ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
05 липня 2018
Гомельские и брянские лесоводы делятся опытом борьбы с короедом
"В связи с климатическими изменениями обострилась проблема массового распространения вершинного короеда, популяция которого резко возросла. Поражены лесные массивы южной части страны: Гомельской, Брестской и частично Минской областей. К сожалению, пока санитарная рубка - единственная эффективная мера борьбы с вредителем. Одна из наших задач - не допустить потери ценных качеств древесины, пораженной короедом, максимально вовлечь ее в производственный процесс", - подчеркнул Виктор Звертовский. По его словам, совместно с учеными Института леса НАН Беларуси выработан четкий алгоритм своевременного выявления и разработки усыхающих насаждений, которым готовы поделиться с российскими коллегами.
Гомельская область стала эпицентром ликвидационных действий по борьбе с короедом. За 6 месяцев этого года в юго-восточном регионе разработано 25 тыс. га соснового леса, из которых 10 тыс. га прошли этап санитарных рубок.
За время двухдневного семинара (5-6 июля) белорусские и российские лесоводы, руководители профильных управлений обсудят ситуацию с выездом на места, обменяются опытом.
В первый день брянские специалисты посещают постоянный лесной питомник. На территории Калининского лесничества гомельчане демонстрируют механизм лесовосстановления после разработки усыхающих насаждений. В Терюхском лесничестве показывают в действии разработку белорусских ученых - метод феромонного надзора за стволовыми вредителями.
В программе второго дня - осмотр участков короедного усыхания на территории Злынковского лесничества, СПК "Красный строитель" Брянской области. На совещании в Новозыбкове стороны подведут итоги.
"Распространение вершинного короеда набирает масштаб. Это касается не только Беларуси - вредитель поражает лесные массивы России, Германии, Италии и других стран. Такая серьезная проблема требует объединения усилий в борьбе с ней", - резюмировал Виктор Звертовский.
Автор фото: автора
https://newsgomel.by/news/society/gomelskie-i-bryanskie-lesovody-delyatsya-opytom-borby-s-koroedom.html
У Києві й навколо нього за останні десятиліття знищили мільйон дерев
Дані Global Forest watch, системи моніторингу лісу по всьому світу, свідчать, що за 15 років у Києві було знищено близько 2300 га зелених насаджень. Схожу цифру дають й київські екологи – 2500 га за 20 років. Це приблизно мільйон дерев.
Зараз підготовлений проект рішення Київради, який має припинити суцільну вирубку лісів навколо Києва.
«Рішення надзвичайно важко проходило екологічну комісію, хоча саме вона й мала би захищати наші зелені легені. Пропонувалася відкласти, створити робочу групу з лісниками, тобто піти стандартним шляхом заговорювання і “топлення” рішення. Але завдяки шаленому тиску громадськості та присутності журналістів з телеканалів СТБ та ТРК “Київ” вдалося переламати ситуацію і підтримати проект для винесення на пленарне засідання», – пише для «Української правди» депутат Київради, член Постійної комісії Київради з питань екологічної політики Олеся Пинзеник.
Також вона додає, що два роки тому «вже було ухвалено рішення про необхідність введення мораторію на суцільні рубки в об’єктах природно-заповідного фонду (так, навіть в наших заповідниках, де будь-яка господарська діяльність заборонена, під виглядом санітарних рубок відбувалася банальна заготівля деревини) і воно було підтримано 86 депутатами».
За її словами, проект рішення про введення мораторію на суцільні рубки буде розглянуто на найближчому пленарному засіданні Київради.
«Лікування лісу суцільними санітарними рубками – це майже те саме, що лікувати зубний біль шляхом гільйотини. Я вас запевняю, що біль точно зникне. І голова також», – говорить вона.
Хмарочос
05/07/2018
Зрубав, вивіз - у тюрму!
ВЕРХОВНА РАДА ПОСИЛИЛА ПОКАРАННЯ ЗА НЕЗАКОННУ ВИРУБКУ ЛІСУ
Сподіватимемося, що до кінці року несанкціонованого лісоповалу в геометричній прогресії не збільшиться. (Фото з сайта lisportal.org.ua.)
Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає суворе покарання за незаконну вирубку лісу та його контрабанду. Відповідний законопроект № 5495 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» підтримали 234 народні депутати.
Згідно з документом, обсяг внутрішнього споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів не повинен перевищувати 25 мільйонів кубометрів на рік незалежно від обсягу внутрішнього споживання лісоматеріалів у попередньому році.
Законом у Кримінальному кодексі України встановлюється, що переміщення через митний кордон поза митним контролем лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, а також лісоматеріалів, заборонених до вивезення за межі митної території України, карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
Та сама дія, вчинена особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених статтями 201, 201-1, 246 ККУ, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Дії, передбачені частиною 1 або 2 цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, караються позбавленням волі на строк від 10 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.
Також визначається, що незаконна рубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, караються штрафом від 1 до 1,5 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на термін до шести місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, скоєні повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.
Також у Кодексі України про адмінправопорушення підвищуються штрафи за незаконну рубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка, знищення або пошкодження зелених насаджень чи інших об’єктів озеленення у межах населених пунктів та за їх межами.
Закон набуває чинності 1 січня 2019 року.
Сподіватимемося, що до кінці року несанкціонованого лісоповалу в геометричній прогресії не збільшиться. (Фото з сайта lisportal.org.ua.)
Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає суворе покарання за незаконну вирубку лісу та його контрабанду. Відповідний законопроект № 5495 «Про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» підтримали 234 народні депутати.
Згідно з документом, обсяг внутрішнього споживання вітчизняних необроблених лісоматеріалів не повинен перевищувати 25 мільйонів кубометрів на рік незалежно від обсягу внутрішнього споживання лісоматеріалів у попередньому році.
Законом у Кримінальному кодексі України встановлюється, що переміщення через митний кордон поза митним контролем лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, а також лісоматеріалів, заборонених до вивезення за межі митної території України, карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.
Та сама дія, вчинена особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених статтями 201, 201-1, 246 ККУ, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Дії, передбачені частиною 1 або 2 цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, караються позбавленням волі на строк від 10 до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.
Також визначається, що незаконна рубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, караються штрафом від 1 до 1,5 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на термін до шести місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, скоєні повторно або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк від 3 до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.
Також у Кодексі України про адмінправопорушення підвищуються штрафи за незаконну рубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка, знищення або пошкодження зелених насаджень чи інших об’єктів озеленення у межах населених пунктів та за їх межами.
Закон набуває чинності 1 січня 2019 року.
На Рівненщині обмежили збір ягід
У селищі Рокитне Рокитнівського району Рівненської області будуть слідкувати за витратами обмежень на заготівлю чорниць. Правопорушників знаходитимуть під час проведення спеціальних рейдів. Про це повідомляє rv.oblast.online.
Для оперативної роботи щодо контролювання процесу щорічного збору ягід в Рокитнівському районі було створено спеціальну робочу бригаду. Працівники групи будуть слідкувати за тим, чи мають заготівельники чорниць спеціальні лісові квитки, які дозволятимуть збирати ягоди у певній кількості. Працівники бригад перевірятимуть «документи» під час організованих походів на «заготівельні точки».
За повідомленнями працівників лісу, найбільшу кількість спеціальних квитків отримали села Глинне, Масевичі, Блажове Рокитнівського району Рівненської області.
РІВНЕНЩИНА
Сьогодні, 15:42
Сьогодні, 15:42
Нарада щодо зменшення суцільної вирубки лісів у Карпатах. ВІДЕО
Опубликовано: 5 июл. 2018 г.
Зменшення суцільної вирубки лісів у Карпатах — такою була тема наради, що відбулася в Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. За її підсумками робоча група створить дорожню карту, яка передбачатиме вибіркову вирубку карпатського лісу.
Зменшення суцільної вирубки лісів у Карпатах — такою була тема наради, що відбулася в Івано-Франківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства. За її підсумками робоча група створить дорожню карту, яка передбачатиме вибіркову вирубку карпатського лісу.
