ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

06 липня 2018

Исчезновение лесов чревато опасными последствиями для людей и планеты


Фото ФАО/Рудольф Хан

Заповедный лес в Далайкоро, Фиджи. Лесной покров - важная часть экосистемы региона.

Цели в области устойчивого развития

Сохранение лесов имеет огромное значение для социально-экономического развития, окружающей среды, борьбы с изменением климата. Однако их площадь сокращается с каждым днем. Об этом говорится в новом докладе ФАО «Состояние лесов мира». Отметив, что ежегодно с лица земли исчезают миллионы гектаров леса, авторы нового доклада призвали все страны мира остановить процесс обезлесения и деградации лесных массивов, который может иметь серьезные негативные последствия для планеты и ее обитателей.

«Леса - важный источник доходов населения», - сказал глава ФАО Грациано да Силва. «Здоровые и продуктивные леса вносят вклад в устойчивое развитие сельского хозяйства. У нас есть неоспоримые доказательства значимой роли лесов в улучшении качества воды, удовлетворении энергетических потребностей и построении экологичных городов».

Леса грают важнейшую роль в борьбе с изменением климата и бедностью

Леса покрывают более 30 процентов поверхности суши Земли и занимают около четырех миллиардов гектаров. Лесные массивы – среда обитания 80 процентов растений и животных.Они играют важнейшую роль в борьбе с изменением климата и вносят огромный вклад в сокращение масштабов бедности, являясь источником существования для почти двух миллиардов человек. В развивающихся странах леса обеспечивают около 20 процентов дохода семей, живущих в сельской местности. Леса снабжают жителей планеты водой и энергией. Треть населения Земли использует дрова для приготовления пищи и отопления своих домов.

Из лесных районов поступает три четверти всей пресной воды. Это относится к жителям Вены, Токио, Йоханнесбурга, Боготы и многих других крупнейших городов. В США воду из лесов получают 180 миллионов человек.

Сектор лесного хозяйства обеспечивает 45 миллионов рабочих мест и приносит в виде заработка ежегодно 580 миллиардов долларов. Многие люди трудятся в неформальном секторе лесного хозяйства. Миллионы жителей лесных местностей получают доход не только за счет производства продукции из дерева. Они пользуются другими дарами леса. Даже в благополучной Европе каждый четвертый житель собирает в лесу грибы, фрукты и ягоды.

Обезлесение вызывает тревогу у всего международного сообщества

Вырубка лесов, их деградация и пожары вызывают тревогу у всего международного сообщества. Обезлесение является второй основной причиной изменения климата после сжигания ископаемого топлива.

Авторы нового доклада напоминают всем государствам о коллективной ответственности за надлежащее управление лесами, которое является одной из целей Повестки дня в области устойчивого развития на период до 2030 года. В цели 15, касающейся экосистем суши, подчеркивается важность рационального лесопользования лесов.

Прогресс в борьбе за сохранение лесов

В новом докладе эксперты привлекли внимание к успехам в борьбе за сохранение лесов и лесонасаждений. Например, сегодня более 56 процентов бумаги производится в результате повторной переработки. Для сравнения, в 1970 году этот показатель составлял менее 25 процентов. Выросли масштабы использования отходов для изготовления деревянных панелей в строительстве. В глобальном масштабе за последние 25 лет были расширены охраняемые лесные районы.

Доклад «Состояние лесов мира» за 2018 год был приурочен к открытию Политического форума высокого уровня по устойчивому развитию , который начнет работу в Нью-Йорке 9 июля.

В Херсонской области «пропадает» лес



В Херсонской области идет вырубка сгоревшего ранее леса. Очередная машина с деревьями была замечена возле села Большие Копани, сообщает помощник главы Олешковского райсовета Игорь Поддубченко в соцсетях.

«Мафия в действии… Помните, как в нашей области горел лес 500 или 600 га? Так вот, его уже пилят и вывозят! Складывается впечатление, что его подпалили именно для того, чтобы продать и быстренько заработать на этом денег…. Странно, но активно уничтожать лес начали именно после того, как облсовет кричал о великой защите экологии и реализации программ. А правоохранительные органы празднуют в центре города», - пишет Поддубченко

Напомним, что в конце мая выгорело 500 га леса. По словам начальника управления ГСЧС Херсонской области Сергея Черного, пожар был умышленным.

Стоит отметить, что Верховная Рада поддержала законопроект №5495 "О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно сохранения украинских лесов и предотвращения незаконного вывоза необработанных лесоматериалов", который усилил ответственность за незаконный вывоз из Украины леса и лесоматериалов.

