського протоколу. «Ми все зробили вчасно, щоб не повторювати історію дворічної давнини, коли Україна зазнала іміджевих втрат і наразилася на ризик фінансових збитків», — наголосив Остап Семерак.

Урядовий кур'єр

Далі...

Знову про повені і ліси

Вчергове прокотився паводок Карпатами, тож саме час дізнатися, як подібна справа попереджається в інших країнах. Рік тому пощастило познайомитися з американським прикладом, тож мова піде про нього.

Питання впливу рубок на довкілля в США описується в документі, під назвою оцінка впливу на довкілля – те саме ОВД, що з грудня має робитися і у нас.

Проте, якщо у нас ОВД по рубкам поки що нагадують нашвидкуруч написану халтурку на 5 сторінок, із фразами «У зв’язку з тим, що підприємство існуюче технічної альтернативи не потрібно» та «Технічна альтернатива заготівлі деревини в прорядку рубок головного користування відсутня», ОВД в США має 500 з чимось сторінок з детальними описами мінімум трьох альтернатив, одна з яких – просто не робити нічого, і з детальним описом, зокрема, впливу рубок на повені.

Як це виглядає?

Почати варто з того, що на початку ОВД вказано причини проведення господарської діяльності. Там їх три: відновлення корінних лісів (з західної білої сосни, тут і далі мова йде про ОВД одного з лісів штату Айдахо), fire management і water management. Навіть немає ні слова про комерційну і економічну причину, типу «причиною проведення діяльності є існування лісгоспу» :)

Якщо описати стисло ключові тези розділу гідрології, то, все зводиться до аналізу двох індикаторів – рівня води та якості води.

Так, при плануванні рубок розраховують, наскільки може піднятися рівень води при певному рівні господарського використання. Наприклад, наводяться дані двох місцевих досліджень, згідно яких виходить , що видалення 50% деревостану на 24% площі басейну малого струмка (менше 370 акрів, це десь 150 з лишком гектар) призводить до зростання стоку води на 20%. Згідно ж інших досліджень, при вирубці 15% площі басейну річки рівень паводку зростає більше, ніж на 10%. Зазначається, що паводки залежать не лише від обсягів вирубки, а й від щільності доріг (адже дороги сприяють поверхневому змиву і ерозії) та власне щільності струмково-яружної мережі. Відповідно, за умов високих показників вирубки, густої мережі доріг і ярів/струмків імовірність значного підвищення води в річці вище за середні показники.

На основі наявних даних для всього басейну річки пораховано, що збільшення стоку води річки Бівер Крік (яка є прикладом в нашому випадку) становитиме 2%, на що вплине вирубка 7% басейну річки.

Цікаво, що крива стоку річки є у чіткій залежності від обсягів вирубок. Пік обсягів повеней припадав на роки, з найбільше вирубаними площами. Модель подальших коливань так само перебуває у чіткій залежності від того, яка альтернатива буде обрана (і відповідно, якої площі будуть рубки і де вони будуть розміщені).

Інший ключовий момент у водному менеджменті – це забезпечення якості вод.

Це взагалі фантастика. Порахована не лише загальна протяжність і щільність доріг в басейні кожного струмка, а й скільки тон седиментів (назвемо просто, грязюки) змивається в рік з них в струмки. Як в абсолютних величинах, так і в перерахунку на один кілометр тощо. І одна з ключових вимог проведення вирубки лісу там – проведення робіт таким чином, щоб мінімізувати площинний змив і ерозію внаслідок прокладання та підтримування доріг, і відповідно щоб зменшити кількість тих самих седиментів у річці. 

Один з елементів таких робіт – це подальше закриття і консервування доріг, після проведення лісозаготівельних робіт, або їх по факту ліквідація. Так, в ході одної з альтернатив пропонується закрити 48 миль доріг, і під 12 миль – ліквідувати. І все це для того, щоб зменшити кількість седиментів, що трапляють у річку, з 863 тон на рік, до 704, за відповідними вимогами. Дороги ж дають 1700 тон седиментів на рік (206 з них йдуть у річки).