Нова кліматичну політика потребує спільних дій влади
ЕКОЛОГІЯ
За останні роки українці на власному досвіді відчули наслідки глобального потепління
Посилення посух, тривалі періоди спеки, руйнівні грози, шквали та град, які спостерігаються в Україні протягом останніх років, свідчать про те, що у світі справді відбуваються глобальні процеси зміни клімату. Про це сказав міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак під час парламентських слухань, присвячених виконанню нашою державою міжнародних угод щодо запобігання антропогенним змінам клімату. «Достатньо згадати останній місяць, коли в Карпатах випав сніг, а сильні зливи спричинили повені на Прикарпатті та вкотре завдали великих збитків людям, які там проживають», — зазначив міністр. І навів дані Укргідрометцентру, згідно з якими підвищення середньорічної температури повітря в Україні наприкінці 2017 року становило 1.1°С, що навіть більше за підвищення глобальної температури. «Протягом останніх років у нас майже вдвічі зросла повторюваність днів із максимальними температурами влітку, що перевищують 35 та навіть 40°С, а це вже категорія екстремальних погодних явищ», — резюмував Остап Семерак.
Міністр повідомив, що нова кліматична політика в Україні лише починає формуватися. Для цього наша держава однією з перших у Європі підписала й ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, яка має замінити Кіотський протокол, підписаний 1997 року. «Паризька кліматична угода закладає не лише нові доктрини кліматичної політики, а й фінансові інструменти для протистояння кліматичним змінам майже всіх країн світу», — зазначив Остап Семерак. Проте, на жаль, за його словами, для більшості українців кліматична політика — поки що поняття абстрактне. Водночас для її успішної реалізації необхідна політична воля на ухвалення одночасних рішень у всіх секторах економіки, зокрема в енергетиці, промисловості, агропромисловому комплексі, транспорті, землекористуванні, а також збереженні і відтворенні екосистем.
Прес-служба Мінекології нагадує, що Кіотський протокол зобов’язував розвинені країни та країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів. Україна продає квоти на викиди вуглекислого газу іншим країнам, якщо сама їх не використовує. Щорічно Мінприроди готує, оприлюднює на сайті Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та здійснює супровід перевірки Національних кадастрів антропогенних викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні. Улітку 2016 року експерти ООН дійшли висновку, що Україна фактично не виконує умов Кіотського протоколу, оскільки рік не вела реєстру викидів парникових газів.
Пояснюючи депутатам, як функціонує міжнародний механізм з протидії кліматичним змінам у світі, Остап Семерак наголосив, що від оперативності і якості поданих Україною звітів у межах міжнародних угод зі зміни клімату залежить кредитний рейтинг нашої країни. Він нагадав, що Мінприроди свого часу доклало багато зусиль під час міжнародних переговорів, щоб вивести Україну з режиму non-compliance (невідповідність) щодо вимог Кіотського протоколу через недотримання Києвом процедури звітності та відключення у 2015 році Національного електронного реєстру антропогенних викидів та абсорбції парникових газів. Міністр повідомив, що останній Кадастр за 1990—2016 роки було подано у травні цього року, і наголосив, що згідно з отриманим експертним звітом, він повністю відповідає вимогам ООН та Кіотського протоколу. «Ми все зробили вчасно, щоб не повторювати історію дворічної давнини, коли Україна зазнала іміджевих втрат і наразилася на ризик фінансових збитків», — наголосив Остап Семерак.
Урядовий кур'єр
Знову про повені і ліси
Вчергове прокотився паводок Карпатами, тож саме час дізнатися, як подібна справа попереджається в інших країнах. Рік тому пощастило познайомитися з американським прикладом, тож мова піде про нього.
Питання впливу рубок на довкілля в США описується в документі, під назвою оцінка впливу на довкілля – те саме ОВД, що з грудня має робитися і у нас.
Проте, якщо у нас ОВД по рубкам поки що нагадують нашвидкуруч написану халтурку на 5 сторінок, із фразами «У зв’язку з тим, що підприємство існуюче технічної альтернативи не потрібно» та «Технічна альтернатива заготівлі деревини в прорядку рубок головного користування відсутня», ОВД в США має 500 з чимось сторінок з детальними описами мінімум трьох альтернатив, одна з яких – просто не робити нічого, і з детальним описом, зокрема, впливу рубок на повені.