Автор: Полина ДАЙНЕГА
16:37, 6 июля

А я залишу після себе… ліс



Якщо у ракурсі нашої сторінки в уяві читача замість багатокрапки вималювався ліс квітів, то він не помилився анітрішки. Біля садиби Неоніли Кренц із Нового Загорова, що в Локачинському районі, навіть цієї пізньоосінньої пори ще здалеку вабило око розмаїття хризантем різних сортів і барв. Хоч деякі вже пригасли від перших приморозків

А коли господиня запросила на екскурсію у свій сад і квітник, як зазвичай, бідкаючись, що приїхали ми не в пору, бо ж усе вже відцвіло, я однак зрозуміла, що безпомилково потрапила до героїні «Квіткової підкови». Немов солдати, виструнчилися гібіскуси сірійські — ​білий, рожевий і фіолетовий, — ​як пояснила Неоніла Федорівна. Зелені гострі мечі–листя численних кущів юки нитчастої немов відганяли неминучі холоди, бо ще доцвітала поруч остання китиця волошково–синього дельфініуму (новий низькорослий сорт), і вже викинув перші суцвіття морозник. А ще тут ростуть любовно доглянуті іриси, троянди, бругмансії, бадан, чебрець, анемона, декоративні кущі бересклетів, магонії падуболистої і безліч цікавих рослин, назви яких не пам’ятає іноді й сама господиня. Виписує їх із «Сільського вісника» та інших квіткових журналів, обмінюється із такими ж любителями–квітникарями, але все це — ​більше для душевної радості, щоб око мало де відпочити, а яка там назва сорту — ​буває, і вилетить із пам’яті, зізнається моя співрозмовниця. І тут же показує, як спробувала перехитрити кротів, мишей, котрим дуже смакують цибулини лілій та тюльпанів. Для останніх викопала глибоченьку траншею, дно й стінки обклала листами старого шиферу, тоді підготувала грунт і висадила найцінніші сорти тюльпанів. А лілії примостила у розпластаних каністрах, які уже вийшли з ужитку.

Той, хто у своєму житті посадив бодай десяток дерев, знає, який то важкий і, зрештою, не жіночий труд. А в цьому дивному лісі ростуть не лише сосни, берези, ясени, клени, дуби, а й черешні, калина, фруктові дерева і навіть кілька кущів енергетичної лози.

— Та найбільше я люблю жоржини, — ​зізнається Неоніла Федорівна, — ​хоч тепер їх уже мало хто садить, бо клопітно зимувати. Буває, що половина кореневищ весни не дочекаються: то погниють, то висохнуть. Але їх і мама моя дуже любила. Вона завжди садила квіти ще біля старої хати, доки нас із хутора не переселили. То такі були гарні, що більше таких жоржин і не бачила. У нас же тут недалечко і до Сокаля, і до Червонограда. Колись, бувало, і кіньми на базар їздили. То мама зарубає пару курок, а назад із базару, дивись, якусь нову квіточку і привезе…

Ось такий вигляд ще зовсім недавно мали її квітники.

Із задоволенням дізнаюся, що любителька краси Пелагія Сергіївна, 1932 року народження, ще, дякувати Богу, як мовиться, топче ряст і мешкає із братами Неоніли Федорівни. А господиня тим часом запрошує мене у сад, виплеканий її руками: і персики, і нектарини, і гумі, й годжі, агрус безколючковий, і навіть мигдаль…

— У нас тут усе є, від ранніх черешень до пізніх яблук, — ​не без гордості розповідає її донька Тетяна Миколаївна Ярошук, також за сімейною традицією не байдужа до квітів, але їй більше подобаються кімнатні рослини. Тому показує розкішний лимон із численними плодами на підвіконні, пишне «грошове» дерево, пеларгонії та інші вазони. А ще звертає увагу, що в їхньому домі батареї опалення розташовані не під вікнами, як зазвичай, а на протилежній стіні, яка обклеєна тепловим екраном із фольги.

Майстер–клас із ткацтва від Неоніли Федорівни у Затурцівському музеї В’ячеслава Липинського.

— Це щоб штори постійно не піднімати, — ​сміється Тетяна.

Але за таких умов і вазонам зимувати комфортніше, адже підвіконня не перегріваються. А взагалі, як я довідалася, випускниця Луцького національного технічного університету (промислове і цивільне будівництво), інженер–будівельник за фахом Тетяна Ярошук серйозно цікавиться проблемами енергозбереження і цей інтерес уже привів її одного разу в Німеччину, а днями жінка вирушає до Швеції у навчальний тур для представників територіальних громад, адже саме ця країна має чималий досвід у впровадженні енергетичного менеджменту, реформ децентралізації. Та про це докладніше ми розповімо при іншій нагоді.