На виході можна порівняти, яку із альтернатив слід прийняти (відповідно, яку площу рубати і де, які дороги будувати/закривати і де тощо), аби забезпечити : 1) кращу якість води в річках 2) менше підняття повеневих/паводкових вод.
Звісно проведення всього вищезгаданого аналізу – клопітка штука, але це не є чимось не реальним. І якщо ми досі прагнемо наблизитися до стандартів цивілізованого світу, то потрібно буде впроваджувати подібну оцінку і у нас.

PS Саме ж ОВД, про яке я тут згадував, є тут, можете оцінити всю красу і масштаби, там дуже багато смачного тексту, таблиць і діаграм

Андрій Плига
9 год · 

Далі...

Закарпатські лісівники підсумували результати першого півріччя

Сьогодні, 5 липня, в конференц-залі Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства під головуванням очільника управління Валерія Мурги проведена розширена колегія. Участь у колегії взяли директори, начальники відділів та прес-секретарі державних лісогосподарських підприємств.

Під час засідання розглянуто підсумки господарсько-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств за І -ше півріччя 2018 року. Було також проаналізовано та проінформовано про охорону лісу від незаконних рубок та пожеж, про фінансово-господарську діяльність за перше півріччя та окреслено завдання на друге півріччя поточного року. Одним із питань, винесених на розгляд колегії, було подальше вдосконалення роботи у сфері зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації.

Відкриваючи колегію начальник обласного управління Валерій Мурга в черговий раз наголосив про відкритість до преси та громадськості й зазначив: "Питання відкритості та співпраці лісової галузі з мас-медіа, громадами, владою стоять на порядку денному гостро. Хоча за останній час у цьому напрямку проведено глобальну роботу. Сприяли цьому і представники преси, завдяки яким, які є рупором, громадськість та й самі журналісти стали обізнанішими, а лісівники показали свою діяльність. Однак цього недостатньо. На думку Валерія Івановича, лісівникам необхідно шукати нові форми виходу на громадськість та ЗМІ та більш активно висвітлювати свою роботу".

"Так, протягом І-го півріччя 2018 року у ЗМІ районного, обласного та центрального рівнів, у тому числі і в мережі Інтернет, було оприлюднено 372 статті та виступи в ефірі на одну тему. Не враховуючи статті та відеоматеріали, які були опубліковані на десятках сайтів. У цьому здобутку – частина і нашої праці. За попередніми підрахунками, серед всіх обласних управлінь Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства утримує перший результат. Вагомий внесок у справу охорони та примноження лісів нашого краю роблять і телерадіоканали, як центральні, так і місцеві", - підсумував Валерій Іванович.

Далі у своїй доповіді прес-секретар управління Юлія Давидова наголосила:

"Підсумовуючи роботу Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства та підпорядкованих держлісгоспів за І-ше півріччя 2018 року, варто зазначити, що питань накопичилося багато: це і організація прес-конференцій і робота з ЗМІ і робота сайтів та офіційних сторінок у соціальних мережах та навіть моніторинг сторінок працівників лісової галузі. Однак на сьогоднішній день разом із керівництвом управління ми постаралися конкретизувати роботу, провели детальний аналіз та хочу наголосити тезисно на помилках. За останні півроку у співпраці зі ЗМІ в ТОП-5 можна віднести наступні лісгоспи: у категорії кількості статей в Інтернет-виданнях - ДП "Ясінянське ЛМГ", ДП "Ужгородське ЛДГ", ДП "Берегівське ЛГ", ДП "Свалявське ЛГ" та ДП "Тячівське ЛГ". У друкованих виданнях: ДП "Довжанське ЛМГ", ДП "Міжгірське ЛГ", ДП "В.Березнянське ЛГ", ДП "Перечинське ЛГ", ДП "Ужгородське ЛГ". Відео: ДП "Ужгородське ЛГ", ДП "Берегівське ЛГ", ДП "Мукачівське ЛГ", ДП "Рахівське ЛДГ", ДП "Свалявське ЛГ" та ДП "Тячівське ЛГ".