Як це виглядає?
Почати варто з того, що на початку ОВД вказано причини проведення господарської діяльності. Там їх три: відновлення корінних лісів (з західної білої сосни, тут і далі мова йде про ОВД одного з лісів штату Айдахо), fire management і water management. Навіть немає ні слова про комерційну і економічну причину, типу «причиною проведення діяльності є існування лісгоспу»
:)Якщо описати стисло ключові тези розділу гідрології, то, все зводиться до аналізу двох індикаторів – рівня води та якості води.
Так, при плануванні рубок розраховують, наскільки може піднятися рівень води при певному рівні господарського використання. Наприклад, наводяться дані двох місцевих досліджень, згідно яких виходить , що видалення 50% деревостану на 24% площі басейну малого струмка (менше 370 акрів, це десь 150 з лишком гектар) призводить до зростання стоку води на 20%. Згідно ж інших досліджень, при вирубці 15% площі басейну річки рівень паводку зростає більше, ніж на 10%. Зазначається, що паводки залежать не лише від обсягів вирубки, а й від щільності доріг (адже дороги сприяють поверхневому змиву і ерозії) та власне щільності струмково-яружної мережі. Відповідно, за умов високих показників вирубки, густої мережі доріг і ярів/струмків імовірність значного підвищення води в річці вище за середні показники.
На основі наявних даних для всього басейну річки пораховано, що збільшення стоку води річки Бівер Крік (яка є прикладом в нашому випадку) становитиме 2%, на що вплине вирубка 7% басейну річки.
Цікаво, що крива стоку річки є у чіткій залежності від обсягів вирубок. Пік обсягів повеней припадав на роки, з найбільше вирубаними площами. Модель подальших коливань так само перебуває у чіткій залежності від того, яка альтернатива буде обрана (і відповідно, якої площі будуть рубки і де вони будуть розміщені).
Інший ключовий момент у водному менеджменті – це забезпечення якості вод.
Це взагалі фантастика. Порахована не лише загальна протяжність і щільність доріг в басейні кожного струмка, а й скільки тон седиментів (назвемо просто, грязюки) змивається в рік з них в струмки. Як в абсолютних величинах, так і в перерахунку на один кілометр тощо. І одна з ключових вимог проведення вирубки лісу там – проведення робіт таким чином, щоб мінімізувати площинний змив і ерозію внаслідок прокладання та підтримування доріг, і відповідно щоб зменшити кількість тих самих седиментів у річці.
Один з елементів таких робіт – це подальше закриття і консервування доріг, після проведення лісозаготівельних робіт, або їх по факту ліквідація. Так, в ході одної з альтернатив пропонується закрити 48 миль доріг, і під 12 миль – ліквідувати. І все це для того, щоб зменшити кількість седиментів, що трапляють у річку, з 863 тон на рік, до 704, за відповідними вимогами. Дороги ж дають 1700 тон седиментів на рік (206 з них йдуть у річки).
На виході можна порівняти, яку із альтернатив слід прийняти (відповідно, яку площу рубати і де, які дороги будувати/закривати і де тощо), аби забезпечити : 1) кращу якість води в річках 2) менше підняття повеневих/паводкових вод.
Звісно проведення всього вищезгаданого аналізу – клопітка штука, але це не є чимось не реальним. І якщо ми досі прагнемо наблизитися до стандартів цивілізованого світу, то потрібно буде впроваджувати подібну оцінку і у нас.
PS Саме ж ОВД, про яке я тут згадував, є тут, можете оцінити всю красу і масштаби, там дуже багато смачного тексту, таблиць і діаграм
Закарпатські лісівники підсумували результати першого півріччя
Сьогодні, 5 липня, в конференц-залі Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства під головуванням очільника управління Валерія Мурги проведена розширена колегія. Участь у колегії взяли директори, начальники відділів та прес-секретарі державних лісогосподарських підприємств.
Під час засідання розглянуто підсумки господарсько-фінансової діяльності лісогосподарських підприємств за І -ше півріччя 2018 року. Було також проаналізовано та проінформовано про охорону лісу від незаконних рубок та пожеж, про фінансово-господарську діяльність за перше півріччя та окреслено завдання на друге півріччя поточного року. Одним із питань, винесених на розгляд колегії, було подальше вдосконалення роботи у сфері зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації.