Бо час згадати і про гостю, сільську фельдшерку Ольгу Вовчук, яка по–сусідськи завітала до Неоніли Федорівни, а та при знайомстві назвала її «головною людиною на селі». Ольга Дмитрівна, яка не раз «розживалася» тут саджанцями квітів, усе натякала, аби господиня розповіла про «свій ліс». Я навіть подумала, що йдеться про якесь улюблене лісове урочище чи місцину в поближньому лісі, пов’язану з особистими спогадами, але помилилася. Тож попросила Неонілу Кренц розповісти трохи про себе.

— Та нема що розказувати, — ​зітхнула жінка, — ​бо в моєму житті доброго дуже мало. Родом із Нового Загорова, вийшла заміж, народила доньку, але з чоловіком розлучилася, коли їй виповнилося шість років. Так було тяжко на душі, і я дуже вдарилася в релігію. Допомогли вистояти добрі люди, а серед них і Олег Григорович Кушнір. І взагалі я давно заприятелювала з цією великою працелюбною інтелігентною родиною через Наталю Григорівну Гатальську (у дівоцтві Кушнір. — ​Авт.), яка колись учителювала в Старому Загорові. Зараз вона працює в Затурцівському меморіальному музеї В’ячеслава Липинського. Тож коли там готували етнографічну виставку і треба було скласти й запустити старий ткацький верстат, то покликали мене на консультацію. Ткати мене навчила мама. Любити, берегти, відстоювати своє, рідне, українське — ​це в моєму характері, тому підтримувала Народний Рух, тому я за ті політичні сили, для яких Україна — ​понад усе.

Щойно переступивши поріг дому моєї героїні, зрозуміла, що переді мною — ​багатолітня й активна читачка «Волині–нової». За хвилину в стопці газет вона відшукала останній випуск «Квіткової підкови», зауважила, що і в неї цьогоріч були проблеми із зорецвітами–морозками. А далі я довідалася, що попри нелегкі селянські клопоти — ​господарка, сад, квітник, город — ​жінка багато читає художньої літератури і має власний погляд на прочитане і пережите.

У подальшій розмові Неоніла Федорівна пригадала, як нелегко було жінці з дитиною давати собі раду в селі, де земля потребує господаря. Два роки працювала завклубом, потім — ​у побутовому комбінаті (добра швея і ткаля), але город садити — ​коней не допросишся. То мусила піти у колгосп. А як тільки трапилася перша нагода, від’єдналася від того спільного «трудоденного щастя». Паї їй виділили далеко від села, на колишньому пасовищі. Що там могло вирости? От і з’явилася у неї ідея — ​посадити на своїй землі… ліс. Цілих два гектари! Саджанці шукала у різних місцях, але найчастіше брала із самосіву.

Той, хто у своєму житті посадив бодай десяток дерев, знає, який то важкий і, зрештою, не жіночий труд. А в цьому дивному лісі ростуть не лише сосни, берези, ясени, клени, дуби, а й черешні, калина, фруктові дерева і навіть кілька кущів енергетичної лози.

Нині власний ліс пані Неоніли вже виріс, і вони усім сімейством — ​живе разом із дочкою та зятем Андрієм — ​ходять туди по гриби, тут хіба що білі не ростуть… Частенько й друзів запрошують. А дехто, буває, приходить і без запрошення. Якось такий молодий і юридично «підкований» спочатку ховався в кущах, а потім пішов у наступ: мовляв, вона не мала права садити ліс на землях сільськогосподарського призначення. Невтямки було хлопцеві, що за документами її пай таким не є.

Але то вже прикрі деталі, які, звісно, забудуться. Головне — ​що Неонілин ліс уже виріс і непокірно опирається зеленими кронами зайдам–вітрам. А корінням міцно вріс у батьківську землю. Оту, найріднішу, що пам’ятає бій повстанської чоти УПА з фашистами у вересні 1943–го під стінами древнього Різдво–Богородичного монастиря, величні руїни якого розташовані зовсім поруч з її оселею.


Волинь-нова
ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО
28.11.2017, 12:08

Эколог Петр Тестов: Переход от сплошной к выборочной системе рубок позволит задерживать воды в пять раз больше.


Этот фактор действительно есть, но этого не достаточно

Мою увагу привернув ваш пост у фейсбуці, де ви пишете, що суцільні вирубки лісів – не єдиний фактор сильних паводків. Давайте розбиратися. По-перше, в якій мірі рубка все-таки спричиняє це явище, чи можна виділити певний відсоток?