"Роль лісівників, функція пов'язана і з величезною відповідальністю і з великим навантаженням, тому що одна справа сидіти десь там на Олімпі і зверху спостерігати, що там відбувається, а інша справа безпосередньо напряму працювати з людьми, відчувати, що відбувається, і нести відповідальність за свої слова і справи. У вас почесна і приємна, але складна і відповідальна робота. Працюючи активно в сфері лісового господарства, чесно, відкрито, лісівники сприятимуть природному, правильному, справедливому балансу інтересів в нашому суспільстві, будете робити все для того, щоб активісти та журналісти і пересічні громадяни однаково ставилися до закону, а органи влади, управління, правоохоронної сфери також були нейтральні і з честю виконували свої службові обов'язки".

Тож колегією було визначено співпрацю організацій та установ лісової галузі з громадськістю та ЗМІ одним із пріоритетних напрямів діяльності.

липня 05
15:46

2018

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

http://prozahid.com/content-62472.html

Далі...

ПИЛИ ПИЛА ПОКА НЕ НА ДРОВА…

В Слуцком лесхозе за прошлый год сплошными санитарными рубками убрали 355 га пораженных короедным усыханием сосняков. В этом году на учет поставлено 320 га. 230 из них уже вырублено. Своевременные вырубки сегодня — это единственный способ борьбы с вредителем и спасения древесины для глубокой переработки.



Мы едем в Амговичское лесничество. Именно по нему наиболее сильно ударил вредитель: в 2017 году 150 га сосняков, пораженных короедом, пришлось вырубить. В этом году по состоянию на середину июня под топор пошло около 70 га. С учетом весеннего лесовосстановления в объеме 131 га работниками лесничества проделана огромная работа. О выборочных санитарных рубках и уборке захламленности здесь даже не вспоминают, на фоне сделанного это кажется мелочью.

Справа густо поднимаются молодые березки, над ними возвышаются дубки. Здесь корневая губка долгое время понемногу ослабляла сосны. Потом их атаковали короеды. Началось массовое усыхание. Пришлось рубить.

Слева харвестер разрабатывает участок, поврежденный короедом. Он пока справляется. Заготовленную древесину тележка вывозит на промсклад. На лесосеке сортиментов почти нет.

Главный лесничий ГЛХУ «Слуцкий лесхоз» Роман Ожигар говорит, что еще в конце апреля сосны здесь стояли зелеными. Никаких признаков короедного усыхания на них не было и в помине. Но в конце апреля был вылет короеда. Если бы прошли дожди, всё бы было нормально. Но их было мало и в прошлом, и в позапрошлом годах. А в этом и вовсе не было до недавних пор…

Через пару недель стали заметны первые признаки заселения деревьев вершинным короедом, появилась матовость кроны. Впрочем, даже специалисту трудно определить эти первые признаки. Свежезаселенные вредителем деревья выглядят абсолютно здоровыми.



Затем на коре появились «слезы» — смола, вытекающая из отверстий, проделанных вредителями. Тогда же начались и рубки. С тех пор они не останавливаются.

Проблему не прочувствуешь, пока своими глазами всё не увидишь. Мы находимся в 63-м квартале. Здесь производится механизированная заготовка в усыхающем насаждении. Деревья гибнут из-за совокупности сразу нескольких негативных факторов: погодных условий — засухи и корневой губки. Но роковым для них стало именно заселение ослабленных деревьев вершинным и шестизубчатым короедами.

Снизу многие деревья кажутся практически здоровыми. Но к ним подъезжает харвестер, проходит минута — одно из них падает. Мы начинаем его осматривать. На коре ствола видны множественные входные отверстия заселившегося короеда. Луб дерева еще зеленый. Оно пыталось бороться. Но не выстояло и погибло.