Відкриваючи колегію начальник обласного управління Валерій Мурга в черговий раз наголосив про відкритість до преси та громадськості й зазначив: "Питання відкритості та співпраці лісової галузі з мас-медіа, громадами, владою стоять на порядку денному гостро. Хоча за останній час у цьому напрямку проведено глобальну роботу. Сприяли цьому і представники преси, завдяки яким, які є рупором, громадськість та й самі журналісти стали обізнанішими, а лісівники показали свою діяльність. Однак цього недостатньо. На думку Валерія Івановича, лісівникам необхідно шукати нові форми виходу на громадськість та ЗМІ та більш активно висвітлювати свою роботу".
"Так, протягом І-го півріччя 2018 року у ЗМІ районного, обласного та центрального рівнів, у тому числі і в мережі Інтернет, було оприлюднено 372 статті та виступи в ефірі на одну тему. Не враховуючи статті та відеоматеріали, які були опубліковані на десятках сайтів. У цьому здобутку – частина і нашої праці. За попередніми підрахунками, серед всіх обласних управлінь Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства утримує перший результат. Вагомий внесок у справу охорони та примноження лісів нашого краю роблять і телерадіоканали, як центральні, так і місцеві", - підсумував Валерій Іванович.
Далі у своїй доповіді прес-секретар управління Юлія Давидова наголосила:
"Підсумовуючи роботу Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства та підпорядкованих держлісгоспів за І-ше півріччя 2018 року, варто зазначити, що питань накопичилося багато: це і організація прес-конференцій і робота з ЗМІ і робота сайтів та офіційних сторінок у соціальних мережах та навіть моніторинг сторінок працівників лісової галузі. Однак на сьогоднішній день разом із керівництвом управління ми постаралися конкретизувати роботу, провели детальний аналіз та хочу наголосити тезисно на помилках. За останні півроку у співпраці зі ЗМІ в ТОП-5 можна віднести наступні лісгоспи: у категорії кількості статей в Інтернет-виданнях - ДП "Ясінянське ЛМГ", ДП "Ужгородське ЛДГ", ДП "Берегівське ЛГ", ДП "Свалявське ЛГ" та ДП "Тячівське ЛГ". У друкованих виданнях: ДП "Довжанське ЛМГ", ДП "Міжгірське ЛГ", ДП "В.Березнянське ЛГ", ДП "Перечинське ЛГ", ДП "Ужгородське ЛГ". Відео: ДП "Ужгородське ЛГ", ДП "Берегівське ЛГ", ДП "Мукачівське ЛГ", ДП "Рахівське ЛДГ", ДП "Свалявське ЛГ" та ДП "Тячівське ЛГ".
"Роль лісівників, функція пов'язана і з величезною відповідальністю і з великим навантаженням, тому що одна справа сидіти десь там на Олімпі і зверху спостерігати, що там відбувається, а інша справа безпосередньо напряму працювати з людьми, відчувати, що відбувається, і нести відповідальність за свої слова і справи. У вас почесна і приємна, але складна і відповідальна робота. Працюючи активно в сфері лісового господарства, чесно, відкрито, лісівники сприятимуть природному, правильному, справедливому балансу інтересів в нашому суспільстві, будете робити все для того, щоб активісти та журналісти і пересічні громадяни однаково ставилися до закону, а органи влади, управління, правоохоронної сфери також були нейтральні і з честю виконували свої службові обов'язки".
Тож колегією було визначено співпрацю організацій та установ лісової галузі з громадськістю та ЗМІ одним із пріоритетних напрямів діяльності.
липня 05
15:46
2018
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
ПИЛИ ПИЛА ПОКА НЕ НА ДРОВА…
В Слуцком лесхозе за прошлый год сплошными санитарными рубками убрали 355 га пораженных короедным усыханием сосняков. В этом году на учет поставлено 320 га. 230 из них уже вырублено. Своевременные вырубки сегодня — это единственный способ борьбы с вредителем и спасения древесины для глубокой переработки.