Не хотів би виділяти відсоток, бо все буде конкретно залежати від басейну кожної річки. Коли я вивчав досвід Європейського Союзу з цього приводу, то дізнався, що вони прийняли відповідну Директиву, прописавши в ній перелік заходів з боротьби з паводками. Перше, з чого вони почали – створили карти місць, де проходять паводки. І по кожній ділянці з високою повторністю паводків, провели аналіз причин.



Як вважаєте, чому у нашому суспільстві під час обговорень теми паводків фактор вирубки у Карпатах займає «пальму першості»?

Це простіше за все. У вирубці лісів є кого звинуватити, наприклад, продажних лісників. А кого звинуватити в тому, що побудували будинки на березі річки, де, в принципі, їх не можна будувати? Це ж місцеві мешканці, вони ж не олігархи, вони ж хороші…

Так, рубка лісів відіграє важливу роль. Є відповідні наукові публікації наших українських вчених ще десь з 50- 60-х років, які, працюючи в Карпатах, дійшли висновку, що перехід від суцільної системи рубок до вибіркової дозволить затримувати води в п’ять разів більше. Цей фактор дійсно є, але тільки зупинити суцільну рубку лісів - не достатньо. Проблему це не вирішить.

Обговорімо інші фактори. У своєму пості ви згадували про забудову заплав та спрямлення русел. Яку ми маємо ситуацію з цим нині?

Дивіться, паводки – це природний процес. А заплава – це саме та ділянка річки, яка регулярно затоплюється під час сезонних паводків. Зазвичай, пишуть тільки про паводки у Карпатах, але, насправді, в поліських регіонах, наприклад, після сильного танення снігів, дощової погоди, теж сильно підтоплює. На рівнинних річках це зазвичай відбувається навесні. Якщо ми говоримо про гірські річки, то там регіон трошки інший, і паводки пов’язані з сильними дощами. Тобто пройшов сильний дощ – заплаву залило.

Якщо людина ставить своє житло на територіях, які періодично, згідно природного процесу, будуть затоплюватися – логічно, що це житло буде затоплюватися. Тому забудова заплав – це один із факторів паводків.

Так само щодо спрямлення русел. Коли все відбувається природньо, наприклад, пройшов сильний дощ, зібралося багато води, вода вийшла з берегів – розійшлася по болотах… Оскільки річка повертає, петляє, виходить більша площа, де ця вода може збиратися і лишатися. А якщо ця річка пряма, ба більше, з обох боків поставлені бетонні дамби, відповідно, не може піти вправо чи вліво. Вода збирається, тече прямо, а коли вже доходить до того місця, де річка не пряма чи немає дамби – весь цей величезний потік води виливається, люди страждають.

Щодо дамб, в ЄС свого часу також їх чимало будували, більше, ніж у нас. Втім, в якийсь момент вони зрозуміли, що всі береги дамбами не забудуєш, в якийсь момент вода все-таки виливається, що призводить до страшних наслідків. Тому вони почали комплексно боротися з паводками.


Еколог Петро Тєстов, розповів про фактори, що найбільше впливають на паводки / фото Facebook 


Откуда взялись псевдо-новости о том, что “в Норвегии запретили вырубку лесов”, и что произошло в реальности



В ряде российских СМИ в последние дни были опубликованы новости о том, что якобы Норвегия стала первой в мире страной, отказавшейся от вырубки лесов (или запретившей вырубку леса). Поскольку эта тема вызвала довольно серьезный интерес у части наших соотечественников, и нам (Гринпис) стали задавать вопросы, пришлось разобраться, откуда эти "новости" взялись и что произошло на самом деле.

Вот примеры российских новостей про отказ от вырубки лесов:

Первая в мире страна, отказавшаяся от вырубки леса

В Норвегии запретили вырубку леса

А вот первоисточники на английском:

Norway becomes first country in the world to commit to zero deforestation

Norwegian state commits to zero deforestation

Даже сравнение заголовков позволяет понять, что речь в русскоязычных и англоязычных новостях идет о совершенно разных вещах: в русскоязычных – о запрете на вырубку леса, в англоязычных – о запрете на обезлесенье (приверженности политике "нулевого обезлесенья"). Вырубка леса и обезлесенье – это принципиально разные понятия:

вырубка может быть как технологическим элементом расчистки леса под какие-нибудь нелесные надобности (тогда вырубленный лес исчезает насовсем), а может быть частью продуктивного лесного хозяйства – одним из элементов цикла посадки, выращивания лесных насаждений и рубки их с целью заготовки древесины (тогда лесной покров исчезает лишь на время);

обезлесенье – это процесс необратимого сокращения площадей, занятых лесами, в результате преобразования этих лесов в сельскохозяйственные угодья или застроенные территории, наиболее характерный для тропических стран.