Да, шансов у него не было никаких. Ведь в одном дереве может быть до нескольких десятков тысяч вредителей. Они полностью его уничтожают примерно за полтора месяца. В последние жаркие лета короед успевает вывести потомство дважды. Это дает прирост его численности в геометрической прогрессии.

Осматриваем еще одно сваленное дерево. В комле видна нормальная крепкая древесина. Во второй трети ствола наблюдаются первые смолоподтеки, и чем выше к кроне, тем их больше.

Впечатляет, как отчаянно сосна боролась за свою жизнь. Под корой в ходах и «комнатах» мы находим засмоленных жуков и личинок. Они погибли. Но еще выше мы обнаруживаем живых личинок…
Верхушка дерева выедена короедами практически полностью. Теперь ее можно только порубить на топливную щепу. Но при этом значительная часть ветвей еще зеленая!



Заметно, что у каждого дерева разное количество жизненной силы. Совсем как у людей. Видны те, что сдались раньше, и те, что пока еще оказывают сопротивление. Но в целом этот массив леса уже обречен. Поэтому задача лесоводов — извлечь хоть какую-то пользу из сложившейся ситуации.

Хотя скорее говорить надо не о пользе, а о минимизации убытков. Для лесхоза разработка короедных усыханий в большинстве случаев экономически невыгодна. Зачастую вредитель повреждает молодые насаждения возрастом до 50 лет. Объемы древесины и без короеда там небольшие, а затраты высокие. К тому же на разработанных лесосеках обязательно нужно утилизировать порубочные остатки. Это тоже затраты и времени, и сил, и денег. Поэтому говорить о том, что лесоводы рубят усыхающий лес ради собственной выгоды, могут люди, которые имеют весьма смутное представление и об экономике, и о лесном хозяйстве.

РЕПОРТАЖАвтор: Виктор ГАВРЫШ, Фото автора
Дата публикации: 05.07.2018

http://lesgazeta.by/economy/reportazh/pili-pila-poka-ne-na-drova…

Далі...

Порівняно з 2015 роком вирубка лісу на Закарпатті зменшилася на 15% – ОДА

Якщо в 2015 році обсяги заготівлі деревини від усіх видів рубок на Закарпатті становили 1 мільйон 402,6 тисяч кубометрів, то в 2016 цей показник знизився до 1 мільйона 373,4 тисяч кубометрів, а в 2017-му – до 1 мільйона 204,1 тисяч кубометрів деревини.

Різниця між 2015 та 2017 роком становить 198,5 тисяч кубометрів деревини, тобто майже 15 відсотків. Цього року тенденція до зменшення лісозаготівлі буде збережена, повідомляє прес-служба Закарпатської ОДА.

Водночас обсяги реалізації лісопродукції в грошовому виразі, платежі до бюджету, середньомісячна зарплата працівників лісової галузі та інші фінансово-економічні показники діяльності постійно зростають. Так, якщо в 2015 році обласним управлінням лісомисливського господарства було надано робіт та послуг на 616,8 мільйонів гривень, то в 2016 році цей показник зріс до 761,9 мільйонів гривень, а в 2017-му – до 887,9 мільйонів гривень.

https://zakarpattya.net.ua/News/183151-Porivniano-z-2015-rokom-vyrubka-lisu-na-Zakarpatti-zmenshylasia-na-15-%E2

Далі...

Думаю, що на Президента тиснутимуть щоб він не підписував закон про заборону експорту лісу, - нардеп Єднак

Остап Єднак

Вчора Верховна Рада Україна заборонила і криміналізувала нелегальний вивіз лісу з України, прийнявши закон № 5495

Прокоментує це рішення позафракційний народний депутат Остап Єднак

Анастасія Багаліка: Законопроект не тільки криміналізує вивіз лісу, але й вводить дуже високі штрафи за незаконну вирубку і мораторій на 8 років на експорт паливних дров. Як ви оцінюєте те, що вчора прийняли в Раді?