Мы едем в Амговичское лесничество. Именно по нему наиболее сильно ударил вредитель: в 2017 году 150 га сосняков, пораженных короедом, пришлось вырубить. В этом году по состоянию на середину июня под топор пошло около 70 га. С учетом весеннего лесовосстановления в объеме 131 га работниками лесничества проделана огромная работа. О выборочных санитарных рубках и уборке захламленности здесь даже не вспоминают, на фоне сделанного это кажется мелочью.
Справа густо поднимаются молодые березки, над ними возвышаются дубки. Здесь корневая губка долгое время понемногу ослабляла сосны. Потом их атаковали короеды. Началось массовое усыхание. Пришлось рубить.
Слева харвестер разрабатывает участок, поврежденный короедом. Он пока справляется. Заготовленную древесину тележка вывозит на промсклад. На лесосеке сортиментов почти нет.
Главный лесничий ГЛХУ «Слуцкий лесхоз» Роман Ожигар говорит, что еще в конце апреля сосны здесь стояли зелеными. Никаких признаков короедного усыхания на них не было и в помине. Но в конце апреля был вылет короеда. Если бы прошли дожди, всё бы было нормально. Но их было мало и в прошлом, и в позапрошлом годах. А в этом и вовсе не было до недавних пор…
Через пару недель стали заметны первые признаки заселения деревьев вершинным короедом, появилась матовость кроны. Впрочем, даже специалисту трудно определить эти первые признаки. Свежезаселенные вредителем деревья выглядят абсолютно здоровыми.
Затем на коре появились «слезы» — смола, вытекающая из отверстий, проделанных вредителями. Тогда же начались и рубки. С тех пор они не останавливаются.
Проблему не прочувствуешь, пока своими глазами всё не увидишь. Мы находимся в 63-м квартале. Здесь производится механизированная заготовка в усыхающем насаждении. Деревья гибнут из-за совокупности сразу нескольких негативных факторов: погодных условий — засухи и корневой губки. Но роковым для них стало именно заселение ослабленных деревьев вершинным и шестизубчатым короедами.
Снизу многие деревья кажутся практически здоровыми. Но к ним подъезжает харвестер, проходит минута — одно из них падает. Мы начинаем его осматривать. На коре ствола видны множественные входные отверстия заселившегося короеда. Луб дерева еще зеленый. Оно пыталось бороться. Но не выстояло и погибло.
Да, шансов у него не было никаких. Ведь в одном дереве может быть до нескольких десятков тысяч вредителей. Они полностью его уничтожают примерно за полтора месяца. В последние жаркие лета короед успевает вывести потомство дважды. Это дает прирост его численности в геометрической прогрессии.
Осматриваем еще одно сваленное дерево. В комле видна нормальная крепкая древесина. Во второй трети ствола наблюдаются первые смолоподтеки, и чем выше к кроне, тем их больше.
Впечатляет, как отчаянно сосна боролась за свою жизнь. Под корой в ходах и «комнатах» мы находим засмоленных жуков и личинок. Они погибли. Но еще выше мы обнаруживаем живых личинок…
Верхушка дерева выедена короедами практически полностью. Теперь ее можно только порубить на топливную щепу. Но при этом значительная часть ветвей еще зеленая!
Заметно, что у каждого дерева разное количество жизненной силы. Совсем как у людей. Видны те, что сдались раньше, и те, что пока еще оказывают сопротивление. Но в целом этот массив леса уже обречен. Поэтому задача лесоводов — извлечь хоть какую-то пользу из сложившейся ситуации.
Хотя скорее говорить надо не о пользе, а о минимизации убытков. Для лесхоза разработка короедных усыханий в большинстве случаев экономически невыгодна. Зачастую вредитель повреждает молодые насаждения возрастом до 50 лет. Объемы древесины и без короеда там небольшие, а затраты высокие. К тому же на разработанных лесосеках обязательно нужно утилизировать порубочные остатки. Это тоже затраты и времени, и сил, и денег. Поэтому говорить о том, что лесоводы рубят усыхающий лес ради собственной выгоды, могут люди, которые имеют весьма смутное представление и об экономике, и о лесном хозяйстве.