Вырубка леса – это совершенно не обязательно что-то негативное и вредное: при правильной организации лесного хозяйства лес (и растущая в нем древесина) представляет собой возобновляемый природный ресурс, использование которого гораздо меньше влияет на биосферу и климат Земли, чем использование продуктов-заменителей, изготавливаемых из невозобновляемых ресурсов (пластика, металла, бетона и т.д.). К сожалению, в масштабах Земли правильное лесное хозяйство – это пока скорее исключение, чем общая практика; но правильным его можно сделать путем грамотного правового регулирования, эффективного общественного контроля и повышения квалификации работников, а не путем тотального запрета.

Обезлесенье – это обязательно негативный процесс, поскольку он практически необратим, и его негативные последствия для биоразнообразия и климата Земли даже теоретически невозможно свести к нулю. В какой-то мере обезлесенье является результатом растущего населения, но в еще большей – следствием нерегулируемого развития сельского хозяйства, безумной глобализации и использования самых дешевых подходов и технологий, которого при бережном обращении с планетой вполне можно было бы избежать.

Путать эти действия не следует, поскольку они с любой точки зрения (природоохранной, социальной, экономической) требуют принципиально разного подхода: вырубку надо делать более цивилизованной, чтобы она всегда была только элементом правильного лесного хозяйства – а с обезлесеньем, особенно в дождевых тропических лесах, необходимо бороться всеми возможными способами до его полного искоренения.

В Норвегии запретили вырубку леса
13.06.2016
Правительство Норвегии 26 мая объявило о своем решении свести к нулю вырубку леса в стране,передает Gismeteo.ru.

Это решение является заслугой норвежского Фонда защиты тропических лесов (Rainforest Foundation Norway), который лоббировал его в течение нескольких лет.

Скандинавская страна заверила, что больше не будет использовать и закупать продукты, которые способствуют потере лесов. Введенный запрет является частью реализации Плана природного разнообразия (Action Plan on Nature Diversity) Постоянного комитета парламента Норвегии по энергетике и окружающей среде (Standing Committee on Energy and Environment).

Комитет просил правительство рассмотреть вопрос о защите биоразнообразия с помощью средств, предоставленных Глобальным государственным пенсионным фондом (GPFG). Также участники комитета призвали к созданию отдельной политики в области биоразнообразия.

«За последние годы несколько компаний обязались прекратить закупки товаров, связанных с уничтожением тропических лесов. Это очень позитивно, что норвежское государство в настоящее время следует их примеру и предъявляет те же требования в отношении государственных закупок», — сообщил Нильс Герман Ранум, руководящий политикой и кампаниями Фонда.

Ранум также призывает другие страны, в частности Германию и Великобританию, запретить вырубку леса в рамках совместно заключенной декларации на саммите по климату в Нью-Йорке в сентябре 2014 года.

В ходе саммита страны обещали поддержать отказ от вырубки лесов на национальном уровне и стремиться к созданию жесткой политики в отношении госзакупок сои, говядины, пальмового масла и древесины.

Более раннее исследование показало, что с 2000 по 2011 года около 40 % от общего объема исчезнувших тропических лесов ушло на производство древесины, пальмового масла, сои и продуктов из говядины для одних только семи стран. Эти страны — Малайзия, Парагвай, Боливия, Аргентина, Бразилия, Индонезия и Папуа-Новая Гвинея — имеют худшие темпы обезлесения и являются основными источниками выбросов углекислого газа (44 %).

Норвегия стала первой в истории страной, сделавшей такое заявление. Кроме того, страна принимает участие в защите лесов не только на своей территории, но и во всем мире. Поддержка Норвегией организации Reducing Emissions from Deforestation and Forest Degradation (REDD) в Танзании и Бразилии достигла 214 миллионов долларов. Также страна выделила 250 миллионов для сохранения лесов Гайаны и 150 миллионов предоставила Либерии для введения запрета на вырубку леса. Вместе с тем Индия намерена потратить около 6,2 миллиарда долларов на сохранение и восстановление своих лесов.

http://www.ukragroconsult.com/news/v-norvegii-zapretili-vyrubku-lesa

Збережи ліс: Норвегія повністю відмовилася від товарів із деревини14.06.2016

У Норвегії більше не можна вирубувати дерева. Жодне деревце, чуєте!