Остап Єднак: Я не сильно, на жаль, пишаюся таким кроком українського парламенту, але вважаю його вимушеним, і я зокрема голосував за цей законопроект. Чому? Ми знаємо всі, що у 2015-му році Верховна Рада проголосувала за десятирічний мораторій на вивіз ділової деревини з України, адже ми розуміли, що нам потрібно розвивати свою промисловість. Ми тоді сподівалися, що урядом будуть проведені належні реформи і в сфері управління лісового господарства, і на митниці.

Але, на жаль, ми побачили статистику 2016-17-го років, що якимось дивом наші державні лісгоспи почали стрімко нарощувати експорт паливних дров. У 2015-му році Україна відправила на експорт 750 тисяч кубічних метрів дров паливних до Румунії, а Румунія водночас імпортувала 350 тисяч кубічних метрів паливних дров. Де поділася різниця? Десь випарувалася майже половина об’єму, а імпорт ділової деревини до Румунії як раз і складає цю різницю. Таким чином різниця у вартості складає декілька мільйонів євро.

Тому парламенту довелося втрутитися і припинити цю ганебну практику, ввівши кримінальну відповідальність за контрабанду, і заборонивши вивіз паливних дров. Отже, фактично, ми повністю заборонили експорт необробленої деревини з України.

Я сподіваюся, що ринок адаптується, в нас з’являться заводи, які будуть робити як мінімум первинну обробку дерев’яної сировини, якої в нас є багато.

Важливо сказати, що закон починає діяти з наступного року. Тобто ми даємо піврічний адаптаційний період, адже існують зараз вже укладені контракти. Але це має бути потужним сигналом для правоохоронних органів, щоб вони притягнули до відповідальності ті Держлісагентства, які покривали ці корупційні схеми. Щоб вони зрозуміли разом з румунськими митниками, чому є така велика різниця в експорті та імпорті.

Ми повністю заборонили експорт необробленої деревини з України

Анастасія Багаліка: Вам не здається, що якщо раніше ешелони з лісом приходили митницю за певні кошти, то зараз вони просто будуть проходити її за величезні кошти і більш утаємничено? Тобто потік, який існував, буде перекрити  дуже нелегко.

Остап Єднак: Принаймні офіційно і по документах це буде заборонено повністю. Я починав нашу розмову з того, що це вимушений крок Верховної Ради, аби прикрити дірки, якими користуються корумповані чиновники. Звичайно, що це не скасовує необхідність вдосконалення митного контролю і реформи митниці, яку нам з року в рік обіцяє уряд.

Анастасія Багаліка: В ЄС вважають, що мораторій на вивіз ділового лісу порушує Угоду про Асоціацію. А от зараз ми криміналізуємо взагалі вивезення лісу з України, тобто намагаємося перекрити цей процес ще більше. Що буде на цьому фоні з нашими стосунками з ЄС?

Остап Єднак: Щодо криміналізації – це повністю наша внутрішня справа, і це точно не буде предметом для коментарів з боку ЕС.  Я передбачаю критику заборони експорту дров, тому що це частина заборони на вивіз лісу-кругляка, яку постійно критикує Європейський Союз. Очевидно, що будуть скарги з боку румунських деревообробних підприємств, тому що вони суттєво залежать від нашої сировини. Вони будуть писати скарги в Єврокомісію, і Єврокомісія буде висувати претензії до України.

Ми в свою чергу повинні пояснювати Європейському Союзу, що в нас між кордоном з Румунією десь діваються близько декілька сотень тисяч кубометрів деревини. Що за допомогою європейських компаній в нас існують ці корупційні схеми, адже покупець прекрасно все розуміє. Я вважаю, що це співучасть ЄС в цій контрабанді.

Я гадаю, що на президента України, який повинен впродовж 15-ти днів, підписати цей закон, буде здійснюватися величезний тиск з боку лісівників, які добре заробляють на контрабанді, і з боку Європейського Союзу, який теж не хоче позбавитися цього ресурсу для своїх деревообробних фабрик

Анастасія Багаліка: Поговорімо про штрафи за вирубку. Вони суттєво зросли, але як з виконанням? Мені здається, що система контролю в нас не сильно змінилася?