Мы едем в Амговичское лесничество. Именно по нему наиболее сильно ударил вредитель: в 2017 году 150 га сосняков, пораженных короедом, пришлось вырубить. В этом году по состоянию на середину июня под топор пошло около 70 га. С учетом весеннего лесовосстановления в объеме 131 га работниками лесничества проделана огромная работа. О выборочных санитарных рубках и уборке захламленности здесь даже не вспоминают, на фоне сделанного это кажется мелочью.
Справа густо поднимаются молодые березки, над ними возвышаются дубки. Здесь корневая губка долгое время понемногу ослабляла сосны. Потом их атаковали короеды. Началось массовое усыхание. Пришлось рубить.
Слева харвестер разрабатывает участок, поврежденный короедом. Он пока справляется. Заготовленную древесину тележка вывозит на промсклад. На лесосеке сортиментов почти нет.
Главный лесничий ГЛХУ «Слуцкий лесхоз» Роман Ожигар говорит, что еще в конце апреля сосны здесь стояли зелеными. Никаких признаков короедного усыхания на них не было и в помине. Но в конце апреля был вылет короеда. Если бы прошли дожди, всё бы было нормально. Но их было мало и в прошлом, и в позапрошлом годах. А в этом и вовсе не было до недавних пор…
Через пару недель стали заметны первые признаки заселения деревьев вершинным короедом, появилась матовость кроны. Впрочем, даже специалисту трудно определить эти первые признаки. Свежезаселенные вредителем деревья выглядят абсолютно здоровыми.
Затем на коре появились «слезы» — смола, вытекающая из отверстий, проделанных вредителями. Тогда же начались и рубки. С тех пор они не останавливаются.
Проблему не прочувствуешь, пока своими глазами всё не увидишь. Мы находимся в 63-м квартале. Здесь производится механизированная заготовка в усыхающем насаждении. Деревья гибнут из-за совокупности сразу нескольких негативных факторов: погодных условий — засухи и корневой губки. Но роковым для них стало именно заселение ослабленных деревьев вершинным и шестизубчатым короедами.
Снизу многие деревья кажутся практически здоровыми. Но к ним подъезжает харвестер, проходит минута — одно из них падает. Мы начинаем его осматривать. На коре ствола видны множественные входные отверстия заселившегося короеда. Луб дерева еще зеленый. Оно пыталось бороться. Но не выстояло и погибло.
Да, шансов у него не было никаких. Ведь в одном дереве может быть до нескольких десятков тысяч вредителей. Они полностью его уничтожают примерно за полтора месяца. В последние жаркие лета короед успевает вывести потомство дважды. Это дает прирост его численности в геометрической прогрессии.
Осматриваем еще одно сваленное дерево. В комле видна нормальная крепкая древесина. Во второй трети ствола наблюдаются первые смолоподтеки, и чем выше к кроне, тем их больше.
Впечатляет, как отчаянно сосна боролась за свою жизнь. Под корой в ходах и «комнатах» мы находим засмоленных жуков и личинок. Они погибли. Но еще выше мы обнаруживаем живых личинок…
Верхушка дерева выедена короедами практически полностью. Теперь ее можно только порубить на топливную щепу. Но при этом значительная часть ветвей еще зеленая!
Заметно, что у каждого дерева разное количество жизненной силы. Совсем как у людей. Видны те, что сдались раньше, и те, что пока еще оказывают сопротивление. Но в целом этот массив леса уже обречен. Поэтому задача лесоводов — извлечь хоть какую-то пользу из сложившейся ситуации.
Хотя скорее говорить надо не о пользе, а о минимизации убытков. Для лесхоза разработка короедных усыханий в большинстве случаев экономически невыгодна. Зачастую вредитель повреждает молодые насаждения возрастом до 50 лет. Объемы древесины и без короеда там небольшие, а затраты высокие. К тому же на разработанных лесосеках обязательно нужно утилизировать порубочные остатки. Это тоже затраты и времени, и сил, и денег. Поэтому говорить о том, что лесоводы рубят усыхающий лес ради собственной выгоды, могут люди, которые имеют весьма смутное представление и об экономике, и о лесном хозяйстве.