Виробництво багатьох продуктів в світі прямо або побічно пов'язане зі знищенням тропічних лісів – це і предмети з деревини, і продукти харчування з пальмовою олією. Особливо відчутно потерпають ліси Аргентини, Болівії, Бразилії, Парагваю, Індонезії, Малайзії і Папуа – Нової Гвінеї – боляче дивитися на багатокілометрові «лисини», які колись були зеленими вологими будинками для сотень живих видів.
tropiki-ecos

Уряд Норвегії більше не буде закуповувати товари, пов'язані з вирубкою дерев. І з будь-якою компанією, яка скорочує і знищує тропічні ліси, теж не будуть укладатися державні контракти.

За останні кілька років ряд компаній вже припинили закупівлі таких товарів, але до сих пір це не було підкріплено аналогічними зобов'язаннями від уряду.

І ось сталося. Норвегія стане першою країною в світі, яка повністю відмовилася від товарів, для виробництва яких знищуються тропічні ліси. Тепер будуть пред'являтися найсуворіші вимоги до державних закупівель, щоб захистити ліси всієї планети.

Фонд Норвегії закликав і інші країни робити те ж саме, зокрема, Великобританію і Німеччину.

Адже сприяти збереженню лісів по всьому світу – справа важлива для будь-якого народу, і нехай це маленький крок, але крок у правильному напрямку.

А як щодо наших, українських лісів? Люди, не рубайте свої «легені»!

https://bdzhola.com/news/zberezhi-lis-norvegija-povnistju-vidmovilasja-vid-tovariv-iz-derevini

Норвегія відмовляється від вирубки лісу
Дата: Сегодня, 17:51

Норвегія офіційно оголосила про реалізацію політики «нульової вирубки лісів». Для того, щоб зберегти дерева, країна відмовилася користуватися пальмовою олією та іншою продукцією, для виготовлення якої необхідно знищувати лісові масиви.
Протягом багатьох років Норвегія веде послідовну політику щодо захисту лісу. У 2015 році вона направила $ 1 млрд до Бразилії, на території якої зростає близько 60% дощових лісів Амазонки. Інвестиція допомогли зберегти понад 85000 кв.км тропічних лісів. А в цілому за останнє десятиліття завдяки підтримці Норвегії і ряду інших держав в бразильській Амазонії обсяг вирубки дерев знизився більш ніж на 75%. З 2011 по 2015 роки Норвегія з тими ж цілями виділила інший південноамериканській країні, Гайані, $ 250 млн.

Два роки тому Норвегія домовилася з Великобританією і Німеччиною об'єднати зусилля, націлені на зменшення обсягів вирубки лісів по всьому світу, а тепер країна офіційно оголосила про «нульової терпимості» до цієї сфери економіки. Зокрема, тут більше не буде закуповуватися продукція «лісового походження». Як пояснюють екологи, папір вже давно може проводитися шляхом переробки відходів, для отримання палива та будівельних матеріалів існує безліч інших джерел, а необхідність пальмового масла вельми сумнівна. Крім того, державний пенсійний фонд вилучив зі свого портфеля акції целлюлозо-паперових, вугільних і інших компаній, що завдають шкоди лісовим масивам.

За даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), за рік наша планета позбавляється від 120000 до 150000 квадратних кілометрів лісу. WWF призводить наочне порівняння: це можна порівняти зі зникненням 48 футбольних полів кожну хвилину. 15% всіх викидів парникових газів є результатом збезлісення. Вирубка лісів також збільшує ерозію ґрунту, порушує круговорот води і впливає на життєдіяльність мільйонів людей.

http://kordon.com.ua/news-svit/28027-norvegya-vdmovlyayetsya-vd-virubki-lsu.htmlАлексей Ярошенко, руководитель лесного отдела Гринпис России

В Турции продолжаются лесные пожары



БАКУ /Trend/ - В турецкой провинции Анталья вспыхнул пожар, сообщают в пятницу турецкие СМИ.

Сообщается, что пожар охватил лесные массивы площадью в один гектар. В настоящее время ведутся работы по локализации пожара.

Для тушения пожара привлечены пожарные бригады, а также вертолеты.
Отметим что накануне на юго-западе Турции в районе Бодрум в провинции Мугла вспыхнул лесной пожар.

Отметим, что 3 июля в Стамбуле вспыхнул лесной пожар, охвативший территорию общей площадью в два гектара.

Напомним, что леса занимают 27,6 процента территории Турции. Практически все они находятся в собственности государства.


В истории Турции, начиная с 1937 года, было зафиксировано свыше 68 тысяч случаев лесных пожаров.

Только за последние 10 лет в Турции было зафиксировано свыше 24 тысяч случаев лесных пожаров.