Остап Єднак: Це питання як раз в сфері реформи правоохоронної системи, адже бездіяльність поліції та «дахування» незаконної рубки – це наші поточні реалії. Україні потрібно цей період пережити, поки в нас йде становлення правоохоронної системи. Тут, на жаль, якимись революційними методами чи заборонами, чи суттєвим підвищенням штрафів не відбудеться, тому що коли ти підвищуєш штрафи, є ризик, що ти підвищуєш корупцію в цій сфері.
Тут, на жаль, штрафи треба було підвищити, тому що адміністративна відповідальність в нас застаріла і не є підставою для припинення незаконної діяльності. Тому це добре, що ми її переглянули, ми дали ці інструменти  для поліцейських, але вони повинні навчитися нарешті ними правильно користуватися.

Анастасія Багаліка: Чи відомо вам про людей, які незадоволені вашим законопроектом?

Остап Єднак: Це дуже свіжий законопроект. Я чомусь думаю, що очільники лісового господарства, мабуть, шоковані, і від них ще реакції не було. Але я гадаю, що на президента України, який повинен впродовж 15-ти днів, згідно з Конституцією, підписати цей закон, буде здійснюватися величезний тиск з боку лісівників, які добре заробляють на контрабанді, і з боку Європейського Союзу, який теж не хоче позбавитися цього ресурсу для своїх деревообробних фабрик.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

https://hromadskeradio.org/sites/default/files/media/zvuk/hr_kyivdonbass-2018-07-04_ednak.mp3

04 июля 2018 - 17:41

Подробнее читайте на Громадськом радио: https://hromadskeradio.org/ru/programs/kyiv-donbas/dumayu-shcho-na-prezydenta-tysnutymut-shchob-vin-ne-pidpysuvav-zakon-pro-zaboronu-eksport-lisu-nardep-yednak

Далі...

ЗАГАДКА: ЩО В УКРАЇНІ РУБАЮТЬ, А У ПАКИСТАНІ ВИСАДЖУЮТЬ?

Поки в Україні триває тотальна вирубка лісів і контрабандне вивезення кругляка до СЄ, у Пакистані висадили мільярд дерев за якихось два роки. Ось як треба берегти ліс. Про це у матеріалі DW.

А ви можете уявити таку акцію в Карпатах?

Поки в Україні триває "безліс", у Пакистані висадили мільярд (!) дерев

05 ЛИПНЯ, 07:04 • ПОЛІТИКА

http://intvua.com/news/politics/1530713487-zagadka-shcho-v-ukrayini-rubayut-a-u-pakistani-visadzhuyut-.html

Далі...

В Николаеве неизвестные подожгли лесополосу, - ФОТО

В Николаеве 3 июля спасатели потушили пожар в Матвеевском лесу, который охватил площадь около 0,6 гектара.

Данную информацию «Преступности.НЕТ» подтвердили в Главном управлении по чрезвычайным ситуациям Украины в Николаевской области.

Пожар начался возле садового общества «Сосновое», огонь охватил хвойную подстилку и молодняк, была угроза верхового пожара.

Для тушения пожара задействовали силы трех спасательных частей, оперативно-координационный штаб и местных лесников. Предварительной причиной пожара называют поджог.

09:52, 4 июля












ЛЕС НИКОЛАЕВ ПОЖАР

http://strichka.com/item/80926933

Далі...

За незаконну рубку лісу штраф -- до 25 тисяч гривень. ВІДЕО

ТРК Аверс

Опубликовано: 4 июл. 2018 г.

Тепер навіть дрова з українського лісу вважатимуть контрабандою. Верховна рада України ухвалила закон, яким суттєво посилила адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу і його експорт поза митним контролем. Народний депутат України Ірина Констанкевич голосувала «За» таке рішення.

Далі...