(Автор: Руфиз Хафизоглу. Редактор: Хазар Ахундов)
Твиттер: @rhafizoglu

6 июля 2018 15:11 (UTC+04:00)

НАГАДАЄМО

Програма тренінгів для української експертної групи Sona Erdi

Завершилась програма навчання за участю 7 експертів з України в рамках плану співробітництва між Україною та Туреччиною на 2018 рік, яка проводилася за дорученням професора лісового та водного господарства Д-р Вейсела Ероглу. Українська делегація привітала господарів...


Лісові насадження на Житомирщині формуватимуть на засадах наближеного до природи лісівництва



В Державному агентстві лісових ресурсів України проходить виробнича нарада, в ході якої іі учасники обговорюють методи і способи удосконалення ведення господарства в рівнинних лісах України на засадах наближеного до природи лісівництва.

Лісівники разом з науковцями Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації уже розробили дорожню карту, в якій відображені бачення, стратегія та механізми реалізації запровадження засад наближеного до природи лісівництва із застосуванням природозберігальних технологій та урахуванням сучасних європейських практик.

Розробники карти взяли за мету вибудувати покроковий сценарій удосконалення ведення лісового господарства в рівнинних лісах під час проведення рубок головного користування, рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, та робіт зі сприяння природному поновленню.

«Реалізація дорожньої карти потребує комплексного підходу на всіх рівнях управління та передбачає удосконалення нормативно-правової бази ведення лісового господарства, а також системи лісовпорядкування та перспективного планування лісового господарства на базі сучасних інформаційних технологій, модернізацію матеріально-технічного забезпечення, запровадження механізму економічного стимулювання тощо,» - зазначає перший заступник начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Ільїн.

Серед очікуваних результатів проекту - формування лісових насаджень на засадах наближеного до природи лісівництва; збереження біологічного різноманіття та генофонду лісів; покращення лісівничих, екологічних та економічних параметрів ведення лісового господарства; покращення соціально-економічних умов для місцевого населення на сільських територіях.

Наталія Горай, прес-служба Житомирського ОУЛМГ

Життя, віддане лісу

Вчора, 5 липня, перестало битися серце справжнього патріота своєї справи, Заслуженого лісівника України, майстра лісу Велико-Бобрицького лісництва Краснопілського лісгоспу Михайла Андрійовича Дородька.

Він віддав своє життя улюбленій справі і до останнього свого подиху був у колективі зі своїми колегами. Світла пам'ять Михайлу Андрійовичу і земля йому пухом!

За матеріалами «Лісівник Сумщини» 2012 року.



Михайло Андрійович не пам'ятає війну, не бачив чужинців-окупантів, які знущалися над його односельцями, бо був дуже маленький,народився 6 вересня 1942 –го. До десяти років ріс під співанки добрих людей, які разом із своїми дітьми виховували і його. Коли підріс і став бігати з товаришами вулицями села, в дитячий розум вкарбувалися страшні картини,залишені війною: спалені хати, зруйновані приміщення, діти-сироти. Бачив малий Михайло й інше: трудове завзяття людей, які відбудовували зруйноване війною господарство. Вже тоді він старався хоч чимось допомогти патронажним батькам,підставити своє плече. Ганяв до лісу корівку, доки напасе її, назбирає грибів, шипшини, глоду, лікарських рослин. Тоді й зрозумів, що ліс – це велике багатство, він і нагодує, і зігріє, і душу заспокоїть своєю дивовижною красою. Мабуть саме це відіграло вирішальну роль при виборі професії. З десяти років Михайло виховувався в дитбудинках Низів і Гребениківки на Сумщині, тому швидко подорослішав, став самостійним. Прагнув добре навчитися.

1960 року він почав працювати десятником Верхньосироватського лісництва. Всього навчився в досвідчених лісівників, до всього придивлявся, а головне, намагався бути справжнім господарем лісу. Помітивши це, тодішнє керівництво 1966 року запросило Михайла Дородька на посаду техніка-десятника у Великобобрицьке лісництво. І знову він призвичаювався до нових умов праці та нового колективу лісівників. Поважав і заохочував працьовитих і сумлінних лісорубів, і принципово, жорстко запитував з недбайливих. Завдяки цьому очолюваний ним колектив незабаром вийшов у число кращих у Краснопільському держлісгоспі, постійно перевиконуючи виробничі завдання. Відтоді Великобобрицьке лісництво стало для Михайла Андрійовича Дородька рідним.

Улюблена праця в лісовому господарстві давала М.А.Дородьку насолоду і наснагу. І хоча він на той час уже мав великий практичний досвід, відчував, що бракує теоретичних знань. Тож вирішив вступити на заочне відділення Чугуєво-Бабчинського лісового технікуму. Навчався так само, як і працював, із самовіддачею. Його цінували в технікумі як кращого студента-заочника, завжди ставили у приклад. З червоним дипломом техніка лісового господарства М.А.Дородько відчув, що ще міцніше стоїть на ногах, хотілося трудитися ще краще. І це вдалося. Його лісозаготівельна бригада міцно утримувала першість у соціалістичному змаганні. До Михайла Дородька їхали за досвідом з інших лісництв Сумщини, а бригаді доручали найвідповідальніші завдання. Колектив вальників лісу, очолюваний майстром Михайлом Андрійовичем Дородьком, у 70-ті роки минулого століття виконував міждержавне замовлення щодо заготівлі деревини для потреб Народної Республіки Болгарії і успішно з ним упорався. Про це свідчить лист-подяка з міста Варни, в якому говориться: «Керівництво та міська влада м. Варна, Болгарія, висловлює сердечну подяку керівництву об'єднання «Сумиліс» м. Суми, УРСР, за досягнуті трудові результати лісозаготівельною бригадою під керівництвом Дородька Михайла Андрійовича».

Змінювалися часи, змінювалися назви посад, які М.А.Дородько займав, але не змінювалося його ставлення до улюбленої справи. Неодноразово виборював звання «Кращий майстер лісу та лісозаготівель», його портрет неодноразово був у Книзі пошани Краснопільського держлісгоспу. До цих відзнак за сумлінну працю додалася Почесна грамота Президії Верховної ради СРСР, якою М.А.Дородька було нагороджено 1983 року. Михайла Андрійовича удостоєно ордена Трудової слави ІІІ ступеня, нагороджено медаллю «Ветеран праці». У березні 2002 року за багаторічну сумлінну працю в лісовому господарстві йому присвоєно почесне звання «Заслужений лісівник України».

- Михайло Андрійович Дородько півстоліття свого життя присвятив лісові, - з гордістю говорить про ветерана директор ДП «Краснопілський лісгосп» В.В.Водотика. – він умілий наставник молоді, без перебільшення , людина-легенда, в якої є чого навчитися як у професійному та і в суто житейському плані.

Добре відгукується про свого керівника і вальник лісу О.А. Нечипоренко.

- Михайло Андрійович, на перший погляд, людина сувора, гордовита, та коли пізнаєш його ближче, то виявляється, що це хибне враження. Він завжди готовий допомогти тим, хто цього потребує, великий оптиміст і життєлюб. Такі люди були і є справжнім прикладом для тих, хто тепер приходить у лісове господарство. Людина-легенда - і цим сказано все!

…Багато води збігло відтоді, коли М.А.Дородько влився в дружну і працьовиту сім'ю краснопільських лісівників. За більш ніж півстоліття роботи в лісовому господарстві було всього. Але й досі ліс приємно бентежить душу Михайла Андрійовича, додає сил та бадьорості. Він є для ветерана чудодійним еліксиром від хвороб, проблем та негараздів.

Прес-служба Сумського ОУЛМГ

Програма тренінгів для української експертної групи Sona Erdi

Завершилась програма навчання за участю 7 експертів з України в рамках плану співробітництва між Україною та Туреччиною на 2018 рік, яка проводилася за дорученням професора лісового та водного господарства Д-р Вейсела Ероглу.

Українська делегація привітала господарів в Анталії, регіонального директора Анталії Валерії Dikici, підводячи підсумки участі в роботі Міжнародного навчального центру лісового господарства Дирекції в три етапи (теоретичного, практичного та програми навчання  з моделювання боротьби з лісовими пожежами (OYMES).

Програма навчання закінчилася презентацією учасників та врученням подарунків.













https://antalyaobm.ogm.gov.tr/SitePages/OGM/OGMHaberler.aspx?l=1afc0ca3-a1c2-4b82-80a4-b4a91e81804b&i=481

У Павлоградському районі горів ліс


Вогонь приборкували 14 чоловік та 4 одиниці техніки

5 липня о 10:09 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу, яка сталася у ДП «Павлоградському державному лісовому господарстві», урочище «Богуславські піски» квартал № 39, Павлоградського району.

Повідомляє прес-служба обласного управління із надзвичайних ситуацій.

За вказаною адресою було направлено рятувальників 27 та 37 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.

Прибувши на місце, рятувальники встановили, що пожежа виникла у лісовому масиві. Горіла підстилка хвойного лісу на площі 0,25 га .

О 11:06 вогонь було локалізовано та о 13:23 ліквідовано.



Причина пожежі встановлюється правоохоронними органами.

До ліквідації пожежі залучено 11 чоловік особового складу та 2 одиниці пожежно-рятувальної техніки. Від ДП «Павлоградського державного лісового господарства» залучено 3 чоловіка співробітників та 2 одиниці техніки.

Створено: 06 липня 2018